УДК: 616-05:615.859-089:17.023.34-082:616-006-052
О.Л. Зюков
ЗАДОВОЛЕН1СТЬ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ Х1РУРГ1ЧНИХ СТАЦ1ОНАР1В ЯК1СТЮ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ОНКОЛОГ1ЧНИХ ХВОРИХ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра соцiальноi медицини, оргашзаци та управлiння охороною здоров 'я (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Лехан)
Ключовi слова: задоволенiсть медичного персоналу, яюсть медично'1 допомоги, хiрургiчний стацюнар
Key words: satisfaction of the medical personnel, quality of medical care, surgical in-patient unit
Резюме. Изучено мнение 211 врачей разных специальностей об удовлетворенности качеством медицинской помощи онкологическим больным во время радикального лечения в хирургических стационарах с использованием методики двумерного анализа "важность-выполнение". Установлено, что на низкую удовлетворенность врачей качеством медицинского обслуживания в наибольшей степени влияют: неадекватная заработная плата, недостаточные возможности совершенствовать свой профессионализм и участвовать в принятии организационных решений, организация лечебно-диагностического процесса в стационаре, исходя из возможности обеспечения комплексности и системности оказания помощи (выполнение всех необходимых лечебно-диагностических мероприятий в пределах одного лечебного учреждения, мощность операционного блока, возможность оказания помощи в случае обострения сопутствующих заболеваний и т.п.), санитарно-бытовые условия пребывания пациентов в стационаре. Summary. There was studied opinion of 211 physicians of different specialities on satisfaction with quality of medical care given to oncologic patients during radical treatment at surgical in-patient units using procedure of two-dimensional analysis "importance - fulfilment". It was established that inadequate salary, insufficient possibility to improve their proficiency and to take part in taking decisions, organization of treatment-diagnostic process at the in-patient unit, coming from possibility of provision complexity and system of aid-rendering (fulfilment of all necessary treatment-diagnostic measures within the limits of a single treatment establishment, capacity of surgical unit, possibility of aid-rendering in case of attendant diseases exacerbations, etc.), sanitary-social conditions ofpatients' stay at the hospital in the greatest degree impact physicians' low satisfaction with quality of medical service.
Яюсть i ефектившсть дiяльностi медичних заклащв вщносяться до найважливших i найак-туальшших проблем управлшня охороною здо-ров'я, на piBHi як окремого медичного закладу, так й впчизняно! системи охорони здоров'я в цшому [4]. До основних мотивiв необхщносн забезпечення якосп медично! допомоги (ЯМД) ВООЗ вщносить [6]:
- професшш (один з елеменнв професюна-лiзму - прагнення до самоконтролю. У забезпе-ченш якосп можна вбачати найважливший шструмент, що дозволяе пращвникам практично! охорони здоров'я виявляти сво! недолши i, отже, прогалини в сво!й освт);
- сощальш (безпека пащенпв, захист вщ не-вiрного, неяюсного втручання тощо);
- практичш (виявлення проблем охорони здоров'я i постшне вдосконалення системи надання медично! допомоги).
Принцип учасп i залучення медичного персоналу до забезпечення якосп медичного обслу-говування пащенпв е одним iз найважливших принцишв концепци «Загального управлiння яюстю» (TQM) [8], сутшсть якого полягае у тому, що персонал оргашзаци будь-якого рiвня е основою оргашзаци i максимальне його залучення дае можливють застосовувати знання i здiбностi персоналу на благо оргашзаци. Таким чином досягаеться розумшня працiвниками оргашзаци свое! ролi i внеску в досягнення за-гальнокорпоративних цiлей, пiдвищуеться рiвень вiдповiдальностi за рiшення покладених на них задач, рiвень iнiцiативностi i потреби в пос-тiйному вдосконаленш сво!х знань i умiнь. З шшого боку, вивчення думки лiкарiв про рiзнi аспекти медичного обслуговування являе собою мехашзм зворотного зв'язку, причому багатьма дослiдженнями показано, що суб'ективш оцiнки
08/ Том XIII/1
ill
не тшьки достатньо сильно корелюють з об'ек-тивною характеристикою, але й дозволяють вия-вити нюанси, якi iншими методами (наприклад, медико-статистичними показниками) виявити важко або неможливо [7].
