CC BY
42
10.Чуйко А.Н. О роли и современных возможностях биомеханического анализа в стоматологии / А.Н. Чуйко, Е.О. Бережная, Э.В. Бочарова [и др.] // Вісник стоматології, 2001.-№3.- С.43-49.
11. Шварц А.Д. Биомеханика и окклюзия зубов / А.Д.Шварц // - М.: Медицина, 1994. - 210 с.
12. Marty C. Normal sagittal equilibrium of the spine. Its relations with the pelvic parameters. Its dysfunctionings: origin of low-back pain / C. Marty, J. Legave, G .Duval-Веаиреге // Eur. Spinal Res. — 1997. — N 15. — P. 21-28.
Реферати
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ЛЕЧЕБНОЙ ФИЗИЧЕСКОИ КУЛЬТУРЫ КАК СРЕДСТВА КОРРЕКЦИИ ЗУБО-ЧЕЛЮСТНЫХ АНОМАЛИЙ ПРИ НАРУШЕНИЯХ ОСАНКИ У ДЕТЕЙ Заяц В.Е.
Диагностичские методики рентгенологического исследования дают информацию о морфологии, функции, наличии патологических процессов в разных отделах челюстно-лицевой области, что позволяет прогнозировать эффективность лечения, проводить его динамическую оценку. ЛФК следует назначать в комплексном лечении ЗЧА при нарушениях осанки у детей как средство коррекции и стабилизации выявленных нарушений.
Ключевые слова: зубо-челюстные аномалии, нарушение
осанки, лечебная физическая культура.
Стаття надійшла 6.02.2013 р.
THE EXPERIENCE OF MEDICAL PHYSICAL CULTURE AS MEANS CORRECTION TEETH-JAW ANOMALIES IN POSTURE DISORDERS IN CHILDREN Zajats V. E.
Diagnostic X-ray techniques provide information on the morphology, function, presence of pathological processes in different parts of the maxillofacial area, which allows to predict the effectiveness of treatment, to conduct its dynamic assessment. Exercise therapy will be prescrib in treatment of disorders of TJA posture in children as a means of stabilization and correction violations.
Key words: teeth-jaw anomalies, posture disorders, medical physical culture.
УДК 616.24-002.2 - 08
К.Є. Іщейкін, Т.В. Настрога, М.М. Потяженко, Н.Л. Соколкж, Н.О. Люлька
1:1 Н
ЗАСТОСУВАННЯ ГАЛОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ
ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
В статті наведено досвід практичного використання небулайзерної терапії з 0,02% розчином декаметоксину разом з курсом галотерапії в комплексному лікуванні хворих з інфекційним загостренням ХОЗЛ. Це сприяє скороченню строків лікування, попереджає рецидиви захворювання.
Ключові слова: декаметоксин, Декасан, небулайзерна терапія, хроничне обструктивне заболевання легень.
ХОЗЛ відноситься до одного із найбільш розповсюджених захворювань людини. За даними ВООЗ в світі понад 210 млн. осіб страждають на це захворювання, ХОЗЛ займає 4-е місце серед усіх причин смерті в загальній популяції [9].
Значна поширеність хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), недостатня ефективність існуючих методів лікування і профілактики, а також зростання рівня інвалідизації у працездатному віці визначають ХОЗЛ як одну з найактуальніших проблем у сучасній клінічній пульмонології, зумовлюють необхідність вивчення механізмів патогенезу та розробки нових способів лікування.
В останні десятиліття інгаляційна терапія придбала якісно інший рівень, що пов’язано з широким впровадженням інгаляторів останнього покоління - небулайзерів. В даний час подача лікарських препаратів через небулайзер займає одне з основних місць у сучасному інгаляційному лікуванні хворих з хронічними хворобами органів дихання, особливо при загостренні цих захворювань [1,3,6]. Для лікування гнійно-запальних процесів в останнє десятиліття була запропонована рідка лікарська форма «Декасан» (0,02%розчину декаметоксину), яка має виражену дію на грампозитивні та грамнегативні аероби, а також анаеробні мікроорганізми. Крім того, Декасан чинить спазмолітичну, гипосенсибілізуючу, иммуностімулюючу дію, пригнічує продукцію серотоніну, надаючи протизапальний і противонабряковий ефекти [3]. Відомий спосіб є недостатньо ефективним в зв’язку з тим, що не дозволяє знизити ризик загострень у майбутньому.
