CC BY
9
Лггература
1. Аэров М.Э., Тодес О.М., Наринский Д.А. Аппараты со стационарным зернистым слоем// Химия. - 1979. - 176 с.
2. Ханык Я.Н. Фильтрационная сушка плоских проницаемых материалов: Автореф. дис. ... д-ра тех. наук. - Львiв, 1993. - 36 с.
3. Гузьова 1.О. Пдродинамша та тепломасообмш при фшьтрацшному сушшш матерь алiв кристалiчноi та аморфно! структури: Дис. канд. техн. наук. - Львiв, 2001. - 236 с.
УДК 630 .363.3 Проф. М.Г. Адамовський, канд. техн. наук;
acnip. А.В. Кий - НЛТУ Украти, Льв1в
ЗАСТОСУВАННЯ КОМБ1НОВАНИХ КАНАТНО-ТРЕЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ ДЛЯ Г1РСЬКИХ Л1СОРОЗРОБОК
Обгрунтовано доцiльнiсть застосування канатно-трелювальних систем для ос-воення гiрських лiсосiк виходячи з умов збереження пiдросту, запропоновано техно-логiчну схему спускання деревини цими системами.
Prof. M.G. Adamovsky; post-graduate A. V. Kyy - NUFWT of Ukraine, L'viv
The application of combined rope-trailing systems for mountain forest
exploitation
The expediency of rope-trailing systems application for the development of mountain cutting areas has been substantiated subject to underwood preservation conditions; a technological scheme of timber hauling down by means of these systems has been offered.
Карпатський регюн - один з найбшьш прекрасних куточюв Украши. Мальовнич1 карпатськ л1си все бшьше використовуються в рекреацшно-ту-ристичних цшях. З кожним роком тут зростае кшьюсть будинюв вщпочинку, санаторив, створюються туристичш бази тощо. 1х неповторна краса, цшюшд джерела, здоровий кшмат притягують до себе людей не тшьки з Украши, але й 1з заруб1жних кра!н. Побачити гори одягнеш в зелеш шати лшв - незабутне вщчуття.
Саме л1си надають 1м того неповторного колоритного пейзажу, що так притягуе до себе людей. Однак, внаслщок господарсько! д1яльност1 людини вони зазнавали змш, часто - непоправно! шкоди. Так, результатом науково-техшчно! д1яльност1 людини стало створення штучних, однопородних наса-джень на значнш територи Карпат, що дало сво! негативш наслщки. Штучно створеш насадження мало того, що е менш продуктивними, але ще й нес-тшкими до р1зних природних катакшзм1в. Тому останшми роками в Карпатах майже щор1чно стаються в1тровали, всихають смереков1 л1си. Попршився водний баланс, вщбуваються зсуви грунту тощо. Тому вщновлення в Кар-патському регюш коршних насаджень е одним з важливих завдань сьогоден-ня. Це питання вщдавна хвилюе вчених лшвниюв, але вщчутш практичш кроки в цьому напрямку робляться саме зараз. Так, на сьогодш д1е спшьний украшсько-австршський проект "Forza", основна мета якого - вщтворення коршних насаджень в Карпатському регюш. В проект! беруть участь вчеш з Австри, як мають досвщ вирощування стшких, високопродуктивних наса-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
джень в прськш мiсцевостi Австри, (Альпи), вчеш лiсiвники, технологи та виробничники Укра!ни. Активну участь задiянi науковцi Закарпатського ль сотехнiчного коледжу, НЛТУ Укра!ни, виробничники Закарпатського облас-ного управлшня лiсового господарства.
Звичайно, що до питання вщтворення стiйких, корiнних насаджень не-обхiдний комплексний пiдхiд. Його виршення повинно починатися вже на стади виконання лiсозаготiвельних робiт. Адже вщомо, що пiд час виконання основних люоЫчних робiт, за наявност життездатного пiдросту, який знач-ною мiрою спричиняеться до вiдтворення стшких корiнних насаджень, чима-ло його пошкоджуеться [2].
Питанню збереження життездатного шдросту присвячено цiлий ряд робгг. Зокрема в роботi [3] обгрунтовано питання збереження пiдросту шд час розроблення лiсосiки на базi трелювальних тракторiв, за рахунок вщпо-вщно! технологи. Однак думаеться, що втрати пiдросту можуть бути значно меншими, якщо використати пiд час первинного транспортування деревини комбiнованi, канатно-трелювальш системи, суть яких полягае у поеднанш можливостей пiдвiсних канатних установок i трелювальних тракторiв.