Метою роботи було вивчення думки лiкарiв про якють медичного обслуговування онколо-гiчних хворих у хiрургiчному стацiонарi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
За спецiально розробленою анонiмною анкетою нами було опитано 211 лiкарiв рiзних спещальностей, якi надають медичну допомогу онколопчним хворим (насамперед, проводять радикальне хiрургiчне лiкування) у хiрургiчних стацiонарах лшувально-профшактичних закладiв (ЛПЗ) Дншропетровсько! (128 оаб), Кшвсько! (5), Херсонсько! (37) i Черкасько! (41) областей.
Анкета включала 3 блоки питань, що сто-суються якостi медичного обслуговування онко-логiчних хворих:
■ блок 1 - ощнка лiкарями складових (компонент) стацiонарного лiкування, якi е важли-вими для пацiентiв i впливають на !х задоволенють ЯМД, з метою формування парт-нерських взаемовiдносин зi споживачами медич-них послуг;
■ блок 2 - задоволенють персоналу своею роботою з метою мотиваци надання якюних ме-дичних послуг;
■ блок 3 - оргашзащйш умови у стащонарi для проведення радикального хiрургiчного лшу-вання з метою покращення ЯМД онколопчним хворим.
Збiр даних та оцiнка результат проводились за методикою двомiрного аналiзу «важливють-виконання» [5], який враховуе той факт, що задоволенють - це багатомiрне (багатокомпо-нентне) явище. Однi компоненти важливi для людей i впливають на !хню задоволенють, а iншi - нi. Тому для ощнки пропонуеться вимiряти не тшьки стушнь задоволеност споживачiв, але й важливють кожно! компоненти. Результати нано-сяться на спецiальну двомiрну карту, яка скла-даеться з 4 сегменпв (квадрантiв): «усшшш результати», «зосередитися на цьому», «можлива переощнка», «низький прюритет». Назви сег-менпв показують, що треба робити з цим компонентом, який за результатами дослщження опинився в ньому:
- «усшшш результати» будуть отримаш, коли при високш оцiнцi важливостi критерда досяг-нутий високий рiвень задоволеносп показником;
- «зосередитися на цьому» - результат висо-ких очшувань i низького рiвня задоволеностi;
- «можлива переощнка» - при невисокому
рiвнi очшувань досягнутий високий рiвень задо-воленостi, що може бути пов'язано з малою значущютю того чи шшого критерiю ощнки для респондента;
- «низький прюритет» - рiвень задоволеностi пацiентiв не досягнутий навт при низькому рiвнi очшувань.
Ступiнь важливостi компонента оцiнювався по 4 градащях, якi при аналiзi переводилися в бали: 4 бали - «дуже важливо»; 3 - «важливо»; 2 - «маловажливо»; 1 - «неважливо»; ступiнь задо-воленост також вимiрювався за 4-бальною шкалою: 4 - «повнютю задоволений»; 3 - «ско-рiше задоволений, шж не задоволений»; 2 -«скорше незадоволений, нiж задоволений»; 1 -«повнютю незадоволений». Середш показники розраховувалися до числа тих респондент, хто чггко визначився з вiдповiддю, тобто дав ощнку.
Серед опитаних були:
- 51 (24,2%) завщувач вiддiленням i заступники головного лшаря; 160 (75,8%) лiкарiв;
- 124 (58,8%) лiкарiв вищо! категори, 47 (22,2%) першо!, 20 (9,5%) друго! категори, 20 (9,5%) оаб без категори;
- 45 (21,3%) хiрургiв, 60 (28,4%) хiрургiв-онкологiв, 26 (12,3%) урологiв, 25 (11,8%) онко-гiнекологiв, 17 (8,1%) торакальних хiрургiв, 38 (18,0%) лiкарiв шших спецiальностей (нейрох> рургiв, проктологiв, отоларинголопв тощо);
- 83 (39,3%) працюючих у спецiалiзованих онкологiчних закладах, 117 (55,5%) лiкарiв бага-топрофiльних ЛПЗ, до складу яких входять спецiалiзованi хiрургiчнi вiддiлення, 11 (5,3%) лiкарiв iнших багатопрофiльних ЛПЗ;
- 66 (31,3%) осiб у вiцi до 40 роюв, 118 (55,9%) - ид 40 до 60 роюв i 27 (12,8%) лiкарiв старше 60 роюв;
- 89 (42,2%) оаб працювали за хiрургiчною спещальнютю вiд 6 до 20 роюв, 105 (49,8%) -понад 20 роюв.
