CC BY
15
УДК 616.12-008.331.1-092:616-056.52:577.128.8:547.857
Божко В.В., Снгурська 1.О., Милославський Д.К., Старченко Т.Г., Мисниченко О.В. ВЗАеМОЗВ'ЯЗКИ М1Ж ПОРУШЕННЯМИ Л1П1ДНОГО МЕТАБОЛ1ЗМУ, ПОЧАТКОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ВУГЛЕВОДНОГО I ПУРИНОВОГО ОБМ1Н1В ТА АКТИВН1СТЮ ФАКТОР1В ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю З ОЖИР1ННЯМ
ДУ «Нацюнальний шститут терапи iменi Л.Т. МалоТ НАМН Украши», м. Харкiв
Було обстежено 91 хворого на есен^альну артерiальну гiпертензiю - основна група та 12 практично здорових осб - група контролю. Об'ем обстеження: загальноклiнiчнi та антропометричнi ме-тоди, визначення в кров/ рiвнiв л/'п/'д/'в, глюкози (натще / псля навантаження глюкозою), '¡нсул'ту (з визначенням '¡ндексу НОМА), сечовоТ кислоти, високочутливого С-реактивного протеУну. Встанов-лено, що поеднання артерiально'l' гiпертензi'l' з абдомнальним ожирiнням призводить до суттевих порушень стану лiпiдного обману (достов'рного пдвищення атерогенних фракций л1'п1'д1в), вуглевод-ного обману (пiдвищення гл'1кем1У натще) / активацИ процесв запалення (достов/'рного пдвищення рiвню С-реактивного протеУну). При асо^ацУУ артерiальноУ гiпертензiУ з абдомнальним ожирiнням та гiперурикемiею вЮмналось пдвищення резистентностi до ¡нсул'ту, що може бути додатковим фактором, який обумовлюе несприятливу роль початкових порушень пуринового обману в прогре-суванн! артерiальноУ гiпертензiУ / серцево-судинного ризику у цих хворих.
Ключов1 слова: артер1альна ппертенз1я, ожиршня, лодний метабол1зм, вуглеводний I пуриновий обм1ни, фактори запалення. Роботу виконано в рамках науковоУ теми вiддiлу артерiальноУ гтертонп ДУ «На^ональний шститут терапи iменi Л. Т. Ма-лоУ НАМН УкраУни» (м. Харюв) «Розробити способи диферен^йованого лкування хворих на артерiальну гпертензю дуже ви-сокого ризику з ожирiнням i порушеннями вуглеводного та пуринового обмну», № держ. реестрацп 0114и001168
Вступ
Артерiальна пперте^я (АГ) залишаеться найпоширешшою патолопею серцево-судинноТ системи в УкраТш [6,7,9]. Показано, що високий ризик ускладнень виявляеться, в першу чергу, у хворих на АГ, що переб^ае з такими метаболiч-ними порушеннями, як абдомшальне ожиршня (АО) та порушення вуглеводного обмшу (ВО), особливо з цукровим дiабетом (ЦД) 2 типу [2,3]. Але велику проблему складають не тшьки вира-жен ступен АО та явний ЦД 2 типу, а й субклшн чн початковi порушення ВО - гiперглiкемiя натще (ГГН) та порушення толерантност до глюкози (ПТГ). Цта низка робот свщчать про важ-ливу роль саме початкових субкл^чних порушень ВО в прогресуванн АГ i ТТ ускладнень [1,8]. 1ншим дуже важливим комплексом метаболiчних порушень, як асоцiюються i з АГ, i з АО, i з порушеннями ВО е порушення пуринового обмшу (По). В останн роки знову пщвищуеться iнтерес до вивчення ролi порушень ПО в розвитку i прогресуванш уражень серцево-судинноТ системи. Результати ряду дослщжень вказують на те, що гiперурикемiя (ГУЕ) у цих категорш хворих може бути суттевим незалежним предиктором пщви-щення ризику виникнення кардюваскулярних подш, в тому чи^ i фатальних, та загальноТ смертностi [5,10,12]. Доведено, що пщвищення рiвнiв сечовоТ кислоти (СК) в кровi призводить до активацiТ оксидативного стресу та пщвищення запальних процеав, що, в свою чергу, шщше ушкодження ендотелш судин, порушуе тромбо-цитарний гемостаз та стимулюе процеси атеро-генезу [1,4]. В лiтературi активно обговорюються взаемовщносини рiзних чинниш та ланцюгiв ме-таболiчного синдрому, який об'еднуе i АГ, i АО, i порушення вуглеводного та лтщного обмiну [4,5].
Мета дослщження
У зв'язку з викладеним вище, метою даноТ роботи стало вивчення взаемозв'язш мiж характером дислтщемп, показниками вуглеводного та пуринового обм^в i рiвнем факторiв запа-лення у хворих на АГ з АО.
