CC BY
24
УДК 336.22 Доц. Л.П. Коваль, канд. екон. наук -
Львiвська фтш ПВНЗ "Свропейський утверситет "
ЗМ1НИ У СПРОЩЕН1Й СИСТЕМ1 ОПОДАТКУВАННЯ ТА IX ВПЛИВ НА Ф1НАНСОВУ БЕЗПЕКУ МАЛОГО
пвдприемНицтвА
Оцiнено вплив заходiв iз реформування спрощено! системи на фшансову безпе-ку малого пiдприeмництва. Розглянуто основнi положення Закону Укра!ни "Про вне-сення змiн до Податкового кодексу Укра!ни та деяких шших законодавчих актiв Ук-ра!ни щодо спрощено! системи оподаткування, облiку та звггаоси" стосовно забезпе-чення штерешв рiзних категорiй суб'eктiв тдприемницько! дiяльностi. За результатами дослiдження встановлено можливi позитивнi наслiдки та негативш моменти ре-форми, запропоновано шляхи подальшого вдосконалення спрощено! системи оподаткування як сощально! функцi! в умовах фiнансово-економiчно! ситуацi! в кра!ш.
Ключовг слова: спрощена система, ставка единого податку, платники единого податку, Податковий кодекс, податкове навантаження, сощальна спрямовашсть спрощено! системи, реформування спрощено! системи.
Постановка проблеми. З 1 шчня 2012 р. набувае чинносп Закон Укра-!ни "Про внесення змш до Податкового кодексу Укра!ни та деяких шших законодавчих аклв Укра!ни щодо спрощено! системи оподаткування, обл1ку та звггаосл" вщ 04.11.2011 р., № 4014-У1 (дал1 - Закон про спрощену систему) [1]. З дня його появи проекту цього Закону, вш став об'ектом уваги тдприемщв, економюпв-практиюв, полпиюв, науковщв. Основною причиною такого защкавлення стали перспективи подальшого юнування спрощено! системи оподаткування. Адже прийняття 18 листопада 2010 р. Верховною Радою Податкового кодексу [2], який фактично скасовував спрощену систему оподаткування 1 посилював контролюкта функцп податювщв, завело багатьох представниюв малого б1знесу в безвихщь 1 поставило тд загрозу юнування та-ко! оргашзацшно-правово! форми ведення б1знесу, як приватний тдприемець. Вс1 негативш прогнози подтвердили 1 статистичн дат Державно! реестра-цшно! служби, зпдно з якими у другому квартал! 2011 р. кшьюсть ф1зичних ошб-тдприемщв, як зареестрували свою д1яльшсть, скоротилася бшьш тж у 2,5 раза, пор1вняно з аналопчним перюдом 2010 р. За даними служби, за три мюящ 2011 р. кшьюсть тдприемщв скоротилася бшьш тж на 10 тис., зокре-ма, у перюд з квита по липень 2011 р. було зареестровано близько 31 тис. тдприемщв, тод1 як припинили свою д1яльтсть майже 42 тисяч1 [3].
Розумшня всього р1вня складносп наслщюв прийняття, на нашу думку, абсурдних та дискрим1нуючих норм Податкового кодексу щодо приват -них тдприемщв спричинило появу абсолютно ново! та набагато складшшо! системи спрощеного оподаткування, обл1ку та звггносп. Осюльки Закон офь цшно опублжовано лише 24 листопада 2011 р., на сьогодн практичн моменти щодо реформовано! спрощено! системи залишаються непрокоментовани-ми податювцями. А це потребуе особливо уважного анал1зу нововведень, ви-дшення особливостей, переваг та вад, що несе в соб1 виб1р спрощено! систе-ми оподаткування.
Метою роботи е дослщження переваг та вад перебування приватних тдприемщв на спрощенш систем^ визначення можливих наслщюв реформу -
вання спрощено! системи та !х впливу на фшансову безпеку малого тд-приемництва.
