CC BY
63
залози, для адреналшу у штактних тварин i призводить до прогресуючого збiльшення проникнення адреналшу у тварин з надлишковим навантаженням штратом натрiю, що свiдчить про активацш за цих умов трансгландулярного шляху проникнення водорозчинних речовин.
Ключовi слова: трансгландулярна проникнiсть шкiри, оксид азоту, хрошчна iнтоксикацiя нiтратом натрю
epinephrine in the intact animals and lead to the progressive increasing permeability to epinephrine in the rats with sodium nitrate burden. It is evidence of the activation of transglandular skin permeability for water-soluble substances.
Key words: transglandular skin permeability, nitric oxide, chronic intoxication with sodium nitrate.
УДК 611.316.5:615.217.2
ЗМ1НИ СТРУКТУРИ ПЩ'ЯЗИКОВОТ ЗАЛОЗИ ЩУР1В П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ АДРЕНАЛ1НУ I
АЦЕТИЛХОЛ1НУ
П1д'язикова залоза щур1в е найменшою серед великих слинних, серед юнцевих в1дд1л1в переважають слизов1, що робить секрет пщ'язиковоТ залози густим з великим вмютом муцину [7]. Означена особливють обумовлюе основну функц1ю п1д'язиковоТ залози - захист слизовоТ оболонки порожнини рота в1д впливу агресивних (алкоголь, тютюновий дим, кислоти) I вщкиданих речовин [2]. Введення адреном1метик1в викликае посилене виведення секреторних гранул кл1тинами серозних п1вмюяц1в шляхом екзоцитозу [3, 5]. Стимуляц1я пщ'язикових залоз хол1ном1метиками не стимулювала секрецю сероцит1в, а призводила до посиленного секретовидтення мукоцит1в з втратою цитоплазми [8]. Це питання дискутабельне, тому що, згщно Ыших джерел, парасимпатична Ыервац1я ацинарних в1дд1л1в п1д'язикових залоз не визначена I введення хол1ном1метик1в не викликае виведення секрету залози [9].
Метою роботи було визначення морфолопчних зм1н в пщ'язикових залозах щур1в пюля введення адренал1ну I ацетилхол1ну.
Матер1ал та методи дослщження. Досл1дження виконано на статевозр1лих щурах-самцях. Пщ гексеналовим наркозом (0,05 мг/кг) перша група - контрольна (10 тварин) отримувала внутр1шньо-артер1ально розчин 0,85% NaCl, друга -експериментальна (10 тварин)отримувала розчин адреналЫу (0,3 мг/кг) I третя - 10 тварин, яким вводили розчин ацетилхол1ну (1,5 мг/кг). Виводили тварин з експерименту шляхом передозування гексеналового наркозу. Шматочки слинних залоз заключали в епон-812 [4]. Нагпвтоню зр1зи отримували на ультрам1кротом1 УМТП-7, забарвлювали толущиновим сиым \ вивчали в свпповому мкроскопк Морфометричне дослщження включало визначення зовн1шнього д1аметру - Дз, д1аметру просв1ту - Дп, висоти секреторних гландулоцит1в - Ве секреторних еп1тел1альних комплекс1в, к1лькост1 кл1тин в стан1 екструзм секреторних гранул - Кее, д1аметр1в кагпляр1в, посткаптяр1в \ венул в склад1 часточок слинних залоз за допомогою окуляр-мкрометра МОВ-1-16 [1]. 3 отриманних блоюв виготовляли ультратоню зр1зи на ультратом1 УМПТ-4, контрастували \ монтували Тх на бленди. Вивчали в електронному м1кроскоп1 МБР-100 при прискорюючм напруз1 75 КВт. Статистичну обробку проводили за методами вар1ац1йноТ статистики за допомогою програми Ехе1 [6].
Результати дослщження та !х обговорення. Вивчення двовим1рних реконструкц1й з нап1втонких зр1з1в п1д'язикових залоз щур1в, забарвлених розчином толуТдинового синього з рН 8,4, визначило, що цитоплазма мукоцит1в забарвлювалась в бузковий кол1р (Р-форма), що св1дчило про наявн1сть в секреторних гранулах бтюв I мукополюахарид1в. Кл1тини серозних п1вм1сяц1в, з переважанням бтюв в склад1 цитоплазми, забарвлювались в син1й кол1р (а-форма). У щур1в контрольноТ групи в склад1 часточок п1д'язиковоТ залози нами не визначеы кл1тини, як1 м1стили в склад1 секреторних продукт1в т1льки вуглеводи ^-форма).
