CC BY
28
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 340.15 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.122784
ЗЕМСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЗА ДОБИ УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО (КВ1ТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1918 року)
Козаченко АнатолШ 1ванович,
д-р юрид. наук, доц., зав1дувач кафедри теорп та icmopii держави i права, Полтавський юридичний iHcmumym Нацюнального юридичного ушверситету iMeHi Ярослава Мудрого, Украгна, м. Полтава e-mail: a.i.kozachenko@ukr.net ORCID 0000-0002-4568-7964
Проаналiзовано дiяльнiсть земського самоврядування за доби Украгнськог Держави гетьмана П. Скоропадського. Навесш 1918 р. земства перебували у стан оргашзацшно-господарського занепаду. Це стало тдставою для проведення радикальног реформи земського самоврядування. Але в процеЫ проведення реформи гетьманський уряд скасував так дeмократичнi принципи м^цевого самоврядування, як вибортсть, самосттшсть i рiвнiсть оргатв державног влади та м^цевого самоврядування. Земське законодавство гетьмана П. Скоропадського запроваджувало антидемократичну систему виборiв.
Ключов1 слова: Украшська Держава; гетьман; уряд; земське самоврядування; земське законодавство; реформа; земсью вибори.
\ * i,'\ | V/-^ \ \\ х ^НI /Jß у „„/ / /
\ ^^ 1\ \ I я 1 \\\ \ ' /// I
Постановка проблеми. Децентрал1защя влади в Украш1 на сучасному
етат е важливим чинником тдвищення ефективност функщонування
публ1чно1 влади. Столптай ювшей утворення Украшсько!' Держави гетьмана
П. П. Скоропадського спонукае до осмислення юторичного досвщу спроб
подолання кризових явищ у систем1 земського самоврядування, що
#71 fj f7 П С \ 1 \ \»
супроводжувалося гострою пол1тичною боротьбою м1ж прихильниками та противниками гетьмана.
Актуальшсть теми полягае у вивченш та використанш досвщу протидп земського самоврядування урядовш полггищ вщмови в1д демократичних принцитв оргашзацп мюцевого самоврядування, що обгрунтовувалось гетьманським урядом як необхщна умова виведення його 1з кризового стану.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. У пострадянський перюд проблеми державного буд1вництва доби Украшсько!' революцп 1917-1921 рр.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
постшно перебувають у полi зору вггчизняно! юторико-правово! науки. До питання дiяльностi земського самоврядування та ставлення до нього гетьманського уряду П. П. Скоропадського в 1918 р. останшм часом зверталися В. Д. Гончаренко, О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко, О. М. Мироненко, В. О. Рум'янцев, О. В. Тимощук, Т. О. Харченко.
Мета статт - на прикладi спроби уряду гетьмана П. П. Скоропадського за допомогою антидемократично! реформи вивести земське самоврядування i3 кризового стану, продемонструвати демократичну природу мюцевого самоврядування, його негативне ставлення до спроб центраизацп влади.
Виклад основного матерiалу. 29 квггня 1918 р. в Киeвi вщбувся Всеукра!нський З'1зд хлiборобiв, органiзований консервативними нащональними полiтичними силами Укра!ни з шщативи Союзу земельних власникiв, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом Укра!ни. Основш напрямки внутршньо! полiтики Укра!нсько! Держави гетьман сформулював у «Грамот до
/ / .У 'Х ^^
всього укра!нського народу» [1, с. 86-87]. Санкцiонованi П. П. Скоропадським «Закони про тимчасовий державний устрш Укра!ни» встановили нову систему
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
вищих органiв державно! влади [Там само, с. 87-90]. Змшу мюцевих органiв
- Чй \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ ; / / LY^S
влади та самоврядування зазначений закон не передбачав. Губернсью, повiтовi та волоснi земства продовжували свою дiяльнiсть, керуючись земським законодавством Тимчасового уряду Росп 1917 р.
