CC BY
13
--Менеджмент шновацш -
УДК 658.012
К. С. Безгш,
Донецький нацгональний унгверситет,
м. Донецьк
ВРАХУВАННЯ ЧИННИК1В ОПОРУ 1ННОВАЦ1ЙНОМУ РОЗВИТКУ ПРОЦЕС1В СТВОРЕННЯ Ц1ННОСТ1 НА ШДПРИСМСТВ!
Актуальним напрямком економ1чних перетворень в Укра!ш е процес формування системи ефективного управлшня шновацшною д1яльшстю, як на м1кро, так 1 на макрор1вш. Це одне з головних завдань в сфер1 конкурентного розвитку, осшльки на сучасному етат 1нноващйний розвиток процеав створення економ1ч-но! щнносп е безальтернативним напрямом здатним тдвищити р1вень конкурентоспроможносп вгтчизня-них суб'екпв господарювання на внутршньому та зовшшньому ринках. У цьому аспект розробка су-часно! системи управл1ння 1нноващйним розвитком процеав створення щнносп не можлива без науково-практичного анал1зу основних чинниюв опору та штег-раци в рамках створювано! системи сучасного шстру-ментарто, здатного результативно протидаяти та циту-ючи класика „творчо руйнувати" щ перепони.
Дослщження теоретичних та практичних аспекпв управлшня шновацшною даяльмстю отримали значного розвитку завдяки науковим доробкам закордоних та вгтчизняних вчених. Так, вагомий внесок у розвиток цього напряму зробили так видатн науковщ, як: I. Ан-софф, П. Друкер, М. Кондратьев, Г. Менш, М. Портер, Б. Санто, Б. Тв1сс, М. Туган-Барановський, К. Фримен, М. Хучек, Й. Шумпетер та шш1. Серед су-часних укра!нських та росшських автор1в можна ви-дшити Ю. Бажала, В. Гееця, Ю. Гончарова, М. Дени-сенка, П. Завлша, С. 1льенкову, Л. Федулову, Р. Фат-хутдшова, В. Швеця, А. Шегду та шших.
Разом з тим, характер розвитку та анал1з стану 1нноващйно! д1яльносп нащональних промислових тдприемств у сучасних умовах потребують удоско-налення системи управл1ння нею, в тому числ1, за ра-хунок врахування основних чиннишв опору 1ннова-щйному розвитку. Усе це набувае особливо! актуальности за умов пошуку потенщйних можливостей за-безпечення 1нноващйного розвитку процеав створення щнносп на вгтчизняних тдприемствах 1 спрямуван-ня економ1чного вектора до стабшьного зростання.
Анал1з основних складових 1нноващйного про-цесу в ланцюгу створення економ1чно! щнносп „сус-тльство — держава — суб'ект господарювання" доз-воляе запропонувати гшотезу стосовно необхвдносп видтення основних фактор1в опору шновацшного розвитку процеав створення щнносп.
З позици загального менеджменту, процесом опору нововведенням в р1зних !х виявах займаеться та-
кий напрям, як управл1ння змшами [1]. У межах цього науково-практичного напряму розроблен методичш положення та мехашзми протидп менеджера цьому опору, а також алгоритми найбшьш ефективного управл1ння процесом змш, де отр з боку персоналу е чи не головною причиною ускладнень. У випадку з 1нноващйним розвитком процеав створення щнносп ця д1яльшсть бшьш складна та глобальна. Це пов'яза-но з рядом обставин, а саме: крос кордонний характер процеав створення щнносп; обмежешсть ресурав, 1 з боку держави, 1 з боку приватного б1знесу; м1ждис-циплшаршсть предмету дослщження та 1нше.
Таким чином, видшення основних фактор1в опору шновацшному розвитку процеав створення щнносп дозволить побудувати адекватну систему управл1ння, яка б враховувала щ чинники.
Пвд час найбшьш узагальнено! спроб1 класифь кувати фактори опору 1нноващйному розвитку, може-мо умовно подшити !х на екзогенш (зовшшш) та ен-догенн (внутршш).
