CC BY
39
УДК336.71:330.131.7 Асист. А.В. Фалюта-Львiвський НУím. 1вана Франка
забезпечення фшансово1 стаб1льност1 банку через систему управл1ння ризиками
Дослiджено фшансову стабiльнiсть GaHKÍB, ii суть та чинники. Визначено суть, складовi та основш принципи системи управлiння ризиками банку. Подано основш види ризиюв з якими трапляються банки та видшено головних суб'eктiв цього управ-лiння. Висвiтлено роль аналiзу та видшено систему нормативних акпв, як1 повинен розробити банк для ефективного управлшня ризиками.
Ключов1 слова: банк, дохщшсть, капiтал, ризик, фiнансова стабшьшсть.
Assist. A.V. Falyuta - L'viv NU named after Ivan Franko Providing of financial stability of bank is through control the system by risks
The financial stability of banks and factors are researched in this article. The main problem, components and types of risks are observed, also the main subjects are outlined. The role of analysis and the system of normative acts, which should be produced by the bank for risks effective management.
Keywords: bank, income, capital, risk, financial stability.
Постановка проблеми
Здшснення ефективних заход1в, що сприяють розвитку економжи Ук-ра"ни потребують принципово нових шдход1в до забезпечення стабшьност функцюнування вЫх сфер ринково" шфраструктури загалом та банк1всько" системи зокрема. Адже без стабшьного i сильного банювського сектора не може бути усшшною економiчна полiтика будь-якого уряду. Оскшьки ризики мають чи не найважливше мiсце у забезпеченнi фiнансовоi стабшьност^ ве-лику увагу у дiяльностi банку придiляють стратегii управлiння ними.
Банювська дiяльнiсть е одним з найризиковашших видiв шд-приемництва. У процес свое" дiяльностi банки трапляються з великою кшь-кiстю ризиюв, якi постiйно зростають. Саме тому формування ефективно" системи ризик-менеджменту, в сучасних укра"нських банках, е проблемою надзвичайно актуальною. Оптимiзацiя банкiвськоi дiяльностi повинна грун-туватись на системному пiдходi до управлiння банком загалом i управлшня ризиками зокрема. Виршення даного завдання мае сьогодш надзвичайно ве-лике практичне значення i потребуе наукового опрацювання.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й
Велике значення розв'язання питання фiнансовоi стабiльностi банюв для Украiни зумовило постiйну увагу наукових кш до рiзних ii аспектiв. Важ-ливий внесок виршення низки завдань фiнансовоi стабiльностi бан^сь^' сфери загалом та ризикам зокрема зроблено працями О. Д. Василика, А.С. Галь-чинського, А.М. Герасимовича, О.В. Дзюблюка, О.Д. Заруби, В.М. Кочеткова, А.М. Мороза, Л.О. Примостки, С.К. Реверчука, М.1. Савлука та ш. Вивчення праць вищеназваних вчених дае змогу грунтовно пiдiйти до з'ясування сутностi поставленого наукового завдання, а також виявити питання, що залишились невисв^леними.
У сучаснiй економiчнiй лiтературi недостатньо наукових розробок, присвячених питанням комплексного шдходу до процесу управлшня бан-
ювськими ризиками. Потребують доопрацювання науковi пропозици, що мо-жуть бути реально застосоваш на практицi, а також шляхи змщнення фшан-сово1 стабшьност банку. Власне через це, виникла об'ективна необхiднiсть подальшого дослiдження банювських ризикiв на основi розроблення сучас-них методiв !х мшiмiзаци.
Постановка завдання
Дослщження мае на мет удосконалити науково-практичну базу забез-печення фшансово! стабiльностi банкiв Украши на основi формування кон-цепци управлшня ризиками. Для реалiзаци зазначено! мети визначено таю основш завдання:
• з'ясувати суть та економ1чну природу фшансово! стаб1льност1 банив;
• визначити роль, значения та шструменги управлшня ризиками у баншвськш д^яльностц
• видшити головт види ризишв, притамант д1яльност1 банку;
• дослщити роль анал1зу у ход1 управлшня ризиками банку;
• висв1тлити основних суб'екив, що безпосередньо пов'язат з процесом прийняття та управл1ння баншвськими ризиками;
• обгрунтувати практичт рекомендаци щодо забезпечення ф1нансово1 стаб1ль-ноеп банив Украши на основ1 управлшня ризиками.
