CC BY
26
Мкарю, що практикуе
То Оепега! Ргас1Шопег
УДК 616.717/718-033.2-089.15-001.5-089.2 1ЛЬН1ЦЬКИЙ О.В., ПРОЦЕНКО В.В.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Укра'ни», м. Ки'/в
виб1р методики остеосинтезу при метастатичному ураженн кюток юнц1вок
Резюме. У статтI повдомляеться про виб/р методики остеосинтезу в пац1ент1в при метастатичному уражен-н к!сток юнц/вок. Остеосинтез к!сток при метастатичному ураженн виконаний 63 пац/ентам (31 патенту— ¡з застосуванням апарат/в зовншньоI ф1ксацИ Костюка та 32 пац/ентам — ¡з застосуванням армованого металоостеосинтезу). У результатI юрурпчного лкування ускладнення виявлено в 1 пац/ента, рецидиви пух-лини — у 3. Пюля проведеного юрурпчного лкування вдзначалося зменшення болю в мсцI метастатично-го ураження, покращився функцюнальний результатпрооперованоI юнц/вки й у зв'язку з цим пол/пшилась яксть життя пац1ент1в.
З урахуванням результат/в лкування встановлено, що при виборI методики остеосинтезу при метастатичному ураженн кюток к/нц/вок необхдно враховувати такI фактори: локал1зац1я пухлини в юстць протяжнсть процесу, пстолопчний вар/ант первинноI пухлини, ступнь П злояюсносп давнсть перелому, чутливсть до специф/чноI терапИ
Ключов слова: метастатичне ураження юстки, апарат зовншньоI фксацИ армований металоостеосинтез, виб/р методики остеосинтезу.
Травма
Вступ
Актуальнють дослщження обумовлена тим, що метастатичне ураження исток е одшею з найскладшших проблем сучасно! онкоортопеди. Метастази в истки, як правило, супроводжуються тривалим болем, що ви-снажуе пащента й призводить до значного попршення життя [3, 12]. Бть та iншi ускладнення, викликаш ме-тастатичним ураженням исток, можуть значно обмеж-увати функцш рiзних оргашв, призводять до розвитку переломiв исток i е несприятливим прогностичним фактором [8, 11]. Зростання частоти метастатичного ураження исток спостертаеться зi збтьшенням роз-мiрiв первинно! пухлини [12]. Середнш час мiж хь рургiчним видаленням первинно! пухлини й появою метастазiв становить близько 38 мюящв [15]. Середня тривалiсть життя пащенпв з метастатичним ураженням исток становить вщ 6 до 35 мюящв [9, 10, 13]. Ме-дiана виживання хворих при метастазах у истки становить 6—48 мюящв [1].
Л^вання метастатичного ураження исток у части-ни хворих з онкопатолопею може бути радикальним, але в переважно! бшьшосл хворих — тiльки палiатив-ним. У лiтературi повiдомляеться, що головними по-казаннями до хiрургiчного л^вання метастатичного ураження кiсток е солггарш метастази, виражений больовий синдром, патолопчний перелом або загроза його виникнення, але застосування тiльки хiрургiчних методiв лiкування призводить до 45,6 % рецидивiв пухлини [1, 4, 6].
