CC BY
18
Качук Ю.В. ЗАСТОСУВАННЯ АНТИОКСИДАНТ1В У КОМПЛЕКСНА ТЕРАП11АТОП1ЧНОГО ДЕРМАТИТУ
УДК 616.5-002-056.43-085.272-085.356
Застосування антиоксидан^в у комплекснш терашУ атошчного дерматиту
Качук Ю.В.
Харкгвська медична академгя тслядипломног освти
ПРИМЕНЕНИЕ АНТИОКСИДАНТОВ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ АТОПИЧЕСКО-ГО ДЕРМАТИТА Качук Ю.В.
Представлены результаты исследований уровня стабильных метаболитов оксида азота (нитрит-, нитрат-анионы) и ферментов антиоксидантной защиты (супероксиддисмутаза и глутатионпероксидаза) у 120 больных атопическим дерматитом до и после лечения стандартной терапией и дополнительном назначении препаратов «Глутаргин» и «Три-Ви Плюс», что способствовало улучшению клинического течения дерматоза и положительной динамике лабораторных показателей.
THE USE OF ANTIOXIDANT MEDICATIONS IN THE ATOPIC DERMATITIS COMPLEX THERAPY
Kachuk Yu.V.
There are presented the results of studies of level of stable nitric oxide metabolites (nitrite-, nitrate-aniones) and antioxidant protection enzymes (superoxide dismutase and glutathione peroxidase) at 120 patients with atopic dermatitis before and after the treatment under standard therapy and additional prescription of medication "Glutargin" and "Tri-V Plus", that has promoted improvement of the dermatosis' clinical course and positive dynamic of the laboratory indices.
Атошчний дерматит (АД), як один з найбшьш поширених алергодерматозiв, залишасться важливою медико-сощальною проблемою, значимють яко! визначасться неухильним ростом захворюваносп, почастшанням тяжких клшчних форм i випадюв безперервно рецидивуючого перебпу, збшьшенням кшькост хворих з попршенням прогнозу та якосп життя [10]. Складшсть патогенезу, торшдшсть до традицшно! терапи, висока частота патологи з боку внутршшх оргашв спонукають до пошуку нових шляхiв лiкування АД.
В Укра!ш захворювашсть коливаеться:
- серед дiтей - вщ 3 до 10 (у середньому -6,5) на 1000 дггей;
- серед дорослого населення - 1,5-2 % вщ загально! популяци, -
що варiюе у рiзних регiонах у залежностi вщ рiвня урбашзаци й стану екологи [6].
Вiдомо, що за АД змшюеться iнтенсивнiсть процесiв вiльнорадикального окислення в сироватщ, еритроцитах та шших клiтинах кровi, про що свщчить накопичення пер-винних i вторинних продукпв перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) [8]. Що стосуеться
1-2 (11)' 2008
антиоксидантного захисту кттин, то даш ль тератури е неоднозначними - вщзначаеться як пiдвищення активност ферментiв антиокси-дантно! системи (АОС), так i !хне iнгiбування у хворих на АД [4]. Характер рiвноваги ПОЛ-АОС, який вщображае рiвень ендогенно! штоксикаци в органiзмi, значною мiрою зале-жить вiд рiвня продукци оксиду азоту (NO). Маючи високу реакцiйну здiбнiстю, NO може як активувати ланцюговi вiльнорадикальнi реакци, так й iнгiбувати !х. Надлишкова генерацiя ак-тивних форм кисню е iнiцiаторною ланкою в продукци ендоперекисiв, якi нагромаджуються у виглядi лiпоперекисних та iнших бiологiчно активних сполук та, поряд з пониженням сек-реци NO, вiдiграють значну роль у розвитку су-динно! дисфункци при рiзних захворюваннях [2].
Одним iз перспективних напрямкiв оптимiзацil лiкування хворих на АД е розробка метсдов терапи та впровадження в клшчну практику препаратiв, що ефективно пригш-чують алергiчне запалення шкiри, регулюють метаболiзм NO, рiвновагу ПОЛ-АОС i мшро-циркуляторнi порушення, якi полягають в
основi патогенетичних механiзмiв АД.
Мета роботи - шдвищення ефективност лiкування хворих на АД шляхом застосування ангиоксидангiв, препарагiв метаболiчноl ди «Глутаргш» i «Три-Вi Плюс» з урахуванням рiвня сгабiльних мегаболiгiв оксиду азоту (штрит-, нiграг-анiони) i ферменпв антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД) та глутатюнпероксидази (ГП).