Значення середнього зовншнього дiаметру юнцевих вiддiлiв у щурiв контрольно! групи дорiвнювало 41,96±0,13 мкм. Мукоцити юнцевих вiддiлiв на св^лооптичному рiвнi мали варiабельну форму з вершиною, обернутою в просв^. Середня висота Тх у щурiв контрольно! групи дорiвнювала 19,03±0,05 мкм. Цитоплазма Тх була щтьно заповнена секреторними гранулами низькоТ оптичноТ щiльностi i мала пiноподiбний вигляд.
На натвтонких зрiзах пiд'язиковоТ залози щурiв контрольно! групи серозн пiвмiсяцi визначались на периферп кiнцевих вiддiлiв i складались з 2-6 клiтин. Цитоплазма мютила невелику кiлькiсть дифузно розмiщених базофтьних секреторних гранул. Мiжклiтиннi щiлини мiж сусiднiми сероцитами виявлялись у виглядi оптичносвiтлих промiжкiв i мали ч™ межi. Вони простежувались протягом бiчних поверхонь. В цитоплазмi клiтин визначалась велика ктькють округлих або лУйних оптичнопрозорих дiлянок, якi ми вщнесли до внутрiшньоклiтинних канальцiв, що забезпечують надходження секрету сероцитiв до просвтв кiнцевих вiддiлiв. Ядра клiтин твмюя^в Джиануццi знаходились в базальних вщтах клiтин i мали округлу форму, зовншнм контур утворював неглибокi Ывапнацп. Ядерце було розташоване ексцентрично. При електронномкроскотчному дослiдженнi мiж цистернами гранулярноТ ендоплазматичноТ сiтки визначались ланцюжки електроннощтьних секреторних гранул. Дiаметр просвiту юнцевих вiддiлiв пiд'язиковоТ залози щурiв контрольноТ групи склав 4,68±0,05 мкм.
Вставн протоки в пiд'язиковiй залозi щурiв контрольноТ групи мали середнi значення зовншнього дiаметру 13,88±0,03 мкм. Вони були утворен клiтинами кубiчноТ форми з базофильною цитоплазмою, яка мютила невелику ктькють органел, серед яких визначались ендоплазматична атка, м^охондрп i дрiбнi везикули. ОкруглоТ форми ядра розмщувались в центральних вiддiлах еттелюци^в, мiстили переважно деконденсований хроматин i 1 центрально розташоване ядерце. Висота епiтелiоцитiв вставних проток в контрольна групi тварин складала 4,52±0,0,03 мкм. Дiаметр просвiту вiрогiдно не в^^зняеться вiд середнiх значень просвiту юнцевих вiддiлiв i знаходиться в межах 4,68±0,05 мкм.
Зовнiшнiй дiаметр посмугованих проток склав 48,68±0,19 мкм. СтЫка була утворена клiтинами цилiндричноТ форми, висота яких дорiвнювала 18,25±0,0,4 мкм, дiаметр просвiту - 9,36±0,03 мкм. ^тини мали базальну посмугованiсть „пухирцевого" типу. Цитоплазма клiтин була оптичносв^лою, ядра розмiщенi в один ряд, великого розмiру, перевав деконденсований хроматин, ядерця займали ексцентричне положення. Просв^ посмугованих проток був заповнений секретом рiзного ступеню щiльностi. Мiжклiтиннi щтини вiзуалiзувались протягом бiчних поверхонь сумiжних епiтелiоцитiв, мали нерiвний хiд за рахунок чисельних пальцеподiбних виростiв. Вони не визначались ттьки в зон щiльних контактiв бiля апiкальноТ поверхн клiтин (рис.1).
