CC BY
45за недостатність - 0,3 бали. Було змінено перелік елементів труднощів - вони стали більш складними за координацією і амплітудою. У довільних вправах із предметами гімнастки мали виконувати по дві вищі труднощі з кожної фундаментальної групи без предмета (стрибки, рівноваги, повороти, нахили). Знижка за їхню відсутність - 0,3 бали. Мінімальна кількість вищої труднощі у програмах майстрів спорту складала 8 елементів, кожен з яких оцінювався у 0,5 бала. Учасниці фінальних змагань мали виконувати мінімум 10 елементів вищої труднощі плюс елементи ризику (0,3 бали) й особової технічної складності (0,3 бали). Правилами уточнювалося поняття комбінації, як труднощі, що мала складаються з двох технічно складних або ризикованих елементів. Такі комбінації зараховувалися як 2 вищі групи труднощі. Парні і групові вправи оцінювалися двома бригадами суддів: перша бригада оцінювала композицію і труднощі, друга - виконання, погодженість і загальне враження.
Правила змагань 1987 року були введені у дію за рік до першого старту радянських гімнасток на Іграх Олімпіади у Сеулі. Подальший розвиток вітчизняних правил змагань і системи суддівства вправ відбувався узгоджено з правилами FIG активну участь в розробці яких брали наші провідні тренери.
Висновки.
1. На ранніх етапах розвитку художньої гімнастики правила змагань істотно відрізнялися від сучасних. В процесі розвитку змінювався зміст програм, пропорція обов’язкових і довільних вправ. Відмінності стосувалися вимог до розмірів і покриття площадки, предметів, віку учасниць змагань, музичного супроводу, костюмів гімнасток, композиції і труднощі вправ. Ці зміни постійно вносилися з метою підвищення об’єктивність суддівства, конкретизації критеріїв оцінки труднощів та хореографії вправ і поступового їх узгодження з міжнародними правилами. Такий підхід став основою стандартизації національних правил змагань згідно політики FIG з питань розвитку змагальних програм і системи їх суддівства у період входженням художньої гімнастики до Олімпійського руху.
2. Аналіз розвитку правил змагань і системи суддівства в художній гімнастиці періоду 1955 - 1987 років свідчить про наявності тенденції щодо періодичності у нарощуванні спочатку якісної, а потім кількісної компоненти труднощів вправ. Другою тенденцією було збільшення ролі і значення композиційної досконалості при високому рівні вимог до технічної майстерності.
3. Постійних змін зазнавав кількісний склад як самих суддівських бригадах, так і суддів у бригадах. Ця тенденція була пов’язана з уточненням і деталізацією критеріїв суддівства і спрямовувалась на підвищення об’єктивності рішень суддів при розподілі гімнасток по зайнятих місцях.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку аналізу змін правил змагань і сис-
теми суддівства олімпійського періоду розвитку художньої гімнастики.
Література
1. Анализ результатов соревновательной деятельности и подготовленности членов сборной команды Украины по художественной гимнастике на этапе непосредственной подготовки к играм ХХУП Олимпиады / Т.В.Нестерова, А.ГЯщенко, Л.А.Тайболина. - К.: ГНИИФКС, 2000.- 46 с.
2. Винер И. А. Подготовка высококвалифицированных спортсменок в художественной гимнастике: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Санкт-Петербург: ГАФК им. Лесгафта, 2003. - 25с.
3. Нестерова Т.В. Эволюция и перспективные направления развития классификационных программ по художественной гимнастике // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов / Под ред. С.С. Ермакова. - Харьков. - № 6. - 2006. - С. 33-43.
4. Поэзия движения: К истории создания художественной гимнастики в Ленинграде / Сост. И.Н. Ионина. - Л.: Ле-низдат, 1987. - 159 с.
5. Художественная гимнастика: Правила соревнований. - М.: Физкультура и спорт, 1955.- 47 с.; 1960. - 43 с.; 1967- 40 с.; 1971.- 54 с.; 1975. - 55 с.; 1977 - 64 с.; 1982. - 57 с.; 1985. - 63 с.; 1987 - 62 с.