Виклад основного матер1алу
Великий вплив на фiнансову стабiльнiсть банку чинить величина, яюсть та концентрацiя прийнятих банком ризиюв. Жоден банк не може вважатися стабшьним, якщо вш обтяжений надмiрними ризиками, реалiзацiя яких в одну мить може призвести до банкрутства. Тому з метою управлшня ними, банк повинен формувати ефективну концепцш управлшня ризиками. Лише банк з нез-начною вщносною часткою прийнятих ризикiв може стабшьно працювати i впевнено протидiяти викликам зовнiшнього та внутрiшнього середовища.
Роль ризиюв у забезпеченнi фшансово! стабiльностi банку можна зрозу-мгги з 11 визначення. Фiнансова стабшьшсть банку - це його здатшсть у часi безперебiйно працювати - надавати послуги i задовольняти вимоги, тдтриму-ючи оптимальну величину лшвщносп, прибутковостi i илатоспроможностi за допустимого рiвня ризиюв, i витримувати при цьому, негативний вплив зов-шшшх i внутрiшнiх чинниюв. Тобто, одним з ключових чинниюв, що визначае рiвень фшансово1 стабiльностi, е величина та яюсть прийнятих банком ризиюв.
З метою забезпечення ефективно! системи ризик-менеджменту, кожен банк повинен розробити власну концепцш функцюнування, яка враховуе основш види ризиюв та особливост 1х прояву. Концепщя ризик-менеджменту повинна забезпечити надшний процес виявлення, оцшки, контролю та мош-торингу вЫх 1х видiв на уЫх рiвнях оргашзаци, також з урахуванням взаемозв'язку мiж рiзними категорiями ризиюв, а ще вирiшити питання кон-флiкту завдань мiж необхiднiстю отримання доходу та мiнiмiзацiею ризикiв.
Управлшня ризиками, зазвичай, не мае на мет цшком усунути ризи-ки, а спрямоване на забезпечення отримання банком вщповщно1 винагороди за 1х прийняття. Виключення становлять тi ризики, щодо яких не юнуе чггко-го зв'язку мiж 1х рiвнем та величиною винагороди банку (наприклад, юридич-
ний ризик, ризик дшово1 репутаци, стратегiчний, операцшно-технолопчний ризики тощо). Сама сутшсть поняття муправлiння ризиками" зводиться до процесу, за допомогою якого банк виявляе ризики, проводить оцiнку ïx вели-чини, здшснюе ïxнiй монiторинг i контролюе своï ризиковi позицiï, а також враховуе взаемозв'язки мiж рiзними ïx видами.
Серед основних ризиюв, з якими зштовхуеться банк, необхщно видь лити: кредитний, ринковий, ризик лштдност1, змiни процентно1' ставки, ва-лютний, операцiйно-теxнологiчний ризик, ризик дшово1" репутацiï, юридич-ний та стратепчний. Усi цi ризики справляють надзвичайно великий вплив на дiяльнiсть банку i вимагають розроблення комплексно:' системи управлшня ними. Ця система повинна забезпечити досягнення наступних цшей:
• ршення щодо ризику мають вщповщати стратегiчним завданням даяльносп банку;
• ршения стосовно ризику мають бути конкретними i чiткими;
• оч^ваиа доxiднiсть мае компенсувати прийнятий ризик;
• розподш капiталу мае вщповщати розмiрам ризик1в, як1 визначае банк.
З точки зору ризик-менеджменту, банювська дiяльнiсть зводиться до прийняття ризику i отримання за це вiдповiдноï винагороди. Формально мож-на виокремити двi основнi цiлi управлiння банювськими ризиками: 1) шд-тримка ризику на низькому рiвнi; 2) мiнiмiзацiя ризику за деяких заданих умов [1, с. 271]. Загальна мета управлшня ризиками - сприяти шдвищенню вартост власного капiталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цшей багатьох защкавлених сторш, а саме: клiентiв та контрагенпв, керiвництва, працiвникiв, Спостережноï ради i акцiонерiв (власникiв), органiв нагляду, рейтингових агентств, iнвесторiв i кредиторiв та iншиx.