Хiрургiчне лiкування, що е палiативним методом у комбiнованiй терапи метастазiв у кiстки, вiдiграе важ-ливу роль в адаптаци хворих i полегшуе проведення !м певних маншуляцш [5]. При плануваннi хiрургiчного лiкування патологiчних переломiв довгих трубчас-тих кiсток на тлi метастатичного ураження необхщно враховувати наступне: метод фшсаци повинен забез-печити достатню стабiльнiсть у раннi термiни пюля хiрургiчного втручання, зрощення в дтянщ перелому не вiдбуваеться, фiксацiя уламив кiстки повинна бути задовiльною до инця життя хворого [1, 6]. Ендопроте-зування суглобiв практично завжди обГрунтоване та е методикою вибору при метастатичному ураженш су-глобових сегменпв кiстки, але використання ендопро-тезiв, що замiщують 2/3 або цту кiстку, при ураженнi дiафiза кустки дуже травматичне й виправдане ттьки при солiтарних метастазах або первинних пухлинах кiсток, коли воно спрямоване на лшування хворого [2]. Черезистковий остеосинтез характеризуеться трива-лютю лiкування, що часто перевищуе тривалють життя
Адреси для листування з авторами: 1льнщький Олександр Васильович Е-шаЛ: [email protected] Проценко Володимир Вгкторович Е-шаЛ: [email protected]
© Iльнiцький О.В., Проценко В.В., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
хворого з IV стадieю онколопчного процесу, викорис-танням об'емних конструкцiй, якi обмежують амплггу-ду рухiв у суглобах, та високою ймовiрнiстю розвитку запальних ускладнень — до 40,8 % в онколопчно осла-блених хворих [2]. З огляду на те, що бтьшють онколо-гiчних хворих е ослабленими пащентами, можливiсть застосування малошвазивних (истковий цемент) ме-тодiв лiкування исткових метастазiв на сьогоднi е акту-альним питанням [7], але використання исткового цементу при патолопчних переломах довгих трубчастих кiсток при значному метастатичному ураженш кустки по довжиш не завжди е достатшм. Цементна вставка при навантаженнях втрачае зв'язок з исткою, що при-зводить до перелому, тому необхщний додатковий ме-талоостеосинтез: накiстковий або штрамедулярний, який пiдсилюe конструкцiю та сприяе опороздатност та функцiонуванню кшщвки, що пiдтверджено ви екс-периментальному дослiдженнi [14]. При хiрургiчних втручаннях на довгих трубчастих кiстках при метастатичному ураженш вдаеться покращити опороздатшсть та функцiю кiнцiвки, полшшити яисть життя хворих i в найближчому шсляоперацшному перiодi прово-дити додаткову специфiчну терапiю [7]. У лiтературi практично вiдсутнi данi про вибiр методики метало -остеосинтезу при патолопчному переломi або загрозi патолопчного перелому при метастатичному ураженнi довго! трубчасто! кустки кiнцiвки. У данш статтi на пщ-ставi ктшчних спостережень та результатiв лiкування хворих iз метастатичним ураженням кiсток нами була запропонована схема вибору рiзних методик остеосин-тезу довгих исток инщвок при данiй патологи.
Матер1али та методи
У клiнiчному вщдш ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра!ни» за перiод з 2009 по 2015 рш Таблиця 1. Кльксть пац!ент!в, яким виконан! р!зн! види остеосинтезу,
остеосинтез з приводу метастатичного ураження довгих трубчастих исток инщвок виконаний 63 пащен-там. Остеосинтез стрижневими апаратами зовшшньо! фшсаци Костюка — у 31 пащента, армований остеосинтез з використанням исткового цементу — у 32 па-щентав. Чоловшв було 24 (38,1 %), жшок — 39 (61,9 %). Вш пацieнтiв — вiд 35 до 78 роив, середнш вiк стано-вив 49,2 ± 0,9 року.
За локал1защею пухлинного процесу розподт па-цieнтiв був таким: стегнова истка (проксимальний вiддiл) — 20 (31,7 %) пащентав, стегнова истка (ща-фiз) — 15 (23,8 %), плечова кiстка (дiафiз) — 12 (19 %), стегнова истка (дистальний вщщл) — 6 (9,5 %), вели-когомiлкова кiстка (дiафiз) — 4 (6,3 %), плечова истка (проксимальний вщщл) — 2 (3,2 %), плечова истка (дистальний вщщл) — 2 (3,2 %), великогомткова истка (проксимальний вщдт) — 1 (1,6 %), променева истка (дiафiз) — 1 (1,6 %).