Перша свггова вiйна i революцiя спричинили земську бюджетну кризу, надмiрну полiтизацiю земських установ, недовiру до земств з боку населення, що врештi-решт призвело до занепаду земського самоврядування. Тому гетьман був переконаний у доцшьност проведення радикально! реформи самоврядування. Плани П. П. Скоропадського тдтримував голова уряду -Ф. А. Лизогуб, який у перюд 1901-1916 рр. очолював Полтавську губернську земську управу. На його думку, тсля виборiв 1917 р. у земствах переважали представники сощалютичних партш, якi не знали «проблем мюцевих громад» [2, с. 113]. Взiрцем мюцевого самоврядування Ф. А. Лизогуб вважав дореволюцшш земства [2, с. 114]. З огляду на це 10 травня 1918 р. Рада
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Мш1стр1в оприлюднила Декларащю, в якш повщомила про збереження земського самоврядування та необхщнють його реформування. Для фшансово! тдтримки мюцевого самоврядування у червш 1918 р. уряд ухвалив ршення про надання кредиту земствам i мюьким думам у розм1р1 80 млн крб. Однак, як зазначае Р. Я. Пирщ фактично кредит було надано у незначних розмiрах [2, с. 115].
З метою об'ективно! оцiнки результалв фiнансового й матерiально-господарського становища земств у травш 1918 р. гетьманський уряд призначив проведення ревiзil !х дiяльностi. Ревiзiйнi комiсii, очолюванi губернськими й повiтовими старостами, провели перевiрку земств i виявили низку порушень законодавства, допущеного управами [3]. Так, у Костянтиноградськш земськiй управi комiсiя виявила нецiльове використання кошпв. Неспроможнiсть управи вести земське господарство призвела до його занепаду в Богодухiвському, Охтирському i Старобiльському повггах на Харкiвщинi. Значна частина волосних земств не розпочала дiяльнiсть тсля виборiв у 1917 р. [4, с. 16]. Результата роботи ревiзiйних комiсiй пiдтвердили,
[7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
що земське самоврядування перебувало в занепадг Крiм цього, як встановили
^ i\ \ 1 ■ \\\ ( I /// -\ 1 f I ^
ревiзiйнi комiсii, земськi управи в Катеринославськiй, Полтавськiй i Харкiвськiй губершях вели антидержавну полiтичну дiяльнiсть, котра полягала у невиконаннi господарських i соцiальних функцiй [5, с. 198]. Це стало додатковим аргументом на користь необхщносп проведення земсько! реформи.
Наприкшщ травня 1918 р. мшютр внутрiшнiх справ внiс на розгляд уряду
^/7/П{7ПГ1
проект статуту самоврядування, який передбачав розпуск земств i мюьких дум, оскшьки !х звинувачували в «поширеннi анарх^' i присвоенш функцiй влади» [3]. Як стверджував мшютр МВС, земства «випускали грош^ проводили незаконнi обкладання», що давало шдстави для порушення кримiнальних справ проти голiв та членiв управ [Там само]. При МВС уряд створив Департамент мюцевого самоврядування, який здшснював нагляд за законнютю дш земств, координував !х дiяльнiсть, врегульовував взаемини мiж земствами та мюцевою адмiнiстрацiею, а фактично органiзовував репресп проти земцiв. Циркуляр
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
МВС вщ 5 червня 1918 р. заборонив скликання губернських i повггових земських зборiв до введення у дш нового виборчого закону. Вони могли бути скликан лише за крайньо! потреби з дозволу мшютра внутрiшнiх справ.
Зважаючи на полiтичнi переслiдування земщв, 7 червня 1918 р. Ф. А. Лизогуб був змушений вщправити телеграму губернським старостам, в якш висловлював стурбованiсть щодо розпуску земських зiбрань та управ. Прем'ер-мшютр наголошував, що земства виконують важливi державш завдання i ставитися до них потрiбно «по змозi обережно» [2, с. 114]. Проте вже 29 червня 1918 р. гетьман ухвалив закон про надання губернським старостам права розпускати волосш земськ збори i управи на пiдставi шюдливого «для мiсцевого господарства ведення справ» або «зловмисного характеру постанови зборiв» [6, с. 96]. На початку серпня 1918 р. особливим вщдтом штабу гетьмана пiд грифом «дуже таемно i негайно» було розроблено шструкщю для боротьби зi
злочиннютю в органах влади. Iнструкцiя рекомендувала губернським старостам
/ lAjis^ \\ \ JJ V JJ / I licA^I' /Л \
звертати особливу увагу на дiяльнiсть мiських i земських управ, у випадку
виявлення опозицшност в !х дiях розпускати управи та призначати проведення
1 ^^^ I I I I 4\ \ \
нових виборiв [7, с. 322]. 30 серпня i 24 вересня 1918 р. гетьман санкщонував
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / '/ LY^S
•\ Ж\\ 1 W I ' \ \\ \ / в f \\ I / I// /
закони, згiдно з якими мiнiстр внутрiшнiх справ отримав право до проведення земських виборiв, затверджувати новий склад земських управ або призначати окремих члешв управ замють вибулих.