Матерiали та методи. Пщ спостереженням перебувало 55 хворих на АД (у стади за-гострення) другого i третього вшових перiодiв (вiд 8 до 36 роюв). Усiм пацieнтам при встановленш дiагнозу i подальшому спостереженнi проводили традицшне ктшко-лабораторне обстеження. Стушнь тяжкостi АД у хворих при первинному огщщ та наприкiнцi терапи кiлькiсно визначали в балах за системою ощнки ступеня тяжкостi (SCORAD). Оцiнка методiв лiкування грунтувалася на «об'ективних» клiнiчно-соматичних критерiях та «суб'ективних» критерiях (Д1ЯЖ).
Для оцiнки штенсивност функцiонування NO-синтазного шляху метаболiзму Х-арпшну визначали вмiст стабiльних метаболiтiв N0:
- штрит- анюшв (N0^);
- штрат-анюшв (N0^).
Оцiнювали:
- рiвень нiтрит-анiону у сироватцi та еритроцитах кровi здiйснювали за допомогою фотометричного методу, в основi якого лежить калориметрична реакцiя з використанням реактиву Грюа [9];
- рiвень штрат-анюну у сироватцi кро-вi - фотометричним методом з використанням розчину хлориду марганцю, 25-вiдсоткового розчину амiаку та цинкового порошку [7];
- стан ферментативное' ланки АОС - за актившстю СОД i ГП в еритроцитах кров1 хворих на АД спектрофотометричним методом [1].
Контрольну групу склали 27 практично здо-рових людей вiком вiд 9 до 32 роюв.
Статистична обробка даних i графiчне представлення результапв здiйснювалися засобами пакета прикладних програм для статистично! обробки даних STATISTICA 5а (Корпорацiя Statsoft, США). Визначали рiвень статистично! значимостi (р) вщмшностей порiвнюваних групових середнiх за допомогою параметричного критерда Стьюдента (О, непараметричних критерив Манна-Вiтнi (и
у дослщжуваних парних групах. Залежнiсть мiж кшьюсними характеристиками вибiрки визначалася за крш^ем Спiрмена для непараметричних вибiрок.
Результати та 1х обговорення. АД виник у бшьшост хворих (74,3 %) у перший рш життя; тривалiсть захворювання майже в ушх пащен-тiв вiдповiдала !х вшу. 1ндекс SC0RAD варiював вiд 22 балiв (при слабкому ступенi активносп) до 75 балiв (при високому ступенi активностi), у се-редньому - 47,7 ± 2,2 бала. Для характеристики якосп життя хворих визначався Д1ЯЖ, який до л^вання складав 26,2 ± 1,3 бала. Яюсть життя хворих погiршувалася за рахунок суб'ективних симптомiв i проблем у сферi навчання, вщчут-ного дискомфорту у сферах мiжособистих вщ-носин, роботi, вiдпочинку. Серед дослщжених хворих:
- свербiж рiзноl iнтенсивностi вщчували 94,2 % опитаних;
- шдвищену збудженiсть виявлено у 79,2 % хворих ^ як наслiдок, емощональну лабшьнють, порушення сну, швидку втомлювашсть;
- змiни лабораторних показникiв: лейкоцитоз, еозинофшю, прискорену ШОЕ, гшоальбумь немда, - виявлено у 32,5 % хворих.
У частини хворих процес локалiзувався пере-важно на шкiрi кистей або обличчя та ши!, у бшь-шостi - АД мав поширений характер, охоплюючи шюру обличчя, тулуба, ши!, верхнiх чи нижшх кiнцiвок. У частини хворих спостер^ались екзе-матознi висипи з вираженим полiморфiзмом мор-фологiчних елемеипв, помiрне мокнуття, кiрочки на шфшьтрованому фонi. У бiльшостi пацiентiв на фош еритематозно-сквамозних осередкiв та сухост шкiри вiдзначалися численнi запальш фол^лярш та нефолiкулярнi папули, дiлянки ль хешфкаци, екскорiацil.
Клiнiчнi ознаки АД у хворих в^^знялися полiморфiзмом первинних i вторинних елемен-тiв, вщповщали вiковому перiоду хвороби i дозволили видшити такi клiнiчнi форми:
- пруригшозна (10,0 %);
- еритематозно-сквамозна (15,0 %);
- лiхеноlдна (19,2 %);
- еритематозно-сквамозна форма з лiхенiфi-кащею (55,8 %).
