CC BY
14
© 1щейюна Ю.О.
УДК 614:616.11/.13:616.43/.44
ЗАХВ0РЮВАН1СТЬ НАСЕЛЕНИЯ П0ЛТАВСЬК01 0БЛАСТ1 НА ПАТ0Л0Г1Ю СЕРЦЕВ0-СУДИНН01 СИСТЕМИ ТА II 3В'Я30К 13 ЗАХВ0РЮВАННЯМИ ЩИТ0П0Д1БН01 3АЛ03И
1щейкта Ю.О.
ВДНЗУ«УкраТнська медична стоматолог1чна академ1я», м. Полтава
Анализ заболеваемости сердечно-сосудистых и эндокринных патологий в Полтавской области за последние 2 десятилетия выявил значительную динамику прироста данных патологий. Рост уровня заболеваемости хроническими заболеваниями системы кровообращения остановился в 2002 г., тогда как эндокринная заболеваемость продолжала повышаться до 2004 года. В дальнейшем до 2011 г. включительно заболеваемость хроническими заболеваниями системы кровообращения и диффузным зобом снижалась, а заболеваемость другими эндокринными патологиями, ОИМ и инсультами продолжает увеличиваться. Определены корреляции между заболеваемостью эндокринной и сердечно-сосудистой систем, а не только между заболеваниями одной группы, что свидетельствует о действии факторов, которые одинаково способны вызвать как хронические патологии системы кровообращения, так и патологии эндокринной системы, прежде всего диффузный зоб. Ключевые слова: заболеваемость, болезни системы кровообращения, болезни эндокринной системы, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, диффузный зоб, корреляционные связи.
зу тироксину, пперплазю щитопоофбноТ залози (ЩЗ)
Вступ
Незважаючи на те, що в УкраТн виконуються про-грами профтактики та лкування артерiальноТ ппер-тензп та запоб^ання i лкування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, показники поширено-ст1, захворюваност1, Ывалщност та смертности е знач-ними серед населення працездатного вку (особливо захворюванють, яка вщображае швидку реакцю по-пуляцп на безпосередн змши умов життя, тодi як по-ширенiсть е накопиченим показником). Так, питома вага хворих працездатного вку у поширеносл хвороб системи кровооб^у складае 36,6%. Питома вага окремих захворювань така: ппертошчна хвороба — 42,5%, iшемiчна хвороба серця — 29,7%, цереброва-скулярнi хвороби — 21,5%, гострий Ыфаркт мюкарда — 31,7%.[4]
Сучаснi статистичнi дат ВООЗ також пщтверджу-ють зростання ендокринолопчно'Т захворюваностi серед населення бтьшост краТ'н свiту, яка займае пюля серцево-судинних та онкологiчних хвороб трете мюце за поширенiстю та причинам смертности населення. Також патолопя ендокринноТ системи займае одне з провщних мiсць у структурi загальноТ' захворюваностi населення УкраТни. У державi вiдзначаеться рiст числа хворих iз рiзними ендокринопатiями. Так, якщо в 2005 роц таких хворих було зареестровано 3 486 094, то станом на 01.01.2011 р. — 3 829 740 оаб, тобто прирют становить 9,85 %.
Основы причини зростання ктькост хворих на ен-докринну патологю: штенсивний вплив на населення факторiв ризику (нерацюнальне харчування, пподи-намiя, надмiрна маса тiла/ожирiння, хронiчний стрес, хрошчний дефiцит йоду тощо).
У структурi ендокринних захворювань основне мь сце належить патологи щитоподiбноТ залози (46,67 %) та цукровому дiабету (31,88 %) [3].
В ендемiчних на зоб репонах, де проживае близь-ко третини популяцiТ земноТ кул^ вона iнколи переви-щуе 50%. У Полтавсьш областi спостерiгаеться ен-демiчна нестача йоду, яка зумовлюе зниження синте-
та пов'язанi з цим порушення фiзiологiчного стану та розвитку оргашзму [2]. Поширенiсть уах видiв зобу в цьому репоы складае 2,16% станом на 2011 рк.
На сьогоднi дослiдження щодо вартост1 профтак-тики i лкування дифузного нетоксичного зоба в УкраТ-нi вiдсутнi. Недостатнiсть адекватних профтактичних i лiкувальних заходiв стосовно дифузного зоба при-зводить до зростання юлькосп хворих з великими розмiрами ЩЗ, виникнення порушень ТТ функци, на-самкiнець - до Ывалщизацп населення, зниження якостi його життя.