Внутрiшньочасточковi колекторнi протоки пщ'язиковоТ залози щурiв контрольноТ групи чисельн i мали середнiй зовншнм дiаметр 67,08±0,3 мкм. Стiнка Тх була утворена високопризматичними епiтелiальними кл^инами висотою 27,14±0,09 мкм. Середнiй дiаметр просвiту сягав 19,97±0,3 мкм. Слабобазофтьна цитоплазма мала середнью оптичну щтьнють. Ядра округлоТ форми були розмщеы центрально в цитоплазмi. Оптично щтьнш ядра видовженоТ форми розташовувались в базальних вщдтах епiтелiальних клiтин, на поперечних перерiзах утворюючи 2 ряди. Апкальна плазмалема утворювала чисельнi вирости в просв^ проток, який заповнений вмютом вiд оптично прозорого до щтьного, з базофiльними властивостями.
Внутршньочасточкова сполучна тканина пiдязикових залоз щурiв була представлена колагеновими волокнами i клiтинами - фiбробластами, тiла яких, видовженоТ форми, визначались у «вузлових» Ытерстицмних вiдсiках, а вiдростки розмщувались в мiжацинарних iнтерстицiйних щiлинах, формуючи тривимiрну сiтку, макрофагами, тканиними базофтами i плазмоцитами. При вивченнi представництва лейкоци^в в часточках пiд'язиковоТ залози контрольноТ групи тварин нами визначено, що Тх ктькють незначна в мiжацинарному Ытерстицп, але досить постмно зустрiчались плазмоцити, що забезпечували синтез iмуноглобулiну А (рис.2).
При вивченн напiвтонких зрiзiв пiд'язиковоТ залози щурiв пiсля введення адреналiну, забарвлених толуТдиновим синiм, нами визначена змiна тинкторiальних
властивостей еттелюци^в юнцевих вщд^в в 6iK рожевого кольору (y-форма), що свщчило про збтьшення мукополюахарид1в в секрета мукоцирв.
Рис.1. Посмугована протока пщ'язиковоТ' залози щур1в контрольноТ групи. Електронограма. Зб.х 3 000.
Рис.2. Плазмоцит в перипротоковому ¡нтерстицп пщязиковоТ' залози щура контрольноТ групи. Електронограма. Зб.х 10 ООО.
Рис. 3. Базальн вщдти посмугованоТ протоки Рис. 4. Внутршньочасточкова протока
п1д'язиковоТ залози щура пюля введения п1дязиковоТ залози щур1в пюля введения ацетилхол1ну. Електронограма. Зб. х 3 000. ацетилхолшу. Електронограма. Зб. х 3 000.
Морфометричне дослщження визначило, середне значення зовнiшнього дiаметру кiнцевих вiддiлiв вiрогiдно не в^^знялось вiд контрольноТ групи тварин (41,65±0,13 мкм). Висота епiтелiоцитiв також достовiрно не змiнилась (19,34±0,06 мкм i 19,03±0,05 мкм в контролi), але середнм дiаметр просвiтiв зменшився вдвiчi i складав 2,34±0,02 мкм (4,б8±0,05 мкм у щурiв контрольноТ групи (Р<0,05)).
Оксифiльна цитоплазма мукоцитiв на натвтонких зрiзах мала «атчастий» вигляд за рахунок тоненьких базофтьних меж. Ядра гландулоци^в розмщувались в базальних частинах клiтин i мали округлу, дещо сплощену форму. Ядерця розмщувались центрально, добре визначався периферичний конденсований хроматин. Мукоцити щтьно прилягали один до одного, межi сусщых еттелюци^в визначались за рахунок чiтких базофтьно забарвлених бокових плазмалем.
Цитоплазма кл^ин серозних пiвмiсяцiв була щiльно заповнена базофтьними секреторними гранулами. За рахунок чого ядра були оптично св^лшими. Внутршньо^тины канальцi, на вiдмiну вщ контрольноТ групи тварин, на св^лооптичному рiвнi не визначались. Ядерця розташовувались центрально. Мiжклiтиннi щiлини добре вiзуалiзувались, мали нерiвний хiд за рахунок дрiбних „чiткоподiбних" розширень протягом ваеТ' довжини, iнодi до базальноТ мембрани.
