DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-153-157
УДК 616.36-003.826-092:616.175.8
1niemopaK К. В., 2Шевчук Н. А., 1niemopaK Н. А.
ВЗАеМОЗВ'ЯЗКИ АДИПОК1Н1В КР0В1 З МАРКЕРАМИ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦП У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ
З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯМ 1Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця) 2Вiнницький обласний клiнiчний високоспецiалiзований ендокринологiчний центр (м. Вiнниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри кл^чноТ фармаци та кл^чноТ фармакологи Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова «Органопротекторна ефектив-нiсть та безпека метаболiчних коректорiв в терапи коморбiдних патологiчних сташв», № державноТ ре-естрацГТ: 0114и000195.
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) визнана найбтьш розповсюдженим типом ураження серед уах хронiчних хвороб печiнки у США та краТнах захщноТ бвропи [1]
НАЖХП тiсно пов'язана з ожиршням, шсулшо-резистентнiстю i кардюваскулярною патологiею. Багатьма дослiдниками НАЖХП розглядаеться як печшковий прояв метаболiчного синдрому [2]. На сьогодш жирова тканина - активний ендокринний орган, що виконуе низку ендокринних, паракринних i автокринних функцiй i в якому синтезуеться значна кiлькiсть гормонiв i бiологiчно активних пептидiв. При надлишковiй масi тiла вiдбуваеться не лише про-лiферацiя i гiпертрофiя адипоцилв, але ще шфшьтра-цiя макрофагами з подальшим розвитком запальних реакцш, внаслiдок чого змiнюеться метаболiчна ак-тивнiсть жировоТ тканини. Саме тому ряд вчених вва-жають патолопчне ожирiння хронiчним системним запальним процесом [3].
Ключовим фактором у патогенезi НАЖХП е шсу-линорезистентнiсть (1Р), яку вважають печiнковим компонентом резистентност до iнсулiну [4,5]. Хоча патогенез НАЖХП ще повшстю не з'ясований, складна взаемодiя мiж адипокшами та цитокiнами, як1 продукуються адипоцитами та запальними ^тина-ми, що проникають в жирову тканину, грають вири шальну роль у розвитку метаболiчного синдрому та НАЖХП [6,7]. Низький рiвень адипонектину (<10 мкг/ мл) у сироватщ, незалежно вщ 1Р та 1МТ, пов'язаний з розвитком неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Тому в майбутньому рiвень адипонектину може бути використаний в якостi нешвазивного предиктора НАСГ [8].
Лептин та адипонектин беруть участь у регуля-цп метаболiчних процесiв та енергетичного обмшу, впливають на ендотелiальний гомеостаз. Адипонектин може функцюнувати як негативний регулятор анпогенезу. Вiн шпбуе пролiферацiю та мiграцiю ендотелiальних кл^ин i помiтно перешкоджае росту нових кровоносних судин [9].
Первинним дефектом, що лежить в основi розвитку 1Р, е дисфункщя ендотелiальних клiтин судин [10].
Вiдомо, що ендотелiальна дисфункцiя може зу-мовлювати зв'язок мiж НАЖХП та ризиком виник-нення серцево-судинноТ патологи [11,12]. За наяв-
HOCTi iшемiчноï хвороби серця (1ХС) i3 супутшм НАСГ вщзначено порушення в системi NO, яке характери-зувалось зменшенням рiвня нiтритiв за одночасного зростання рiвня NOS, що свiдчить про наявшсть ен-дотелiaльноï дисфункци [13].
На сьогодш актуально з'ясувати патогенетичн1 ланцюги формування ожирiння, НАЖХП, ендотели альноУ дисфункци, кардюваскулярноУ патологи.
Мета дослщження. Оцiнити взаемозв'язок рiвня адипокiнiв, маркерiв ендотелiaльноï дисфункци 3i ступенем ожиршня, iнсулiнорезистентнiстю у пащен-тiв на НАЖХП.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 195 хворих НАЖБП з надлишковою масою тiла та ожиршням, з них 68 - з надмiрною масою (1МТ-25-29,9 кг/м2), 50 - ожирiнням I ступеня (1МТ-30-34,9 кг/м2), 24 - ожиршням II ступеня (1МТ-35-39,9 кг/м2). 53 па-цieнти мали нормальну масу тта (1МТ-18-24,9 кг/ м2). Серед обстежених 119 жiнок (61,1) i 76 чолови кiв (38,9%). Обстежено також 20 практично здорових оаб. Вт обстежених вaрiювaв вiд 27 до 59 рошв, ме-дiaнa - 55 рокiв (мiжквaртiльний розмах Q^QJ вiд 40 до 61 року.
