CC BY
10
УДК 330.101.541:339.747
О. В. 1саева,
м. Донецьк
ВПЛИВ ЗОВН1ШНЬО1 РЕЦЕС11 НА МАКРОЕКОНОМ1ЧНУ ДЕСТАБ1Л1ЗАЦ1Ю В УКРА1Н1
Актуальтсть проблеми. Криза всесвгтнього масштабу стала серйозним попередженням для глобально! ринково! економши та за численними прогнозами стане поштовхом до трансформаци дом!нуючо1 економiчноl системи та змiнить прюритети глобалiза-цiйних процесiв. Чи е можливим у вкрай складному й суперечливому сучасному, глобалiзованому свiтi, де сустльство зазнае численних внутрiшнiх i зовшшшх впливiв i деструктивного, i творчого порядку, тривалий час забезпечувати стабiльнiсть? Чи зав-жди стабiльнiсть е позитивним моментом? Чи не при-зведе вона до застою в сустльств^ втрап його здат-ност розвиватися, реагувати на постшно мiнливi зовнiшнi умови? Де проходить межа мiж збереженням потенщалу стiйкого стабтьного розвитку й переходом на «застшш», тупиковi коли юнування сощуму?
Метою статтг е визначити вплив фшансово! кризи на дестабшзащю економiки Украши, а також проаналiзувати фiнансовий стан украшських пiдприемств.
До^дження. Практично ва краши свiту початку XXI ст., хоча й рiзною мiрою, зустрiчаються з тими чи шшими проблемами внутрiшнього порядку, здатними стати джерелом серйозних загроз 1х стабiльностi й без-пеки. Коло цих проблем досить велике, а ступшь 1х зна-чущост вартоеться в рiзних районах свiту Кожен з по-даних у табл. 1 груп чиннишв пiддаеться (хоча й рiзною мiрою) зовшшньому впливу, який може або призвести до стабтзаци чи дестабшзаци сусптьства або виклика-ти неоднозначний, суперечливий ефект [1, с. 21 — 22].
Дестабшзащя е або тдсумком стихшних про-цесiв, що протшають на свгтовш ареш, або цшеспря-мованих дiй державних i недержавних суб'екпв гло-балiзованоl полiтики й економiки.
Суперечливою неоднозначною найчастше вис-тупае результуюча стабiлiзуючих i дестабiлiзуючих зовшшшх чинникiв. Вони, як правило, накладаються один на одного, спричиняючи часом несподiванi, не-передбачеш результати. Можливi й ситуаци, за яких спроби стабiлiзувати те або iнше сустльство стають контрпродуктивними. Водночас зусилля з дестабшзаци охопленого кризою держави iнодi здатш консо-лiдувати його сощальну тканину, що розпадаеться, породит свого роду iмунну реакщю на зовнiшнiй вплив (табл. 2) [1, с. 22].
На перший погляд, дестабшзаци, якими б мотивами вони не визначалися, виступають негативним чинником сусшльного розвитку, який заслуговуе на осуд i вимагае протидп силовими методами, у тому числ! такими, що допускають репреси проти 1хшх шща-торiв усередиш краши. Насправдi ситуацiя значно складшша. Безперечно, у багатьох випадках жорстк методи боротьби з дестабiлiзуючими суспiльство чин-ностями виправдаш й необхiднi. Це стосуеться теро-ризму, чим би вш не мотивувався, а також полгтичних сил, що висувають ввдверто антиконституцiйнi гасла, що закликають до насильства, розпалення нацюналь-но! й релЫйно! ворожнечi [1, с. 30].
Свгтова фiнансова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомост i похiдних фiнансових шструменпв, згiдно з логiкою глобалiзацil поширила-ся всiм свiтом, вдаривши i по украшському фшансо-вому ринку [2, с. 33]. Вплив свгтово! кризи на еконо-мiку Украши схематично зображено на рис. 1.
В Укра1ш водночас проявилися ознаки валютно!, фондово!, банивсько! криз в умовах дестабшзаци ринку нерухомосп, рецесп будiвництва та промисло-вост та загального погiршення внутршньо1 й зовшш-ньо! макроекономiчноl ситуаци. «Спусковим гачком» стали скорочення реального споживчого попиту в умовах прискорення iнфляцiйних тенденцш та поси-лення монетарних обмежень разом з дестабшзуючим впливом свгтово! фшансово! кризи.