6. Художественная гимнастика: Правила соревнований для первенства мира и других международных соревнований.
- М.: FIG, 1973. - 59 с.
7. Художественная гимнастика: Учебное пособие / Под ред. Ю.Н. Шишкарёвой, Л.П.Орлова. - М.: Физкультура и спорт, 1954. - С. 118 - 128.
Надійшла до редакції 19.01.2007р.
WEB-КЛАСИФІКАТОР ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Осадчий В.В., Дудченко Є. В. Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. У статті вирішується проблема систематизації наукової інформації за допомогою Web-класифікаторів, під якими розуміється програмний засіб, що функціонує у мережі Інтернет, для здійснення процесу визначення відношення певної сутності (об’єкта, події, проблеми тощо) до наперед визначеної категорії чи класу Описується розроблений Web-класифікатор з систематики риб фауни України, який є частиною сайту іхтіологічного інформаційного центру: його інтерфейс, властивості, структура.
Ключові слова: систематизація наукової інформації, Інтернет, Web-класифікатор.
Аннотация. Осадчий В.В., Дудченко Е.В. WEB-классификатор как средство систематизации научной информации. В статье развязывается проблема систематизации научной информации с помощью Web-классификаторов, под которыми имеется ввиду программное средство, функционирующее в сети Интернет, для осуществления процесса отношения определенной сущности (объекта, события, проблемы и т.д.) к наперед определенной категории или классу. Описывается Web-классификатор по систематике рыб фауны Украины, который является частью сайта ихтиологического информационного центра: его интерфейс, структура, особенности.
Ключевые слова: Интернет, Web-классификатор. Annotation. Osadchiy V.V., Dudchenko E.V. The web-qualifier as means of ordering of the scientific information. In clause the problem of ordering of the scientific information by means of Web-qualifiers under which is available in view of a software functioning in a network
the Internet, for realization of process of the attitude of the certain essence (object, event, a problem, etc.) to beforehand certain category or a class is untied. The Web-qualifier on systematization of fishes of fauna of Ukraine which is a part of a site of icthyological information centre is described: its interface, structure, features.
Keywords: Internet, the Web-qualifier.
Вступ.
Останні десятиріччя розвитку нашого суспільства позначаються інформаційною революцією, що захопила усі галузі науки, техніки, відпочинку та майже всі інші сфери людської діяльності. Таких вражаючих змін цивілізація досягла за допомогою створення машин для обробки інформації - комп’ютерів, а також завдяки розповсюдженню мереж передачі даних між ними. Ідея об’єднання обчислювальних машин, яка виросла з мережі ARPANET до інформаційної супемагістралі Інтернет, створила умови для реалізації цілої низки сучасних інформаційних технологій: створення надпотужних розподілених мереж з тисяч комп’ютерів, розподілене зберігання інформації, розподілена обробка даних та ін. Інтернет надав можливість суспільству оперативно формувати критичну масу інтелектуальних ресурсів на відстані, тобто не збираючись кожен день в одному адміністративно і географічно місці.
Найбільш масовим практичним застосуванням додатків Інтернет є Web. З’явившись у середині 90-х років, сьогодні він є важливою можливістю для створення і розвитку глобально усім членам загальносвітової Інтернет-співдружності у рівній мірі доступне поле текстової, графічної, звукової та ін. інформації. Зростання об’єму інформації, що міститься у Інтернет і локальних мережах організацій, є причиною все більш зростаючої складності її відображення у вигляді структурованих по смислу сховищ. Починаючи ще з доком’пютерної епохи, як ефективний засіб смислової організації масивів даних, що забезпечують можливість зручного доступу до них, використовуються класифікатори та ієрархічні каталоги. На сучасному етапі цей підхід застосовується різноманітними комп’ютерними системами підтримки пошуку і доступу до даних і документів. Ймовірно, з усіх типів таких систем, лідерами по кількості людей, що їх використовують, є Web-каталоги, такі як Yandex, Yahoo! або Rambler. Програмування таких систем незамінне для ефективного пошуку, навігації та систематизації великих масивів даних, наприклад, таких як дані наукових досліджень.
