CC BY
34
Наведено результати розрахункових дослщжень процесу теплоперенесення в бага-тошаровiй пластинi в умовах iмпульсного перiодичного нагршу. Встановлено законо)шр-ностi явища локалiзацiï початкових умов i виконано аналiз особливостей ïx замещения. Показано можливiсть змши початкових умов, внаслщок яко'1 iстотно скорочуеться час виходу на квазiстацiонарний режим i вщповщно зменшуються витрати машинного часу на отримання розв'язку задачу що розглядаеться. Сформульовано допомiжну лшшну стацiонарну задачу вiдносно значення температури, що використовуеться при замiщеннi початкових умов.
Ключовi слова: початковi умови, багатошарова пластина, iмпульсний перiодичний на^в, ефекти локалiзацiï.
Prokopov V. G. Some Features of Localization of Phenomena Initial Conditions in the Heat Transfer Processes in Multilayer Plates
Some results of numerical studies of the heat transfer process in a multilayer plate in a pulsed periodic heating are given. The regularities of localization phenomena of the initial conditions are established and the analysis of the characteristics of these conditions replacement is performed. The possibility of changing the initial conditions for significantly reducing beginning time of quasi-stationary mode and thus decreasing of computer time for a solution of the problem is shown. An auxiliary linear stationary problem regarding the temperature used in the replacement of the initial conditions is formulated.
Key words: initial conditions, the multilayer plate, pulse periodic heating, localization effects.
УДК 614.843(075.32) Ад 'юнкт М.1. Васильев;
доц. 1.О. Мовчан, канд. техн. наук -Львiвський ДУБЖД
ЖИТТеВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ системи гасшня ТА Л1КВ1ДУВАННЯ ПОЖЕЖ НА М1СЬКИХ ОБ'еКТАХ
Розроблено модель життевого циклу проекту системи гасшня та лшвщування по-жеж на мiських об'ектах. Модель включае п'ять фаз життевого циклу проекту вщносно мгёи та системного шдходу. У процес виконання кожно! фази проекту виникають вщпо-вщш ризики, як можуть значною мiрою впливати на динамшу втрат сталого розвитку проекту в регюнальному вишр^ Тому розв'язуеться задача дотримання умов мшiмiзащl ризиюв пiд час виконання проекту шдвищення ефективностi роби системи пожежога-сiння. Наукова новизна полягае в тому, що вперше розглянуто та обгрунтовано основнi фази життевого циклу проекту системи гасшня та лшвщування пожеж.
Ключовi слова: життевий цикл проекту системи пожежогасшня, фаза проекту, ри-зик системи пожежогасшня.
Постановка проблеми. У мiжнародних i украшських стандартах з управ-лiння проектами пiд проектом розумдать тимчасовi заходи, якi виконуються для створення унiкального продукту, послуги або результапв та опублiкованi укра-шською (UРМА) i мiжнародною (IPMA) асощащями [1, 2]. Так, будь-який проект повинен мати сво! особливосп, а саме: 1) спрямованiсть для досягнення чгг-ко встановлено!' мети; 2) ушкальнкть i новизну продукту, який дуже часто не мае аналопв; 3) обмежену тривалiсть у час з певною датою початку та завершения; 4) доступнкть ресурав за умови виконання проекту може бути обмеже-на; 5) координащю виконання взаемопов'язаних робiт мiж рiзними учасниками проекту; 6) послвдовний розвиток проекту за фазами його життевого циклу.
1снуе велика кшьккть прикладш рiзних проектiв, якi пов'язаш, наприк-лад, з впровадженням нових iнформацiйних техиологiй, з проведенням оргашза-цiйних змiн у структурi управлiння тощо. Але зовсiм не розглядалися проекти
життевого циклу системи гаання та лiквiдування пожеж на об'ектах мiста. Роз-гляд такого проекту дае змогу передусш впроваджувати вiдповiднi заходи в систему пожежогаання, яш допоможуть зменшити тривалiсть вшьного розвитку пожеж^ тдвищити ефективнiсть евакуацií людей з осередку пожеж^ зменшити тривалiсть гасiння пожежi тощо, що е актуальним завданням сучасностi. Тому ставиться завдання - розглянути фази життевого циклу проекту системи поже-жогасiння та 1х взаемозв'язок iз можливими ризиками i вiдповiдними втратами пiд час виконання кожно1 фази.
