CC BY
43
УДК: 330. 341.1: (331.101.262:37.013/014)
ЯК1СТЬ СИСТЕМИ ОСВ1ТИ ЯК ОСНОВА ШНОВАЦШНО1
ЕКОНОМ1КИ
Бабенко В.А., ст. викладач (НУ «ОЮА»)
Сучасна економжа е економжою знань, де головним економ1чним ресурсом виступае освта.
Освта е важливою складовою при формуванн нацюнальног гнновацШно! економжи.
Стаття присвячена досл1дженню теоретичних та практичних аспект1в якост1 системи освти як основи формування нащональног гнновацШно! економжи.
Метою даного досл1дження е оцтка якост1 системи освти на вах ii р1внях.
Ключовi слова: Ыноваци, тновацшна економжа, oceima, ятсть системи oceimu.
КАЧЕСТВО СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ КАК ОСНОВА ИННОВАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ
Бабенко В.А., ст. преподаватель (НУ «ОЮА»)
Современная экономика является экономикой знаний, где основным экономическим ресурсом выступает образование.
Образование является важной составляющей при формировании национальной инновационной экономики.
Статья посвящена исследованию теоретических и практических аспектов качества системы образования как основы формирования национальной инновационной экономики.
Целью данного исследования является оценка качества системы образования на всех её уровнях.
Ключевые слова: инновации, инновационная экономика, образование, качество системы образования.
THE EDUCATIONAL SYSTEM QUALITY AS THE BASE OF THE
INNOVATIVE ECONOMY
Babenko V.A., senior teacher (National University «Odessa Academy of Law»)
Modern economy is the knowledge based economy. Now the main economic resource is the education. The education is the important component in the formation of the national innovative economy.
Without development of the educational system the Ukrainian economy cannot move to the innovative model.
The article is devoted the theoretical and practical aspects of the educational system quality with the purpose of the formation the national innovative economy.
The target of this research is the appraisal of the educational system quality in all its levels.
It was emphasized that the primary concern in the formation of the national innovative economy should become improvement of secondary and higher education, development of continuous education and life-long education on innovative basis.
Keywords, innovation, innovative economy, education, educational system quality.
Постановка проблеми. 1нновацп динамша все бшьше синхрошзуеться з виступають основним ресурсом та рушieм шновацшною, що свщчить про виключну роль сучасного соцiально-економiчного поступу. шновацш у досягненш високих темтв Починаючи з 70-х роюв ХХ ст., економiчна економiчного зростання.
© Бабаченко В А Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015
Якщо для етапу шдус^ального розвитку характерним е лiдерство фактору катталу, то для сучасного,
постшдус^ального, наукового знання. Сьогоднi саме знання стае основним джерелом розвитку та багатства як для окремих людей, тдприемств, регюшв, так i для краши в цiлому [1].
За статистикою ЮНЕСКО, у двадцятьох крашах, де сконцентровано 95% наукового потенщал планети, подушений НД щорiчно зростае на 200 дол., у вшх шших крашах, де працюе тшьки 5% учених свiту, щорiчне зростання прибутюв становить усього 10 дол. [2,с.36].
На думку академiка НАН Украши А. Чухна, головним чинником шновацшного розвитку е наука, яка створюе новi зразки технiки й технологи, та освгга, що забезпечуе загальнокультурну i професiйну пiдготовку людей, здатних i працювати з новою техшкою, i управляти И функщонуванням [3].
Освiта створюе базис для всебiчноl iнтелектуалiзацil економiки, визначае потенщал та вектор науково-техшчного прогресу, а отже, е найважлившим чинником шновацшно! економiки, отже для переходу економши Украши до шновацшно! моделi розвитку необхщно придiлити найсерйознiшу увагу якосп системи освiти.
Аналiз останшх до^джень та публжацш. Вивчаючи зв'язок мiж освiтою на економiчним зростанням у 25 великих крашах свггу, американський фахiвець у галузi економiчноl ютори Iстерлiн обгрунтував висновок про те, що сучасне економiчне зростання зумовлене переважно потенцшними знаннями населення i його мотивацiями, в основi яких лежить освгга [4, с.107].