Анал1з останн1х досл1джень. Питання реформування спрощено! системи оподаткування дослщжували багато укра!нських вчених-економiстiв: З.С.Варналш, О.Д. Василик, Ю.М. Воробйов, М.А. Гапонюк, Ю.1. 1ванов, Т.Н. Коршенко, М.А. Пожидаева та iн. З прийняттям Податкового кодексу [2], який не тшьки не виршив проблем спрощено! системи, але й певною мь рою ще бiльше 1х актуалiзував, питання впливу податкових змiн на розвиток малого бiзнесу в Укра!ш набуло ще бшьшо! популярностi як серед практиюв, так i серед науковщв. Цiй проблематицi присвячено публжацп Н.Б Буряк та С.В. Лукаш, О.В. Покатаево!.
Виклад основного матер1алу. Згiдно з нормами Закону про спроще-ну систему, всiх единоплатниюв можна подiлити на декiлька груп:
1) шдприемщ, яю займаються роздр1бною торпвлею на ринках, надають побутов1 послуги населенню, не мають найманих пращвниюв, з незнач-ними обсягами оборотав (до 150 000 грн);
2) шдприемщ, яю: надають послуги населенню та платникам единого податку; виробляють та реал1зовують товари населенню та суб'ектам гос-подарювання (1 ф1зичним, [ юридичним особам); здшснюють д1яльшсть у сфер1 ресторанного господарства з оборотом до 1 млн грн;
3) шдприемщ обсяг доходу яких не перевищуе 3 млн грн, а кшьюсть ошб, яю перебувають з ними у трудових вщносинах, одночасно не перевищуе 20 ошб;
4) юридичш особи - суб'екти господарювання будь-яко! оргашзацшно-пра-вово! форми, яю протягом календарного року в1дповщають сукупност таких критерпв: середньооблжова юльюсть пращвниюв не перевищуе 50 ошб; обсяг доходу не перевищуе 5 млн грн.
Вважаемо, що для перших двох груп платниюв встановлено досить лояльш умови оподаткування, що проявляються насамперед у розмiрi ставок: у межах вщ 1 до 10 % (для першо! групи) та у межах вщ 2 до 20 % (для друго! групи) розмiру мшмально! заробино! плати, встановлено! законом на 1 шчня податкового (звiтного) року. На нашу думку, це е досить прийнятний рiвень податкового навантаження, адже якщо врахувати заплановану на 01.01.2012 р. величину мшмально! заробггно! плати у розмiрi 1073 грн, то сума податку, що сплачуватимуть такi пiдприемцi, становитиме вiд 10,73 грн до 107,30 грн (для першо! групи) та вщ 21,46 грн до 216,60 грн (для друго! групи) в мюяць. Розглянувши альтернативний варiант зайнятостi у виглядi найманого працiвника, бачимо, що у цьому випадку особа, отримуючи зарплату у розмiрi середньо! в Укра!ш (станом на жовтень 2011 р. - 2729 грн), буде зобов'язана сплатити до бюджету iз свого доходу майже 400 грн податку з доходiв фiзичних ошб, що набагато бшьше, анiж сума единого податку.
Крiм того, п. 5 ст. 295 Закону про спрощену систему передбачено можливють звшьнення вiд сплати единого податку протягом одного календарного мюяця на рж на час вiдпустки, а також за перюд хвороби, тдтвер-джено! копiею листка (листкiв) непрацездатносп, якщо вона тривае 30 i бшь-ше календарних днiв, що створюе практично однаковi умови пращ та вщпо-чинку самозайнятих оиб та найманих працiвникiв [1].
Таким чином, можна констатувати той факт, що норми прийнятого Закону, яю стосуються eдиноплатникiв першоï та другсй груп, матимуть пози-тивний вплив, що проявлятиметься у стимулюванш тдприемниць^ шщь ативи серед громадян, з одного боку, а також у створент передумов для зде-шевлення вартостi товарiв та послуг, що реалiзуються населенню такими суб'ектами тдприемниць^ дiяльностi - з iншого.
Крiм того, до позитивних моментiв потрiбно вiднести:
1) скасування 50-вщсотково1 надбавки, що застосовують до фжсованих ставок податку за кожного найманого пращвника ф1зично1 особи;
2) ведення книги обл1ку лише доход1в для платниюв першо1 та друго1 груп, а також третьо1 групи (за умови вщсутност статусу платника ПДВ);
3) встановлення р1чного звгшого перюду для ф1зичних омб з обсягом доходу до 150 мшмальних заробггних плат.