Однією із сфер застосування можливостей Web є розробка програм для систематизації наукових даних для подальшого опублікування результатів наукових досліджень у мережі Інтернет: інформаційно-довідкові системи, системи реєстрації, статистики, опитування, спілкування у мережі Інтернет, каталоги, класифікатори та ін.. Наприклад, як показало дослідження українського Інтернет-простору, серед інформаційних національних ресурсів немає значних сайтів чи порталів з іхтіології, які об’єдну-
вали б дослідників у цій галузі. Важливою проблемою у галузі іхтіології також є питання єдиної класифікації риб фауни України.
Останнім часом багато уваги приділяється розширенню нашого уявлення про Web [2]. Описують Web-технології [3], виділяють поняття Web-сто-рінка [5, 546], Web-сайт [5, 546], Web-вузол [5, 546], Web-видавець [5, 546], Web-програмування [4], також останнім часом багато уваги приділяється проблемам застосування автоматичної класифікації для заповнення Web-каталогів, таких як Yandex, Yahoo! або Rambler [1]. Проте серед наукової та спеціальної літератури достатньо мало джерел, які б розкривали поняття Web-класифікаторів, а тим більше їх роль і значення у систематизації наукової інформації. Як зазначає М.В. Киселев, говорячи про методи побудови класифікаторів на основі сукупності векторів ознак, класифікатор - це деякий алгоритм, що приймає на вході вектор ознак і видає мітку класу, до якого треба віднести даний вектор, а, отже, і транслювати в нього текст [1]. Проте дане тлумачення стосується класифікаторів з автоматичним принципом наповнення інформації, а нами розроблений Web-класифікатор наповнюється “вручну”, і не вимагає закладення в програмі алгоритму пошуку і розміщання даних відповідно певним ознакам - користувач робить це відповідно до своїх знань з іхтіології. Тому, виходячи власне з поняття класифікації [5, 105], ми вважаємо що Web-класифікатор - програмний засіб, що функціонує у мережі Інтернет, для здійснення процесу визначення відношення певної сутності (об’єкта, події, проблеми тощо) до наперед визначеної категорії чи класу.
Робота виконана за планом НДР Мелітопольського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета. Для уникнення розбіжностей у питанні єдиної класифікації риб фауни України з’явилася ідея розробки програмного засобу, який би допоміг оперативно вносити та редагувати інформацію з систематики риб України, а також висвітлювати напрацьовані дані у відкритому доступі у мережі Інтернет для ознайомлення з нею усіх зацікавлених у даній проблемі науковців. З цією метою було розроблено Web-класифікатор з систематики риб фауни України.
Результати дослідження.
Web-класифікатор з систематики риб фауни України вбудовано у сайт іхтіологічного інформаційного центру (www.fish.profi.co.ua), який був створений для об’єднання зусиль науковців в дослідженні фауни риб водойм України. Завданнями сайту та центру в цілому є: систематизація відомостей про спеціалістів та напрямків їх наукової роботи; обмін методичною та науковою інформацією; створення та поповнення фахової електронної бібліотеки; формування мережі експертів для всеукраїнських спостережень за станом риб; взаємодія з міжнародними іхтіологічними товариствами; популяризація іхтіологічної науки з метою залучення
молоді до наукових досліджень; формування довід-никової бази даних щодо сучасного стану іхтіофауни України.
Сайт та довідниковий класифікатор риб України наповнюється фахівцями лабораторії іхтіології т загальної гідробіології НДІ Біорізноманіття наземних та водних екосистем України МДПУ Окремі матеріали надсилають фахівці з інших наукових та навчальних закладів: Інститут біології південних морів НАНУ, Одеський національний університет, Зоологічний музей ННПМ, Азовський центр Півден-НІРО, Зоологічний інститут НАНУ
Сайт складається з двох окремих блоків:
1. Інформаційний. Створений з метою накопичення інформаційних матеріалів щодо кількості іхтіологів в Україні, їх координат та напрямків досліджень. Накопичення електронних версій статей, книг, дисертацій, методик. Передбачені розділи законодавства, фотогалерея, корисні посилання і інше.
