CC BY
13
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Астр. 1.В. Козш1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ СУСП1ЛЬСТВА З ДОПОМОГОЮ БАГАТОЩЛЬОВОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто та описано роль i значення лiсу для сучасного урбашзованого сус-шльства, вiдповiднiсть практик багатоцшьового лiсокористування принципам стало-го розвитку, економiчнi вигоди вiд застосування практик багатоцшьового люокорис-тування для люовласниюв та суспiльства загалом.
Ключовг слова: багатоцшьовий лiсовий менеджмент, лiсова пол^ика, наближе-не до природи л^вництво, розвиток лiсiвництва, стале лiсокористування.
Упродовж усього юторичного розвитку людства люи забезпечують його паливною деревиною, пасовищами, деревиною для буд1вництва, а також ресурсами, необхщними для тдтримки життед1яльносп. Сьогодш дедал1 бшьшо! популярносп у свт набувае концепщя багатоцшьового люокористу-вання, тд яким розумтоть використання л1шв з точки зору виконання ними сощальних, захисних та комерцшних (економ1чних) функцш. Сьогодш дедал1 бшьшо! актуальносп набувають сощальш функцп л1с1в, зокрема природне довюлля для флори та фауни люу, рекреацшне середовище для мюцевого на-селення та туриспв, краса пейзаж1в, продукування кисню та поглинання вуг-лецю, фшьтращя та збер1гання води, захист вщ шуму та тдтримання стабшь-них кшматичних умов [2].
Еволющю сощально! значущосп л1с1в показують р1зномаштш емш-ричш дослщження, проведет з метою оцшки змши ставлення людей до л1шв та люового менеджменту. Таю дослщження здшснюють на нацюнальному, регюнальному та локальному р1внях. Сьогодш люи набули нового, бшьш глобального, значення 1 вони не просто виконують роль продуктивного ресурсу. Якщо колись деревина була незамшним джерелом енергп та головним буд1вельним матер1алом, то тепер, з технолопчного погляду, деревину пов-шстю можна замшити паливними корисними копалинами та альтернативни-ми матер1алами. Спос1б використання деревини повшстю залежить вщ того, насюльки деревина е конкурентоспроможною на нацюнальному та м1жна-родному ринках. Сьогодш виробництво деревини стае важливим полпичним предметом вибору в контексп захисту довюлля та виршення проблем змши ктмату, осюльки деревина е вщновним ресурсом 1з довол1 нейтральним циклом продукування двоокису вуглецю. Люи поглинають вуглекислий газ з ат-мосфери 1 таким чином призупиняють д1ю "парникового ефекту", нагрома-джуючи сонячне тепло [5].
Для зростаючо! частини населення люи вдаграють роль простору, дос-тупний широюй громадськосп для здшснення рекреацп та милування красою люових пейзаж1в. Не потр1бно плутати красу люових пейзаж1в 1з рекре-ацшними послугами л1с1в. Краса пейзажу не е необхщною характеристикою рекреацшних властивостей певно! територп [4]. Хоча завжди приемно вщпо-чивати там, де красива природа 1, зазвичай, таю мюця приваблюють туриспв.
1 Наук. кер1вник: доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.17
На жаль, у бщних кра!нах переконання в акцентуванш усiх зусиль на збере-женнi краси лiсу та рекреацшних можливостях лiсiв е недоступною розюш-шю. Але розвиток недеревних люових ресуршв, переважно на експорт, врахо-вуючи використання лiсових дiлянок туристами, е одним iз засобiв економiч-ного зростання.
Лiси дедалi часпше iдентифiкують як частину природного довкшля iз незначним людським впливом. Лiсовi екосистеми надають можливiсть вшь-но! взаемодп природних сил на противагу заселеним та сильно культивова-ним частинам довкшля. Такий новий розвиток вщображае потреби та уподо-бання сучасного населення та прагнення зростаючого числа жителiв мiст до рекреацп на природi. Вiн також вщображае занепокоення людей негативними аспектами впливу глобатзацп на довкiлля та бiорiзноманiття, а також вдивь дуальнi щнносп багатьох людей. Бажання зберегти лю, як символ природи, виражаеться у вимогах обмежити експлуатащю лiсiв та захистити дшянки, що перебувають у сташ, близькому до природного [8].
