CC BY
20
На допомогу пед1атру
)
УДК 616.314-089.23-33/.34-053.2/.6 КАЛ1Н1ЧЕНКО Ю.А., С1РОТЧЕНКО Т.А.
Луганський державний медичний умверситет, кафедра стоматологи № 2, кафедра педютрп з дитячими ¡нфекцями та дитячою юрурпею
взавмозв'язок та вза8мовплив стоматолопчного та соматичного здоров'я д1тей
та тдл|тюв як сучасна медико-соц1альна проблема
Резюме. Уробоmi обгрунтована необхiднiсть створення системи спшьного медичного супроводу дтей з
ортодонтичними аномал1ями та захворюваннями верхнього вiддiлу шлунково-кишкового тракту як гете-
рогенною групою захворювань на фот недиференцшовано'1 дисплази сполучно'1 тканини.
Ключовi слова: стоматологiчний статус, соматичнездоров'я, дти, недиференцшована дисплазЬя сполучно'1
тканини.
Сучасне зростання темшв життя, урбашзащя, зниження якост харчування, шдвищення стресових навантажень, попршення екологи позначаються на захворюваност населення, особливо на здоров'! ди-тячо! популяци. Здоров'я дией та шдлггшв, у тому чи^ й стоматологiчне, е одним iз найбiльш чут-ливих показникiв, що вiдображають соцiальну та економiчну ситуацш в Укра'1ш, стан оточуючого середовища, а також е iндикатором благополуччя сусшльства. Висока стоматологiчна захворюванiсть дитячого населення Укра!ни вже багато рошв зали-шаеться однiею з актуальних медичних проблем, у рiзних вшових групах стабiльно збiльшуеться частота випадшв карiесу, хвороб пародонту, порушень розвитку та формування зубiв [19, 27].
Анатз епiдемiологiчних даних щодо поширенос-тi стоматологiчних захворювань на територи Укра!ни (2000—2007 рр.) засвщчив негативну тенденцiю приросту стоматолопчно! патологи: 67,8—77,4 % дiтей вь ком 12 рокiв мали карюзш ураження постiйних зубiв, при КПВ* = 4,3—5,6 зуба; у 15^чних дггей пошире-нiсть карiесу становила 75,2—88,1 % при КПВ = 4,3—5,2 зуба. Показники поширеност зубощелепних аномалш (ЗЩА) також були дуже високими: 58,9—70,2 % дiтей вшом 12 рокiв та 23,6—33,7 % 15-17^чних дiтей по-требували невщкладного ортодонтичного лiкування [16, 19, 32]. Морфолопчш порушення в зубощелепнiй дшянщ в дiтей частiше за все поеднувались iз функцю-нальними мовними порушеннями (15,6—17,2 %), пору-шеннями ковтання (24,5—25,4 %), порушеннями функ-ци носового дихання (36,7—37,3 %) та порушеннями жування (22,5-24,7 %) [15, 20].
* КПВ: К — карiознi зуби, П — пломбоваш зуби, В — видаленi зуби.
Сучасна наука пояснюе щ тенденци дiею дуже стш-ких та практично незмшних патогенетичних факторiв: небезпечнi екологiчнi тригери, змiни складу продукпв дитячого харчування та дефщит макро- та мшроелемен-тiв, хрошчш соматичнi хвороби, спадковiсть, редукцiйнi змши жувального апарату тощо [16, 26, 27]. Результатом цього впливу е змша природного положення зубiв, що рееструеться як зубощелепна аномалiя. Аномальне розташування зубiв е не тшьки фактором ризику формування карюзного процесу, але й спричинюе розви-ток захворювань пародонту (37,3-40,1 %). За даними наукових дослщжень [23, 32], у дггей iз ЗЩА деком-пенсована форма карiесу рееструеться в 1,5-1,9 раза частше, нiж у здорових дiтей (22,4 та 11,7 % вщповщ-но); пародонтопати при ЗЩА зустрiчаються у 2,0-2,2 раза частше, нiж у дггей з ортогнатичним прикусом [23, 34].