У табл. 1 подана ильисть пащентав, яким викона-ш рiзнi види остеосинтезу, залежно вiд першоджерела пухлини.
У табл. 2 подаш методики остеосинтезу, застосоваш в комплексному лiкуваннi 63 хворих з метастатичним ураженням довгих трубчастих исток кшщвки.
Методика застосування апаратв зовшшньо!' фж-сацп. Хворому при морфологiчному пiдтвердженнi патолопчного перелому довго! трубчасто! кустки або за-грозi його виникнення на тлi метастатичного ураження виконувалось хiрургiчне втручання, що полягало в проведенш металевих стрижнiв у кустку шд контролем емiсiйно-оптичного перетворювача проксимальшше й дистальшше за осередок ураження, вщ видимих меж ураження вщступали на 2—3 см (враховувалися рентге-нограми).
Для проведення стрижнiв виконувалися розрiзи шири до 1 см. За допомогою дриля свердлом прово-дилося розсвердлювання кiстки через два кортикаль-них шари. Пiсля фiксацi! металевих стрижшв у кiстцi встановлювали металеву рамку апарата. При переломах проксимального вщдту стегново! кiстки (шийка, мiжвертлюгова дiлянка) металевi стрижнi для бтьш надiйно! фiксацi! встановлювалися проксимальнiше в тш клубово! кустки.
Таблиця 2. Методики остеосинтезу, застосованi у хворих з метастатичним ураженням довгих трубчастих ксток к!нц!вки
залежно в 'щ першоджерела пухлини
Першоджерело метастатичноТпухлини Кшькють пацieнтiв %
Рак молочно! залози 18 28,6
Рак нирки 14 22,2
Рак леген 9 14,3
Мieломна хвороба 8 12,7
Рак передмiхуровоí залози 3 4,8
Саркома матки 2 3,2
Рак кишечника 2 3,2
Ангюсаркома кютки 2 3,2
Рак шийки матки 1 1,6
Рак наднирково!залози 1 1,6
Рабдомiосаркома м'яких тканин 1 1,6
Ангюсаркома м'якихтканин 1 1,6
Аноымний рак 1 1,6
Усього 63 100
Методика остеосинтезу Кшьюсть хворих %
Остеосинтез стрижневим апара-том зовншньо! фксаци Костюка 31 49,2
Армований металоостеосинтез (кютковий цемент та остеосинтез накютковою пластиною) 24 38,1
Армований металоостеосинтез (кютковий цемент та остеосинтез штрамедулярним стрижнем) 8 12,7
Усього 63 100
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгасШопег
Методика армованого металоостеосинтезу. Хворому при морфолопчному пiдтвердженнi метастатичного ураження довго! трубчасто! кустки проводилось хiрур-гiчне втручання, що складалося з трепанаци кустки, кюретажу метастатично! пухлини або внутршньоист-ково! резекци кiстки з пухлиною та замщення дефекту кiстки кiстковим цементом (полiметилметакрилат) Pаlаcos або Palaшed. При патолопчному переломi або загрозi патолопчного перелому кiстки на тлi метастатичного ураження додатково проводився наистковий металоостеосинтез пластинами рiзно! конфiгурацi! й розмiрiв або металоостеосинтез iнтрамедулярним стрижнем.
Вибiр методики остеосинтезу при патологiчному переломi або загрозi патологiчного перелому ыстки на тлi метастатичного ураження визначався нами з ураху-ванням пропозици авторiв [2] з огляду на фактори, наведет в табл. 3.
У вшх пащенпв остеосинтез виконувався у схемах комплексного лшування (хiмiотерапiя (ХТ), промене-ва терашя (ПТ), бiсфосфонати, iмунотерапiя (1Т), гор-монотерапiя (ГТ), радiоiзотопна терапiя).