Матерiали i методи дослiдження
В умовах спецiалiзованого вiддiлення ппер-тензiТ та захворювань нирок ДУ «Нацюнальний шститут терапи iменi Л.Т. МалоТ НАМН УкраТни» було обстежено 91 хворого на есен^альну АГ (71 чоловк i 20 ж1нок) вiком вщ 36 до 69 рокiв. Дiагностику АГ i оцiнку сумарного ризику ускладнень у хворих було проведено за критерiями Ре-комендацш АсоцiацiТ кардiологiв УкраТни з про-фiлактики та лiкування артерiальноТ ппертензп (2011 р.), Рекомендацiй бвропейського товарис-тва гiпертензiТ та бвропейського товариства ка-рдiологiв (2013 р.) з урахуванням класифкацш ступеню АГ (класифка^я Аг за рiвнем АТ), ста-дiТ АГ (класифiкацiя АГ за ураженням оргашв-мiшеней) та ризику АГ (стратифка^я ризику для оцшки прогнозу АГ) [6,9].
В залежност вiд ступеня пiдвищення АТ у 41% хворих була дiагностовано 2 ступшь АГ, у 59 % хворих - 3 ступшь АГ. У 70 хворих (78%) було дiагностовано АО: I ступеня у 52 хворих (74 %), II ступеня - у 18 хворих (26 %). У 23 хворих (25 %) виявлялась стабтьна iшемiчна хвороба серця (1ХС) у виглядi стабтьноТ стенокардiТ на-пруги 1-11 функцюнальних класiв. Серед обсте-жених хворих у 45 (49 %) було дiагностовано се-рцеву недостатнють (СН) I стадiТ зi збереженою фрак^ею викиду (I i II функцюнальних клаав за NYHA).
Контрольну групу складали 12 практично здорових оаб у вiцi вiд 31 до 40 рош.
Для визначення наявност ожиршня, його ступеню та типу розподту жировоТ тканини проводились антропометричнi вимiри - визначали iндекс маси тта (за формулою Кетле), об'еми тали (ОТ) та стегон. Абдомшальний тип ожиршня дiагностували при ОТ у чоловшв бiльш нiж 102 см, та у жшок - бтьш нiж 88 см.
Для визначення бiохiмiчних показникiв - вмю-ту в сироватцi кровi креатиншу, сечовини, глюко-зи натще та пюля проведення перорального тесту толерантност до глюкози (ПТТГ) використо-вували автоматичний бiохiмiчний аналiзатор -фотометр загального призначення
«Humalyzer2000» (Ымеччина). Стан ПО оцшю-вали за рiвнями сечовоТ кислоти (СК) в сироват-цi кровi, якi визначали за допомогою наборiв «Cormay» (Польща). Гiперурикемiю (ГУЕ) дiагно-стували за рiвнями СК бiльшими за 360 мкмоль/л за рекоменда^ями СвропейськоТ л™ по боротьбi з ревматизмом EULAR (evidence based recommendations, 2006) критерiями [13]. Стан лтщного обмiну оцшювали за параметрами розгорнутого лтщного спектра. Вмют загального холестерину (ЗХС) та триглiцеридiв (ТГ) у сироватц кровi визначали ферментативним методом (за допомогою iмуноферментного аналн затора «Humareader № 2106-1709», Ымеччина). Вмiст ХС ЛПВЩ дослiджували тим же методом шсля преципiтацiТ шших класiв лiпопротеТнiв.
Стан ВО оцшювали у хворих за рiвнем глюкози кровi та iнсулiну натще i в умовах перорального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ). Глюкозу кровi (зразки венозноТ кровi) визначали фотоме-тричним методом (автоматичний бiохiмiчний аналiзатор - фотометр загального призначення «Humalyzer-2000», Нiмеччина). Визначення рiв-нiв шсулшу в кровi проводилось методом iмуно-ферментного аналiзу (напiвавтоматичний iму-ноферментний мiкропланшетний аналiзатор ImmunoChem-2100, США) за допомогою станда-ртних наборiв, фiрми DRG, Нiмеччина. Коефiцie-нти шсулшорезистентносп розраховували за допомогою алгоритму HOMA (Homeostatic Model Assessment). Вмiст С-реактивного протеТну визначали методом iмуноферментного аналiзу за допомогою стандартних планше^в ELISA, фiрми «DRG» (Нiмеччина).
