CC BY
76
УДК 331.101.262 Натал1я Олександр1вна Подлужна,
канд. екон. наук, доцент Донецький нацюнальний технiчний унiверситет
ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК КАТЕГОР1Й «1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ» ТА«ЗНАННЯ»
Багато укра!нських та заруб!жних уче-них працюють над проблемою визначення сутносп категори знання з теоретичного та практичного застосування. Особливо! уваги набувае визнання ще! категори на р!вт тд-приемства, тому що воно розглядаеться як стратепчний ресурс, що створюе його конкурента переваги та дозволяе виявляти май-бутш ор1ентири д!яльносп на основ! визначення нововведень. Наслщком цього е упо-рядковування, детал!защя та розвиток сутносп поняття «знання». Тому стае актуальним визначення тих вид1в знань, якими волод1е тдприемство та його персонал, що дшсно мають щнтсть для нього й корисш у вироб-ничому процес та дозволять йому ефективно функщонувати в майбутньому з використан-ням створеного штелектуального катталу. Знання е основним елементом багатьох вид1в каттал!в, серед яких е людський, штелекту-альний та шновацшний. Знання об'еднують щ види каппатв, { ращональне !х викорис-тання уможливлюе збшьшення фшансових результата виробничо-комерцшно! д1яльно-ст тдприемства. Саме знання, а не фшансов! та матер!альт ресурси, дають можливють тдприемству визначати оптимальш стратеги, щоб попередити ослаблення виробничо-комерцшно! д!яльносп та економ1чно! акти-вносп. Особливо таю законом!рносп можна простежити на промислових тдприемствах. Саме тдприемства промисловосп мають не-достатнш р1вень шновацшно! активности Для того щоб тдвищити !х конкурентоспро-можтсть та забезпечити економ1чне зрос-тання, необхщно спрямувати науково-шно-вацшну д!яльтсть на винахщництво, ство-рення принципово нових вид1в продукци 1 технологш. Саме знання та штелектуальний каттал мають високий потенщал ринкового проникнення, забезпечують додатковий при-буток промисловим тдприемствам.
Огляд наукових джерел не дае вичерп-ного розумшня мюця термша «знання» в по© Н.О. Подлужна, 2013
нятп «штелектуальний каттал». Немае едино! думки щодо тих вид1в знань, яю саме фо-рмують штелектуальний каттал. Так, у робот! Л. Едвшсона визначено взаемод!ю м!ж проце-сами «управлшня знаннями» та «управлшня !нтелектуальним катталом» [2, с. 18-19]. У монограф!!' I. Швець та С. Поздняково! досль джено взаемозв'язок категорш «компетент-тсть» та «людський каттал» [3, с. 54-58]. До-сл!дження О. Гр!шново! [4, с. 108] присвячено визначенню взаемозв'язку елемеипв поняття «компетентн!сть» !з категор!ями «людський кап!тал» та «трудовий потенщал». О. Амосов та Н. Гавкалова розглядають юнування синте-зованого катталу, який ураховуе шновацш-ний компонент, створений на основ! взаемоди штелектуального, соц!ального та людського кап!тал!в на регюнальному р!вн! [5]. С. Вовка-нич та Л. Сем!в дослщжують функц!онування людського й !нтелектуального катталу в еко-ном!ц! знань та пояснюють сп!вв!дношення цих понять на основ! ресурсного, синергетич-ного, штеграцшного та д!яльн!сного п!дход!в [6]. В. 1ноземцев та А. Колот визначають сут-н!сть !нтелектуального кап!талу та здшсню-ють його структурне й функщональне пор!в-няння !з людським кап!талом [7; 8]. В. Пожуев обгрунтував сутн!сть ! значення штелектуального катталу, умови його формування та ви-значального впливу на розвиток «економши знань» ! «суспшьства знань» [9]. Незважаючи на велику кшьюсть публ!кац!й, дос! не визначено взаемозв'язок м!ж !нтелектуальним кат-талом та знаннями тих вид!в, як! його форму-ють.