Крiм хiрургiчного лiкування 31 пацiентовi, яким був встановлений стрижневий апарат зовшшньо! фш-саци Костюка, проводилося опромшення ураженого сегмента кустки до сумарно! осередково! дози (СОД) 30—40 Гр (разова вогнищева доза (РОД) становила 2,2—3 Гр щоденно). Пiсля хiрургiчного органозберь гаючого втручання паралельно з променевою терат-ею призначалися бюфосфонати внутрiшньовенно та курси системно! полiхiмiотерапi! (ПХТ) згiдно зi схемами лшування первинно! пухлини. З бюфосфонатав пацiенти отримували внутрiшньовенно золедронову кислоту в стандартному дозовому режимi 4 мг у виглядi 15—20-хвилинно! шфузи або памiдронову кислоту (па-мiредин) у дозi 90 мг/добу з штервалом мiж введення-ми 28 дшв. Кiлькiсть введень — вщ 6 до 12, залежно вщ ефекту лiкування й типу первинно! пухлини.
У 32 пащентав, яким був виконаний наыстковий або заглибний штрамедулярний металоостеосинтез, у передоперацiйному перiодi проводився курс проме-нево! терапи на вогнище ураження. Передоперацiйна ПТ на уражений сегмент ыстки проводилася до СОД 30—40 Гр (РОД 2,2—3,0 Гр щоденно) з вщдаленим хь
Таблиця 3. Виб1р методики остеосинтезу при патолопчному перелом '! або загроз! патолопчного перелому к!стки на тл'1 метастатичного ураження
Кл^чш фактори Черезюстковий остеосинтез Армований остеосинтез за допомо-гою пластин Армований остеосин-тез за допомогою бло-куючого стрижня
Локалiзацiя Проксимальний метадiафiз +++ ++ +++
Дiафiз ++ +++ +++
Дистальний метадiафiз +++ ++ -
Протяжнють < 5 см +++ +++ +++
5-10 см ++ - ++
> 10 см - - -
Уражена юстка Плечова +++ ++ +++
Стегнова +++ ++ +++
Великогомткова +++ ++ ++
Наявнють м'якотканинного компонента Вщсутнш +++ ++ +++
Незначний +++ ++ ++
Значний ++ - ++
Пстолопчне ди-ференцювання пухлини Високий ступЫь +++ ++ ++
Середнiй ступiнь ++ - -
Низький ступЫь ++ - -
Давнють перелому < 7 днiв +++ +++ +++
< 1 мюяця ++ ++ ++
> 1 мюяця - - -
Чутливiсть до специфiчноí терапil Висока +++ ++ -
Середня ++ ++ ++
Низька - - -
Примтка:«+++» — показане застосування даноI методики;«++» — застосування даноI методики можливе;«-» — застосування даноI методики небажане.
рурпчним лiкуванням через три тижш пiсля останньо-го сеансу ПТ для абластичного та бтьш радикального видалення метастатично! пухлини.
Функщональний результат прооперовано! кш-цiвки розраховувався за шкалою MSTS (Musculo-Sceletal Tumor Staging/System). Ступiнь больового синдрому визначали за шкалою R.G. Watkins (шкала балiв вiд 0 до 4, де 0 — немае болю та порушення функцп; 1 — мiнiмальний бiль та порушення функцп; 2 — помiрний бiль та порушення функцп; 3 — несильний постшний бшь та порушення функцй'; 4 — постшний сильний бшь iз постшним прийомом наркотичних анальгетикiв). Якiсть життя хворих визначали зпдно з опитувальником EORTC QLQ-C30. Опитувальник EORTC QLQ-C30 складаеться з 30 питань, що згруповаш в 5 функцюнальних шкал, 3 шкали симптоматики та подаш як поодинокi пунк-ти, причому кожному варiанту вiдповiдi вщповщае певний бал. Виживанiсть хворих розраховувалась за методом Kaplan — Meier.
