Ф13ЮЛОГО-БЮХ1М1ЧН1, БЮТЕХНОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 СПОСОБИ П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ТВАРИН
PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL AND BIOTECHNOLOGICAL WAYS OF ANIMAL PRODUCTIVITY INCREASING
УДК 636.2:591.11:546.23
Бшаш Ю. П., к.с.-г.н.®
Лъегесъкий нащоналънийутеерситет ветеринарноХмедицины та ôiomexHonoziù iмет С.З. Гжицъкого, м. Льв1в, Украгна.
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД Л1П1Д1В ПЛАЗМИ KPOBI
В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ БУГАЙЦ1В ЗА Р13НОГО ВМ1СТУ В РАЦЮН1 В1ТАМ1НУ Е ТА СЕЛЕНУ
Досл^джували еплие введения до рациону eidzodieenbnux бугайщв Селену та втамту Е у KUbKoemi 0,3 i 100 мг та 0,5 i 300 мг на кг cyxoï речоеини на жирнокислотний склад плазми Kpoei.
За згодоеуеання бугайцям тдвищених доз селемту натрт та токоферолу ацетату у плазм1 ïx Kpoei зростала кглькгсть розгалужених та непарних довголанцюгових жирних кислот, що свгдчить про посилення розмноження бактерт у рубщ та покращення рубцевог ферментацИ'. У ninidax плазми Kpoei бугайщв, якг отримуеали селетт натрт та токоферолу ацетат еияелено бiлъшy частку транс11-18:1 i цис9,транс11-18:2 кислот, лтоленовог кислоти та i'ï noxidnux: кислот 20:5, 22:5 та 22:6. Частка стеариновог кислот при цъому зменшуеалася. Бтъша кшъшстъ Селену та втамту Е дiялa ефективтше.
Ключов1 слова: бички, селен, eimaMin Е, жирнокислотний склад.
УДК 636.2:591.11:546.23
Билаш Ю. П., к.с.-х.н.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медициныи биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина
ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ЛИПИДОВ ПЛАЗМЫ КРОВИ БЫЧКОВ НА ОТКОРМЕ ПРИ РАЗНОМ СОДЕРЖАНИИ В РАЦИОНЕ
ВИТАМИНА Е И СЕЛЕНА
Исследовали влияние введения в рацион бычков селена и витамина Е в количестве 0,3 и 100 мг и 0,5 и 300 мг на кг сухого вещества на жирнокислотный состав плазмы крови. После скармливания бычкам повышенных доз селенита натрия и токоферола ацетата в плазме их крови увеличивалось содержание разветвленных и нечетных длинноцепочечных жирных кислот, что
© Бшаш Ю. П., 2015
3
свидетельствует об усилении размножения бактерий в рубце и улучшении рубцовой ферментации. В липидах плазмы крови бычков, получавших селенит натрия и токоферола ацетат обнаружено большее количество транс11-18:1 и цис9,транс11-18:2 кислот, линоленовой кислоты и ее производных: кислот 20:5, 22:5 и 22:6. Содержание стеариновой кислот при этом уменьшалась. Большая доза Селена и витамина Е действовала эффективнее.
Ключевые слова: бычков, селен, витамин Е, жирнокислотный состав.
УДК 636.2:591.11:546.23
Bilash Y. P.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
FATTY ACID COMPOSITION OF BULLS PLASMA LIPIDS FED DIETS WITH DIFFERENT CONTENTS OF VITAMIN E AND SELENIUM
The effect of addition to the fattening bulls diet of selenium and vitamin E acetate in an amounts of 0.3 and 100 mg and 0.5 and 300 mg per kg of dry matter on blood plasma fatty acid composition were studied.
As a result of feeding bulls high doses of sodium selenite and tocopherol in their blood plasma increased the quantity of branching and odd long-chain fatty acids that indicate the increase of ruminal bacteria fission and improve the rumen fermentation. In plasma lipids of bulls treated with sodium selenite and tocopherol found a larger contents of trans 11-18:1 and cis9, trans 11-18:2 acids, linolenic acid and its derivatives: acids 20:5, 22:5 and 22:6. Part of stearic acids decreased. Higher levels of selenium and vitamin E acted more effectively.
Key words: bull, selenium, vitamin E, fatty acid composition.