Аналiз останнiх досягнень i публiкацiй. За останнi роки у свт та в Ук-раíнi дедалi частiше використовують методологда проектного менеджменту та здiйснюють виробничу дiяльнiсть через управлiння проектами. Для забезпечен-ня ефективно1 органiзацií та контролю виконання проекту необидно визначити життевий цикл проекту, тобто послщовнкть його окремих фаз, як пов'язують початок i завершенiсть проекту [1-3].
У процес формування основних фаз життевого циклу проекту розгляда-ють такi положення [4-6]: опис складу робщ яш повиннi виконуватися в кожнiй фазц призначення виконавщв, яш беруть участь у виконанш кожно!' фази; визна-чення результапв, якi повиннi бути отриманi в процес виконання кожно! фази. Шсля закiнчення формування всiх фаз проекту отримують його життевий цикл, який е базовим поняттям для прийняття рiшення про доцiльнiсть реалiзацií проекту, проведення проектного аналiзу, оргашзацп фiнансування, виконання та уп-равлшня проектом.
Крш цього, кожен проект мае певш ризики в процес виконання кожно! фази, якi можуть призвести до вiдповiдних матерiальних, сощальних, еколопч-них та iнших втрат. Тому в роботах [7, 8] вказуеться на дотримання умов мшмь зацií ризикiв пiд час виконання проекту.
Питання управлiння ризиками в пожежнш справi наведено в робот [9], в якiй обгрунтовуються методи управлшня ризиком у проектi решжишрингу системи технiчного обслуговування та ремонту пожежних автомобiлiв. 1дентифжа-цда причин виробничо-технологiчного ризику та ризику штегрованих фiзичних показникiв ефективностi функцюнування вiртуальноí системи технiчного обслуговування та ремонту (ТОР) пожежних автомобшв доцшьно виконувати на ос-новi аналiзу систем пожежогасiння та ТОР. Безумовно такий шдхвд для ТОР до-цшьний, але для розгляду системи пожежогасiння практично не шдходить.
У роботi [10] розглянуто на пiдставi основних положень теорií надайносп визначення ризикiв виникнення пожежi в житловому секторi, але не розгляда-ються питання, якi пов'язанi з 1х управлiнням. Вiдомо, що яккний аналiз проек-тних ризиюв полягае у визначенш причин виникнення несприятливих подiй та можливих наслiдкiв ввд цих подiй. До таких методiв якiсного аналiзу проектних ризикiв вщносять [11, 12]:
• з використанням причинно-наслiдкових дiаграм 1шикави;
• з використанням графтв потокiв, якi вщтворюють взаeмодiю структур i робiт
проекту;
• аналiз та визначення можливостей та загроз реалiзацií проекту;
• експертного ощнювання.
Аналiзуючи останнi досягнення i публiкацií, можна констатувати, що пи-танням життевого циклу проектов пожежогасiння практично не придшялося уваги.
Мета роботи. На основi системного шдходу розробити модель життевого циклу проекту системи пожежогасшня для ефективно1 координацц дiй всша за-цiкавленими сторонами.
Постановка задачi та И розв'язання. Для ре^зацц поставлено1 мети необхщно розв'язати такi задачi:
1. Визначити фази життевого циклу проекту системи пожежогасшня вщносно мкн та системного шдходу.
2. Визначити можливi ризики пiд час виконання фаз життевого циклу проекту.
3. Встановити вплив втрат на динамжу сталого розвитку проекту в регюналь-ному вимiрi залежно вiд умов мш1шзаци ризикiв.
Життевий цикл проекту системи пожежогасшня починаеться з моменту виникнення пожежi на об'ектi та заюнчуеться пiсля 11 лiквiдування. Для розгляду фаз життевого циклу проекту використано даш технологiчного процесу л^ввду-вання пожежi та основнi тактичнi прийомами пiд час виконання кожнох техноло-гiчноí операцií. Крш цього, шд час виконання кожноí фази життевого циклу проекту завжди кнують проектш ризики, якi пов'язанi з неповнотою та неточнктю вихiдноí шформацп, а також невизначенiстю наступних подш тощо.