Отриман результати та ix обговорення
У результaтi комплексного лiкування 63 хворих iз метастатичним ураженням исток, що складалося з хь рурпчного лiкувaння (армований металоостеосинтез, апарати зовшшньо! фiксaцií), ПХТ, ПТ, IT, ГТ, бю-фосфонaтiв, ускладнення виявлено в 1 (1,59 ± 0,03 %) хворого (нагноення рани в мющ введення стрижшв апарата зовнiшньоí фшсаци), ускладнень у процесi та тсля проведення ПХТ та ПТ не спостерпалося.
Рецидиви метастатично! пухлини в мющ хiрурriч-ного втручання виявлеш в 3 (4,76 ± 0,05 %) пащенпв (пiсля армованого металоостеосинтезу).
Результати порiвняльноí оцiнки больового синдрому в мющ метастатичного ураження кютки (за R.G. Watkins) до i тсля застосування стрижневих апа-рaтiв зовнiшньоí фiксaцií подaнi в табл. 4.
При порiвняльнiй ощнщ больового синдрому до i тсля операци (табл. 4) видно, що 14 (45,16 ± 0,20 %) хворих до операцй' мали больовий синдром, що вщ-повiдaв 2—3 балам за шкалою R.G. Watkins. У 12 (38,71 ± 0,20 %) хворих зберпався постiйний сильний больовий синдром (4 бали за R.G. Watkins). Дана група
Таблиця 4. Пор1вняльна оц!нка больового синдрому (за R.G. Watkins) до та тсля застосування стрижневих апарат!в зовншньо/ ф!ксацИ при метастатичному ураженн! к!стки
пащенпв потребувала постшного прийому наркотичних анальгетиков.
У шсляоперащйному перiодi в 3 (9,68 ± 0,30 %) хворих больовий синдром був вщсутшй (0 балiв за Watkins). У 26 (83,87 ± 0,10 %) хворих (1-2 бали за R.G. Watkins) була необхщшсть у перiодичному прийомi ненаркотичних анальгетиков, що кутрува-ли больовий синдром. У 2 (6,46 ± 0,40 %) пацiентiв зберiгався виражений больовий синдром (3-4 бали за R.G. Watkins), що вимагало прийому наркотичних анальгетиков.
При порiвняльнiй ощнщ больового синдрому в мющ метастатичного ураження до i тсля армованого металоостеосинтезу (за R.G. Watkins) отримаш такi результати (табл. 5).
При порiвняльнiй оцiнцi больового синдрому до i пiсля операци армованого металоостеосинтезу (табл. 5) видно, що переважна бшьшють — 24 (68,76 ± 0,10 %) хворi до операци мали больовий синдром, що вщ-повiдав 2-3 балам за шкалою R.G. Watkins. У 7 (21,86 ± 0,3 %) хворих зберiгався постiйний сильний больовий синдром (4 бали за R.G. Watkins). Дана група пацiентiв потребувала постшного прийому наркотичних анальгетиков.
У шсляоперащйному перiодi в 14 (43,75 ± 0,2 %) хворих зберпався мiнiмальний больовий синдром (1 бал за R.G. Watkins), що не вимагало прийому анальгетиков. У 6 (18,75 ± 0,30 %) пащенпв больовий синдром був вщсутнш. У 2 (6,25 ± 0,40 %) хворих була необхщшсть у перюдичному прийомi ненаркотичних анальгетиыв, що кутрували больовий синдром.
На рис. 1 подаш фотовщбитки рентгенограм хворо! Д. iз метастазом раку молочно! залози у великогомш-кову костку i загрозою патологiчного перелому, якой виконано армований металоостеосинтез великогомш-ково! кiстки з використанням накiстково! пластини.