Метою статп е визначення взаемозв'язку м!ж знаннями та !нтелектуальним катталом, уточнення вид!в знань, як! його формують. Досягнення ще! мети дозволить виявити мюце знань у систем! управлшня тдприемством та сформувати ефективну по-л!тику щодо розвитку персоналу в напрям! здобуття необх!дних знань у виробничому процесс
Економта промисловостi Экономика промышленности
Визначено, що в 2000-2011 рр. питома вага шдприемств, яК займалися iнновацiями, в Украш скоротилася з 18% у 2000 р. до 16,2% у 2011 р.; частка шдприемств, що впроваджували шновацп, зменшилася за цей самий перюд з 14,8 до 12,8% (табл. 1) [1]. Так, не вшм шдприемствам вдалося впрова-дити шновацп, приблизно 2-3% шдприемств кожного року за даний перюд не мали в цьо-му устху. Це е свщченням того, що продук-щя, яку виготовляють вiтчизнянi промисловi
В Украш протягом 2007-2010 рр. ос-новним джерелом фшансування шновацшно! дiяльностi в промисловосп були власнi кош-ти шдприемств (табл. 2). 1х частка в загаль-ному обсязi фшансування у 2007 р. станови-ла 73,72%, що на 13,16% бшьше, шж наступ-ного року. У 2009 р. вщбулося збiльшення даного показника на 4,46%, але протягом на-
Встановлено, що в економiчно розви-нених крашах до виробничих процешв залучено 80% науковщв, в Украш - 0,2%. У крашах ЕС пiдприемства, як не використовують iнтелектуальний капiтал (i його частину -iнтелектуальну власнють), отримують у се-редньому 14% прибутку. Ti, що використовують його час вщ часу, - 39%, а ri, якi став-лять його в основу стратепчного розвитку, -61% прибутку.
пiдприемства, е нешновацшною, а отже, не-конкурентоспроможною. Зпдно зi статисти-чними даними в загальному обсязi реалiзова-но! промислово! продукцп тiльки 9,8% мають ознаки шновацшно!, тодi як у €вросоюзi цей показник перевищуе 75% [1]. При цьому мгж-народний досвщ свiдчить, що серед найбiльш устшних i динамiчних пiдприемств першi мюця посiдають тi, що розробляють та впро-ваджують систему ефективного управлшня iнтелектуальним капiталом i знаннями.
ступних двох роюв простежуеться тенденцiя до зниження на 5,67% у 2010 р. порiвняно з
2009 р. та на 6,93% у 2011 р. порiвняно з
2010 р. Негативною тенденщею е зниження фшансування за рахунок кошив шоземних iнвесторiв на 29,57% у 2011 р. порiвняно з попередшм. Це вказуе на нестабшьнють промислово! галузi та li кризове становище.
Дуже часто категорда «знання» ото-тожнюють з поняттям «iнтелектуальний ка-пiтал». Дослщженнями доведено, що це два рiзних поняття, але вони мають багато спшь-ного. Аналiз лiтературних джерел iз дано! проблематики дозволяе видшити три основ-них пiдходи до трактування поняття "штеле-ктуальний каштал", коли вiн розглядаеться як сукупшсть цiнностей; як процес; як результат [10, с. 97; 11]. Щ шдходи вказують
Таблиця 1
Питома вага тновацтно активних промислових тдприемств Украгни протягом 2007-2011 рр., %
Щцприемства 2007 2008 2009 2010 2011
Ti, що займалися шноващями 14,2 13,0 12,8 13,8 16,2
Ti, що впроваджували шновацп 11,5 10,8 10,7 11,5 12,8
Таблиця 2
Джерела ф1нансування тновацтног д1ялъност1 в промисловост1 протягом 2007-2011 рр.
Джерело 2007 2008 2009 2010 2011
фшансування млн грн % млн грн % млн грн % млн грн % млн грн %
Усього 10850,9 - 11994,2 - 7949,9 - 8045,5 - 14333,9 -
Зокрема за рахунок: держбюджету 144,8 1,33 336,9 2,81 127,0 2 87,0 1,08 149,2 1,04
власних кош^в 7999,6 73,72 7264,0 60,56 5169,4 65,02 4775,2 59,35 7585,6 52,92
кошив шоземних
iнвесторiв 321,8 2,97 115,4 0,96 1512,4 19,02 2411,4 29,97 56,9 0,40
шших джерел 2384,7 21,98 4277,9 35,67 1140,6 14,35 771,9 9,59 6542,2 45,64
Економгка промисловостг
Economy of Industry
на юнування знань персоналу та тдприемст-ва в структур! цього катталу.
Пропонуеться визначити знання як до-сягнення тзнавально! д1яльносп людини, набун протягом !! трудового життя, нагро-мадження досвщу та професшно! шформацп, яю в комплекс е джерелом шновацшного розвитку тдприемства.
Визначення штелектуального катталу як сукупносп цшностей мае достатньо зага-льний характер 1 зазвичай розум1еться як ш-формащя та знання, яю вщ1грають роль "ко-лективного мозку", що акумулюе знання пращвниюв, штелектуальну власнють, на-громаджений досвщ, оргатзацшну структуру, шформацшт мережу 1мщж тдприемства [12]. В. Садовський { С. Стеценко розумдать тд штелектуальним катталом знання, на-вички, досвщ, яю невщ'емт вщ !х нос1я -людсько! особи [13]. Це визначення ототож-нюе знання з штелектуальним катталом та пщкреслюе, що саме людина волод1е знан-нями.
