CC BY
30
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 613.7:346.548
Бабич А.М., старший викладач, Ковбан О.Л., старший викладач, Якимишин 1.Д., старший викладач, Ковтун А.А., асистент© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З.Гжицького, м.Льеге, Украгна
ЗДОРОВИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ, ЯК ОСНОВНИЙ КОМПОНЕНТ СТАНУ
ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
Спос1б життя еключае осноену дгяльтсть людини, куди еходять трудоеа дгяльтсть, сощальна, психоттелектуальна, рухоеа актиетсть, стлкуеання та побутое1 езаемоегдносини.
Споаб життя — це бюлоггчно сощальна категор1я, ттегруюча уяелення про пеений тип життед1яльност1 людини i характеризуеться його трудовою дiяльнiстю, побутом, формою задоеолення матерiальних та духоених потреб, правилами iндиеiдуальног та громадськог поеедтки. 1ншими словами, споЫб життя - це „лице" iндиеiда, що вiдображае у той же час рiеень сустльного прогресу,
Зеiдси, за логтою, еизначено, що споЫб життя безпосередньо еплиеае на здоров'я людини, i е той же час умоеи життя якби опосередкоеано здтснюють еплие на стан здорое'я людини.
Ключовi слова: споЫб життя, трудоеа дiяльнiсть, сощальна актиетсть, психоттелектуальна актиетсть, рухоеа актиетсть, бiологiчно сощальна категорiя, триеалкть життя, депопулящя, генеративна функщя, шкiдлиеi зеички, самоконтроль, де тренуеання оргатзму, нереоее напруження.
УДК 613.7:346.548
Бабыч А.М., старший преподаватель, Ковбан О.Л., старший преподаватель Якимышин И.Д., старший преподаватель, Ковтун А.А., ассистент Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий iм.С.З.Гжицького, г. Львов, Украина
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ КАК ОСНОВНОЙ КОМПОНЕНТ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ
Образ жизни включает основную деятельность человека, куда входят трудовая деятельность, социальная, психоттелектуальна, двигательная активность, общение и бытовые взаимоотношения.
© Бабич А.М., Ковбан О.Л., Якимишин 1.Д., Ковтун А.А., 2014
240
Образ жизни - это биологически социальная категория, интегрирующая представления об определенном типе жизнедеятельности человека и характеризующаяся его трудовой деятельностью, бытом, формой удовлетворения материальных и духовных потребностей, правилами индивидуального и общественного поведения. Другими словами, образ жизни -это „лицо" индивида, отражающее в то же время уровень общественного прогресса,
Отсюда, по логике, определено, что образ жизни непосредственно влияет на здоровье человека, и в то же время условия жизни как бы опосредованно оказывают влияние на состояние здоровья человека.
Ключевые слова: образ жизни, трудовая деятельность, социальная активность, психоттелектуальна активность, двигательная активность, биологически социальная категория, продолжительность жизни, депопуляция, генеративная функция, вредные привычки, самоконтроль, где тренировки организма, нервное напряжение.
UDC 613.7:346.548
Babych, A. M., senior lecturer, Covban O.L., senior lecturer Jakymyshyn I.D.,senior lecturer, Kovtun A.A., assistant Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
A HEALTHY LIFESTYLE AS A MAJOR COMPONENT OF HEALTH
Lifestyle includes a basic human activity, including work, social, psychoteleology, physical activity, communication, and household relationship.
Lifestyle is biologically social category, integrating ideas about a specific type of human activity and characterized his work, life, form the satisfaction of material and spiritual needs, the rules of individual and social behavior. In other words, a way of life - is the "face " of the individual, reflecting at the same time, the level of social progress,
Hence, logically, it is determined that the lifestyle directly affects human health, and at the same time living conditions as would indirectly affect human health.
Key words: lifestyles, work, social activity, psychoteleology activity, physical activity, dietary, social class, life expectancy, depopulation, generative function, bad habits, self-control, where the training of the body, nervous tension.