Результати функцiонально! активностi прооперо-ваного вщдшу скелета пiсля використання стрижневих апаратав зовнiшньо! фшсацо! (за шкалою MSTS): при локалiзацi! метастатичного вогнища в проксимальному вщдш стегново! кiстки, коли проводиться фшсащя стрижнiв у клубовiй кiстцi та дистальшше за вогнище ураження в стегновш (своерiдний артродез), — 60,2 ± 0,1 %, при локалiзацi! метастатичного вогнища
Таблиця 5. Пор1вняльна оцнка больового синдрому (за Я^. Watkins) до i тсля армованого ^стково-цементного остеосинтезу при метастатичному ураженш к!стки
Кшькють бaлiв До операци, n (%) Пюля операци, n (%) Кшькють бaлiв До операци, n (%) Пюля операци, n (%)
0 1 (3,23 ± 0,40) 3 (9,68 ± 0,30) 0 1 (3,13 ± 0,40) 6 (18,75 ± 0,30)
1 4 (12,9 ± 0,3) 11 (35,48 ± 0,20) 1 2 (6,25 ± 0,40) 14 (43,75 ± 0,20)
2 6 (19,35 ± 0,30) 15 (48,39 ± 0,20) 2 9 (28,13 ± 0,30) 10 (31,25 ± 0,30)
3 8 (25,81 ± 0,30) 1 (3,23 ± 0,40) 3 13 (40,63 ± 0,20) 2 (6,25 ± 0,40)
4 12 (38,71 ± 0,20) 1 (3,23 ± 0,40) 4 7 (21,86 ± 0,30) 0 (0)
Усього 31 (100) 31 (100) Усього 32 (100) 32 (100)
Лкарю, що практикуе / То Оепега! Pгаctitioпeг |
Рисунок 1. Фотов'щбитки рентгенограм хвороI Д.: а, б) метастаз раку молочноI залози в великогомлкову к!стку, загроза патолопчного перелому; в, г) стан тсля армованого металоостеосинтезу великогомшковоУ к!стки з використанням накстковоI пластини
в дiафiзi стегново! истки — 76,40 ± 0,08 %, при лока-лiзацi! метастатичного вогнища в дистальному вщдш стегново! кiстки, коли проводиться фшсащя стрижнiв у стегновiй кiстцi проксимальшше за осередок ураження та дистальшше в проксимальному вiддiлi великогомт-ково! кiстки (своерiдний артродез), — 62,4 ± 0,1 %.
У результатi використання армованого металоостеосинтезу при метастатичному ураженш кiстки функ-цюнальна активнiсть прооперованого вiддiлу скелета (за шкалою MSTS) становила: стегно — 67,00 ± 0,09 %, плече — 74,00 ± 0,08 %, передплiччя — 88,00 ± 0,06 %, гомшка — 71,20 ± 0,08 %.
При визначеннi якост життя хворих з метастатич-ним ураженням исток до i тсля використання стриж-невих апаратiв зовшшньо! фiксацi! згiдно з опиту-вальником EORTC QLQ-C30 вiдзначено полiпшення якост життя з 30 балiв до 70 балiв.
При визначеннi якост життя хворих з метастатич-ним ураженням исток до i тсля армованого металоостеосинтезу зпдно з опитувальником EORTC QLQ-C30 вiдзначалося полшшення якостi життя з 45 балiв до 75 балiв. Загальна трирiчна виживанiсть пацiентiв становила 32,60 ± 0,76 %, п'ятирiчна — 18,40 ± 1,22 %.
Висновки
При метастатичному ураженнi довго! истки инщв-ки, загрозi або патолопчному переломi кiстки методика черезисткового остеосинтезу може бути використа-на для стабильно! фiксацi! та усунення деформаци, що дозволяе хворим самостшно обслуговувати себе, i на сьогодш вона е методикою вибору. Наявшсть встанов-леного стрижневого апарату зовшшньо! фшсаци не е протипоказанням до проведення променево! терапи та
хiмiотерапi!. Коли консолiдацiя патологiчного перелому проблематична або мае мюце солгтарне метастатич-не ураження, методика черезисткового остеосинтезу дозволяе провести протипухлинне лшування в ком-фортних для хворого умовах i наступним етапом вико-нати органозберiгаючу операцiю (ендопротезування, алопластика, автопластика, армований металоосте-осинтез). Методика армованого металоостеосинтезу дозволяе домогтися бтьш стабiльно! фiксацi! кiстки. Основними факторами, що забезпечують ктшчний ефект армованого металоостеосинтезу, е: консолщащя истки й забезпечення внаслщок цього опороспромож-ностi та функцГ! кiнцiвки; термiчне руйнування больо-вих рецепторiв перюсту кiстки й усунення внаслiдок цього больового синдрому, що тдтверджено в експе-риментальних дослiдженнях деякими авторами [14].