За даними дослщжень 1нституту стоматологи НМАПО та 1нституту стоматологи АМН Укра!ни (2008 р.), 87,9-92,3 % украшських пiдлiткiв у 15-17 рошв мали захворювання ясен. Найбшьш часто дiа-гностували гiнгiвiт (80,9-83,6 %), що машфестуе у ввд 11-12 рокiв [19, 20]. Щ данi збiгаються з даними ВООЗ (2007-2008 рр.): середньостатистичш свь товi показники уражень пародонту в дггей понад 11 рокiв — 80,4-80,9 % [34, 35]. Основними причинами розвитку захворювань пародонту в шдлгтыв е сис-темш фактори (чинники навколишнього середовища, гормональш змши в перюд статевого дозрiван-ня, зниження iмунних факторiв, алерпчш реакци, недостатнiсть вiтамiнiв та мшроелеменпв, цукровий дiабет, захворювання шлунково-кишкового тракту
На допомогу пед!атру
3(24) • 2010
(ШКТ), серцево-судиннi хвороби тощо) та мiсцевi фактори (неадекватна гiгieна ротово! порожнини, що формуе зубну бляшку, зубний камшь, нелiкований карieс, патолопя прикусу, тривала присутнiсть ор-тодонтично! конструкцп в ротовiй порожнинi тощо) [13, 29]. Даш експерпв ВООЗ свщчать, що хвороби пародонту серед дитячого населення прогресують, якщо ппешчний стан порожнини рота мае низький рiвень. Найнижчий рiвень гiгieни був зареестрований вгтчизняними дослiдниками [15, 19, 20] у 12^чних дiтей — 2,20—2,27 бала (незадовшьний стан ппени), причому показники хлопцiв (56,8—61,4 %) значно перевищували показники дiвчат (34,2—38,8 %) [15, 20]. За даними багатьох дослщнишв [23, 27], до групи ризику з формування гшпвгту та пародонтиту треба вщнести вмх шдлгтшв, якi палять. Так, за результатами сучасних соцюлопчних дослщжень, регулярно палять 67,8—83,4 % хлопшв та 56,7—68,9 % дiвчат вь ком 13—17 рокiв [31]. Також результати ряду досль джень [22—24] довели, що у шдлгтшв як iз затримкою статевого розвитку (67,5 % — дiвчата, 57,8 % — хлоп-цi), так i в перiод активного дисгармонiйного росту (60,4 % — дiвчата, 72,3 % — хлопш) вiдзначаються де-фiцит кальцiю та недостатнiсть мiнералiзацil кiсток, у тому числi й альвеолярного вщростка, що спричи-нюе формування пародонтиту.
Патологiя ротово! порожнини, а саме ЗЩА, не е iзольованою стоматологiчною проблемою. Зубоще-лепш аномалп та деформацп в дгтей та пiдлiткiв тiсно пов'язанi з патолопчними змiнами в iнших системах дитячого оргашзму, що робить ЗЩА сощально зна-чущою поеднаною патолопею [15, 20, 23]. Цiлiснiсть дитячого оргашзму, взаемообумовлешсть форми та функцш його органiв та систем шдтверджуються пiд час дослiдження взаeмозв'язкiв мiж загальними та локальними змiнами в дитячому оргашзм^ що ви-никають при аномалiях зубощелепно! системи. За даними 6.В. Титаренко (2006), у дней iз дисгармо-нiйним фiзичним та недостатнiм бiологiчним роз-витком катаральний гшпвгт дiагностували в 10 разiв частiше, а гiпертрофiчний — у 4 рази частше, шж у дiтей iз гармонiйним фiзичним та бiологiчним роз-витком. 1снують численнi науковi працi про вплив гострого переб^у рахiту, виразково! хвороби шлун-ка, хронiчних вiрусних гепатипв, туберкульозно! ш-фекци, цукрового дiабету та онкогематологiчних за-хворювань на формування й розвиток зубощелепних аномалш, карieсу та пародонтиту; на ефектившсть !х лiкування [19, 27, 32], але треба враховувати, що Ш хрошчш соматичнi тяжкi стани не дуже часто зу-стрiчаються в дитячому вщь Ряд дослiдникiв [14, 20] визначили високу поширешсть ЗЩА в дней iз по-рушеннями постави, !х частота в 1,6—2,1 раза вища, шж у груш практично здорових дгтей, у 72,9—84,3 % дней та пiдлiткiв iз сколiозом дiагностують ЗЩА, що, на думку багатьох науковщв, можна поясни-ти зв'язком iз порушеннями сполучнотканинних структур, що, безперечно, треба вчасно дiагностува-ти та враховувати шд час планування заходiв iз на-дання ортодонтично! допомоги [14, 28]. Це робить
необхщним i ращональним пошук спiльних умов формування ЗЩА iз найбiльш поширено! хронiч-но! соматично! патологИ: хвороби верхнього вiддi-лу шлунково-кишкового тракту (70,1—81,2 %) [15], аномали розвитку жовчного мiхура (65,7—72,1 %), вегетативних дистонiй (56,9—65,4 %), патолопя зору (55,4—57,6 %), малих аномалш серця (55,1—56,3 %), алерпчних хвороб (54,9-55,7 %) [15, 18, 20, 23, 26]. Зпдно з результатами останшх ешдемюлопчних до-слщжень (2006-2008 рр.) [16, 19], 89,1-92,1 % дгтей та шдитшв iз ЗЩА мають вiд 2 до 5 супровщних со-матичних дiагнозiв. Це дозволяе оцiнювати такий стан здоров'я як полюрганш порушення, частiше за все з боку шстковох/опорно-рухово!, травно!, серцево-судинно! та нервово! систем.
