CC BY
26
Yu. Nikolchenko,
T. Nikolchenko
RETROSPECTIVE OF UNDERSTANDING VOLYN'S HISTORY AND CULTURE IN THE CHRONICLES OF THEODOSIY SOFONOVYCH
The «Chronicles of Ancient Chronographers» Theodosius Sofonovich is a unique monument of Ukrainian history and culture, the creation of which coincides with the period of the National Liberation War of the Ukrainian people of 1648-1658 when political reality contributed to the development of Ukrainian national education and culture, headed by Kyiv Mohyla Collegium and patriotic Orthodox clergy.
«Chronicles ...» consists of three parts: «About Russia», «The beginning and the name of Lithuania», «About the land of Poland». The first part covers the history of Kievan Rus, the second and third — the history of Ukraine XIV—XVII centuries. on the background of the history of the Grand Duchy of Lithuania and the Kingdom of Poland (after 1569 — the Commonwealth).
In the «Chronicles ...»Theodosius Sofonovich contains twenty messages on the problem being investigated, in particular: «Volyn» — 18; «Volyn lands» — 1; «Volyn» (city) — 1.
With the help of the messages «Chronicles ...», an important role played by Volyn and Volyn lands in national history and culture from the time of the settlement of the Slavs in Eastern Europe to the events of the initial period of the National Liberation War in June 1648 was determined.
Considering only one particular issue in the pages of «The Chronicles of the Chroniclers of the Ancients» Theodosius Sofonovich, the authors of the article came to the conclusion that this work not only greatly represents the bright national historiography of the New time, but also gives the opportunity to a modern researcher to find out the features of the historical, socio-political, social, economic and cultural development of Ukraine and its separate lands from ancient times to the last quarter of the XVII century.
Key words: Ukraine, New Time, Theodosius Sofonovich, «Chronicles of Ancient Chronographers », Volyn, Volyn lands.
УДК 027.7:004.42
С. С. Орехова,
Н. М. Линська
ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В СИСТЕМ1 ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Б1БЛ1ОТЕК
np0aHani30eaH0 використання сучасних хмарних технологт у тформацтно-комунжацтнт дiяльностi бiблiотек. Розглянутi питання щодо можливостей впровадження хмарних технологт у документацтно-тформацтному об^у установ та виявлення переваг i недолтв впровадження хмарного серв^у, окресленн перспективи переходу у майбутньому до хмарног мережi та використання хмарних технологт в бiблiотечнiй дiяльностi.
Клю^о^^ слова: тформацтш технологи, сучасна бiблiотека, хмарш обчислення, тформацтш послуги, бiблiотечне обслуговування, хмарн серв^и.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-18-71 -76
На сьогодшшнш день будь-яка установа, оргашзащя чи тдприемство використовують iнформацiйнi системи, що грунтуються на використанн найновiших iнформацiйних технологiй. Використання хмарних технологш на пiдприeмствах е своeрiдною новацiею, адже не кожний ствроб^ник володiе iнформацiею про суттсть та механiзм використання подiбних технологий у сво'1 трудовiй дiяльностi. Кожне тдприемство створюе велику кiлькiсть важливих документiв, якi потрiбно зберiгати, а також користуеться великою кшьюстю рiзноманiтних програм. На жаль, сучаснi шформацшш технологи, що використовуються юридичними особами не завжди вщповщають вимогам сучасносп та мають власний ресурс амортизаци. Виникнення технологи хмарних обчислень надае можливють сучасним пiдприемствам стати у нагодi для створення шформацшно'1 шфраструктури сучасних пiдприемств.
Хмарнi обчислення - це надання обчислювально'1 потужностi, сховищ для баз даних, додаткiв та шших IТ-ресурсiв на вимогу через платформи хмарних сервiсiв мережею 1нтернет. За допомогою саме хмарних технологий користувачi 1нтернету мають вiддалений доступ до комп'ютерних ресурсiв серверiв, що дозволяе використовувати рiзне програмне забезпечення в он-лайн режимi [4, с. 1].