Сшвробггаики Нiдерландського
iнституту економiки розрахували, що в 23 рiзних за рiвнем економiчного розвитку крашах кожнi 1,038% приросту в структурi робочо! сили пращвниюв з вищою освiтою i 0,65% приросту працiвникiв iз середньою освiтою призводили до збiльшення на 1% НД.
За даними Т.Шульца, розвиток системи освгш в США за перюд 1929-1957рр. забезпечив прирют НД на 21% при нормi вiддачi 11% [5, с. 121].
Г.Беккер першим виконав статистично коректний розрахунок економiчноl ефективностi освiти. 1нвестици в людський капiтал не тшьки сприяють збiльшенню
доходiв iндивiда, а й зумовлюють пiдвищення продуктивностi пращ. Наприклад, освгга, окрiм формування професшних знань i навичок, розвивае також шдприемницью таланти, зменшуе опiр нововведенням, спрощуе сприйняття змiн; пiдготовка й тдвищення квалiфiкацil на виробництвi (накопичення виробничого досвщу) сприяе швидкому й безболюному переходу на новi технологи [6].
Швидкий розвиток науки i технiки вносить сугтевi корективи у осв^нш процес. Сьогоднi доведено, що у сферi науки i проектування так званий перюд натврозпаду знань (за термшолопею А.Шапiро) становить приблизно п'ять роюв. Причому, за даними П.Книхта [6], розрiзняються знання з тривалим та коротким перюдами натврозпаду. До перших належать академiчна, теоретична освгга, що одночасно е базою для придбання багатьох видiв знання з коротким перюдом напiврозпаду. Час формування таких знань е тривалим, перюд окупносп - довгим, але вони дають високий сощальний ефект.
Проблеми освгш дослщжували в рiзнi часи багатьох зарубiжних та впчизняних науковцiв, зокрема: Й.М.Бескид, Ю.Я.Бобало, Я.Я.Болюбаш, 1.О.Вакарчук, Ю.М.Вiтренко, G.Г.Gфiмов, М.З.Згуровський, Р.Ю.Кп-ель, К.В.Корсак, В.Г.Кремiнь, В.1.Куценко, М.Я.Матвеев, В.М.Новков, Ю.М.Олексеев, В.А.Яблонський, Т.Шульц та ш. Проблемi якостi освiти присвяченi пращ таких вчених, як Н.В.Москаленко, 1.О.Потай, 1.А.Шайдур та iн.
ВидЫення невиршених частин загальноь проблеми. Сучасна система освгш, створюючи фундамент iнновацiйноl економши, i сама мае базуватися на шноващйних засадах, постiйно розвиватися i вдосконалюватися.
Отже, вимагае подальшого вивчення якiсть системи освiти в контексп формування iнновацiйноl економiки.
Метою статтi е дослщження якостi системи освгш як основи розвитку iнновацiйноl економши.
Виклад основного матерiалу до^дження. Одшею iз стратегiчних цiлей розвитку еС до 2011р., визначених на Самiтi Свропейсько! Ради у Лiсабонi в березш 2003р., було визначено тдготовку до
Вiсник економiки транспорту i промисловостi № 51, 2015
переходу до цифрово1 економши, що грунтуеться на високому рГвш освiти.
Перший Форум з економши знань, що вiдбувся у Парижi у лютому 2002р. пiд назвою «Розбудова економiки знань - можливосп та виклики для кра1н-претендеш1в на вступ до €С», фокусувався на тдходах до формування полiтики з чотирьох складових економши знань: економiчного та iнституцiйного режиму, освiченого та квалiфiкованого населення, шформацшно1 iнфраструктури та нащонально! шновацшно1 системи. На Самт €вропейсько1 Ради у Барселонi (березень 2005р.) европейсью уряди зобов'язалися активiзувати науковi дослiдження та шновацп шляхом збшьшення видаткiв на цi цш. Передбачалася реструктуризацiя
европейського наукового простору у дшсно конкурентний, мобiльний дослщницький ринок, реалiзацiя 1нновацшно1 програми для Свропейсько! спiльноти, що сприятиме вшьному обiгу технологiй поряд з вшьним обiгом товарiв, i на цш основi просування та бiльш ефективне використання шновацш.
