CC BY
56ВИЯВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗ ’ВЯЗКІВ МІЖ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ СПОРТИВНИХ ПЕДАГОГІВ ТА РІВНЕМ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ
АДАПТОВАННОСТІ
Кравченко А. А.
Національний університет фізичного виховання та спорту У країни
Анотація. У статі відображено взаємозв’язок між індивідуально-психологічними характеристиками, які притаманні спортивним педагогам та їх загальним рівнем адаптованості до професійної діяльності. Також виявлена динаміка зростання рівня вище згаданих взаємозв’язків в залежності від віку спортивних педагогів. Виявлено взаємозв’язок індивідуально-психологічних характеристик особистості спортивного педагога з загальним показником адаптованості до професійної діяльності. Простежена динаміка зростання взаємозв’язків в залежності від вікових характеристик.
Ключові слова: адаптація, професійна діяльність, викладач, дезадаптація
Аннотация. Кравченко А.А. Выявление взаимосвязей между личностно-психологическими характеристиками спортивных педагогов и уровнем их профессиональной адаптации. В статье отображена взаимосвязь между индивидуально-психологическими характеристиками, которые свойственны спортивным педагогам и их общим уровням адаптированности к профессиональной деятельности. Также определена динамика возрастания уровня выше упомянутых связей в зависимости от возраста спортивных педагогов. Выявлена взаимосвязь личностно-психологических характеристик личности спортивного педагога с общим показателем адаптации к профессиональной деятельности Прослеженная динамика роста взаимосвязей в зависимости от возрастных характеристик.
Ключевые слова: адаптация, профессиональная деятельность, преподаватель, дезадаптация.
Annotation. Kravchenko A.A. Detection of interrelations between personal - psychologic performances of sports teachers and a level of their professional acclimatization. In article the interrelation between individual -psychological characteristics which are peculiar to sports teachers and their common levels of adaptedness to professional work is displayed. Also dynamics of increase of a level above the mentioned communications is determined depending on age of sports teachers. The interrelation of personal - psychologic performances of the person of the sports teacher with a common parameter of acclimatization to professional work is detected. Tracked dynamics of body height of interrelations in dependence on age performances.
Key words: adaptation, professional work, the teacher, not adaptation.
Вступ.
На актуальність проблеми адаптації людини до постійних змін навколишнього середовища вказує велика кількість наукових праць, присвячених Ії вивченню [5,6,8,9,14,16,17]. Це пов'язано з тим, що саме процес адаптації визначає можливості людини щодо забезпечення діяльності і її підтримки в умовах підвищеної стрессогенності зовнішнього середовища, що постійно змінюється [6,8,14].
Різноманітні стресори ставлять завищені вимоги до адаптаційних можливостей сучасної людини. Недостатня адаптованість до їх впливу, перевага сили стресорів над наявними адаптаційними можливостями призводить як до зниження ефективності діяльності людини, так і до виникнення різноманітних нервово-психологічних і психосоматичних захворювань.
Останнім часом вчені звертають пильну увагу на стресові впливи, що пов'язані з професійною діяльністю [1,3,5,10,19].
Професійна діяльність розвивається в унісон із загальними темпами розвитку суспільства. Вимоги до працівника зростають, разом з цим підвищуються специфічні стресові впливи, які обумовлюються певною професійною діяльністю.
Професійна діяльність спортивного педагога, у сучасному суспільстві, виконує найважливішу функцію виховання високорозвинених у фізичному і духовному відношенні членів суспільства Спортивний педагог повинен відповідати високим вимогам, які диктуються сучасним суспільством, що створює підвищену стресогенність і відповідальність даної професії [4,7,12].
Коли молодий фахівець спортивно-педагогічної сфери попадає в простір трудової діяльності, він безпосередньо зіштовхується з новими для нього умовами. Виникає об'єктивна необхідність адаптації, у результаті якої відбувається засвоєння норм і цінностей середовища, а також і її перетворення [3,6].
Відбувається активне якісне перетворення особистістю спортивного педагога свого внутрішнього світу, що призводить до принципово нового способу життєдіяльності, творчої самореалізації в професії, а також особистісного і професійного розвитку [2,14]. Однак, недостатні адаптаційні та ресурсні можливості, фахівця спортвно-педагогічної сфери, призводять до певної проблеми перевищення вимог, що висуваються можливостям їх виконання Якщо подібна ситуація триває певний проміжок часу, вона стає причиною виникнення професійної дезадаптації та формування різних проявів професійних деформацій.
Таким чином, виходячи з даних літератури [5,6,8,9,19], у нас є підстави констатуватите, що у кожної особистості існує певний набір індивідуально-психологічних характеристик, які по різному впливають на адаптивні можливості до професійної діяльності. Ці особистісні характеристики діляться на дві групи: перша - ті якості які сприяють професійній адаптації особистості, та запобігають дезадаптивним процесам,
другі - навпаки послаблюють адаптаційні можливості, тим самим роблячи особистість спортивного педагога вразливою для деформуючих впливів.
