грн. Численность Capreolus capreolus меньше оптимальной, плотность составляет 9,5 особей на 1000 га, плотность Sus scrofa - 5,4 особей. Поголовье Cervus elaphus насчитывает свыше 60 особей, что составляет около 30 % от оптимальной численности. Alces alces в охотничьих угодьях предприятия - редкий вид.
Ключевые слова: ГП "Владимир-волынское ЛОХ", охотничье хозяйство, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
Khoyetskyy P.B.; Kvatirko S.M. Conduct of hunting economy is in a state enterprise "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm"
Hunting activity of "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm" SE is unprofitable. Expenses for conduct of hunting increase yearly; since 2005 they have exceeded UAH 100 thou. For a period from 1998 to 2008 about 200 hunting violation reports were executed and over 20 units of firearm were confiscated. The amount of fine imposed on the violators of hunting regulations made up over UAH 7.4 thou. Number of Capreolus capreolus is less than optimal with density equal to 9.5 individuals per 1000 ha, density of Sus scrofa makes up 5.4 individuals. Livestock of Cervus elaphus numbers over 60 individuals that makes about 30 % of optimal number. Alces alces in hunting areas of the enterprise is a rare species.
Keywords: "Volodymyr-Volynsk Forestry and Hunting Farm" SE, hunting farm, Capreolus capreolus, Sus scrofa, Alces alces.
УДК 632.111.5:634.575 Ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук - Уманський
нащональний умверситет садiвництва
ЗИМО- ТА МОРОЗОСТШК1СТЬ ШВШЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ ВИД1В РОДУ JUGLANS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
На 0CH0Bi аналiзу л^ературних даних, вiзуальних спостережень i експеримен-тальних дослщжень встановлено, що зимостшюсть J. nigra L., J. cinerea L. в умовах Правобережного Люостепу Украши становить 1 бал, а J. rupestris Engelm. J. califor-nica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) - 2-3 бали за шкалою С.Я. Соколова. Найвищою вщносною морозостшкютю у перюд глибокого i ви-мушеного спокою характеризуемся J. cinerea, а найнижчою J. rupestris. Найбшьш уразливими у вах дослщжуваних видiв роду Juglans тд час штучного проморожу-вання виявились камбш i кора верхнього мiжвузля та брунька.
Ключов1 слова: горiхи, зимостшюсть, морозостшюсть, пагш, брунька, камбш,
кора.
Швшчноамерикансью види роду Juglans характеризуються щнними декоративними i люогосподарськими властивостями. Однак, шдмерзання ви-д1в роду Juglans у сувор1 зими дещо гальмуе 1хне використання у люових культурах i декоративному сад1вництв1 в Укра1ш. Тому, з метою розширення 1хнього впровадження у культуру, ми дослщжували 1х зимо- та морозос-тшюсть.
Стушнь зимостшкост вид1в роду Juglans ощнювали в1зуально за 8-бальною шкалою С.Я. Соколова [13], а морозостшюсть - методом прямого проморожування пагошв за М.А. Соловйовою [14], Д.В. Потаншим та ш. [3]. У ф1зюлоги рослин часто використовують термш "зимостшюсть", складовою якого е не тшьки морозостшюсть, а й здатшсть рослин переносити весь комплекс несприятливих умов, особливо тривал1 вщлиги i р1зк1 перепади темпе-
ратури [14]. Дещо вужче значеня мае термш "морозостшюсть" - це здатнiсть рослин переносити без пошкоджень низькi температури в pi3Hi перiоди виму-шеного i глибокого спокою.
Дослiдження зимостшкост горiхiв в УкраАт здiйснювало багато вче-них. Так, П.Г. Кроткевич [11], Ф.Л. Щепотьев [17], Б.1. Добровольський [4], A.G. Кенiг [9] здебшьшого вивчали зовнiшнi пошкодження горiхiв, не зазна-чаючи !хшх причин. Гришко-Богменко Б.К. [6] розглядав зимостшюсть горь хiв залежно вiд вжу, ритму розвитку i росту, термов здерев,янiння пагонiв, перiоду спокою, вологост грунту. Таким чином, дослiдження присвячено найбшьш поширеним пiвнiчноамериканським видам J. nigra L., J. cinerea L., iнодi J. rupestris Engelm., а решта ж видiв через незначне поширення залиши-лись поза увагою дослiдникiв.