Статистична обробка матерiалiв дослщження проводилася з використанням методiв бюмет-ричного аналiзу, реалiзованих в EXCEL-2003®.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Детальний аналiз компонентiв стацiонарного лiкування, як е важливими для пацiентiв ^ вiдповiдно, впливають на !х задоволенють ЯМД, показав, що абсолютна бшьшють опитаних лiкарiв (понад 70%) тдкреслюють дуже важливе значення професiоналiзму медичного персоналу i iнформування пацiентiв про майбутню операщю, 11 кориснiсть та наслщки - середнiй бал важ-ливостi цих складових становить 3,76±0,03 i 3,71±0,03 бала вiдповiдно (табл. 1). Найменш важливими, з точки зору лiкарiв, е умови
перебування i лшування пацieнтiв в стацiонарi -3,26±0,04 бала, хоча в суб'ективних оцiнках па-цieнтiв питання побутових умов вщшрають велику роль. Навнь при високiй ЯМД, високш квалiфiкацil медичного персоналу тiснi, незручт палати, запрана бiлизна, несмачна 1жа можуть негативно позначитися на ощнщ хворого ЯМД i закономiрно викликати його незадоволенють рiвнем лiкування i догляду в дашй лшарт, що тдтвердили результати проведеного нами до-слiдження, опублiкованi в [1, 2]. Щодо задо-
воленостi лiкарiв яюстю цих компонентiв ста-цiонарного лшування, то загальнi оцiнки значно нижче: вiд 3,30-3,29 бала за шформування пацieнтiв про операцiю i рекомендацп пiсля ви-писки iз стащонару до 2,64±0,06 - за умови перебування в стащонару В першу чергу при-вертае увагу невщповщнють високо! значущостi оргашзаци лiкувально-дiагностичного процесу (3,50-3,60 бала) i низько! задоволеносп И якiстю (2,97-3,02).
Таблиця 1
Оцшка медичним персоналом важливостi i задоволеностi окремими компонентами стацiонарного лжування, що впливають на задоволенiсть пац1ент1в ЯМД
№ п/п Складов! (компонента) стащонарного лшування Важ.шЫсть Задоволешсть
дуже важ- ливо, % важ-ливо % мало-важливо, не важливо, % середнш бал, М±т повн1стю задоволе-н1, % ско-рмме задо- волен1, % не задо- волен1, % не визна-чились з ввд-поввд-дю, % середн1й бал, М±т
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Професюналзм медичного 78,3 19,8 1,9 3,76±0,03 30,8 54,3 8,2 6,7 3,22±0,05
персоналу
2 Дисциплшовашсть медичного 63,3 35,7 1,0 3,62±0,03 27,5 54,6 13,5 4,4 3,12±0,05
персоналу
Дов1рч1 ввдносини 1
3 взасморозумшня м1ж 51,2 41,7 7,1 3,43±0,04 23,8 60,5 10,9 4,8 3,12±0,05
пащснтами 1 медичним
персоналом
4 [нформування пащснпв про 41,4 53,3 5,3 3,35±0,04 26,7 43,3 15,7 14,3 3,11±0,06
захворювання
[нформування пацкнтв про
5 майбутню операцию, ц 73,0 25,1 1,9 3,71±0,03 39,8 42,7 10,9 6,6 3,30±0,05
корнсн1сть, можлнв1
ускладнення, наслвдки
[нформування пацкнтв про
6 рекомендаци тсля виписки 1з 56,9 40,8 2,3 3,55±0,04 39,9 47,1 10,6 2,4 3,29±0,05
стащонару
Комфортн1 умови перебування 1
7 лшування пащснпв у 32,7 60,7 6,6 3,26±0,04 15,0 39,1 41,1 4,8 2,64±0,06
стацюнар1
Оргатзащя отримання
8 лшувальних процедур у 52,6 45,0 2,4 3,50±0,04 24,3 51,9 19,9 3,9 3,02±0,05
стацюнар1
Оргатзащя даагностачного
9 обстеження пащсттв у 62,6 34,6 2,8 3,60±0,04 20,8 56,0 20,3 2,9 2,97±0,05
стац1онар1
08/ Том XIII/1
113
При нанесены результат на двомiрну карту (рис. 1) виявилося, що саме 7-а (умови пере-бування у стащонар^ i 9-а (органiзацiя дiагнос-тичного обстеження) компоненти опинилися в сегмент «Зосередитися на цьому», i лише iнформування пащеннв щодо операцл i рекомен-
дацш розташувалися в серединi сегменту «Ус-пiшнi результати». Жодна компонента хiрур-гiчного стацiонарного лiкування не потрапила в квадранти, що вщповщають низькому рiвню 1хньо1 значушостi для лiкарiв («Низький прю-ритет» i «Можлива переоцiнка»).