Для статистичноТ обробки результатiв вико-
Показники лiпiдного, вуглеводного, пуринового обм
ристовували комп'ютерну програму SPSS 21 для Windows XP. Використовували методи описува-льноТ статистики, U-критерш Манна-У^ы, кореляцiйний аналiз (r) Спiрмена, метод лопстичноТ регресiТ. Перевiрка на нормальнють проводилась по критерieм згоди Колмогорова-Смiрнова. В роботi основнi дан представленi у виглядi медiани i iнтерквартильного iнтервалу (Me [25%; 75%]). Величина довiрчого iнтервалу, який був прийнятий за статистично достовiрний в даному дослщжены, 95% (рiвень значимост p=0,05). Для перевiрки нулевоТ ппотези при по-рiвняннi груп використовували непараметричний критерш Уiлкоксона (для динамки). Для порiв-няння рiзних груп використовували критерш Манна-У^нк
Результати дослщження та \х обговорення
Серед включених до аналiзу обстежених нами 91 хворих на АГ були виявлен наступи ме-таболiчнi порушення: у 77 хворих (85%) виявле-но ДЛП: у 37 хворих (48 %) - iзольована пперхо-лестиренемiя (ГХС), у 9 (12%) - iзольована гте-ртриглiцеридемiя (ГТГ) i у 31 (40 %) - комбшо-вана ДЛП. У 26 (29%) хворих були виявлен по-чатковi порушення ВО у виглядi ГГН та/або ПТГ. 1нсулшорезистентнють (1Р) (iндекс НОМА-2,77 i бтьше) виявлялась у 60 хворих (66 %). Серед обстежених хворих у 41 патента (45%) виявлялась безсимптомна ГУЕ [13].
При аналiзi показниш лiпiдного та вуглеводного метаболiзму у хворих на АГ, в залежност вiд наявностi АО, встановлено, що хворi на АГ з АО, у порiвняннi з хворими на АГ без АО, харак-теризувалися достовiрно бiльш високими показ-никами атерогенних фракцiй лт^в кровi: загального холестерину (ЗХС), (р<0,05); триглщери-дiв (ТГ), (р<0,05) та холестерину лтопротеТ^в низькоТ щшьносп (ХСЛПНЩ), (р<0,05) на тлi зменшення рiвнiв холестерину лiпопротеТдiв ви-сокоТ щiльностi (ХСЛПВЩ), (р<0,05) (табл. 1). У хворих на АГ з АО спостер^алися деяк негатив-ш змiни показникiв вуглеводного обмiну у вигля-дi вiрогiдного пiдвищення рiвню глюкози натще, в порiвняннi з показниками хворих на АГ без АО (р<0,05), (табл. 1). Показники рiвня СК кровi дос-товiрно не вiдрiзнялись у хворих на АГ в залеж-ностi вщ наявностi чи вiдсутностi АО (табл. 1).
Таблиця 1
у хворих на АГ в залежност'1 eid наявност'1 АО (Ме (25%; 75%)
Показник Групи обстежених
Хворi на АГ без АО (n=21) Хворi на АГ з АО (n=70)
ЗХС, ммоль/л 5,29 (5,21; 6,33) 5,64 (4,92; 5,77)*
ТГ, ммоль/л 1,53 (1,27; 2,39) 1,93 (1,21; 2,22)*
ХСЛПВЩ, ммоль/л 1,28 (1,03; 1,30) 1,02 (1,00; 1,34)*
ХСЛПНЩ, ммоль/л 3,18 (3,08; 4,25) 3,64 (2,93; 3,84)*
Глюкоза натще, ммоль/л 4,84 (4,60; 5,40) 5,81 (4,79; 5,93)*
Глюкоза через 2 год шсля ПГТТ, ммоль/л 5,00 (3,85; 5,76) 4,41 (3,83; 5,90)
1нсулш, мкмОд/мл 14,01 (9,95; 17,57) 15,15 (8,28; 23,91)
1ндекс НОМА 3,12 (1,99; 3,94) 3,62 (2,00; 5,96)
СК, мкмоль/л 315 (290; 387) 350 (309; 390)
npuMimKa: * - р<0,05, де р - достовiрнiсть рiзницi м'ж показниками в груп хворих на АГ з АО в порiвняннi з групою хворих на АГ без АО.
Таблиця 2
Показники лiпiдного, вуглеводного, пуринового обмiнiв у хворих на АГ в залежнот вiд наявносmi раннiх порушень вуглевод-
ного обмну (ГГН та/або ПТГ) (Ме (25%; 75%)
Показник Групи обстежених
Хворi на АГ без ГГН та/або ПТГ (п=65) Хворi на АГ з ГГН та/або ПТГ(п=21)
ЗХС, ммоль/л 5,33 (4,93; 5,69) 5,59 (4,89; 6,00)
ТГ, ммоль/л 1,50 (1,22; 2,07) 1,96 (1,14; 2,62)
ХСЛПВЩ, ммоль/л 1,20 (1,02; 1,35) 1,22 (1,11; 1,30)
ХСЛПНЩ, ммоль/л 3,36 (2,94; 3,70) 3,41 (2,65; 3,94)
Глюкоза натще, ммоль/л 4,90 (4,64; 5,21) 5,83 (5,66; 6,29)
Глюкоза через 2 год шсля ПГТТ, ммоль/л 4,22(3,80; 5,15) 6,06 (4.44; 7,39)*
1нсулш, мкмОд/мл 14,01 (8,86; 21,05) 19,91 (11,49; 32,07)
1ндекс НОМА 3,00 (1,89; 4,60) 4,92 (2,80; 7,34)**
СК, мкмоль/л 340 (307; 390) 350 (292; 378)
Примimка: * - р<0,05, ** - р1<0,01 де р, р1 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками в групi хворих на АГ з ГГН та/або ПТГ в порь вняннi з групою хворих на АГ без ГГН та/або ПТГ.