У сучасній науковій літературі досить багато відомостей про обидві групи індивідуально-психологічних характеристик [13,16,18], але жодного разу не проводився порівняльний аналіз цих показників.
Актуальним на наш погляд, є проведення порівняльного аналізу показників особистісних індивідуально-психологічних характеристик та виявлення взаємозв’язку отриманих даних з віковими характеристиками спортивних педагогів, які брали участь в дослідженнях
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання й спорту У країни
Формулювання цілей роботи
Мета статті - виявити індивідуально-психологічні характеристики які сприяють адаптації особистості спортивного педагога
Завдання дослідження:
1. Виявити індивідуально-психологічні якості які сприяють та заважають професійній адаптації особистості спортивного педагога
2. Простежити зміну взаємодії цих показників в залежності від етапу професійного розвитку.
Методи дослідження та організація дослідження:
1. Т еоретичний аналіз та узагальнення даних літературних джерел.
2. Метод кореляційного аналізу.
Дослідження проводилось на базі факультету заочного навчання та післядипломної освіти Національного університету фізичного виховання та спорту України У дослідженні приймали участь викладачі фізичної культуриВНЗ та інструктори з видів спорту, віком від 23 до 60 років. Загальна кількість респондентів, які брали участь в дослідженнях, складає 22 особи. Для дослідження було підібрано ряд психодіагностичних методик: „методика діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера”, „методика визначення локус контролю Дж. Роттера”, „Методика діагностики агресивного стану Басса-Дарки”, методика визначення соціальної адаптації особистості О.Г. Посипанова”, „методика
самоефективності Р. Шварцера та М. Ерусалема”, „методика визначення ригідності”, „експрес-діагностика рівня соціальної ізольованості особистості Д. Рассела та М.Фергюссона”.
Результати дослідження та їх обговорення.
Ґрунтуючись на даних літератури [1,10,11,16,18] нами було виявлено, що пріоритетними індивідуально-психологічними якостями, що сприяють адаптованості особистості є:
- самоконтроль;
- гнучкість (лабільність мислення);
- креативність;
- конформність;
- мобільність;
- самоефективність
- адекватна самооцінка
При виявленні індивідуально-психологічних характеристик особистості спортивного педагога, які не сприяють професійній адаптації, ми спирались на данні наукової літератури [3,5,6,15,16,19]. Нами було встановлено явний взаємозв’язок професійної дезадаптації та професійної деформації. Де професійна деформація розглядається як елемент професійної дезадаптації. На основі наростаючих дезадаптаційних механізмів таких як невдоволення працею, роздратованість, психологічна та фізична втома, байдужість та відсутність зацікавленості формуються більш стійкі та важкі у своїй корекції професійні деформації особистості спортивного педагога Це все свідчить про те, що професійна деформація являє собою не що інше, як результат процесу професійної дезадаптації і якості, які обумовлюють деформаційні та дезадаптаційні процеси будутьоднакові Звідси, ми взяли за основу дані Э.Ф. Зеера, що виділив одинадцять професійних деформацій, та охарактеризував особистісні якості притаманні їм [5]. Ми розглянемо найважливіші з них:
- агресивність;
- рігідність;
- изольованність особистості.
Наступним кроком було проведення порівняльного аналізу показників загальної адаптованості з індивідуально-психологічними характеристиками зазначеними вище, та виявлено ті індивідуально-психологічні якості особистості спортивного педагога які мають прямий взаємозв’язок з професійною адаптацією.
Таблиця 1
Кореляційні зв ’язки між показниками загальної адаптованості та індивідуально-психологічними якостями,
які сприяють та не сприяють адаптованості
Показники
Показники індивідуально- індивідуально-
психологічних якостей що психологічних якостей
сприяють адаптованості що не сприяють адаптованносі
Інтернальність Самоконтроль ь т сі ін в В & е о Са Лабільність Агресивність Ригідність ть сі ав о ь л о Із
Показник загальної адаптованості 0, 30 0,75 0,25 0,39 -0,15 -0,31 -0,42
Встановлено, що найбільш щільний взаємозв’язок мають між собою рівень загальної адаптації особистості спортивного педагога з показником самоконтролю (г=0,75, при р<0,05). Цей тісний взаємозв’язок можна пояснити тим, що чим вищій у спортивного педагога рівень самоконтролю, тим краще він контролює емоції, не дозволяючи собі робити неконтрольованих вчинків, та тверезо зважуючи обставини страхує себе від передчасного емоційного вигорання, тим самим створює сприятливі умови для розвитку професійної адаптації. Коефіцієнт кореляції загальної адаптованості та інтернальності (г=0,30, при р<0,05) свідчить про те що інтернальність є якістю, яка допомагає людині детальніше концентрувати увагу на своїй персоні, тим самим сприяючи поглибленому самоаналізу, який необхідний для адаптації. Самоефективність з загальною адаптацією корелює наступним чином (г=0,25, при р<0,05), це говорить про те, що високого рівня адаптованості до професійної діяльності спортивний педагог може досягти тільки при умові достатнього розвитку самоефективності, і навпаки.