2. Класифікатор риб. Довідникова база даних, що дозволяє знайти інформацію про поширення, біологію, систематику та інші данні конкретного виду зареєстрованого в Україні.
Перший розділ сайту (Рис. 1) являє собою гіпертекстові сторінки з розділами та підрозділами.
1. ПРО ЦЕНТР Концепція роботи центра Мета й завдання центру Форма заявки про вступ у центр
Контактна інформація
2. ЧЛЕНИ ЦЕНТРА Індивідуальні Колективні
3. РОБОТА ЦЕНТРА Методичні семінари Формування бібліотеки Формування мережі експертів
4. ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА Статті
Книги
Методичні рекомендації А втореферати Дисертації
5. ФОТОГАЛЕРЕЯ Фото риб
Водойми України
6. ЗАКОНОДАВСТВО
7. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ.
Наповнення сайту здійснюється в спеціально розробленому WISING- редакторі (рис. 2), який має всі необхідні елементи для редагування та внесення інформації на сторінки сайту. Також існує можливість внесення додаткових розділів та підрозділів сайту з вибором різних типів сторінки.
Для збільшення ефективності роботи сайту та додаткового мережевого наповнення бази даних розроблена можливість адміністрування користувачів, що надає можливість користувачу в статусі “Суперадмін” надавати користувачам різноманітні
HjTUIuinrUVi^IKMU Ш-|фГ1рЬ-1М,ЫШМ^1Н цмттр ■ М.-.7ІІІЛ Гіпе^пк
Т.їГг ¡Jfi'nК і Иі^іг.-niTJ _пілкі
ф - І У ¡¡^ | _J х ds n рhpVoe“_|iІ:їии- busi sflrsrj Ї iJLi LlDiLIPi ¿'d Ult ~^\ ;рзґтч |T*L
Ji -rr:-s
і1 -j if■:t: цмгрс irfmiHhif іїкгг ітгчг^ 4 irnc j ґі j-a ! ІЛКГ "ITMhrr^l
ПЭЛОЭ UC 3CJn:p
Cl_ IL s. I=>|i>=!
L' :іі- ТЙ
Г еттт: sjjtjJ j-a Jt Jin _Ii._JJ._fr‘ Я:.пос |JhM -- •
1-м >►--
■ггнпсн і №-П#дсьїняу р.їїп-і■ п-it Vep^hii Зеяееыл: :ні іигтсяш«^
|_эЬи.Ъ. ІІIШ- JV-1
— эм« MiTDfl-Jiiract: t: каучнсїі
----- . ^tl-r .1Ґ JIJWIJL.IIUT.-UU Uirjili.lll/r{. - J- -1TLTL1.1 Г- JMJ[. .ІІМП L>rJL IUUL JT^k..
....... m i l. і :| 111,71- 11 r.ft-.t ri :м< і Глі i.iiiii к ........ 1:1 л г.- F .ifi
— j;uuci!r^^! г ютнйгэгни* гсш: сЕсутли:
----- -I 1J. 11г-[. Ь_: lL.r_4 j-LHjI i.i U J- j1 41 . k JJ1 aifif. К _l Ґ HZ P. J If k-J-J- T ЧГГ.-ШЛ _J JJ_ JATJC-T. t аучс^- LH.
С ■ о-pтя>п-т7>■.: гь v i >TH.j -і тасісгяйквг л зїеті*- тгрьтти—мп—і V1^ !,:BCa'г:H5*Jï:■
^_[.-^lru-_: 1_ШГ. ¿К J. J11 - ПІЛi \ (.ТДГ.иси.Г ■. .It-lilULrUTJ-l ( Г-ПДПХ^V.^ Д-LL: С. - Г
■ніїТ, rncnu 1 пт» u-;,' —3 ад: •■гг П | ■L з ■ тля -к "нм* whidi«
<_lt Л t- ііу-і-іГ I -*■ l.'VJj.“. t.'IJLIU': Jj-Jl-I'.:! *,U 'J .rw^. -iittni I^.L 4": .