Додатковими факторами армованого остеосинтезу, яи впливають на клМчний ефект лшування хворих, що також шдтверджено в експериментальних дослiджен-нях [14], е: хiмiчний цитотоксичний вплив на тканину пухлини (за рахунок токсичносп мономера кiсткового цементу); термiчний цитотоксичний вплив (термокоа-гуляцiя) на тканину пухлини (за рахунок екзотермiчно! реакци композицiйних матерiалiв); iшемiчний вплив на тканину пухлини — порушення кровопостачання пухлини.
У результата застосування комплексного л^вання ф застосуванням хiрургiчних методик лiкування) хворих iз метастатичним ураженням исток вдалося досяг-ти швидкого знеболювання у хворих i завдяки цьому полшшити якiсть життя дано! категори хворих.
Отже, при виборi методики остеосинтезу при метастатичному ураженш исток инщвок необхщно вра-
ховувати такi фактори: локатзащя пухлини в кiстцi, протяжнiсть процесу в истщ, гiстологiчний варiант первинно! пухлини, ступiнь !! злоякiсностi, давнють перелому та чутливiсть до специфiчно! терапи.
Список л1тератури
1. Алиев М.Д. Органосохраняющие методы хирургического лечения метастазов рака почки при поражении длинных трубчатых костей / М.Д. Алиев, В.В. Тепляков, В.А. Соколовский // Онкоурология. — 2006. — № 1. — С. 12-16.
2. Выбор тактики и метода хирургического лечения у больных с патологическими переломами длинных трубчатых костей / В.В. Тепляков, В.Ю. Карпенко, Э.Р. Мусаев [и др.]//Мат-лы IXРоссийского онкологического конгресса. — М., 2005. — С. 62-64.
3. Коноваленко В.Ф. Опухоли и опухолеподобные заболевания костей и суставов (клиника, диагностика, лечение) /В.Ф. Коноваленко, А.А. Бурьянов, В.В. Проценко В.В. [и др.] — К.:Лазурит-Полиграф, 2015. — 344с.
4. Махсон А.Н. Хирургия при метастатических опухолях костей / А.Н. Махсон, Н.Е. Махсон. — М: Реальное время, 2002. — 120 с.
5. Онкология: клинические рекомендации / Под ред.
B.И. Чиссова, С.Л. Дарьяловой. — М.: ТЭОТАР-меди-цина, 2006. — 720 с.
6. Тарасов А.Н. Лечебная тактика при патологических переломах (обзор литературы)/А.Н. Тарасов// Травматология и ортопедия России. — 2009. — № 2. —
C. 150-156.
7. Тепляков В.В. Хирургическое лечение патологических переломов длинных трубчатых костей при метаста-
Ильницкий А.В., Проценко В.В.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев
ВЫБОР МЕТОДИКИ ОСТЕОСИНТЕЗА ПРИ МЕТАСТАТИЧЕСКОМ ПОРАЖЕНИИ КОСТЕЙ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. В статье сообщается о выборе методики остеосинтеза у пациентов при метастатическом поражении длинных костей конечностей. Остеосинтез костей при метастатическом поражении выполнен 63 пациентам (31 пациенту — с использованием аппаратов внешней фиксации Костюка и 32 пациентам — с использованием армированного металлоостеосинтеза). В результате лечения осложнения выявлены у 1 пациента, рецидивы опухоли — у 3. После проведенного хирургического лечения отмечалось уменьшение болей в месте метастатического поражения, улучшился функциональный результат прооперированной конечности и в связи с этим улучшилось качество жизни.