Вiд кожного обстеженого патента прийнято ш-формовану згоду на використання мaтерiaлiв у на-укових дослiдженнях. На проведення дослщження отримано дозвiл комiтету з бюетики Вiнницького на-цiонaльного медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова (протокол № 5 вщ 27 березня 2014 року).
Для встановлення дiaгнозу НАЖХП пiсля ретель-ного aнaлiзу клiнiко-aнaмнестичних даних застосову-вали так дiaгностичнi критери: ультрaсоногрaфiчну картину стеатогепатита; дост^рш дaнi про невжи-вання або вживaннi мiнiмaльних доз алкоголю (<40 г на тиждень); вщсутшсть серологiчного пщтверджен-ня вiрусноï етюлоги гепатиту [14].
НАЖХП дiaгностувaли на пiдстaвi даних ультразвукового дослщження, критерiями стеатоза (Accuvix V20 Prestige) були: дистальне загасання ехосигналу; дифузна пперехогеншсть пaренхiми печiнки, збть-шення ехогенностi печiнки в порiвняннi з нирками; нечiткiсть судинного малюнка.
Для оцiнки нaявностi та вираженост фiброзу пе-чiнки проведена елaстометрiя, яка виконана за методикою - FibroScan (Echosens, Фрaнцiя).
У вах пaцiентiв вимiрювaли тaкi параметри: зр^, масу тiлa, окружнiсть плеча, окружшсть талГГ i сте-гон, товщину шкiрно-жирових складок. Проводили ультразвукове дослщження печiнки. Зaбiр кровi для бiохiмiчних дослiджень проводили в рaнковi години шляхом венепункци лттьовоУ вени. Пкля центри-фугування в сироватц кровi визначали за загально-прийнятими методиками актившсть ферментних
MapKepiB цитолiзу: аланшамшотрансферази (АЛТ), аспартатамшотрансферази (АСТ) i холестазу: лужноТ фосфатази (ЛФ), piBeHb загального бiлiрубiну i його фракцш, показникiв лiпiдного обмшу: загальний холестерин, холестерин лтопротеТ^в низькоТ щтьнос-Ti (ЛПНЩ), триглщериди, холестерин лтопротеТ^в високоТ щiльностi (ЛПВЩ).
Критерieм НАЖХП в стадп НАСГ в нашому досли дженнi стало пiдвищення концентраци трансамiназ (АЛТ, АСТ, ЛФ) бтьш нiж в 2 рази вщ рiвня, рекомен-дованого для практично здорових оаб.
Рiвень глюкози глюкозооксидазним методом, iнсулiну iмуноферментним методом, оцшювали на-тщесерце i через 2:00 тсля прийому протягом 5 хвилин 75 г глюкози, розчиненоТ в 250-300 мл води. Наявшсть 1Р оцiнювали за рiвнем iндексу HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment Insulin Resistance), який розраховували за формулою:
нома — IR =
/мкОД\ „ J
концентрацш 1нсул1ну I млIX глюкоза натще (-
22^5
Для визначення наявноcтi та ступеню вираже-ноcтi IP застосовували також методику визначення коефiцieнта IP за F. Caro, який розраховували за фор-
ПЙКПЛШ' ,ММОЛЬ.
мулоЮ: глюкоза (-)
4 Л '
Коеф1щент Саго = ■
Kритерiями наявноcтi IP вважали значення НОМА бтьше 2,77, iндекcy Caro менше 0,33, тобто чим вище шдекс НОМА та чим нижче шдекс Caro тим нижча чyтливicть тканин до шсулшу, а IP вщповщно зроcтаe.