Об'еднуючим фактором для вмх цих порушень е !х спiльне сполучнотканинне походження. Сис-темшсть ураження обумовлена значним поширен-ням сполучно! тканини в органiзмi, що становить строму багатьох оргашв. Сполучна тканина становить близько 50,0 % маси тша та забезпечуе його структур ну шдтримку за рахунок структурних бш-пв та ферментних систем, що регулюють синтез та обмш колагену й iнших бшшв сполучно! тканини. Змiни в сполучнш тканинi е основою формування певних хрошчних захворювань органiв та систем, характер ураження оргашв зумовлений !х власними паренхiматозно-стромальними взаeмовiдносина-ми. За даними рiзних авторiв, поширенiсть недифе-ренцiйованоl дисплазil сполучно! тканини (НДСТ) у дитячш популяцi! коливаеться вщ 26,5 до 80,2 % залежно вщ групи дослiдження [2, 9, 11, 12, 33]. За даними Г.1. Нечаево! та спiвавт. (2007), вщ 74,1 до 85,6 % дгтей шкiльного вiку мали рiзнi ознаки дис-плазИ сполучно! тканини, але !м передували змi-ни шстково! тканини та опорно-рухового апарату (ЗЩА, сколюз, плоскостопiсть). Це зумовлюе необ-хiднiсть вивчення впливу медико-бюлопчних фак-торiв на формування ЗЩА як сполучнотканинних порушень, визначення ролi недиференцшовано! дисплазИ сполучно! тканини у формуванш зубощелепних аномалiй та деформацш у дiтей та шдлгтшв.
Будь-який патологiчний стан, або соматична хвороба, або стоматолопчна патологiя повинш бути розглянутi крiзь призму органного гомеостазу. Про-тягом останнiх двох десятирiч недиференцiйованим дисплазiям сполучно! тканини придшяють все бiль-ше уваги [5, 8, 10, 34], що обумовлено !х прогресую-чою частотою, як у зв'язку iз накопиченням генетич-ного «вантажу» в дитячш популяцп, так i суттевою роллю у формуванш будь-яко! патологi!. Недифе-ренцiйована дисплазiя сполучно! тканини об'еднуе гетерогенну групу захворювань спадково! природи, патогенетичну основу яких становлять шдивщуаль-ш особливостi геному та полiморфiзм стигм диземб-рiогенезу, що зустрiчаються з рiзною частотою у фе-нотипi дитини. Манiфестацiя НДСТ провокуеться дieю внутрiшньоутробних факторiв (перинатальна гшокия, iнтранатальнi травми, харчовi дефiцити), зовшшшх факторiв (незбалансованiсть рацiону ди-
72
^^ТрвМнка
3(24) • 2010
На допомогу пед!атру
тини, небезпечна еколопя). Аналiз анамнестичних даних пащенлв визначае небезпечний переби ран-нього внутрiшньоутробного перiоду — захворюван-ня матерi в першому триместрi вагiтностi, прийом медикаментiв, наявшсть професiйних шкiдливостей [4, 11, 25, 28]. Таким чином, НДСТ можна вщнести до преморбщного стану (фону), що визначае схиль-нiсть до виникнення асоцшованих iз ним захво-рювань, своeрiднiсть !х перебiгу та певним чином впливае на прогноз.