Добровольський В.1. [4] зазначае, що J. nigra в швшчнш частинi свого природного поширення росте за середньо! температури сiчня -8,5°С i трива-лостi безморозного перюду близько 160 днiв. Тому автор проводить в Сврош пiвнiчну межу поширення J. nigra через Брест - швшчшше Рiвного i Житомира - швденшше Киева - через Яготин - Харюв - швшчшше Луганська через Каменське i далi мiж Волгоградом i Астраханню до Каспiйського моря. Однак, зазначае, що J. nigra в зими з морозами -30°С i -35°С пошкоджуеться не бiльше, тж у зими з невеликими морозами. Автор вважае, що J. nigra не дае самоЫву, тому що його плоди не проходять деяких стадш визрiвання i руйнуються тд дiею низьких температур, залишаючись на землi пiд деревом. Тому плоди J. nigra не рекомендують пересилати або транспортувати взимку.
J. cinerea в природному ареалi поширюеться значно дальше на швшч нiж J. nigra, проникаючи в Канаду. Вища зимостiйкiсть J. cinerea чiтко не ви-ражена в Укра!ш, за винятком того, що плоди тут визрiвають рашше, не бояться морозiв i дерева вiдновлюються самоЫвом. Сiянцi ж у розсадниках i молодi рослини у посадках шдмерзають як i в J. nigra. Швшчшше Украши його вищу зимостшюсть видно за тим, що вш успiшно росте там, де J. nigra не витримуе суворих зим (Москва, Санкт-Петербург). У Роси J. cinerea трап-ляеться на 550-880 км швшчшше крайшх пiвнiчних мюцезростань J. nigra i переносить морози вщ -35°С до -42°С.
Бшьшють дослiдникiв [5, 7, 15, 16, 18, 19] вважають J. nigra i J. cinerea зимостiйкими видами. Однак, вщомо багато фактiв пошкодження горiхiв як низькими зимовими температурами, так раншми осiннiми i шзшми весняними заморозками [8, 9, 12]. В умовах Люостепу Укра!ни горiхи витримують морози до -30°С i бiльше, але J. rupestris, J. cinerea часто пошкоджуються, особливо в зими, що настають пiсля сильних посух. В окремих 20-40-рiчних дерев J. cinerea в умовах Киева стовбури вщмерзали до коренево! шийки. У деяких старих дерев J. nigra у захщних областях Укра!ни е зарослi морозобiйнi трщини [6, 8]. Недостатня волопсть грунту або його перезволоження також знижують зи-мостiйкiсть горiхiв. Внаслщок негативного впливу на вибiркову бруньку пiзнiх весняних морозiв, особливо в молодому вщ на вiдкритих понижених мюцях, зазвичай, галузиться бiля основи й утворюе кшька стовбурiв.
Кроткевич Ю.П. [11] за зимостiйкiстю видiв роду Juglans, виставляе !х у такш послiдовностi: J. nigra, J. cordiformis Maxim., J. siboldiana Maxim. i
найбiльш стшкими е J. cinerea, J. mandshurica Maxim. Ючунов H.I. [10] за ступенем витривалост J. nigra ставить мiж J. cinerea i J. regia. За ступенем зимостшкост Б.К. Гришко-Богменко [6] виставляе види в такому порядку: J. mandshurica, J. nigra, J. cinerea, J. siboldiana, J. cordiformis, J. regia, J. rupestris. Нестшкими в умовах Люостепово1" дослщно1 станци виявились амери-канський вид J. californica Wats. i китайський горiх (J. cathayensis Dode). Решту видiв по зимостшкост в порядку зростання М.К. Вехов [2] розмютив так: J. regia, J. cordiformis, J. siboldiana, J. nigra, J. cinerea, J. mandshurica. Кохно М.А. [5] вважае J. cinerea, J. nigra зимостшюшими видами, J. hindsii (Jeps.) Reder) вщносно зимостшким видом, а J. californica i J. rupestris - не достатньо зимостшким, оскшьки у останнього в суворi зими пошкоджуються частина рiчного приросту i скелетш гшки. У J. major (Torr.) Heller в суворi зими у Киевi пiдмерзають навiть скелетнi гшки, однак, вш квiтуе i плодоносить. J. rupestris вщ частого пошкодження низькими зимовими температурами частин рiчного приросту пагошв, а iнодi й скелетних гiлок шде великих розмiрiв не досягае i мае короткий перюд життя. 4^чш саджанцi J. major, J. rupestris, J. hindsii на Веселобоковенськш дослщнш станцiï успiшно витри-мали зимовi холоди i стiйкi до весняно-осшшх заморозкiв [1].
