CC BY
4Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 92-97.
КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО
УДК 342.553 (477.75)
Адельсе^ ова А.Б.
ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ФОРМ Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЕРХОВНО! РАДИ АВТОНОМНО! РЕСПУБЛИКИ КРИМ
На основi анашзу законодавства Укра!ни, наукових джерел автор дослщжуе юри-дичну природу основных форм дiяльностi Верховно! Ради Автономно! Республики Крим.
Ключовi слова: юридична природа, форми дiяльностi, Верховна Рада Автономно! Республики Крим.
Одшею з ключових категорш, що мае безпосередне вщношення для з'ясування особливостей органiзацi! та дiяльностi Верховно! Ради Автономно! Республiки Крим(АРК), е поняття форми !! дiяльностi. Аналiзу подiбних проблем присвячено чи-мало дослiджень iз загально! теорп права та конституцпного(державного) права (Г.В. Барабашева, М.О.Баймуратова В.1.Борденюка, В.Ф. Погоршко, О.Ф. Фрицького та iн.) Тим часом, питання з'ясування юридично! природи форм дiяльностi Верховно! Ради АРК потребують подальшого дослщження.
Метою статп е дослiдження юридично! природи основних форм дiяльностi Верховно! Ради АРК. Теоретичним пiдгрунтям аналiзу цього явища е фiлософське вчен-ня про форму та змiст, основою якого е насамперед пращ таких фiлософiв як Г. Гегель ("Наука лопки") та I. Кант ("Критика чистого розуму"), як сформулювали наближене до сучасного розумiння поняття форми. Проте, якщо I. Кант як вихдну тезу обгрунтовував метафiзичний вщрив форми вiд змiсту, одиничного вщ загального, явища вiд сутносп [1, с. 244], то Г. Гегель обгрунтовував дiалектичний взаемозв'язок форми iз сутнiстю та змютом.
Фiлософськi уявлення про форму i змiст знайшли свое вщображення i в юридичнiй науцi. Сказане стосуеться, насамперед, такого явища як право, яке як вщзначаеться в лiтературi "не iснуе й не може юнувати поза формою" [2, с. 94]. Поняття „форма" використовуеться для характеристики держави, яка вщображае певш особливостi органiзацi! механiзму здiйснення державно! влади i взаемодп держави з сустльством. Зовнiшне вираження змiсту дiяльностi держави по здiйсненню !! функцш характеризуеться термiном "форми здiйснення функцш держави" [3, с. 209, 210-211; 4, с. 152; 5, с. 72].
У сучаснш лiтературi поняття "форма" (вщ лат. forma - зовшшнш вигляд, зовнiшнiй вияв, зовнiшне вираження), в тому чи шшому варiантi трактуеться як зовнiшнiй обрис предмета, його вид, чи зовшшне вираження якого-небудь змюту [6, с. 489]. Крiм того, пiд формою будь-якого явища в загальному виглядi розумдать спосiб iснування змiсту, що е невщдшьним вщ нього i слугуе для його вираження [7, с. 886]; зовшшнш вираз будь-якого змюту, який слугуе для його вираження [8, с. 1287]. При цьому змют розглядаеться як явище, що визначае цше, представляе еднiсть
юридична природа форм д1яльност1 верховно! ради автономно!
вих складових елементiв об'екта, його властивостей, внутрiшнiх процесiв, зв'язюв, суперечностей та тенденцiй, а форма як спошб iснування та вияву даного змiсту [9, с. 595].
Враховуючи, що здiйснення функцiй i завдань держави покладено на державш ор-гани, цi форми трансформуються у форми дiяльностi вiдповiдних оргашв держави. В теоретичних засадах державного управлшня вони називаються формами державного управлшня, пщ якими в сучаснш адмiнiстративно-правовiй лiтературi розумiють зовнiшнe вираження конкретних дiй органiв виконавчо! влади та !х посадових осiб, яю здiйснюються ними в межах !х компетенцп з метою реашзаци завдань i функцiй державного управлшня (виконавчо! влади) Необхщно вщзначити, що змютовним напов-ненням будь-яко! дiяльностi е завдання, функцп та повноваження вiдповiдного суб'екта, а форма зазначено! дiяльностi е зовнiшнiм 11 виявом i полягае у здiйсненнi дш щодо реашзаци вщповщних завдань, функцш та повноважень.