Другий Форум з економжи знань у Гельсшю в березш 2006р. був присвячений впровадженню економiки знань у кра1нах Центральное' та Схщно1 Свропи. Представники всГх запрошених краш-кандидатГв, а також Роси, Укра1ни та Туреччини у сво1х доповiдях демонстрували результати впроваджених програм i заходiв по однш з чотирьох складових стратеги. За результатами дослщжень була доведена необхщнють врахування п'ято! складово1 - держави як шщатора та координатора впровадження економши знань в ус сфери життедiяльностi кра1ни.
Невiд'емною основою впровадження економши знань виступае належний рiвень розвитку нацюнально1 системи освгш.
Основними показниками
конкурентоспроможностi нацiональних
систем освгги, за оцiнками Всесвiтнього економiчного форуму, е такi: яюсть освггаьо1 системи; яюсть математично1 освгш; яюсть навчальних закладiв з тдготовки управлшщв; сприйнятливють наукових шститупв до шновацшних змш; розповсюдженiсть систем перепiдготовки персоналу; наявнють професiйних управлiнцiв; яюсть науково-дослщних шститупв; сприйнятливють науковцiв та iнженерiв до iнновацiйних змш [7, с.44].
Як бачимо, центральною проблемою розвитку освгш виступае забезпечення ll якосп. Саме на це звертае увагу бшьшють науковцiв i практиюв, що працюють в сферГ освгш.
Яюсть розглядаеться не тшьки як результат дГяльносп, а i як можливосп його досягнення у виглядГ внутршнього потенщалу та зовшшшх умов, а також як процес формування характеристик [8].
Яюсть освгш в узагальненому визначенш - це комплекс показниюв компетентносп i професшно1 свщомосп, що характеризують здатнють особи здшснювати фахову дГяльшсть вщповщно до вимог сучасного етапу розвитку економГки, на визначеному рГвш ефективносп та професшного устху, Гз розумшням сощально1 вщповщальносп за результатами фахово1 дГяльносп.
Проблема якосп освгш полягае не тшьки в забезпеченш певного обсягу знань, скшьки в 1хнш структура вмшш використовувати набуп знання для виршення професшних задач, здатносп постшно навчатися, творчо мислити.
Слад зауважити, що в перехщнш економщ юнуе два протилежних погляди стосовно якосп освгш. Представники сфери освгш вважають, що низька затребуванють економшою науково-штелектуального
ресурсу, утвореного системою освгш й, особливо, ушверситетським сектором, зумовлена незадовшьними темпами шновацшно1 модершзацп економши. Навпаки, шдприемщ звинувачують систему освгш в «освггаьому сепаратизма», замкнутосп на цшях саморозвитку, наслщками якого стають неприйнятна яюсть освпшх послуг i наукового продукту, недовиробництво наукового й штелектуального потенщалу, здатного забезпечити шновацшну компоненту розвитку.
Фактично проблема якосп освгш зумовлена трансформащею шдустрГального суспшьства в постшдустрГальне, еволющею ролГ людини в економщг становленням i розвитком людського катталу. Вона вимагае перегляду економГчних вщносин у сферГ освгш.
Яюсть освгш забезпечуеться такими чинниками, як: яюсть учшв та яюсть викладацького складу, яюсть освпшх стандарта, яюсть матерГально-техшчно1 та
Вкник економжи транспорту i промисловост № 51, 2015
шформацшно-методично1 бази освпнього процесу, яюсть технологiï освiти, творчють та ефектившсть педагогiчноï та виховноï роботи, яюсть управлшня, органiзацiï, контролю освпнього процесу.