Одним ¡з прихильниюв процесного пщходу е Л. Едвшсон, який визначае штеле-ктуальний каттал як «особливе поеднання людського катталу (реальт та потенцшт штелектуальт зд1бносп, а також вщповщт практичт навички пращвниюв компанп) { структурного катталу (складов1 катталу компанп, що задаються такими специф1ч-ними зв'язками, як зв'язки ¡з споживачами, б1знес-процеси, бази даних, бренди й 1Т-системи)» [2, с. 18-19]. Це - здатнють транс-формувати знання { нематер1альт активи у фактори (ресурси), яю створюють багатство (1 вщповщну вартють) за рахунок особливого ефекту вщ «множення» людського катталу на структурний. Дослщження Л. Едвшсона дозволили встановити ланцюжок взаемо-зв'язку знань 1з ринковою вартютю пщпри-емства: «знання - штелектуальний каттал -шноващя - зростання вартосп», що свщчить про першорядне значення знань у формуван-ш штелектуального катталу та приводить до зростання ринково! вартосп тдприемства. Знання виступають субстанщею штелекту-ального катталу. Ключову роль в економщ, заснованш на знаннях, вщграють знання, нематер1альт активи, особливо штелектуальний каттал, а в традицшнш економщ -
матер1альт активи { фшансовий каттал [2, с. 39]. Це визначення вказуе на те, що процес перетворення знань персоналу та тдприемс-тва на його штелектуальний каттал сприяе зростанню ринково! вартосп тдприемства. Саме юнування такого процесу перетворення свщчить про необхщтсть виявлення тих знань, як потр1бш у виробничому процес та його вдосконалент, актив1зацп ди техноло-гш управлшня та розвитку персоналу.
С. Алберт та К. Бредл1 визначають ш-телектуальний каттал як процес перетворення знань { нематер1альних актив1в на ресурси, як дають конкурентт переваги окре-мим особам, ф1рмам, державам [14]. Акцен-туеться увага на тому, що процес перетво-рення знань на штелектуальний каттал вщ-буваеться на р1зних р1внях економши - це людина, тдприемство та держава, що щен-тично знанням, як формуються, використо-вуються, накопичуються на цих р1внях.
Представниками третього пщходу е Е. Брукшг, Т. Стюарт, О. Кендюхов [15-17] та ш. Вони розглядають дану категорда як результат певних дш. Т. Стюарт розум1е тд штелектуальним катталом накопичет кори-сш знання, штелектуальний матер1ал, який сформований, закршлений за пщприемством { використовуеться для виробництва цшш-шого майна [16, с. 67]. У роботах [18; 19] ш-телектуальний каттал розглядаеться як сума тих знань ус1х пращвниюв тдприемства, що забезпечуе його конкурентоспроможтсть. Таке визначення акцентуе увагу на тому, що штелектуальний каттал сформовано на основ! не вс1х знань персоналу та тдприемства, а ильки на тих, як забезпечують йому конкурентоспроможтсть. Але бшьш конкретно не пояснюються, як це саме знання. Таким чином, сутнють штелектуального катталу як результату полягае у здатносп ко-рисних знань для тдприемства сприяти приросту штелектуального катталу та забезпе-чувати йому конкурентт переваги й конкурентоспроможтсть на ринку. При цьому треба враховувати, що конкурентт переваги можуть бути скопшоват конкурентами { вони потребують постшного оновлення. Це тдтверджуе необхщтсть процесу управлш-ня знаннями на пщприемсга, що дозволить придбавати, оновлювати та використовувати
Економта промисловостi Экономика промышленности
HOBi знання для визначення нових конкурент-них переваг та можливосп для тдтримки конкурентоспроможного стану пiдприeмства в довготермшовш перспективi.
Оновлення знань персоналу мае бути систематичним. Американський економют А. Шатро запропонував встановлювати пе-рiодичнiсть оновлення знань на основi визначення перiоду напiврозпаду компетентно-стi персоналу, що являе собою перюд часу, протягом якого компетентнють випускника навчального закладу скорочуеться у два рази [20; 21, с. 125]. Значення перюду натврозпа-ду компетентности протягом останнiх два-дцяти роюв, завдяки пiдвищенню штенсив-ностi процешв старiння знань, скоротилося iз 5-6 до 3 роюв [22, с. 146; 23, с. 140]. Отже, оптимальна перюдичтсть професшного на-вчання та тдвищення квалiфiкацi! пращвни-юв для забезпечення пiдприемству перспектив конкурентоспроможного стану мае до-рiвнювати не бiльш нiж трьом рокам, а для динамiчного середовища бiзнесу даний кри-терiй е ще бiльш жорстким i не мае переви-щувати двох рокiв [24; 25, с. 209].