Виникнення ^еТ форми дифузного зоба пов'язують з можливим впливом неповноцЫного харчування. Особливе значення мае дефщит бiлкiв та вiтамiнiв у Тж Деякi продукти харчування мiстять речовини, що виявляють зобогенний вплив (зокрема, струмогени е у квасол^ брукв^ морквi, цвiтнiй капустi). Антисанiтарнi побутовi умови, iнфекцiТ й iнтоксикацiТ так само впли-вають на частоту виникнення захворювання. Слiд за-значити, що ця форма зоба часто зустрiчаеться у члеыв однiеТ ам'Т, тож можна говорити про амейний характер цiеТ патологи. Можливими чинниками розвитку спорадичного зоба також е генетична блокада синтезу тиреоТдних гормошв, аугамунш механiзми. Окремою формою дифузного зоба вважають ендемь чний зоб, що зустрiчаеться в ендемiчних регiонах через нестачу йоду в грунту водi, продуктах харчування.
У зв'язку з тим, що серцево-судинн захворювання становлять одну iз найбтьш поширених причин Ыва-лiдiзацiТ та смертностi осiб старшого вку, в тому числi працездатних, ми провели аналiз динамiки захворю-ваностi на серцево-судиннi захворювання у Полтавсь-кiй областi за останн два десятирiччя. Одночасно ми аналiзували можливу наявнiсть кореляцiй захворюва-ност1 на серцево-судинну патологiю з патолопями щи-топодiбноТ залози.
Матерiали та методи дослвдження Нами аналiзувалися дат щодо захворюваност на хвороби системи кровооб^у та ендокринноТ системи серед населення ПолтавськоТ областi, наданi статис-тичним вiддiлом обласного управлiння охорони здо-ров'я. Для аналiзу кореляцмних зв'язкiв визначали непараметричний коефiцiент парноТ кореляцiТ т Кен-дела [1, 5].
Результати та 1х обговорення
В попередтх наших роботах будо проаналiзовано поширенiсть хвороб системи кровообку та ендокрин-них захворювань по Полтавсьш областi. На рис. 1 наведет графки поширеностi цих патолопй у Полта-вськiй областi, починаючи з 1989 року. Можна вщзна-чити, що поширенiсть усiх цих патолопй росте протя-гом 21 року, помп"ний рiзкий стрибок серцево-судинноТ захворюваностi у 2001-2002 роках та пщви-щення росту загальноТ ендокринноТ патологiТ пiсля 2000 року.
Поши 9С-ОЭ ■ 8С-ОЭ ■ 7СОЭ ■ 6НК> ■ 5С-ОЭ ■ 4С-ОЭ ■ зс-оэ ■ режстьна 10000 насе/ Г***1 =*= Хвороби системи кровооб1гу -Х-Хвороби ендокринно! системи Р\к
Г
V 1*
И Г
Т!
м
1 з аз о ! 2001 ■ 2002 < 1
Рис.1. Поширен1сть хвороб системи кровоовгу та ендокринноТ системи у Полтавсьюй области на 10 тис. населення у 1989-2011 роках.
Одержат результати стали приводом для пода-льшого дослщження, у тому чи^ вивчення динамки захворюваност цих нозологш.
Динамка первинноТ захворюваност на патологiТ зазначених груп протягом остантх двох десятил^ь була дуже складною (рис.2, 3, 4). Виразний зрют за-хворюваност на iшемiчну хворобу серця (1ХС) у 5,96 рази спостерiгався з 1989 року та по 2002 рк включно, причому тiльки за 3 роки з 1999 по 2002 рк - у 2,57 рази. Вщповщно, захворюванють на ппертотчну хворобу (ГХ) зросла у 3,88 рази з 1989 року та по 2002 рк, та у 2,54 рази за 3 роки з 1999 по 2002 рк. Але вже у 2003 роц захворюванють стала ст^мко знижу-ватися, хоч i не сягнула рiвня 1989 року нав^ь у 2011 роцк 1ХС була у 3,07 рази, а ГХ - у 1,99 рази вищою, тж у 1989 роцк
Загальна захворюванють на ХСС, яка формуеться переважно саме цими двома патолопями, мае подiб-ну динамiку з вщносно невеликим пiдйомом у 1992 ро^.
Захворюванiсть на гострий iнфаркт мюкарда (Г1М), яка складала у 1981 роц 4,5 на 10 тис. населення, виросла до 2011 року у 3,6 рази.
Рис.2. Захворюван1сть на основн1 серцево-судинн патологП' судинн патологП' у Полтавсьюй обл. на 10 тис. населення у 1989-2011 роках.
Рис.3. Захворюван1сть на гостр серцево-судинн патологП' у Полтавсьюй обл. на 10 тис. населення у 1989-2011 роках.