Оцiнити стан якостi освгги дуже складно, система традицiйних показниюв, що вимiрюють кiлькiсть випускникiв чи устшшсть навчання, тут, на жаль, не придатна. Зрозумшо, що необхщний новий методологiчний апарат, який треба якнайшвидше розробити та застосувати на практищ.
Спробуемо оцiнити якiсть освгги в Украïнi за наявними даними.
Аналiз мiсця Украши у рейтингу конкурентоспроможносп в контекстi вiдповiдностi освггаьо1' системi вимогам iнновацiйних змiн свщчить про значне вiдставання за всГма показниками вiд розвинених краш. Зокрема, за рiвнем сприйнятливостi до шновацш науковцiв та iнженерiв спостерiгаеться вщставання Украши (4,6 бали порiвняно з 6,0 у Фшлянди; 5,8 - у США; 6,1 - у СшгапурГ). Щодо розвиненостi систем навчання персоналу, що е основою формування системи безперервно1' освгга, то бальна оцiнка Украши за щею складовою майже вдвiчi менша порiвняно з краïнами-лiдерами у рейтингу
конкурентоспроможносп (Фiнляндiею, США, Швещею, Сiнгапуром, Нiмеччиною) [7, с.44].
Вщставання якосп укра1'нсько1' системи освiти спостерГгаеться на всiх рiвнях.
На рiвнi загально1' середньо1' освiти серйозне занепокоення викликае той факт, що в Украш е низькою якiсть математично1' i природничо1' освiти: за мiжнародним дослщженням TIMMS, яке вперше було проведене у 2007 р., з'ясувалося, що за рiвнем устшносп (за мiжнародними тестами перевiрялися учнi 4-го та 8-го класГв) Украша поступаеться Росп, Казахстану, Вiрменiï, крашам Балтiï. Поглиблена освгга з фiзики та математики взагалi зникла з бюджетного фшансування. Отже, випускники украшських шюл не мають належно1' пщготовки для продовження освгга на природничих факультетах ушверсите^в або у вищих технiчних навчальних закладах, в той час як саме таю напрями пщготовки закладають базис науково-технiчного прогресу. Фактично ми втрачаемо наш штелектуальний потенцiал вже на перших кроках його формування.
За даними дослщження Фонду «Демократичш шщативи» Гм. I.Кучерiва, 70,5% респондента ощнюють яюсть вищо1' освни в Украш як низьку та середню. Результати сощолопчного опитування, проведеного 1нститутом економГки та прогнозування НАН Украши, свщчать: понад 70% майбутшх фахГвщв в ушверситетах опановують певну сукупшсть знань, можуть 1'х шаблонно застосовувати, але не здатш виршувати незнайомГ для них завдання; 20% випускниюв украшських вишГв дуже погано орГентуються в обраних професГях через власну недбалють i небажання вчитися; 10% -це випускники, яю добре оволодши методом самонавчання i самовдосконалення. Навнь якщо припустити, що щ останш 10% фахГвщв зможуть реалГзувати себе в сферГ НДДКР, вщдача вищо1' освни в Украш е дуже низькою.
СуттевГ прогалини спостерГгаються в оргашзацп пГслядипломно1' освни, яка мала б забезпечувати фахове удосконалення, поглиблення, оновлення професшних знань, умшь i навичок. Статистика свщчить, що в Украш в середньому на чотири тдприемства тдвищуе квалГфшащю лише один пращвник. В той час,як в сферГ НДДКР (як було вказано вище) перюд натврозпаду знань становить приблизно п'ять роюв, пращвники в Украш пщвищують квалГфшащю в середньому раз на 13-15 роюв (у розвинених крашах - раз на 3-5 роюв) [9].