Вщ стану здоров'я людини залежить ycnix його у навчанш, професшнш та творчш дiяльностi. Той, хто мае серйозш вщхилення у сташ здоров'я, а також веде неправильний споаб життя, не може у повнш Mipi реалiзувати сво1 потенцшш фiзичнi та штелектуальш можливостг На жаль, i3 усього перелжу потреб, задоволення яких лежить в основi людсько1 поведшки, здоров'я знаходиться далеко не на першому мющ, хоча за своею суттю саме воно повинно стати головною потребою. Особливо це стосуеться д^ей та молодо яю поки що не замислюються над проблемою здоров'я (немае потреби в його збереженш та змщненш) i лише шзшше, втративши його, розпочинають
241
вщчувати велику потребу у ньому. Звщси зрозумшо, наскшьки важливо, розпочинаючи i3 самого раннього дитинства, виховувати у д^ей свщоме вiдношення до особистого здоров'я, розумшня того, що здоров'я - найбшьша цiннiсть, що природа подарувала людинi. Нерiдко бувае так, що до 30-40 роюв малорухливого способу життя з перещаннями та шкщливими звичками людина втрачае здоров'я i тодi звертаеться за допомогою до медиюв. Як наслiдок, здоров'я пвдрвано, кращi роки життя витрачаються на його вщновлення, страждае при цьому Ым'я i суспiльство.
Давньоримський фшософ говорив: „Люди не вмирають. Вони вбивають самi себе". Загальновiдомо, що стан здоров'я залежить вiд:
- спадковост на 20 %;
- умов навколишнього середовища на 20 %;
- рiвня розвитку галузi охорони здоров'я на 10 %;
- способу життя людини на 50 %.
На початку третього тисячол^я, коли у складнш еколопчнш ситуаци людина вiдчувае значне зниження життевих сил оргашзму, коли бшьше половини випадкiв смертi трапляеться вщ серцево-судинних захворювань i людство знаходиться на межi поступового вимирання, необхщно докорiнно людям переглянути споживацький пщхщ до свого здоров'я i переорiентуватися на ведення здорового способу життя.
На превеликий жаль, здоров'я населення Украши, i зокрема молод^ сьогодш бажае бути кращим. Основний показник здоров'я наци - тривалють життя.
В Украшу згiдно з даними Держкомстату Украши, тривалкть життя у чоловшв 57, а у жшок - 63 роки. Тодi як в економiчно розвинених крашах таких як США, Япошя, Францiя, Норвепя, Швецiя, Канада та iн. тривалкть життя на 10-15 рокiв бшьша. В Украïнi спостерiгаеться процес депопуляци. Щорiчно у нашiй краïнi вмирае майже удвiчi бiльше, нiж народжуеться. За останш 15 рокiв кшьккть населення зменшилась бiльше, нiж на 5 млн. чоловж. В Украм населення зменшуеться у 6 разiв швидше, нiж у Росiï. В останш роки рiзко зросла захворювашсть усiх верств населення, в тому чи^ на гiпертонiю -у 3 рази, стенокардш - 2,4 рази, шфаркт мiокарда - на 30%, бшьше 670 тис. хворих туберкульозом.
Досить шформативним показником здоров'я людини е ïï вщношення календарного вiку до бюлопчного. Так, якщо за даними вчених у 1989 рощ у молодi рiзниця мiж календарним i бюлопчним вiком сягала 3-5 роюв, то у 2014 роцi ця рiзниця у дiвчат становить 18 роюв, а у хлопцiв - 26. Отримаш результати свiдчать, що за останш 25 роюв значно прискорились темпи старшня населення.
Основш функци органiзму людини полягають у реалiзацiï генетично1' безумовно-рефлекторно1' програми, штенсивнох' дiяльностi, генеративно1' функци, природженоï i набутоï нервовоï та соцiальноï дiяльностi.
Здоров'я забезпечуе пристосування органiзму до умов внутршнього та зовнiшнього середовища, що змшюеться, збереження та розширення резервiв функцiонування систем органiзму, генеративну, пiзнавальну, соцiальну дiяльнiсть. Дуже важливу роль у цьому вiдiграе споЫб життя людини.
242
Здоровий споЫб життя - це система поведшки людей, яка направлена на постшне фiзичне вдосконалення, культуру харчування i взаемних стосунюв, повноцiнного сiмейного життя, високу творчу актившсть, високоморальне вщношення до навколишнього середовища, людей i самих себе. Для досягнення здорового способу життя необхщно дотримувати певних правил. На погляд авторiв !Х вiсiм.
1. Саме головне - запрограмувати себе на ведення здорового способу життя, виявити бажання бути здоровим.
2. Вщмовитись вщ шкiдливих звичок (алкоголю, палшня, наркотикiв, зловживання статевим життям).