О^мкий розвиток сучасних шформацшних технологiй, використання майже всюди мережi 1нтернет обумовив вiдхiд вiд використання власного обладнання i програмного забезпечення в бш сервiс-орiентованих технологiй. Вибiр компанiями саме хмарних технологiй е цшком рацiональним, оскiльки не завжди е можливють придбання та обслуговування власно'1 технiки. Проте, варто зазначити, що подiбна iнновацiйна технологiя мае досить низький показник використання у державних установах, тдприемствах та оргашзащях, наприклад таких як бiблiотек, що звюно негативно вiдзначаеться на практищ iнформацiйного документообiгу юридичних осiб.
У св^ових розвинених крашах все бшьше поширюються технологи так званих «хмарних обчислень (cloud computing)». На жаль, на втизняному ринку вони ще не так пом^ш, але все одно поступово починають проникати в втизняну бiзнес-структуру. Вiдповiдь на питання, чому дос хмарнi технологи в Укрш'ш не сягнули св^ових масштабiв, досить простий: нерозумiння i цiлком нормальне почуття гранично!' обережносп по вiдношенню до всiх нововведень, що стосуються такого серйозного питання, як бiзнес-пiдприемство, чи державних установ, особливо щодо других, стикаеться з поганим фшансуванням з боку держави та вщсутшстю нормативно-правового регулювання мiж постачальником хмарного сервюу та установою, яка отримуе цю послугу.
Дослщженням розумшня сутностi хмарних технологiй займалось багато людей: IT-дослщниками, документознавцями, анал^иками, полiтиками, економiстами тощо. Саме тому, на сьогодш немае едностi розумшня термшу «хмарна технология», адже кожен дослщник визначае ii по сво'1'м критерiям. Зазначена негативна тенденцiя також обумовлена вщсутшстю законодавчого закршлення «хмарно'1 технологи» у чинних нормативно-правових актах Украши.
Хоча деякi аналiтики й постачальники хмарних технологш визначають це поняття вузько, в основному як вiртуальнi сервюи доступнi через 1нтернет. Iншi пояснюють це поняття дуже широко, стверджуючи, що використовуючи 1'х людина стае споживачем безлiчi продукпв за межами мiж мережевого екрану (в хмар^, включаючи звичайний аутсорсинг.
Альошин Л. зазначае, що логiчну арх^ектуру единого електронного
iнформацiйного простору, що базусться на телекомушкацп 1нтернету, можна назвати шформацшною хмарою, а використовуванi в ньому методи i засоби-хмарними технологиями [1, с. 27].
На перший погляд визначення хмарних технологiй дещо заплутане, але для того щоб краще зрозумiти, що собою являють хмарнi технологи, можна навести простий приклад: рашше для доступу в електронну пошту користувач звертався до певного програмного забезпечення (месенджеру або програми), яю були встановленi на ПК, тепер потрiбно лише заходити на сайт одно'1 з безлiчi компанiй, чш послуги електронно'1 пошти е найбiльш зручнiшi.
Провайдери хмарних послуг дозволяють орендувати через 1нтернет обчислювальнi потужностi та дисковий проспр. «Хмари» фiзично знаходяться в дата-центрах-будiвлях, де розташовуються потужнi комп'ютери, що зв'язанi мiж собою единою мережею. В таких об'еднаних комп'ютерах i мiстяться вiртуальнi сервери, яю потрiбнi для роботи хмарних сервiсiв. Основнi дата-центри розташовуються в США, iншi в кранах Свропи.
Впровадження хмарних технологш, за оцiнками деяких експертсв, допоможе скоротити витрати в два-три рази в порiвняннi з утриманням власно'1 розвинено'1 IT-структури. Адже далеко не кожна компашя може дозволити собi власну IT-службу та штатних спiвробiтникiв, якi б тдтримували IT-iнфраструктуру компанп. Так, при використанш хмарних технологiй, компанiя буде лише сплачувати за т ресурси, як йому потрiбнi, мати повний до них доступ з майже любо'1 точки св^у. А отже, хмарш технологи вiдкривають новий тдхщ до обчислень, при якому обладнання та програмне забезпечення належать провайдеру, надаючи замовнику тiльки готовий сервю.