Присутшсть сполучно! тканини в умх органах та системах, спiльнiсть !! походження, !! полiфункцi-ональнiсть передбачають можливють виникнення диспластичних змiн у будь-якому оргаш та системi. Ум клiнiчнi ознаки, що властивi НДСТ, можна роз-подiлити на декшька груп вiдповiдно до первинно! закладки оргашв в ембрiогенезi. Мезодермальнi ано-мали визначають змiни скелету (деформаци грудно! клiтки та лицевого вщдшу черепа, затримка росту щелеп, гшермобшьшсть суглобiв), гiпоплазiю м'язiв (сфiнктерний апарат), змши внутрiшнiх органiв. Змь ни з боку зубiв (аномальне розташування, неправиль-не формування, рання змша, гiпоплазiя емалi, чис-ленний карieс, резорбцiя ясен) мають ектодермальне походження [2, 4, 6, 8, 11, 26]. Тобто зубощелепш ано-мали та деформаци лицевого скелета е безпосередш-ми зовнiшнiми ознаками-фенами НДСТ (Е.В. Зем-цовський, 2007). За даними обстеження школярiв 1-11 кламв (м. Ки!в та Ки!вський регюн), що було проведене спецiалiстами ДУ «1ПАГ АМНУ Укра!ни» у 2003-2004 рр., поширенiсть дисплазiй сполучно! тканини в цих когортах дней становила 36,7-38,4 %, при цьому понад чверть iз них мала рiзнi порушення опорно-рухового апарату та шстково! системи, у тому чи^ й зубощелепш аномали (67,5 %) [12].
Дослщниками також був простежений чгт-кий зв'язок мiж НДСТ та патолопею шлунково-кишкового тракту. До структури внутршшх фенiв (маркерiв змш у внутрiшнiх органах) увiйшли так ознаки: аномали будови жовчного мiхура, дискiнезi! жовчного мiхура, рефлюкси, запальш захворювання слизово! оболонки шлунка, гастроптоз. Поширешсть захворювань гастродуоденально! зони в рiзних регю-нах Укра!ни вже досягла 106,1-134,5 випадку на 1000 дитячого населення [1, 3, 7]. За шформашею Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни, щороку в кра!ш вперше рееструеться майже 50 000 дгтей iз хрошч-ним гастродуодештом. Згiдно з даними Е.Л. Беляево! (2005), хрошчш гастродуоденальнi захворювання серед дней дошкшьного вiку зайняли п'яте мюце, а серед шдлгтшв — перше мiсце (126,20/226,74 на 1000 дгтей вiдповiдно), хронiчний гастродуодешт у струк-турi захворюваностi оргашв травлення становив 58,2-74,5 % [3, 25, 9]. Аналiз причин поширеност гастродуоденально! патологи свщчить, що за останш роки, незважаючи на значш досягнення у вивченнi патогенетичних механiзмiв та сучаснi технологи ль кування, е типовими трансформашя функцiональних порушень у хрошчний процес, що характеризуеться тривалим та рецидивуючим перебиом, вщносною
резистентнiстю до терапi!, та продовження зростан-ня показникiв захворюваностi [15, 25, 29].