ЗростаючГ темпи економГчних знань i гнучюсть ринку пращ призводять до необхщносп змши роботи i навпъ професп, що вимагае реалГзацп концепцп безперервно1' освни (освни впродовж життя). За цим рГвнем системи освни Украша посщае 23-е мюце в рейтингу серед 25 краш.
Навнь щ окремГ показники свщчать про наявнють серйозних прогалин у якосп освни в нашш державг
Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у вказаному напрям1 На думку автора, яюсть освни, насамперед, гальмують наступш проблеми.
Дотепер не розроблеш параметри, необхщш для ощнки ролГ освни у формуванш людського катталу. Освпа i дос ощнюеться за внутршшми критерГями, що не дае змогу проанатзувати ïï яюсть на всГх рГвнях.
Постшне недофшансування сфери освни в Украш негативно вщбиваеться на ïï
Вiсник економiки транспорту i промисловосп № 51, 2015
якосп, передусiм тому, що знижуе мотивацiю викладацького складу до творчо1 та плiдноï працi.
Недофшансування науково-технiчноï сфери не сприяе припливу молодих кадрiв.
В цiлому вщсутнш зв'язок мiж якiсним навчанням та заробпною платою випускникiв.
Комерцiалiзацiя освгги суттево звужуе можливостi доступу до œï дiтей з малозабезпечених смей i до того ж призводить до попршення якосп учшв.
Освпш стандарти та освпш програми не враховують значну диференцiацiю базового рiвня знань та розумових здiбностей учшв.
Освинш процес вiдiрваний вiд сучасних запитiв науки та виробництва.
Немае незалежного контролю якосп результата в системГ освгш (крiм загальносередньоï).
Для виршення зазначених проблем необхщно запровадити наступнi заходи.
Формування освiтньоï складовоï людського капiталу розглядати як базову складову державно1' iнновацiйноï полгшки.
Розробити критери та показники щодо ощнки ролГ освгш у життедiяльностi людини та якосп результату освгш.
Вивести фшансування освгш i науки на законодавчо встановлений рГвень, в тому числг за рахунок залучення позабюджетних джерел. На всГх рГвнях запровадити шдивщуальний шдхщ та шдивщуальш освпш програми, залучити до штату на постшнш основГ висококвалГфшованих психолопв для супроводу навчального процесу та профшактики/виршення академГчних та дисциплшарних проблем.
Докоршно змшити роль виробничоï практики у навчальному процесс перетворивши ïï з формальноï на реальну складову освгш. На регюнальному рГвш створити банк даних щодо юнуючих проблем (за галузевим розподшом), що слугуватимуть темами вщповщних квалГфшацшних робГт та наукових розробок.
Для певних навчальних закладГв, що готують фахГвщв для роботи з людьми, де е дуже високим рГвень професiйноï вщповщальносп (медики, юристи, сощальш пращвники тощо), при прийомГ запровадити жорсткий вибГр за психолопчними, особистюними параметрами.
На всГх рГвнях проводити незалежний всебГчний контроль якосп знань випускниюв
на базi науково-обгрунтованих критерпв. На пiдставi цих даних, а також ощнки роботодавщв, де працевлаштовуються випускники, скласти рейтинг навчальних закладiв.
Комплексне застосування зазначених заходiв сприятиме вдосконаленню якостi освгги.
Формування яюсно1 освiти забезпечуе науково-штелектуальний потенцiал наци, що створюе шновацш компоненту розвитку.
Перехщ до яюсно! освiти вимагае перегляду змiсту навчання, вщмови вiд застарiлих догм, змши економiчних вiдносин у сферi освгш. Це складний i тривалий процес, де необхщна участь всiх економiчних суб'ектiв i обов'язково - держави. Але тшьки так Украша може встати на шлях шновацшного розвитку.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Яремко Л. А. «Нова економша» та шновацшний розвиток/ Л. А. Яремко // Маркетинг i менеджмент iнновацiй. - 2011. -№3(1). - С. 25-26.
