CC BY
14
po6oTi представлен переваги використання сорбенту «Энтеросгель», антигомотоксичного препарату <^мфомюзот Н» при лкуваны гнiйних ран у пацieнтiв з необтяженим соматичним анамнезом.
Summary
EFFECT OF DETOXIFICATION THERAPY ON THE COURSE OF WOUND PROCESS IN PATIENTS WITH ACUTE SUPPURATIVE INFLAMMATION OF MAXILLOFACIAL AREA Hretskykh Ye.V., Storozheva M.V.
Key words: periostitis, phlegmon, sorbent, antihomotoxic medicine, cytology.
The article describes the results of comparative study of cytograms in patients with acute purulent pe-riostites of alveolar processes and phlegmons of maxillofacial area of various locations depending upon the terms of the pathologic process course and the methods of medication therapy. The research proves the advantages of sorbent Enterosgel, antihomotoxic medicine Lymphomyosot H for treatment of purulent wounds in patients with non-aggravated somatic history.
УДК 616.31 - 008.8:612.017
Гришко Ю.М., Мошель Т.М., Ганчо О.В.
ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК АКТИВНОСТ1 Л1ЗОЦИМУ РОТОВО1 Р1ДИНИ 13 СТОМАТОЛОГ1ЧНИМ I СОМАТИЧНИМ СТАТУСОМ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
В статт{ наведений анал{з досл{дження активност{ л{зоциму ротовог р{дини в залежност{ в{6 впливу м{сцевих та загальних чиннитв. Результати обстеження 50 студентгв IV курсу сто-матолог{чного факультету показали достов{рне зниження активност{ л{зоциму при наявностг соматичног патологи, а також при гг поеднанш з{ штдливими звичками (палтня) (р<0,05) та деяке тдвищення активност{ л{зоциму ротовог р{дини при хрошчному катаральному гтг{в{т{ (р<0,01).
Ключов1 слова: активнють лЬоциму, соматичн захворювання,
Лiзоцим, як гщрол^ичний фермент, який розщеплюе специфiчнi полюахариди кл^инних стшок бактерш, мае широкий спектр фiзiологiч-ноТ дм: бактерюл^ичну, бактерюстатичну, iмуно-модулюючу, регуляторну i т.к У деякiй мiрi лiзо-цим пригшчуе синтез бiлка мiкроорганiзмами бiоплiвки, активуе iнтактнi лiмфоцити i уповть-нюе стимульованi, рiзко посилюе хемотаксис нейтроф^в i достовiрно зменшуе остеорезорб-цiю [5]. Найбiльш чутливi до цього ферменту Грам+ сапрофiти родiв мiкрококiв i сарцин. Чут-ливi до нього деякi штами патогенних бактерш, а також гриби роду Candida i вiруси. У найбтьш стiйких видiв стрептококiв лiзоцим викликае ви-никнення множинних точкових отворiв у ^тин-нiй стiнцi [4].
Окрiм антимiкробноТ дiТ, лiзоцим стимулюе розвиток iмунноТ вiдповiдi на рiзнi антигени, викликае аглютинацiю ряду мiкроорганiзмiв, викликае iнактивацiю токсишв лiпополiсахаридноТ природи, прискорюе процеси загоення тканин макрооргашзму [6].
Лiзоцим ротовоТ рiдини людини виконуе важ-ливу функцш по захисту органiзму вщ вторгнен-ня iнфекцiй. Активнiсть цього ферменту в рото-вiй рщиы у 4-6 разiв перевищуе його активнють у сироватц кровi [5]. Лiзоцим мiститься також i в слизовш оболонцi порожнини рота, зокрема в яснах. Його присутнють там пояснюеться адсор-бцiею iз ротовоТ рщини або утворенням лейкоцитами [6].
Зменшення рiвня лiзоциму ротовоТ рщини вь
хронiчний катаральний пнпвгг.
дiграе суттеву роль у надлишковому ростi умов-но-патогенноТ та патогенноТ мiкрофлори i розви-тку захворювань тканин пародонта i слизовоТ оболонки порожнини рота [7].