Для розробки законопроекту про вибори земських гласних 27 травня 1918 р. МВС сформувало спецiальну комiсiю, яку очолив князь О. Д. Голщин -колишнш голова Харювсько! губернсько! земсько! управи. До складу комюп увiйшло близько 40 ошб - консервативно налаштованих представниюв вiд земств, Союзу хлiборобiв, промисловщв, якi представляли всi губернп Укра!нсько! Держави. Окрiм того, членами комiсi! стали урядовцi та правознавцi. Таким чином, комiсiю було створено за професшним принципом, без залучення представниюв вщ опозицiйних полiтичних партiй i громадськостi. Незважаючи на клопотання С. В. Петлюри до голови уряду Ф. А. Лизогуба, до складу комiсi! не увшшли представники вiд Всеукра!нсько! Спiлки Земств
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
(Народних Рад) [8]. Гетьманський уряд не залучав земськ установи до процесу тдготовки закону про вибори, як це було за чашв Росшсько! iмперii на початку ХХ ст., коли земства пропонували урядовi власш законопроекта, а урядова комiсiя вивчала пропозицп земських установ. Тому частина земських дiячiв i лiдери опозицiйних полiтичних партiй через пресу звинувачували уряд у порушенш демократичних принципiв створення комiсii.
Комiсii належало розробити два законопроекти: про земськ вибори та про повноваження органiв земського самоврядування. З щею метою МВС зобов'язало губернських i повiтових старост надати комiсii шформащю про економiчне становище повiтових земств. Губернськ земськi управи повиннi були шформувати комiсiю щодо кошторису i розподiлу земських податкiв, надати звгги управ, виборчi списки тощо [9, арк. 39].
Насамперед комiсiя зосередила свою роботу на розробщ законодавства про земськ вибори. Члени комiсii одностайно дали негативну оцiнку виборчому законодавству Тимчасового уряду Росп 1917 р. Серед недолтв законодавства Тимчасового уряду про вибори земських гласних вщ 21 травня
7 г. I I, \ \\ /ШЯ \ \л\\
1917 р. називали вiдсутнiсть майнового цензу i цензу осiлостi, надто низький
^Ь» V \ 1 / : \ \\ \ ' /// '' i
вiковий ценз - 20 рокiв, надання виборчих прав вiйськовослужбовцям, якi
досягнули 18-рiчного вiку [10]. На думку члешв комiсii, таких надзвичайно
широких виборчих прав не надавало законодавство жодно! демократичноi
краiни Захiдноi ввропи. Комiсiя зважала на досвiд проведення земських
виборiв 1917 р., коли суспшьство виявилося не готовим до впровадження
пропорцiйноi системи виборiв. Недосконалють земського виборчого
законодавства стала одшею iз причин численних порушень тд час виборiв
1917 р. Окремi члени комiсii вважали, що демократична система виборiв
продемонструвала свою неефективнють за умов революц^' та полггично! кризи i
пропонували вiдновити курiальну виборчу систему, вiдмовитися вiд
проведення виборiв шляхом таемного голосування [9, арк. 25, 32].
Робота над новим земським законодавством про вибори викликала жваве обговорення громадськосп й, незважаючи на запровадження цензури, докладно
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
висвгглювалася пресою. Так, Харювське губернське земство надрукувало серш статей, в яких виступило на захист демократично! виборчо!' системи. «Чершпвська земська газета» надрукувала доповiдь мшютра внутрiшнiх справ I. О. Кютяковського, в якiй вiн характеризував законодавство про земськ вибори 1917 р. як таке, що будувалося на антидержавних засадах. Коментуючи промову мшютра, земська газета тддала критицi тезу про антидержавнють цього закону [11]. Проте, як вважала опозицiя, цензура не давала можливост об'ективно висвгглювати пiдготовку до проведення земсько! реформи [12, с. 146-147].