За нашими вiзуальними спостереженнями, зимостiйкiсть J. nigra, J. cinerea в умовах Правобережного Люостепу Украши ми оцiнили 1 балом, а J. rupestris, J. californica, J. major, J. hindsii у - 2-3 балами за шкалою С.Я. Соколова [13]. Навесш 2006 i 2007 рр. ми спостершали незначне шдмерзання однорiчних пагошв вЫх видiв. Доро^ дерева J. nigra, J. cinerea i J. rupestris не шдмерзали.
Ми, з метою визначення потенцiйноï морозостшкост^ однорiчнi паго-ни J. nigra, J. cinerea, J. rupestris проморожували за методиками М.О. Со-ловйовоï [14], Д.В. Потанiна та ш. [3] у лабораторiï фiзiологiï рослин 1нститу-ту садiвництва УААН. Проморожування здшснювали в два етапи - в перюд глибокого спокою (Ычень) за температури -25 °С i -35 °С та в перюд виму-шеного спокою (березень) за температури -20 °С i -25 °С. За контроль брали живщ без проморожування. Анатомо-мiкроскопiчним методом визначали характер i ступiнь ушкодження рiзних тканин за iнтенсивнiстю побуршня на поперечних зрiзах пагонiв. Шд час загального оцiнювання морозостiйкостi пагошв за методикою М.О. Соловйово1' [14] з деякими доповненнями сшвро-бггниюв 1нституту садiвництва УААН щодо рiзноï фiзiологiчноï значимостi тканин вводили умовш коефiцiенти для кожно1' з них: для кори - 6, для кам-бда - 8, для деревини - 4, для серцевини - 2. Для бруньки вводили коефщент 20 i визначали шдекс морозного пошкодження (надалi 1МП) (табл. 1).
У перюд глибокого спокою найсильшше пошкодились внаслiдок проморожування верхiвки пагонiв J. rupestris, де 1МП за t= -25 °C становить 52,0, а за t= -35 °C - 52,4 i бруньки, де показники 1МП вщповщно становлять 41,5 i 100,0. У цей самий перюд пошкодження тканин середини пагошв унас-лщок зрiзу через мiжвузля за t= -25 °C становить 46,5, за t= -35 °C - 48,6, а у зрiзах середини пагона через вузол вщповщно 38,2 i 45,5. У контрольних ва-
piaffrax пагошв, якi не проморожувались, цi показники змшюються в межах 24,6-40,2. У J. nigra i J. cinerea найвище пошкодження за t= -35 °C мае верх пагона вщповщно 36,2 i 33,1, а за t= -25 °C - вщповщно 39,6 i 37,3. У перюд вимушеного спокою нaйбiльшi пошкодження зафжсували на веpxiвцi пагона J. rupestris за t= -20 °C - 30,5 i за t= -25 °C - 57,5. Пошкодження бруньки за t= -20°C - 38,2 i за t= -25 °C - 90,0. У тканин середини пагона J. nigra i J. cinerea при зpiзax через мiжвузля i вузол за t= -20 °C 1МП змiнюеться в межах 10,0-14,6, а за t= -25 °C становить 22,4-30,0. За даними Умансько! метеостанций максимально вщ'емна температура повiтpя за останш 50 pокiв в Умaнi у Ычш становила -32,2 °С.