Практики наближеного до природи лiсiвництва е важливою страте -гiею земельного менеджменту, що сприяе тдтримщ бiорiзноманiття, екосис-тем та ландшафтiв. Воно задовольняе гнучю та довготермiновi цикли вироб-ництва, пропонуе привабливi дшянки для рекреацп та вщпочинку, залишае право вибору для майбутнього використання та розвитку лiсiв [10]. У процес ведення лiсiвництва, наближеного до природи, люовий покрив функцiонуе незмшно, зберiгаеться бiорiзноманiття, постiйно пiдтримуеться стшюсть де-ревостанiв, деревину вирубують в обсязi рiчного приросту, вiдтворюеться i формуеться структура природних рiзновiкових лiсiв [3]. Наближене до природи лiсiвництво поеднуе економiчну необхiднiсть з багатогранними сощаль-ними вимогами та вимогами до стану довкшля, а також вщповщае вимогам i принципам сталого розвитку [10].
Стале споживання природних ресурсiв пов'язане iз конкретними еко-номiчними цiлями та техшчними умовами i одночасно залежить вiд фунда-ментальних людських плашв на майбутне та соцiальних норм. Головним принципом сталого розвитку е те, що сучасний рiвень споживання природних ресуршв не повинен чинити впливу на можливосп споживання тих самих ресуршв майбутшми поколшнями. Але сталiсть не виражае намiрiв щодо використання ресурсiв. Швидше за все вона вiдображае те, що сощальш та полiтичнi спшьноти вважають вартим збереження. Невiд'емними складовими управлiння вiдновними природними ресурсами, зпдно з принципами сталого розвитку, е вщкритють i гнучкiсть у реагуванш на змiни соцiальних потреб та щнностей, розумiння екологiчних, соцiальних та економiчних рушiйних сил, що визначають !х полiтичну вiдповiднiсть та прозорють пiд час переговорiв та прийняття рiшень [1].
У сучасному бiзнес-орiентованому визначеннi стале лiсiвництво озна-чае можливють землевласникiв та лiсових тдприемств виготовляти деревину, забезпечувати iнфраструктурнi послуги та послуги довкiлля з вигодами для сучасного та майбутшх поколшь [9]. Стале лiсiвництво спрямоване на часову перспективу (сучасну та майбутню), на рiзнi види дiяльностi (створення та
тдтримання), на мету (потреби та цш) та на юльюсний критерш (оптимальне забезпечення). Практики менеджменту, що вщповщають потребам та цшнос-тям сучасних суспшьств, беруть до уваги лю як багатофункцюнальний ресурс, специф1чшсть р1зномашття екосистем, потребу тдтримувати бюр1зномаштгя, економ1чний та сощальний розвиток потенщалу л1с1в у сшьсьюй та мюьких мюцевостях [10]. Головним завданням е задоволення локальних, нацюналь-них 1 м1жнародних вимог до стану довюлля, забезпечення довгостроково! дос-тупносп корисних копалин та енергп, забезпечення конкретних комбшацш благ та послуг, сумюних з1 сталим потенщалом ресуршв кожно! дшянки люу.
Важливим моментом е оцшка практик багатоцшьового люового менеджменту, що вщповщае принципам сталого розвитку, як стратеги землекорис-тування, спроможно! забезпечити р1зш сощальш потреби шляхом тдтримання практик люокористування, прийнятних для р1зних сощальних груп. Багато-функщональшсть, як головний принцип розвитку л1с1вництва, передбачае ком-бшащю цшей приватного менеджменту та цшей громадсько! полггаки, визнае необхщшсть зр1вноваження громадських та приватних штерешв, сприяе удос-коналенню реальних угод для землевласниюв, що забезпечують громадсью ви-моги. Усвщомлення вщповщальносп спшьного управлшня м1ж громадським та приватним секторами потребуе переходу вщ 1ерарх1чно! та урядово! регуля-тивних систем, до переговор1в м1ж защкавленими сторонами 1з додатковими 1/або конфлжтними суспшьними потребами та щнностями [10].