Нинi у проектному менеджмент вiдсутнiй единий пiдхiд до структуру-вання проектних ризикiв та видалення несприятливих подiй до того чи шшого ризику. Для планування заходiв реагування на проектнi ризики видшяють внут-ргшнг ризики, на появу яких впливають менеджери проекту (пожежно-рятувальш вiддiлення), i зовтшт ризики, яш не залежать вiд впливу проектних менеджерiв. Для виконання iдентифiкацií, яккного та кiлькiсного аналiзу проектних ризиюв можна íх класифiкувати за джерелами та причинами виникнення [1, 2].
Шсля врахування наведених положень варто сформувати фази життевого циклу проекту системи пожежогаання.
Першою фазою проекту е виявлення пожежi та сповщення про неí з по-дальшим дослiдженням на стадц концептуальноí iдеí та оцiнювання загального стану пожеж! Ця фаза головним чином е науково-дослщницькою, яка на концептуальному рiвнi виявляе загальний стан системи пожежогаання. На цiй фазi необхщно отримати результати прогнозу за обставинами, ят виникли в зонi по-жежi. Кр1м цього, необхiдно прийняти рiшення стосовно розвитку пожежi у чаа та можливих наслiдкiв залежно ввд класу пожежi та категорп примiщення. На цiй фазi виникають як внутрiшнi, так i зовшшш ризики проекту, наприклад: ри-зик своечасного отримання повiдомлення про пожежу, ризик наявносп даних про об'ект, на якому виникла пожежа, ризик наявносп iнформацiйноí системи для прогнозування обставин у зонi виникнення пожежi тощо. Монiторинг i контроль цiеí фази проекту дасть змогу впровадити необхiднi заходи зi значного об-меження часу вiльного розвитку пожеж^ зменшення ризик1в виявлення пожеж^ швидкого залучення сил i засобш пожежогасiння та вiдповiдно зменшення втрат.
Друга фаза проекту розглядае формулювання пробного плану дш на стадц визначення системноí iдеí у разi спрацювання сповiщення про пожежу. Це по су-тi е " план системи", який розробляеться на рiзних альтернативних планах, вденти-фiкацií рiзних понять, терм-iсторичнiй складовш та мiнiмiзацií ризик1в для ус-пiшного вирiшення проблеми. На цш фазi проекту необх1дно прийняти ртення з мiнiмальним ризиком про залучення необхiдноí кiлькостi сил i засобш для лiквi-
дування пожеж^ визначити оптимальний шлях слiдування до мкця виклику з метою зменшення часу вшьного горшня, а також з урахуванням критичного часу пожежi визначити iмовiрнiсть та оптимальне значения ризику успiшноí евакуацй' людей iз зони пожежi. Аналiз виконання дш ще1 фази дасть змогу значно шдви-щити ефективнiсть роботи шдроздалш державно! служби надзвичайних ситуацш.
Третя фаза проекту розглядае план розвитку дш, який потребуе сценарiй та дизайн шдходу до виконання роби щодо збирання особового складу, ^дування та оперативного розгортання. На цш фазi виконуються роботи з конкрети-зацií деталей, мiнiмiзацií фiнансових, матерiальних, часових, людських ресурсов тощо. При цьому виникають внутршш та зовнiшнi ризики, наприклад: ризик збирання особового складу згiдно з нормативним часом, зовнiшнiй ризик стосов-но часу прибуття до мкця виклику зпдно з нормативним з урахуванням прийня-того маршруту ^дування, ризик усиiшного оперативного розгортання тощо, внаслвдок збшьшення значень яких зростають втрати вiд иожежi. Тому для зменшення втрат необхiдно виконувати уиравлiния проектними ризиками. Для цього необидно виконувати иостiйний монiторинг проектних ризикiв на предмет ви-явлення та змiни видалених ризикiв проекту. У процеа монiторингу та управлшня проектними ризиками необхiдно вщстежувати iдентифiкованi ризики з одно-часним контролем заходiв iз реагування на несприятливi подл.