У вcix обстежених визна-чали рiвень С-реактивного бiлка ^Б), ендотелiнy (ЕТ-1) iмyноферментним методом з використан-ням комерцiйниx наборiв «hsCRP ELISA» («DRG» США) i «Endothelin-1» («DRG» США). Aктивнicть фактора Втлебранда (vWF) визнача-ли iмyноферментним методом з використаним набору фiрми «Shield diagnostics», Великобриташя.
Piвень адипошшв (лептину та адипонектину) ви-значали на iмyноферментномy аналiзаторi FaxStart ^ША) за наборами "Human Leptin Quantikine ELISA Kit" (RDS, США), "Human Adiponectin ELISA" (BioVendor, Чеxiя). Стввщношення мiж вмicтом адипонектину та лептину представляли як десятковий логарифм (log A/L).
Статистичний аналiз отриманих результат проведений iз застосуванням програми «STATISTICA 8» фiрми Statsoft з використанням параметричних i непараметричних методiв оцiнки отриманих результат. Данi предcтавленi у виглядi медiани (Me) та мiжквартильного розмаху (Q1-Q3) Нормальшсть розподiлy перевiряли з використанням тесту ^лмо-горова-Cмiрнова. У зв'язку з асиметричним розпо-дiлом використовували непараметричний ранговий U-критерiй Mанна-Уiтнi. Статистичну значyщicть рiз-
ниц| м1ж портнювальними величинами вважали bi-рог1дною при р < 0,05.
Результати дослщжень та Тх обговорення. За результатами нашого досл1дження встановлено, що по-казники СРБ, активност1 vWF, ЕТ-1 у хворих на НАЖХП з надлишковою масою т1ла та ожиршням статистич-но значуще були бтьшими пор1вняно з показниками практично здорових ос1б (табл. 1). Показник СРБ був бтьшим у 2,51 - 4,01 раза, актившсть vWF була бть-шою в 1,47 - 1,78 раза, р1вень ЕТ-1 був бтьшим у 2,36 - 3,11 раза (p<0.05).
Показники вуглеводного обмшу теж зм1нювались пор1вняно з показниками практично здорових ос1б (табл. 2). Р1вень 1нсул1ну у вс1х хворих на НАЖХП був статистично значуще бтьшим. Так у хворих з нормальною масою тта був бтьшим у 1,60 раза, з надлишковою масою тта - в 2,23 раза, з ожиршня 1 сту-пеня - у 2,86 раза, з ожиршня 2 ступеня - у 3,06 раза (p<0.05). У хворих з надлишковою масою та ожиршням статистично значуще були бтьшими показники р1вня глюкози (у 1,36 - 1,59 раза), шдекса HOMA-IR (у 2,25 - 4,48 раза). 1ндекс Caro був меншим у 1,65 -1,89 раза.
Ми спостер1гали, що концентрац1я лептину в си-роватц1 кров1 у хворих на НАЖХП була статистично значуще вищою (у 2,05-3,78 раза) пор1вняно з показниками практично здорових ос1б (табл. 3). Разом з тим, у ос1б надлишковою масою та ожиршням ниж-чими виявились показники концентраци адипонектину (у 1,54-1,92 раза) та шдексу log A/L (у 1,16-1,32 раза).
Таблиця 1.
Критерп запалення та функцм ендотел^ у хворих НАЖХП з надлишковою масою тта та ожиршням, Me(Q1-Q3)
-)
1нсул1н (-JJ3J-)
Показник Kонтроль НАЖХП
Нормальна маса тiла Нормальна маса тта Надлишкова маса тта Ожиршня 1ступеня Ожиршня 2 ступеня
IIVIT (кг/м2) 22,83 (21,52-24,03) 23,10 (22,07-23,83) 26,09 (25,56-27,28) 32,05 (31,05-33,40) 36,59 (35,29-38,01)
CPБ (мг/л) 1,68 (0,28-1,96) 3,64 (1,68-4,32) 4,19* (2,80-5,90) 5,81* (4,37-7,40) 6,73* (4,84-8,79)
Фактор фон Bi-ллебранда (%) 92,42 (77,15-103,24) 106,33 (93,63-122,25) 136,00* (115,551 56,43) 146,45* (135,75166,05) 164,72* (149,53180,03)
ЕТ-1 пг/мл) 5,11 (4,47-5,71) 7,62 (6,56-11,20) 12,08* (9,80-14,57) 14,70* (12,68-15,69) 15,53* (14,98-16,10)
Приметка. * - статистично значуш^ вщмЫносп (р<0,05) за критерieм Мана-Уiтнi мiж вщповщними показниками у порiвняннi з показниками практично здорових оаб.