Водночас варто зазначити, що незмшною для платникiв единого податку залишаеться вимога щодо сплати единого сощального внеску (далi -€СВ) в розмiрi, не меншому за мiнiмальний страховий внесок (мшмальна за-робiтна плата - 0,347), що у 2012 р. становитиме близько 372 грн, що для тдприемщв першоï групи залишатиметься досить обтяжливим у фшансовому планi. Мiнiмальний страховий внесок е однаковим для вшх трьох груп тдприемщв, плапж до Пенсшного фонду пiдприемець буде зобов'язаний спла-тити незалежно вiд суми сплаченого единого податку, отриманого доходу чи прибутку вщ своеï дiяльностi. Вважаемо такий тдхвд неправильним, оскшь-ки саме значна сума €СВ е тим чинником, що нiвелюе позитивний вплив но-вовведень. Деякi науковщ [4] пропонують повернутися до "староГ схеми, за якоï внески до Пенсшного фонду та фондiв сощального страхування були включен до складу единого податку, однак, враховуючи складне фшансове становище Пенсiйного фонду, така щея видаеться нам не надто реалютич-ною. Бiльше того, як зазначае П.Т. Колюшченко, сплата страхових внесюв у складi единого податку не дае змоги здшснити ïх персонiфiкацiю, що вщпо-вiдно створюе проблеми iз зарахуванням страхового стажу [5, с. 132]. 1снуе також i протилежна точка зору, прихильники я^ вважають, що сплата страхових та пенсшних внескiв мае здшснюватись на загальних пiдставах [6, с. 221], що, власне, i передбачае юнуюча на сьогодш система оподаткування i пенсшного забезпечення. Погоджуючись iз необхiднiстю забезпечення на-повнення Пенсшного фонду, водночас вважаемо, що ставка €СВ у розмiрi 34,7 % е занадто високою для тдприемщв - платниюв единого податку. Зок-рема, це найвища ставка iз всiх краïн СНД: у Росшськш Федерацiï вона ста-новить 26 %, у Грузп - 20 %, у Казахстанi - 20 %, у Республiцi Таджикистан - 25 % [7, с. 88].
Варто також зазначити, що найбшьшого навантаження зазнають плат-ники першоï групи, тодi як для фiзичних осiб - тдприемщв третьоï групи така ставка не буде надто обтяжливою, оскшьки зазвичай до прийняття Закону вони працювали на загальнiй системi, за я^ базою нарахування був оподат-ковуваний дохiд (рiзниця мiж доходом i операщйними витратами), вщповщ-но i платежi €СВ зазвичай були досить великими.
Отже, юнуючий шдхщ до сплати €СВ тдприемцями на спрощенiй системi мае бути вдосконалено. З цiею метою пропонуемо два альтернативнi напрями:
1. Зниження мшмального розм1ру страхового внеску для платниюв единого податку першо! групи. При цьому варто передбачити компенсащю втрат Пенсшного фонду вщ такого зниження (1з коштав бюджету або ш-ших джерел). Такий шдхщ дасть змогу зберегти сощальну спрямовашсть спрощено! системи, однак його реал1защя потребуватиме залучення до-даткових фшансових ресуршв держави. Водночас нескладш розрахунки показують, що такий захщ не буде надто витратним для держави. Так, оскшьки бшьш1сть платниюв першо! групи - це платники фжсованого податку, кшьюсть яких за даними ДПА становила станом на травень 2011 р. 238 тис. омб, то за умови зменшення навантаження 1з сплати ССВ наполовину, обсяг витрат бюджету на покриття втрат Пенсшного фонду становитиме близько 45 млн грн плюс витрати з адмшстрування вщповщних трансфер1в, а це бшьш тж у тисячу раз1в менше, ашж пла-нуеться спрямувати до Пенсшного фонду з держбюджету у 2011 р.