Табл. 1. Ситуативна та потенцшна морозостшшсть eudie роду Juglans nid час штучного проморожування в nepiod глибокого та вимушеного спокою
Вид Температура проморожування, °С 1ндекс морозного пошкодження р1зних частин пагона
брунька верхне м1жвузля середне м1жвузля середнш вузол
I декада с1чня
J. nigra контроль 20,0 37,2 30,4 17,4
-25 32,0 39,6 27,4 37,4
-35 90,0 36,2 32,5 28,4
J. cinerea контроль 10,0 25,0 21,5 12,5
-25 28,3 37,3 34,4 26,5
-35 75,0 33,1 30,2 26,5
J. rupestris контроль 30,0 40,2 35,0 24,6
-25 41,5 52,0 46,5 38,2
-35 100,0 52,4 48,6 45,5
I декада березня
J. nigra контроль 10,8 40,0 23,7 15,3
-20 28,2 20,0 14,6 10,3
-25 78,5 30,9 30,0 24,0
J. cinerea контроль 8,5 35,6 20,6 12,5
-20 25,6 20,3 12,8 10,0
-25 65,8 30,0 28,5 22,4
J. rupestris контроль 15,6 52,0 28,4 22,5
-20 38,2 30,5 22,4 18,5
-25 90,0 57,5 48,5 36,4
Рiзнi тканини дерева вiдрiзняються своею вщносною морозостшюстю, причому послщовшсть взаемно розмщених тканин за щею ознакою може змшюватися залежно вiд 1хнього стану. У фазi активного росту дерев найчут-ливiшi до низьких температур камбш, молода кора i заболонь. У визрших тканинах першою вбиваеться серцевина гшок, потiм заболонь i зовшшш або старi клiтини кори. Взимку камбш стае найбшьш морозостiйкою тканиною. Результати ощнювання морозних ушкоджень рiзних тканин видiв Juglans у перюди глибокого та вимушеного спокою представлено в табл. 2.
У контрольному варiантi дослщу всi тканини мають iндекс морозного ушкодження менше I. За 1= -35 °С у перюд глибокого спокою найвищий ш-декс морозного пошкодження (вiд 5,2 до 30,5) отримали у варiантi дослiду для камбiю i кори вшх видiв Juglans внаслiдок зрiзiв через верхне мiжвузля пагона.
Табл. 2.1ндекс морозного пошкодження тканин однор'тних наготе твмчноамериканських виЫе роду ]щ1ат _при штучному проморожуванш в пер'юд глибокого та вимушеного спокою_
Верх пагона Середина пагона через мшвузля Середина пагона через вузол
Назва виду, в1к рослин Температура проморожу-вання, °С Кора )К 15 н 9 Деревина Серцевина Кора Э5 ю £ 53 —— Деревина Серцевина Кора 15 ей Деревина Серцевина
I декада спчня
контроль 12,5 9,0 7,0 1,5 8,1 4,3 2,5 2,5 17,5 10,5 6,2 3,0
]. т^га -25 14,5 10,3 8,5 3,7 12,8 7,0 5,8 1,8 15,7 14,2 5,8 3,9
-35 18,9 5,2 2,8 1,5 15,7 10,2 4,7 1,9 14,5 12,8 5,0 3,9
контроль 13,0 8,6 2,4 1,0 5,3 4,2 2,0 1,0 8,0 6,3 4,5 2,7
X стегеа -25 19,2 14,3 0,9 0,0 15,0 8,0 2,5 1,0 20,5 10,2 4,2 2,4
-35 14,8 8,2 2,5 1,0 17,2 8,2 30,5 1,3 22,4 7,2 2,5 1,0
контроль 19,6 10,1 4,1 1,2 10,0 7,8 5,0 1,8 22,1 14,7 2,4 1,0
У. гире$М$ -25 28,5 16,2 5,9 1,4 21,5 10,2 4,8 1,7 23.1 16,5 4,8 2,1
-35 30,5 14,4 5,9 1,6 24,5 18,0 5,0 0,5 22,1 16,5 4,8 2,1
I декада березня
контроль 6,5 4,2 3,8 0,8 10,5 8,2 4,5 0,5 23,5 12,8 2,7 1,0
У. т§га -20 3,8 4,5 1,5 0,5 8,5 3,2 2,9 0,0 10,8 8,9 2,0 1,3
-25 17,2 10,1 2,0 0,7 17,8 8,5 3,8 0,8 13,5 7,9 2,0 0,6