Граф1чний анал1з взаемозв'язку концентраци адипонектину з 1МТ у хворих на НАЖХП представлений на рис. 1. Встановлено наявшсть сильного зворотно-го кореляцшного взаемозв'язку м1ж даними параметрами, так коефщ1ент кореляци Сп1рмена склав -0,76 при р = 0,0000.
Кореляцшний анал1з виявив наявн1сть прямо! залежност м1ж HOMA-IR та концентрац1ею лептину (г= 0,8; р=0.0000) I зворотного зв'язку м1ж НОМА-Ж та концентрац1ею адипонектину (г= -0,66; р=0.0000) та 1ндексом log A/L (г= -0,71; р=0.0000) Очевидно, що зниження концентраци адипонектину при паралель-ному збтьшенш вм1сту лептину п1дсилюють 1Р.
З61льшення р1вня лептину та зниження р1вня адипонектину в сироватц1 кров1 е маркерами 1Р, ендоте-л1ально'| дисфункци, атеросклерозу [15]. Зниження р1вня адипонектину I, особливо, зниження штеграль-
Таблиця 2.
Показники вуглеводного обмiну у хворих на НАЖХП з надлишковою масою тiла та ожирiнням, Me(Q1-Q3)
Показник Контроль НАЖХП
Нормальна маса т1ла Нормальна маса т1ла Надлишкова маса т1ла Ожиршня 1ступеня Ожиршня 2 ступеня
Глюкоза (ммоль/л) 4,12 (4,05-5,12) 4,76 (4,10-5,10) 5,60* (5,22-5,92) 6,10* (5,36-7,27) 6,55* (6,12-6,85)
1нсул1н (мкОД/л) 7,52 (5,10-10,2) 12,03* (10,80-12,50) 16,80* (15,65-18,23) 21,50* (20,10-22,28) 22,95* (21,98-23,58)
1ндекс НОМА т 1,52 (1,30-1,86) 2,56 (2,15-2,93) 4,18* (3,53-4,78) 5,85* (5,02-6,86) 6,81* (5,99-7,16)
1ндекс Саго 0,53 (0,48-0,62) 0,41 (0,36-0,44) 0,32* (0,31-0,34) 0,29* (0,26-0,35) 0,28* (0,27-0,30)
Примгтка. * - статистично значущi вщмшносп (р<0,05) за критерieм Мана-Уiтнi мнж вщповщними показниками у порiвняннi з показниками практично здорових осiб.
Таблиця 3.
Показники адипоцитошшв у хворих на НАЖХП з надлишковою масою тма
та ожиршням, Me(Q1-Q3)
Показник Контроль НАЖХП
Нормальна маса т1ла Нормальна маса т1ла Надлишкова маса т1ла Ожиршня1 ступеня Ожиршня 2 ступеня
Адипонектин (мкг/мл) 17,23 (13,12-18,85) 16,50 (14,53-18,15) 11,20* (10,18-12,96) 9,45* (8,90-10,00) 9,00* (8,48-9,25)
Лептин (нг/мл) 4,26 (3,83-5,25) 5,76* (5,13-6,20) 8,55* (7,50-10,00) 12,50* (11,58-13,00) 16,10* (15,40-16,90)
1ндекс ^ АД 3,62 (3,40-3,74) 3,47* (3,38-3,52) 3,13* (3,01-3,23) 2,87* (2,85-2,91) 2,74* (2,72-2,77)
Примггка. * - статистично значуш^ вщмшносп (р<0,05) за критерieм Мана-Уiтнi мiж вщповщними показниками у порiвняннi з показниками практично здорових оаб.
тину, коефщ1ент кореляци Сшрмена склав - 0,55 при р = 0,0000 (рис. 2).
