CC BY
37
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
5. Пашков А.П. Ощнка небезпечних зон за сейсмiчною дieю та ударно-повiтряними хвилями пiд час промислових вибухiв / А.П. Пашков // Безпека жишадяльносп. - К., 2008. -№ 3-4. - С. 29-32.
Нападовская Л.А., Пашков А.П., Любыч И.Ю. Вода и леса - основа устойчивого развития Украины
Представлена методология расчета уровня химического загрязнения во время взрывных работ и определения площадей пораженности растительности, почв. Предложена новая экологически более безопасная технология отбойки обводненных горных пород, которая дает возможность сократить объемы пыле-газовой тучи в 2 раза и практически устранить растворение аммиачно-селитряных взрывчатых веществ и загрязнение подземных вод в горнодобывающих регионах.
Ключевые слова: вода, леса, почвы, взрывчатые вещества, устойчивое развитие.
Napadovska L.A., Pashkov A.P., Lyubich I.Y. Water and forests - it is basis of steady development of Ukraine
Here are presented the methodology of calculation of the chemical pollution level during explosive works and definition of the area of infection of vegetation, ground. Also the new safer ecological technology of beating the watered rocks, which allows to reduce volumes of dusty and gas clouds in 2 times is offered. It practically helps to eliminate dissolution of ammoniac and nitric explosive substances and the pollution of underground waters in mining districts.
Keywords: water, forests, soils, explosives, steady development.
УДК 630*26:656.21 Астр. О.М. Павлшина1 -
НУ бюресурсЬв Ь природокористування Украти, м. Кит
ЗАХИСН1 Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ П1ВДЕННО-ЗАХ1ДНО1 ЗАЛ1ЗНИЦ1
Описано полiфункцiональне значення захисних люових насаджень на шляхах залiзничного транспорту. З'ясовано роль люових насаджень бшя мют i станцш, як складово! зелено! зони, та необхщшсть науково-обгрунтованого тдходу до упоряд-кування та декоративного оформлення прилеглих до станцш та залiзничних магистралей захисних насаджень.
Ключов1 слова: захисш лiсовi насадження, залiзниця, захисш функцп, стшюсть, декоратившсть, естетичш показники, рубки догляду.
Зашзнищ е базовою галуззю економжи Украши та найважлившим, стрижневим елементом транспортно! системи. Саме на них припадае 85,1 % вантажооб1гу (без урахування трубопровщного транспорту) та 54,5 % паса-жирооб1гу.
Зашзничний транспорт Украши - техшчно складний транспортний комплекс, зосереджений практично по всш територи Украши. Зашзнищ за-безпечують внутршш та зовшшт транспортно-економ1чш зв'язки Украши та потреби населення у перевезеннях. Д1яльшсть зашзничного транспорту, як частини едино! транспортно! системи краши, сприяе функцюнуванню вЫх га-
1 Наук. кер1вник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
лузей суспшьного виробництва, сощальному й економiчному розвитку, мiж-народнiй спiвпрацi Укра1ни.
За густотою залiзниць Укра1на посщае провщне мiсце серед кра1н СНД i наближаеться за цим показником до европейських кра1н: Франци, 1та-ли, Румунп. Укра1на мае одну з найрозвинешших у Gвропi мережу зашзниць, 11 експлуатацiйна довжина становить 22,05 тис. км, з яких електрифжовано 9,3 тис. км (42 % вщ загально1 довжини) [6].
Зашзничний транспорт значно впливае на екосистеми, що прояв-ляеться у забрудненш повiтряного i водного середовищ та земель тд час створення та експлуатаци залiзничних дорiг. Таким чином, негативний вплив зашзничного транспорту на навколишне природне середовище здiйснюеться внаслщок викиду шкiдливих речовин як вщ рухомого складу, так i вщ числен-них виробничих i тдсобних пiдприемств, якi обслуговують перевiзний про-цес. При цьому вiдбуваеться посилене забруднення атмосферного повпря, води i грунту важкими металами та 1х сполуками, вуглекислим газом, рiзним за хiмiчним складом пилом вщ перевезення сипучих вантажiв, видозмiна лан-дшафтiв, знищення фiтоценозiв, вилучення ресурЫв сiльськогосподарських земель, порушення гiдрологiчних умов, створення умов для ерози, знищення родючого шару грунту, засмiчення територш, зливання забруднених вод [4].