Мета роботи
Визначення активност лiзоциму ротовоТ рь дини у студентiв 4 курсу стоматолопчного факультету ВДНЗУ «УМСА» в залежностi вiд стану п-гiени порожнини рота, шкiдливих звичок та на-явноТ соматичноТ патологи.
Матерiали та методи дослiдження
Для визначення стану неспецифiчноТ резис-тентност порожнини рота було обстежено 50 студенев 4 курсу стоматологiчного факультету вком 19-22 рокiв. З них 23(46 %) чоловiки i 27 (54%) жшок. Дослiдження проводили на базi ка-федри мiкробiологiТ, вiрусологiТ та iмунологiТ ВДНЗУ „УМСА". Забiр ротовоТ рiдини здшснюва-ли у мiкропробiрки в кiлькостi 1мл.
Для оцшки стану порожнини рота використо-вувалися клiнiко-лабораторнi методи дослн дження та анкетування [1]. Оцшка стану неспе-цифiчноТ резистентностi порожнини рота проводилась шляхом визначення активност лiзоциму ротовоТ рiдини за В.Г. Дорофейчук з викорис-танням музейного штаму тест-культури Micrococcus lysodeicticus [2]. Для цього зi скошеного агару готували завись тест-культури у фосфатному буфера яку стандартизували на КФК-2 (ви-робництва Загорського оптико-мехашчного заводу) з використанням зеленого свп"лофтьтру у кюветах робочою довжиною 3 мм. Для визна-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
чення активносп лiзоциму брали 1,47 мл MiKpo6HoV завиа, до неТ додавали 0,03 мл ротовоТ рiдини, яка попередньо розведена 1:20 фос-фатним буфером.
Пробiрки витримували у термостат при температурi 37°С протягом години. Пiсля цього проводили нефелометрш. Показники реестрували за шкалою св^лопропускання. Вiдсоток активностi лiзоциму визначали за чи-словими показниками. Для цього вщсоток свiтлопропускання вихiдноТ мiкробноТ зависi (20%) вiднiмали вiд вщсотку зависi, яка дослiджуеться.
Статистичну обробку отриманих даних проводили варiацiйно-статистичним методом аналн зу результатiв дослщжень на персональному комп'ютерi Pentium IV з використанням програм
i3 пакету Office XP (Microsoft Exel). BiporwHicTb отриманих результат оцiнювали за допомогою t-критерiю Стьюдента.
Результати та iix обговорення
В результатi проведених дослщжень встано-влено, що у 33 (66%) оаб пародонт був штакт-ним; а у 17 (34%) - дiагностований хронiчний ка-таральний пнпвп".
За даними лабораторних дослщжень, серед-нiй рiвень активностi лiзоциму ротовоТ рiдини серед 50 обстежених складав 29,77+0,97 %. У 26 студенев спостерiгався досить високий рн вень активностi лiзоциму - 35,04±0,92 %, а у 24 студенев було виявлено зменшення цього пока-зника до 24,06±0,58 % (р<0,01) (Табл. 1).
Таблиця 1
Актившсть л'зоциму ротовоТр'дини (M±m, %)
Середнш показник n=50 Високий рiвень n=26 Низький рiвень n=24
29,77±0,97 35,04±0,92 24,06±0,58 p<0,01
npuMimKu: n - кльксть cmydeHmiB; p - вiрогiднiсть BidMiHHoemeü мiж групами
Для аналiзу взаемозв'язку активност лiзоци-му ротовоТ рiдини з мюцевими та загальними чинниками були обран вибiрки за окремими ознаками. Як показали результати дослщжень, достовiрних вщмшностей у показниках активнос-т лiзоциму мiж чоловiками та жшками не виявлено. Також не в^^знялась активнiсть лiзоциму у кур^в, порiвняно з особами без шкщливих звичок. Але у студентiв iз супутньою соматичною патологieю нами виявлено вiрогiдне зменшення
показника у 1,15 рази (р<0,05). Також вiрогiдне пщвищення активностi лiзоциму спостерiгалось при поеднанн соматичноТ патологи, переважно захворювань ШКТ, iз палiнням. Так, показник пщвищувався у 1,16 (р<0,05) рази. Суттеве пщвищення активносп лiзоциму у 1,3 рази (р<0,01) спостерiгалось при патологи тканин пародонта, зокрема хрошчному катаральному пнпвт. (Табл. 2).
