УДК 619:616:636.2
Ревунець А.С., ® докторант ЖНАЕУ
ЗАСТОСУВАННЯ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ПРИ Р1ЗНИХ ФОРМАХ ДИСФУНКЦП ЯеЧНИКШ У КОР1В-ПЕРВ1СТОК
Установлено, що на фот згодовування добавки до рацюну трикальцтфосфату, масажу матки i яечниюв, застосування фетоплацентату в комплекЫ з тшими лжарськими засобами забезпечуе вiдновлення статевог циклiчностi i заплiднення при гтофункцп яечниюв у 100% корiв-первiсток, при фолжуляртй rn^i - у 80-70% вiдповiдно.
При гтофункцп i фолжуляртй rn^i яечниюв у корiв-первiсток стимулювальна дiя фетоплацентату значно вища, тж фетоплацентату К.
Постановка проблеми. Вивчення причин порушення вщтворювально! здатност K0piB-nepBiCT0K молочних порщ дозволяе встановити характерну структуршсть та видшити два ряди цшсно! штеграци етюпатогенетичних факторiв: абютичш-кормов^ технолопчш, техногеннi та бiотичнi-продукти життедiяльностi мiкроорганiзмiв, мiкроорганiзми ендогенного та екзогенного походження, фiзiологiчний стан тварин, популяцiйно-етiологiчнi умови [8].
Важливим засобом збiльшення виробництва продукци тваринництва, збереження поголiв'я молодняку, лшвщацп яловостi е застосування бюгенних стимуляторiв. Вони дiють шляхом мобшзаци природних захисних сил органiзму, тому лжування та стимуляцiя вщтворно! функци при 1'х використаннi повинна бути поеднана з повноцшною годiвлею i створенням нормальних умов утримання тварин [11, 12].
Анал1з останн1х дослщжень. Значну частку серед причин, що викликають неплiднiсть телиць та корiв, займають функцiональнi розлади гонад, яю характеризуються депресiею статево! функци [5, 6, 9]. Як свщчать дослщження [6], неплiднiсть корiв, обумовлена патолопею яечникiв, може сягати вiд 5до 30% i бiльше вiд уЫх виявлення гiнекологiчних хвороб.
Застосування гормональних препаратiв неплiдними коровам, а особливо коровам-первкткам, призводить до непередбачених i незворотнiх наслiдкiв, не завжди дае бажаш запланованi позитивнi результати [2, 13].
Для лжування функцiональних розладiв яечникiв у корiв впровадженi i розробляються рiзноманiтнi методи. Вони, як правило, включають комплекс заходiв гормонально!, стимулюючо! та рефлексотерапи з обов'язковим полшшенням умов утримання i годiвлi тварин [3, 4, 8].
Вивчено вплив фетоплацентату iз сапонiном та аркою на проникшсть плацентарного бар'ера для кадмш i свинцю та 1'х накопичення у тканинах материнсько! i фетально! частини плаценти, навколоплщних рiдинах i слизовому корку шийки матки корiв [1], на прояв передвюниюв отелення,
® Ревунець А.С., 2010
262
переб^ стадш отелення, тсляотельного перюду та на стан новонароджених телят [7].
Упровадження тканинних препаратiв, зокрема виготовлених з матки та И вмiстимого i плацентарно! тканини корiв i кобил для стимуляци статево! функци та лжування дисфункци яeчникiв у корiв-первiсток, молочних порщ е актуальним i заслуговуе на виробничу апробацш.
Метою наших дослщжень було розробити схеми застосування тканинного препарату фетоплацентат, виготовленого з матки i И вмютимого корови та кобили в комплекс з катозалом, тривiтамiном, сурфагоном, iхглюковiтом, згодовуванням трикальцшфосфату i масажем яечникiв та матки при лжуванш корiв-первiсток гшофункщею яечникiв i фолiкулярною кiстою яечниюв.
Матерiали i методи дослщжень. В основу розробки способiв профiлактики i лiкування акушерських та гiнекологiчних захворювань у корiв-первiсток було застосовано розроблений на кафедрою акушерства i хiрургil ЖНАЕУ тканинний препарат «фетоплацентат», виготовлений з матки i И вмюту клiнiчно здорових корiв i кобил [14].