-а
н о
т
Зосередитися на цьому 0| 0 Успiшнi результати
Низький прюритет Можлива переоцЫка
Задоволешсть
Рис. 1. Середнi р1вм1 оцшки важливостi i задоволеност л1кар1в окремими компонентами стацiонарного хiрургiчного лiкування, якi е важливими для пащенлв: позначки «1-9» компонент стацiонарного лжування в1дпов1дають пунктам у таблицi 1
4
е з
2
3
4
1нтересним е той факт, що ощнки медичним персоналом ЯМД, яку одержують онкологiчнi хворi пiд час радикального хiрургiчного лшу-вання в стащонар^ були менш оптимiстичними, шж оцiнки пацiентiв (р<0,001): повнiстю задо-воленi - 24,2%, скорiше задоволеш, нiж неза-доволенi - 55,5%, негативна ощнка - 3,8%, се-реднiй бал задоволеностi - 3,05±0,06. Серед пацiентiв повнiстю задоволеними наданою допо-могою виявилися близько 69% опитаних, ще 28% - також скорiше задоволеш, шж незадоволенi; 7 респондентiв дали негативну ощнку (середнiй бал задоволеносн медичною допомогою за 4 бальною шкалою становив 3,59±0,08) [1, 2].
Важливу роль у забезпеченш ЯМД вщграе мотивацiя медичного персоналу надавати яюсш медичнi послуги. Другий блок запитань анкети стосувався ощнки важливосп для лiкарiв деяких аспектiв професшно! дiяльностi i задоволеностi
своею роботою. Найважливiшими компонентами професшно! дiяльностi лiкарi назвали одержання пдно! заробггно! плати вiдповiдно до обсягу i якостi виконано! роботи (середнiй бал важливосп - 3,75±0,03) i можливостi отримання нових знань i засвоення нових технологiй (3,71±0,03). За рейтингом важливосп найменше впливають на яюсть лiдерство в колективi (2,83±0,06) i можливiсть кар'ерного росту (3,00±0,06) (табл. 2).
Що ж до рiвня задоволеностi лiкарiв своею роботою, то понад 2/3 опитаних (68,9%) не за-довольняе заробiтна плата (середнш бал -2,08±0,08), близько третини - умови пращ (2,77±0,07), обмежешсть можливостей брати участь в ухваленш рiшень з проблем оргашзаци медично! допомоги (2,90±0,07) i одержувати новi знання (2,95±0,06).
Таблиця 2
Результати анкетного опитування медичного персоналу щодо важливост1 1 задоволеност1 деякими аспектами профес1йно1 д1яльност1
Важливкть Задоволетсть
№ п/п Складов! (компонента) професшно! даяльносп дуже важ-ливо, % важ- ливо, % маловаж ливо, не важливо, % середнш бал, М±т повшст ю задо- воленi, % ско-рмме задо- воленi, % не задо- воленi, % не визначи-лись з в1дпов1ддю середнш бал, М±т
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Виконувати щкаву роботу 60,2 36,5 3,3 3,56±0,04 39,9 44,7 11,6 3,8 3,29±0,05
2 Самостшно ухвалювати рiшення в рамках свое! професшно! компетенци 48,3 47,8 3,9 3,44±0,04 28,9 49,0 17,3 4,8 3,10±0,05
3 Досягати особистих ц1лей п1д час роботи 46,9 34,6 18,5 3,23±0,06 26,0 34,6 24,5 14,9 2,96±0,07
4 Щдтримувати добр1 вадносини з безпосереднiм кер1вником 46,9 44,1 9,0 3,37±0,05 39,7 44,5 12,9 2,9 3,24±0,05
5 Падтримувати добр1 вадносини з колегами 57,3 38,9 3,8 3,53±0,04 46,2 45,2 6,7 1,9 3,39±0,05
6 Мати можлив1сть профес1йного росту 67,8 27,5 4,7 3,63±0,04 31,6 50,7 15,8 1,9 3,13±0,05
7 Мати можлив1сть одержувати нов1 знання 1 освоювати нов технологи д1агностикн 1 лшування 72,0 26,5 1,5 3,71±0,03 27,9 42,3 27,9 1,9 2,95±0,06
8 Мати комфортн1 умови пращ 58,9 37,7 3,4 3,55±0,04 24,4 38,0 36,1 1,5 2,77±0,07