Пiд час виконання роби у всiх фазах проекту, зокрема, у третiй, можна видшити такi стани:
• С1 - виконання роби- за фазою проекту;
• С2 - настання проектного ризику, його щентифшащя та аналiз;
• С3 - розроблення та виконання заходiв iз реагування на ризики;
• С4 - завершення виконання робiт за фазою проекту.
Для формування формалiзованого опису процесс виконання робiт за кожною фазою проекту та управлшня проектними ризиками використано випад-ковi процеси з дискретним станом i дискретним часом [13]. Виходячи з визна-чення Марковського процесу, iмовiрнiсть переходу моделi виконання робiт проекту та управлшня проектними ризиками £={£i} в сташ Cj на (п + 1) крощ зале-жить тальки вiд того, в якому попередньому станi С знаходилася модель на по-передньому п-му кроцi та не залежить вiд того, як вона вела себе до цього п-го кроку.
Позначено безумовш iмовiрностi моделi виконання роби на будь-якому п-му кроцi в сташ С з одночасним управлшням проектними ризиками у вигляд
p(n) = P{e(n) = Ci}. (1)
Для визначення цих iмовiрностей необидно знати умовнi iмовiрностi переходу моделi виконання робiт проекту та управлшня проектними ризиками е на п-му крощ в сташ С за умови, що на попередньому (п - 1) крощ модель була в сташ C¡. Позначено умовш iмовiрностi переходу моделi так:
Pj(n) = P {e(n) = Cj | e(n -1) = C}. (2)
Iмовiрностi ру(п) можна представити у виглядi матрицу розмiрнiстю т х т, де т - загальна кiлькiсть сташв моделi виконання роби у фазi проекту та управлшня проектними ризиками. У цьому випадку отримано
|р(«)| =
рц(и) ... ръп(п)
Рш\(п) ... Утт (п)
(3)
На кожному п-му кроцi модель виконання роботи на вщповвднш фазi проекту та управлiння проектними ризиками е може знаходитися тальки в одному стан С;. У цьому випадку для будь-якого /-го рядка матриц (3) сума всх шо-вiрностей р(п) буде дорiвнювати
т
Е Ру(п) = 1. (4)
Для визначення iмовiрностей р, (п), крш матрицi перехiдних iмовiрностей (3), необхвдно задавати початковий розподал iмовiрностей стану, який вiдповiдаe початку процесу, тобто моменту часу /0 = 0, що буде вiдповiдати р^0), ..., рг-(0), ■ ■ ■, рт(0). Сума початкових iмовiрностей дорiвнюe
т
Е Р(0) = 1. (5)
1=1
Виходячи з наведених положень, розподiл iмовiрностей стану моделi виконання роботи на певнш фазi проекту та управлшня проектними ризиками на кожному п-му крощ можна визначити з використанням залежностi
т
Р Ап) = Е Р1(п - ъ)Ру(п). (6)
1=1
Залежнiсть (6) дае змогу виконувати монiторинг можливих ризикiв у про-цесi реалiзацií проекту по всiх фазах його життевого циклу.
Четверта фаза проекту системи пожежогасшня стосуеться реалiзацií плану дай, який включае локалiзацiю пожеж^ основано!' на виконаннi певних ро-бiт, спрямованих на подальшу динамку сталого розвитку в регiональному вимь рi. Ця фаза проекту необхдаа для розроблення та формування конкретно!' системи на рiвнi системотехшки. У пожежнiй практицi iснують нормативи часу для виконання процесу локалiзацií пожежi, а також результати наукових дослiджень щодо визначення прогнозованого часу п локалiзацií, який залежить ввд кiлькостi використовуваних пожежних стволiв i площi пожежi [14]. У процес виконання робiт цiеí фази з локалiзацií пожежi стаються внутрiшнi та зовшшш ризики проекту, значення яких можна прогнозувати, а на пiдставi монiторингу процесу ло-калiзацií пожежi можна коригувати íх значення за рахунок заходiв iз реагування на несприятливi подл з уточнениям необхвдно!' кiлькостi технiчних засобiв i вщ-дiлень лiквiдаторiв пожежi.