Дослiдження, спостереження та об'ективний аналiз стану репродуктивно! функци корiв проводили протягом кожного календарного року впродовж 2004-2007 роюв в ПСП «Укра!на» Попiльнянського району на коровах-первктках вiком вiд 2 роюв 4 мiсяцiв до 3 роюв 2 мiсяцi середньо! вгодованостi, украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, в господарствах Лкостепу Житомирщини, що належать до еколопчно чисто! зони вiдносно радiацiйного забруднення.
В осiнньо-зимовий перiод 2006 року було сформовано 6 груп корiв-первкток по 10 голiв у кожнiй, з дiагнозом гшофункщя яечникiв та фолiкулярна кiста яечниюв, яких через 30-45 дшв тсля отелення i встановлення дiагнозу лжували згiдно зазначених схем (схема 1 i 2). Третя група в обох дослщах була контрольною.
В перюд зимово-стiйлового утримання корови-первiстки користувалися пасивним моцiоном по 4-5 годин на добу. Вл^ку корови знаходились в л^шх таборах без випасання, нетелiв випасали, а за 2 мкящ до отелення формували в групи i переводили в примщення.
Час прояву статевого циклу та результати оЫменшня контролювали згiдно з записами журналiв штучного осiменiння та отелення. _Схема 1. лИкування кор1в-перв1сток при гшофункщ'1 яечникш_
Групи Кшьшсть тварин Препарати, дози, шляхи введения Кратшсть введення
Перша дослщна 10 Фетоплацентат, 40 мл шдшшрно Тривггамш, 10 мл внутршньом'язево Катозал, по 15 мл внутршньом'язево Трьохкратно
Друга дослщна 10 Фетоплацентат К 40 мл шдшшрно Тривиамш, 10 мл внутршньом'язево Катозал, по 15 мл внутршньом'язево Трьохкратно
Третя контроль 10 Препарат не вводили
263
Схема 2. Лжування кормв-первкток при фолжулярнш ккт яечннкш
Групи Кшьшсть тварин Препарати, дози, шляхи введения 1 кратшсть
Перша 10 Фетоплацентат, 40 мл шдшшрно, трьохкратно.
досл1дна Трииташн, 10 мл внутршньом'язево, трьохкратно Сурфагон, 10 мл внутршньом'язево, двухкратно (на 8-16 день в1д початку лжування) 1хглюков1т, 40 мл у паравапнальну клигсовину, п'ятикратно
Друга 10 Фетоплацентат К, 40 мл шдшшрно, трьохкратно.
досл1дна Трииташн, 10 мл внутршньом'язево, трьохкратно Сурфагон, 10 мл внутршньом'язево, двухкратно (на 8-16 день в1д початку лжування). 1хглюков1т, 40 мл у паравапнальну клигсовину, п'ятикратно.
Третя 10 Препарат не вводили
контроль
Примтка: всг препараты вводили з ¡нтервалом 7 днгв, а гхглюковгт три дн1 тдряд та на 8 та 16 день в1д початку лтування.
Результатн дослщжень.
За результатами акушерсько! i гшеколопчно! диспансеризаци 529 корiв, проведено! протягом 2004 року, було виявлено тшьних - 214, сумшвних -35, неплщних - 223, з яких 56 голiв вибракували та 167 лжували. Корови-первiстки, яких не вдалося вилiкувати, було вибракувано i тсля забою вiд них вiдiбранi статевi органи для анатомiчного i пстолопчного дослiдження.
В 2005 роцi було проведено диспансеризацш 440 голiв корiв, iз яких виявили 236-тiльних, 29-сумшвних, 175-неплiдних. 1з числа неплiдних вибракували 43 корови i пiсля забою в них теж ввдбрали статевi органи для морфологiчного дослiдження.
Аналiз проведеного лiкування свiдчить про високу терапевтичну ефектившсть комплексного лiкування хворих корiв з гiпофункцieю i фолжулярною кiстою яeчникiв. Все це позитивно впливае на механiзм регуляцi! вщтворювально! здатностi у корiв-первiсток (таблиця 1).
Таблиця 1
Результатн лжування_
Д1агноз Вщновили статеву циктчшсть Заплщнилось 1ндекс оаменшня
Д1 Д2 Кэ Д1 Д2 К3 Д1 Д2 К3
Ппофункщя яечниюв 10/100 10/100 6/60 10/100 10/100 6/60 1,2 2,2 2,2
Фолжулярна к1ста яечник1в 10/100 8/80 6/40 10/100 7/70 2/20 1,8 2,4 4,6
Як за першою, так i за другою схемою лiкування корiв в обох дослiдах, основою для застосування рiзних схем поеднання лжарських засобiв було згодовування в сладi рацiону мiнерально! добавки та масаж яечниюв i матки.