Схему тако! установки наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схема комбтованоИ канатно-трелювальноъ системи: 1 - базовий трактор; 2 - опорна щогла; 3 - тягово-зворотшй канат; 4 - переносно блоки; 5 -тяговий канат; 6 - пакет сортиментов (стовбур1в, дерев)
Установка може працювати в режимi трелювального трактора або шд-вюно! канатно! установки.
Якщо необхщно здшснювати спуск деревини вниз по схилу, то трактор 1 встановлюеться бшя його шдшжжя, опорна щогла 2 встановлюеться у робоче положення (вертикально) i для забезпечення и стшкосп закрш-люеться розтяжками. Барабани (вантажний i холостого ходу) розмщет в нижнiй частиш опори. Переноснi блоки 4 встановлюються на лiсосiцi, закрш-люються до пшв або ростучих дерев за допомогою спецiальних мобiльних замкiв або чокерiв, виготовлених iз спецiальних синтетичних матерiалiв, що запобiгають механiчному пошкодженню дерева. Пiсля цього витягуеться тя-гово-зворотний канат 3, запасовуеться у переносш блоки 4 i його кшець з'еднуеться iз тяговим канатом 5. Установка шдготовлена до роботи.
4
Враховуючи, що дiаметр тягово-зворотного каната порiвняно малий (до 8 мм), переносш блоки 4 можна буде досить легко переставляти.
Тяговий канат подаеться до звалено! деревини, яка зачшлюеться за до-помогою чокера i перемiщаеться вниз по схилу до трактора. Так здшснюеть-ся спуск по схилу вше! тдготовлено! деревини, що знаходиться в зош досяж-ностi канатно! оснастки, пiсля чого змiнюеться положення трактора i процес повторюеться або ж здшснюеться транспортування деревини з використан-ням трактора в трелювальному режимi: переноснi блоки знiмаються, канати намотуються на барабани, опорна щогла встановлюеться в транспортне поло-ження (може бути i вщ'еднана) i починаеться звичайне трелювання трактором.
Вщомо, що пiдрiст, в основному, пошкоджуеться при розворотi дерев тд час формування пакета. Найкращу збережешсть природного поновлення дае така технолопя, що передбачае формування пакета шляхом витягування дерев чи сортименлв з пасжи або ж !х перемщення в пiдвiшеному станi. Са-ме в цьому випадку канатно-трелювальш системи мають iстотнi переваги по-рiвняно iз простими трелювальними тракторами. Оскшьки, при пiдтягуваннi дерев до трактора шд час формування пакета, стовбури (сортименти) лежать на схиш, то вони можуть тд час руху скочуватися вниз по схилу або ж спов-зати вiдземками i тим самим пошкоджувати пiдрiст. При виконанш ще! опе-раци канатно-трелювальною системою, за рахунок !! конструктивних особли-востей, е змога зачшати дерево, стовбур чи сортимент у двох точках: за вершину i за вiдземок, оскiльки тяговий i тягово-зворотний канати установки ут-ворюють замкнену систему. Це дае змогу витягувати лiсоматерiал строго в поздовжньому напрям^ унеможлививши його перекочування чи сповзання вниз схилами.
Рис. 2. Схема фжсуваппя вгдземтв сортиментов, що спускаютъся: 1 -
тяговий канат; 2 - з'еднувальне ктъце; б 3 - чокера; 4 - тягово-зворотний канат; 5 - лосоматероали; 6 - клин \з пропустим ктъцем; 7 - чокерний лап ц юг; 8 - замкове ктъце
Один з можливих вар1ант1в фшсування вщземьав наведено на рис. 2. Фжсування вщземьав вщбу-ваеться за допомогою спещальних клишв та покерного ланцюга, який прикршлений до одного ¿з клишв, що забиваеться в торець вщземка. Ланцюг пропускаеться через кшьця других клишв, як також забиваються в торець вщземюв шших сортименлв i за допомогою замкового кшьця крь питься до тягово-зворотного канату.
Наступна перевага запропонованого комбшованого трелювального за-собу, порiвняно iз тракторним трелюванням, полягае в можливостях бшьшо!
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
вщдал1 трелювання. Це дае змогу збшьшити ширину пасжи, влаштовувати менше, пор1вняно 1з рекомендащями [3], пас1чних трел1вних волоюв, зменшу-ючи витрати на шдготовч1 роботи, та не завдаючи значно! шкоди довкшлю.
Принципову схему спуску деревини за допомогою комбшовано!, ка-натно-трелювально! системи, виходячи з умов збереження життездатного тдросту, наведено на рис. 3.