Взаемозалежшсть певних патолопчних станiв ротово! порожнини та хрошчних захворювань ШКТ вивчалась останнiм часом достатньо детально. Ви-значений прямий зв'язок мiж рН ротово! рщини та кислотоутворюючою функцieю шлунка [15, 18]: твердi тканини зубiв стають бшьш чутливими до ка-рieсу в агресивному кислому середовищi [3, 32]. Доведено, що шфшовашсть Н.ру1оп при гастропатоло-гИ не впливае на поширешсть карieсу, але збшьшуе iнтенсивнiсть карiозного процесу на 20,2-23,4 % [1, 29]. Численш сучасш дослiдження присвяченi вивченню патологи пародонту в дгтей iз хворобами гастродуоденально! зони [23]. Так, змши пародонту у виглядi катарального гшпвпу та пародонтиту були зареестроваш у хворих iз хронiчною патолопею ШКТ у 76,5-91,2 % випадшв. За результатами шших дослщжень [15], поширенiсть та тяжкiсть захворювань пародонту корелювали iз стадieю, три-валiстю та тяжкiстю захворювань ШКТ, мало мюце зниження показнишв неспецифiчно! резистентностi слизово! оболонки ротово! порожнини. За даними О.1. Остапко (2000), у перюд загострення виразково! хвороби шлунка та дванадцятипало! кишки в шдит-кiв формувався гшпвгт рiзного ступеня тяжкостi, але тшьки в дорослих iз тривалiстю виразково! хвороби понад 5-7 рошв у 97,2 % випадшв рентгенологiчно визначалися деструктивш процеси кiстково! тканини альвеолярного вщростка (остеопороз, зниження висоти мiжальвеолярних перегородок). Установлено, що в перюд ремюи виразково! хвороби тяжшсть гiнгiвiту зменшувалася, iнтенсивнiсть дистрофiчних процесiв в альвеолярнiй кiстцi знижувалася [13, 15]. Аналопчш результати отримали iншi автори [25, 29], яш визначають тенденцiю до зростання часто-ти та ступеня тяжкостi гшпвиу залежно вiд глибини ураження слизово! оболонки шлунка, стажу захво-рювання, частоти загострення виразкового процесу [29]. Дослщження Л.Ю. Орехово! (2004) довели, що особливютю пародонтиту на фош хронiчних пато-логiчних станiв ШКТ е бшьш рання, шж в омб без фоново! патологi!, генералiзацiя процесу, особливо при виразковiй хворобь Це дозволяе зробити ви-сновок про сшльш патогенетичнi механiзми формування виразково! хвороби ШКТ та генералiзованого пародонтиту [13, 18, 21, 29], а саме про переважання тонусу парасимпатичного вщдшу вегетативно! нер-вово! системи [7, 29].
У патогенезi хрошчно! патологи верхшх вщдшв травного тракту, особливо в шдитковому ввд, сутте-ву роль вщдграють порушення моторики шлунково-кишкового тракту, а саме гастроезофагеальний реф-люкс (ГЕР), що може бути як кислим, так i лужним. Ендоскошчно шдтверджений кислий ГЕР зустрiча-еться в 52,3-84,5 % випадшв хронiчних захворювань ШКТ (хронiчний гастрит та гастродуодешт, вираз-кова хвороба шлунка та дванадцятипало! кишки) в дией понад 11-12 рошв [3], тобто в шдлгтковому вiцi; лужний ГЕР е одним iз маркерiв функцiональ-
На допомогу nediampy
3(24) • 2010
них порушень бiлiарноï системи, а саме дискшезп жовчовивiдних шляхiв (ДЖВШ). Cy4acHi уявлення про формування ДЖВШ виключають ïï первиннiсть. Доведено, що ДЖВШ — клiнiчний прояв патологи верхнього вщдшу травного тракту. Серед багатьох факторiв, що формують ГЕР, визначальним е дис-функцiя нижнього стравохшного сфiнктера (НСС). Особливостi анатомiчноï будови, кровопостачання та iннервацiï, специфiчна автономна моторна дь яльнiсть НСС дозволяють розглядати його як вщ-окремлене морфофункцiональне сполучнотканин-не утворення [2, 11, 28]. Тому сполучнотканинна дисплазiя може спричинювати дисфункци системи травлення за рахунок порушення моторики з фор-муванням ГЕР у 63,7—85,4 % випадшв [18, 28]. Та-кож у дiтей iз НДСТ [1, 15, 25] вiрогiдно частiше, нiж у здорових (p < 0,01), визначався гiпомоторний тип ДЖВШ на фош аномалiй жовчного мiхура (70,2 та 50,3 % вщповщно). Був виявлений високий кореля-цiйний зв'язок (г = 0,87) мiж частотою визначення ДЖВШ та НДСТ, середне значення показника ру-хово! функци (ПРФ) у шдлггшв iз НДСТ (p < 0,05) було вищим за показники здорових (0,88 ± 0,08 та 0,7 ± 0,08 вшповшно). Зростання середнього значення ПРФ залежно вш зростання кшькосп проявiв НДСТ (г = 0,82) вщображае тенденцiю до шдсилен-ня спастичного стану сфшктерного апарату жовчних шляхiв у шдитшв. Таким чином, можна вважати, що переважна бшьшють пiдлiткiв iз зубощелепни-ми аномалiями мають захворювання верхшх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту та дискшезп жовчови-вiдних шляхiв iз проявами рефлюксу, що можна вважати внутршшми ознаками недиференцiйованоï дисплази сполучно! тканини [25, 33]. Визначення НДСТ у пщдотшв iз ЗЩА та гастродуоденальною па-тологiею потребуе вшповшних корекцiйних заходiв та комплексно'! лшувально-профшактично! допомо-ги з урахуванням патогенезу патолопчних процесiв. У сучаснiй науковш лiтературi ми зустрiли тiльки поодинош дослiдження лiкування ЗЩА незнiмною апаратурою на фонi патологи ШКТ у пщдотшв iз НДСТ [26, 35], що обумовило науковий напрямок власних дослiджень.