Аналiзуючи частоту зус^чаемосп рiзних порушень лтщного обмшу встановлено, що в груш хворих на АГ з АО нормальн показники лтщного обмшу були у 17,3% хворих, iзольована гтер-триглiцеридемiя в^^чалася у 8,5% хворих, комбшована дислiпщемiя (ДЛП) - у 74,2% па^е-нпв. В груш хворих на АГ без АО отриман на-ступн результати: нормальн показники лтщного обмшу мали 9,5% хворих, iзольована гтерт-риглiцеридемiя була у 9,5% хворих i комбшована ДЛП - у 81,0% хворих. При аналiзi частоти порушень вуглеводного обмшу встановлено, що серед хворих на АГ з АО у 29% хворих мали мн сце порушення вуглеводного обмшу (гтерглке-мiя натще або порушення толерантност до глю-кози вуглеводiв). В груш хворих на АГ без АО нормальн показники вуглеводного обмшу мали 76% хворих, а у 24% па^етчв були порушення вуглеводного обмшу. Стосовно порушень пуринового обмшу, було встановлено, що в груш хворих на АГ з АО ГУЕ було виявлено у 45,7% хворих, а в груш хворих на АГ без АО - у 42,8% па^етчв.
З метою виявлення впливу раншх порушень вуглеводного обмшу (ГГН та/або ПТГ) на показники лтщного та пуринового обмшу обстежен хворi на АГ були розподтеш на 2 групи в залеж-носп вщ наявносп ГГН та/або ПТГ (табл. 2).
В результат аналiзу даних було встановлено, що хворi на АГ з ГГН та/або ПТГ в^знялися вщ таких без порушень вуглеводного обмшу лише
показниками вуглеводного обмшу у виглядi дос-товiрно вищих показниш гпкемп через 2 год ш-сля ПГТТ (р<0,05) та шдексу НОМА (р<0,01) (табл. 2).
Достовiрних рiзниць показникiв лiпiдного обмшу, рiвнiв СК у групах хворих на АГ з початко-вими порушеннями вуглеводного обмiну та без них виявлено не було (табл. 2).
Вивчаючи вплив порушень ПО у виглядi ГУЕ на iншi метаболiчнi показники у хворих на АГ, нами були виявлен наступн закономiрностi. Так у хворих на АГ з ГУЕ, в порiвняннi з хворими на АГ без ГУЕ, було виявлено достовiрно вищi показники шсулшеми, шдексу НОМА (р<0,05). Вiро-гiдних рiзниць показникiв лiпiдного обмiну в групах хворих на АГ з ГУЕ та з нормальними показниками пуринового обмшу отримано не було (табл. 3).
З метою вивчення стану активност процеав запалення у хворих на АГ з рiзноманiтними ме-таболiчними порушеннями нами визначалися рн вн в кровi високочутливого С-реактивного протешу (СРП) (табл. 4).
В результат проведеного аналiзу результат дослiдження виявлено статистично достовiрне пiдвищення рiвня СРП в сироватц кровi хворих на АГ з АО в порiвняннi з показниками хворих на АГ без АО i з практично здорових оаб контрольно! групи (табл. 4).
Таблиця 3
Показники лтдного, вуглеводного, пуринового обмтв у хворих на АГ в залежност'1 в'д наявност'1 ГУЕ (Ме (25%; 75%)
Показник Групи обстежених
Хворi на АГ без ГУЕ (п=50) Хворi на АГ з ГУЕ (п=41)
ЗХС, ммоль/л 5,36 (4,94; 5,77) 5,41 (4,95; 5,92)
ТГ, ммоль/л 1,49 (1,16; 2,04) 1,87 (1,29; 2,45)
ХСЛПВЩ, ммоль/л 1,22 (1,12; 1,35) 1,15 (1,00; 1,32)
ХСЛПНЩ, ммоль/л 3,34 (3,09; 3,94) 3,44 (2,87; 3,89)
Глюкоза натще, ммоль/л 5,21 (4,72; 5,63) 5,09 (4,70; 5.56)
Глюкоза через 2 год шсля ПГТТ, ммоль/л 4,65 (3,82; 5,76) 4,25 (3,84; 5,90)
1нсулш, мкмОд/мл 11,93 (8,07; 17,63) 18,64 (13,77; 26,73)*
1ндекс НОМА 2,87 (1,92; 4,04) 4,59 (2,98; 6,36)*
СК, мкмоль/л 310 (258; 321) 390 (375; 458)**
Примтка: * - р<0,05, ** - р<0,0001 де р,
р1 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками в групi хворих на АГ з ГУЕ в порiвняннi з групою хворих на АГ без
ГУЕ.