При досл1дженн1
взаемозв'язку маркера ендотел1альноТ дисфунк-ци ЕТ-1 з концентрац1ею С-реактивного 61лка (рис. 3) встановлено наявшсть прямого кореляцшного взаемозв'язку середньоТ сили (г = 0,58, р = 0,0000). Л1тературш дан1 св1дчать [17], що штенсившсть вид1-лення СРБ т1сно пов'язана з особливостями л1п1дного обм1ну й шсулшорезис-тентн1стю, як1 сприяють розвитку атеросклерозу, атеротромбозу (через роз-виток ендотел1альноТ дис-функци), але патогенетичн1 механ1зми розвитку цих процес1в залишаються не-достатньо вивченими.
Нами виявле-
ний прямий сильний взаемозв'язок (рис. 4) маркера ендотел1альноТ дис-функци ЕТ-1 з vWF (г = 0,75;
ЭсайегрЫ of АсИропесйп .'¡'рп:-! ВМ1 АсИропесйп = 24,2791-0,4469*х
о
со 1 о О ° | ВМ1 АсИропесИп г =-0,7649; р = 0.0000 |
; О ^^^ '' 0 ось
о : О
о \ оо;о о о ф.......... о °°
о» .....-о- в 5э о..... Ю О «Г*4 о о о о О: ??0 о ° 03й о о о^^эоею о 0 о сь______________ о
16 18 20 22 24 26 28 30 32 34 36 38 40 42 ВМ|
Рис. 1. Взаемозв'язок концентрацп адипонектину з ¡ндексом маси тша у пац|ент:в на НАЖХП з надлишковою масою тша та
ожиршням. Примгтка: г - коеф^ент кореляци Сшрмена; р - достс^ршсть коефщента кореляци.
. Адипонектин
ного показника дисадипокшеми ® лептин у си-роватц1 кров1 мае ткний взаемозв'язок з шдвищен-ням 1МТ, окружн1стю талГТ та окружшстю тали/стегон, 1Р та дисл1п1дем1ею [16].
Пор1вняльний анал1з р1вня маркера запалення СРБ у хворих з ожиршням показав наявшсть прямого взаемозв'язку з НОМА-т (г=0.58; р=0,0000), р1в-нем глюкози (г=0,44; р=0.0000) та шсулшу (г=0,66; р=0.0000) в кров1.
В1дзначено наявн1сть зворотного зв'язку концентрацп СРБ з показником десяткового логарифму стввщношення м1ж вм1стом адипонектину та леп-
Рис. 2. Взаемозв'язок концентрацп С-реактивного бшка з показником десяткового логарифму сшввщношення м1ж вмктом адипонектину та лептину у пац|ент:в на НАЖХП з надлишковою масою тша та ожиршням. Примгтка: г - коеф^ент кореляци Сшрмена; р - достс^ршсть коефщента кореляци.
р = 0,0000). В1дпов1дно до сучасних уявлень, vWF вважають маркером гостроТ фази реакци запалення I тромбозу та взаемод1е, в першу чергу, з колагеном I м1кроф1брилами субендотелш [18]. Зб1льшення р1вня ЕТ-1 I активност vWF в плазм1 кров1 говорить про порушення вазоконстрикторноТ та адгезивноТ функци ендотел1ю у хворих на НАЖХП.
Висновки. У хворих на НАЖХП з надлишковою масою тша та ожиршням пщвищення р1вня лептину, зниження р1вня адипонектину у сироватц1 кров1 асо-ц1ювалося з пщвищенням 1ндексу маси т1ла, шсулшо-резистентн1стю, зб1льшенням концентрацп СРБ.
ET
18
16 c
O°cö 8
14 O oo g
o°
O
12
^^ o
O ü ^^ '¿I n o
O
a o o co0 o
4
1 23456789 10 11
CRP
PMC. 3. B3aeM03B'fl30K концентрацü' eHfloTefliHy-1 3 KoH^HTpa^ero C-peaKTMBHoro 6mKa y na^eHTiB Ha HAWXn 3 HaflflHmKüBoro Macow Tma Ta owMpiHHAM. npMMiTKa: r - Koe^iuieHT Kope.fluii CnipMeHa; p - flocTOBipHicTb Koe^iuieHTa Kope.fluji.