О. Кендюхов тдкреслюе, що штелек-туальний каттал створюеться людським i (або) машинним iнтелектом, представлений iнтелектуальними ресурсами, але тiльки ти-ми, що здатт створювати нову вартiсть [17, с. 36]. Це визначення вказуе на те, що штеле-ктуальний каттал формуеться на основi тшьки штелекту персоналу та машин, який дозволяе створювати додаткову ринкову вар-тють пiдприемства. При цьому треба врахо-вувати, що в умовах шновацшно! економiки перiод оновлення машин, техтки i технологи складае 4-5 роюв, що також потребуе онов-лення знань персоналу для роботи в нових умовах технолопчного укладу.
Л. Городянська трактуе поняття «ште-лектуальний каттал» як сукупнють ресурсного потенцiалу трудових ресурсiв, створе-них завдяки можливостям i здiбностям пра-цiвникiв - об'екпв нематерiальних ресурсiв, якими може розпоряджатися та управляти пiдприемство [26, с. 53]. Таке визначення вказуе на те, що тдприемство може управля-ти вмшнями та здiбностями персоналу як основними компонентами штелектуального капiталу. Для цього потрiбно ефективно
формувати полггику управлiння розвитком персоналу.
Для визначення бшьш точного зв'язку категорш «знання» та «штелектуальний кат-тал» доцiльно встановити структуру остан-ньо! категорп, до яко1' належать рiзнi компо-ненти. Щодо складу цих компонента едино! думки немае. Найбшьш розповсюдженим пiдходом е визначення людського, оргатза-цiйного та споживчого каттатв у структурi iнтелектуального (табл. 3).
За стандартами IFAC (Мiжнародна фе-дерацiя бухгалтерiв) iнтелектуальний капiтал подшяють на [37]: людський (Human capital), каттал вщносин (Customer or Relational capital), структурний (Structural capital). Такий розподiл iнтелектуального капiталу е найбшьш прийнятним для його кшьюсно! ощн-ки. При цьому вс автори одноголосно вка-зують на iснування компонентiв людського катталу в структурi iнтелектуального. До людського катталу вщносять запас знань та здiбностi людини, запас здоров'я та мотива-цп, креативнiсть та культуру, мобшьшсть. Найбiльше значення в структурi людського капiталу мають знання. Саме вони формують квалiфiкацiю, компетентнiсть, досвщ персоналу. Iншi компоненти уможливлюють ращ-ональне використання цих знань. Наприклад, вщповщний стан здоров'я обумовлюе ба-жання й можливостi людини працювати та використовувати свш запас знань, збшьшен-ня перiоду активно! трудово! дiяльностi, роз-виток професшних здiбностей, защкавле-нiсть у результатах.
Структурний (оргатзацшний) капiтал представлений корпоративними знаннями, до яких належать об'екти штелектуально! влас-ностi, шформацшш ресурси, задокументова-нi технологи, методики, процеси. 1ншим сегментом структурного катталу виступае пра-цездатна система оргатзацп пiдприемства, де втiленi систематизоват знання, у рамках функцiонування яко! здiйснюеться управлш-ня та взаемодiя ресурсiв пiдприемства для задоволення цшей !! створення. Клiентський (споживчий) каттал проявляеться у вщноси-нах тдприемства з ринком, клiентами та споживачами продукци. До цього капiталу вщносять товарт знаки та знаки обслугову-вання. Вiн мiстить знання тдприемства про
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
Таблиця 3
Основм тдходи до визначення структури ттелектуалъного капиталу
Автор Елементи структури штелектуального катталу
1нтелекту- альна власшсть Кадровий капiтал Ринковi активи !нфраструктурш активи н 1 к й и н « '1 (Л 1 1- р О н 1 к « н 'С о л О н X е Н н 1 и « и к ь с т я Щ К
Виробничi активи Маркетинговi активи Людський каттал Структурний каттал
В. Багов, С. Селезньов, В. Ступаков [27] + + + +
Е. Брукшг [15] + + +
В. 1ноземцев [12] + +
Б. Леонтьев [28] + + +
Л. Едвшсон [2] + +
К.-Е. Свейбi [29] + + + + +
Т. Стюарт [30] + + +
О. Гапоненко [31] + + +
О. Панкрухш [32] + + +
А. Колот [33] + + +
Ю. Гава [34] + +
О. Кендюхов [17] + + + + +
А. Чухно [36] + +
П. Цибульов [35] + + + +
фактори зовшшнього середовища. Саме щ знання про м^ооточення дають можливiсть пiдприeмству планувати дiяльнiсть та роз-робляти ефективш стратеги щодо визначення поведiнки в конкурентнш боротьбi, орieнтирiв взаемоди з постачальниками та споживачами.
Таким чином, кожен компонент-капiтал iнтелектуального катталу мiстить
тi чи iншi види знань, яю е корисними для тдприемства. Це три основних види знань: знання персоналу, яю мютяться в людському капiталi, корпоративнi знання, яю мiстяться в структурному катталу та знання про фактори зовшшнього середовища, що належать до ктентського капiталу (див. рисунок).