9 Одержувати заробпну плату в1дпов1дно до обсягу 1 якосп роботи 78,2 19,0 2,8 3,75±0,03 17,8 11,5 64,9 5,8 2,08±0,08
10 Одержувати об'ективну оцiнку свое! даяльносп безиосереднiм керiвннком 49,8 45,0 5,2 3,44±0,04 25,9 48,8 21,5 3,8 3,00±0,06
11 Брати участь 1 ввдчувати значущ1сть свое! роботи в досягнент результатiв дiяльностi ЛПЗ 46,4 50,2 3,4 3,43±0,04 22,5 50,2 22,0 5,3 2,94±0,06
12 Бути лiдером в колективi 23,1 42,3 34,6 2,83±0,06 19,7 48,1 27,3 14,9 2,98±0,06
13 Мати можливкть кар'ерного росту 27,7 49,0 23,3 3,00±0,06 26,0 39,7 24,0 10,3 2,96±0,06
14 Почувати себе частиною колективу 41,0 53,7 5,3 3,35±0,04 45,4 44,9 7,3 2,4 3,39±0,05
15 Бути iнформованнм про результати свое! роботи 44,8 52,4 2,8 3,42±0,04 38,1 46,2 14,8 0,9 3,21±0,05
16 Брати участь в ухваленш р1шень iз проблем органiзацi! медично! допомоги 32,4 55,2 12,4 3,19±0,05 24,8 37,6 25,2 12,4 2,90±0,07
08/ Том XIII/1
115
Графiчний ан^з (рис. 2) сшввщношень мiж рiвнем важливостi i задоволеностi своею робо-тою шдтвердив наявнiсть у лiкарiв проблем вщ-носно не тiльки зазначених вище аспектiв про-фесшно! дiяльностi (7-а, 8-а, 9-а i 16-а компонента), але й обмеження можливостей досягати особистих цiлей пiд час роботи (3-я компонента), одержувати об'ективну оцiнку свое! дiяльностi безпосереднiм керiвником (10-а), брати участь i вщчувати значущiсть свое! роботи в досягненш
результатiв дiяльностi медичного закладу (11-а). Тобто важливими мотивами покращання ЯМД для персоналу е не кар'ерне просування та лiдируючi позицп, а професшний рiст i активна участь у прийнятп органiзацiйних рiшень щодо досягнення результатiв дiяльностi всього ко-лективу. Останне вiдповiдае принципу участ i залучення персоналу концепцп TQM [8], опи-саному вище.
4
Зосередитися на цьому @ е (16 Успiшнi результати
6 Низький прiоритет Можлива переоцiнка
3
Задоволешсть
2
4
Рис. 2. Середш р1вм1 оцшки медичним персоналом важливосп i задоволеност окремими компонентами своеТ професшноТ дiяльностi: позначки «1-16» ввдповщають пунктам у таблицi 2
При аналiзi сучасних пiдходiв до покращання ЯМД онколопчним хворим були розглянут пи-тання (блок 3) щодо оцшки персоналом юну-ючих органiзацiйних умов для дiагностики i ль кування таких хворих у стащонарах. Вiдомо, що сьогоднi радикальш хiрургiчнi втручання онко-логiчним хворим в Укра!ш виконуються в спе-цiалiзованих (онкодиспансери, онкоцентри) i не-спецiалiзованих лiкувальних закладах (профiльнi вщдшення лiкарень третинного i вторинного рiвня, iншi заклади загально-лшувально! мережi), яю мають рiзнi органiзацiйнi умови для забез-печення комплексностi i системности а у шд-сумку - якосн медично! допомоги [3].
Слщ вiдмiтити, що бiльше половини опитаних лiкарiв вважають всi складовi оргашзаци лшу-вального-дiагностичного процесу (окрiм вшь-ного вибору стацiонару для проведення радикального хiрургiчного лiкування) дуже важли-
вими для забезпечення ЯМД онколопчним хворим (табл. 3). Найважлившими компонентами лiкарi назвали можливосн лшарш для свое-часного отримання патогiстологiчного висновку (середнiй бал важливосн - 3,73±0,03), надання допомоги у разi виникнення ускладнень у хворих (3,70±0,04) i потужнiсть операцшного блоку (3,62±0,04).