Po3bmtok xBopo6u acouiweTbcn 3 po3bmtkom eH-flOTe.ia.bHOi flMc^yHKuii (nigBM^eHHAM KOHueHTpauii ET-1 i aKTMBHOcTi vWF).
BcTaHOB.eHMM npnMMM Kope.nui^HMM 3b'a3ok ce-peflHboi cM.M Mi« KOHueHTpauiAMM ET-1 Ta CPE.
4 ---,—.—.—.—.—,—--,---,--—.—,—.--—--
80 100 120 140 160 180 200
VWF
PMC. 4. B3aeM03B'fl30K KoH^HTpa^V eHflOTe^iHy-1 3 ^aKTopoM ^oh Bm^e6paHfla y na^eHTiB Ha HAWXn 3 Hag^MWKoBow Macow
Tma Ta o^MpiHHAM. npmviiTKa: r - Koe^iuieHT Kope.fluii CnipMeHa; p - gocTOBipHicTb Koe^iuieHTa Kope.flun.
nepcneKTMBM noga^bmux gocfligweHb. flocMTb aK-Tya.bHMM e nomyK MeTogiB TepaneBTMHHOi KopeKuii no-pymeHb ceKpeuii agunoKiHiB i ix Bn.MBy Ha MeTa6o.i3M i ^yHKuii renaTOuMTiB, eHgoTe.iouMTiB i ¡hwmx OKpeMMx K.iTMH.
flrrepaTypa
1. Sayiner M, Koenig A, Henry L, Younossi ZM. Epidemiology of Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis in the United States and the Rest of the World. Clin Liver Dis 2016 May 20;(2):205-14. PMID: 27063264 DOI: 10.1016/j.cld.2015.10.001
2. Anstee QM, McPherson S, Day CP. How big a problem is non-alcoholic fatty liver disease? BMJ 2011 July 18;343:d3897. PMID: 21768191 DOI: 10.1136 / bmj.d3897
3. Weisberg SP, McCann D, Desai M, Rosenbaum M, Leibel RL, Ferrante AW Jr. Obesity is associated with macrophage accumulation in adipose tissue. J. Clin. Invest. 2003 Dec;112(12):1796-808. PMCID: PMC296995 DOI: 10,1172 / JCI19246
4. Babak OIa, Kolesnikova OV, Shut IV. Vplyv syrovatkovoho rivnia adyponektynu na vyrazhenist nealkoholnoho steatozu pechinky u khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu z nadlyshkovoiu masoiu tila. Suchasna hastroenterolohiia 2011;1(57):5-11. [in Ukrainian].
5. Pivtorak KV. The role of systemic inflammation and endothelial dysfunction in pathogenesis of cardiovascular disease in patients with nonalcoholic fatty liver disease. J. Hepatol. 2016 Dec;64(2):S486. DOI: https://doi.org/10.1016/S0168-8278(16)00830-8
6. Finelli C, Tarantino G. What is the role of adiponectin in obesity related non-alcoholic fatty liver disease? World J Gastroenterol. 2013 Feb 14;19(6):802-12. PMCID: PMC3574877 DOI: 10,3748 / wjg.v19.i6.802
7. Polyzos SA, Toulis KA, Goulis DG, Zavos C, Kountouras J. Serum total adiponectin in nonalcoholic fatty liver disease: A systematic review and meta-analysis. Metabolism 2011 Mar; 60(3):313-26. PMID: 21040935 DOI: 10,1016 / j.metabol.2010.09.003
8. Kobyliak NM, Mykhalchyshyn HP, Savcheniuk OA, Falalieieva TM. Patofiziolohichna rol adyponektynu v rozvytku ozhyrinnia ta suputnikh zakh-voriuvan. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;3(40):81-7. [in Ukrainian].
9. Brakenhielm E, Veitonmaki N, Cao R. Kihara Sh, Matsuzawa Yu, Zhivotovsky B, Funahashi T, et al. Adiponectininduced antiangiogenesis and antitumor activity involve caspasemediated endothelial cell apoptosis. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2004 Feb 24;101(8):2476-81. PMCID: PMC356975
10. Koval VIu. Adypotsytokiny ta endotelialna dysfunktsiia pry khronichnomu pankreatyti. Ukraina. Zdorovia natsii. 2015;1(33):144-8. [in Ukrainian].