Вступ. Рослинш корми мютять велику кшькють незамшних полшенасичених лшолево! та лшоленово! кислот. Проте, цис-подвшш зв'язки ненасичених жирних кислот токсичш для бактерш, тому бактерп рубця пдрогешзують ненасичеш, у тому числ1 й незамшш жирш кислоти, внаслщок чого органи i тканини жуйних тварин мютять велику кшьюсть стеариново! та олешово! i дуже мало полшенасичених жирних кислот. Оргашзм жуйних еволюцшно пристосований до функцюнування у таких умовах, тод1 як з точки зору харчових властивостей яловичина i, особливо, яловичий жир, мають нижчу д1етичну цшнють пор1вняно з м'ясною продукщею, отриманою вщ моногастричних тварин. Разом з тим, окрем1 транс- ¿зомери олешово! (транс-11) та лшолево! (цис-9,транс-11) кислот, яю утворюються п1д час рубцево! б1ог1дроген1зац11, волод1ють 61олог1чною актившстю, яка частково компенсуе нестачу полшенасичених жирних кислот, особливо кислот родини ю-3 [1, 2].
Останн1ми роками встановлено, що додавання до рацюну кор1в п1двищених к1лькостей а-токоферолу стимулюе утворення у рубц1 транс 11-18:1 i цис9,транс11-18:2 жирних кислот та зменшуе утворення у ньому транс10-18:1 i транс 10,цис 1218:2 жирних кислот [3]. Д1я Селену на обмш жирних кислот у жуйних тварин вивчено менше, проте наявн1 повщомлення про його вплив на жирнокислотний склад кров1 та молока у кор1в [4]. Механ1зм д1! Селену в1там1ну Е на б1ог1дроген1зац1ю полшенасичених жирних кислот повшстю не встановлений.
Особлив1стю метабол1зму сполук селену у жуйних е !хня трансформац1я в рубщ. Неорган1чний селен засвоюеться ripme, н1ж орган1чний. Значна частина
4
селену корму, як неоргашчного, так i оргашчного, в рубщ переводиться бактер1ями в елементарну форму, яка виводиться з оргашзму. Отже, жуйш тварини засвоюють меншу частину селену корму, шж тварини з однокамерним шлунком , тому норма введения селену в ix рацюн, можливо, повинна бути бшьшою.
Метою наших дослщжень було встановлення впливу р1зних кшькостей Селену та вггамшу Е у рацюш в1дгод1вельних бугайщв на жирнокислотний склад плазми кров1.
Матер1али i методи. Дослщ проведено на трьох трупах бугайщв, по 5 гол1в у кожнш. Бугайщ контрольно! групи отримували збалансований за вмютом поживних речовин рацюн. Бугайщ першо! дослщно! групи отримували такий же рацюн з добавкою 0,3 мг/кг селену (у склад! селешту натрда) i 100 мг вггамшу Е, а друго! дослщно! групи — 0,5 мг/кг селену (у склад! селешту натрда) i 300 мг вггамшу Е на 1 кг сухо! речовини корму. Жирнокислотний склад лшщв плазми кров! дослщжували методом газорщинно! хроматограф!! на газовому хроматограф! Hewlett Packard HP-6890 з полум'яно-!он!зац!йним детектором, обладнаному кап!лярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м.
Результаты дослщжеиия. Додавання до рац!ону бугайщв Селену та вггамшу Е впливало на жирнокислотний склад л!п!д!в плазми кров! (табл. 1), що, у першу чергу, зумовлено зм!нами видового сшввщношення бактер!й рубця та корекщею рубцево! ферментац!!, хоча не виключеш й iHmi фактори впливу на piBHi орган!зму тварини.