Процес управлiння ризиками мае охоплювати вс види дiяльностi банку, якi впливають на параметри його ризику. Управлшня ними передбачае прийняття ршень та вжиття заxодiв, спрямованих на мiнiмiзацiю, уникнення, пом'якшення ризикiв, страхування, встановлення лiмiтiв ïx величини i безпо-середне прийняття ризику. Це управлшня повинно вщбуватися на тому рiвнi оргашзаци, де ризик виникае (фронт- та бек-офюи), а також на найвищих рiв-нях - на рiвнi Правлiння та Спостережноï ради.
Ризики дiяльностi банку виникають на основi об'ективних та суб'ективних чинникiв. Першi спричиненi невизначенiстю, природно прита-манною банювсьюй дiяльностi, другi - особливостями прийняття ршень за-цiкавленими особами в умовах цiеï невизначеностi [2, с. 9]. К^м цього чин-ники ризику подiляють на внутршш та зовнiшнi. Значна частина зовшшшх чинникiв знаходиться поза межами впливу банку, а вщтак вiн не може ïx кон-тролювати. Реалiзацiя чиннику ризику, з яким зштовхуеться банк, може пос-тавити тд загрозу усю фiнансову стабiльнiсть його дiяльностi. Тому в проце-с аналiзу ризикiв, особливо зовнiшнix, банк обов'язково повинен враховува-ти можливють виникнення екстремальних обставин (стрес-сценарiй).
Банк повинен розробити вщповщш нагальнi заходи у формi плану дiй на випадок кризових обставин. Банк також повинен забезпечити наявшсть процедур та заxодiв щодо попередження стресових ситуацш, викликаних внутрiшнiми чинниками. Банк мае здшснювати монiторинг ризикiв задля за-
безпечення та надшного взаемозв'язку мiж загальними параметрами його ри-зикiв та фшансовими ресурсами i фiнансовими результатами через вщповщш механiзми контролю. Мехашзм контролю повинен включати, серед шшого, процедури i заходи щодо мошторингу адекватно! катт^заци банку.
Методика юльюсно! оцiнки ризикiв повинна базуватися на критерн економiчноl вартостi капiталу та необхщносл пiдтримання капiталу на рiвнi, який е необхiдним для компенсацн ризику. Адже саме капiтал е своерщним "буфером", який поглинае негативш наслiдки ре^заци ризикiв i служить юльюсним виразником фшансово! стабiльностi банку. Важливе значення в процесi управлшня ризиками належить органiзацiйнiй структурi, яку визна-чають культура оргашзацн, розмiр i складнiсть вiдповiдних бiзнес-операцiй, види ризику, що приймаються i ютотшсть можливих негативних наслiдкiв. У рiзних банках методи управлiння ризиками можуть вiдрiзнятися, але оргаш-зацiйна структура i механiзми контролю завжди повинш вiдображати завдання i стратегда щодо управлiння ризиками, а також включати процедури !хньо-го визначення, ощнки та перегляду.
Кожен банк мае забезпечити чггкий розподiл функцш, обов'язкiв та повноважень з ризик-менеджменту, а також чггку схему вщповщальност згiдно з двома основними принципами, а саме: 1) розподш функцш i повноважень повинен охоплювати всi органiзацiйнi рiвнi i шдроздши банку; 2) роз-подiл обов'язюв i пiдпорядкованiсть пiдроздiлiв повиннi бути задокументова-нi i доведенi до вщома виконавцiв таким чином, щоб весь персонал банку повнiстю розумiв сво! функцн, обов'язки та повноваження, свою роль в оргашзацн i процесi здiйснення контролю, а також свою шдзвггшсть.