3. Дотримувати правил особисто! i суспшьно1 гiгiени; прагнути до чистоти та охайноси.
4. Навчитися правильно та ефективно поеднувати працю та вщпочинок, використовувати скарби Природи - сонце, пов^ря i воду.
5. Навчитись рацюнально харчуватись виходячи з умов нашого життя та особливост нацюнально1.
6. З повагою та любов'ю вiдноситись до засобiв фiзичноl культури -правильне регулювання необхiдного обсягу фiзичного у навантаження.
7. Навчитися проводити самоконтроль за впливом фiзичних навантажень на свш оргашзм, використовуючи при цьому проси i доступнi методики:
- ЧСС (частота серцевих скорочень за I хв);
- ЧД (кшькють дихальних актiв за 1 хв),
- АТ (артерiальний тиск);
- Ж£Л (життева емнiсть легенiв);
- проба Генчi (затримка дихання на видиху);
- маса (особиста вага).
8. Ум^и керувати сво!ми почуттями, емощями, настроем; навчитися жити у злагодi з оточуючим свiтом.
Згiдно з твердженнями науковщв-медиюв практично здоровi люди з незначною руховою активнiстю частше за все скаржаться на:
- втому тд час виконання незначних фiзичних навантажень:
- швидку втому i зниження працездатностi;
- запаморочення та бшь в областi серця;
- бшь у спиш (як наслщок слабкостi м'язового корсету);
- розлади сну;
- зниження шщативносп, концентраци уваги, швидккно! реакци;
- пiдвищення нервово-емоцiйного збудження.
Обмеження рухово1 активностi сприяе детренуванню органiзму, призводить до значних змш функцiй та резервних можливостей внутршшх органiв людини. При цьому особливою уражешстю вiдзначаеться серцево-судинна система: попршуеться функцiональний стан мiокарда, вщповщно знижуеться „економiчнiсть" його роботи, виникають змши ультрамiкроструктурних елементiв, обумовлюючи порушення процесiв бiологiчного окислення i попршення тканевого дихання мiокарда.
243
Ниш хвороби серцево-судинноï системи посщають одне iз перших мюць серед шших хвороб. Що ж е причиною цього, чому щ хвороби набули характеру справжньоï епщеми в останш десятирiччя? Адже навiть на початку XX стол^тя цi захворювання були не такими частими, а в минулому стол^тя (XIX ст.) - траплялися й зовам поодиною випадки, згадуваш у пiдручниках для лiкарiв серед рщккних захворювань.
Тут е кшька причин: одна iз них - вельми швидкий ритм нашого життя i неадекватшсть нервових напружень фiзичним навантаженням, рiвню м'язовоï дiяльностi. Природа створила оргашзм як одне цше, в дивовижнiй гармони, i нервова система розвивалась у процесi еволюци як фактор, що забезпечуе висококоординовану, досконалу рухову активнiсть органiзму. Ц двi системи нерозривнi. I тому м'язова дiяльнiсть впливае на стан нервовоï системи i навiть на ïï розвиток. Вченi помiтили, що д^и, яких сповивають, не дають 1м змоги i простору для рухiв з перших днiв життя, прше розвиваються, пiзнiше починають говорити, дещо затзнюеться у них розумовий розвиток. Саме тому лiкарi рекомендують не сповивати немовля, а вдягати його у просторi сорочечки (зашиваючи рукава, щоб, бува, воно не подряпало себе шгтями), нi в якому разi не обмежуючи його рухiв. Потрiбно допомагати дитинi активно шзнавати навколишнiй свiт. Це дуже важливо саме для ïï розумового розвитку.
У людини бiльше 600 м'язiв. Отже ïхня бездiяльнiсть викликае не тiльки дегенерацiю самих м'язiв, але й рiзке ослаблення механiзмiв, що регулюють роботу серця, судин, суттево впливаючи на центральну нервову систему. Людина стае тддатливою рiзним захворюванням, i передусiм враженням серцево-судинноï системи.