На вщмЫу вiд кiнцевих вщд^в, з боку вставних проток пщ'язиковоТ' залози щурiв визначалась змiна морфометричних показниюв, що свiдчить про Тх участь в стимульованм адреналiном секрецп слини. Значення зовнiшнього дiаметру вставних проток збтьшились майже вдвiчi i склали 23,56±0,08 мкм (в контролi 13,88±0,03 мкм, Р<0,05). Висота еттелюци^в вiрогiдно збiльшилась з 4,52±0,03 мкм до 7,33±0,04 мкм (Р<0,05), що
супроводжувалось збтьшенням д1аметру просв1ту проток (з 4,68±0,03мкм в контрольна груп1 до 9,05±0,06 мкм, Р<0,05). Таким чином, спостер1галась актив1зац1я секреторноТ активност1 протокових еп1тел1оцит1в I полегшувалось виведення секрету кл1тин пщ'язиковою залозою. В ядрах зб1льшилась ктькють неконденсованого хроматину, в цитоплазм! окремих протокових екзокриноцит1в визначались електроносв1тл1 вакуол1. В просв1тах визначався сектер р1зноТ оптичноТ щ1льност1.
П1сля введення адренал1ну визначалось зб1льшення вс1х морфометричних параметр1в посмугованних проток. Зовн1шн1й д1аметр проток достов1рно зб1льшувався з 48,68±0,19 мкм до 58,34±0,11 мкм (Р<0,05), середнм д1аметр просв1ту з 9,36±0,03 мкм в контрольна груп1 до 13,42±0,05 мкм, Р<0,05. Середн1 значення висоти протокових еп1телюцит1в п1двищилась з 18,25±0,04 мкм до 21,37±0,06 мкм (Р<0,05). Спостер1галось звуження складок. Ядра за морфолопчними ознаками визначались двох вид1в - крупн1 св1тл1, округлоТ форми, ядерця розм1щен1 ексцентрично I др1бн1, темн1, видовженоТ або в1дросчатоТ форми з ядерцем, розташованим в центр! ядер. В цитоплазм! виявлялась велика ктькють секреторних гранул. Просв1ти проток були заповнен секретом значноТ щтьностк
П1сля введення адренал1ну в1рог1дно збтьшились зовн1шн1 розм1ри внутр1шньочасточкових колекторних проток (з 67,08±0,30 мкм в контрольна груп1 до 72,38±0,14 мкм, Р<0,05). Середн1 значення д1аметру просв1ту також збтьшились з 19,97±0,3 мкм до 22,31±0,04 мкм (Р<0,05). Висота протокових еп1телюцит1в в1рог1дно не зм1нилась I складала 27,61±0,09 мкм (27,14± 0,09 мкм в контрольна груп1 тварин). Визначен морфометричн1 показники в комплекс! з вищенаведеними даними вщносно вставних ! посмугованих проток св!дчать про пристосування колекторних проток до виведення секреторних продук^в ! р!дини пщ впливом адренал!ну.
У внутр!шньочасточков!й сполучнм тканин! п!д'язиковоТ залози щур!в пюля введення адренал!ну визначались морфолог!чн! ознаки пщвищеноТ г1дратац1Т - зменшення оптичноТ щтьносп, розширення «вузлових» ¡нтерстиц!йних вщсшв ! м!жацинарних ш!лин навколо серозних п1вмюяц1в за рахунок зб!льшення об'ему аморфноТ речовини.
При вивченн! вщповщ! п!д'язикових залоз щур!в на введення ацетилхолЫу нами визначен! морфолог!чн! прояви пщвищення насамперед функц!ональноТ активност! еп1телюцит1в серозних п!вм!сяц!в к!нцевих в1дд1л1в ! протоковоТ системи. При забарвленн! натвтонких зр1з1в розчином толуТдинового синього з рН 8,4 за тинктор!альними властивостями цитоплазми мукоцити юнцевих в1дд1л1в визначались як р-форми, що св!дчить про посилення синтезу в кл^инах бткових продукт!в секрец!Т при введенн! ацетилхолЫу, що забезпечуе компенсац!ю насиченост! секреторними продуктами «парасимпатичноТ» р1дкоТ остаточноТ слини.