Рисунок. Структура гнтелектуалъного катталу зурахуванням знанъ,
як1 в нъому м!стятъся
Людський, оргашзацшний, клiентський каттали слiд розглядати як компоненти ш-телектуального капiталу, що постiйно взае-
модiють один з одним. При цьому можливий прояв синергетичного ефекту - як тдсилю-вального, так i послаблюючого характеру.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Довгоcтpоковi вщноотни з клieнтами змщ-нюють iмiдж пiдпpиeмcтва та дозволяють розширити клieнтcькy базy. Внyтpiшня структура пiдпpиeмcтва cпpияe тpанcфepтy тeо-peтичниx знань пepcоналy в кiнцeвий продукт. Останнш впливаe на отримання прибу-тку, що, в cвою чepгy, призводить до imec-тування в людcький та оpганiзацiйний кат-тали.
С. Вовканич та Л. Сeмiв [6, c. 19] вва-жають, якщо «люд^кий капiтал - пiдcиcтeма iнтeлeктyального, то тpeба визнати, що ча^ тина людcького cоцiyмy взагат нe володie iнтeлeктом, i його тpeба залишати поза ува-гою бyдь-якоï cиcтeми оcвiти, пiдвищeння квалiфiкацiï, нагpомаджeння пepeдового до^ вiдy тощо». З цим нe можна погодит^я, тому що людcький каттал e cyбcтанцieю фор-мування iнтeлeктyального капiталy. Самe знання, навички та доcвiд пepcоналy, його бажання працювати дозволять на пiдпpиeмc-твi розвивати оргатзацшний та клieнтcький капiтали. На п^^р^мсти нeобxiдно створю-вати таю умови, якi б cпpияли бажанню шр-cоналy отримати додатковi знання, викорж-товувати ïx на користь пiдпpиeмcтвy.
У зв'язку з цим можна констатувати, що найбiльшe значeння в cтpyктypi irn^e^ туального катталу маe людcький капiтал, тому що вш e оcновою його функщонування на пiдпpиeмcтвi та в бiзнeci в цiломy. Самe людина оpганiзовye, здiйcнюe дiяльнicть тд-пpиeмcтва, виpобляe продукт, фоpмye мepeжi зв'язкiв, iмiдж, конкypeнтнi пepeваги, всту-паючи y взаeмодiю з iншими людьми. У поcтiндycтpiальномy cycпiльcтвi такi атрибу-ти людского капiталy, як знання, компeтeн-цiï, cтають ключовими pecypcами компанп. Алe за вiдcyтноcтi cтpyктypного та отожив-чого капiталy eфeктивнe функщонування та розвиток пiдпpиeмcтва нeможливi. Самe тю-на, чiтко налагоджeна взаeмодiя вcix тpьоx компонeнтiв iнтeлeктyального катталу e о^ новою ycпiшноï дiяльноcтi пiдпpиeмcтва.
Таким чином, нeeфeктивнe функщонування одного з eлeмeнтiв iнтeлeктyального капiталy пpизвeдe до погipшeння стану двоx iншиx. Так, cамоpозвиток та вiдтвоpeння cкладовиx iнтeлeктyального капiталy мають вщбуватжя одночаcно. Тому якщо HR-мeнeджep на кожному з eтапiв yпpавлiння пepcоналом виконye завдання стоотвно люд-cького капiталy, то вш ypаxовye наявнicть
оpганiзацiйного та к^нт^кого капiталiв. Так, при планyваннi шротналу HR-мeнeджep повинeн пepeдбачити cклад тexнiчного та програмного забeзпeчeння, cпeцифiкy корпо-pативноï культури та оpганiзацiйнy структуру пiдпpиeмcтва, тобто пpоаналiзyвати оргашзацшний каттал, за допомогою якого тер-шнал бyдe здiйcнювати cвою дiяльнicть та формувати вiдноcини з кантами (клieнтcь-кий капiтал).
Пpопонyeтьcя катeгоpiю «iнтeлeктyа-льний капiтал» визначати як cyкyпнicть знань, вмiнь та навичок шротналу, що мю-тятьcя в людcькомy капiталi, коpпоpативниx знань, яю e cкладовою cтpyктypного катталу, та знань про фактори зовтшнього cepe-довища, що налeжать до клieнтcького катта-лу, яка забeзпeчye пiдпpиeмcтвy виcокy eфe-ктивтсть виpобничоï дiяльноcтi та cтвоpюe умови для подальшого cтабiльного розвитку при вipномy та cвоeчаcномy визначeннi кон-кypeнтниx пepeваг на ринку.