Застосування галотерапії дає можливість зменшити медикаментозне навантаження при лікуванні даного захворювання і знизити кількість побічних ускладнень, які часто виникають при проведенні традиційної терапії. Основним діючим лікувальним фактором галотерапії є негативні аероіони хлориду натрія що імітує мікроклімат сольових шахт. При попаданні респирабельної фракції аерозолю в термінальні відділи бронхіального дерева за рахунок осмотичного ефекту відбувається активація дренажної функції бронхів, збільшується кількість відокремлюваної мокроти. З одного боку це сприяє усуненню одного з компонентів бронхообструкції, а з іншого -істотно підвищується ефективність базисної медикаментозної терапії. Виявлено також протизапальний і імуномодулюючий ефекти аероіонів хлориду натрія. Все це сприяє позитивній динаміці клінічних показників у хворих на ХОЗЛ і консолідації досягнутої ремісії [2].
Метою роботи було оцінити клінічну эффектившсть галотерапії і небулайзерного застосування препарата «Декасан» (0,02% раствор декаметоксину) в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ у порівнянні із загальновизнаною терапією.
Матеріал та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебувало 65 хворих на ХОЗЛ. Середній вік пацієнтів становив 61,4±2,6 років. Діагноз виставлявся відповідно до наказу МОЗ України № 128 (2007) на
підставі комплексного обстеження, включав оцінку симптомів захворювання (підвищена температура тіла, кашель, харкотиння, задишка, хрипи при аускультації легенів), результати лабораторних та інструментальних методів дослідження (аналізи крові, сечі, мокротиння, рентгенографії органів грудної клітки, дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД). Bd пацієнти отримували терапію згідно з прийнятими протоколами надання допомоги хворим з пульмонологічною патологією. [4,5,7,8]
Результати та дослідженння та їх обговорення. Пацієнти були розподілені на три групи: перша -контрольна група (n=15) отримували комплексну базисну терапію азитроміцин 0,5 г 1 раз на день, ацетилцистеїн 0,2 г 2 рази на день, доксофілін 0,4 г 2 рази на день) протягом 7 діб. Друга група - основна (n=25) додатково призначалась небулайзерна терапія 0,02% розчином декаметоксину в дозі 5 мл 2 рази на добу за допомогою компрессорного небулайзера NEB-10 "Microlife”. Третя група (n=25) додатково до базисної і небулайзерної терапії 0,02% розчином декаметоксину, з 3-ї доби призначався курс галотерапії №10. з використанням галогенератора «IONNA» в режимі (іонізатор 30±50% потужності, об'єм потоку повітря 15±20м3/год, температура в камері 40±50°С, тривалість 40±60хв.).
Ефективність лікування оцінювалася за динамікою клінічних симптомів XOЗЛ, зміни показників лабораторних, інструментальних і функціональних методів дослідження. Аналізували показники життєвої ємкості легень (ЖЕЛ), об’єм форсованого видиху за першу секунду (OФBl), прохідність бронхів великого, середнього та малого калібрів (MTB25, MTB50, MHIB 75 відповідно), індекс Тифно (OФB1/ЖEЛ) ), оцінка ступеню задишки проводилась за показником MRS, дослідження гуморальної ланки імунітету (Ig G, IgA, IgM, IgE).
Дані клінічних та лабораторних досліджень статистично обробляли з урахуванням критерію Стьюдента.Для оцінки достовірності отриманих результатів прийнятий рівень значущості р ± 0,05.
До початку лікування всі пацієнти відзначали загальну слабкість, підвищення температури тіла, посилення кашлю, задишки при фізичному навантаженні, виділення гнійного мокротиння. При додаванні до базисної терапії декасану через компресорний небулайзер та курсу галотерапії у хворих на XOЗЛ регрес захворювання (зменшення кашлю) спостерігалось на 2,9 ± 0,4 днів раніше, задишки на 2,3 ± 0,33 ніж в групі порівняння (р<0,05), поліпшувалась якість життя пацієнтів, збільшувалась толерантність до фізичних навантажень. Oтримані результати подано на рис. терміни зникнення задишки:
Основна група
ill
2-а добі] 3-н доба 4-а доба
Контрольна група
3-я доба 4-а доба 5-а доба 6-а доба 7-а доба
Основна група
so* І І
■ II till
4-а доба S-з доба
Контрольна група
5-а доба 6-а доба 7-а доба 8-а доба
У хворих 3-ї групи відмічено достовірно значне зменшення ступеню обструкції бронхів, про що свідчить збільшення ОФВі на 12,3%, а також модифікованого індексу Тифно - на 11,5%. Тоді як у хворих І групи відмічено збільшення ОФВіна 3,9 %, модифікованого індексу Тифно - на 4,1% індексу, у хворих ІІ групи відмічено збільшення ОФВ1 на 7,3 %, модифікованого індексу Тифно - на 10,9% (р<0,05). У порівнянні з хворими, що отримували лише базисну терапію мало місце вірогідне зростання МШВ25 (р<0,05). Отримані результати наведено у таблиці.