Таблиця 4
Р\ен\ СРП е кров! хворих на АГ в залежност'1 е'д наяеност'! АО
Групи обстежених Рiвнi СРП в сироващ кровi (мг/л)
Ме (25%; 75%)
Контрольна група (п=12) 1,07 (0,46;2,99)
Хворi на АГ без АО (п=21) 0,92 ( 0,74; 1,57)
Хворi на АГ з АО (п=70) 2,28 ( 1,58; 5,82)
р<0,01; р1<0,001
Примimки: р - достовiрнiсть рiзницi показни^е у хворих на АГз АО в порiвняннi з особами контрольно'!' групи; р1 - достоеiрнiсть рiзницi показниюе у хворих на АГ з АО в порiеняннi с хеорими на АГ без АО.
Таблиця 5
Рiенi СРП в сироеатц кроеi у хворих на АГ з АО i без АО в залежнот еiд наяеностi початкоеих порушень еуглееодного обм'ту (ГГН та/або ПТГ)
Групи обстежених Рiвнi СРП в сироващ кровi (мг/л) Ме (25%; 75%)
Контрольна група (п=12) 1,07 (0,46;2,99)
Хворi на АГ з АО без ГГН та/або ПТГ (п=49) 1,91 (1,46; 3,76) р <0,05; р2<0,001
Хворi на ГХ з АО з ГГН та/або ПТГ (п=21) 4,57 (3,10; 8,61) р <0,001; р1 <0,01; р2>0,05
Хворi на АГ без АО без ГГН та/або ПТГ (п=16) 0,86 (0,59;1,42)
Хворi на АГ без АО з ГГН та/або ПТГ (п=5) 4,08(1,93;4,42) р <0,05; р1 <0,01
Примтки: р- досmоеiрнiсmь рiзницi показниюе е пор'внянн ': з особами контрольноУ групи;
р1- досmоеiрнiсmь рiзницi показниюе е порiеняннi з хеорими без ГГН та/або ПТГ;
р2 - досmоеiрнiсmь рiзницi показниюе е групi хеорих на АГ з АО е порiеняннi з групами хеорих на АГ без АО.
Встановлено достовiрне пщвищення рiвнiв СРП в кровi хворих на АГ з ГГН та/або ПТГ в по-рiвняннi з хворими з нормоглiкемiею як в груш хворих на АГ з АО, так i без АО (табл. 5).
При аналiзi рiвнiв СРП у хворих в залежност вщ наявност шсулшорезистентносп (!Р) було встановлено достовiрнi вщмшносп в груш хворих на АГ з АО - вищi рiвнi СРП у хворих без !Р (табл. 5). В груш хворих без АО вщмшностей не
виявлено.
При аналiзi змш рiвнiв СРП в кровi у обсте-жених хворих залежно вщ наявност початкових субкл^чних проявiв порушень пуринового обмн ну - ГУЕ також встановлен достовiрнi вщмшнос-тк Так, у груш хворих з АО з ГУЕ та без ГУЕ рiвнi СРП в кровi статистично достовiрно перевищу-вали рiвнi даного чинника в груш контролю, а також в порiвняннi з хворими без АО (табл. 6).
Таблиця 6
Особлиеост'1 змн р'вше СРП е сироеатц крое'! у хеорих на АГ з АО i без АО е залежност'1 е'д наяеност'! ГУЕ
Групи обстежених Рiвнi СРП в сироватцi кровi (мг/л) Ме (25%; 75%)
Контрольна група (п=12) 1,07 (0,46;2,99)
Хворi на АГ з АО без ГУЕ (п=38) 2,51(1,5; 4,63) р <0,05; р2<0,05
Хворi на АГ з АО з ГУЕ (п=32) 2,2 (1,62;6,78) р <0,01; р1>0,05; р2<0,001
Хворi на АГ без АО без ГУЕ (п=12) 0,86 (0,57;1,57) р >0,05
Хворi на АГ без АО з ГУЕ (п=9) 1,36 (0,87; 2,90) р >0,05; р1>0,05
Примimки: р- досmоеiрнiсmь рiзницi показни^е е порiеняннi з особами контрольно'!' групи р1- досmоеiрнiсmь рiзницi показниюе е порiеняннi з хеорими без ГУЕ;
р2 - досmоеiрнiсmь рiзницi показниюе е групi хеорих на АГ з АО е порiеняннi з групами хеорих на АГ без АО.