С. В. Петлюра у лисп до посла Шмеччини в Украш А. Мумма вод iменi Всеукрашського Союзу Земств звинуватив гетьманський уряд у незаконних арештах земських службовцiв, розпуску управ та розваи земського господарства [Там само, с. 155, 158]. 7 липня 1918 р. С. В. Петлюра звернувся з
IT W Г/Гм*
листом до австршського посла I. Фергача, в якому зазначив, що Союз вимагае
/ Г1 V Л/НзД \\ )) / I L-réi^J /Л \
вiд уряду негайного звiльнення незаконно засуджених земських дiячiв,
вiдновлення дiяльностi земських установ та розпуску комiсiï, яка працювала
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
над новим земським законодавством [12, с. 147]. Це стало причиною арешту
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / йй \ / / ' S LY^S
С. В. Петлюри i посилення урядових репресш з метою лжвщацп земсько!' опозицiï. Негативну оцiнку земсько!' полiтики гетьманського уряду давала управа Всеукрашського Союзу Земств. 6 вересня 1918 р. заступник голови Союзу Земств К. Мащевич звернувся до П. П. Скоропадського з листом, в якому переконував гетьмана не шдписувати антидемократичний земський закон. У лисп йшлося про те, що, «ухвалений бшьшютю голошв земський законопроект уявляе з себе не що шше, як закон про скасування у нас, в украшськш держав^ мюцевого самоврядування» [13, с. 119].
Таким чином, процес подготовки земського виборчого законодавства за гетьманату Павла Скоропадського мав антидемократичний характер, адже до участ в робот урядовоï комiсiï не було допущено представниюв опозицiйних полiтичних партш i громадських органiзацiй. Уряд П. П. Скоропадського вщверто iгнорував погляди земських гласних, обраних до земств у 1917 р. Не
Теoрiя i практика nрaвoзнaвсmвa. — 201S. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
вiдбyлoся рoзглядy aльтернaтивниx прoектiв земськoï рефoрми. Нaвiть гyбернськi земськ збoри не мали мoжливoстi oбгoвoрити прoект зaкoнy прo земськi вибoри та внести пoпрaвки i прoпoзицiï дo ньoгo. Гетьманський уряд намагався ствoрити iлюзiю демoкрaтичнoстi цьoгo прoцесy. Фoрмyвaння aнтидемoкрaтичнoï за склaдoм кoмiсiï yрядoвцi пoяснювaли неoбxiднiстю oбмежити дoстyп дo прoцесy пiдгoтoвки зaкoнoпрoектy rax пoлiтичниx сил, якi спричинили кризу земсьгаго сaмoврядyвaння. Уряд iнфoрмyвaв сyспiльствo прo xiд пiдгoтoвки дo прoведення земськoï рефoрми, але така iнфoрмaцiя oприлюднювaлaся з eдинoю метoю - пере^нати власне населення та iншi краши в дoцiльнoстi зaпрoвaджениx ним зaxoдiв.
На пoчaтoк липня 1918 р. рoбoтa над рoзрoбкoю зaкoнoпрoектy прo земськi вибoри завершилася. 18 липня шю бyлo пoдaнo на рoзгляд уряду. У
свoïx спoгaдax П. П. Скoрoпaдський зазначав, зaпрoпoнoвaний зaкoнoпрoект
/ /V-/ ill / \ / \ Il \У\ v» \
викликав гoстрy дискyсiю серед членiв Ради Мiнiстрiв, але в xoдi oбгoвoрення
дo moro внесли лише несyттeвi пoпрaвки [14, с. 164]. 23 серпня 1918 р. Рада
Мiнiстрiв yxвaлилa «Заган прo перевибoри гyбернiaльниx i пoвiтoвиx земськиx
7 (i / J, Д \\ /ШЯ \ \л\\
глaсниx» i направила йoгo на пiдпис гетьмaнoвi [13, с. 118], а вже 16 вересня
i\ \ 1 ¡t ' \\\ \ ' /// '' I
гетьман йoгo затвердив.