Морфометричне дослщження к!нцевих в1дд1л1в пщ'язиковоТ залози щур!в п!сля введення ацетилхолЫу визначило достов!рне зменшення середн!х значень зовншых д!аметр!в к!нцевих в1дд1л1в вщносно аналопчних в контрольн!й груп1 (до 38,84±0,1 мкм пор!вняно з 41,96±0,13 мкм в контрольн!й груп1, Р<0,05), хоча менше, на в!дм!ну вщ попередньоТ експериментальноТ групи, в яюй зовн!шн! д!аметри не зм!нювались в!рогщно. Аналог!чна тенденц!я нами виявлена ! в!дносно висоти еп!тел!оцит!в з 19,03±0,05 мкм вона зменшилась до 17,16±0,06 мкм (Р<0,05), що на наш погляд, обумовлено масованим виведення секрету в просв!ти юнцевих в1дд1л1в ! подальшою швидкою його евакуац!ею до системи вивщних проток. Середн! д!аметри просв!т!в к!нцевих в1дд1л1в також дещо зменшились, пор!вняно з контролем ! становили 4,21±0,04 мкм (4,68±0,05 в контрольна груп1 тварин (Р<0,05).
Цитоплазма мукоцит!в к!нцевих в1дд1л1в п!д'язикових залоз щур!в була не повн!стю заповнена секреторними гранулами. Грануловмюы д!лянки цитоплазми мали «атчастий» вигляд, визначались в апкальних в!дд!лах мукоцит!в, базоф!льн! м!жкп!тины щ!лини - в добре в!зуал!зувались, а в базальних в!дд!лах кл!тин були р!вном!рно розширен!. Ядра мютили переважно деконденсований хроматин, ядерця розм!щувалось ексцентрично.
В сероцитах п!вм!сяц!в юнцевих в1дд1л1в визначалась велика к!льк!сть внутр!шньокл!тинних секреторних канальц!в. Вони цистернопод!бно розширювались в базальних вщдтах кл!тин. Ядра локал!зувались в центр!. Ядерця розм!щувались центрально, з'являлись глибки периферичного конденсованого хроматину, який у щур!в
попередых груп спостереження мав вигляд тоненькоТ «ч1ткопод1бноТ» смужки. Вивчення електронограм пщ'язиковоТ залози щур1в п1сля введення ацетилхол1ну визначило, що пщвищення секреторноТ активност1 пов'язано з1 зм1нами ультраструктури гландулоцит1в серозних п1вмюяц1в. Цистерни гранулярноТ ендоплазматичноТ с1тки розмежовувались електроносв1тлими безструктурними прошарками, секреторн1 гранули мали р1зну електронооптичну щ1льн1сть, Ыод1 вибухали в просв1ти м1жкл1тинних щтин, як1 мали цистернопод1бну форму I визначались протягом вс1еТ висоти сероцит1в - в1д базальних до ап1кальних в1дд1л1в I м1стили 1нколи електронощтьы фрагменти. Введення ацетилхол1ну щурам викликало збтьшення зовн1шнього д1аметру вставних проток до 28,08± 0,1 мкм (13,88±0,03 в контрол1, Р<0,05). Висота еп1телюцит1в сягала 8,42±0,02 мкм пор1вняно з 4,52±0,03 мкм в контрольн1й груп1 тварин (Р<0,05). Значення д1аметру просв1ту проток дор1внювали 9,36±0,09 мкм I в1рогщно були б1льшими н1ж в контрольна (4,68±0,03 мкм, Р<0,05) I попереднм експериментальн1й груп1 (9,05±0,06 мкм Р<0,05). Таким чином, з функцюнальноТ точки зору, процес надходження оргаычних речовин до остаточноТ слини з пщ'язиковоТ залози не мав перешкод з боку вставних проток.