Нацiональним iнститутом стандартiв i технологий США встановленi такi обов'язковi характеристики хмарних обчислень:
- самообслуговування на вимогу, споживач самостшно визначае i змшюе обчислювальнi потреби, такi як серверний час, швидкосп доступу та обробки даних, обсяг збережених даних без взаемодп з представником постачальника послуг;
- ушверсальний доступ по мереж1, послуги доступш споживачам через мережу передачi даних незалежно вщ термiнального пристрою;
- об'еднання ресурав (англ. Resource pooling), постачальник послуг об'еднуе ресурси для обслуговування велико'1 кшькосп споживачiв в единий пул для динамiчного перерозподiлу потужностей мiж споживачами в умовах постшно'1 змши попиту на потужностi; при цьому споживачi контролюють тiльки основнi параметри послуги (наприклад, обсяг даних, швидюсть доступу), але фактичний розподш ресурав, що надаються споживачевi, здiйснюе постачальник (в деяких випадках споживачi все ж можуть керувати деякими фiзичними параметрами перерозподшу, наприклад, вказувати бажаний центр обробки даних з мiркувань географiчноi близькостi);
- еластичнiсть, послуги можуть бути надаш, розширенi, звужеш в будь-який момент часу, без додаткових витрат на взаемодiю з постачальником, як правило, в автоматичному режиму
- облш споживання, постачальник послуг автоматично обчислюе спожш! ресурси на певному рiвнi абстракцii (наприклад, обсяг збережених даних, пропускна здатшсть, кшьюсть користувачiв, кiлькiсть транзакцiй), i на основi цих даних ощнюе обсяг наданих споживачам послуг [4, с. 1].
З тенденцiею використаннях марних технологий постае питання альтернативного рiшення щодо накопичення, зберiгання, опрацювання, а також можливосп доступу до масивiв шформацп через мережу 1нтернет не тшьки для компанiй, але i для таких
бюджетних установ, як бiблiотеки. Вщступаючи вiд традицiйних уявлень про бiблiотеки, зараз вони поступово перетворюються на мультимедшш простори -медiатеки, головною особливiстю яко'1 е ii мультифункцiональнiсть. У такому новому формат бiблiотеки вже давно надають користувачам не тiльки широкий спектр рiзних дистанцiйних iнформацiйних послуг, але устшно поеднують традицiйнi книжки з колекщею DVD, BLU-RAY та аудiодискiв, електронними книжками, мультимедшними освiтнiми програмами. Також завдяки сучасному обладнанню та тдтримщ держави з благодшними органiзацiями й актуалiзована база корисних медiаресурсiв.
У бiблiотецi можуть використовуватися наступнi моделi надання послуг за допомогою хмарних технологий [3, с. 265]: програмне забезпечення як послуга (Software as a Service), яка забезпечуе надання доступу до штегровано'1 платформи для розроблення, тестування та тдтримки рiзноманiтних проектив iз створення книгозбiрнею власних шформацшних продуктiв; вiртуальне робоче мюце (Desktop as a Service), яка може розглядатися як надання користувачу чи пращвнику бiблiотеки можливостi власноруч налаштовувати свое робоче мiсце i тим самим створювати комплекс необхщного програмного забезпечення, з запропонованого провайдером перелшу. II можна вважати потужшшим рiзновидом попередньо'1 моделi;платформа як послуга (Platform as a service) - це модель сервюу, в межах якого книгозбiрнi може надаватися можливють розгортання на базi хмарно'1 шфраструктури власних або придбаних iнформацiйних ресурав, доступ до яких вiдбуваеться iз використанням мов програмування, бiблiотек, сервiсiв та iнструментiв наданих хмарним провайдером. При цьому бiблiотекар не мае змоги керувати та контролювати базову шфраструктуру хмари (до ii складу входять комушкацшш мереж1, сервери, операцшш системи, засоби збереження), проте вш контролюе прикладнi програми та налаштування середовища, в якому вони розмщеш; iнфраструктура як послуга (Infrastructure as a Service) полягае в забезпеченш вiртуальною комп'ютерною iнфраструктурою, що складаеться iз операцiйноi системи, системного програмного забезпечення та апаратно'1' частину сервера. 1х використання надае бiблiотечним пращвникам можливiсть iз допомогою лiцензiйного програмного забезпечення створювати власш iнформацiйнi ресурси та продукти та безпечно збершати 1'х.