2. Економiко-правовi теоретичш та практичш аспекти переходу економiки Украши на iнновацiйну модель розвитку: монографiя./ [О. П. Орлюк, О. Б. Бутшк-Сiверський, Н. М. Мироненко та ш.]; наук. ред.. О. Б. Бутшк-^верський ; Акад. прав. наук Украши, Наук.-дослщ. iн-т штелектуально! власностi. - Ки1в: Лазурiт -Полираф, 2010. - 416с.
3. ^мченко Н. О. Чинники розвитку шновацшно орiентованого суспiльства / Н. О. ^мченко, Г. А. Мохонько// Економiка. Управлiння. 1нновацп. - 2011. - №2. - С.126-131.
4. Длугопольський О. В. Суспшьний вектор економжи i публiчнi фiнанси в епоху глобальних трансформацш : монографiя / О. В.Длугопольський. Тернопiль : Екон. Думка, ТНЕУ, 2011. - 632с..
5. Гршнова О. А. Людський каттал : формування в системi освiти i професшно1 тдготовки : монографiя / О. А. Гршнова. К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 254с.
6. Зуев А., Интеллектуальный капитал / А. Зуев, Л. Мясникова // Риск - Ресурсы. Информация. Снабжение. Конкуренция (Москва). - 30.12.2002. - 004. - С.4 - 13.
Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015
7. Цш розвитку тисячолггтя. Украша -2010. Нацiональна доповщь. К, 2010, 107с.
8. Болгова Е. В. Экономическая роль образования : статистический парадокс или проблемы эффективности? / Е. В.Болгова // Креативная экономика. - 2011. - №10(58). -С.68-73.
9. Рожко В. I. Безробптя в Укрш'ш як показник сощального розвитку краши / В. 1.Рожко // Вюник НТУ «ХП1». Серiя : Техн. Прогрес i ефектившсть виробництва. - Х.: НТУ «ХП1». - 2013. - №20(993). - С.70-76.
Рецензент д.е.н., професор НУ «ОЮА» К1б1к О.М. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТ Сухорукова Т.Г.
УДК 332.8
ЕФЕКТИВНА I ГНУЧКА СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА В УМОВАХ
ГЛОБАЛВАЦП
Пакулта А.А., к.е.н, доцент (ХНУБА), Пакулта Г.С., студентка (УкрДУЗТ), Бондарев С.Е., студент (ХНУБА)
Авторами обгрунтоват тщативи з метою забезпечення ефективног i гнучког сощальног полтики в умовах глобалiзацii: для стабмзацп рiвня життя населення; у контекстi розвитку зайнятостi; у наnрямi розвитку профестного навчання на виробництвi; для розвитку робочих Micць; щодо збереження наявних та створення нових робочих Micць; у контекcтi розвитку сощальног полтики щодо заробтног плати; щодо розвитку сощальног полтики у cферi пенстного забезпечення; у напрямi поглиблення адреcноcтi системи державног сощальног допомоги.
Ключовi слова: сощальна полтика, глобалiзацiя, сощальний розвиток, тфраструктура, державно-приватне партнерство.
ЭФФЕКТИВНАЯ И ГИБКАЯ СОЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
Пакулина А.А., к.э.н, доцент (ХНУСА), Пакулина А.С., студентка (УкрГУЖТ), Бондарев С.Э,. студент (ХНУСА)
Авторами обоснованы инициативы с целью обеспечения эффективной и гибкой социальной политики в условиях глобализации: для стабилизации уровня жизни населения; в контексте развития занятости; в направлении развития профессионального обучения на производстве; для развития рабочих мест; для сохранения имеющихся и создания новых рабочих мест; в контексте развития социальной политики относительно заработной платы; для совершенствования социальной политики в сфере пенсионного обеспечения; в направлении углубления адресности системы государственной социальной помощи.
Ключевые слова: социальная политика, глобализация, социальное развитие, инфраструктура, государственно-частное партнерство.
© Пакулша А.А., Пакулша Г.С., Бондарев С.Е.
Bíchiik економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015