контроль 6,6 4,2 1,7 0,0 12,5 6,0 2,1 0,0 20,3 11,0 3,8 0,5
]. Ыпегеа -20 4,2 3,5 1,5 0,8 6,6 4,2 1,7 0,3 13,0 5,2 2,7 0,0
-25 10,0 7,6 6,0 4,9 16,2 10,5 2,3 1,0 10,0 8,3 2,8 1,3
контроль 12,7 7,2 2,6 0,0 18,9 5,2 2,8 1,5 27,3 18,6 5,2 0,9
]. гирезШз -20 10,3 4,5 3,0 1,0 10,8 8,3 2,0 1,3 17,2 10,6 2,0 0,7
-25 32,2 15,6 5,5 0,9 32,4 15,0 1,1 0,0 21,5 10,5 3,4 1,0
Найменш ушкодженою виявилась деревина та серцевина пагошв уЫх видiв внаслiдок зрiзiв через середину пагона. Шд час проморожування за 1= -25 °С у перюд вимушеного спокою найвищий шдекс морозного пошкодження (до 32,2) зафжсували для кори i камбiю верхньо! частини пагонiв горiхiв. Значно менший цей показник (до 21,5) у вЫх видiв Juglans в уЫх тканинах внаслiдок зрiзу середини пагона через вузол за 1= -20 °С.
Таким чином, швшчноамерикансью види роду Juglans виявляють бь ологiчну стiйкiсть та штенсившсть росту за умов поеднання оптимально! температури повiтря, достатньо! вологостi, родючост та структури грунту, освiтлення крони, рацюнального складу насадження, в якому рiзнi види сприяють росту та розвитку один одного, оптимально! густоти в кожнш вжо-вiй груш, вщсутност задернiння грунту. На вс цi чинники, окрiм температури повггря й вологостi грунту, лiсiвники можуть iстотно впливати. Отже, пра-вильний вибiр дiлянок пiд лiсовi культури i мiськi зеленi насадження видiв роду Juglans i комплекс агротехшчних прийомiв iз догляду за горiхами шдви-щить зимостiйкiсть цих штродуценпв.
Л1тература
1. Бадалов П.П. Интродукция орехов рода .Г^аш на Весёлобоковеньской селекционно-дендрологической станции / П.П. Бадалов // Лесоводство и агролесомелиорация. Интродукция новых пород и лесные культуры. - 1971. - Вып. 5. - С. 47-52.
2. Вехов Н.К. К биологии орехов рода .Г^аш / Н.К. Вехов // Орехи: биология, культура и хозяйство. - М., 1934. - Вып. III. - 222 с.
3. Визиачеиия морозостшкосп плодових порщ лабораторним методом прямого проморожування / Д.В. Потанш, В.В. Грохольський, О.Г Китаев та ш. // Сад1вницгво. - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
4. Добровольский Б.И. Чёрный орех. Серый орех // Культура орехоплодных / Б.И. Добровольский. - М., 1957. - С. 245-288 с.
5. Деревья и кустарники культивируемые в Украинской СССР. Покрытосеменные / под ред. НА. Кохна. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 719 с.
6. Гришко-Богменко Б.К. Биологические особенности видов рода .Г^аш Ь. в условиях Лесостепи Украины : дисс. ... канд. с.-х. наук: спец. 563 / Борис Константинович Гришко-Богменко. - К., 1969. - 255, [1] с.
7. Деревья и кустарники СССР. - В 6-ти т. / под ред. С.Я. Соколова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949-1962. - Т. 2. - 1951. - 610 с.
8. Журавская Е.И. Культуры орехов рода .Г^аш Ь. в западных областях Украинской ССР : дисс. ... канд. с.-х. наук / Елена Ивановна Журавская. - Львов, 1961. - 254 с.