Для прoведення земськиx вибoрiв цей зaкoн передбачав ствoрення
пoвiтoвиx вибoрчиx кoмiсiй у склaдi п'яти oсiб. Гoлoвy кoмiсiï й oднoгo ïï члена
призначав мшютр внyтрiшнix справ, пo oднoмy члену кoмiсiï - управитель
мiсцевoï фiнaнсoвoï палати, зaгaльнi збoри oкрyжнoгo суду та пoвiтoвa земська
^/7/П{7ПГ1 lui*
управа. Прaвo на участь у вибoрax oтримaли oсoби, якi дoсягнyли 25^чшго вiкy, незaлежнo вiд нaцioнaльнoстi та вiрoспoвiдaння, кoтрi стaнoм на 1 липня 1918 р. прoживaли на територп пoвiтy aбo впрoдoвж рoкy вoлoдiли на теритoрiï пoвiтy майшм. Жiнки дoпyскaлися дo вибoрiв за yмoви, якщo прoтягoм рoкy вoни вoлoдiли мaйнoм на теритoрiï тавоту, яке oбклaдaлoся земським збoрoм. Нayкoвi та нaвчaльнi yстaнoви, тoвaриствa, спшки та iншi oб'eднaння грoмaдян мали прaвo брати участь у вибoрax через свoïx предстaвникiв, якщo прoтягoм рoкy на теритoрiï пoвiтy вoни вoлoдiли мaйнoм i сплачували за moro земський
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
податок. Не допускалися до земських виборiв особи, як не мали укра!нського громадянства, ченш, вiйськовослужбовцi, державнi службовцi, студенти й учш, психiчно хворi, глухонiмi. Особи, засуджеш за злочини, позбавлялися виборчих прав упродовж шести роюв шсля вiдбуття покарання [15, с. 428].
Законодавство про вибори передбачало подш виборцiв на три виборчi кури: до першо! вiдносилися найбiльшi землевласники i платники земських податкiв, а також особи з вищою освггою, незалежно вiд розмiру землеволодiння; до друго! - так званi власники «середньо! руки»; до третьо! -дрiбнi землевласники i платники податюв, а також особи, якi не сплачували податкiв, але вiдповiдали всгм iншим вимогам, що ставилися до виборщв. Кожна курiя обирала третину повггових гласних [Там само].
Повггова управа направляла списки виборцiв повгговому старостi, який у семиденний термш мiг заявити про свiй протест, а виборщ - подавати скарги.
Протести i скарги розглядалися виборчою ком^ею у п'ятиденний термiн.
/ т* \\ Jj /1IL^&S' \
Рiшення виборчо! комiсii могли оскаржуватись в адмiнiстративному вiддiлi окружного суду, який ухвалював остаточну постанову в п ятиденний термш.
1 ^^^ I и I I 4\ \ \
Пiсля розгляду стрних питань виправленi списки виборцiв за два тижш до
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
\ \ м 1 \\ I \ \\ / f V II / I ' • / /
голосування оприлюднювалися знову i внесення до них змiн не допускалося [Там само].
Земськi вибори мали проводитися шляхом таемного голосування. Обраними вважалися кандидати, якi набрали найбiльшу юльюсть голосiв вiдносно iнших кандидатiв. Особи, обраш понад належне число гласних, вважалися кандидатами у гласш i впродовж трьох роюв могли замiнити тих гласних, котрi вибували [Там само].
Законодавство передбачало рiзну кiлькiсть повiтових гласних для кожного повггового земства - вгд 48 до 90 осiб. Шд час проведення земських повiтових зборiв гласнi зi свого складу обирали таемним голосуванням губернських гласних. До 10 губернських земств Укра!ни виборц мали обрати 848 гласних [15, с. 429].
Отже, «Закон про перевибори губершальних i повггових земських
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
гласних» 1918 р. вщновлював основш принципи земсько! виборчо! системи за Положенням про губернськ i повiтовi земськi установи 1890 р. Вш передбачав антидемократичну систему виборiв. Земськi вибори були не всезагальними i не рiвними, в !х основу покладено подiл виборцiв на кури за майновим цензом.
Гетьманський уряд планував провести вибори земських гласних у грудш 1918 р. Пщготовка до проведення земських виборiв розпочалася пiсля опублiкування «Закону про перевибори губершальних i повiтових земських гласних» у вересш 1918 р. Зпдно з наказом МВС формування дшьничних повiтових виборчих комiсiй доручалося губернським старостам. На початок листопаду 1918 р. виборчi комiсi! було сформовано, але у зв'язку з наростанням опозицшного антигетьманського руху та зреченням П. П. Скоропадського з посади гетьмана земськ вибори не вщбулися.