Сьогодш деякi фах1вщ розглядають економiчну кризу, що обрушилася на свгт, який, на !хню думку, може й повинен створити умови для нових проривiв i появи нових лiдерiв з погляду концепцп творчого руй-нування. Деяк експерти схильш вважати, що в Сврот творче руйнування буксуе, на вiдмiну вiд США, де подiбнi змiни вiдбуваються бiльш бурхливо. Для про-гресу однаково щнними е i iнновацi!, i невдачi. I та криза, у якш зараз перебувае Укра!на, теж вiдкривае широк! можливост для застосування на практицi кон-цепци творчого руйнування. В украшськш економiцi (навiть якщо «винести за дужки» политику) iснуе ба-гато неефективного, старого, що може й повинне бути зруйноване кризою дощенту. Прогрес не знае жалю. Народження нового завжди супроводжуеться зник-ненням, доглядом, знищенням старого, яке вже в1джи-ло [3, с. 45].
Таблиця 1
Внутршш чинника дестабШзаци держави [1, с. 21]
Чинниш економiчного порядку Невдалi спроби адаптуватися до процесiв глобалiзащl економiки; однобiчна орiен-тащя нацюнальних економiк, що пiдвищуe ступiнь залежносп вiд кон'юнктурних перепадiв цiн на свгтовому ринку; високий рiвень зовшшньо1 заборгованосп; рiст структурних диспропорцш в економщц зношенiсть основних фондiв; незбалансо-ванiсть бюджету й швидкий рют шфляци, що створюють ризик кризи, здатного спричинити незадоволення населення, загострити iншi проблеми.
Чинникi сощального порядку Рiст безробiття, великий розрив у рiвнi доходiв «нижчого» i «вищого» децилей населення можуть призвести до росту напруженостi в сустльстга, що може спричинити сощальний вибух або виникнення масово! тдтримки екстремiстським, ан-тисистемним рухам. Дестабiлiзуючим суспiльство чинником виступае також поява «зон занепаду», регiонiв, у яких показники сощально1 захищеност й рiвень життя громадян нижче, шж у середньому в кра1ш. Там найбшьш гостро виявляеться феномен «шформащйного розриву», нерiвностi в доступ до iнформацiйних техноло-гiй. Ввдсутнють перспектив тдвищення свого статусу (в тому чи^ за рахунок тдвищення освiтнього рiвня) в молодi, що належить до мало- й середньозабезпе-чених верств суспшьства, а також проживае в «зонах занепаду», здатне тдштовх-нути И до прийняття радикальних, екстремiстських iдей або участ в кримiнальнiй дiяльностi.
Чинник кримiно- генного порядку Част випадки порушень правопорядку, iснування оргашзовано1 злочинноот, ма-фи, широке поширення наркотрафша, корумпованiсть структур влади п1дривають довiру до iнститутiв управлiння, спонукають громадян прислухатися до популiст-ських обiцянок антисистемних дiй i/або прагнуть встановлення авторитарних ре-жимiв лiдерiв утворити «порядок» у суспiльствi, у тому чи^ й за рахунок руйну-вання його полiтичноl системи.
Чинникi етнонацюнального й конфесюнально-го порядку 1снування сепаратистських рух1в, що виступають за змiну статусу окремих регiонiв або !х незалежнiсть вiд центру влади, а також великих груп населення, що ввдки-дають базовi щнносп сусп1льства з етнiчних або релЫйних мiркуваннях, виступае iстотним чинником дестабшзацл. Вплив цього фактору збiльшуеться, коли регюн проживання етнiчного й/або релЫйно1 меншостей виявляеться в «зонi занепаду», i обмеження можливостей статусного росту, падiння рiвня життя торкаються його представнишв бiльшою мiрою порiвняно з громадянами титульних нацiй.
Чинниш iдейно -полiтичного порядку Наявнiсть масових радикальних, екстремiстських рух1в або партш, що виступають за змiну форми полгтичного режиму, неконституцiйну змiну влади, перегляд базо-вих цiнностей суспшьства, безсумнiвно, може бути чинником його дестабшзаци. Вплив подiбних чинностей зростае, коли владш структури допускають прорахун-ки, ухвалюючи неадекватнi ситуацil ршення, iгноруючи запити сусп1льства в тш або iншiй сферi.
Мiжнародний тероризм Серйозну загрозу стабiльностi наносить тероризм, що ниш прийняв мiжнародний характер, який диверсифшуе форми й методи сво1х дш, — вiд крапкових ударiв, що призводять до бiльших жертв серед цившьного населення, до к1бертероризму, здатного паралiзувати центри державного управлiння, порушити роботу життево важливих структур цившьно1 й вiйськовоl iнфраструктури. Вiдносно нечисленш угруповання, що прибiгають з рiзних причин до тероризму, здатнi створювати в кра1ш значну полiтичну напругу, особливо, якщо влади не проявляють належно1, з точки зору суспшьства, ефективносп в боротьбi з терором.