Однак у хворих на АГ з АО з ГУЕ рiвнi СРП в кровi достовiрно не в^знялись вщ таких з АО з нормоурикемiею.
Аналiз кореляцшних взаемовщношень вста-новив наступш кореляцшш залежностк так в груш хворих на АГ з АО показник ЗХС позитивно корелював з показником ХЛПНЩ (г=0,85, р<0,01). Також встановлено кореляцшн взаемо-вщношення мiж показниками ХСЛВПЩ та СК (г=-0,31, р<0,01); показниками глюкози натще та глюкози пюля ПГТТ (г=0,35, р<0,01), мiж показниками гткемп пюля ПГТТ i шдексом маси тта (г=0,32, р<0,01); мiж показниками гткемп пюля ПГТТ та об'емом тали (г=0,35, р<0,01); мiж показниками СК кровi та об'емом тали (г=0,36,
р<0,01); мiж рiвнем СК та показником ХСЛПВЩ (г=-0,31, р<0,01); мiж рiвнем шсулшеми та шдек-сом маси тта (г=0,41, р<0,01); мiж показниками шдексу НОМА та СРП (г=0,32, р<0,01).
В групi хворих на АГ без АО отриманi наступ-ш кореляцiйнi вiдношення: рiвень ЗХС корелював з показником ХСЛПНЩ (г=0,93, р<0,01); рн вень глiкемiТ натще корелював з шдексом НоМа (г=0,58, р<0,01), рiвнем СРП (г=0,68, р<0,01).
Таким чином, встановлено, що у хворих на АГ в поеднаннi з АО (у порiвняннi iз хворими на АГ без АО) мали мюце негативш змiни лiпiдного обмiну у виглядi достовiрного пiдвищення рiвнiв атерогенних фракцш лiпiдiв - ЗХС, ТГ, ХСЛПНЩ на ^ достовiрно нижчого рiвню ХСЛПВЩ. Також
у хворих на АГ з АО BiporiqHO вищим виявився pi-вень miKeMiï натще. В данiй rpyni хворих були встановленi достовipнi позитивнi кореляцшы зв'язки мiж показниками iндексу НОМА та С-реактивного протешу та негативы мiж показниками ХСЛВПЩ та СК. Хвоpi на АГ з ГУЕ в^зняли-ся вщ таких без ГУЕ достовipно бтьш високими показниками iнсулiнемiï та шдексу НОМА.
Вказан данi спiвставнi з результатами цтого ряду дослiджень, як свiдчать про тiсний ктыч-ний i патогенетичний взаемозв'язок мiж розвит-ком i прогресуванням МС та порушеннями ВО i ПО [11,14]. Гипеpiнсулiнемiя внаслiдок резисте-нтностi периферичних тканин до шсулшу при АО знижуе екскpецiю нирками СК, що i може викли-кати ГУЕ [14,16]. АО також призводить до пщвищення синтезу СК шляхом збтьшення надхо-дження в печшку жирних кислот, що призводить до активацп оксидативного стресу та пщвищення запальних процеав [4,15]. Тюний взаемозв'язок мiж АО i ГУЕ пiдтвеpджуеться i насту-пними даними: piвень СК тюно корелюе з piвнем лептину у хворих на АО i МС, а ксантшоксщоре-дуктаза е одним з ключових фактоpiв диферен-цiацiï адипоцитiв. Також ГУЕ пов'язана з пщви-щенням piвня глкозильованого гемоглобiну, що спостеpiгаеться як при явному цукровому дiабетi
2 типу, так i вже при персистуючш ГГН i при ПТГ, частота яких значно збтьшуеться при АО, особливо в поеднанн з атерогенною ДЛП [12,14,15]. За даними проведеного дослщження i л^ерату-рними даними ГУЕ найбтьш виражено корелюе
3 гiпеpтpиглицеpидемiею [14]. Таким чином, по-рушення лiпiдного, вуглеводного i пуринового обм^в у хворих на АГ на ™i АО е тюно пов'язаними i в^грають значну роль в подаль-шому розвитку кадiометаболiчних порушень у дано' категорп хворих.
Висновки
Поеднання АГ з АО (в поpiвняннi з АГ без АО) призводить до суттевих порушень стану лтщно-го обмшу (достовipного пiдвищення ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ i зниження ХС ЛПВЩ), вуглеводного обмiну (пiдвищення глiкемiï натще) i активацп процеав запалення (достовipного пiдвищення маркеру запалення - СРП).
При асо^аци АГ з АО та з ГУЕ в^^чалось пщвищення 1Р, що може бути додатковим фактором, який обумовлюе несприятливу роль по-чаткових порушень ПО у в прогресуванн АГ i серцево-судинного ризику у цих хворих.
Перспективи подальших дослщжень
Перспективним можна вважати подальше ви-вчення патогенетичних зав'язш пуринового, вуглеводного та лтщного обмiнiв з процесами запалення у даноТ категорп хворих.