Таблиця 1
Жирнокислотний склад лшщ1в плазми Kpoei, % в1д загальноТ к1лькост1
жириих кислот, (M±m, n=5)
Жирш кислоти Групи тварин
Контрольна 1-a дослвдна 2-a доел! дна
M m M m M m
12:0 0,03 0,01 0,06 0,01* 0,03 0,01
/зо-14:0 0,04 0,01 0,04 0,01 0,05 0,01
14:0 0,85 0,04 0,93 0,09 0,97 0,10
/зо-15:0 0,11 0,02 0,09 0,03 0,13 0,02
14:1 0,06 0,01 0,07 0,01 0,06 0,01
анте1эо-15:0 0,37 0,05 0,50 0,02* 0,47 0,03
15:0 0,40 0,03 0,49 0,07 0,63 0,07*
/зо-16:0 0,29 0,04 0,37 0,05 0,34 0,02
16:0 12,65 1,23 11,85 0,73 10,97 0,78
i30-17:0 0,25 0,03 0,28 0,03 0,40 0,03**
16:1 0,81 0,12 0,96 0,19 0,85 0,08
анте!зо-17:0 0,17 0,01 0,22 0,03 0,21 0,04
17:0 0,67 0,05 0,74 0,07 0,75 0,06
17:1 0,11 0,01 0,10 0,01 0,11 0,01
18:0 12,66 0,57 13,24 0,72 10,33 0,80*
18:1 11,13 0,33 12,24 0,49 12,54 0,33*
18:2 48,00 1,54 46,39 1,49 46,46 1,13
20:0 0,14 0,01 0,13 0,02 0,14 0,01
18:3n3 5,06 0,20 5,00 0,32 6,99 0,59**
20:1n9 0,06 0,01 0,06 0,00 0,05 0,00
20:2 0,36 0,06 0,30 0,02 0,26 0,03
20:3n6 1,08 0,19 0,55 0,06 0,41 0,02
20:3n9 0,69 0,15 0,51 0,09* 0,64 0,08**
5
20:4n6 1,83 0,28 1,91 0,13 1,97 0,16
20:5n3 0,78 0,08 1,20 0,14* 1,69 0,13***
22:4n6 0,05 0,01 0,05 0,01 0,04 0,01
22:5n3 0,45 0,06 0,52 0,06 0,91 0,12**
22:6n3 0,76 0,11 1,06 0,08* 1,41 0,12**
24:0 0,12 0,01 0,11 0,02 0,13 0,01
24:1n9 0,03 0,00 0,04 0,00 0,04 0,01
Примгтка: у цт i наступних таблицях * — P < 0,05; ** — P < 0,01; *** — P < 0,001
У плазм1 кров1 бугайщв, що одержували з кормом добавку селешту натрда та токоферолу ацетату зростав вмют жирних кислот з розгалуженим вуглецевим ланцюгом та непарною кшькютю вуглецевих атом1в, причому за меншо! кшькосп вказаних антиоксидант1в статистично в1ропдно збшьшувався вмют кислоти анте1зо-15:0, а за бшьшо! —15:0 та ¿зо-17:0 кислот, хоча частка анте1зо-15:0 також була досить великою. Кшькють шших розгалужених та непарних кислот також зростала, проте статистично не в1ропдно.
Ще одна трупа жирних кислот, вмют яких зазнав змш за дп селешту натрда i токоферолу ацетату — полшенасичеш жирш кислоти родини ш-3. Так, у плазм1 кров1 бугайщв 2-i' дослщно! групи виявлено в 1,4 раза бшьший вмют лшоленово! (18:3n3) кислоти, менша доза Селену i в1тамшу Е на вмют вказано! кислоти не впливала. Разом з тим, вмют пох1дних лшоленово! кислоти зростав за обох доз дослщжуваних антоксидант1в, хоча б1льша доза д1яла ¿нтенсивн1ше. Зокрема, к1льк1сть ейкозапентаеново! кислоти (20:5n3) за меншо! дози зросла у 1,5 раза , а за бшьшо! — у 2,2 раза. Кшькють докозагексаеново! кислоти (22:6n3) зб1льшувалася при цьому у 1,4 та 1,9 рази. Вмют докозапентаеново! кислоти (22:5n3) в1рог1дно зрю лише у плазм1 кров1 бугайщв 2-! дослщно! групи, проте за меншо! дози селешту натрда та токоферолу ацетату його кшькють також була бшьшою, шж у контрольнш rpyni.
Додавання до рац1ону Селену та в1тамшу Е вплинуло на штенсивнють б1ог!дроген!зац1! ненасичених жирних кислот у рубщ, про що свщчить зменшення KinbKOCTi стеариново! кислоти (18:0) у плазм1 кров1 бугайц1в 2-! дослщно! групи. Разом з тим, кшькють олешово! кислоти (18:1) у них збшьшувалася, що може бути пов'язано з в1дм1нностями в штенсивносп всмоктування стеариново! та оле!ново! кислот у кишечнику та синтезом олешово! кислоти тканинами тварин.
Висновки.
1. Додавання до рацюну бугайц1в на вщгод1вл1 селен1ту натр1ю та токоферолу ацетату у кшькосп 0,3 i 100 мг та 0,5 i 300 мг на кг сухо! речовини зм1нюе видове сп1вв1дношення бактерш вм1сту рубця, що призводить до збшьшення у склад! л!п1д1в плазми кров1 розгалужених та непарних жирних кислот.