1-І |i . .............
j ire rmini:* прюшїЬ» пь ;n<r ptdioi in: t :іписі; пзісті upc
i-.rir.jj а
??? І .1 , .VS«.ь ? ї
JllirtSjr fUL'Aifirti Ln-illjpifP1!. '»л!! L Ы Ч Г 'I'
..'lJ К* Ч ЛІ. ■¡уЯ'кЩ.У.Ле.'
[[■яїмвпс ка тадс^ірнс* :сі|:тднія‘(т!с.
йпз^і а в?
j Нкгмгнілгмчгг-ш^ иі i’llh.M: IT' Ь' DIODll'-V.
Рис. 1. Перша сторінка інформаційного компоненту сайту
можливості доступу до структуру сайту (Рис. 3). Панель керування класифікатором складається з адміністративного головного меню.
Завдяки використанню вільного програмного забезпечення ( СУБД MySQL, мови програмування PHP, SQL, JavaScript), а також мови розмітки гіпертексту HTML, у роботі над створенням програмного засобу Web-класифікатор з систематики риб фауни України останній має такі властивості:
1) легітимність - (звільнення від ліцензійних внесків завдяки використанню вільного програмного забезпечення);
2) кросплатформність ( програмний працює у браузері під різними операційними системами (Linux, Windows, Unix));
3) доступність (кінцевий користувач може проглянути потрібну інформацію у мережі Інтернет, зареєстрований користувач може додавати і зміню-
вати дані, адміністратор, крім зазначеного може керувати користувачами);
4) захищеність (реалізується на рівні протоколу передачі даних та роботі програми на ипіх-сервері).
Розроблюваний програмний засіб має розгалужену структуру інтерфейсу, яка може також і змінюватися, залежно від налаштувань адміністратора системи (Рис. 4).
Головна сторінка (Рис. 5) адміністратора містить список юзерів, які зареєстровані в системі їхню електрону адресу та статус, який їм був присвоєний адміністратором. При натисканні на ім’я юзера відкривається вікно у якому відображається його приватна інформація.
Головна сторінка класифікатору складається з WISING-редактору для введення та форматування тексту, пошукового модулю та списку існую-
Вікно вибору типу сторінки
Панель
доповнення
підрозділів
Панель інструментів для редагування
Панель доповнення розділів сайту
Вікно
внесення
інформщії
1 1 г -и. .г.,- ...... Ь ■ uv-ï+s Пніи НПЕЗІ
їлнл С F»-' Зч> Пкжэд ¿жтр f-Hrlhl !ЛЗ№1
т ^т Ш 'Э © І--1 !' j ІГО Kl jttl .'З ІДІ( _*J S ПдаЯЯи [Щ
S \ j і'ііґі-.і Уир*нтЫ 1
'•І'І'УУЛЯІУЛГГ.ЖЧЦЇЇІ-
І — Д/о=ір:чН< - ЬмНЗ — «віч/чеем ріимічтжвф.І «
СЧЫЧ41Р Н"И- CTpl-Ш* І
и j й a î с □ г: a a J - ft і -і £
o-=»>. - I » 1-г I s |Т ■ я ■ J E := sc ¡і à ■v
Дй£рй ПйЖІЛаВІТЬ liri СірШНЦУ ЗЛЇ-ХІртІШійЕШЕїед.ВДГЕГМ-ЕКйГг
инидшінис.