Водночас вщбуваеться поширення та нагромадження шюдливих речовин на прилеглих полях та земельних упддях, що е не менш шкiдливим чин-ником впливу як для довкшля, так i для життя та здоров'я населення. Оскшь-ки важк метали та 1'хт сполуки мають здатнiсть накопичуватись у сшьсько-господарських культурах, а споживання 1х людиною ставить пiд загрозу 11 життедiяльнiсть.
Захиснi смуги лiсiв уздовж залiзничних магiстралей - категорiя захис-ностi лiсiв, смуги лiсу на територп земель лiсового фонду, розташоваш з обох бокiв дорiг i призначенi для 1хнього захисту вiд снiжних i пiщаних занесень, селiв, лавин, обвалiв, осипiв, ерози i дефляци, а також для зниження рiвня шуму, виконання санiтарно-гiгiенiчних i естетичних функцiй, огородження рухомого транспорту вщ несприятливих аеродинамiчних дiй. Вони е части-ною складного шженерного комплексу колiйного господарства i повинш бути бiологiчно стiйкими, довговiчними та постiйно виконувати сво1 захисш функци, забезпечувати нормальний, безперебiйний рух поlздiв у будь-яку пору року [2, 6].
Варто зазначити, що 1 га таких захисних насаджень знижуе загальну забруднешсть повггря на 10-35 %, також забезпечуе зниження температури i вологост пов^я у прилеглш до залiзничного полотна зош на 10-15 %; смуга деревно-чагарникових насаджень шириною 25-30 м знижуе рiвень концен-траци вуглекислого газу на 70 %; поглинае 75-80 кг фтору, 200 кг Ырчаного газу, 30-70 т пилу.
Лiсовi насадження в умовах роботи залiзничного транспорту захища-ють земляне полотно та цившьш споруди вщ негативного впливу водних по-тоюв, закрiплюють грунти, прикривають лши зв'язку, автоблокування, цен-тралiзацil та сигналiзацil вiд впливу вiтру та штенсивного утворення льоду,
Глобальнi змши клiмату - загрози людству та мехашзми вмвсрнення
99
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
являються надшним засобом захисту залiзничних шляхiв вщ снiжних i тща-них заноЫв, 3cyBiB та селевих потоюв, знижують onip вiтрових потоюв руху потяпв [4]. Смуги, ствopенi вздовж зашзничних кoлiй, позитивно впливають на шдвищення уpoжайнoстi сiльськoгoспoдаpських культур, якi розташоваш на прилеглих полях, також захищають пoсiви вiд забруднення шкiдливими речовинами, як видiляються залiзничним транспортом. Так, на дшянках без лiсoвих смуг, або за наявност oстаннiх iз розладнаною структурою, значною мipoю спостер^аеться забруднення рослин важкими металами. На дшянках мапстралей iз захисними люонасадженнями сильне забруднення е характер-ним лише у 15-метровш зoнi вщ коли до смуги.
Зростання швидкостей руху пoïздiв, сприяючи виpiшенню сощальних i мiжнаpoдних проблем, спричиняе низку негативних чинниюв впливу на навколишне середовище: акустичне (шумове) забруднення, електромагштне випpoмiнювання, вiбpацiйний вплив. Найшкiдливiшим з них е акустичне забруднення, тому що piвнi шуму, що утворюються навколо пoïзда, який ру-хаеться, збiльшуються iз зростанням швидкост руху. Для захисту прилеглих територш та населених пунктiв вiд шуму може використовуватися зона люо-насаджень. Захисш стшки вздовж залiзничних колш проектуються з ураху-ванням мюцевих умов i норм, що визначають дoпустимi piвнi шуму i вiбpацiï для opганiзму людини [1].
Ведення господарства в люах уздовж залiзничних дopiг здiйснюеться вiдпoвiднo до Люового кодексу Укpаïни на oснoвi люовпорядкування шд-приемствами лiсoвoгo господарства, Правилами утримання захисних люона-саджень залiзниць [3], що регулюють вживання техшчних, лiсiвничих та аг-poтехнiчних захoдiв в утpиманнi насаджень у дистанщях захисних люонаса-джень залiзниць, а також шшими opганiзацiями, за якими закршлеш цi лiси.