2. Згодовування бугайцям селешту натрда та токоферолу ацетату у вказаних дозах впливае на бюпдрогешзацшш процеси у рубц1, внасл!док чого у плазм1 кров1 бугайц1в зростае вм1ст 61олог1чно активних жирних кислот: кон'юговано! л1нолево!, л1ноленово!, ейкозапентаеново!, докозапентаеново!, докозагексаеново!.
3. Введения до складу рацюну селешту натрда та токоферолу ацетату позитивно впливае на забезпеченють оргашзму бугайщв арахщоновою кислотою, про що свщчить зниження у плазм1 кров1 сп1вв1дношення 20:3n9/20:4n6.
Л1тература
1. Kay J. K. A comparison between feeding systems (pasture and TMR) and the effect of vitamin E supplementation on plasma and milk fatty acid profiles in dairy cows /
6
J. K Kay, J. R. Roche, E. S. Kolver, et al. // J. of Dairy Res. — 2011. — V. 72. —
P. 322-332.
2. Pottier J. Effect of dietary vitamin E on rumen biohydrogenation pathways and milk fat depression in dairy cows fed high-fat diets / J. Pottier, M. Focant, C. Debier, et al. // J. Dairy Sci. — 2010. — V. 89. — P. 685-692.
3. Бшаш Ю. П. Вплив селену i впамшу Е на бюпдрогешзащю ненасичених жирних кислот у рубщ вщгод1вельно1 ВРХ / Ю. П. Бшаш, О. В Голубець, О. И. Цюарик, I. В. Вудмаска // Бюлопя тварин. — 2011. — Т. 13, № 1-2. — С. 187192.
4. Голова Н. В. Жирнокислотний склад лшдав молока KopiB за р1зного вмюту оргашчного i неоргашчного селену в рацюш / Н. В. Голова, О. В. Голубець, А. П. Дщович, I. В. Вудмаска // Науковий вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та б1отехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. — 2011. — Т. 13, № 4 (50). — Ч. 3. — С. 66-71.
Стаття надшшла до редакци 18.03.2015
УДК 591.441
Горальський Л. П., д. вет. н., професор, Дунаевська О. Ф., к. б. н., доцент, докторант © E-mail: [email protected]
Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнийушеерситет, м. Житомир
МОРФОЛОГ1Я СЕЛЕ31НКИ У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Впродоеж остантх poKie велика уеага придыяетъся поглибленому еиеченню л1мфо!дно! тканини, яка складае основу оргатв iмуногенезу. Показана ефективтстъ морфометричного nidxody до оц1нки структурно-функц1онального стану селез1нки.
Селезгнка - периферичний лгмфогдний орган, який вносить вагомий вклад в розвиток iмунно! eidnoeidi та гостро реагуе на патолог1чм чинники р1зного генезу. Досл!дження динамгки змт мжрометричних та морфометричних показниюв органу даютъ можлив1сть быъш об'ективно ощнювати морфофункц1ональний стан структурних компонент1в селез1нки як в nopMi, так i виявити в них законOMipHOcmi nepe6izy компенсаторних, пристосувалъних та деструктивних процеав прир1зних патолог1чних станах организму.
Досл1дження виконувалисъ на кафедрi анатомп i ггстологИ Житомирсъкого нац1онального агроеколог1чного университету. Для досл1дження eidi6pam зразки селез1нки ф1ксували, заливали у парафт, виготовляли оглядов1 мтропрепарати.
Морфометричними досл1дженнями встановлем такырезулътати. Шлъюстъ л^мфогдних вузлиюв на одиницю площ1 мае пряму залежмстъ eid виду тварини та обернено пропорцтна Их величинi. Так, найбгльша кглькгсть вузликгв на одиницю площi (5,0 мм2)у овець (13,3 шт), найменша у велико! рогатог худоби (6,0 шт), eidnoeidno, найбыъша гх площа становить 0,55 мм2 у ВРХ, найменша - в овець (0,15 мм2). Быа пульпа займае поргвняно невелику частину площi органу та найбыъше розвинена у ВРХ (21,93 %). Трабекулярний апарат селез1нки найбыъш розвинений у коней (11,0 %). Склад клШинних елемент!в селезтки р!зноматтний. Найбыъш численними клгтинними елементами л!мфатичних вузликгв е малi i cepedni л1мфоцити. Менша питома частка належитъ ретикулярним mi тинам, баластним формам, великим лгмфоцитам i макрофагам.
© Горальський Л. П., Дунаевська О. Ф., 2015
7