Д.чкнмі І' -ІІІ І.Ч : цсГ=.к.. кЛОПЛгн к.4 i^yjt.K:,vjL іу иных
КИНГ Н nyiilHBJUH*. A Т&И*Г ЛЛ* ннф*рннр4ї*нн4 Н«Т*гЯОГ*В Ф КЭДОК llï^illlMUIlît1:
Найденая,. ■по розмхии нвзн иагеріїмзі покинут Вам яы пилить мучная жсспцкынипи сбинтм ніїгііолїпв
11x4 денном распрФпрахяЕтас ii.i oekode сброса этешных
зєеомнх^чесніх n.wiert Scî автФрсклЕ- nf .ïù aa Miitpzucu. poc-imijeiiiiue
34 'LïflTt Ci'EH ІДЕЇ MÛT НЖгрШ, «ГПИЗЮ ЫЕЗДНЫрОДОйГО
інмтадагетсгай efi »зор:коы npitt
вертки Яймупны b pbW-r.iS -:Cl jriü:', -¡КнИГІ:-, Мгіг-ДиЧі^НЄ іЧН-і-ИЄНДЛННН'н, і:Aftriç^f fjj.ii Ці, -аДііСерїАЦНи:*
J
ща^гФЕйЗЁЗбИЗЭйя __________ [3K7W4 1<гі
г чл І Нггеір>л«іуф. I _1 -мом* [ Д>тч-іі ■ к | .ÿ || j; Сдйтщиніп..
Рис. 2. Конструктор сайту іхтіологічного інформаційного центру
Рыбы Умратпы |
ГЩШШЖШЛ
Пользователь riwt
Г Конструктор cairia
Панель управлених
Администрация
пользователей
М+лмтопольскні5 ихтол&гмчасхні* ммф&рнзщнонмъ.'# цлмтр
Copyright © 2006 prafi .net.ua
Классификатор
Pue. 3. Панель керування
Web-класифікатор з систематики риб фауни України
Інтерфейс користувача
Блоки залежать від привілеїв користувача, які призначає адміністратор
Наприклад:
Блок керування структурою Блок керування класифікатором
Блок керування інформацією
Блок керування відображенням інформації
Блок перегляду інформації
Рис. 4. Структура програмного засобу “ЦгЬ-класифікатор з систематики риб фауни України”
Рыбы Улріі ти,і І
iLoEi,: [t-nuii Статус Ддш статус ^bIkojh
entry chriitryi ilati'ruribLe-i га П аль^овйтелъ | Пользователь 3 Сокранить 1 ] Удалить [j
115 ЄГ us пфхатЫегги Адьшнистр атор | Пользователь “3 Сохранить | Удэпить 1"
foot jo оЦЭгагпЫи r.iu Суп sp админ | Пользователь 1] Сокрвнить Удепить \
113 ЙТІ usefl^muL.m Администратор | Пользователь “3] Сохранить ] Удалить f|
ШіУ
Рис. 5: Головна сторінка адміністратора
удосконалює роботу з іхтіологічних досліджень.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем систематизації наукової інформації.
Література
1. Киселев М.В. Специализированные веб-каталоги, 2006, http://www.accont.ru/modules.php
2. Громов Г.Р. От гиперкниги к гипермозгу: информационные технологии эпохи Интернета. Эссе, диалоги, очерки.
- М.: Радио и связь, 2004. - 208 с.
3. Интернет. Энциклопедия. 3-е изд. / Ю. Солницын, В. Холмогоров. - СПб.: Питер, 2003. - 592 с.
4. Коржинский С.Н. Настольная книга Web-мастера: єффек-тивное применение HTML, CSS и JavaScript. - М,: Издательский торговый дом “КноРус”, 2000. - 320 с.
5. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. - Вид.2. - К.: Видавничий дім “СофтПрес”, 2006. - 824 с.
Надійшла до редакції 15.01.2007р.
чих родів риб. Цей модуль дозволяє додавати, редагувати, і видаляти сімейства, роди та види водяних мешканців, змінювати опис, завантажувати малюнки, літературу та відеофрагменти, створювати та формувати фотогалерею.
Висновки.
Таким чином, зростання об’ємів наукової інформації вимагає їх систематизації, класифікації та вільного доступу. Використання у цьому процесі Web-технологій сприяє консолідації науковців та збільшенню долі їх поінформованості у сучасних результатах наукових досліджень. Розроблений Web-класифікатор дозволяє оперативно вносити і систематизувати інформацію з іхтіологічних досліджень і опубліковувати її для загального доступу у мережі Інтернет, що
Інтерфейс
адміністратора
Блок керування користувацькими акаунтами
Блок ке рування структурою
Блок ке рування інформацією
Блок керування класифікатором