Доcлiджeння пpоцecy yпpавлiння irne лeктyальним катталом дозволяe також вста-новити головний його об^кт - знання. Зпдно з тeоpieю T. Стюарта вдй пpоцec cкладаeтьcя з чотиpьоx оcновниx eтапiв [38].
На пepшомy eтапi здiйcнюeтьcя iдeн-тифiкацiя та ощнка pолi знань в оpганiзацiï як зашбу, пpоцecy i peзyльтатy дш. У його pамкаx нeобxiдний розгляд такиx пpоблeм:
cтyпiнь cпpямованоcтi оргатзацп на знання;
винагорода, отримувана пpацiвниками за окpeмi види знань;
коpиcть, одepжана пiдпpиeмcтвом вiд наявниx знань.
Другий eтап пpоцecy yпpавлiння iнтe-лeктyальним капiталом полягаe y пiдпоpяд-кувант нинiшнix доxодiв активам знань, яю ïx виробили (вказування активiв знань). В eфeктi iдeнтифiкyютьcя активи, яю cтвоpю-ють ваpтicть в оргатзацп, тобто ключовi вмiння, якi e виршальними для cпeцифiки пiдпpиeмcтва, xаpактepнi iнтeлeктyальнi вла-cтивоcтi, пpоцecи й iншi eлeмeнти iнтeлeктy-ального катталу.
При цьому тpeба вpаxовyвати, що до знань на пiдпpиeмcтвi вiдноcять дeякi eлeмe-нти нeматepiальниx активiв вiдповiдно до cтанадаpтy П(С)БО 8 «Нeматepiальнi активи» [39]:
Економта прoмuслoвoсmi Economy of Industry
права на комерцшт позначення (права на торговельш марки (знаки для товар1в { по-слуг), комерцшт (ф1рмов1) найменування тощо);
права на об'екти промислово! власносп (право на винаходи, корисш модели промис-лов1 зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографп) штегральних м1к-росхем, комерцшт таемнищ, у тому числ1 ноу-хау, захист вщ недобросовюно! конкурент! тощо);
авторське право та сум1жт з ним права (право на лггературш, художш, музичт твори, комп'ютерш програми, програми для еле-ктронно-обчислювальних машин, компшяцп даних (бази даних), виконання, фонограми, вщеограми, передач1 (програми) оргатзацш мовлення тощо).
Вартють знань та штелектуального катталу, яка вщображаеться в нематер1альних активах, формуе ютинну ринкову вартють тдприемства, а не його товарно-матер1альт запаси. Саме знання приносять додану вартють (прибуток) робггнику та прибуток тд-приемству. Оволодшня знаннями забезпечуе тдвищення продуктивносп пращ робггника, а з боку результата тдприемства - зростан-ня його прибутку та ринково! вартосп.
Наступним етапом е розробка стратеги у сфер1 швестування й використання штеле-ктуальних актив1в оргашзацп, що веде до пропозицп бажаного для ктента уткально-го продукту; його захисту; досягнення при-бутюв, зростання потенщалу знань на пщ-приемствц вщкриття здатносп тдприемства у сфер1 створення потенщалу знань; полш-шення результата через перетворення ште-лектуальних актив1в на наступт складов1 частини штелектуального катталу.
Останнш етап процесу управлшня ш-телектуальним катталом ор1ентований на полшшення ефективносп знань пращвниюв { використання !х через лщерство; створення актив1в знань; формування зв'язюв, яю спи-раються на знання.
Висновки. Встановлено, що основою штелектуального катталу е знання персоналу та тдприемства, але не вс1, а тшьки т1, що е «корисними» для тдприемства. Це штелек-туальт зд1бносп та практичт навички персоналу, професшна компетентнють, використання яких у виробничому та управлшському процес сприяе зростанню ринково! вартосп,
забезпечуе конкурентт переваги. При цьому пщприемство мае можливють визначати таю знання та управляти ними. Саме висококва-л1ф1кований персонал тдприемства може представляти конкурентт переваги, а знання персоналу забезпечують розробку нових стратегш та ор1ентир1в щодо змши цих пере-ваг. Якщо на шдприемсга немае шдроздшв з управлшня знаннями або штелектуальним катталом, то службам управлшня персоналом промислових тдприемств незалежно вщ р1вня шновацшносн продукци, що виробля-еться, необхщно актив1зувати процеси управлшня штелектуальним катталом.