Захворюванють на гострi серцево-судинт патологи - Г1М та Ысульти - демонструе неухильний плав-ний зрют. Осюльки можна вважати ц патологи ре-зультуючими багатол^нього розвитку ГХ та 1ХС, то це i пояснюе вщсутнють точноТ кореляцiТ мiж щорiчними коливаннями захворюваност на гострi та хронiчнi патологи. В той же час висока подiбнiсть динамки за-хворюваност на ГХ та 1ХС дае привщ пiдтвердити спiльнi механiзми старту цих патолопй.
У Полтавсьш обласп загальна захворюванють на хвороби системи кровооб^у у 1989 роц склала 214,5 на 10 тис. населення, захворюванють на ендокринт захворювання - 23,2 на 10 тис. населення, у 1999 роц вщповщт величини були вже 364,5 та 45,3 на 10 тис. населення, у 2011 - 499,5 та 71,3 на 10 тис. населення.
Рис.4. Загальна захворюван1сть на ендокринн1 патологП'на 10 тис. населення ПолтавськоТ обл. у 1989-2011 роках.
Захворюванють на ендокринт патологи зросла з 1989 по 2011 рк у 3,07 рази (рис.4). Слщ зазначити, що такий зрют був вщносно плавним з поманим стри-бком на початку 90-х роюв, коли за 2 роки захворюванють зросла у 1,56 рази.
Захворюванють на окремл ендокринн патологи мае pi3Hy динамiку. Зниження захворюваност на дифуз-ний зоб у другш половинi 2000-х poKiB супроводжуеть-ся постiйним ростом захворюваностi на вузловий зоб та тиреощити (рис.5).
(p<0,001), тиреощиту - iшемiчноí хвороби серця -т=0,97 (p<0,001), тиреощиту - гiпертонiчноí хвороби -т=0,94 (p<0,001), вузлового зобу - iшемiчноí хвороби серця - т=0,99 (p<0,001), вузлового зобу - ппертоыч-но' хвороби - т=0,94 (p<0,001), дифузного зобу I сту-пеню - iшемiчноí хвороби серця - т=0,89 (p<0,001), дифузного зобу II-III ступеню - iшемiчноí хвороби серця - т=0,95 (p<0,001).
на 10000 нэзегенъи 16 14
О Шем 12 cepL
10 □ ri пе 8
Д Хво|
6 крОВ
4
X Диф.зоб 1И11 ст.
Захвсрквансть на 10000 НЕсепэ+я
Диф .зоб I ст
Рис.5. Захворювашсть на патологи щитопод1бноГзалози на 10 тис. населення ПолтавськоТобл. у 1989-2011 роках.
Захворюванють на дифузний зоб мае динамку, дуже подiбнy до динамки хрошчних серцево-судинних захворювань з пковою захворюванютю у 2001-2004 роках. Це, iмовiрно, вказуе на сптьы спyсковi механь зми вказаних патолопй. Проте слiд зазначити вщста-вання у часi та сповтьнений розвиток динамiки дифузного зобу порiвняно iз динамiкою ГХ та IXC (рис.6).
В результат проведеного кореляцiйного аналiзy нами були отриман такi данi.
Коефiцiент парно! кореляцií мiж захворюванiстю на iшемiчнy хворобу серця та гострий Ыфаркт мюкар-да т=0,60 (p<0,001), мiж захворюванiстю на ппертонь чну хворобу та на iшемiчнy хворобу серця т=0,79 (p<0,001); такi високi значення цтком зрозyмiлi. Так само корелюють рiвнi захворюваностi на ендокриннi патологи. Коефiцiент парноí кореляци мiж захворюванютю на тиреотоксикоз та вузловий зоб - т=0,51 (p<0,005), на тиреотоксикоз та ппотиреоз - т=0,45 (p<0,05), на тиреотоксикоз та на дифузний зоб II-III ступеню - т=0,47 (p<0,05), на ппотиреоз та вузловий зоб - т=0,78 (p<0,001).
Визначаються кореляцií мiж захворюванiстю на ендокриннi та серцево-судинш захворювання. Так, коефiцiент парноí кореляци мiж захворюванiстю на тиреотоксикоз та iшемiчнy хворобу серця - т=0,33 (p<0,05), мiж захворюванiстю на тиреотоксикоз та н фаркт мiокарда - т=0,39 (p<0,02), на вузловий зоб та на Ысульт - т=0,84 (p<0,001), на вузловий зоб та на гострий шфаркт мiокарда - т=0,58 (p<0,001), на дифузний зоб I ступеню та на iшемiчнy хворобу серця -т=0,61 (p<0,005), на дифузний зоб II-III ступеню на iшемiчнy хворобу серця - т=0,57 (p<0,01), на ппотиреоз та на шсульт - т=0,70 (p<0,005).