Спiвставлення оцiнок важливосн i задово-леностi iснуючими оргашзацшними умовами в стацiонарах для проведення радикального хiрур-гiчного лiкування онколопчних хворих показало, що в сегмент «Усшшш результати» опинилися лише 3 компоненти - своечасне отримання пато-гiстологiчного висновку (середнш бал задово-леностi - 3,12±0,06), можливiсть надання хворим адекватно! допомоги при виникненш ускладнень (3,14±0,06) i можливiсть госпiталiзацi! всiх хворих, як потребують радикального хiрургiчного
лшування (3,12±0,06). Bei iншi компоненти ме- цьому», тобто високому рiвню очшувань лiкарiв дичного обслуговування онкологiчних хворих вщповщав низький рiвень задоволеностi ïx ви-сконцентрувалися в сегментi «Зосередитися на конанням.
Таблиця 3
Оцшка медичним персоналом важливостi i задоволеност орган1зац1йними умовами в CTauioHapi для проведення радикального хiрургiчного лiкування онколопчних хворих
Важлив1сть Задоволетсть
№ п/п Складов! (компоненти) лшувально- дуже важ-ливо, маловаж повтстю задо- ско-р1ше задо- не задо-волет, не визначи-лись з ввдпо-
даагностичного процесу важ- ливо, не IJ fj' III Ц1 / к середнш бал, M±m середнш бал, M±m
0/о % Dil/hiillmU) % волеш, % волет, % % в1ддю, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
l>i.iMiik i i> д1агностичних
1 досл1джень може бути виконана в одному ЛПЗ Вс1 необх1дн1 лшувальт 57,6 36,7 5,7 3,51±0,04 19,9 44,1 34,6 1,4 2,74±0,06
2 процедури можуть бути внконан1 в одному ЛПЗ У лшарт с вс1 умови для отримання хворими 62,4 31,9 5,7 3,57±0,04 25,2 37,1 34,8 2,9 2,81±0,06
3 променево!' i х1мютерапн п1д час перебування в х1рург1чному стационар! У лшарт с необхвдш 51,0 41,7 7,3 3,42±0,05 23,8 27,6 40,0 8,6 2,56±0,08
4 умови для надання допо-моги у раз1 загострення супутшх захворювань У лшарт с необхвдш 59,8 37,3 2,9 3,56±0,04 31,0 39,5 24,7 4,8 2,99±0,06
5 умови для надання допомоги у раз1 виникнення ускладнень У лшарт с можливкть 72,3 25,2 2,5 3,70±0,04 39,0 38,1 19,1 3,8 3,14±0,06
6 свосчасного отримання патопстолопчного висновку Можливосп операцшного 75,8 21,7 2,5 3,73±0,03 38,6 35,3 21,3 4,8 3,12±0,06
7 блоку дозволяють виконати х1рург1чш операци без черги Число л1жок в стащонар1 64,6 33,0 2,4 3,62±0,04 30,5 31,9 32,4 5,2 2,83±0,07
8 дозволяс госшталзувати вс1х хворих Пащснти мають 59,3 37,3 3,4 3,56±0,04 37,4 37,9 20,9 3,8 3,12±0,06
9 можливкть вибрати стационар 41,0 44,8 14,2 3,24±0,05 29,4 32,7 27,0 10,9 2,93±0,07
Слiд вiдмiтити, що усшшне вирiшення задачi забезпечення всix хворих лiжками для проведення радикального xiрургiчного лiкування як раз й пов'язано з тим, що таке лшування може проводитися i проводиться в реальних умовах в стащонарах рiзниx тишв ЛПЗ. Поширення цieï практики на багатопрофшьш ЛПЗ за умови
виконання радикальних xiрургiчниx втручань вiдповiдно тдготовленими фаxiвцями, на думку половини лiкарiв (50,7%), буде мати позитивний вплив на ЯМД. Ще чверть опитаних (26,8%) також схиляються до позитивного впливу i лише 22,4% вщносяться до цих заxодiв негативно.