264
Коровам обох дослщних груп також вводили тканинш препарати, але першш-виготовлений iз субстраив тiльних корiв, другiй-жеребних кобил.
При лжуванш обох груп корiв-первiсток з гшофункщею яечниюв застосовували iмуностимулюючий препарат катозал i комплексний вiтамiнний препарат трив^амш.
Для лiкування корiв з фолжулярною кiстою схеми використання лжарств тривiтамiну, сурфагону, iхглюковiту, теж вiдрiзняються тiльки за тканинними препаратами. Отже, наведене е пщставою щоб, порiвнюючи ефективнiсть схем комплексного застосування рiзних лiкарських засобiв, брати до уваги лише тканинш препарати.
Так, застосування фетоплацентату забезпечило вщновлення вщтворно! здатност у всiх корiв-первiсток з гшофункщею та фолжулярною кiстою яечникiв, а фетоплацентату К вщповщно у 100 i 80% корiв-первiсток. 1з 10 корiв-первiсток контрольно! групи з гшофункщею прийшло в охоту i заплщнилося 60%, а з фолжулярною кiстою яечникiв прийшли в охоту теж 60% корiв, але заплщнилось лише 20%. 1ндекс осiменiння корiв в перших групах становив 1,2 i 1,8, в других - 2,2 i 2,4, а в контрольнш - 2,2 i 4,6.
Нами встановлено [10], що в одному лiтрi фетоплацентату мктиться 0,59 МО фолiкулостимулюючого i 0,26 МО лютеiнiзуючого гормонiв, 8,94 нмоль/л ест радюлу i 0,51 нмоль/л прогестерону, тодi як у фетоплацентат К 0,30 МО фолкулостимулюючого i 0,31 МО лютеiнiзуючого гормошв, 2793,56 нмоль/л естрадiолу i 31,23 нмоль/л прогестерону. До складу препараив в рiзних спiввiдношеннях входять мкроелементи Си, РЬ, Cd, Zn, Мп, Со, Fe, Са, Mg, К, Р.
Аналiз проведених дослiджень показуе, що поеднане застосування фетоплацентату, трив^амшу i катозалу мае однакову стимулювальну дiю, бо всi корови-первiстки з гшофункщею i фолiкулярною кiстою прийшли в охоту i заплiднились, а при застосуванш фетоплацентату К в комплекс з тривiтамiном, сурфагоном та iхглюковiтом при гiпофункцi! прийшли в охоту 100% i заплiднилися 100%, а при фолкулярнш кiстi вщповщно 80 i 70 %.
Нижчий вщсоток заплiднення при використаннi фетоплацентату К можна пояснити тим, що бшьший майже в 312 разiв вмкт естрадiолу стимулюе виникнення стади збудження статевого циклу, фолiкулогенез, дозрiвання фолiкулiв i передчасне !х розривання, а майже у 61 раз прогестерону - швидке утворення жовтого тша. За такого збшьшення навт при своечасному оЫменшш корiв яйцекл^ина гине i заплiднення не вщбуваеться. Також можна припустити, що висока концентращя естрадiолу i прогестерону стимулюе атрезш фолiкулiв i утворення неповнощнних фолiкулiв.
Висновки:
1. Застосування тканинного препарату фетоплацентату в комплекс з трив^амшом, катозалом, сурфагоном, iхглюковiтом, додаванням до ращону трикальцiйфосфату, масаж матки i яечникiв забезпечують вiдновлення статево! ци^чноси i заплiднення у корiв-первiсток при гiпофункцi! яечникiв 100% i фолiкулярнiй кiстi яечника 80-70% вщповщно.
2. При гшофункци i фолжулярнш кiстi яечникiв у корiв-первiсток стимулювальна дiя фетоплацентату значно вища, шж фетоплацентату К.
265
Л^ература
1.АфанаЫева Л.П. Морфо-функцюнальний стан та корекщя проникност плацентарного бар'еру у корiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07 «Ветеринарне акушерство» / Л.П. Афанааева - Львiв, 2009.- 20с.