Основоположним принципом ведення господарства в люових наса-дженнях залiзниць е забезпечення безперервност та пoстiйнoстi захиснoï, пpиpoдooхopoннoï, санггарно-оздоровчо1" та естетично!" ïx дiй. Цей принцип здшснюеться своечасним уживанням комплексу оргашзацшних, люогоспо-дарських, агpoтеxнiчниx, люовщновних i охоронних заxoдiв.
Об'ектом наших дослщжень були заxиснi лiсoвi насадження Швденно-Заxiднoï залiзницi.
Пiвденнo-Заxiдна залiзниця одна з найдавнiшиx залiзниць Украши i е невщ'емною частиною нащонального залiзничнoгo транспорту Украши. Об-слуговуе територш з розвиненою промисловютю та штенсивним сiльським господарством. Залiзниця, здебшьшого, розташована на територи Кшвсько1', Вшницько1', Житомирсько1', Чеpнiгiвськoï, Сумсько1', Хмельницько1' та частко-во в районах Рiвненськoï, Чеpнiвецькoï, Черкасько1', Полтавсько1' та Терно-пiльськoï областей. Райони, що обслуговуе залiзниця, poзташoванi в межах Полюько1' i Лiсoстепoвoï зон Украши. Експлуатацшна довжина кoлiй стано-вить 4546,4 км, зокрема двi та бшьше кoлiй - 1731,7 км; дистанцш кoлiй - 17; кoлiйниx машинних станцiй - 7; дистанцiй захисних люонасаджень - 5.
За уточненими даними люовпорядкування, площа захисних люових насаджень Пiвденнo-Заxiднoï залiзницi становить 20,072 тис. га. За даними
вiзуального обстеження, бшьшють лiсових насаджень мае незадовшьний са-нiтарний стан, розладнану структуру, перегущешсть, ушкодженiсть енто-мошкiдниками та ф^озахворюваннями, забруднення смiттям тощо, що знижуе не лише захисш властивост зелених насаджень, але й !хш естетичнi фун-кци. Тому вони потребують санiтарних та доглядових рубок для формування оптимально! структури i виконання ними захисних функцш.
Необхщно врахувати, що захиснi люонасадження залiзниць бiля мiст i станцш належать до зелено! зони мюта. А тому насадження повиннi форму-ватися стiйкими i такими, що вiдрiзняються декоративнiстю та естетичними якостями. Стшюсть забезпечуеться вiдбиранням доглядовими рубаннями кращих дерев iз числа здорових, iз добре розвиненими кронами, декоратив-нiсть - за рахунок рiзноманiтного змiшування порiд i будови насаджень, ви-рощування особливо примiтних дерев за розмiрами, формою стовбура, крони та шшими ознаками, внаслiдок поеднання рiзних за складом i вшом дiлянок лiсонасаджень i групового розмщення в них дерев. Лiсовi насадження Шв-денно-Захiдно! залiзницi, особливо у зош великих мiст (Киева, Житомира, Хмельницька, Тернополя та ш.), е також невщ'емним структурним елементом зелених зон, як повиннi мати специфiчну структуру з нахилом естетично! привабливость
Залiзничний транспорт дуже вiдчутно впливае на екосистеми, що про-являеться у забрудненш пов^яного та водного середовищ, земель пiд час будiвництва та експлуатацп залiзничних шляхiв. У виршенш цього питання захисним люовим насадженням належить безперечна домiнуюча роль у регу-люваннi та збереженш сприятливих параметрiв довкiлля й забезпеченш на цiй основi сталого розвитку регюшв розташування залiзниць. Окрiм цього варто шдкреслити, що лiсовi смуги е дешевим та надшним засобом захисту залiзничного полотна вiд негативного впливу природних явищ. Водночас, Верховна Рада Укра!ни у Рекомендацiях парламентських слухань щодо дот-римання вимог природоохоронного законодавства в Укра!ш наголосила на руйнуванш системи захисних люових смуг уздовж залiзниць через низький рiвень використання природозберiгаючих технологiй [5].
Отже, на сьогодш постае актуальна проблема впорядкування та декоративного оформлення прилеглих до станцш та залiзничних мапстралей захисних насаджень з метою покращення естетичного сприйняття мюцевост та створення комфортних i еколопчно безпечних умов для функцюнування транспортно! iнфраструктури.