Уж пацiентiв обстежено до початку i пiсля лiкування. Хворим на АД на фош традицiйноl терапи одночасно призначали, з метою корек-ци порушень N0 i нормалiзацil АОС, препа-рати «Глутаргiн» i «Три-Вi Плюс» (1 група,
п = 30). Групу порiвняння склали пащенти з АД, якi одержували загальновизнане лшування (2 група, п = 25). Лши приймали:
- «Глутаргш» - по 1 табл. (0,25 г) 3 рази на добу, 15 дшв;
- Три-Вi Плюс - по 1 табл. 2 рази на добу, 21 день.
У результат дослщження окисного шляху метаболiзму Ь-арпшну (Табл. 1) у 86,6 % хво-рих на АД (у 85,7 % - до 14 роюв, у 87,2 % - по-над 14 роюв) встановлено:
Таблиця 1 - Р1вень метаболтв оксиду азоту та актившсть ферменпв антиоксидантного захисту (М ± т) у кров1 хворих на атошчний дерматит
Показники Хвор1 на АД до лшуван-ня, п = 55 Контрольна група, п = 27
N0^, мкмоль/л, (сироватка) 3,01 ± 0,35** 5,68 ± 0,54
N02-, мкмоль/л, (еритроцити) 2,34 ± 0,31** 4,93 ± 0,42
Ь103-, мкмоль/л, (сироватка) 8,87 ± 0,53* 7,74 ± 0,40
СОД, ум.од./мгНЬ 1,40 ± 0,30** 3,01 ± 0,36
ГП, мкмольНАДФН/ гНЬ'хв 1,22 ± 0,10 1,43 ± 0,12
ПРИМ1ТКА: в1дмшност1 достов1рш мгж показника-ми у хворих 1 здорових ос1б ввдповщного в1ку при:
* -р < 0,05; ** -р < 0,01.
- зменшення вмюту штрит-анюну як у сиро-ватщ кровi, так i еритроцитах (р < 0,01);
- тдвищення рiвня нiтрат-анiону та сшввщ-ношення N0^ / N0^ кровi у пащенив обох в> кових груп (р < 0,05), -
порiвняно з вщповщними показниками у здорових осiб.
Дослiдження активностi ферментiв антирадикального захисту дозволило визначити суттев1 розлади ферментативно! ланки у 84,1 % хворих (у 82,9 % хворих другого та у 85,1 % - третього вшового перiодiв), як характеризувалися пони-женням активностi обох ферменпв у еритроцитах. Помiрний i тяжкий перебiг АД у хворих обох вшових перiодiв супроводжувався значним пониженням активностi СОД, бшьш вираженим при тяжкому ступенi захворювання:
- до 14 рокiв - 1,53 ± 0,77 ум. од/мг НЬ;
- понад 14 роюв - 1,28 ± 0,53 ум. од/мгНЬ (р < 0,01).
Актившсть СОД (р < 0,01) i ГП (р > 0,05) в еритроцитах хворих виявилася пониженою вщ-носно аналогiчних у здорових оаб (Табл. 1).
У всiх хворих на АД вмют N0" достовiрно
понижувався, що може свiдчити про недостат-нiй синтез N0 de поуо та припускае можливiсть порушень ендотелш-залежно! дилятаци судин. Незначне збшьшення вмiсту N03" в кровi, мож-ливо, е наслiдком посилення активносп iндуци-бельно! N0-синтази, але бшьш iмовiрною причиною ми вважаемо активацiю неферментативного шляху утворення нiтрат-анiону при розпад1 пероксинiтриту. Внаслщок оксидативного стре-су, вiдзначеного, за даними лтератури, при АД [4], шдвищуеться кiлькiсть супероксид-анiону. N0 е одним з найпотужшших природних анти-оксидантiв саме завдяки здатностi зв'язуватися з супероксид-анюном, що призводить до руй-нування вiльного N0, розвитку гiпоксичного стану та, iмовiрно, судинно! дисфункци. Ендо-телiопатiя може спричиняти змiни в мшроцир-куляторному руслг
- сполучення спазму приносних судин з по-силенням в'язкостi кровц
- зменшення швидкостi кровотоку;
- порушення транскапшярного обмiну, гшок-ая, -
якi мають важливе значення в розвитку i пе-ребк-у АД.
За супероксид-анiон в оргашзм^ крiм N0, конкуруе СОД, яка е единим антиоксидантним ферментом, що обривае ланцюги кисневоза-лежних вiльнорадикальних реакцш i захищае N0 вiд розпаду. У системi антирадикального захисту приймае участь ГП, яка вщновлюе перекис водню до води та розщеплюе пдропе-рекиси лiпiдiв та жирних кислот. Розщеплюючи гiдроперекиси лшщв, ГП регулюе тим самим продукщю арахщоново! кислоти i зменшуе за-палення.