При вивченн структурних особливостей посмугованих проток пщ'язикових залоз щур1в пюля введення ацетилхол1ну нами визначено, що посмугованють була утворена вузькими складками базальноТ плазмалеми. Оптична щ1льн1сть цитоплазми р1зна -визначались кл1тини з вщносно темною неструктурованою цитоплазмою, 1нш1 - мали св1тлу цитоплазму я яш ч1тко в1зуал1зуються секреторн1 гранули, р1вном1рно розпод1лен1 по вс1й кл1тин1. Ядра округлоТ форми мали добре виражений периферичний конденсований хроматин I 1-2 ядерця. Просв1т проток був заповнений секреторними продуктами середньоТ оптичноТ щтьностк На деяких поперечних перер1зах, ст1нка яких формувалась еп1тел1оцитами з електронощтьною цитоплазмою, визначались ядра видовженоТ або вщросчатоТ форми, як1 м1стили переважно конденсований хроматин. Базальна посмугованють в таких кл1тинах не визначалась, м1тохондрп неупорядковано розм1щувались в цистернопод1бних електроно-оптичносв1тлих д1лянках цитоплазми (рис.3). Зовн1шн1й д1аметр в1рог1дно зб1льшився до 61,46±0,22 мкм (в контрольна груп1 -48,68±0,03 мкм, Р<0,05), висота еп1тел1оцит1в - до 21,99±0,06 мкм (в контрольна груп1 -18,25±0,04 мкм, Р<0,05). Середн1 значення д1аметру просв1ту при цьому збтьшувались на 70% I сягали 15,44±0,05 мкм (9,36±0,03 мкм в контрольна груп1 тварин I 13,42±0,05 мкм в попередн1й експериментальнм (Р<0,05). Отриман1 дан1 св1дчать про пщвищення функцюнальноТ активност1 еп1тел1ю посмугованих проток, яке викликане пщвищенням гщравл1чного тиску в навколопротоковому Ытерстицп, що розвивався внаслщок п1двищення проникност1 ст1нки м1кросудин п1д впливом хол1номиметика.
З боку внутршньочасточкових проток на тл1 зб1льшення зовн1шнього д1аметру (з 67,08±0,03 мкм в контрол1 до 73,63±0,26 мкм, Р<0,05) виявлялось зб1льшеня просв1ту проток (з 19,97±0,03 мкм в контрольна груп1 до 20,12±0,03 мкм, Р<0,05), але менше, н1ж в груп1 тварин, яким вводили адренал1н (22,31±0,04 мкм). В1дбувалось зб1льшення висоти протокових еп1телюцит1в 27,14±0,09 мкм в контрол1 до 28,24±0,09 мкм, Р<0,05). Цитоплазма протокових гландулоцит1в м1стила м1тохондрп в базальних I бокових вщдтах, поодинок1 визначались над ядрами. Останн мали округлу форму, велику ктькють деконденсованого хроматину I 1 центрально розташоване ядерце. Зерна конденсованого хроматину розмщувались дифузно I утворювали смужку периферичного хроматину. Просв1т внутршньочасточкових проток тварин пюля введення ацетилхол1ну був заповнений секреторними продуктами, електронооптична щтьнють його була неоднорщною, подеколи вщповщала цитоплазм!, I значно вищою, н1ж в контрольн1й груп1 I попереднм груп1 спостереження (введеня адренал1ну), що утруднювало процес визначення меж1 м1ж ап1кальною плазмалемою I просв1том протоки (рис.4). На ультратонких зр1зах нами виявлен плазмоцити, деяк1 1з великими ядрами I розширеними цистернами гранулярноТ ендоплазматичноТ с1тки. Вони утворювали групи з 2-3 кл1тин I щтьно заповнювали прост1р м1ж гемо- та л1мфом1кросудинами I залозистими структурами.
Таким чином, введення адренал1ну I ацетилхол1ну впливае на морфофункцюнальний стан п1д'язиковоТ залози щур1в. Реакц1я з боку мукоцит1в к1нцевих
вщд^в е мУмальною на обидва подразники. Лише пюля введення ацетилхолiну гландулоцити серозних твмюя^в активно виводили секреторнi гранули, що пщвищувало BMicT органiчних речовин в складi «парасимпатичноТ» остаточноТ слини i покращувало ТТ якiсний склад. З боку протоковоТ системи спостерiгалось як збтьшення морфометричних показникiв, так i активiзацiя секреторноТ активностi протокових еттелюци^в. Спостерiгалось значне розширення просвiтiв вставних проток i поява розширених внутршньокл^инних щiлин мiж епiтелiоцитами.