Наступний показник, який має прямий взаємозв’язок з загальним рівнем адаптованість це лабільність мислення (г=0,39, при р<0,05). Це достатньо передбачуваний взаємозв’язок, тому що чим лабільніше мислення та нервова система у спортивного педагога, тим гнучкіше він зможе орієнтуватися в обставинах, та менш травмуючи сприймати стресові обставини.
Що стосується індивідуально-психологічних характеристик які не сприяють професійній адаптації, то у цій категорії за всіма показниками виявився від’ємний кореляційний взаємозв’язок. Це свідчить про те, що ці якості заважають формуванню професійної адаптації особистості спортивного педагога Так, агресивність з загальним рівнем адаптованості показала результат (г=-15, при р<0,05), це свідчить про те, що нервова чи занадто легко збудлива людина не зможе якісно пристосуватисьдо професійної діяльності, їй буде заважати нестриманість та прямолінійність. І навпаки завищений рівень ригідності, (г=-0,31, при р<0,05), не буде давати спортивному педагогу змоги розкрити свій потенціал, так само як і ізольованість особистості (г=-
0,42, при р<0,05). Ці два показники показали від’ємний кореляційний зв’язок з показником загальної адаптованості.
Наступним завданням нашого дослідження було простежити зміну взаємодії цих показників в залежності від вікових характеристик Логічним є розглядати показники з середнім та високим рівнем кореляції.
Ми взяли за основу вікову класифікацію Роберта Хейвингхерста, який виділяв шість вікових етапи професійного шляху [12]. Контингент наших досліджуваних спортивних педагогів співпадає з трьома етапами цієї класифікації: надбання професійної ідентичності (від 15 до 25 років), становлення фахівця (від 25 до 40 років) та праця на користь суспільства (від 40 до 70 років). У табл. 2 чітко простежується динаміка росту кореляційних показників в залежності від збільшення віку респондентів.
Таблиця 2
Кореляційні зв ’язки між показниками індивідуально-психологічних якостей особистості спортивних
педагогів в залежності від віку
Показники Показники
індивідуально- індивідуально-
психологічних психологічних
якостей що якостей що не
сприяють сприяють
адаптованості адаптованносі
Вік Показники Самоконтр. Агресивність
Показники індивідуально -психологічних якостей що сприяють адаптованості Загальн. адапт. 0,68
Конформнісь 0,42
а Лабільність 0,67
1 Інтернальність -0,19
Показники індивідуальн о- психологічни х якостей що не сприяють Ізольованість 0,43
Ригідність -0,36
Показники індивідуально -психологічних якостей що сприяють адаптованості Самоконтр. Агресивність
Загальн. адапт. 0,72
Конформнісь 0,40
- 40 р. Лабільність 0,80
Інтернальність -0,51
Показники індивідуально -психологічних якостей що не сприяють адаптованносі Ізольованість 0,48
Ригідність -0,76
Показники індивідуально -психологічних якостей що сприяють адаптованості Самоконтр. Агресивність
Загальн. адапт. 0,94
Конформнісь 0,81
а о Лабільність 0,94
Інтернальність -0,80
о Показники індивідуально -психологічних якостей що не сприяють адаптованості Ізольованість 0,95
Ригідність 0,12
В табл. 2, чітко простежується зростання кореляційних взаємозв’язків в залежності від збільшення віку опитуваних спортивних педагогів. Так, можна пояснити збільшення взаємозв’язку загальної адаптованості з самоконтролем тим, що з роками особистісні риси спортивного педагога стають більш стійкими, адаптованість набуває свого остаточного вигляду завдяки самоконтролю, який допомагає знайти свій власний стиль спілкування Зв’язок конформності та лабільності мислення з самоконтролем який набирає сили, пояснюється придбанням особистістю життєвого досвіду який дає змогу більш гнучкіше пристосовуватися до обставин та більш якісніше контролювати ці обставини. Що стосується зростання кореляційних зв’язків ізольованості та самоконтролю, це може свідчити про те, що особистість з роками надмірно переймається своєю поведінкою стає більш вимогливою до себе, та щоб не зробити чогось не притаманного їй, надмірно стримується та контролює поведінку. Щодо зв’язку ригідності та агресивності, то він є в від’ємному значені перші два вікові періоди, а не третьому, періоді, від 40 до 70 років, починає зростати, це може бути викликано тим, що ригідність, як риса особистості, змушує її проявляти певну байдужість при конфліктних ситуаціях, переживати глибоко в душі без значних проявів емоцій, що створює у неї внутрішнє напруження Так, останній показник взаємозв’язку агресивності та інтернальності, з від’ємним показником кореляції свідчить про те, що інтернальність як позитивна якість повністю блокує
прояви агресивності, людина зконцентрована на собі, має схильність до самоаналізу та шукає причини невдачі у собі, а не в інших.