Установлеш змiни свiдчать про суттевi розлади стану окисного шляху метаболiзму Ь-ар-гiнiну, з якого утворюеться N0, ослаблення антирадикального захисту за ферментативною ланкою у хворих на АД та про необхщшсть використання в терапи засобiв ендотелш-протекторно!, антиоксидантно! ди. Враховуючи встановлеш розлади метаболiзму N0 i ферментативно! ланки АОС у хворих на АД, у комплексному !х лiкуваннi застосовували препарати ме-таболiчноl й антиоксидантно! ди («Глутаргiн» \ «Три-Вi Плюс»).
«Глутаргш» - втизняний препарат, який складаеться з двох амiнокислотних залишкiв: аргшшу та глутамiново! кислоти. Забезпечуе бiохiмiчнi процеси нейтралiзацil азотистих речовин, мае антиоксидантну,
1-2 (11)' 2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
мембраностабшзуючу, ендотелшпротекторну дiю [5]. Антитоксичний ефект «Глутарпну» реалiзуегься завдяки Х-аргшш / N0-системi. Аргiнiн у складi «Глутарпну» е донатором N0-ендотелiй-релаксуючого фактора.
Антиоксидантний комплекс «Три-Вi Плюс», до складу якого входять:
- аскорбшова кислота - 60 мг;
- а-токоферолу ацетат - 30 МО;
- р-каротин - 5000 МО, -
нейтралiзуе вшьш радикали та активуе анти-оксидантнi ферменти завдяки вмюту:
- натрiю селенату - 40 мкг;
- цинку оксиду - 40 мг;
- м1д1 оксиду - 2 мг.
Селен е складовою частиною ГП, котра за-хищае мембрани вщ пероксидних радикалiв. Цинк входить до складу СОД, попереджаючи окислення <Ж-груп iонами м1д1 та залiза [3].
Динамiку ктшчних проявiв АД пiсля л1-кування аналiзували в кожнiй групi хворих за термшами повного або часткового розв'язання об'ективних i суб'ективних симптомiв дерматозу i зменшенням iндексу SC0RAD, а також Д1ЯЖ. При оцшщ терапевтичного ефекту по-слугувалися такими критерiями:
- клiнiчне видужання;
- значне покращення;
- покращення;
- вщсутшсть ефекту;
- попршення.
1ндекс SC0RAD наприкiнцi лiкування пони-зився:
- у 2 груш - до 33,6 ± 1,5 бала;
- у 1 груш - з 49,1 ± 2,7 до 21,4 ± 1,0 бала.
Термши досягнення терапевтичного ефекту
в 2 i 1 групах склали:
- у 2 груш - 25,1 ± 1,4 дня;
- у 1 груш - 20,3 ± 1,2 дня.
Подiбну тенденщю оцшки методiв л^ван-ня визначено i за Д1ЯЖ:
- у 2 груш - 19,3 ± 1,2 бала;
- у 1 груш - 10,1 ± 0,8 бала.
Позитивних результапв (клiнiчне видужання, значне покращення i покращення) вдалося досягти у:
- 76,0 % хворих 2 групи;
- 86,7 % хворих 1 групи.
Пюля проведено! терапи у хворих на АД 1 групи покращився ктшчний перебн дерматозу; у бшьшосп пащенпв вже на 5-7-й дш (Табл. 2):
Таблиця 2 - Р1вень метаболтв оксиду азоту та актившсть ферменпв антиоксидантного захисту (М ± т) у кров1 хворих на атотчний дерматит шсля лшування
Показники Хвор! на АД шсля лшування
Iгрупа II група
М02-, мкмоль/л, (сироватка) 4,25 ± 0,44* 3,51 ± 0,39
N0;, мкмоль/л, (еритроцити) 5,40 ± 0,56* 2,60 ± 0,35
М03-, мкмоль/л, (сироватка) 8,07 ± 0,50 9,12 ± 0,62
СОД, ум.од./мгНЬ 2,21 ± 0,19* 2,48 ± 0,24
ГП, мкмольНАДФ Н/гНЬ-хв 1,38 ± 0,16 1,20 ± 0,16
ПРИМ1ТКА: * - вщмшносп достов1рн1 м1ж показни-ками у хворих до 1 шсля лшування при р < 0,05.