2. Надати право тдприемцям на спрощенш систем! в1дмовитися вщ участ у систем! обов'язкового пенсшного сощального страхування за умови 1хньо1 добровшьно! участ у другому та/або третьому И р1внях. 1ншими словами, звшьнити шдприемщв вщ обов'язку сплати внесюв до Пенсшного фонду за умови, якщо вони будуть д1ючими членами системи добровшьного пенсшного страхування (наприклад, недержавного пенсшного фонду). Реал1зац1я такого заходу матиме двостороннш ефект: по-перше, дасть змогу тдприемцям самостшно приймати ршення щодо розм1р1в, штенсивносп пенсшних внесюв; по-друге, стимулюватиме роз-виток системи недержавного пенсшного страхування, що також е важли-вим чинником загальноеконом1чного розвитку в краш.
До позитивних законодавчих нововведень щодо спрощено! системи оподаткування також вiдносять:
• скасування обмеження в1днесення на витрати платника податку на прибуток витрат на придбання товар1в (робщ послуг) у ф1зичних оаб - платник1в единого податку;
• повернення ф1зичним особам - платникам единого податку права рееструва-тись платниками ПДВ.
На нашу думку, вплив власне цих нововведень мае двостороннш характер i потребуе детального аналiзу.
Безперечним прогресом у напрямi до формування цивiлiзованого по-даткового законодавства став факт виключення пункту 139.1.12 Податкового кодексу Укра!ни, згiдно з яким платники податку на прибуток не можуть вщ-носити до складу валових витрат витрати, понесет через придбання товарiв, послуг або робгт у платникiв единого податку - фiзичних осiб, з головного податкового документа кра!ни. Водночас варто зазначити, що станом на 01.01.2012 р. працювати з платниками податку на прибуток можуть тшьки платники единого податку друго! та третьо! групи. При чому друга група, ви-ходячи iз структури ч.2 п.291.4 ПКУ (у редакцп вiд 01.01.2012 р.), не мае права надавати платникам податку на прибуток послуги, але мае право продава-
ти товари. На сьогодш практично вiдсутнi коментарi щодо такого обмеження дiяльностi платниюв единого податку другоï групи: яке економiчне обгрунту-вання такого обмеження; чим господарська операщя постачання товару вщ-рiзняеться вiд господарськоï операцп з надання послуги стосовно обл^ та оподаткування?
Без будь-яких застережень можуть працювати iз юридичними особами платники единого податку третьоï групи. Проте одночасно з таким послаб-ленням тиску на малий бiзнес з'явилася низка "неписаних" обмежень, яю роб-лять невигiдним перебування на спрощенш системi пiдприемцiв, що вщповь дають вимогам, встановленим для цiеï групи.
Передусiм це розмiр ставки единого податку (3 % доходу - у разi сплати ПДВ; 5 % доходу - у разi включення ПДВ до складу единого податку), який, на нашу думку, е необгрунтовано великим для фiзичноï особи-шд-приемця. Прошюструемо це на наступному прикладi. Припустимо, що фiзич-на особа - тдприемець, платник ПДВ, мае максимальний для платника единого податку рiчний оборот - 3 млн грн, вiдповiдно сума сплаченого за рж единого податку становитиме 90 тис. грн (або 7500 грн на мюяць). Будучи юридичною особою, сплативши 7500 грн податку на прибуток (з 01.01.2012 р. це 21 % вщ суми оподатковуваного прибутку), такий суб'ект господарювання отримав би приблизно 35 700 грн прибутку, що при оборот в 3 млн вщповщае рiвню рентабельной дiяльностi приблизно 1 % (за се-редньоï рентабельностi операцiйноï дiяльностi в Украïнi у 2011 р. (шчень-червень) 5,2 % [8]). Все це свщчить про набагато вищий рiвень податкового навантаження на платниюв единого податку третьоï групи, порiвняно iз суб'ектами господарювання - юридичними особами, що суперечить основнш мет спрощеноï системи.