Таким чином, форма дiяльностi як спосiб вираження 11 змiсту представляе собою зовнiшнiй вияв дiй вiдповiдного органу чи його посадово! особи, за допомогою яко! реалiзуються його завдання i функцп. У сучасних умовах найбiльш поширеною е класифiкацiя форм дiяльностi за характером юридичних наслiдкiв, яю передбачають вiдповiднi ди органiв держави та !х посадових осiб. Зокрема, в теоретичних засадах державного управлшня та науц адмшютративного права форми державного управлшня здебшьшого подiляються насамперед на два блоки: правовi i не правовi [10, с. 35; 11, с. 128; 12, с. 278].
Оскшьки за смислом вщповщних положень Конституцп та законiв Укра!ни Автономна Республша Крим е формою самоврядування населення автономп на частит цшсно! територп сучасно! укра1нсько1 держави, i як представницький орган мюцевого самоврядування вона здiйснюе сво! завдання, функцй та повноваження практично в одних i тих самих формах, що властивi для iнших мюцевих рад. Адже цiлком очевид-ним е те, що без вщповщних форм дшльносп повноцшна реалiзацiя завдань, функцш та повноважень Верховно! Ради АРК практично неможлива.
Саме у такому контексп анашзуватимуться форми дiяльностi Верховно! Ради АРК у цьому дослщженш. Вiдправною точкою вiдповiдного анашзу е те, що всi елементи, що входять до системи Верховно! Ради АРК, стають единим цшим лише у випадку, як-що вони певним чином органiзованi, тобто вiдображенi у певнiй формi. При цьому за-конодавством i практикою дiяльностi в1дпов1дних органiв виробленi конкретш форми, що покликанi органiзувати шдивщуальну або спiльну роботу людей i колекгивiв, нала-годити !х взаемодда.
Саме тому кожна новообрана Верховна Рада Автономно! Республiки Крим починае свою роботу з формування вщповщних оргашв, яю виступають як форми !! органiзацi!. В !х рамках депутата здшснюють завдання, функцi! i повноваження, вiднесенi до в1дання представницького органу автономi!. Необхiдно також видшити, що органiзацiя роботи Верховно! Ради АРК мае системний характер. Це означае, що вона (оргашзацш роботи) базуеться на розма!тгi i деташзацп форм !! дiяльностi, що вщображають специфiку природи представницького органу автономп та його функцiй. Разом з тим вони складають певну едшсть, побудовану на взаемозв'язках всiх форм, !х вiдповiдностi демократичнiй природi представницького органу та змюту його роботи.
До того ж треба враховувати, що поняття "органiзацiя" поеднуе в собi не тiльки формування представницьких органiв, а й !х функцюнування. Ось чому будь-якi орга-ни, що утворюються Верховною Радою Автономно! Республши Крим, е не лише фор-
93
мами об'еднання депутатiв чи пращвниюв апарату, а й вщповщними формами дiяльностi представницького органу автономи, що тiсно пов'язанi з його цiлями, зав-даннями, функцiями i компетенцieю. Бiльше того, вони взаемообумовлеш. Завдання i функци вiдображають матерiальний змiст дiяльностi представницького органу автономи, а форми його дiяльностi е засобом реатзаци зазначених функцiй i завдань. Тобто, у даному випадку проявляеться еднiсть структурних i функцюнальних основ.
З урахуванням здобуткiв загально! теори держави i права та наук конституцшного, адмiнiстративного та мунщипального права форми дiяльностi Верховно! Ради АРК у загальному виглядi можна визначити як зовнiшнiй прояв однорщних дiй представницького органу автономи та в цшому, його структурних шдроздшв (органiв), депутатiв та посадових осiб, що здiйснюються з метою реатзаци завдань, функцiй та повноважень, вщнесених до вiдання Верховно! Ради АРК.