- зникли свербiж, мокнуття, к1рочки, сух1сть шк1РИ;
- зменшилися еритема, шфшьтращя та виразнiсть лiхенiфiкацi!;
- нормалiзувався ВМ1СТ нiтрит-анiону:
1) у сироватщ - 4,25 ± 0,44 мкмоль/л;
2) в еритроцитах - 5,40 ± 0,56 мкмоль/л;
- ГП (1,38±0,16 мкмольНАДФ Н/гНЬхв);
- незначно зменшувався рiвень штрат-анюну в сироватцi кров1 пор1вняно з аналопчним до лiкування (8,07 ± 0,50 мкмоль/л);
- незважаючи на вщсутшсть достов1рних вiдмiнностей м1ж вмютом СОД до i п1сля терапи, цей показник залишався незначно пониженим (2,21 ± 0,19 ум.од./мгНЬ).
У той час, як у хворих 2 групи, як1 лшувалися за традицшним методом, затримувалося розродження клшчно! картини, полiпшення стану хворих спостерталося на 10-12-й дн1 лiкування. Не вщм!чалося достов1рних вiдмiнностей м1ж показниками метаболтв оксиду азоту та активносп ферменпв АОЗ у хворих до ! п1сля лiкування (р > 0,05).
Застосування засобiв метаболiчно! ди («Глутаргiн», «Три-В1 Плюс») у комплекснiй терапИ АД е доц1льним, сприяе пiдвищенню ефекгивностiлiкування,вiдновленнюпоказникiв метаболiзму N0 та антирадикального ланцюга АОС.
1. У хворих на АД виявлено розлади мета-болiзму NO та АОС, яю проявлялися понижен-ням рiвня нiтрит-анiону, СОД i ГП в сироватщ та еритроцитах, збiльшенням штрат-анюну в сироватцi кровi. Результати свщчать про мож-ливу iнактивацiю NO внаслщок посиленого синтезу активних форм кисню.
Л1ТЕРАТУРА
2. Додаткове призначення «Глутаргшу» i «Три-Bi Плюс» при комплексному л^ванш АД сприяе покращенню клiнiчного перебiгу дерматозу, позитивнш динамiцi лабораторних показ-никiв, шдвищенню ефективностi терапи.
1. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. - К.: Чернобыль-интеринформ, 1997.
- С. 51-56.
2. Гоженко А.И., Котюжинская С.Г., Котю-жинский А.Л. и др. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляции и агрегатного состояния крови // Укр. мед. альманах. - 2000.
- Т. 3, № 1. - С. 197- 200.
3. Денисенко О.1. Хронодетермшоване засто-сування антиоксидантних засобiв «Гранул кверцетину» та «Три-Ш Плюс» у комплексному лшуванш алергодермаг^в // Дерма-толопя та венеролопя. - 2003. - № 3. -С. 80-83.
4. Исаков С.А, Амозова И.В., Белотелова Л.К., Колобаев В.И. Активность супероксиддис-мутазы, каталазы и глутатионпероксидазы у больных атопическим дерматитом и хронической экземой как показатель свободнора-дикального статуса крови // Вестн. дерматол. и венерол. - 2005. - № 4. - С. 23-24.
5. Мавров И.И. Глутаргин - новый украинский
лекарственный препарат // Дерматолопя та венеролопя. - 2005. - № 3. - С. 49-50.
6. Мавров I.I., Волкославська В.М., Гутнев О.Л., Денисенко О.1. Забруднення атмосфери та за-хворювашсть алергодерматозами в схщному та захщному регюнах Украши / Мат. науко-во-практично! конференци «Захворювашсть та вiковi особливосп шюри, !х генетична де-термiнованiсть». - К., 2003. - С. 66-69.
7. Пипа Л.В. Рiвень метаболтв оксиду азоту як критерш ефективностi лшування манiфестних форм токсоплазмозу у дггей // Лабораторна дiагностика. - 2004. - № 3. -С. 9-14.
8. Шмелькова Е.С. Процессы перекисного окис-
ления липидов и антиоксидантная система при атопическом дерматите // Вюн. морсько! медицини. - 1999. - № 3 (7). - С. 59-60.
9. Green L.L., Wagner D.A., Glogowsky J. Analysis of nitrate, nitrite and [+5N] nitrate in biological fluids // Anal. Biochem. - 1982. - Vol. 126, No 1. - P. 131-138.
10. Schulz-Larsen F., Hanifin J.M. Epidemiology and pathogenesis of atopic dermatitis // Immunol. Allergy Clin. North. Am. - 2002. - Vol.22, No 4. - P. 1-24.
1-2 (11)' 2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