Розширення люового та деревообробного сектор1в е прийнятною перспективою у контекст захисту довюлля, змши кшмату та шдтриманш стало! бази вщновних природних ресуршв [6]. Нагромадження додатково! бюмаси в рамках правильних практик люового менеджменту, а також шляхом додатко-вого залюнення, е важливою пол1тичною вимогою в рамках Кютського Протоколу. Значення сталого люового менеджменту виходить за рамки свого по-чаткового зосередження на виробництв1 деревини й охоплюе низку р1знома-штних комбшацш практик люокористування, що вщповщають економ1чним потребам 1 можливостям, та беруть до уваги динам1чно-змшюваш сощальш та культурш цшносл [9].
Для бшьшосп людей важлив1сть люу як частини природного довюлля та мюця, яке дае свободу, е визначальними характеристиками у вибор1 конкретних прюритепв люового менеджменту. Найбшьш прюритетними для вщповщач1в е ди, пов'язаш з1 збереженням флори та фауни л1шв 1 виправлен-ня шкоди, завдано! стихшними лихами.
Для жител1в м1ст лю е улюбленим мюцем для вщпочинку та релакса-цп. Населення прських регюшв вбачае в л1ш захист вщ природних небезпек та мюце приваблення туриспв. Люовласники, фермери та промисловщ роз-глядають лю як джерело доход1в вщ люозагот1вл1 [7]. Для одше! частини населення люи е ушкальними 1 домшантною перспективою для них е збережен-ня л1с1в. 1нша частина розглядае лю як мюце, що е джерелом доход1в та забез-печуе людей робочими мюцями.
Сьогодш урбашзоваш люи та зелеш насадження у мютах 1 навколо них забезпечують дв1 важлив1 перспективи для населення: по-перше, люи
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.17
менше страждають вiд зовнiшнiх впливiв i можуть урiвноважувати та ком-пенсувати шкоду вщ iнтенсивного розвитку деяких регюшв; по-друге, лiси забезпечують проспр, що дае бiльшу свободу руху, шж iншi частини урбаш-зованого ландшафту. Мотивацп лiсокористувачiв вiдрiзняються залежно вщ iндивiдуальних уподобань та соцiального i економiчного статусiв. Лiс е мю-цем, де можна погуляти, займатися спортом, дослщжувати природу або просто подихати i розслабитись. Тому, о^м економiчних цiнностей лiсових еко-систем, сьогоднi дедалi зростае значущють i необхiднiсть врахування сощ-альних i рекреацiйних цiнностей лiсiв.
Загалом лiси виконують низку важливих функцш з погляду забезпе-чення сощальних потреб. Зокрема, це i природне довкшля для флори та фа-уни лiсу, рекреацiйне середовище для мюцевого населення та туристiв, краса пейзажiв, продукування кисню та поглинання вуглецю, фiльтрацiя та зберь гання води, захист вщ шуму та тдтримання стабiльних клiматичних умов. Щоб зберегти лiси для нас та майбутшх поколiнь, доцiльно застосовувати концепщю наближеного до природи лiсiвництва, оскшьки вона дае змогу збе-р^ати бiорiзноманiття, постiйно пiдтримувати стiйкiсть деревосташв, забез-печуе незмiнне функцiонування люового покриву, пiдтримуе обсяги вирубу-вання деревини в обсязi рiчного приросту, дае змогу вщгворювати i формува-ти структуру природних рiзновiкових лiсiв. Ще одним засобом збереження лiсiв е застосування концепцп сталого лiсiвництва, яка дае змогу землевлас-никам та люовим пiдприемствам виготовляти деревину, забезпечувати ш-фраструктурнi послуги та послуги довкшля з вигодами для сучасного та майбутшх поколшь.
Л1тература
1. Адамовський О.М. Поняття i принципи сталого люокористування: юторична ретроспектива / О.М. Адамовський // Еколопчна економжа та менеджмент сталого шсового госпо-дарства: розвиток транс дисциплшарного тдходу до Карпатських пр / за ред. 1.П. Солов1я, В.С. Итона : монограф1я. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши, Вид-во ТзОВ "Л^а-Прес", 2009. - С. 264-271.
2. Синякевич 1.М. Економжа люокористування : шдручник / 1.М. Синякевич. - Льв1в : Вид-во 1ЗМН. - 2000. - С. 402-405.