Рис. 3. Принципова схема спуску деревини за допомогою канатно-трелювальноХ системи: 1 - треловний волок; 2 - границя л1сос1ки (пасоки); 3 - колосний трактор; 4 - допоможна опора; 5 - тяговий канат; 6 - нижнш переносний блок; 7 - стовбури (сортименти), що стягнут1 до треловного волока; 8 - пш; 9 - тягово-зворотний канат; 10 - верхш переносно блоки; 11 - пакет стовбуров (сортиментов), що стягуються по схилу; 12 - подготовлена до спуску деревина
Найбшьш оптимальним вар1антом буде випадок, коли довжина люось ки не перевищуватиме 400 м, оскшьки передбачаеться, що вщдаль трелювання за допомогою комбшованих канатно-трелювальних систем лежить в межах 400 м.
У такому випадку установка встановлюеться в необхщному м1сщ бшя шдшжжя схилу { здшснюеться спуск деревини. Для зручност роботи може бути встановлений, окр1м верхшх переносних блоюв 10, також { нижнш - 6, який також можна переносити, як показано на рис. 3 штрихпунктирною ль шею. За рахунок конструктивних особливостей установки вона може працю-вати { як трелювальний трактор, { як канатна установка тобто залежно вщ конкретних виробничих умов нею можна здшснювати частину змши спуск деревини, а решту - трелювання до навантажувального майданчика.
Якщо ж довжина схилу перевищуе 400 м, то спуск деревини можна проводити у два чи бшьше прийом1в. У цьому випадку спуск деревини почи-нають 1з нижньо! частини схилу, а по завершенню роботи приступають до ос-воення його верхньо! частини.
Сьогодш досить широко застосовують технолопю розроблення люо-Ык, що передбачае прорубування центрального коридору (в1зира) { допом1ж-них коридор1в, як примикають до центрального шд вщповщним кутом. По
цих коридорах здшснюеться трелювання деревини. Ширина коридор1в, вщ-даль м1ж ними залежать вщ конкретних умов, а також прийнятого трелю-вального мехашзму. Запропонована комбшована канатно-трелювальна система може бути усшшно використана { при такш схем1 розробки люосж.
Таким чином, найбшьш прийнятним трелювальним засобом деревини шд час розроблення прських люосж, виходячи з умов збереження життездат-ного шдросту, е шдвюш канатш установки. Але вони е досить дорогими { тому практично недоступними для малих шдприемств. У цьому випадку найбшьш ефективними будуть комбшоваш канатно-трелювальш системи, як можуть бути усшшно застосоваш як у прськш, так { в р1вниннш мюцевостях.
Лiтература
1. Каневский М.В., Вороницын К.И. Писаренко А.И. и др. Лесозаготовки в горных районах СССР и за рубежом. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 384 с.
2. Шкчря Т. Технология i машини лiсосiчних робгг. - Львiв: Трiада плюс, 2003. - 352 с.
3. Тереля 1.П., Кий В.В., Кий А.В. Особливосп технологичного освоення гiрських ль сiв// Наук. вiсник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУУ. - 2007, вип. 17.1. -С. 123-128.
4. Горшенин Н.М. Эрозия горных лесных почв и борьба с ней. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 128 с.
УДК 674.047 Проф. П.В. Бтей, д-р. техн. наук - НЛТУ Украти, Львiв;
директор В.М. Павлюст, канд. техн. наук - ТзОВ HIBiT
АНАЛ1З МЕТОД1В РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТ1 ТЕПЛОВОГО
ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ
Описано i проаналiзовано графоанал^ичний, практичний та експерименталь-ний методи розрахунку тривалосп теплового оброблення деревини.
Prof. P.V. Biley-NUFWTof Ukraine, L'viv; director V.M. Pavlyust - PF "NIViT"
The analysis of calculating methods for duration of wood warming machining
Graphoanalytical, practical and experimental calculating methods for wood warming machining are described and analyzed
Для теплового оброблення деревини застосовують таю основш спосо-би на^вання: кондуктивний (контактний), конвективний, радiацiйний та дь електричний. Найбшьш штенсивними е кондуктивний та дiелектричний. Але вони мають також i ютотш недолжи. Тривалий контакт деревини з нагр^ою поверхнею призводить до деструкци поверхневих шарiв матерiалу. Дiелек-тричне нагрiвання е дорожчим i вимагае складного устаткування. Крiм того, за низько! вологостi деревини воно е неефективним [1].
Основне промислове значення мае конвективне на^вання деревини, яке використовують в люопилянш, виробнищв лущеного i струганого шпону, при сушшш i захист деревини.