За доби гетьманату П. П. Скоропадського уряд обмежив повноваження
/ П^ 111 /11 / \ II \У\ v» \
органiв земського самоврядування. Голови мiсцевих адмiнiстрацiй - губернськi старости отримали такi повноваження щодо контролю за дiяльнiстю земств, якi в минулому належали губернаторам [6, с. 95]. Земства втратили право на
7 г. I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
виконання правоохоронно! функцп. Постановою Ради Мiнiстрiв вiд 18 травня
\ \ \\ ^В //i II 7 с/^ч /
1918 р. «Про замiну iснуючих законiв про мiлiцiю i створення Державно! варти» органи мшцп було виведено з шдпорядкування земств i мiських дум [16, с. 5-6].
30 листопада 1918 р. гетьман санкщонував Закон «Про змшу, доповнення
та скасування дшчих узаконень про волосш, повiтовi та губершальш установи
^/7/П{7ПГ1
по упорядкуванню сшьськими мiсцевостями», який лiквiдовував волосне земство i впроваджував волосне й сшьське управлiння. Для !х формування уряд заснував волосний i сшьський сходи. Право на участь у сшьському сходi належало земським виборцям вщповщно до «Закону про перевибори губершальних i повiтових земських гласних». Сшьський схщ делегував сво!х представниюв на волосний схiд. Очолював волосне правлшня волосний старшина, якого обирав схщ i затверджував на посадi повiтовий староста. Закон установив державне фшансування волосного i сiльського управлшня та
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
вгдновив шститут земських начальниюв, як повинш здiйснювати адмшютративний нагляд за !х дГяльнютю [6, с. 94]. Таким чином, зазначений закон лiквiдував волосне земство i передбачав упровадження волосного i сшьського управлiння, як повнютю залежали вгд мiсцевоi адмiнiстрацii.
Незважаючи на нестабшьнють законодавства, полГтичш переслiдування, органiзацiйну невизначенють та недостатне фiнансування, за доби Укра!нсько! Держави П. П. Скоропадського земське самоврядування здшснювало органiзацiйно-управлiнську та господарську дГяльнють. Як зазначав С. В. Петлюра, земства продовжують утримувати «сотш тисяч народних шкш, сотш професiйних шкш i учительських семшарш, велике число шпиталiв, амбулаторiй; вони ошкуються будГвництвом шляхгв, дбають про кооперацш на селi, заводять дослгдш сiльськогосподарськi станцii, ветеринарнi пункти, мають сво! великi майстернi, заводи, центральш склади для постачання населенню
/ ¿гЛ^ / \ / \ VA \
книжок, сiльськогосподарського знаряддя, медикаментiв i рГзних предметiв
^LJl \ \ If I Y у \
домашнього обГходу; дають юридичну допомогу населенню» [17, с. 79].
Висновки. Навеснi 1918 р. земства перебували у сташ фiнансового й
1 1 I ' ! 7\ \\
органiзацiйно-господарського занепаду. Спираючись на результати ревiзii
- Чй \ II /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ ; / / LY^S
дГяльност земських управ, уряд гетьмана П. П. Скоропадського дшшов висновку про необхщшсть проведення докоршно1' реформи земського самоврядування з метою виведення його Гз системноi кризи. У процесi проведення реформи гетьманський уряд скасував таю демократичш принципи мюцевого самоврядування, як колепальнють, самостшнють i рГвнють оргашв державно1' влади та оргашв мюцевого самоврядування. Волосне земство було реоргашзовано у нижню ланку мюцево1' державно1' адмшютрацп, запроваджено жорсткий адмшютративний контроль за дГяльнютю земських управ. Уряд П. П. Скоропадського вгдновив антидемократичш принципи земсько1' виборчо1' системи, передбачеш Положенням 1890 р. Зпдно Гз «Законом про перевибори губершальних i повгтових земських гласних» 1918 р. земськ вибори були не всезагальними, не рГвними, в !х основу покладено подш виборшв на кури за майновим цензом. ПолГтика уряду П. П. Скоропадського поглибила загальну
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
кризу земського самоврядування, що дае тдстави кваифшувати його дiяльнiсть як проведення земсько! контрреформи.
Антидемократичш урядовi перетворення викликали активну протидш земського самоврядування. Проте дiяльнiсть земських лiдерiв, що мала за мету змусити гетьмана вiдмовитись вiд лшвщаци демократичних принципiв мiсцевого самоврядування та проведення полггичних переслiдувань, не мала усшху. Протидiя земства проведенню антидемократично! урядово! реформи засвiдчуе демократичну природу мюцевого самоврядування, його негативне ставлення до спроб центраизацп влади.
Список лггератури:
1. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Iсторiя украшсько'1' конституцп. Кшв: Знання, 1993. 192 с.