У структур1 штелектуального катталу промислових пщприемств е три складов^ людський, оргатзацшний, споживчий кат-тали. Знання, якими волод1е людський кат-тал, можуть бути обмеженими, тому що персонал при звшьнент вже не використовуе !х у цшях тдприемства. Також персонал при небажант передати, подшитися потр1бними знаннями з колегами та передати свш досвщ обмежуе можливосп використання знань людини. Тому важливим завданням для ме-неджер1в з управлшня персоналом на проми-словому пщприемсга на основ1 створення програм мотивацп та розвитку корпоративно! культури е створення таких умов, яю сприя-ли б поширенню знань та бажанню персоналу !х отримати. До оргатзацшного катталу належать патенти, лщензи, ноу-хау, програми, товарт знаки, промислов1 зразки, техт-чне й програмне забезпечення, оргатзацшна структура, корпоративна культура тощо. Це знання, що залишаються всередит тдприемства незалежно вщ персоналу. Споживчий каттал включае зв'язки з економ1чними контрагентами (постачальниками, спожива-чами, посередниками, кредитно-фшансовими установами, органами влади та ш), шформа-щю про економ1чних контрагента, юторда вщносин 1з ними, торговельну марку. Таким чином, категори «штелектуальний каттал» та «людський каттал» мають загальний компонент - «знання».
У процес розгляду сутносп управлшня штелектуальним катталом встановлено, що знання мають у ньому головне значення. Тому менеджерам з управлшня персоналом на промислових пщприемствах, яю характеризуются складними технолопчними про-
Економта промисловостi Экономика промышленности
цесами, доцшьно впроваджувати систему управлшня знаннями, яка включае плануван-ня необхщно! бази знань, що дозволяе отри-мати прибуток, органiзацiю створення поте-нцiалу знань; мотивацiю щодо отримання знань персоналом та контроль за показника-ми ефективносп використання ним знань.
Таким чином, у робой встановлено взаемозв'язок категорш «штелектуальний каттал» та «знання», який проявляеться у едносп визначень цих понять та структурi iнтелектуального капiталу з урахуванням ви-дiв знань, якi в ньому мютяться.
Подальшi дослiдження мають бути спрямоваш на визначення едностi таких категорш, як знання, людський, шновацшний та iнтелектуальний капiтали тдприемства.
Лiтература
1. Державна служба статистики Укра-ши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Лейф Э. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанной на знаниях / Э. Лейф; пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 248 с.
3. Швець 1.Б. Ощнка нагромадження людського катталу на промислових тдпри-емствах: моногр. / 1.Б. Швець, С.В. Позднякова. - Донецьк: ДонНТУ-Норд-Прес, 2011. -172 с.
4. Гршнова О.А. Людський каттал: формування в системi освiти i професiйноï тдготовки / О.А. Грiшнова. - К.: Знання, 2000. - 255 с.
5. Амосов О.Ю. Управление синтезированным капиталом: инновационный аспект / О.Ю. Амосов, Н.Л. Гавкалова // Бизнес Информ. - 2010. - № 10. - С. 111-113.
6. Вовканич С. Людський та штелектуальний каттали в економщ знань / С. Вовканич, Л. Семiв // Вюник НАН Украь ни. - 2008. - № 3. - С. 13-23.
7. Иноземцев В. В поисках разумной стратегии / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. -№ 7. - С. 124-128.
8. Колот А. Соцiально-трудовi аспекти забезпечення стшкого розвитку нацiональноï економши / А. Колот, С. Григорович // Укра-ша: аспекти пращ. - 2006. - № 4. - С. 8-15.
9. Пожуев В.1. 1нтелектуальний каттал як стратепчний потенщал оргашзацп / В.1. Пожуев // Гуманiтарний вюник ЗД1А. -2009. - № 37. - С.4-15.
10. Сарай Н.1. 1нтелектуальний кат-тал тдприемства як основа його конкуренто-спроможносп / Н.1. Сарай // 1нновацшна економiкa. - 2012. - № 6. - С. 95-98.
11. Махомет Ю. В. Сутнюна характеристика та структура штелектуального катталу тдприемства / Ю. В. Махомет // Еконо-мiчний проспр: зб. наук. праць. - Дншропет-ровськ: ПДАБА, 2009. - № 25. - С. 221-229.
12. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества / В.Л. Иноземцев. -М.: «Academia» - «Наука», 1998. - 640с.
13. Садовский В.А. Интеллектуальный капитал: сущность и основные особенности / В.А. Садовский, Е.А. Стеценко // Вюник нац. техн. ун-ту «Харювський полггехш-чний шститут»: зб. наук. праць. Тематичний випуск: Техшчний прогрес i ефективнють виробництва. - Харюв: НТУ «ХП1». - 2006. -№ 13 (1). - С. 158-160.
14. Albert S. The Impact of Intellectual Capital / S. Albert, K. Bradley // Open University Business School Working Paper. - 1996. -№ 15.
15. Брукинг Е. Интеллектуальный капитал / Е. Брукинг. - СПб.: Питер, 2001. -288 с.
16. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations / Т.А. Stewart. - New York: Currency Doubleday, 1997.
17. Кендюхов О.В. Ефективне управлшня штелектуальним катталом: моногр. / О.В. Кендюхов; НАН Украши, 1н-т економь ки пром-CTi; ДонУЕП. - Донецьк: ДонУЕП, 2008. - 359 c.
