CC BY
10
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
УДК 340.624.6:616-001 Савка I. Г.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАЖИТТЕВИХ ОЗНАК ВНАСЛ1ДОК Д11 ТРАВМУЮЧИХ ЧИННИК1В
ВДНЗ УкраГни "Буковинський державний медичний ушверситет", м. Чернiвцi
Стаття присвячена встановленню зажиттевих ознак внасл'док д'УУ травмуючих чинник/'в. Актуаль-н'ють проблеми обумовлена зб'тьшенням випадк'в смертi внасл'док д'УУ травматичних чинниюв та нов'тн'ши досл'дженнями ознак зажиттевост/ травми. Серед великоУ рiзноманiтностi метод'в ви-значення ознак зажиттевост/ внасл'док д'УУ травмуючих чинниюв е перспективн!' досл'дження &тчи-зняних та /ноземних науков^в, розробленi диференц/'йно-д/'агностичн/' критерУУ, як також необхдно знати судово-медичним експертам та враховувати Ух при дiагностицi зажиттевост/ травми.
Ключов1 слова: зажиттевють, мехажчна асфкая, пов1шення, труп.
Дана робота е фрагментом НДР «Судово-медичне обфунтування зажиттево^ меха^чноУ травми», № державноУреестрацУУ 0112Ш08603.
На сьогодшшнш день травма займае одне i3 провщних мюць серед ycix випадкiв CMepTi oci6, якi потрапляють у вiддiл експертизи TpyniB судо-во-медичних бюро, тому одним i3 перших пи-тань, як виникають у органiв досудового розсль дування - це визначення ознак зажиттевост травмування.
Методи визначення ознак зажиттевост травмування залежить вщ виду травматизму. Серед рiзноманiтноí кiлькостi методiв визначення зажиттевост на травмування, хочеться зазначити новп~ш напрямки, якi лежать в основi дисерта-цiйних дослiджень украшських науков^в. Так, наприклад, А.М. Бiляковим були проведет важ-ливi дослiдження по визначенню балансу холестерину та його ефiрiв у тканинi надниркових за-лоз у трупiв, смерть яких настала вщ дм рiзних видiв травмуючих чинникiв (ДТП тощо). В його дисертацшнш роботi було доведено, що стресо-вий стан оргашзму та посилений синтез кортико-стеро'!фв, який викликаний дiею смертельного травматичного чинника, впливае на баланс холестерину i його ефiрiв, та визначено, що у ви-падках, коли травматичний ^енез смерт не ви-кликае сумнiвiв, вмют ефiрiв холестерину стано-вить в межах вщ 1258 до 1555 мкг/100 мг сухо! тканини, вмют холестерину в тканин наднирни-мв трупiв з ознаками травмування в межах вщ 694 до 950 мкг/100 мг сухо! тканини вказуе, що смерть настала за короткий промiжок часу, а вмют холестерину понад 646/1 о0 мкг/100 мг вказуе, що смерть настала через десятки хвилин ш-сля дм смертельного фактору [1].
Слщ зауважити, що травмуючим чинником може виступати i странгуляцшна борозна при повшены, тому дослщження ознак зажиттевост повiшення також е актуальним питанням, врахо-вуючи те, що ктькють су!цидних випадкiв остан-нiм часом збтьшилась в Укра!нi, особливо серед населення працездатного вку.
Серед рiзноманiтноl кiлькостi методiв визначення зажиттевостi повiшення, хочеться також зазначити i новi напрямки дослщження. Так, наприклад, Б.В. Михайличенком було дослщжено рiвень втьного гiстамiну в странгуляцiйнiй борозш як ознаки зажиттевостi IT утворення i доведе-
но, що пщвищення рiвня вiльного riCTaMiHy в 1,2 рази у травмованш шкiрi в порiвняннi з контролем, який визначають за допомогою флюороме-тричного методу свщчить про зажиттeвiсть повн шення [2]. В.А. Сушком, на пiдставi вивчення зажиттевих та посмертних ознак ушкоджень шкн ри за вмютом вiльного серотонiну в травмованш i не травмованш шюр^ доведено, що вмют втьного серотоншу в дтянках шкiри iз зажиттевими механiчними ураженнями вищий у 1,5 рази, шж у дiлянках неуражено!' шкiри [3]. На пiдставi сво!х дослiджень, ним були розробленi i диференцш-но-дiагностичнi критерiï визначення зажиттевост за вмiстом вiльного серотонiну в травмованш i не травмованш шюрк
Нов^шм та достатньо смiливим вщкриттям стало дослiдження нiмецького науковця E. Mullera, яким зажиттевiсть странгуляцiйноï боро-зни при повiшеннi визначалася за допомогою iмпульсно-цитофотометричного вимiрювання ДНК у кл^инах дерми [4]. Проте англшськ нау-ковцi W. Grellner та M. Benecke вважають, що едино!' точки зору щодо визначення ознак зажиттевост у странгуляцiйнiй борозш за допомогою ДНК немае [5].
Серед рiзноманiтностi методiв визначення ознак зажиттевост повiшення були i таю, як не набули широкого поширення у судово-медичнiй практицi. Так, наприклад, визначення морфоме-тричних кiлькiсних вщмшностей кровонаповнен-ня судин шкiри вище i нижче странгуляцшно! бо-розни при повшенш, якi дослiджували радянськ науковцi I.e. Мезенцев та С.В. Матвiенков, не набули широко розповсюдження [6].