11. Federico A, Dallio M, Masarone M, Persico M, Loguercio C. The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease and its connection with cardiovascular disease: role of endothelial dysfunction. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2016 Nov;20(22):4731-41. PMID: 27906428.
12. Tsyntar TP, Fediv OI, Stupnytska HIa, Hluhovska SV. Endotelialna dysfunktsiia ta morfofunktsionalni vlastyvosti erytrotsytiv pry nealkoholnomu steatohepatyti, poiednanomu z khronichnym obstruktyvnym zakhvoriuvanniam lehen, u khvorykh na ozhyrinnia. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2017;13(6)415-9. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.13.6.2017.112881 [in Ukrainian].
13. Skrypnyk IM, Maslova HS, Shcherbak OV. Osoblyvosti porushen stanu oksydu azotu u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia v poiednanni z nealkoholnym steatohepatytom u dynamitsi patohenetychnoho likuvannia. Ukrainskyi terapevtychnyi zhurnal. 2017;(3):20-5. [in Ukrainian].
14. Svintsitskyi AS, Dzeman MI, Dynnyk NV. Osoblyvosti stanu zahalnoadaptyvnykh reaktsii orhanizmu pry zakhvoriuvanniakh pechinky. Suchasna hastroenterolohiia. 2012;4(66):47-52. [in Ukrainian].
15. Marsche G, Zelzer S, Meinitze A, Kern S, Meissl S, Pregartne G, et al. Adiponectin Predicts High-Density Lipoprotein Cholesterol Efflux Capacity in Adults Irrespective of Body Mass Index and Fat Distribution. J Clin Endocrinol Metab. 2017 Nov 1;102(11):4117-23. DOI: 10.1210/jc.2017-00933
16. Stanislavchuk MA, Al Salim AA, Zaichko NV. Zviazok dysadypokinemii z kardiometabolichnymy chynnykamy ta strukturno-funktsionalnym stanom sertsia u cholovikiv z pisliainfarktnym kardiosklerozom. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2017;21(1):154-9. [in Ukrainian].
17. Hontsariuk DO, Khrystych TM, Fediv OI, Teleki YaM. Rol S-reaktyvnoho bilka v rozvytku khronichnoi zapalnoi reaktsii, aterosklerozu, insulin-orezystentnosti u khvorykh iz poiednanniam aterosklerozu ta khronichnoho pankreatytu. Praktychna anhiolohiia. 2012;3-4(52-53):21-5. [in Ukrainian].
18. Tereshchenko SN, Zhyrov YV, Malychenko EV, Kazantseva EЭ. Sravnytelnaia kharakterystyka ynhybytorov anhyotenzyn prevrashchaiushche-ho fermenta ramypryla y эnalapryla v lechenyy khronycheskoi serdechnoi nedostatochnosty u zhenshchyn. Kardyolohyia. 2010;(4):64-8. [in Russian].
ВЗАеМОЗВ'ЯЗКИ АДИПОК1Н1В КРОВ1 З МАРКЕРАМИ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦП У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯМ
niBTopaK К. В., Шевчук Н. А., Пвторак Н. А.
Резюме. Дослiджено взаемозв'язки рiвня адипокiнiв, маркерiв ендотелiальноТ дисфункци зi ступе-нем ожирiння, шсулшорезистентшстю у пацieнтiв на НАЖХП. Розвиток хвороби асощюеться з розвитком ендотелiальноТ дисфункци (пiдвищенням концентраци ендотелiну-1 i активностi фактора Вiллебранда). Вста-новлений прямий кореляцшний зв'язок середньоТ сили мiж концентрацiями ендотелiну-1 та С-реактивного бтка. Зроблено висновок, що у хворих на .НАЖХП з надлишковою масою тiла та ожирiнням тдвищення рiвня лептину, зниження рiвня адипонектину у сироватц кровi асоцiюеться з шдвищенням iндексу маси тта, шсулшорезистентшстю, збшьшенням концентраци С-реактивного бiлка.