18. Багриновский К.А. Наукоемкий сектор экономики России: состояние и особенности развития / К.А. Багриновский, М.А. Бендиков, И.Э. Фролов и др. - М.: ЦЭ-МИ РАН, 2001. - 120 с.
19. Бендиков М.А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения / М.А. Бенди-ков, Е.В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - № 4. - С. 3-24.
20. Антончук Д. До питання впливу трудово! мотивацп на економiчний розвиток
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
держави / Д. Антончук // Укра1на: аспекти пращ. - 2003. - № 8. - С. 31-35.
21. Радевская Н.С. Педагогическая поддержка процесса повышения квалификации в области информационно-коммуникационных технологий / Н.С. Радевская // Человек и образование. - 2009. - № 2 (19). -С.125-130.
22. Семикша М.В. Якють знань вггчи-зняних кадрiв в контекст взаемоди навчаль-них закладiв i бiзнесу / М.В. Семикша // Ри-нок пращ та освгга: пошук взаемоди: зб. наук. ст. / за наук. ред. 1.Л. Петрово!. - К.: Таксон, 2007. - С. 144-147.
23. Соболев В.М. Менеджмент в области инвестиций и персонала: особенности в переходной экономике / В.М. Соболев, В.Е. Шедяков. - Харьков: АО „Бизнес Ин-форм", 1996. - 176 с.
24. Антонюк В.П. Человеческий капитал предприятия и стратегия его развития / В.П. Антонюк, И.Н. Лащенко, Ю.Б. Скаже-ник // Економша промисловостг - 2004. -№ 4 (26). - С. 175-181.
25. Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления / В.И. Кнорринг. - М.: НОРМА, 2001. - 528 с.
26. Городянська Л.В. Вщтворювальш економiчнi ресурси: теорiя та методолопя облшу i аналiзу: моногр. - К.: КНЕУ, 2013. -259 с.
27. Багов В.П. Управление интеллектуальным капиталом / В.П. Багов, Е.Н. Селезнев, В.С. Ступаков. - М.: ВБ «Камерон», 2006. - 248c.
28. Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Б.Б. Леонтьев. - М.: Издательский центр «Акционер», 2002. - 200 с.
29. Sveiby K. E. Methods for Measuring Intangible Assets [Електронний ресурс]. - Ре-
жим доступу: http://www.sveiby.com/articles/ MeasureIntangibleAssets.html.
3Q. Стюарт Т. Интeллeктyальный капитал. Новый источник богатства организаций / Т. Стюарт. - M., 2QQ7. - 368 c.
31. Гапожнко А.Л. Интeллeктyаль-ный капитал / А.Л. Гапожнко // Интeллeктy-альный капитал: cоcтояниe, пpоблeмы, шр-cпeктивы; тост. и науч. peд. ТЖ. Орлова. -M.: ЦЭMИ РАН, 2QQ4.
32. Панкpyxин А. Структура интел-лeктyального капитала в Ро^ии / А. Панкру-xин // Гоcyдаpcтвeнная cлyжба. - 2QQ4. -№ 1. - С. 17-29.
33. Колот АМ. Соцiально-тpyдовi вщ-ноcини: тeоpiя i практика peгyлювання: моногр. / А.M. Колот. - К.: КНЕУ, 2QQ5. - 23Q c.
34. Гава Ю.В. Iнтeлeктyальний кат-тал - шляx до eкономiчного зpоcтання Укра-ши / Ю.В. Гава // Актyальнi пpоблeми era-номiки. - 2QQ6. - №4. - С. 129-134.
35. Цибульов ПЖ. Ввeдeння до ште-лeктyальноï влаcноcтi / ПЖ. Цибульов. — К.: Дepж. ш-т iнтeл. влаcноcтi, 2QQ8. — 124 c.
36. 4yx^ А.А. Iнтeлeктyальний кат-тал: cyтнicть, форми та закономipноcтi роз-витку / А.А. 4yx^ // Eкономiка Украши. -2QQ2. - №11. - С.48-55.
37. IF AC. 1998. Measurement and Management of Intellectual Capital.
38. Stewart The Wealth of Knowledge. Intellectual Capital and the Twenty-First Century Organization. Nicholas Brealey Publishing, London 2QQ1. - P. 53-78.
39. Положeння (стандарт) бyxгал-тepcького облiкy 8 «Нeматepiальнi активи», затв. Наказом Miнicтepcтва Фшанав Украши вiд 18.1Q.1999 р. № 242 та заpeecтpовано в Mrn'Mcri Q2.11.1999 p. №75Q/4Q43 ^e^ тронний pecypc]. - Рeжим доcтyпy: http://za-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
Надшшла до редакци 03.12.2013 р.
Економжа пpoмuслoвoсmi Экономика промышленности