П'ята фаза проекту розглядае реалiзацiю умови шжишрингу як основи постiйного покращення системи пожежогасiння необхвдно!' для ефективного га-сiння i лiквiдування пожеж! Ця фаза е завершальною проекту системи пожежо-гасiння, а реалiзацiя iнжинiрингу спрямовуе роботу пiсля усшшно!' апробацií цiеí системи на подальше п покращення з одночасним використанням мониторингу й управлiння ризиками шд час виконання проекту. На рисунку зображено модель життевого циклу проекту системи пожежогасшня.
Рис. Модель життевого циклу проекту системи пожежогастня
Розроблена модель включае фази життевого циклу проекту, умови мшмь зацй' ризикiв проекту, проектш ризики за джерелами та причинами !'х виникнен-ня, а також втрати, якi впливають на динамшу сталого розвитку системи поже-жогасiння у регiональному вимiрi.
Проект решжишрингу системи лiквiдацii пожежi на об'ектах мкта роз-роблено вперше з метою управлiння ризиками системи пожежогасшня та ввдпо-вiдно для шдвищення ефективностi роботи пожежно-рятувальних шдроздшв Державно! служби надзвичайних ситуацiй (ДСНС). Однак виникнення пожежi е надзвичайною i недопустимою ситуацiею. Тому невщкладним завданням е проведения аудиту об'екпв мiста з метою попередження та недопущення виникнення на них пожеж. Виртенням цiеi проблеми займаеться ДСНС i цi питання необидно враховувати в моделi життевого циклу проекту системи пожежогасшня.
Зпдно з рекомендацiями Всесвiтньоi оргашзацп охорони здоров'я i Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни [15, 16], пожежш ризики класифiкують так: 1) незначний ризик е<10"6; 2) середнш ризик е=10~6...5-10~5; 3) високий (терпи-мий) ризик е=5-10-5... 5-10-4; 4) неприйнятний ризик е> 5-10-4. Наведенi данi сто-суються лише пожежних ризиюв вiдносно можливостi виникнення пожежi на об'ектах, ят розглядаються вiдповiдно до аудиту пожежно! безпеки.
Крш цього, необидно також враховувати шд час розгляду моделi життевого циклу проекту системи пожежогаання у процесi лiквiдувания пожежi indueidyanbHuü пожежний ризик - пожежний ризик, який може призвести до за-гибелi людини внаслiдок дп небезпечних факторiв пожежi та сощальний пожежний ризик - стутнь небезпечносп, який призводить до загибелi групи людей (10 i бiльше осiб) внаслiдок дй' небезпечних факторш пожежi. Результати дослiджень [17] показують, що для iндивiдуального пожежного ризику його зна-чення не повинно перевищувати е<10"6, а для социального пожежного ризику -е<10"7. Для забезпечення наведених значень ризитв необидно виконувати пла-новi аудити об'екпв. Висновки:
1. Розроблена модель життевого циклу проекту системи пожежогасшня дае змогу на n^^aBi управлшня проектними ризиками пiдвищувати ефектив-нiсть оперативно! роботи пожежно-рятувальних шдроздшв, зменшувати втрати вiд пожежi та впроваджувати в практичну роботу бшьш ефективних профiлaктичних методiв забезпечення пожежно! безпеки.
2. Модель життевого циклу проекту системи пожежогасшня включае п'ять фаз, кожна з яких мае сво! особливоси, а !х виконання у процес реaлiзaцi! проекту з л^щування пожеж допоможе виконувати мошторинг можливих ризи-к1в i управляти ними на кожному сташ виконання робiт проекту.
3. Надзвичайно важливими фазами проекту е фаза I, фази III i IV. На сучасно-му етaпi багато питань, яы розглядаються у цих фазах, виршеш ще не на достатньому науково-прикладному р1вн1, що зобов'язуе передушм цим пи-танням придшити значну увагу.