Не претендуючи на вичерпний перелш екзоген-них фактор1в опору 1нноващйному розвитку процес1в створення щнносп перел1чимо деяю з них:
— неращональне використання наявних ресурав в економщ транзитивного типу. Основна тдтримка, \ з боку держави, \ з боку приватних швестор1в ор1ентова-на на галуз1, яю створюють низьку додану вартють та знаходяться в переважнш бшьшосп на р1вш III та IV технолопчних уклада. Структура фшансування науко -во! даяльносп залежно в1д технолопчного укладу: 70% розвиток продукщ! IV технолопчного укладу, 23% V технолопчного укладу. Щодо закордонних \ вгтчизняних 1нвестищй ситуащя ще менш задовшьна, так 75% швестицш направляеться в III технолопчний уклад, 20% в IV, 4,5% в V технолопчний уклад [2];
—недосконала система фшансових преференцш, що спрямован на симулювання шноващйного розвитку процеав створення щнносп вищих технолопчних щабл1в. Нараз1 технолопчна структура украшсько! еко -номши представлена технолог1чним укладом. Формування III технолог1чного укладу (1880 — 1930) Грунтувалося на технолог1ях виробництва електрое-нергп, розвитку важкого машинобудування й елект-ротехн1чно! промисловост1, прокату стали, розвитку х1м1чно! промисловост1. IV технолог1чний уклад (1930 — 1980) Грунтувався на використанм енерг1! ато-
ма в мирнш 1 вшськовш цшях, поширенн комп'ютер-но1 техшки й програмного забезпечення, широкомасштабному розвитку машинобудування. V технолопч-ний уклад (1980 — до тепершнього часу) характери-зуеться розвитком мшроелектрошки, шформатики, генно! 1нженерп, бютехнологш, нових вид1в енергп, аерокосм1чних технологш, телекомушкащйного й су-путникового зв'язку, нетрадищйних джерел енергп. Нараз1 у технолопчно розвинених кра!нах починають виявлятися ознаки шостого технолопчного укладу, основою якого е нанотехнологп, бютехнологп, технологи „термоядерного синтезу", оптоелектрошка, мо-лекулярна електрошка, технологи штучного 1нтелек-ту, фотошка та 1нше. В Украш випуск продукци V технолопчного укладу становить близько 4%. Продук-щя, що представляе VI технолопчний уклад й визна-чае глобальн мегатренди технолопчного розвитку держави, а також р1вень його конкурентоспроможност й економ1чно! безпеки, в Украш практично ввдсутнш 1 перебувае на р1вш менш 0,1%. Близько 58% виробле-но! вггчизняними тдприемствами продукци належить до третього технолопчного укладу, приблизно 38% це продукщя IV технолопчного укладу [2; 3];
— недосконалють та невпорядкованють норма-тивно-правово! бази, зокрема Закону Украши „Про 1нноващйну д1яльнють" [7]. Комплексне управл1ння 1нноващйною економшою можливо завдяки розробщ нових та гармошзаци юнуючих науково-практичних тдходав до державного управлшня шновацшною даяль-нютю, що поеднують стратепчш 1нтереси держави, виробнишв, споживач1в. Тобто, специфша перюду реформування економши Украши обумовлюе не-обхвднють особливого тдходу до державного менеджменту 1нноващйно! д1яльносп, за рахунок розробки Кодексу Закошв „ Про 1нноващйну д1яльнють" як фактору нацюнально! безпеки Укра!ни;
— недосконала шституцшна архггектошка, що оз-начае формування гармоншно! сукупносп шститущй-них структур, що адекватна вимогам кожного етапу розвитку системи суспшьного господарства [4];