Таблиця 2
Змни активнот лiзоцимy ротовоТpiduHU в залежносmi Bid мсцевих та загальних чинниюв (M±m, %)
Ознака n Актившсть лiзоциму
Стать жшки 27 29,3±1,14
чоловiки 23 30,33±1,63 (р>0,05)
Палiння немае 42 29,73±1,06
е 8 29,75±2,53 (р>0,05)
Соматична патологiя немае 29 30,21±1,46
е 21 26,17±1,13 (р<0,05)
Палiння+соматична патологiя немае 23 30,93±1,17
е 27 26,63±1,5 (р<0,05)
Гiгieна порожнини рота добра 26 30,33±1,32
задовтьна 24 28,91±1,47 (р>0,05)
Патолопя пародонта (гiнгiвiт) немае 33 26,69±0,85
е 17 35,74±1,5 (р<0,001)
Примiтки: п - кльксть дослiджень; р - вiрогiднiсть вiдмiнностей Висновки
В результат проведених дослщжень встано-влено зменшення показника активносп лiзоциму ротовоТ рщини, яке пов'язане з наявнютю соматичноТ патологи, зокрема шлунково-кишкового тракту, а також поеднанням шкщливоТ звички палiння iз соматичною патолопею. Достовiрне пiдвищення показника неспецифiчноТ резистент-ностi порожнини рота при наявносп патологiТ тканин пародонта, на нашу думку, пов'язане з мiграцiею лейкоци^в у ротову рiдину та шфтьт-рацiею ясен лейкоцитами при наявносп катарального запалення.
м1ж ознаками
Данi отриманих результатiв дають пiдставу вважати визначення стану неспецифiчноТ резис-тентностi порожнини рота одним iз важливих методiв профiлактики, дiагностики та вивчення ефективностi лiкування захворювань пародонта.
Л^ература
1. Данилевський М.Ф. Терапевтична стоматолопя: Пiдручник: У 4 т. - Т.3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Бори-сенко, А.М. Ползун та ш. - К. : Медицина, 2008. - 616 с.
2. Дорофейчук В.Г. Определение активности лизоцима нефеломе-трическим методом / В.Г. Дорофейчук // Лабораторное дело. -1968. - №1. - С. 28-30.
3. Запорожець Н.М. Взаемозв'язок виникнення хрошчного катарального пнпвгту з рiвнем лiзоциму i секреторного IgA в оЫб молодого вку // Матерiали науково-практичноТ конференцп „Сучасш проблеми терапевтичноТ стоматолош", пам'ятi проф. М.А. Кодо-
ли i 40-рiччю кафедри терапевтичноТ стоматологи 1нституту сто- 6. Лобань Г.А. Mii^Sic^™, вiрусологiя та iмунологiя порожнини
матологи КМАПО iм. П.Л. Шупика. - К., 2004р. - С. 83-84. рота / Г.А. Лобань, В.1. Федорченко. - Полтава, 2004. - 123 с.
4. Шматко В.1. Захиснi механiзми порожнини рота / В.1. Шматко, М.1. 7. Чумакова Ю.Г. Состояние местного иммунитета полости рта и Голубева, Н.В. Бщенко [та ш.] // Вiсник стоматологи. - 1998. - системного иммунитета у лиц молодого возраста с хроническим №4. - С.79-84. катаральным гингивитом / Ю.Г. Чумакова, Н.Н. Запорожец, О.В.
5. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков / Левицкий А.П. - Мороз // Вюник стоматологи. - 2002. - №1. - С.22-24. Одесса : КП ОГТ, 2005. - 73 с.
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ АКТИВНОСТИ ЛИЗОЦИМА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ СО СТОМАТОЛОГИЧЕСКИМ И СОМАТИЧЕСКИМ СТАТУСОМ
Гришко Ю.М., Мошель Т.Н., Ганчо О.В.
Ключевые слова: активность лизоцима, соматические заболевания, хронический катаральный гингивит.