Друга причина враження серця i судин - нервове напруження. Сучасна людина часто-густо змушена обробляти величезний обсяг рiзноï iнформацiï, а також виникають рiзнi життевi негаразди, що пов'язаш з найрiзноманiтнiшими проблемами, породженими сьогоденням. Все це створюе нервове напруження, верхня межа якого надто небезпечна для серця. Слщ при цьому вщзначити, що до нервового напруження, яке переходить у негативш емоцп, бшьш схильнi люди, котрi ведуть малорухливий спосiб життя. I це не випадково. Стшккть мозку до нервового напруження певним чином зумовлюеться ступенем фiзичноï активност органiзму. За будь-якого навантаження мозок мобшзуе внутрiшнi резерви органiзму, щоб упоратись iз завданням. А резерви щ складаються iз запасiв шформаци, набутоï протягом життя (життевого досвщу, навичок, умiнь), а також iз запасiв енергiï, що е в оргашзмг Якщо цих резервiв не вистачае, то виникае нервове напруження, i воно тим вище, чим складшше завдання i чим менше внутршшх ресурЫв мае органiзм.
Напруження - це захисна реакщя. Вона допомагае оргашзму досягти визначеноï мети, але нерщко дорогою цiною, бо ж не кожному стан здоров'я дозволяе витримувати висою рiвнi напруження. Щоб ï^ витримувати, необхiднi регулярш тренування i мозку, i м'язiв, а людина, яка прагне такого собi легенького, безтурботного iснування, уникаючи в житт всього, що може примусити напружуватись, перевтомлюватись, прирiкае себе на вельми неприемш наслiдки.
244
Третя причина зростання серцево-судинних захворювань - це HaAMipHe споживання калорш. Вони вщкладаються в opraHi3Mi про запас. Наш апетит значно переважае нaшi потреби. Бшьше того, чим напружешше в людини життя, тим бiльшe нервово! енерги вона витрачае, тим бшьший у не!, здeбiльшого, апетит. Тому необхщно навчитись слщкувати за своею масою, обмежувати доступ кaлоpiй. Необхщно пам'ятати про те, що продукти харчування у нас, здебшьшого, бшково-жиров^ а не бiлково-вiтaмiннi, як у eкономiчно розвинених кра!нах.
Природа створила людину з великим запасом мщносп. I те, що сучaснiй людиш вдаеться довести себе, свiй оргашзм до хворобливого стану, свщчить про те, що ми не pозумiемо бюлопчно! природи оpгaнiзму i вимог, яю вона висувае. Бiологiчнa еволющя людини зупинилась на piвнi кроманьйонсько! людини, яка жила понад 100 000 роюв потому, за кам'яного вжу. А ми живемо у космiчному. Умови життя докоpiнно змшилися, проте вимоги бюлопчно! природи консервативно Виникли „ножищ" - pозбiжностi мiж сучасними умовами i вимогами бюлопчно! природи. Природа створила людину для штенсивних м'язових pухiв, тiльки так м^ наш далекий предок вижити, перемогти в боpотьбi за кнування. Нинi ж людинi м'язи для цього майже не потpiбнi. Для того, щоб натискати на клaвiaтуpу комп'ютера, включати тумблери, складати програми для комп'ютepiв, фiзичнa сила не потpiбнa. I чи не тому е ще батьки та студенти, яю заняття з фiзичного виховання не поважають , а заняття фiзичними вправами - вважають марним витрачанням вшьного часу, надаючи перевагу комп'ютерним крам. Проте, детренуючи м'язову систему свого сина чи дочки, батьки свщомо приржають !х оргашзм на ряд важких наслщюв (виникнення piзних захворювань, погане самопочуття).
Л1тература
1. Бойко О.В. Становлення та розвиток поняття «здоровий споЫб життя». - Ки!в, 2000. - 345 с.
2. Гршевич I.I. Сутнють здорового способу життя. - Ижин, 2001. - 386 с.
3. Кузьменко В.Ю. Проблеми самоактуашзаци особистост в контeкстi виховання здорового способу життя. - Шжин, 2002. - 264 с.
4. Охpiмчук С.Ю. Рухова aктивнiсть як основний компонент сощально здорового способу життя. - Ки!в, 2000. - 286 с.
5. Назарова Е.Н., Жилов Ю.Д.. Здоровый образ жизни и его составляющие. - Москва, 2007. - 186 с.
6. Макаров В.В. Основы здорового способа жизни и профилактика болезней. - Москва, 2001. - 218 с.
7. Свияш А.Г. Здоровье в голове, а не в аптеке. - Москва, 2007. - 316 с.
Рецензент - к.фшол.н., професор Падура М.Ф.
245