2.Безбородин В.В. Профилактика и терапия нарушений репродуктивной функции крупного рогатого скота с применением экологических препаратов из семян тыквы: Авторреф. дис... д-ра веет. наук: 16.00.07. / В.В. Безбородин // Волгоградский научно - исследовательский технологический институт мясомолочного скотарства.- В., 1997.- С. 8-10.
3.Боднар О.О. Застосування бiостимуляторiв при акушерсько-гшеколопчнш патологи у корiв / О.О. Боднар, М.М. Желавський, С.П. Керничний [ та ш.] // Вкник Сумськ. нац. аграр. ун-ту.- 2003.- В.10.- С.12-15.
4.Буданцев А. Применение простогландинов в животноводстве / А. Буданцев, Т. Бушанская, Ф. Коку [и др.] // Сбор. тр. Аграрн. Университета Молдовы.- Кишенев, 1996 .- Т.2. - С. 282-287.
5.Власенко В.В. Анафродизiя та методи вщновлення вщтворно! функци у корiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07 «Ветеринарне акушерство» / В.В. Власенко .- К., 2005 .- 19 с.
6.Власенко В.В. Вплив рiвня продуктивности умов утримання i годiвлi на поширешсть анафродизи та гшеколопчних умов у корiв / В.В. Власенко // Вкник Бшоцерюв. Держ. Аграр. ун-ту.- Бша Церква.- 2003 .- Вип. 25 .- Ч.1.- С. 51-59.
7.Захарш В.В. Переб^ родiв та тсляродового перюду у корiв первiсток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07 «Ветеринарне акушерство»/ В.В. Захарш .- Ки!в, 2009.- 20 с.
8.Зверева Г.В. Рекомендаци з профилактики неплiдностi худоби / Г.В. Зверева, В.А. Яблонський, М.В. Косенко [та ш ].- К.: Науковий свгт, 2001.- 18 с.
9.Косенко М.В. Диспансеризащя в системi профiлактики неплiдностi i контролю вщтворно! функци сшьськогосподарських тварин. / М.В. Косенко .К.: Урожай, 1990 .- 232 с.
10. Ревунець А.С. Склад та використання тканинного препарату фетоплацентату виготовленого з матки рiзних видiв тварин / А.С.Ревунець // Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. Суми .- 2009.- №3 (24).-С.97-100.
11. Шарапа Г.С. Неплщшсть корiв i телиць та боротьба з нею. К.: Урожай, 1981-104 с.
12. Яблонский В.А., Влияние витаминных препаратов на естественную резистентность организма и последовую инволюцию половых органов у коров // Научные основы витаминного питания сельскохозяйственных животных. Тез. докл. 2-го. Всесоюзного симпозиума / В.А. Яблонский, В.А Савицкий.- Рига -1987. - С. 233-235.
13. Яновский И.И. Воспроизводительная функция самок некоторых сельскохозяйственных животных и её регуляция: автореф. дис.д-ра веет. наук: спец. 16.807/ И.И. Яновский.- Ленинград.-1970.- С. 4-17.
266
14. Патент на корисну модель МПК (2006) А 61К 35/48 «Cnoci6 отримання ветеринарного препарату «Фетоплацентат» для профилактики i лжування акушерських та пнеколопчних патологш у корiв» / Г.М.Калиновський, Г.П. Грищук, А.С. Ревунець та ш.; Заявники та власники Г.М.Калиновський, Г.П. Грищук, А.С. Ревунець та ш. - №36569; Заявлено 23.06.2008; Опубл. 27.10.2008, Бюл. №20.
Summary Revunets A.S.
THE USING OF BIOLOGICAL ACTIVE SUBSTANCE UNDER THE DIFFERENT FORM OF DYSFUNCTION OF OVARIUMS OF FIRSTBORNING COWS
Is established, that on a bacrground of feeding of the additive to a diet tricalcifosfat, massage of a uter and ovarium, the application of fetoplacentat in a complex with other medicinal means provides restoration sexual cycle and fertilization at hypofunction of ovariums at 100% of the firstborning cows, at follicular cyst-at 70-80% accordingly. At hypofunction and follicular cyst of ovarium at the firstborning cows the stimulating action of fetoplacentat is much more, than at fetoplacentat K.
Стаття надшшла до редакцИ 15.03.2010
267