Слiд зауважити, що ознаки зажиттевост по-вiшення проявляються не лише в странгуляцш-нiй борозш, але й можуть бути виявлен i при до-слiдженнi оргашв ши!, таких як щитоподiбна за-лоза. Так, у дисертацiйнiй робот росiйським на-уковцем Е.В. Колесшковою було доведено, що, в залежност вiд положення i виду пе™ при повн шеннi, в щитоподiбнiй залозi вiдбуваються певнi морфологiчнi змши - сегментарне збiльшення i гiперемiя кровоносних судин та дрiбнокрапковi крововиливи, як вказують на зажиттевiсть повн шення [7]. У той же час, шмецький науковець
Том 17, Випуск 3 (59) 329
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
E. Muller, дослщжуючи piBeHb тиреоглобулшу в Лiтература
сироватцi KpoBi взятого i3 серця в oci6, померлих вщ суТциду через повiшення, встановив, що pi-вень тиpеоглобулiну в сироватц кpовi при за-життевому повiшеннi пiдвищуeться i цi дат мож-на використовувати як додатковий ефективний дiагностичний тест на визначення зажиттевост мехаычноТ' асфксп [8].
Визначення ознак зажиттевост повiшення та-кож можна встановити i за piвнем холестерину в кpовi. Так, за даними M. Zureik, встановлено, що вщносний ризик самогубств спостеpiгаеться у чоловшв у вiцi 43-53 рош, piвень холестерину в яких у кpовi менше, нiж 4,78 ммоль/л [9]. Тому, для застереження суТцидних випадш смеpтi d-мейним лкарям слiд звернути увагу на чоловшв iз низьким piвнем холестерину та забезпечити Тх додатковою консультативною психолопчною до-помогою.
Таким чином, не дивлячись на загальноприй-нятi та широко застосован методи визначення ознак зажиттевост внаслiдок дiТ piзних видiв травмуючих чинникiв, iснують багато нових та перспективних дослщжень, що вивчають не лише вп"чизняш, але й шоземш судово-медичнi на-уковцi, як повноцiнно доповнюють новiтнi пщхо-ди до визначення зажиттевост ушкоджень.
Рефервт
УСТАНОВЛЕНИЕ ПРИЗНАКОВ ПРИЖИЗНЕННОСТИ В РЕЗУЛЬТАТЕ ДЕЙСТВИЯ ТРАВМИРУЮЩИХ ФАКТОРОВ Савка И.Г.
Ключевые слова: прижизненность, механическая асфиксия, повешение, труп.
Статья посвящена установлению прижизненных признаков вследствие действия травмирующих факторов. Актуальность проблемы обусловлена увеличением случаев смерти в результате действия травматических факторов и новейшими исследованиями признаков прижизненности травмы. Среди большого разнообразия методов определения признаков прижизненности вследствие действия травмирующих факторов обнаруживаются перспективные исследования отечественных и зарубежных ученых, разработанные дифференциально-диагностические критерии, которые также необходимо знать судебно-медицинским экспертам и учитывать их при диагностике прижизненности травмы.
Summary
ESTABLISHMENT OF INTRAVITALITY SIGNS DUE TO THE ACTION OF TRAUMATIC FACTORS Savka I.G.
Key words: intravitality, mechanical asphyxia, hanging, corpse.
The article is devoted to the establishment of intravital signs due to the action of traumatic factors. The urgency of the problem is determined by the increase in deaths as a result of the action of traumatic factors and the latest studies of signs of the trauma's intravitality. Among a wide variety of methods for determining signs of intravitality due to the action of traumatic factors there are some promising studies by national and foreign scientists devoted to developing differential diagnostic criteria developed, which also need to be known by forensic experts and must be taken into account when diagnosing the intravitality of trauma.
Бтяков А. М. Дiагностичнi критерп вмюту холестерину в тканин наднирниюв людини для визначення тривалост перебку смертельно!' травми / А. М. Бтяков // Вюн. морфологи. - 2013. - Т. 19, № 1. - С. 141-144.
Михайличенко Б. В. Определение прижизненности механических повреждений по количественному содержанию свободного гистамина в травмированной коже : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / Б. В. Михайличенко. - М., 1987. - 24 с. Сушко В. А. Судебно-медицинское значение определения свободного серотонина в травмированной коже для диагностики возникновения механических повреждений: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / В. А. Сушко. - М., 1987. - 24 с. Müller E. Impulsphotometrische Messungen der DNS dermalen Zellen in vitalen und postmortalen Strangmarken / E. Müller, A. Simon, R. Weidhase // Kriminalistik und forensische Wissenschaften. - 1981. - Bd. 44. - S. 53-55.
Grellner W. The quantitative alteration of the DNA content in strangulation marks is an artifact / W. Grellner, M. Benecke // Forensic Sci. Int. - 1997. - Vol. 89, № 1-2. - P. 15-20. Мезенцев И. Е. Морфометрическое исследование прижизненности странгуляционной борозды / И. Е. Мезенцев, С. В. Мат-веенко, В. И. Матвеенко, А. В. Молчан // Первый съезд судебных медиков Украины. - К., 1987. - С. 105-106. Колесникова Е. В. Патоморфологические эквиваленты структурной перестройки щитовидной железы у суицидентов при повешении: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.24 «Судебная медицина» / Е. В. Колесникова. - М., 2008. - 24 с.
Muller E. Thyroglobulin content of the blood in cases of hanging / E. Muller, C. Erfurt, W. G. Franke // Z. Rechtsmed. - 1990. - Vol. 103, № 5. - P. 361-367.
Zureik M. Serum cholesterol concentration and death from suicide in men: Paris prospective study / M. Zureik, D. Courbon, P. Ducimetiere // BMJ. - 1996. - Vol. 313, № 7058. - P. 649-651.