Лтература
1. Амбросова Т.Н. Нарушения углеводного обмена и активности фактора некроза опухоли-a у пациентов с артериальной гипе-ртензией, ассоциированной с ожирением / Т.Н. Амбросова, О.Н. Ковалева, Т.В. Ащеулова // Укр. кардюлопчний журнал. -2009. - № 3. - С. 34-38.
2. Митченко Е.И. От имени рабочей группы Украинско-Российского исследования «Современный профиль факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в городской популяции Украины» / Е.И. Митченко, М.Н. Мамедов, Т.В. Колесник [и др.] // Укр. кардюлопчний журнал. - 2013. - Додаток 4. - С. 7683.
3. Мп"ченко О.1. Дiагностика i лкування метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, предiабету i серцево-судинних захворю-вань / О.1. Мтенко, В.В. Корпачев, С.М. Коваль [та ш.] // Ме-тодичш рекомендацп'. - КиТв, 2009. - 40 с.
4. Молодан Д.В. Уровень мочевой кислоты в крови и изменения показателей углеводного и липидного обмена при гипертонической болезни в сочетании с ожирением / Д.В. Молодан // УкраТнський терапевтичний архiв. - 2013. - № 3. - С. 62-66.
5. Мхтарян Л.С. 1нтенсивнють окасидантного стресу та функцю-нальний стан NO-синтетазних систем у хворих на ппертошчну хворобу / Л.С. Мхтарян, Н.М. Орлова, 1.Н. бвстратова [та ш.] // Укр. кардюлопчний журнал. - 2013. - Додаток 4. - С. 58.
6. Настанова з артерiальноТ ппертензм / За ред. В.М. Коваленка, е.П. Свщенко, Ю.М. аренка. - КиТв, 2010. - 492 с.
7. Серцево-судинш захворювання. Рекомендацп' з дiагностики, профiлактики та лiкування / За ред. В.М. Коваленка, М.1. Лу-тая. - К. : МОР1ОН, 2011. - 400 с.
8. Талаева Т.В. Роль гипергликемии и нарушений обмена глюкозы как фактора развития синдрома инсулинорезистентности / Т.В. Талаева, Т.А. Крячок, Л.Л. Вавилова [и др.] // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2009. - № 3. - С. 51-61.
9. ESH/ESC Guidelines for management of arterial hypertension // J. Of Hypertension. - 2013. - № 31. - Р. 1281-1357.
10. Bandukwala F. Association of uric acid with inflammation, progressive renal allograft dysfunction and posttransplant cardiovascular risk / F. Bandukwala, M. Huang, J.S. Zaltzman [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2009. - Vol. 103 (6). - Р. 867-871.
11. Choi H.K. Haemoglobin A1c, fasting glucose, serum C-peptide and insulin resistance in relation to serum uric acid levels - the Third National Health and Nutrition Examination Survey / H.K. Choi, E.S. Ford // Rheumatology (Oxford). - 2008. - Vol. 47 (5). -Р. 713-717.
12. Edwards N.L. The role of hyperuricemia in vascular disorders / N.L. Edwards // Curr. Opin. Rheumatol. - 2009. - Vol. 21 (2). - Р. 132-137.
13. EULAR evidence based recommendations for gout. Part II: Management. Report of a task force of the EULAR Standing Committee For International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT) // Annals of the Rheumatic Diseases. - 2006. - Vol. 65. - Р. 1312-1324.
14. Forman J.P. Uric acid and insulin sensitivity and risk of incident hypertension / J.P. Forman, H. Choi, G.C. Curhan // Arch. Intern. Med. - 2009. - Vol. 169 (2). - Р. 155-162.
15. Krishnan E. Uric acid in heart disease: a new C-reactive protein? / E. Krishnan, J. Sokolove // Current Opinion in Rheumatology. -2011. - Vol. 23 (2). - Р. 174-177.
16. Rodilla E. Association between serum uric acid, metabolic syndrome and microalbuminuria in previously untreated essential hypertensive patients / E. Rodilla, F. Perez-Lahiguera, J.A. Costa [et al.] // Med. Clin. (Barc). - 2009. - Vol. 132 (1). - Р. 1-6.
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗИ МЕЖДУ НАРУШЕНИЯМИ ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА, НАЧАЛЬНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ УГЛЕВОДНОГО И ПУРИНОВОГО ОБМЕНОВ И АКТИВНОСТЬЮ ФАКТОРОВ ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ С ОЖИРЕНИЕМ
Божко В.В., Снегурская И.А., Милославский Д.К., Старченко Т.Г., Мысниченко О.В.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, ожирение, липидный метаболизм, углеводный и пуриновый обмены, факторы воспаления.