Рiзноманiття форм дiяльностi Верховно! Ради Автономно! Республiки Крим потребуе вщповщно! класифiкацi!, що дозволяе розкрити систему форм роботи представницького органу автономи в цшому. За результатами аналiзу вщповщних положень Конституци Укра!ни, Конституцi! АРК, законiв Укра!ни та актiв Верховно! Ради АРК можна дшти висновку, що Верховна Рада АРК, як i iншi представницью органи мiсцевого самоврядування, також здшснюе сво! завдання, функцiй та повноваження у правовiй, органiзацiйнiй та мат^ально-техтчнш формах. У цих формах вщображаеться змiст дiяльностi представницького органу автономи.
Правова форма виявляеться в нормотворчш, правозастосовчiй та правоохороннiй дiяльностi Верховно! Ради АРК та !! органiв, що вщображуеться у прийнятп насампе-ред правових актiв, яю можуть бути як нормативного, так й шдивщуального характеру. Органiзацiйна форма дiяльностi, як зазначалося вище, не спричиняе юридичних наслщюв i безпосередньо не формуе правовщносин. Фактичнi ди, що становлять !! змiст, забезпечують виконання завдань i функцiй Верховно! Ради АРК за допомогою конкретних органiзацiйних форм, що використовуються представницьким органом автономi!. Серед них ключова роль належить органiзацiйно-правовим формам, що зафшсоваш у вiдповiдних законах Укра!ни, нормативно-правових актах автономi!. В лгтерат^ видiляють наступнi основнi органiзацiйно-правовi форми дiяльностi органiв влади АРК: засщання, доповiдi i спiвдоповiдi, спiльна розробка проекпв нормативно-правових актiв, круга столи, семiнари, конференцi!.
Проте, серед оргашзацшно-правових на одному з перших мюць - сесi!, яю забезпечують виявлення загально! думки депутапв та !х волi шляхом колективного прийняття рiшень Верховною Радою АРК. Сюди вщносяться також дiяльнiсть постшних комiсiй, та форми iндивiдуально! i колективно! дiяльностi депутатiв безпосередньо серед насе-лення. Через них здшснюеться тiсний i повсякденний зв'язок представницького органу з виборцями, якi у такий спосiб мають можливiсть постшно впливати на роботу кожного обранця i тим самим на всю Верховну Раду АРК в цшому.
Враховуючи питання дослщження слiд зазначити, що залежно вiд спрямованостi i мети органiзацiйнi форми дiяльностi Верховно! Ради АРК також можуть подшятися на загальш i конкретнi. До загальних форм вщноситься внутрiшньо-органiзацiйна, оргашзаторська i органiзацiйно-масова дiяльнiсть представницького органу.
Внутршньо-оргашзацшна робота полягае в правовому, оргашзацшному i матерiально-технiчному забезпеченнi нормального функцюнування Верховно! Ради АРК як представницького органу автономи. I! змютом е подготовка сесiй, засщань
94
юридична природа форм д1яльност1 верховно! ради автономно!
постшних комiсiй, органiзацiя шдивщуальних i колективних форм депутатсько! дiяльностi.
Органiзацiйно-масова дiяльнiсть Верховно! Ради АРК охоплюе зовшшню сферу дiяльностi представницького органу автономi! i мае на мет залучення до його роботи населення автономi!. Завдяки цiй дшльносп налагоджуеться постiйний зв'язок Верховно! Ради АРК з населенням автономi!, яке активно шдключаеться до здiйснення завдань, функцш та повноважень представницького органу автономп.
Залежно вiд ролi i значення в дiяльностi представницького органу автономп зазначеш загальнi органiзацiйнi форми дшльносп Верховно! Ради АРК також можуть подiлятися на основнi i допомiжнi. До основних органiзацiйних форм дшльносп представницького органу автономп слщ вщнести: сесi!, безпосередню оргашзацшну роботу голiв i заступниюв голiв Верховно! Ради АРК, дiяльнiсть Президп Верховно! Ради АРК, постiйних комюш i т.д. Вони е основними в тому розумшш, що за допомогою цих форм дiяльностi Верховна Рада АРК здшснюе сво! завдання, функцi! i повноваження. До допом1жних форм органiзацiйно! дiяльностi належать: шдготовч^ редакцiйнi, робочi групи постiйних комюш; оперативш наради; семiнари i конференцп, що проводяться для пщвищення квашфшацп i навчання депутатiв; секцi!, тимчасовi комiсi!.