Формування ефективно! системи ризик-менеджменту неможливе без систематичного здшснення аналiзу ризикiв, спрямованого на !х виявлення та оцiнку !х величини. Аналiз ризиюв повинен охоплювати вс продукти, послуги та процеси банку i передбачати не тшьки якiсну оцiнку вiдповiдних ризикiв, але й, де це можливо, оцшку !хшх кiлькiсних параметрiв. Керiвництво банку повинно знати результати аналiзу ризиюв та враховувати !х у свош роботi.
Внаслiдок аналiзу ризикiв можна дшти висновку, що ризики цього банку не вщповщають чи перестали вщповщати обраним параметрам, або що обраш параметри ризикiв не вщповщають або перестали вiдповiдати завдан-ням та стратеги банку. У процес аналiзу надзвичайно важливо простежити за дотриманням банком обов'язкових нормативiв ризику (Н7-Н10, Н13 та ш-ших) [3]. Може виявитися, що оргашзацшна структура i механiзми контролю банку не узгоджуються зi змiнами в параметрах ризиюв. Тому ощнка ризиюв повинна супроводжуватися можливим переглядом завдань, обрано! стратеги та розроблено! оргашзацшно! структури i механiзмiв контролю.
Для забезпечення належного виявлення, розумiння та управлшня ризиками у !х взаемоди мiж собою, вони повинш розглядатися не окремо один вщ одного, а комплексно, як едина система. Аналiз, необхщний для виявлення та узагальнення ризикiв, мае проводитися на рiвнi, що дае змогу охопити банк загалом, як на шдивщуальнш, так i на консолщованш основi. Процес ризик-менеджменту в банку повинен охоплювати вс його структурш щаблi
та рiвнi - вiд вищого керiвництва банку (Спостережноï ради та Правлiння) до рiвня, на якому безпосередньо приймаеться ризик (Вщдш кредитного аналiзу, валютний вiддiл тощо [4, с. 163], тобто фронт- та бек-офюи).
Функцп всix згаданих вище структурних шдроздшв повиннi бути ч!т-ко визначеш та задокументованi, а банк повинен зробити все належне для уникнення конфлжту iнтересiв мiж цими шдроздшами. Адже навiть в найефективнiшиx системах конфлжт iнтересiв у серединi установи здатний звести нашвець всi попередш досягнення. У кожному банку, для забезпечення його фiнансовоï стабшьност, необxiдно також розробити свою систему нормативних аклв щодо ризик-менеджменту. До перелжу цих нормативних актiв обов'язково повиннi входити [5] :
• мiсiя, n,irn та завдання банку, а також стратепя його роботи щодо окремих видiв ризик1в;
• бiзнес-плани, положення, пол1тикн, процедури та iншi регламентнi докумен-ти, що вказують на реальн1 шляхи досягнення встановлених цiлей i виконан-ня передбачених процесiв;
• регламент! документа функцюнальних та територiальниx пiдроздiлiв, поса-довi iнструкдiï, лiмiти та повноваження, яю мають на мет! забезпечити безпо-середню реалiзацiю банк1всько1 дiяльностi.
Перелш цих нормативних аклв гарантуе яюсть та повноту охоплення системи управлшня ризиками. М1с1я, цш та завдання банку дають змогу на початковому еташ вщмежуватись вщ певних вид1в ризику, яю банк не мае бажання приймати. Б1знес-плани, положення i пол1тики регламентують порядок прийняття, управлшня та величину ризиюв, яю бере банк. Водночас посадов! шструкци визначають особливост прийняття ризиюв та забезпечують уникнення конфлжту повноважень серед пращвниюв банку.
Висновки i перспективи подальших досл1джень
Управлшня ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляе ризики, проводить оцшку ïx величини, здшснюе !хн1й мониторинг i контро-люе своï ризиков1 позицiï, а також враховуе взаемозв'язки м1ж р1зними кате-гор1ями ризиюв. Процес управлшня ризиками мае охоплювати вс види дь яльност банку, а управлшня ними повинно вщбуватися як на тому р1вш, де ризик виникае (фронт- та бек-офюи), так i на р1вш Правлшня та Спостереж-но" ради. Необхщно пам'ятати, що чгтка та ефективна система ризик-менеджменту е запорукою фiнансовоï стабшьност банку.