Водночас, порiвняльний аналiз особливостей оподаткування малих тдприемств у рiзних краïнах [9, с. 159] показав, що податкове навантаження юридичних ошб на спрощенш системi у багатьох крашах е бшьшим, анiж в Украïнi. Наприклад, у США за умови обороту до 50 тис. доларiв (~ 400 тис. грн) ставка податку становить 7500 дол., тобто в межах вщ 15 % обороту i 25 % вщ суми, що перевищуе 50 тис., у Росшсьюй Федерацп - 6 % обороту. Водночас у цих крашах вимоги щодо граничних обсяпв доходу та юлькосп працiвникiв е набагато "лояльшшими", анiж в Украïнi зокрема, гранична чи-сельнiсть працiвникiв малих тдприемств у США та Росп - 100 оиб, тодi як в - Украш лише 50 для юридичних ошб i 20 для фiзичних осiб - тдприемщв. Таке обмеження для останнiх, наприклад, позбавляе ïх права на ав-томатичне вiдшкодування ПДВ, оскiльки одшею з обов'язкових умов такого вщшкодування е чисельнiсть найманих працiвникiв понад 20 ошб.
Висновки. Отже, першi кроки в напрямi реформування та побудови ефективноï спрощеноï системи оподаткування зроблено. Водночас е низка невиршених проблем ïï удосконалення. У цьому контекстi основну увагу мае бути придшено забезпеченню, по-перше, виключно сощальнш спрямованостi такоï системи оподаткування, по-друге, фiскальноï справедливостi.
З цiею метою пропонуемо такi шляхи подальшого вдосконалення спрощеноï системи оподаткування:
1) забезпечення piBHonpaBHOcri для Bcix суб'екпв шдприемниць^ дiяль-носп, а також оптимiзацiя податкового навантаження на pi3Hi групи платникiв единого податку, зокрема зниження ставок оподаткування для третьоï групи платниюв единого податку, а також мiнiмiзацiя платежiв з единого сощального внеску, особливо для платникiв першоï групи;
2) унеможливлення зловживань, що дискредитують спрощену систему;
3) забезпечення максимального врахування економiчних процесiв за податкового адмшстрування, зокрема застосування iндексацiï граничних об-сягiв доходу, встановлених Законом про спрощену систему з врахуван-ням темпiв шфляцп.
Л1тература
1. Закон Украши "Про внесения змш до Податкового кодексу Украши та деяких шших законодавчих ак™ Украши щодо спрощено!' системи оподаткування, облжу та звггносп" вщ 04.11.2011 р., № 4014-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2. Податковий кодекс Украши вщ 2 грудня 2010 р., № 2755-VI. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
3. Податковий кодекс "лжвщуе" по 10 тис. пщприемщв щокварталу // Дзеркало тижня. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.dt.ua/ECONOMICS/podatkoviy_kodeks_ likvidue_po_10_tis_pidpriemtsiv_schokvartalu-87807.html.
4. Покатаева О.В. Спрощена система оподаткування в контекст Податкового кодексу Украши / О.В. Покатаева // Право i безпека. - 2011. - № 1 (38). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_1/PB-1/PB-1_47.pdf.
5. Колюшченко П.Т. Напрями реформування спрощено!' системи оподаткування / П.Т. Колюшченко // Екож^чний простор : зб. наук. праць. - 2010. - № 33. - С. 132-139.
6. Буряк Н.Б. Шляхи удосконалення спрощено!' системи оподаткування в Укра1'ш / Н.Б. Буряк, С.В. Лукаш // 1нновацшна економжа. - 2011. - № 22. - С. 219-222.
7. Покатаева О.В. Правовi основи функцюнування спрощено!' системи оподаткування / О.В. Покатаева // Вюник Запорiзького нацюнального ушверситету : зб. наук. праць. - 2010. -№ 4. - С. 82-90.
8. Офщшний сайт Державного комггету статистики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
9. Деркач Ю.А. Спрощеш системи оподаткування: переваги, недоле та шляхи 1'х усу-нення / Ю.А. Деркач, В.М. Чубай // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.6. - С. 155-162.
Коваль Л.Ф. Изменения в упрощенной системе налогообложения и их влияние на финансовую безопасность малого предпринимательства
Проведена оценка влияния мер по реформированию упрощенной системы на финансовую безопасность малого предпринимательства. Рассмотрены основные положения Закона Украины "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности" с точки зрения обеспечения интересов различных категорий субъектов предпринимательской деятельности. По результатам исследования установлены возможные положительные последствия и негативные моменты реформы, предложены пути дальнейшего совершенствования упрощенной системы налогообложения как социальной функции в условиях финансово-экономической ситуации в стране.