^K>40Bi слова: неалкогольна жирова хвороба печiнки, надлишкова маса тiла, ожирiння, адипонектин, лептин, ендотелiн-1.
ВЗАИМОСВЯЗЬ АДИПОКИНОВ КРОВИ С МАРКЕРАМИ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ У БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ С ИЗБЫТОЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА И ОЖИРЕНИЕМ
Пивторак Е. В., Шевчук Н. А., Пивторак Н. А.
Резюме. Исследованы взаимосвязи уровня адипокинов, маркеров эндотелиальной дисфункции со степенью ожирения, инсулинорезистентностью у пациентов НАЖБП. Развитие болезни ассоциируется с развитием эндотелиальной дисфункции (повышением концентрации эндотелина-1 и активности фактора Вилле-бранда). Установлена прямая корреляционная связь средней силы между концентрациями эндотелина-1 и С-реактивного белка. Сделан вывод, что у больных НАЖБП с избыточной массой тела и ожирением повышение уровня лептина, снижение уровня адипонектина в сыворотке крови ассоциируется с повышением индекса массы тела, инсулинорезистентностью, увеличением концентрации С-реактивного белка.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, избыточная масса тела, ожирение, адипонектин, лептин, эндотелин-1.
INTERRELATION OF ADIPOKINS OF BLOOD WITH MARKERS OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE WITH OVERWEIGHT AND OBESITY
Pivtorak K. V., Shevchuk N. A., Pivtorak N. A.
Abstract. The purpose of the study - evaluate the relationship between the level of adipokins, markers of endothelial dysfunction with the degree of obesity, insulin resistance in patients with NAFLD.
Object and methods. 195 patients with overweight and obesity were examined, 68 of them were overweight (BMI-25-29.9 kg / m2), 50 were obese of the 1st degree (BMI-30-34.9 kg / m2), 24 - Obesity II degree (BMI-35-39.9 kg / m2) and 53 patients had normal body mass (BMI-18-24.9 kg / m2). Among the surveyed there were 119 women (61.1) and 76 men (38.9%). Also we examined 20 practically healthy people.
The level of glucose was assessed by glucose oxidase method, insulin by the immunoassay method in patient on an empty stomach. The presence of insulin resistance was estimated at the level of the HOMA-IR index.
All subjects were assigned the level of C-reactive protein, endothelin (ET-1) immunoassay using the "hsCRP ELISA" ("DRG" USA) and "Endothelin-1" ("DRG" USA). The activity of the Villebrand factor (vWF) was determined by the immune enzyme method used by the company "Shield diagnostics", Great Britain.
The level of adipokines (leptin and adiponectin) was determined using "Human Leptin Quantikine ELISA Kit" (RDS, USA), "(BioVendor, Czech Republic) on the Immunoassay Analyzer, FaxStart (USA). The ratio between the content of adiponectin and leptin was represented as a decimal logarithm (log A / L).
The statistical analysis of the obtained results was carried out using the STATISTICA 8 program of Statsoft Company using parametric and nonparametric methods for evaluating the obtained results.
Results and discussion. Correlation analysis revealed a direct correlation between HOMA-IR and leptin concentration (r = 0.8; p = 0.0000) and inverse correlation relation between HOMA-IR and adiponectin concentration (r = -0.66; p = 0.0000) and index log A / L (r = -0.71; p = 0.0000) It is evident that the decrease in the concentration of adiponectin with a parallel increase in the content of leptin increases IP. A comparative analysis of the level of CRP inflammation marker in obese patients showed a direct relationship with HOMA-IR (r = 0.58; p = 0.0000), glucose (r = 0.44; p = 0.0000) and insulin (r = 0.66; p = 0.0000) in the blood.
Conclusions. In patients with NAFLD, overweight and obesity with increasing levels of leptin, the decrease in serum adiponectin levels was associated with an increase in body mass index, insulin resistance, and an increase in CRP concentrations.
The development of the disease is associated with the development of endothelial dysfunction (increased concentrations of ET-1 and vWF activity).
A direct correlation connection of average strength between the concentrations of ET-1 and CRP is established.
Key words: nonalcoholic fatty liver disease, overweight, obesity, adiponectin, leptin, endothelin-1.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.
Стаття наджшла 24.08.2018 року