Перспективи подальших дослщжень у цьому напрям! забезпечення фь нансовоï стабшьноси банку, на нашу думку, визначатимуться особливостями розвитку бан^сь^ системи Украши. На сьогодш спостерiгаеться активний прихщ iноземного капiталу у цю сферу економжи, який приносить i нов! технологи управлшня ризиками. Тому подальшi дослщження повинш бути спря-мованi на удосконалення системного шдходу до управлшня ризиками з ура-хуванням шоземного досвщу.
Лiтература
1. Пшик Б.1. 1нвестицшне кредитування: Навч. поабник. - Льв1в: ЛБ1 НБУ, 2005. - 291 с.
2. Каменський А., Кияк А. 1дентиф1кащя, анашз та управлшня операцшними ризиками в украшських банках// Вюник НБУ. - жовтень. - 2005. - С. 7-11.
3. Постанова Правлшня НБУ "Про затвердження 1нструкцп про порядок регулювання д1яльносп банюв в Украiнiм, № 368 вщ 28.08.2001// www.rada.gov.ua
4. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку: Пщручник. - 2-ге вид., доп. i пе-рероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
5. Постанова Правлшня НБУ "Про схвалення Методичних рекомендацiй щодо оргашзацн та функщонування систем ризик-менеджменту в банках Украши", № 361 вщ 02.08.2004// www.rada.gov.ua
УДК 336.77 Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук; доц. 1.Ю. Кондрат,
канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
податков1 аспекти кредитування суб'сктю
п1дприемиицько1 д1яльност1
Проведено анашз критерпв та класифiкацiй видiв кредиту, запропоновано класи-фiкацiю видiв кредиту за критер1ем податкових наслiдкiв кредитування пiдприeмства.
Assist. prof. N.B. Yaroshevich; assist. prof. I. Yu. Kondrat -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Taxis results of crediting of enterprising subjects
The scientific work is devoted to investigation and analyses of credit classification and criteria of classifications. The author credit classification by taxes result criteria are presenting where.
Постановка проблеми. Р1зномаштшсть i складшсть кредитних вщно-син визначае множиншсть форм прояву сут кредиту; питання про види кредиту е дискусшними. За результатами анашзу публжацш з теорп кредиту можна стверджувати, що немае однакового трактування сутносл, форм i ви-дiв кредиту. Практичним аспектом ще! проблеми е вiдcyтнicть чiткоcтi вщне-сення вiдcоткiв за користування рiзними видами кредитiв пiдприемcтвом у податковому облжу. Тому клаcифiкацiя видiв кредиту за податковими нас-лiдками кредитування для тдприемства - одержувача кредиту е актуальною.
Аналiз оcтаннiх дослщжень i пyблiкацiй за темою. Дослщженню сут-ноcтi i видiв кредиту присвячено пращ М.М. Александрово!', Н.Г. Виговсько!', А. С. Гальчинського, А.Г. Голуб, А.Г. Загороднього, ГГ. Клрейцева, О.Г. Пар-тин, М.1. Савлука, Т.С. Смовженко, Л.П. Семенюк та ш. Ряд авторiв подiляе думку, що форми кредиту е тшьки двi - товарна i грошова. А щодо видiв кредиту, приналежност ^е! чи шшо! економiчноl операцп до видiв кредиту та критерпв класифжацп думки авторiв роздiляютьcя. Зокрема, вщомими е кла-сифжацп кредиту за суб'ектами кредитних вiдноcин; за термшом; за галузе-вою спрямовашстю; залежно вiд цiльового призначення; за оргашзацшно-правовими ознаками та умовами надання позичок [1, с. 387-389]. за оргашза-щею кредитних вщносин; за строками користування; за цшьовим спрямуван-ням; за методами надання; залежно вщ кiлькоcтi кредиторiв [2, с. 136-139]; за кредиторами; за видами; за метою використання; за термшом надання; за порядком надання [3, с. 95] та ш.
Метою написання статт е систематизащя та подальший розвиток кла-сифжацп видiв кредиту.