Калиниченко Ю.А., Сиротченко Т.А.
Луганский государственный медицинский университет, кафедра стоматологии № 2, кафедра педиатрии с детскими инфекциями и детской хирургией
взаимосвязь и взаимное
влияние стоматологического и соматического здоровья детей и подростков как современная медико-социальная проблема
Резюме. В работе обоснована необходимость создания системы совместного медицинского сопровождения детей с ортодон-тическими аномалиями и патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта как гетерогенной группой заболеваний на фоне недифференцированной дисплазии соединительной ткани.
Ключевые слова: стоматологический статус, соматическое здоровье, дети, недифференцированная дисплазия соединительной ткани.
Формування ЗЩА посилюють не тшьки структурно-функцюнальш змши колагеново! стро-ми, але й гiпокальцiемiя [22], до яко! найбшьш враз-ливими е шдлгтки в перюди «стрибыв» росту на фош супутньо! хрошчно! соматично! патологи. Ешдемю-лопчш дослшження, що проводились останшм часом [21, 22, 24], довели, що у значно! частини дитячого населення оргашзм недостатньо забезпечений каль-цiем. Згiдно зi статистичними даними, дитяча популяция кра!н бвропи та Америки в середньому вживае з !жею тшьки 400-500 мг кальцш на добу. В Укра!ш, за даними ДУ «1ПАГ АМН Укра!ни» (2008 р.), гшо-кальцiемiя зустрiчалась у 60,2-80,6 % дией та шдлгт-шв [12, 19], у той час як шдтримка гомеостазу кальцiю в дитячому органiзмi важлива не тшьки для забезпе-чення процесiв лшшного росту, але й для ремоделю-вання та диференшаци шстково! тканини та ще для багатьох шших фiзiологiчних процесiв. Доведено, що на сучасному еташ дiти мають не тшьки тривалу гшо-кальцiемiю, але й iншi мiкродиселементози (Zn, М§, F, Си, 81, В, Мп), що впливають на стан шстково! та сполучно! тканини [22, 30].
Таким чином, полiморфiзм клМчно! симптоматики, поширешсть, ознаки ураження зубощелеп-но! та травно! систем визначаються неодноршшстю змiн рiзних компонентiв сполучно! тканини, тобто и рiзними бiохiмiчними дефектами. Встановлення значущостi останнiх е дуже важливим щодо вдоско-налення дiагностики та розробки саногенетичних заходiв, що практично вiдсутне до цього часу. Вра-ховуючи модифiкуючий вплив недиференцшовано! дисплази сполучно! тканини на кл^чш прояви та перебiг як зубощелепних аномалш, так i хрошчних захворювань верхнiх вiдiдлiв шлунково-кишкового тракту, на особливу увагу заслуговуе подальше дослшження особливостей зубощелепних аномалш у пшдотшв iз захворюваннями верхшх вщддов шлунково-кишкового тракту (ГЕР, ДЖВШ) — ознаками шдвищено! диспластично! стигматизаци у ви-глядi фенотипу, що не класифiкуеться, тобто ознаками дисплази сполучно! тканини.
Список лТератури знаходиться в редакцИ Отримано 15.04.10 □
Kalinichenko Yu.A., Sirotchenko T.A.
Lugansk State Medical University, Chaire of Stomatology № 2, Chair of Paediatrics with Child's Infectious Diseases and Child's Surgery, Ukraine
interrelation and interaction between the children's and teenager's stomatological and somatic health status as a modern medico-social problem
Summary. There is grounded the necessity of development of the joint medical care for children with the orthodontic anomalies and diseases of upper gastrointestinal tract as a heterogeneous group of diseases associated with non-differentiated dysplasias of connective tissue.
Key words: stomatological status, somatic health, children, non-differentiated dysplasia of connective tissue.
74
^¿Г/ребёнка