4. Результати виконано! роботи дають змогу вид1лити основш напрями роботи для лiквiдувaння слабких м1сць у ро6от1 пожежно-рятувальних шдроздшв i завдяки розробленню науково-прикладних заход!в значно пiдвищувaти не т1льки ефектившсть лiквiдувaння пожеж, а й пожежну безпеку об'екпв мiстa.
Лiтература
1. A Guide to the project management body of knowledge (PMBOK). - USA : Project management Institute, 2004. - 421 p.
2. Бушуев С.Д. Кергвниптво з питань проектного менеджменту / С.Д. Бушуев. - К. : Вид-во Украшсько'1 АУП, 1999. - 197 с.
3. Кобиляцький Л.С. Управлшня проектами / Л.С. Кобиляцький. - К. : Вид-во МАУП, 2002. - 200 с.
4. Грей Клиффорд Ф. Управление проектами: практическое руководство : пер. с англ. / Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон. - М. : Изд-во "Дело и Сервис", 2003. - 528 с.
5. Товс А.С. Управление проектами: стандарты, методы, опыт / А.С. Товс, Г. Л. Ципес. - М. : Изд-во ЗАО "Олимп-Бизнес", 2003. - 240 с.
6. Дмитриев Д.В. Управление проектами. Практическое руководство. - М. : Изд-во "Юр-Книга", 2003. - 288 с.
7. Андршчук В. Менеджмент прийняття ршень i ризик / В. Андршчук, Л. Бауер. - К. : Вид-во КНЕУ, 1998. - 316 с.
8. Вплшський В.В. Ризик у менеджмент / В.В. Вплшський, С.1. Наконечний. - К. : Вид-во ТОВ "Борисфен-М", 1996. - 336 с.
9. Башинський О.1. Обгрунтування методов управлшня ризиком у проекп решжишрингу системи техшчного обслуговування та ремонту пожежних автомобшв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук / ЛДАУ. - Львiв, 2006. - 20 с.
10. Гулща Е.М. Прогнозування виникнення пожеж в житловому сектс^ на тдида аналiзу техногенного ризику / Е.М. Гулща, О.1. Башинський, 1.О. Мовчан // Пожежна безпека : зб. наук. праць. - Львгв : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2012. - № 20. - С. 150-154.
11. Грачева М.В. Анализ проектных рисков / М.В. Грачева. - М. : Изд-во ЗАО "Финстатин-форм", 1999. - 126 с.
12. Пятенко С. Методы анализа наиболее типичных проблем управления проектом / С. Пя-тенко. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.intaev.com.ua.
13. Вентиель Е.С. Теория случайных процессов и ее инженерные приложения / Е.С. Венти-ель, Л. А. Овчаров. - М. : Изд-во "Наука", 1991. - 384 с.
14. Мовчан 1.О. Визначення прогнозованого часу гасшня пожежi на промислових шд-приемствах / 1.О. Мовчан, Е.М. Гулща, Д.П. Войтович // Проблеми пожежно'1 безпеки : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УЦЗ Украши. - 2008. - Вип. 23. - С. 241-247.
15. Бегун В.В. Безпека життедiяльностi / В.В. Бегун, 1.М. Науменко. - К. : Вид-во "Технжа", 2004. - 328 с.
16. Про затвердження критериев, за якими оцшюеться ступень ризику вщ провадження гос-подарсько'1 дiяльностi та визначаеться перiодичнiсть здшснення планових заходов державного наг-ляду (контролю) у сферi техногенно'1 та пожежно'1 безпеки / Постанова Кабинету Мшстргв Укра-1ни вiд 29 лютого 2012 р., № 306. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.docume-nts/km/km_24042012.html.
17. Самошин Д. А. Расчет пожарных рисков для общественных, жилых и административных зданий / Д. А. Самошин. - 46 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.akademygps.ru.
Васильев Н.И., Мовчан И.А. Жизненный цикл проекта системы тушения и ликвидации пожаров на объектах города
Разработана модель жизненного цикла проекта системы тушения и ликвидации пожаров на объектах города. Модель включает пять фаз жизненного цикла проекта относительно миссии и системного подхода. В процессе выполнения каждой фазы проекта возникают соответствующие риски, которые могут в значительной степени влиять на динамику потерь устойчивого развития проекта в региональном измерении. Поэтому решается задача соблюдения условий минимизации рисков при выполнении проекта повышения эффективности работ системы пожаротушение. Научная новизна заключается в том, что впервые рассмотрены и обоснованы основные фазы жизненного цикла проекта системы тушения и ликвидации пожаров.