В цiлому аналiз поглядiв медичного персона-
08/ Том XIII/1
117
лу на проблему забезпечення ЯМД онколопчним хворим тд час проведення радикального хiрур-гiчного лшування свiдчить про готовнiсть лiкарiв хiрургiчних стацiонарiв до змiн в штересах па-цiента.
ВИСНОВКИ
1. Вс складовi медично! допомоги онколопч-ним хворим - вщ професiоналiзму медичного персоналу, оргашзацн лшувально^агностич-ного процесу, саштарно-побутових умов перебу-вання у стацюнарi до надання детально! шфор-мацi! про запланованi заходи, !хш наслiдки, рекомендацi!, формування довiрчих, парт-нерських взаемовiдносин з пацiентами з точки зору лiкарiв е важливими компонентами стащ-онарного лiкування. Водночас до категори висо-ких очшувань i низького рiвня задоволеностi медичним обслуговуванням онкологiчних хво-рих вщнесено органiзацiю дiагностичного обсте-ження i санiтарно-побутовi умови перебування у стацюнарь
2. Важливими мотивами покращання ЯМД онкологiчним хворим для персоналу е: адекватна обсягу i якостi виконано! роботи заробiтна плата, можливостi для навчання i пiдвищення профе-сюнально! майстерностi, активна участь у прий-
няттi органiзацiйних рiшень та досягненш ре-зультатiв дiяльностi всього колективу.
3. Найбшьш реалiзованими на сьогодш умова-ми забезпечення ЯМД онколопчним хворим тд час проведення радикальних хiрургiчних втру-чань у стацюнарах е: своечасне отримання пато-пстолопчного висновку, можливiсть надання хворим адекватно! допомоги при виникненш ускладнень i можливостi для госпiталiзацi! всiх хворих, якi потребують радикального хiрургiч-ного лшування. До категорi! високих очшувань i низького рiвня задоволеностi вщнесено: можли-вiсть виконання всiх лшувальних i дiагностичних процедур в одному ЛПЗ, вiдсутнiсть у стацю-нарах умов для отримання хворими променево! i хiмiотерапi! пiд час проведення радикального хiрургiчного лiкування, низька потужнють опе-рацiйних блокiв, можливiсть надання допомоги у разi загострення супутшх захворювань, вiльний вибiр пацiентами стацюнару для проведення радикального лшування.
4. Бiльшiсть лiкарiв (77,5%) тдтримують заходи щодо виконання радикальних хiрургiчних втручань вiдповiдно пiдготовленими фахiвцями не лише в спецiалiзованих онколопчних закладах, а й в багатопрофшьних ЛПЗ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Зюков О.Л. Задоволенють онколог1чних хворих яшстю медично!' допомоги в х1рурпчних стац1о-нарах // Медичш перспективи. - 2005.- Т.Х, №4.-С.139-144.
2. Лехан В.М., Зюков О.Л. Пор1вняльна оц1нка задоволеност1 онколопчних хворих яшстю медично! допомоги в х1рурпчних стацюнарах // В1сн. соц. п-г1ени та орган1зац1! охорони здоров'я.- 2005.- №4.-С.57-62.
3. Лехан В.М., Зюков О.Л., Лщишина О.М. Проблеми використання л1жкового фонду для надання допомоги онколопчним хворим в Укршш // Охорона здоров'я Укра!ни.- 2005.- №3-4. - С.72-75.
4. Нагорна А.М., Степаненко А.В, Морозов А.М. Проблема якосп в охорош здоров'я: Монограф1я.-Кам'янець-Под1льський: Абетка-НОВА, 2002.- 384с.
5. Новаторов Э.В. Концептуальные и методоло-
гические основы маркетинговых исследований качества в сфере услуг //Маркетинг и маркетинговые исследования в России.- 2000.- №5(29).- С.4-13.
6. Принципы обеспечения качества: Отчет о совещании ВОЗ (Барселона, №17, 19 мая 1983): Пер. с англ. - М., 1991. - 27с.
7. Роль социологических опросов в оценке качества медицинской помощи в стационаре / Юрьев В.К., Еременко Ю.А., Ковалев И.В. и др. // Материалы 3-й Рос. науч.-практ. конф. "Развитие стационарной медицинской помощи в период реформы здравоохранения в России". - М., 1996.- С.222-223.
8. Управление качеством / Под общ.ред. И.И.Ма-зура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2005. - 400с.
9. Черчиль Г.А. Маркетинговые исследования.-СПб.: Питер, 2001.- 752с.
♦