Форми дiяльностi Верховно! Ради Автономно! Республiки Крим можна класифшувати i за iншими ознаками. Зокрема, залежно вiд кола органiв i осiб, що здiйснюють органiзацiйну дiяльнiсть, треба розрiзняти !! колегiальнi i iндивiдуальнi форми. До перших вщносяться сесi! i засщання, наради тощо. До других можна вщнести шдивщуальну роботу депутатiв серед виборцiв. З врахуванням категорi! пи-тань, що розглядаються Верховною Радою АРК та Г! органами, треба видшяти оргашзацшш форми, що використовуються Верховною Радою АРК як органом загально! компетенцп (сесi!) та !! постiйними комгаями як органами спецiально! компетенцi! (поспит комiсi!).
Матерiально-технiчна форма дiяльностi Верховно! Ради АРК не мае безпосереднь-ого правового характеру, а зводиться до здшснення допом1жних заходiв (складання звiтiв, доводок, ведення дiловодства тощо) та забезпечення функцiонування органу публiчно! влади. Вони, хоч i здшснюються на правовiй основi, проте, не спрямоваш на досягнення юридичного результату, мають допомiжний (технiчний, господарський) характер. Характерним прикладом матерiально-технiчних операцiй е дшоводство та документування управлiнсько! дшльносп. 1х основним завданням е фшсування на па-перових або магштних носшх усiх заходiв та правових дiй, якi здiйснюються представ-ницьким органом автономi!.
Торкаючись форми дшльносп представницького органу автономi!, не можна обшти увагою такий г! вияв як взаемодш (координац1я), оскiльки зазначений процес теж мае свое зовшшне вираження i мае прояв у певних формах - формах взаемодп. П1д формою взаемодi! оргашв влади Автономно! Республiки Крим слщ розумти дiю або Гхню сукупшсть (волевиявлення органу влади автономi! або посадово! особи), виражену зовнi та здшснюються з метою виршення питань, вщнесених Конституцiею i законами УкраГни до вiдання автономi!.
В науковш лiтературi пiд взаемодiею розумiють процеси впливу рiзноманiтних об'ектiв один на одного, !х взаемну обумовленiсть, змшу, а також взаемоперехiд одного явища в шше та породження одним об'ектом iншого [8, с. 7; 14, с. 210; 9, с. 88]. У зв'язку з цим, властивосп об'екта можуть бути шзнаш лише у взаемозв'язку з шшими об'ектами, а тому поняття взаемодп перебувае в тiсному зв'язку з системою, яку вони
95
утворюють [15, с. 157]. Взаемодш виступае як iнтегруючий чинник, за допомогою якого вщбуваеться об'еднання самостiйних елементiв в певну систему. Наприклад, взаемодiя людей м1ж собою та з оточуючим середовищем визначае таку систему як суспiльство, його структуру, а також людську поведшку та !! свiдомiсть. У цш роботi до вказано! системи належить система органiв публiчно! влади, основним призначенням яких е ви-конання завдань та функцiй держави, що надшила !х владними повноваженнями. Тому шзнання речей означае пiзнання !х взаемодi!, що е результатом взаемодй м1ж суб'ектом i об'ектом, оскшьки "т один феномен не пояснюеться сам по собi i iз самого себе ..." [13, с. 334].
Поруч з термiном "взаемодш" було використано поняття "координащя", яю часто використовуються як синонiми. Однак перше поняття е складовим другого. Неодно-значний пщхщ до розкриття змiсту категорi! "координащя" призводить до розходжень при вивченнi органiзацiйно-правових форм здшснення цього виду взаемодi!. Так, деяю ученi видiляють форми (способи) координацп [16, с. 80], iншi говорять про "види координацiйних структурних зв'язюв" [17, с. 23-24].
Порiвняльний аналiз цих теоретичних конструкцiй дае можливють зробити висно-вок, що !хня сутнiсть в основному едина й розходження зводяться в термшолопчну площину. Виходячи з цих теоретичних розробок, можна видiлити такi оргашзацшно-правовi форми координацi! як виду взаемодй Верховно! Ради Автономно! Республши Крим: створення спецiальних органiв Верховно! Ради Автономно! Республши Крим на паритетних засадах для реалiзацi! спшьних програм у певних сферах життя автономi!; проведення пленарних засщань (сесш) за участю посадових осiб мюцевих органiв публiчно! влади та керiвникiв пщприемств, установ та органiзацiй; проведення депу-татських слухань, зборiв з питань удосконалення координацiйно! взаемодi! тощо.