Доступ до шформацп користувач бiблiотеки може отримати через локальну мережу або 1нтернет. Як термшал може використовуватися помiрноi потужност комп'ютер, ноутбук, смартфон, вимоги до яких мшмальш.
Для бiблiотек як сощальних iнститутiв, що не мають можливосп придбати та адмiнiструвати власнi сховища даних, застосування хмарних технологiй - це ушкальна можливiсть для удосконалення 1'х роботи. Використання хмарних технологiй у бiблiотеках сприяе економи коштв на придбаннi парку комп'ютерiв та лщензшного програмного забезпечення. Поряд з цим, вщпадае необхiднiсть облаштування значно! кiлькостi автоматизованих робочих мiсць для користувачiв. Книгозбiрнi отримують можливiсть збершати значнi обсяги iнформацi'i на «хмарах», що суттево розвантажуе роботу локальних бiблiотечних мереж, автоматизованоi бiблiотечно-iнформацiйноi системи та власного серверу [3, с. 264].
Так, серед хмарних сервiсiв юнують таю,яю використовуються для набуття навичок роботи iз веб-сервiсами та звичайними документами. Наприклад, хмарна платформа Microsoft 365 надае можливють на практищ вивчати вiдомi офiснi додатки через веб-браузер. Мютить в собi пошту та календарi, стандартнi програми Office (Word, Excel, Power Point, One Note, Outlook, Publisher й Access), 1 ТБ простору в хмарному сховищi One Drive й розширеш засоби захисту на вах пристроях. Безпека здiйснюеться завдяки резервному котюванню й двофакторнiй автентифiкацii, останне
використовye так званy функщю «Сейф» в One Drive з системою розтзнавання обличчя або вщбитюв пальцiв чи PIN-коду для додаткового захисту файлiв.
З огляду на певну складнiсть використання iнстрyментiв безпеки y хмарних сховищах, для користyвачiв бiблiотек та ïï робiтникiв важливу роль для ефективно'1 взаемодп ввдграе рiвень цифрово'1 грамотностi, тобто практика, що зосереджена «на використаннi цифрових технологий, у тому числi вмшня читати, писати i спiлкyватися з використанням цифрових технологий, здатшсть мислити критично про цифровi технологи, враховувати сощальш, кyльтyрнi, полiтичнi та осв^ш аспекти ще'1 дiяльностi» [2, с. 99].
Таким чином, сервюи, що зiбранi в «хмарЬ» вiдкривають додатковi можливостi для оргашзацп управлшсько'1 дiяльностi спiвробiтникiв бiблiотеки. Це зокрема стосуеться роботи iз сервiсами збереження мультимедшних веб-ресyрсiв (фотосервiси -Picasa, Panoramio; вiдеосервiси - Youtubeвiдео, геосервiси - Google maps; документооб^ - Slideshare, Google Docs, Sky Drive та ш.), використання яких дае змогу безкоштовно зберiгати та використовувати графiчнi зображення, аyдiо- та вiдеоресyрси. Ц системи можна використати в управлшськш практицi не лише як джерело накопичення мультимедшних освггшх веб-ресyрсiв, а й як систему збер^ання бiблiотечниx вiдео-, фото- та аyдiоарxiвiв, а також удосконалення процеав iнформацiйного обслуговування читачiв в бiблiотекаx.
Список використано'1 лiтератури
1. Алешин Л. И. Облачные библиотеки / Л. И. Алешин // Научно-техническая информация. Сер. 1, Организация и методика информационной работы. - 2012. - № 4. -С. 26-28. ; Aleshin L. I. Oblachnye biblioteki / L. I. Aleshin // Nauchno-tekhnicheskaya informatsiya. Ser. 1, Organizatsiya i metodika informatsionnoy raboty. - 2012. - № 4. - S. 2628.