С учетом результатов лечения установлено, что при выборе методики остеосинтеза при метастатическом поражении костей конечностей необходимо учитывать следующие факторы: локализация опухоли в кости, протяженность процесса, гистологический вариант первичной опухоли, степень ее злокачественности, давность перелома, чувствительность к специфической терапии.
Ключевые слова: метастатическое поражение кости, аппарат внешней фиксации, армированный металлоостеосинтез, выбор методики остеосинтеза.
тическом поражении/В.В. Тепляков, В.Ю. Карпенко, А.К. Валиева // Вопросы онкологии. — 2005. — Т. 51, № 3. — С. 377-381.
8. A population-based study of surgery for spinal metastases: survival rates and complications / J. Finkelstein, G. Za-veri, E. Wai [et al.] // J. Bone Joint Surg. Br. — 2003. — Vol. 85. — P. 1045-1050.
9. Characterization of bone metastases in patients with renal cell cancer/ G.U. Adiga, J.P. Dutcher, M. Larkin [et al.] // BJUInt. — 2004. — Vol. 93. — P. 1237-1240.
10. Coleman R.E. Metastatic bone disease: clinical features, pathophysiology and treatment strategies / R.E. Coleman // Cancer Treat. Rev. — 2001. — Vol. 27. — P. 165-176.
11. Costs of prostate cancer, metastatic to the bone, in The Netherlands/M.T. Groot, C.G. Boeken-Kruger, R..C. Pel-ger [et al.]//Eur. Urol. — 2003. — Vol. 43. — P. 226-232.
12. Health-related quality of life among patients with breast cancer receiving zoledronic acid or pamidronate disodium for metastatic bone lesions / K.P. Weinfurt, L.D. Castel, Y. Li [et al.]// Med. Care. — 2004. — Vol. 42. — P. 164175.
13. Lipton A. Pathophysiology of bone metastases: how this knowledge may lead to therapeutic intervention / A. Lip-ton // J. Support. Oncol. — 2004. — Vol. 2. — P. 205-220.
14. Malawer M.M. The effect of cryosurgery and PMMA in dogs with experimental bone defects, comparable to tumor defects/M.M. Malawer, A. Marks, D. McChacney//Clin. Orthop. — 1988. — Vol. 226. — P. 299-310.
15. Metastatic breast carcinoma confined to bone: portrait of a clinical entity /E. Briasoulis, V. Karavasilis, L. Kostadima [et al.] //Cancer. — 2004. — Vol. 101. — P. 1524-1528.
Отримано 20.09.15 ■
IlnitskyiO.V., Protsenko V.V.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CHOICE OF OSTEOSYNTHESIS TECHNIQUES FOR METASTATIC LESIONS OF LIMB BONES
Summary. The article reported the choice of osteosynthesis techniques in patients with metastatic lesions of limb bones. Osteosynthesis of bones in metastatic lesions has been carried out in 63 patients (in 31 patients — using external fixation devices by Kostiuk and 32 patients — with the use of reinforced osteosynthesis). As a result of surgical treatment, complications were found in 1 patient, tumor recurrence — in 3. After the surgery, we marked pain reduction at the site of metastatic lesions, functional outcome of the operated limb improved and therefore quality of life in patients improved as well.
Based on treatment outcomes, we have found that, when choosing methods for osteosynthesis in metastatic lesions of limb bones, it is necessary to take into account the following factors: localization of tumors in the bone, the length of the process, histologic variant of the primary tumor, the degree of its malignancy, fracture age, sensitivity to specific therapy.
Key words: metastatic bone lesions, external fixation device, reinforced osteosynthesis, choice of osteosynthesis technique.