Таким чином, проведений аналiз поняття та юридично! природи форм дiяльностi Верховно! Ради АРК дозволяе зробити наступи висновки:
1. Форма дiяльностi як спосiб вираження !! змюту представляе собою зовнiшнiй вияв дш вiдповiдного органу чи його посадово! особи, за допомогою яко! реалiзуються його завдання i функцi!. Очевидним е те, що без вщповщних форм дiяльностi повноцiнна реалiзацiя завдань, функцш та повноважень Верховно! Ради АРК неможли-ва.
2. Верховна Рада Автономно! Республши Крим починае свою роботу з формування вщповщних оргашв, якi виступають як форми !! органiзацi!. В !х рамках депутати здiйснюють завдання, функцi! i повноваження, вiднесенi до вiдання представницького органу автономi!.
3. Верховна Рада АРК, як i iншi представницью органи мiсцевого самоврядування, також здшснюе сво! завдання, функцiй та повноваження у правовш, органiзацiйнiй та мат^ально-техтчнш формах. У цих формах вщображаеться змiст дiяльностi представницького органу автономп.
Слщ вiдзначити, що жодна з форм дiяльностi Верховно! Ради АРК не може бути ушверсальним засобом виконання всiх завдань, функцш та повноважень представницького органу автономп. 1х ефективна реалiзацiя досягаеться лише шляхом комплексного використання рiзних форм дiяльностi.
Список використаних джерел та лгтература:
1. Кант И. Критика чистого разума. - Пр.: - 1915.-284 с.
2. Сурилов О.В. Основи загально! теори держави и права.- Од., 1995.-256 с.
96
юридична природа форм д1яльност1 верховно! ради автономно!
3. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. - Том 1. - Теория государства. - М.: , 1988. - 416 с.
4. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М., 1998. - 570 с.
5. Загальна теорiя держави i права: Навч. поаб. / А.М.Колодш, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та iншi / За ред. В.В. Копейчикова. - К., 2000. - 320 с.
6. Философский энциклопедический словарь. -М., 1998. - 780 с.
7. Ожегов С.И. и Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка:72500 слов и 7500 фразеол. выражений / М. 1992 - 960 с.
8. Большой энциклопедический словарь. -2-е изд.,-М., 1998.- 1456 с.
9. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичёв и др. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1989. - 815 с.
10. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. В 2 т. Т.2/ Под. ред. В.А. Козбаненко. Изд. 2-е, с изм. и доп. - М: «Статут», 2002. - 592 с.
11. Ершова И.В. Правовой режим государственного имущества в хозяйственном обороте. Теоретические основы и пути совершенствования. - М., 2001. - 304 с.
12. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. - М., 1999. - 728 с.
13. Гёте. Г. Избранные философские произведения. М., 1964. -430 с.
14. Украинская советская энциклопедия / В 11 томах: Том 2.К.,1979. - 540 с.
15. Спиркин А.Г. Основы философии: Учеб. пособие для вузов. - М., 1988. - 592с.
16. Агеева Е.А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов. М., 1973. -104 с.
17. Курашвили Б.П. Типология структурных связей в аппарате государственного управления. Формы государственного управления. - М., 1984. - 240 с.
Адельсеит ова А.Б. Юридическая природа форм деятельности Верховной Рады Автономной Республики Крым.
На основе анализа законодательства Украины, научных источников автор исследует юридическую природу основных форм деятельности Верховной Ради Автономной Республики Крым.
Ключевые слова: юридическая природа, формы деятельности, Верховная Рада Автономной Республики Крым.
Adelseitova A.B. The juridical nature of the forms activities of the Supreme Council of the Autonomic Republic of Crimea.
On the base of analysis of the Ukrainin legislative are investigate juridical nature of forms activities of the Supreme Council of the Autonomic Republic of Crimea.
Key words: juridical nature, forms activities, the Supreme Council of the Autonomic Republic of Crimea.
Надiйшла до редакцл 12.11.2008 p.
97