Підсумовуючи все вище сказане, та спираючись на кореляційні данні, можна зробити висновок, що чим більший вік має спортивний педагог, тим більші зусилля йому треба прикладати для того щоб досягти адаптивності у професійній діяльності, яка з віком дається все важче. Для того щоб адаптовуватись літнім спортивним педагогам треба мати більш розвинені індивідуально-психологічні якості, які сприяють адаптації.
Висновки
1. Виявлено взаємозв ’язок індивідуально-психологічних характеристик особистості спортивного педагога з загальним показником адаптованості до професійної діяльності, та охарактеризовано кожний кореляційний показник даного взаємозв ’язку.
2. Простежена динаміка зростання взаємозв’язків в залежності від вікових характеристик Що спричинено в більшості випадках зростанням життєвого досвіду та збільшенням і посиленням процесів саморегуляції
Подальше дослідження необхідно спрямувати на більш поглиблене виявлення та чітку структуризацію адаптаційних механізмів спортивних педагогів, а також деталізацію дезадаптивних явищ.
Список використаної літератури
1. Безсонов С.П. Теоретические основы изучения профессиональной деформации личности. СПб., 1995. -285 с.
2. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическаяадаптация человека. - Л.: Наука, 1988. - 270 с.
3. Водопьянова Н.Е. Синдром психического выгорания в коммуникативных профессиях // Психология здоровья СПб.: СпбГУ, 2000. С. 443-464.
4. Деркач А.А., Исаев А.А. Творчество тренера. - М.: ФиС, 1982. - 239 с.
5. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентоввузов. - 4-е изд., перераб., доп. - М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2006. - 336 с.
6. Жалагина Т.А. Психологічна профілактика професійної деформації особистості викладача вузу: Автореф. дис. ... д-ра психол наук. - Твер, 2004. - 46 с.
7. Иванов С.В. Психологические особенности профессионально-педагогического общения на уроках физической культуры Автореф. канд. дис. Л., 1990. - 17 с.
8. Карпухина А.М. Розов В.И. Экспресс-оценка адаптивности подростков экстремальных условиях - К., 1993. - 18 с.
9. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічні аспекти забезпечення діяльності: Монографія. - К.: Міленіум, 2004. - 265 с.
10. Ковальчук В.И. Особливості професійного вигорання в спортивно-педагогічній діяльності. Молода спортивна наука України, збірник науковихпраць з галузі фізичної культурита спорту, м. Львів 2004, т
3. С 158 - 163.
11. Корольчук М.С. Адаптація та її значення в системі психофізіологічного забезпечення діяльності // Вісник Збірник наукових статей Київського міжнародного університету Серія: Педагогічні науки Психологічні науки. - К.: Правові джерела, 2002. - Вип. 2. - С. 191 - 211.
12. Крайг Г. Психология развития - 9-е изд. - СПб.: Питер, 2005. - 940 с. Серия „Мастера психологии’
13. Ложкин Г.В., Зубанова Н. Власть тренера и зависимость спортсмена // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні - Рівне: Ліста, 1999. - С. 200-206.
14. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психол. журнал - 2001. - Т. 22. - №1. - С. 16 -24.
15. Осницкий А.В. Психологические проявления дезадаптации личности учителя в педагогической деятельность: Автореф. канд. дис. СПб., 1999. - 23 с.
16. Охрименко О.Р. Характеристика адаптаційного процесу в умовах професійної діяльності. // Проблеми загальної та педагогічної психології - 2006. т. 8 - Вип. 4. С. 273 - 278.
17. Петровская Т.В. Економіко-психологічна адаптація і стиль життя // Соціальна психологія - 2004., №6 -С. 86 - 93.
18. Шапкин С.А. Методика изучения стратегий адаптации человека к стрессогенным условиям профессиональной деятельности // Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологическогоанализа. - М.: Изд-во «Ин-тут психологии РАН», 1999. - С. 132 - 165.
19. Форманюк Т.В. Синдром "эмоционального сгорания" как показатель профессиональной дезадаптации учителей // Вопросы психологии 1994. №6.
Надійшла до редакції 11.06.2008р.