2. Пир^ Р. Я. Дiяльнiсть урядiв гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимiр. Кшв: 1н-т юторп Украши НАН Украши, 2016. 518 с.
3. Полтавские новости. 1918. 25 мая.
4. Харченко Т. О. Становлення мюцевих оргашв виконавчо'1' влади та самоврядування в Украшськш Державi (квiтень-грудень 1918 р.): автореф. дис. ... канд. ier. наук. Харюв, 2000. 21 с.
5. Лемiжанська О. Органи мiсцевого самоврядування в державно-пол^ичнш моделi гетьманату П. Скоропадського (кв^ень-грудень 1918 р.). Украгнський гсторичний збгрник. 2010. Вип. 13. С. 193-201.
6. Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. Держава i право Украши 1917-1920 рр.: Центральна Рада. Гетьманат. Директорiя: навч. поаб. Кшв: Либщь, 1997. 208 с.
7. Тимощук О. В. Охоронний апарат Украшсько'1' Держави (кв^ень-грудень 1918 р.): монографiя. Харкiв: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. 462 с.
8. С. В. Петлюра у министра юстиции. Киевская мысль. 1918. 18 мая.
9. Положення, доповщна Радi Мшю^в Украшсько'1' Держави про надання губернiальним старостам права розпуску волосних земських зборiв. ЦДАВОВУ Украши (Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлiння Украши). Ф. 1216. Оп. 1. Спр. 254. Арк. 25-40.
10. Временные правила о производстве выборов губернских и уездных гласных. Собрание узаконений и распоряжений Правительства, издаваемое при Правительствующем Сенате. Петроград, 1917. № 137. Ст. 730. С. 1169-1177.
11. Могилянський М. Реформа земського законодавства. Черниговская земская газета. 1918. 30 авг.
12. Петлюра С. В. Вибраш твори i документи / уклад. Л. В. Голота. Кшв: Довiра, 1994. 271 с. (Препринт/Всеукрашське товариство «Просв^а» iм. Т. Г. Шевченка, Украшська бiблiотека iм. С. Петлюри в Париж^ Фундащя С. Петлюри в Канад^.
13. Пир^ Р. Я. «Мо'ми словами руководить бажанне захистити земську управу ...» (Лист професора Костя Мащевича до гетьмана Павла Скоропадського, вересень 1918 р.). Архгви Украти. 2009. № 1-2. С. 116-123.
14. Скоропадський П. Спогади. Кшв, Фiладельфiя, 1995. 493 с. (Препринт).
15. Мироненко О. Формування нацюнальних земств i мюьких дум в Украшськш Держава Мала енциклопед1я етнодержавознавства. Кшв, 1996. С. 428-431.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
16. Довбня В. Правов1 тдстави усунення оргашв мюцевого самоврядування вщ участ у кер1вницта мшщею у перюд украшсько'х' революцп 1917-1920 рр. Юридична Украгна. 2006. № 3. С. 4-7.
17. Петлюра С. В. Народе украшський : вибраш стат1, листи, документи. Харкав: Л1вий берег, 1992. 148 с. (Препринт/Видання здшснене при допомоз1 центру Леся Курбаса).
References:
1. Slusarenko, A.G., Tomenko, M.V. (1993). Istoria ukrainskoj konstitucij. Kyiv: Znannij [in Ukrainian].
2. Pyrigh, R.Ja. (2016). Dijaljnistj urjadiv ghetjmanatu Pavla Skoropadsjkogho: personaljnyj vymir. Kyiv: In-t istoriji Ukrajiny NAN Ukrainy [in Ukrainian].
3. Poltavskie novosti. (1918). 25 maj [in Ukrainian].
4. Harchenko, T.O. (2000). Stanjvlenia miscevyh organiv vykonavchoj vlady ta samovriaduvania v Ukrajnskij Derzhavi (kviten-gruden 1918 r.). Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: ^NU im. V.N. Karazina [in Ukrainian].
5. Lemizhanska, O. (2010). Organy miscevogo samovriaduvania v derzhavno-politychnij modeli getmanatu P. Skoropadskogo. Urajnskij istorichnyj zbirnyk - Ukrainian historical collection, issue 13, 193-201 [in Ukrainian].