2. ^длай В. О. Цифрова грамотнють особисгости в контекст розвитку шформацшного суспшьства / В. О. ^длай // Вюник Марiyпольського державного ушверситету. Серiя : Фiлософiя, культурология, сощология. - 2015. - Вип. 10. - С. 97-104 ; Kudlai V. O. Tsyfrova hramotnist osobystosti v konteksti rozvytku informatsiinoho suspilstva / V. O. Kudlai // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2015. - Vyp. 10. - S. 97-104.
3. Pжеyський А. В. 1нформацшш сервюи в бiблiотекаx, що базуються на застосуванш хмарних теxнологiй / А. В. Pжеyський, Н. E. Kyнанець, В. В. Паачник // Hаyковi пращ Kам'янець-Подiльського нацiонального yнiверситетy iменi 1вана Огieнка. Серiя : Бiблiотекознавство. ^^оз^ва^о. - 2015. - Вип. 4. - С. 264-267. ; Rzheuskyi A. V. Informatsiini servisy v bibliotekakh, shcho bazuiutsia na zastosuvanni khmarnykh tekhnolohii / A. V. Rzheuskyi, N. E. Kunanets, V. V. Pasichnyk // Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia : Bibliotekoznavstvo. Knyhoznavstvo. - 2015. - Vyp. 4. - S. 264-267.
4. Хмарш обчислення [Eлектронний ресурс] // Вiкiпедiя : Вiльна енциклопедiя -Pежим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарнi_обчислення ; Khmarni obchyslennia [Elektronnyi resurs] // Vikipediia : Vilna entsyklopediia - Rezhym dostupu : http://uk.wikipedia.org/wiki/Khmarni_obchyslennia
Стаття надiйшла до редакцй 17.10.2019
S. Oriekhova,
N. Linskaya
APPLICATION OF CLOUD TECHNOLOGIES IN THE SYSTEM OF
INFORMATION AND COMMUNICATION ACTIVITIES OF LIBRARIES
The use of libraries'modern cloud technologies in information and communication activity is analyzed. It is considered the problems of cloud technologies implementation in libraries documentation and information circulation. of Advantages and disadvantages of cloud service 'simplementation are revealed. Authors outlined transition prospects in the future to the cloud network and cloud technologies'use in library activity.
Cloud service providers allow us to lease computing power and disk space online. Clouds are physically located in data centers - buildings that house powerful computers that are connected by a single network. Such unified computers also contain the virtual servers that are required for cloud services to work.
It has been found that for libraries as social institutions that are unable to acquire and administer their own data warehouses, the use of cloud technologies is a unique opportunity to improve their work. The use of cloud technology in libraries helps to save money on acquiring a fleet of computers and licensed software. Book collections are successfully stored in large amounts on "clouds", which significantly unloads the work of local library networks, an automated library information system and its own server.
Cloud services include those that are used to learn how to work with web services and standard documents. In particular, the Microsoft 365 cloud platform provides the opportunity to practice known office applications through a web browser. It includes e-mail and calendars, standard Office applications. Security is achieved through One Drive backup and two-factor authentication with face or fingerprint recognition or PIN to further protect files.
Given the complexity of using security tools in cloud repositories, digital literacy plays an important role in effective communication for library users and their employees.
It is resoluted that cloud services giveto library staff additional opportunities for organizing management activities. This includes, in particular, multimedia web resource services use (photo services - Picasa, Panoramio; video services - Youtubevideo, geoservices - Google maps; workflow - Slideshare, Google Docs, SkyDrive, etc.), which are free to usefor any user so we can freelystore and use image, audio and video resources. These systems can be used in management practice not only as a source of accumulation of multimedia educational web resources, but also as a system of storing library video, photo and audio archives, as well as improving the processes of information service for readers in libraries.
Key words: information technologies, cloud technologies, modern library, information services, library services, cloud services.
УДК 130.2
Ю. С. Сабадаш
УКРАШСЬКА ГУМАН1СТИКА СЬОГОДН1: КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНИЙ
АСПЕКТ
Mamepian cmammi концентруе увагу на теоретичних напрацюваннях украгнських KynbmypoROzie, яш були здтснет протягом останнього десятитття. Наголошено, що