—ор1ентащя закордонних швестицш на нижн ланки технолопчних уклада впчизняно! економши. За ощ-нками експерпв технолопчне оновлення економши Украши вимагае катталовкладень на р!вш 500 млрд дол. США [5]. А за роки незалежносп Укра1на отримала близько 30 млрд дол. США прямих шоземних швестицш. Су-часний стан переробно! промисловост засвщчуе тен-денци до зростання защкавленосп шоземного капталу в закршленш юнуючо! щдустр!ально! структури економши Укра!ни. Найбтьш щ процеси ускладнять фшансово-еко-ном1чний стан високотехнолопчних тдприемств бтьшосп галузей промисловост! Найчастше основни-ми мотивами для шоземних швестор!в е доступ до ре-сурав, а також ор1ентащя на високоприбутков1 та швид-коокупш сегменти нацюнально! економши, що не сприяе адапгаци структури нацюнально! економши до вимог гло-
бально! конкуренци та розширенню швестицшних ре-сурав для потреб високотехнолопчно! модермзаци еко-номши Укра!ни. Анал1з технолопчно! структури прямих шоземних швестицш свщчить, що вони надходять пере-важно у виробництво, де використовуються технологи другого (чорна металурпя), третього (прокат стат, енер-гетичне машинобудування, виробництво та розподл елек-троенерги) та четвертого (автомобте- та суднобудуван-ня, тракторобудування, кольорова металурпя, видобуток та переробка нафти, х1м1чна та нафтох1м1чна промис-ловють) технолопчних уклада. Насл1дком до цих тен-денцш може стати формування малоперспективно! мо-дел1 м1жнародно1 спец1ал1зац11 нац1онально! економ1ки Украши. Уже зараз р1вень присутност1 украшських ви-робник1в на високодинам1чних ринках, що визначають перспективи св1тово! економши, незначний. Так, частка продукцЦ високих технолог1й у структур! експорту про-мислових товар1в складае лише 5%;
— недосконалють технологш, що використовуються на Ш-ГУ технолог1чному уклад1, що знижуе ефективн1сть цих галузей та напряму впливае на фшан-сування 1нновац1й. В1дпов1дно до Закону Украши „Про наукову д1яльн1сть" [8] на науков1 досл1дження повин-не видшяться 1,9% ВВП, а фактично в 2009 було отри-мано 0,35%. Для приклада у Швеци науков1 досл1д-ження ф1нансуються в обсяз1 3,7% ВВП, у Японл — 3,06%, у США — 2,84%. Проведен в США дослщ-ження дозволили визначити пропорц1ю м1ж 1нвесто-ваними в прикладну науку коштами й одержувано! в1д цього прибутком, що становить 1:30-70, у наш1й кра!н1 так! досл1дження не проводилися [2];
— низька ефективн1сть нац1ональних структур п1дтримки шновацшно! д1яльност1 (технопарки, б1знес-1нкубатори та 1нш1) [9];
— недосконала система освггшх програм, в яких 1гноруеться розвиток загально! 1нновац1йно! культури, засновано! на погодженост1 та системному врахуванш в рамках процесу створення щнносп показник1в еко-ном1чного, соц1ального та еколопчного розвитку [6]. Укра!на в процеа формування економ1ки знань зай-мае досить суперечливе положення. Так, з одного боку, за даними Державного департаменту 1нтелегау-ально! власност1 за останш 15 рок1в було видано 90 тис. патентов на винаходи й корисш модел1, а, з 1нший, — усього 20 винаход1в 1з ц1е! к1лькост1 були доведен1 до стади комерц1йного виробництва. 1нтелектуальний потенщал в1тчизняних учених [ винах1дник1в е досить високим, цьому сприяе й збереження деяких „осе-редк1в" академ1чно! й прикладно! науки. В Укра!ш ос-танн1м часом щор1чно рееструеться близько 10 тис. винаход1в (з яких 21% доводиться на машинобудування, 21% — х1мто, 19% — прилади, 6% — елект-ротехтков1, 7% — 1нше, 27% не класифшоват) [3];
— ввдсуттсть соц1огуман1тарних передумов в рамках нацюнально! !нноващйно! системи — особли-востей нац1онально! культури [ ментал1тету, традицш-
них щнностей, суспшьних тдвалин i характеру соц-1альних зв'язшв [6];
— неврегульованiсть питань, що пов'язанi з охо -роною штелектуально! власностi та iнше [9].