Ключевые слова: жизненный цикл проекта системы пожаротушения, фаза проекта, риск системы пожаротушения.
Vasil'evM.I., Movchan I.O. The Life Cycle of Project of the System of Extinguishing and Liquidation of Fires at Urban Objects
The model of life cycle of project of the system of extinguishing and liquidation of fires is developed on the urban objects. The model includes five phases of a life cycle of the project in relation to a mission and approach of the systems. In the process of implementation of every phase of project there are the proper risks which can largely influence the dynamics of losses of steady development of project in the regional measuring. The task of observance of terms of risks minimization is therefore untied at the increases of work efficiency of the system executed a fire extinguishing project. A scientific novelty consists of the basic phases of life cycle of project of the system of extinguishing and liquidation of fires are first examined and grounded.
Key words: the life cycle of project of the fire extinguishing system, phase of project, risk of the fire extinguishing system.
УДК 674.2.002 Магктр 1.С. Габа; доц. О.Б. Ференц, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛЩЖЕННЯ ФОРМОСТ1ЙКОСТ1 ДВЕРНИХ БЛОК1В, ВИГОТОВЛЕНИХ З Р1ЗНИХ ПОР1Д ДЕРЕВИНИ
Проведено експериментальт дослщження формостшкост ]шжюмнатних i вхщних у квартиру дверей, виготовлених iз рiзних порщ деревини в однш складальнш одинищ. Дослщжено поеднання порщ - хвойш - береза в коробках i хвойш - береза - осика в полотну iз з'еднаним на скобах каркасом iз дрiбнопустотним i стшьниковим заповненням. Рекомендовано використовувати у полотнах дверних блоюв щитово! конструкцн березо-ву та осикову деревину без обмеження та врахувати пропозицн щодо поеднання порщ у коробщ. Дослщження жолоблення заготовок було основою для коректування наявних та встановлення диференцшованих припускiв на первинне мехашчне оброблення заготовок iз берези та осики пiд час виготовлення складальних одиниць та дверних блокiв щитово! конструкций
Ключовi слова: пиломатерiали, заготовки, детали складальнi одиницi, двернi блоки, жолоблення, формостшюсть, економiчна ефектившсть.
Постановка проблеми. Залучення у промислову переробку листяно! деревини може бути важливим резервом збiльшення ресурсДв лiсоматерiалiв.
За чинними стандартами (ГОСТ475-88, ГОСТ23166-99, ДСТУ Б В 2.62009) для виготовлення вДкон i дверей потрiбно застосовувати деревину хвойних i листяних порiд: сосни, ялини, модрини, ялицД, кедра, берези, осики, вДльхи, ли-пи, тополД й Днших порДд, якД не поступаються перерахованим за стшкДстю до заг-нивання, твердостД й мДцностД пДд час згину. Проте у стандартах е обмеження, що полягае в тому, що застосування деревини рДзних порДд в однДй складальнш одинищ виробу не допускаеться, за винятком сосни, ялини, ялицД й кедра, пДд непро-зоре оздоблювальне покриття Д пДд час формування полотна щитових дверей. Ви-конання ще1 вимоги значно ускладнюе оргашзащю виробництва, що е причиною мшмального використання листяно!' деревини у виробництвД вДкон Д дверей.
ДеякД шоземш стандарти на столярно-будiвельнi вироби допускають змД-шання порДд у виробД за умови, якщо вони не виходять на вДдкриту поверхню. Основна причина недопущення використання рДзних порДд деревини в однДй складальнiй одинищ виробу у виробництвД вДкон Д дверей е побоювання прояву шдвищено1 формостДйкостД складальних одиниць, а отже, Д можливого очДкуван-ня зниження мДцностД та порушення цшсностД виробу. Таким чином, для вирД-