3. Чернявський М.В. Динамжа деревосташв i наближене до природи лгавництво. Еко-лопчна економжа та менеджмент сталого люового господарства: розвиток транс дисципл> нарного тдходу до Карпатських пр : монограф1я / за ред. 1.П. Солов1я, В.С. Итона. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украни, Вид-во ТзОВ "Лша-Прес", 2009. - С. 201-217.
4. Diekmann A. Social Demands on the Swiss Forest / A. Diekmann, A. Franzen // Swiss Agency for the Environment. Environmental Series 309, 2000. - С. 131-142.
5. Duerr W. Introduction to forest resource economics / W. Duerr // Published by McGraw-Hill in New York, 1993. - 485 p.
6. Law and Sustainable Development since Rio: Legal Trends in Agriculture and Natural Resource Management. Legislative Study 73, FAO, Rome, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/docrep/013/i1945 e/i1945e00.pdf
7. Herrmann K. Multifunctional forestry as a means to rural development (MULTIFOR RD) / K. Herrmann, K. Seeland, W. Zimmermann // Country report Switzerland. - Zurich, February 2002. - 28 p.
8. Hunziker M. The spontaneous reafforestations in abandoned agricultural lands: Perception and aesthetic assessment by locals and tourists / M. Hunziker // Landscape and Urban Planning, 1995. - № 31. - PP. 399-410.
9. Schmithüsen F. The Importance of Empirical Research on Public Perceptions and Attitudes towards Forests for Participatory Policy Development. Working Papers International Series / F. Schmithüsen, W. Zimmerman // Forest Policy and Forest Economics Department of Forest Sciences, 2000. - № 01/2. - 11 p.
10. Schmithüsen F. Multifunctional forestry practices as a land use strategy to meet increasing private and public demands in modern societies / F. Schmithüsen // Journal of Forest Science, 2007. - № 53(6). - Pp. 290-298.
Козий И.В. Обеспечение требований общества с помощью многоцелевого лесопользования
Рассмотрены и описаны роль и значение леса для современного урбанизированного общества, соответствие практик многоцелевого лесопользования принципам устойчивого развития, экономический выигрыш от применения практик многоцелевого лесопользования для владельцев леса и общества в целом.
Ключевые слова: многоцелевой лесной менеджмент, лесная политика, приближенное к природе лесоводство, развитие лесоводства, устойчивое лесопользование.
KoziyI.V. Fulfillment of society's needs by the means of multifunctional forestry
Paper deals with the role and meaning of forests for modern urban society, correspondence of multifunctional forestry practices with sustainable development principles, economic benefits for forest owners and society in general from appliance of multifunctional forestry practices.
Keywords: multifunctional forest management, forest policy, forestry development, close to nature forestry, sustainable forestry.
УДК 630*[477+091] Здобувач Т.Я. КулешниК - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КЛАСИФ1КАЦ1Й ПОСЛУГ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТ ЗАВДАНЬ УПРАВЛ1ННЯ ЛАНДШАФТАМИ I ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Проаналiзовано основш класифжаци екосистемних послуг, 1хш сшльш риси та вщмшностг Здшснено огляд найважливших наукових публжацш з ще! тематики. Акцентовано увагу на значенш класифжацш послуг екосистем для розвитку теоре-тичних i прикладних дослщжень у сферi управлшня ландшафтами та планування сталого землекористування.
Ключовг слова: послуги екосистем, функци екосистем, екосистемш процеси, вигоди, ринки послуг екосистем.
Вступ. Недостатня шформащя стосовно яюсного та кшьюсного аспекту послуг, як надають суспшьству природш екосистеми, призводить до втра-ти вартосп екосистем. Внаслщок цього i послуги екосистем стають дедалi вразлившими, а природний каттал бшьш дефщитним [15]. У науковш лие-ратурi такi ключовi термши як "екосистемний процес", "функцiонування екосистем", "екосистемш послуги" i "вигода" були i залишаються предметом рiз-номанiтних i часом суперечливих тлумачень. Прагнучи створити теоретико-методологiчнi засади оцшювання послуг екосистем, багато авторiв намага-ються розробити системну типолопю i критерп для комплексного оцшювання екосистемних послуг (Г. Дейл^ 1997 [15]; МЕА, 2005 [12]; де Гроот, 2006
1 Наук. кер1вник: доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