Ключевые слова: упрощенная система, ставка единого налога, плательщики единого налога, Налоговый кодекс, налоговая нагрузка, социальная направленность упрощенной системы, реформирование упрощенной системы.
Koval L.P. Changes in simplified taxation system and their impact on small business financial security
The estimation of the effects of measures of simplified system reforming on the financial safety of small business is done. The substantive provisions of the Law of Ukraine "On Amendments to the Tax Code of Ukraine and other legislative acts of Ukraine on the simplified system of taxation, accounting and reporting" in terms of the interests of various categories of businesses are considered. According to the survey the possible benefits and negative aspects of the reforms are determined, the ways of further improvement of simplified tax system as a social function in terms of financial and economic situation in the country are proposed.
Keywords: simplified system, unified rate tax, unified tax payers, the Tax Code, the tax burden, the social orientation of the simplified tax system, reforming simplified tax system.
УДК331.5 (477.87) Доц. Ю.В. Машика, канд. екон. наук -
Закарпатський ДУ, м. Ужгород
СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ПРАЦ1 УКРА1НИ В УМОВАХ СВГГОВО1 Ф1НАНСОВО1 ТА ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Найбшьш гострою проблемою, яка постае перед населенням, - е феномен без-робптя (особливо серед молод!). Тому не даремно бшьшють економю™ i сощолопв розглядають це явище як сощальне зло, а юторичний досвщ це переконливо доводить. Саме з безробтям пов'язан таю деструктивш явища, як падшня виробництва, бщшсть, сощальна напруга, кримiналiзацiя в сусшльствг Також зазначимо, що на сьогодш проблема зайнятосп трудових ресурсiв простежуеться у всiх регiонах Укра-ши, зокрема i в Карпатському регюш та Закарпатськiй областi.
Ключовi слова: ринок пращ, криза, зайнятють населення, безробптя, бiднiсть, соцiальна напруга, кримiналiзацiя, мотивацii людей до працi.
Постановка проблеми. Сьогодш одшею 1з найбшьш гострих сощаль-но-економ1чних проблем Украши е феномен безробптя (особливо серед молодо Причиною такого значного розповсюдження цього явища е неефективнють використання робочоi сили й вщсутнють економ1чних умов, яю дали б змогу людям застосовувати своi навички у продуктивнш робот за пристойну плату. Тому бшьшють економюпв та сощолопв розглядають це явище як сощальне зло, а юторичний досвщ переконливо доводить його кризотворчий потенщал. Саме з безробптям пов'язаш так! деструктивш явища як падшня виробництва, бщшсть, сощальна напруга, кримшал1защя. Якщо розглянути ринок пращ, то тут безробптя е тшьовим аспектом зайнятосп. Безроб1ття багатофакторне явище, i воно впливае на вс1 сфери суспшьного життя. Цей феномен варто розгля-дати як з позитивного боку, так i з негативного. Наприклад, позитивом е те, що безробптя стимулюе людину до ефективноi пращ i пщвищення р1вня конку-рентоспроможносп своеi робочоi сили, вщображае перерозподш кадр1в, а з ш-шого боку - воно здшснюе удар по мотивацii людей до пращ.
Аналiз останшх досл1джень та публжацш. Це питання дослщжува-ли багато вчених-економюпв, зокрема: В.Б. Артеменко, В.Д. Базилевич, П.Ю. Буряк, З. Варналш, О.В. Вороненко, В. Геець, М.1. Дол1шнш, Б.1. Дя-ченко, В.С. Кравщв, В.П. М1кловда, С. Шрожков, М.1. Дтюлич, Л.К. Сем1в, У.Я. Садова, Л. Т. Шевчук та шш1 вчеш, яю розкривають р1зш аспекти тери-тор1ального регулювання зайнятосп населення, дослщжуючи цю проблему в умовах поглиблення ринкових реформ та появи ознак стабЫзацп економ1ки.