Было обследовано 91 больного эссенциальной артериальной гипертензией - основная группа и 12 практически здоровых лиц - группа контроля. Объем обследования: общеклинические и антропометрические методы, определение в крови уровней липидов, глюкозы (натощак и после нагрузки глюко-
зой), инсулина (с определением индекса НОМА), мочевой кислоты, высокочувствительного С-реактивного протеина. Установлено, что сочетание артериальной гипертензии с абдоминальным ожирением приводит к существенным нарушениям состояния липидного обмена (достоверного повышения атерогенных фракций липидов), углеводного обмена (повышение гликемии натощак) и активации процессов воспаления (достоверного повышения уровня С-реактивного протеина). При ассоциации артериальной гипертензии с абдоминальным ожирением и гиперурикемией отмечалось повышение инсулинорезистентности, что может быть дополнительным фактором, который обуславливает неблагоприятную роль начальных нарушений пуринового обмена в прогрессировании артериальной гипертензии и сердечно-сосудистого риска у данных больных
Summary
CORRELATION BETWEEN DISORDERS OF LIPID METABOLISM, INITIAL CARBOHYDRATE METABOLISM AND PURINE METABOLISM AND ACTIVITY OF INFLAMMATION FACTORS IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND OBESITY Bozhko V.V., Snigurska I.O, Myloslavsky D.K., Starchenko T.G., Mysnichenko O.V.
Key words: arterial hypertension, obesity, lipid metabolism, carbohydrate metabolism, purine metabolism, inflammation factors.
91 patients with essential hypertension, who made up the main group, and 12 healthy individuals who made up a control group, passed through the examination that included general clinical and anthropometric evaluation, blood lipids and glucose (fasting and after glucose load) tests, assessment of insulin level (with detecting of HOMA index), uric acid level, high-sensitivity C-reactive protein. It was established that the combination of arterial hypertension and abdominal obesity led to significant impairments in the state of lipid metabolism (significant increase in atherogenic lipid fractions), carbohydrate metabolism (increased fasting glucose) and activation of inflammatory processes (significant increase in C-reactive protein level). It was also found out the association of hypertension, abdominal obesity and hyperuricemia increases insulin resistance that can be considered as an additional factor contributing to the primary disorders of purine metabolism in the progression of arterial hypertension and cardiovascular risk in these patients.
УДК 616.33-006.6-085
Бондарь В.Г., Гасми Мохамед Мехди
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С РАКОМ ЖЕЛУДКА
Донецкий национальный медицинский университет
Донецкий областной противоопухолевый центр, г. Красный Лиман
С целью сравнительного изучения качества жизни пациентов с раком желудка с учетом демографических, клинических, психосоциальных факторов риска неблагоприятного прогноза в зависимости от возникновения кардиоваскулярных событий обследовали 138 больных. Все пациенты получили опросники QOL-CS; 119 (84%) из них ответили на вопросы и были включены в исследование. Стандартные параметры качества жизни, клинические проявления и перенесенное лечение рака желудка, демографические показатели оценивали с помощью линейной регрессии для идентификации факторов, влияющих на качество жизни. Установили, что пациенты с кардиоваскулярными событиями отмечали значительно худшее психологическое функционирование, ухудшение общего здоровья и жизнеспособности, снижение качества жизни. Перенесенная химиотерапия также была связана с ухудшением качества жизни. Статистическая значимость данных различий была достигнута при использовании опросника QOL-CS. Это свидетельствует, что общее состояние здоровья, жизнеспособности у пациентов с раком желудка существенно ухудшается после возникновения кардиоваскулярных событий.
Ключевые слова: качество жизни, рак желудка, выживаемость, прогноз.
Данная работа является фрагментом НИР «Розробити методи бологчного зварювання тканин, реПонарноГ та ендолiм-фатично'1 полiхiотерапii' в комплексному лiкуваннi злояюсних пухлин основних локалiзацiй (рандомiзоване до^дження)», № гос. регистрации 0105и008713, шифр УН 06.04.10.
Клиницисты характеризуют рак желудка ши- быть направлены на потенциально ухудшающие роким спектром клинических проявлений от качество жизни последствия как собственно замедленно прогрессирующих индолентных форм болевания, так и его специфического лечения до быстро прогрессирующего агрессивного за- [4,6]. Тем не менее, больные с раком желудка болевания. Для пациентов рак желудка обычно остаются малоизученными в аспекте оценки ка-представляется заболеванием, которое сущест- чества жизни. Недостаточно данных об отсро-венно влияет на их жизнь [9,10]. Повышение ченных эффектах течения рака желудка, его выживаемости - основная цель лечения онко- специфического лечения, коморбидных состоя-гематологических заболеваний. В идеале, лече- ний и их влиянии на такие составляющие качение, этому способствующее, должно оптимизи- ства жизни, как здоровье и функционирование ровать качество жизни пациентов в контексте их [7]. Качество жизни (КЖ), являясь комплексной заболевания [3,5]. Усилия клиницистов должны характеристикой физического, психологическо-