6. Kopylenko, OL., Kopylenko, M L. (1997). Derzhava i pravo Ukrainy 1917-1920 rr.: Centralna Rada. Getmanat. Dyrektorij. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
7. Tymoshchuk, O.V. (2000). Ohoronyj aparat Ukrajnskij Derzhavi (kviten-gruden 1918 r.): мonografij. Kharkiv: Vyd-vo Universytetu vnutrishnih sprav [in Ukrainian].
8. S.V. Petlura u ministra ustycij. (1918). Kievskaj misl - The Kiev thought. 18 maj [in Ukrainian].
9. Polozhenia, dopovidna Radi Ministriv Ukrajnskoj Derzhavy pro nadania gubernialnim starostam prava rozpusku volosnih zemskih zboriv. CDAVOVU Ukrainy (Centraljnyj derzhavnyj arkhiv vyshhykh orghaniv vlady ta upravlinnja Ukrajiny). F. 1216, Op. 1, Spr. 254, 25-40 [in Ukrainian].
10. Vremennye pravila o proizvodstve vyborov gubernskih i uezdnyh glasnih (1917). Sobranie uzakonenij i rasporjazhenij Pravitel'stva, izdavaemoe pri Pravitel'stvujushhem Senate -Collection of legalization and orders of the Government, published under the Governing Senate. Petrograd, 137, art. 730, 1169-1177 [in Russian].
11. Mogilianskyj, M. (1918). Reforma zemskogo zakonodavstva. Chernigovskaj zemskaj gazeta - Chernihiv Zemstvo newspaper. 30 avg. [in Ukrainian].
12. Petlura, S.V. (1994). Vibrani tvory i dokumenty. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
13. Pyrig, R.J. (2009). Mojm slovom rukovodyt bazhane zahistyty zemsku upravu. Arhivy Ukrainy - Archives of Ukraine, 1-2, 116-123 [in Ukrainian].
14. Skoropadskij, P. (1995). Spogady. Kyiv, Filadelfij [in Ukrainian].
15. Mironenko, O. (1995). Formuvania nacionalnih zemstv i miskih dum v Ukrajnskij Derzhavi. Mala enciklopedia etnoderzhavjznavstva - Small encyclopedia of ethno-state studies. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
16. Dovbnia, V. (2006). Pravovi pidstavy usunenia organiv miscevogo samovriaduvania vid uchasti u kerivnyctvi milicieu u period ukrajnskoj revolucij 1917-1920 rr. Uridichna Ukraina -Legal Ukraine, 3, 4-7 [in Ukrainian].
17. Petlura, S.V. (1992). Narode ukrajnskij: vybrani stati, lysty, dokumenty. Kharkiv: Livyj bereg [in Ukrainian].
Козаченко А. И. Земское самоуправление в период Украинской Державы Павла Скоропадского (апрель-декабрь 1918 года).
В статье проведено анализ деятельности земского самоуправления в период Украинской Державы гетмана П. Скоропадского. Весной 1918 г. земства находились в состоянии организационно-хозяйственного упадка. Это стало поводом для проведения
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13)
ISSN 2225-6555
радикальной реформы земского самоуправления. Но в процессе проведения реформы гетманское правительство ликвидировало такие демократические принципы местного самоуправления как избираемость, самостоятельность и равенство органов государственной власти и местного самоуправления. Земское законодательство гетмана П. Скоропадского устанавливало антидемократическую систему выборов.
Ключевые слова: Украинская Держава; гетман; правительство; земское самоуправление; земское законодательство; реформа; земские выборы.
Kozachenko A. I. Zemstvo self-government under Ukrainian State of Hetman Pavlo Skoropadsky (April-December 1918).
The article analyzes activity of zemstvo self-government under the Ukrainian State of Hetman P. Skoropadsky. In the spring of 1918, zemstvos were in the state of financial, organizational and economic decline. Based on the zemstvo administration audit results, the government of Hetman P. Skoropadsky came to the conclusion that there was a need for radical reform of zemstvo self-government in order to steer it out from the systemic crisis. Antidemocratic government transformations caused an active opposition to zemstvo self-government. However, activities of zemstvo leaders, aimed at forcing the Hetman to abandon elimination of democratic principles of local self-government and political persecution, did not succeed. The resistance of zemstvos to antidemocratic government reform proves the democratic nature of local self-government, its negative attitude to attempts to centralize power.
Key words: Ukrainian State; Hetman; government; zemstvo self-government; zemstvo legislation; reform; zemstvo elections.
Надтшла доредколеги 05.02.2018 р.