До ендогенних факторiв слад ввднести:
— вiдсутнiсть зв'язюв у бтьшосп випадюв мiж практичними завданнями, що стоять перед конкретними галузями та досл1дженнями, що здiйснюються науково-дослiдними шститутами, вищими навчальними закладами взагалi та окремими винахвдниками зокрема [9];
— вiдсутнiсть творчого середовища для реаль заци пропозищй iнновацiйно-активного персоналу;
— вiдсутнiсть ефективного мехашзму стимулю-вання i мотивацл робiтникiв до творчо! iнiцiативи та шноващйно! дгяльностц посилення !х защкавленосп в оновленнi виробництва на основi передово! технiки i наукоемних технологш;
— вiдсутнiсть на бiльшостi тдприемств струк-турних пiдроздiлiв, що займаються дослiдженнями та розробками;
— часова перспектива перебування на керiвних посадах призводить до нiвелювання стратегiчних (як-юних) форм iнновацiйного розвитку процесу створення щнносп на тдприемствц
— ввдсуттсть у керiвникiв тдприемств синтетично! управлшсько! компетенцi!, що здатна на сис-темних основах управляти iнновацiйним процесом створення цiнностi на тдприемствц
— протидя впровадженню на тдприемствах про-цесного тдходу до управлiння процесами дiяльностi, систем менеджменту якосп сертифiкованих за мГжш-родними стандартами та iнших оргашзацшно-управл-шських iнновацiй, що здатнi в перспективi суттево тдвищити ефективнiсть процесiв створення щнносп на тдприемствц
— недосконала система дiагностики вимог зовшштх споживачiв вiдносно шнцево! цiнностi, що виробляеться суб'ектом господарювання.
Таким чином, за умов пошуку потенцшних можли-востей забезпечення шноващйного розвитку процеав створення щнносп на вгтчизняних гпдприемствах та орiентацi! економiчноro вектора до стабтьного зростання, стае не-обхвдним врахування факторiв опору та побудов1 систем управлшня, як на мшро, так i на макрорiвнi з штегрова-ним iнструментарiем його конструктивного подолання.
В подальших дослiдженнях автор плануе зосере-дити увагу на розробщ методичного тдходу до створення системи управлшня процесами створення щнносп на тдприемствц що гармоншно штегрують шструмен-тарiй подолання опору Тнноващйному розвитку.
Лiтература
1. Иванова Е. В. Тренинг управления изменениями в организации / Е. В. Иванова. — СПб. : Речь, 2007. — 292 с. 2. Державний комгтет статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.u а. 3. Мшктерство освгти i науки Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.mon.gov.uа. 4. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. д-ра экон. наук А. А. Гриценко. — Х., 2008. — 928 с. 5. Гальчинський А. С. 1нновацшна стратепя укра!нських реформ / А. С. Гальчинський, В. М. Геець, А. К. Кшах, В. П. Семиножен-ко. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — 336 с. 6. Дру-кер П. Ф. Бизнес и инновации : пер. с англ. — М. : ИД „Вильямс", 2009. — 432 с. 7. Закон Укра!ни вед 04 липня 2002 року № 40-IV „Про шновацшну дГяльнють"// Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР) — 2002. — № 36. — ст. 266. 8. Закон Укра!ни вед 13 грудня 1991 року № 1977-XII „Про наукову i нау-ково-техшчну дгальнють"// Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР) — 1992. — № 13. — ст. 165. 9. Стра-тепчш виклики ХХ1 столптя суспшьству та економiцi Укра!ни : у 3 т. / за ред. акад. НАН Укра!ни В. М. Гейця, акад. НАН Укра!ни В. П. Семiноженка, чл.-кор. НАН Укра!ни Б. С. Кваснюка. — Т. 2: 1нновацшно-технолог-¡чний розвиток економiки. — К. : Феткс, 2007. — 564 с.
Безгш К. С. Врахування чинниюв опору шновацшному розвитку процесiв створення щнносп на пщприемствк
У статп проведено аналiз чиннишв опору Гнно-вацiйному розвитку процесiв створення щнносп в еко -номщ Укра!ни, за результатами якого запропоновано розрГзняти ендогеннi та екзогеннi чинники опору.
Ключовi слова: Тнновацп, отр, процес створення щнносп.
Безгин К. С. Учет факторов сопротивления инновационному развитию процессов создания ценности на предприятии.
В статье проведен анализ факторов сопротивления инновационному развитию процессов создания ценности в экономике Украины, по результатам которого предложено различать эндогенные и экзогенные факторы сопротивления.
Ключевые слова: инновации, сопротивление, процесс создание ценности.
Bezgin K. S. Managing the resistance to innovation development process of value creation in the enterprise.
The article analyzes the factors of development of resistance to innovative value creation in the economy of Ukraine, the results of which suggested to distinguish between endogenous and exogenous factors of resistance.
Key words: innovation, resistance, the process of value creation.
Стаття надшшла до редакцл 07.04.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