9. Кешг А.С. Деяю пщсумки штродукци гсрха чорного на Укра1ш / А. С. Кешг // Укра-1нський боташчний журнал. - 1967. - Т. 24, № 1. - С. 81-87.
10. Кичунов Н.И. Орехи и их культура / Н.И. Кичунов. - М.-Л. : Гос. изд-во с.-х. литры, 1931. - 195 с.
11. Кроткевич П.Г. Культуры орехоплодных / П. Г. Кроткевич. - К. : Госсельхозиздат УССР, 1954. - 147 с.
12. Лантратова А.С. Интродукция североамериканских деревьев и кустарников в Карелии / А.С. Лантратова // Бюллетень Главного ботанического сада. - 1967. - Вып. 65. - С. 2-7.
13. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - С. 5.
14. Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур / М. А. Соловьева. - Л. : Гидрометеоиздат, 1982. - 36 с. - 251.
15. Чендлер У.Х. Плодоводство / У.Х. Чендлер : пер. с англ. Е.И. Алешина. - М.-Л. : Изд-во "Сельхозгиз", 1935. - 608 с.
16. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР / П. А. Шима-нюк. - М. : Изд-во "Просвещение", 1964. - 478 с.
17. Щепотьев Ф.Л. Горiхи / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О.А. PixTep. - К. : Вид-во Урожай", 1987. - 184 с. u
18. Швиденко А.Й. Культура ореха чёрного / А.Й. Швиденко, П. А. Цыганков. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 346 с.
19. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 508 с.
Ищук Г.П. Зимо- и морозоустойчивость североамериканских видов рода juglans 1. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
На основе анализа литературных данных, визуальных наблюдений и экспериментальных исследований установлено, что зимостойкость J. nigra L., J. cinerea L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины составляет 1 балл, а J. rupestris Engelm. J. californica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) - 2-3 балла по шкале С.Я. Соколиной. Наивысшей относительной морозоустойчивостью в период глубокого и вынужденного покоя характеризуется J. cinerea, а самой низкой - J. ru-pestris. Наиболее уязвимыми у всех исследуемых видов рода Juglans при искусственном промораживанни оказались камбий и кора верхнего междоузлия а также почка.
Ключевые слова: орехи, зимостойкость, морозоустойчивость, побег, почка, камбий, кора.
Ishchuk H.P. Tolerance for winter and frost conditions of North-American species of juglans 1. sort in the right-bank forest-steppe zone of Ukraine
Tolerance for winter conditions of J. nigra L., J. cinerea L. in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine is 1 point but rupestris Engelm. J. californica Wats., J. major (Torr.) Heller., J. hindsii (Jeps.) Reder) are 2-3 points according to the Sokolov's scale. This information was determined on the basis of literary facts, visual observation and experiments. J. cinerea showed the highest relative tolerance for frost conditions in the period of true and forced dormancy but J. rupestris got the lowest mark. Cambium, top interstice bark and bud turned out to be the weakest in all species of Juglans sort under artificial icing.
Keywords: nuts, tolerance for winter conditions, tolerance for frost conditions, sprouting, bud, cambium, bark.
УДК 630*1 Ст. наук. ствроб. В.Д. Ваколюк -ДПВтшцька ЛНДС;
директор В.Н. Дяченко - ДП "Чечельницький ЛГ"
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРУПОВО-ПОСТУПОВИХ РУБАНЬ
У ЗР1ЛИХ ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ДЕРЖАВНОГО ПЩПРИеМСТВА "ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Наведено результати групово-поступових рубань у зрших дубових насаджен-нях за рiзними схемами розташування вшон на мюцевосп. Вжито комплекс заходiв зi сприяння природному поновленню деревосташв iз рiзною густиною шпигування жолудiв дуба звичайного. Залишено контрольш вшна без сприяння природному поновленню та для порiвняння висаджено однорiчнi аянщ дуба звичайного також дь лянками.
Ключое1 слова: групово-поступове рубання, вшна, пщрют, природне поновлення.
У люах Укра!ни на засадах еколопчно ор1ентованого господарства, поступовим рубанням потр1бно придшити належну увагу.