В статье приведен анализ исследования активности лизоцима ротовой жидкости в зависимости от влияния местных и общих факторов. Результаты обследования 50 студентов IV курса стоматологического факультета показали достоверное снижение активности лизоцима при наличии соматической патологии, а также при ее сочетании с вредными привычками (курение) (р<0,05) и некоторое повышение активности лизоцима ротовой жидкости при хроническом катаральном гингивите (р<0,01).
Summary
CORRELATION BETWEEN ORAL FLUID LYSOZYME ACTIVITY, STOMATOLOGICAL AND SOMATIC STATUS
Hryshko Yu.M., Moshel T.N., Hancho O.V.
Key words: lysozyme activity, somatic diseases, chronic gingivitis.
This paper presents the analysis of oral fluid lysozyme activity depending on local and general factors. The results obtained by the inspection of 50 fourth-year dental students have shown the reliable decrease in lysozyme activity somatic pathology as well as under its combination with pernicious habits (smoking) (р<0,05) and some increase of oral liquid lysozyme activity in chronic catarrhal gingivitis (р<0,01).
УДК 616. 833.17 - 002.2 - 071
1ваницька О.С., Рибалов О.В., Сткевич М.Г.
КОМЛЕКСНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 13 ХРОН1ЧНИМИ ПЕРИФЕР1ЙНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯК ОСНОВА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 IX Л1КУВАННЯ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», Полтава
В робот{ запропоновано алгоритм комплексного обстеження пащент{в {з прозопопарезом у ста-дп залишкових явищ, який включав вивчення особливостей кл{тчного перебку хротчного ура-ження лицевого нерва з урахуванням локал{зацп патолог{чного процесу, досл{дження стану 1му-нног системи та системи мозкового кровообку, анал{з електроф{зюлог{чних параметр{в роботи периферичного в{ддшу нерва та нейротв головного мозку, встановлення стоматолог{чного та психоемоцшного статус{в. Отриман результати досл{дження дозволяють розробити патоге-нетично об^рунтоване лгкування хворих гз периферичними ураженнями лицевого нерва у стадгг залишкових явищ.
Ключов1 слова: периферичж ураження лицевого нерва, алгоритм обстеження хворих.
Робота е фрагментом комплексно' теми кафедри х1рурпчноТ стоматологи та щелепно-лицевоТ х1рургм з пластичною та реко-нструктивною х1рурпею голови та шиТ «Вроджеж та набут1 морфо-функцюнальж порушення зубо-щелепноТ системи, орган1в I тканин голови та шиТ, Тх д1агностика, х1рурпчне та консервативне лкування» (№ державноТ реестраци 0111 и006301)
Проблема дiагностики та лкування нейрос-томатолопчних захворювань становить значний теоретичний та практичний штерес для лiкарiв-стоматолопв. 1Т актуальнють пояснюеться, зок-рема, невпинним зростанням на сьогодшшнш день ктькосл хворих, що звертаються за меди-чною допомогою з приводу наявних у них чутли-вих, рухових, секреторних та трофiчних розладiв у щелепно-лицевш дтянц [1,16,20]. Не в остан-ню чергу, це обумовлюеться розвитком сучасно-го сусптьства з його техногенними катастрофами, с^мким ритмом життя, попршенням еколо-пчноТ ситуаци, посиленням стресового наванта-ження на людину тощо. При цьому невролопчш захворювання обличчя, у зв'язку з ушкальнютю ^еТ частини людського тта, вщзначаються не-абиякими особливостями Тх симптоматики та
кл^чного переб^у, що утруднюють встановлення правильного дiагнозу та вибiр оптимальних шляхiв Тх лкування [3,12].
Одним iз найбтьш поширених серед нейрос-томатолопчних захворювань фахiвцi вважають периферичж ураження лицевого нерва (ПУЛН) [6,11,13,18]. Необхщнють детального вивчення проявiв даного захворювання та патолопчних змш, ним викликаних, продиктована потребою знайти найефективнш способи подолання недуги, що значно знижуе якють життя хворих через ТТ тяжкють та нерщк ускладнення, особливо у випадках, коли вона набувае хрошчного характеру.
Мета дослвдження Створення алгоритму комплексного обсте-