Показник, од.виміру Перша група (n=15) Друга група (n=25) Третя група (n=25)
До лікування Після лікування До лікування Після лікування До лікування Після лікування
ЖЕЛ, % 71,3±2,1 73,8±2,4 69,7±2,5 74,9±2,3 70,1±2,8 78,2±2,4*
OФB1,% 68,73±3,4 71,3±3,2 66,3±3,7 71,9±3,1 67,1±3,2 76,2±3,3*
MШB25,% 53,4±2,8 56,8±2,4 52,4±2,8 57,6±2,2* 52,3±2,2 59,2±2,5*
MTTTB50.% 43,2±2,52 46,6±2,1 42,3±2,2 47,4±2,4 41,8±2,9 50,6±3,1
MШB75,% 52,8±2,46 55,6±2,3 54,7±2,5 56,2 ±2,1 50,6±2,4 57,1±2,2*
OФBl/ФЖEЛ % 72,81±1,3 75,7±2,0 68,9±1,4 76,6±1,8* 70,8 ±2,1 79,1±2,3**
* - розбіжності достовірні до і після лікування (р < 0,05), ** - достовірні між хворими основної та контрольної групи після лікування (р < 0,05).
При імунологічному обстеженні до початку лікування у хворих досліджуваних груп були виявлені однотипові зсуви з боку показників гуморальної ланки імунітету. Відмічено зростання рівня загального ^Е у хворих на ХОЗЛ всіх груп, що були включені у дослідження. Однак, в процесі лікування виявлено позитивну динаміку. Концентрація загального ^Е у хворих третьої групи, що отримували комплексну терапію, знизився у 2 рази і становив 82,8±4,5МО/мл, тоді як у хворих першої групи знизився у 1,3 рази і становив 119,8±3,7 МО/мл, у хворих другої групи у 1,8 раз і становив 107,5±7,4МО/мл (р< 0,05). У 68 % хворих, що отримували комплексну терапію протягом року рецидиви захворювання не спостерігалися, тоді як у хворих, що отримували загальновизнану терапію рецидиви на протязі року не спостерігалися у 36% хворих.
Застосування небулайзерної доставки 0,02% розчину декаметоксину у поєднанні з курсом галотерапії в комплексному лікуванні хворих на інфекційне загострення ХОЗЛ призводить до статистично значимого
покращення клініко-лабораторних показників, що обумовлено локальною антисептичною дією препарату з одночасним посиленням протимікробної активності антибіотиків та певним бронхолітичним ефектом і виступає в ролі фактора синергізму, що призводить до зменшення собівартості та строків лікування і покращення якості життя, попередженню рецидивів захворювання.
1. Дубынина В.П. Небулайзнерная терапия острых хронических заболеваний дыхательных путей. Методические рекомендации / В. П. Дубынина // - М. : ООО Интер-Этон.- 2006. - 44 с.
2. Зацепин A.C. Сравнительная оценка эффективности галотерапии при хроническом бронхите и бронхиальной астме, автореферат / A.C. Зацепин // - 2003р.- 29 с.
3. Коваленко C.B. Omrr применения небулайзерной терапии декасаном больных с инфекционным обострением хронического обструктивного заболевания легких в условиях пульмонологического отделения / C.B. Коваленко // Український хіміотерапевтичний журнал.- N°1-2(23) -2010.- С.65-66.
4. Наказ MOЗ України N° 128 від 19.03.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія».
5.Нейко Є. М. Досвід застосування комбінованої протизапальної терапії у хворих на інфекційне загострення хронічного обструктивного захворювання легень / Є.М. Нейко, П.Р. Герич, AM. Bасилів // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - М 3. - 167 с.