Можна порiвняти ц данi з кореляцiями мiж поши-ренiстю серцево-судинних та ендокринних захворювань. Так, коефiцiент парноí кореляци мiж поширеню-тю тиреоíдитy та iшемiчноí хвороби серця - т=0,97 (p<0,001), мiж поширенiстю тиреоíдитy та ппертошч-ноí хвороби - т=0,94 (p<0,001), мiж поширенiстю тиреотоксикозу та iшемiчноí хвороби серця - т=0,72 (p<0,001), мiж поширенiстю тиреотоксикозу та ппер-тонiчноí хвороби - т=0,87 (p<0,001), мiж поширенiстю тиреотоксикозу та шфаркту мiокарда - т=0,50
Рис.6. Пор1вняльна динамка захворюваност1 на хвороби системи кровооб1гу (л1ва в1сь) та дифузного зобу (права всь) на 10 тис. населення ПолтавськоТ обл. у 1999-2011 роках.
НарешД кореля^я мiж загальною захворюванютю на серцево-судинш захворювання та на захворювання ендокринно1 системи - т=0,46 (p<0,005), а мiж по-ширенютю серцево-судинних захворювань та захворювань ендокринно1 системи - т=0,94 (p<0,001).
На тлi потужних кореляцiй мiж поширенiстю ендокринних та серцево-судинних захворювань кореляци захворюваност не здаються надто яскравими, але це, ймовiрно, пояснюеться тривалiшими у часi реага^ями ендокринноí системи на спiльнi пyсковi чинники, що iлюстрyе рис. 6. Осктьки хронiчнi захворювання три-вають протягом багатьох рокiв, то накопичеш данi (поширенiсть) корелюють значно краще, шж коротко-часнi.
Висновки
1. Протягом 1989-2011 рогав на територи Полтав-ськоí областi спостерiгаеться дiя чинникiв, якi однако-во здатн викликати як хронiчнi патологи системи кро-вообiгy, так i деяк патологи ендокринноí системи, пе-редуам дифузний зоб. Iндивiдyальнi (генетично чи поведшково обyмовленi) особливостi органiзмy та ло-кальнi чинники сприяють або вщносшй резистентностi органiзмy, або прояву порушень у певнiй системi. Водночас вузловий зоб i гiпотиреоз мають iстотнi вщ-мiнностi у пускових мехашзмах.
2. У 2000-2002 роках вплив сптьних патогенетич-них чиннигав серцево-судинних захворювань та дифузного зобу був особливо сильним.
3. Захворюванють на хрошчш захворювання системи кровооб^у (ГХ та IXC) знижуеться з 2004 по 2011 рк, так само, як i захворюванють на дифузний зоб.
Лтратура
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика.- Пер. с англ. — М. - Практика. - 1998. - 459 с.
2. Гончарук е.Г. Комунальна ппена. - Комунальна ппена. - Кшв «Здоров'я». - 2003. - 725с.
3. Ларiн О.С. Ah^ia дiяльностi ендокринологiчноí служби Украши у 2010 роцi та перспективи розвитку медичноТ допомоги хворим з ендокринною патолопею / О.С. Ла-рiн, B.I. Панькiв, M.I. Селiваненко, О.О.Грачова // Мiж-
народний ендокринолопчний журнал. - 2011. - №3(35). - С.10-18
ленка, В.М. Корнацького. - К.: МедЫформ, 2009. - 146 с.
4. Медико-со^альы аспекти хвороб системи кровооб^: Аналiтично-статистичний поабник / За ред. В. М. Кова-
5. Славин М.Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях.- М.: Медицина. - 1989. - 302 с.
Summary
INCIDENCE OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM PATHOLOGY IN POLTAVA REGION AND ITS RELATIONSHIP WITH DISEASES OF THYROID GLAND Yu.O. Ishchejkina
Key words: sick rate, cardiovascular illnesses, endocrine pathologies, hypertonic disease, coronary artery disease, Basedow's disease, correlation connections.
The analysis of sick rate dynamics of cardiovascular and endocrine pathologies in Poltava region has revealed strong dynamics of augmentation of all considered pathologies for last 2 decades. The augmentation of prevalence level of blood circulation system chronic diseases sick rate was intercepted in 2002, whereas endocrine disease sick rate continues to grow up to 2004. Later the blood circulation system chronic diseases and Basedow's disease sick rate decreased up to 2011. Powerful correlations between prevalence of endocrine and cardiovascular diseases (but not just between diseases of one system) are defined, which testifies to action of factors which are equally capable to invoke the pathology of vascular, as well as endocrine systems, primarily Basedow's disease. Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Mamepian надшшов до редакцн 21.11.2012 р.