Л1тература
1. Клрпа Г.М. 1нтегращя зашзничного транспорту Укра!ни в Свропейську транспортну систему / Г.М. Юрпа. - Днепропетровск : Вид-во Дншропетровського НУ зашзничного транспорту 1м. акад. В. Лазаряна, 2003. - 268 с.
2. Маслов Н.Н. Охрана окружающей среды на железнодорожном транспорте/ Н.Н. Ма-слов, Ю.И. Коробов. - М. : Изд-во "Транспорт", 1996. - 192 с.
3. Правила утримання захисних люонасаджень зашзниць / Плахтш М.О., Бедриць-кий А.С., Стика В.В. та ш.; Державна адмЫстращя зашзничного транспорту Укра!ни. - К. : Укрзашзниця, 2008. - 144 с.
Глобальнi змши клiмату - загрози людству та механiзми вмвернення
101
^щональний лicотeхнiчний унiвeрcитeт Украши
4. Пронин А.П. Энергетическое загрязнение окружающей среды объектами железнодорожного транспорта / А.П. Пронин // Вопросы экологии на железнодорожном транспорте. - С-Пб., 1992. - С. 12-15.
5. Рекомендацн парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в УкраЫ // Голос Украши. - 2003. - № 52. - С. 8-9.
6. Чернюк Л.Г. Транспорт i охорона навколишнього середовища в регионах Украши / Чернюк Л.Г., Пепа Т.В., Чеховська М.М.; Л.Г. Чернюк (ред.); НАН Украши. Рада по вив-ченню продуктивных сил. - К. : Вид-во "Науковий свiтм, 2004. - 190 с.
Павлишина Е.Н. Защитные лесные насаждения Юго-Западной железной дороги
Описано полифункциональное значение защитных лесных насаждений на железнодорожном транспорте. Подчеркнута роль лесных насаждений возле городов и станций, как составной зеленой зоны, и необходимость научно-обоснованного подхода к упорядочению и декоративному оформлению прилегающих к станциям и железнодорожным магистралям защитных насаждений.
Ключевые слова: защитные лесные насаждения, железная дорога, защитные функции, стойкость, декоративность, эстетические показатели, рубки ухода.
Pavlishyna O.M. Forest protective stands of South-West railway
The poly functional significance of forest protective stands along railways transport is described. The role of forest stands around tons and stations, which are the part of green zone, and necessity of scientific approach to management and decorate forming of adjacent stations and railways by forest protective stands are emphasized in the article.
Keywords: Forest protective stands, railway, protective functions, stability, decoration, aesthetic functions, thinning._
УДК 630*181.525:630*173/174 Доц. В.В. Павлюк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. iïbeie
ВУГЛЕЦЕВЕ П1ДЖИВЛЕННЯ С1ЯНЦ1В ХВОЙНИХ ПОР1Д У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛ1ННЯ
Установлено, що шдвищення вмюту вуглекислого газу у повг^ в умовах закрытого грунту ютотно активуе продукцшш процеси у аянщв сосни звичайно'1, мод-рини европейсько'1 та ялини европейсько'1. Найбшьшу ефектившсть пов^ряного пь дживлення вуглекислотою рослини констатовано за десятикратного перевищення вмюту СО2 в атмосфера Виявлено значну залежшсть динамши 1'хнього приросту у контрольнш та дослщнш теплицях з динамшою температури пов^ря i особливост видово'1 реакцп на вуглецеве пщживлення. Прогнозуеться позитивний вплив росту концентрацп СО2 в атмoсфеpi i спричиненого ним глобального потеплшня на життедiяльнiсть деревних рослин у пoмipнiй зoнi клiмату.
Клiмат, будучи штегральним чинником, впливае на лiс комплексно та зумовлюе можливють iснування та розповсюдження люових угруповань на земнш сушi, визначае породний склад деревосташв, пpoдуктивнiсть лiсoвиx насаджень. Прогнозоване глобальне пoтеплiння на нашiй планетi буде мати ютотний вплив на поширення та умови функцюнування автотрофно1' рослин-нoстi та лiси зокрема [1]. Основним чинником шдвищення середньо1' температури повггря на Землi е паpникoвi гази, де основним компонентом е вугле-кислий газ, який дiе на зеленi рослини у комплекс - насамперед, як субстрат живлення, а також, виконуючи регуляторш, буферш, кoмпенсатopнi та низку шших функцiй.