6. Фещенко Ф.И. Применение небулайзеров в клинической практике / Ф.И. Фещенко, ЛА. Яшина, A.H. Туманов [и др.] /Астма та алергія.-2006.- М 3-4.- С. 59-70.
7. Фещенко Ф.И. Эффективность и безопасность доксофиллина в лечении больных XOЗЛ / Ф.И. Фещенко, ЛА. Яшина, МА. Полянская [и др.] // Український пульмонологічний журнал.- 2008.- М 3.- С. 32-36.
8. Фещенко Ю.І. Aктульні проблеми діагностики і терапії XOЗЛ із супутньою патологією / Ю.І. Фещенко // Український пульмонологічний журнал. 2009.- М 2.- 6 с.
9.Ячник A.I. Oсобливості морфо-функціональних змін легень у хворих на XOЗЛ тяжкого і вкрай тяжкого перебігу за даними багаторазової комп’ютерної томографії в залежності від строків і об’єму лікування / A.I. Ячник, Н.М. Мусієнко, B.A. Ячник [та ін.] // Український пульмонологічний журнал.- 2012.- М 1.- С.17-22
ПРИМЕНЕНИЕ ГАЛОТЕРАПИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ Ищейкин К.Е., Настрога Т.В., Потяженко М.М., Соколюк Н.Л., Люлька Н.О.
В статье приведен опыт практического применения небулайзерной доставки 0,02% раствора декаметоксина совместно с курсом галотерапии в комплексном лечении больных с инфекционным обострением ХОБЛ. Это способствует сокращению сроков лечения, предупреждению рецидивов заболевания.
Ключевые слова: декаметоксин, Декасан, небулайзерная
терапия, хроническое обструктивное заболевание легких.
Стаття надійшла 20.02.2013 р.
APPLICATION OF HALOTHERAPY IN THE COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE Ischeikin I.K., Nastroga T.V., Potyazhenko M.M., Sokolyuk N.L., Lyulka N.O.
The article describes the practical experience of using the nebulized delivery of 0.02% decametoxin solution with a course of halotherapy in complex treatment of patients with infectious exacerbation of COPD. This helps to reduce the period of treatment, prevent the backset.
Key words: decamethoxin, Dekasan, nebulized therapy, chronic obstructive pulmonary disease.
УДК 616.314-002:616.316-008.8
... ... ЄЖ .
СТАН СЛИНОВИДІЛЕННЯ ТА ПРОЦЕСІВ РЕМІНЕРАЛІЗАЦІЇ У ХВОРИХ НА КЛИНОПОДІБНІ ДЕФЕКТИ
Останнім часом спостерігається значний ріст поширеності клиноподібного дефекту.Змішана слина та здатність до ремінералізації твердих тканин зубів відіграють важливу роль в етіопатогенезі даного захворювання.В роботі проаналізована швидкість виділення змішаної слини до та після стимуляції, а також ступіньремінералізаціїтвердих тканин упацієнтів, хворих на клиноподібні дефекти.
Ключові слова: клиноподібний дефект, змішана слина, ремінералізація твердих тканин зуба.
Робота є фрагментом наково-дослідницькоїроботи кафедри «Відновлення стоматологічного стоматологічними захворюваннями та їх реабілітація» (держреєстрація № 0111и006300).
я у пацієнтів з основними
Останнім часом спостерігається значний ріст поширеності некаріозних уражень, в тому числі, клиноподібного дефекту. Якщо раніше клиноподібні дефекти були клінічно виражені тільки в осіб середнього та похилого віку, то зараз їх чисельність зростає та все більше зустрічається в молодому віці (17-20 років)[3]. Згідно цих даних, клиноподібні дефекти зустрічаються в 34,75 % випадків, проте кожні 5 років їх приріст складає 3,5 %. Частіше уражуються ікла обох щелеп (36,16-37,64 %), далі перші премоляри (20,58-23,63 %), моляри (13,53-18,82 %) та різці (3,63-8,82 %). Зуби з такими дефектами рідко уражуються карієсом (18,48 %) та бувають в основному в осіб середнього та похилого віку. Етіологічний фактор не встановлений остаточно і на сьогодні, можна зазначити багатофакторність його клініки, етіології та патогенезу. В основному вчені займаються вивченням патологічного стирання зубів та захворюваннями тканин пародонту та зазначають, що клиноподібний дефект є симптомом цих захворювань, проте в даний час це захворювання прогресує в молоді навіть на фоні здорових тканин