При введены адреналЫу з боку посмугованних i внутрiшньочасточкових колекторних проток визначалось збтьшення просвтв (до 70 %) i висоти протокових епiтелiоцитiв. Виведення секреторних продукпв вiдбувалось за апокриновим типом i в просвiтах визначався секрет неоднородно! щiльностi, iнодi у виглядi крапель.
Введення ацетилхолiну призводило до появи фрагмен^в секреторних продуктiв в просвтах проток всiх типiв, нав^ь у вставних. У посмугованих i внутрiшньочасточкових колекторних протоках визначення апкальних меж клiтин викликало труднощi. Мiж епiтелiоцитами посмугованих проток спостеррiгалось значне розширення мiжклiтинних щiлин.
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия - Москва: Медицина. - 1990.-178 с.
2. брошенко Г.А. Структурна перебудова пщ'язикових залоз при частковому та тотальному видаленн пщщелепних та привушних залоз у щурiв.- Автореферет дис....к.мед.н.- Полтава, 1993.- 20с.
3. брошенко Г.А. Морфолопчы змiни мiжклiтинних щтин мiж ацинарними епiтелiоцитами привушних залоз // Таврический медико-биологический вестник.-Фмферополь.- 2004.- Т.7, Вип.7.- С.59-61.
4. Карупу В.Я. Электронная микроскопия.- Киев:Вища школа.-1984.-208 с.
5. Костиленко Ю.П.Базисная функция слюнных желез.-Полтава, 1999.-55с.
6. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel. - Киев: Морион.- 2000.- 320 с.
7. Тарасенко Л.М., Суханова Г.А., Мщенко В.П. и соавт. Слюнные железы. (биохимия, физиология, клинические аспекты) / Томк: Изд-во НТЛ, 2002.- 124 с., ил.
8. De Matteis R., Puxeddu R., Riva A. at all. Intralobular ducts of human major salivary glands contain leptin and its receptor // J Anat.- 2006.- N 11, Vol. 201.- P.363-370.
9. Limin Q., Jiansong X., Chadron M. R. at all. Altered traffic to the lysosome in an ex vivo lacrimal acinar cell model for chronic muscarinic receptor stimulation//Arch Oral Biol.- 2004, N5.- P.384-389.
Y/Z/MWrttf///////^^^
ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРЫ ПОДЪЯЗЫЧНОЙ CHANGES OF RATS' SUBLINGUAL GLAND'S ЖЕЛЕЗЫ КРЫС ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ STRUCTURE AFTER INTRODUCTION OF
АДРЕНАЛИНА И АЦЕТИЛХОЛИНА ADRENALIN AND ACETYLCHOLINUM
Пелипенко Л.Б., Ерошенко Г.А., Билаш С.М., Pelipenko L.B., Yeroshenko G.A., Bilash S.M., Еремина Н.Ф., Коваль В.М. Yeremina N.F., Koval V.M.
В исследовании обнаружено, что введение It is discovered in research, that introduction адреналина и ацетилхолина влияет на морфо- of adrenalin and acetylcholinum influences on the функциональное состояние подъязычной железы morphofunctional state of sublingual gland of rats. крыс. Реакция со стороны мукоцитов концевых от- Reaction outside mucocytes of end-pieces is делов является минимальной на оба раздражителя. minimum on both irritants. Only after introduction Лишь после введения ацетилхолина гландулоциты of acetylcholinum glandulocytes of serousl серозных полумесяцев активно выводят секреторные demilunes actively destroy of secretory granules, гранулы, что повышает содержание органических ве- that promotes maintenance of organic matters in ществ в составе «парасимпатической» окончательной composition of «parasympathetic» final saliva слюны и улучшает ее качественный состав. Со and improves its high-quality composition. From стороны протоковой системы наблюдалось увели- the side of the ductal system there was an чение морфометрических показателей и активизация increase of morphometric indexes and activation секреторной активности протокових епителиоцитов. of secretory activity of ductal epitheliocytes. There Наблюдалось значительное расширение просветов was considerable expansion of the intercalated вставных протоков и появление расширен-ных ducts' lumens and appearance of the extended внутриклеточных щелей между епителиоцитами. intracellular spaces between еpitheliocytes.
Ключевые слова: подъязычная железа, Keywords: sublingual gland, adrenalin, адреналин, ацетилхолин, крысы. acetylcholinum, rats.