Природш й техногеннi катаклiзми Великомасштабш природнi й техногеннi катастрофи можуть бути джерелом серйо-зних соцiально-економiчних проблем, падiння авторитету влади, якщо вона виявляеться не готовою вчасно й адекватно реагувати на ситуащю, що склалася. Наба-гато меншi за масштабами, але регулярно повторюванi аварil та катастрофи, що спричинюють незручност^ громадянам, стають причиною виникнення невдоволен-ня в суспшьствг
Таблиця 2
Чинники стабШзуючих i дестабШзуючих зовн1шн1х впливш [1, с. 23]
Внутршш проблеми Стабiлiзуючий вплив Дестабшзуючий вплив
Економiчнi Надання пiльгових кредитiв, позикiв, списания борпв. Зниження митних бар'ерiв, надання режиму найбшьшо-го сприяння в торпвл^ Спекуляци на падiннi курсу валюти, прово-кування обвалу щн на основну експортну продукцiю, ввдтш капiталу, введення еконо-мiчних санкцш.
Сощальш 1нвестицп в «зони занепаду», сприяння в розвитку системи освгти, охоро-ни здоров'я, гумангтарно! допомоги. Вiдтiк капiталу, закриття фiлiй ТНК, переклад проведення й замовлень в iншi кра!ни.
Кримiногеннi Ствробгтництво з 1нтерполом, iншi форми мiжнародно! кооперацп в бо-ротьбi iз кримiналiтетом. Iнтернацiоналiзацiя кримшально! дiяльностi.
Етнонацiональнi й релiгiйнi Осуд сепаратистов мiжнародним ств-товариством. Трансграничне ствро-бгтництво в боротьбi iз сепаратизмом. Вираження симпатл й тдтримки сепаратистам з-за кордону, !х визнання «борцями за волю», надання !м матерiально! пiдтримки; масовий, стихiйний приплив мiгрантiв; гу-манiтарнi iнтервенцiL
1дейно-полiтичнi Осуд мiжнародним спiвтовариством радикалiзму й екстремiзму. Матерiальна й iдеологiчна пiдтримка анти-системних полiтичних груп; визнання забо-рон на !хню дiяльнiсть порушенням прав людини.
Мiжнародний тероризм Об'еднаш вiйськовi, оперативнi акци проти тероризму, виявлення каналiв його фшансування. Спiвробiтництво в боротьбi з шбертероризмом. Визнання терориспв «борцями за волю», надання !м матерiально! й шформащйно! пiдтримки, надання !м полiтичного притул- ку.
Природнi й техногенш катаклiзми Надання гумангтарно! допомоги, сприяння в подоланн наслiдкiв катас-трофи. Пред'явлення претензш про компенсацiю заподiяного збитку екологп сусiдiв.
Концепцiя творчого руйнування (creative destruction) не е новою. I! вперше сформулював ще на початку 1940-х рр. австршський економiст Йозеф Шумпетер, що ем^ував у США [4]. «Двигун катта-лiстичноi економiки приводиться в рух новими товарами й споживачами, новими методами проведення й доставки, новими ринками, новими формами промис-лово! органiзацii, якi народжуються на кашталютичшм тдприемствЬ>, — писав учений. Подiбно до живо! природи, капiталiзм безупинно еволющонуе, i цей про-цес супроводжуеться знищенням застарiлих форм, що й втратили ефективнiсть. Але цьому руйнуванню вла-стивий творчий характер — безупинне вiдновлення становить сутнютъ кашталютично! конкуренци: супер-ництво не одного позитивного з iншим, а гарного з кращим. Як правило, до творчого руйнування тдприемства тдштовхуе гостра криза — внутрiшня або системна, що унеможливлюе роботу зi старих правил. Iнодi негативн змiни вiдбуваються повтьно й не-помiтно. До речi, деякi (далеко не ва) компанл змог-ли перетворити творче руйнування з одноразово! акци,
спричинено! кризовими обставинами, у безперервний процес саме вiдновлення [5].
На думку А.К. Кшаха, передумови для загост-рення системних сощально-екож^чних, фiнансових проблем в Укра!нi були створенi ще задовго до того, як ми вiдчули вплив негативних процесiв на свiтових економiчних i фiнансових ринках. Для того, аби ввдпрацювати пакет антикризових заходiв i першочер-гових, i спрямованих на середньострокову перспективу, треба дати чгткий, системний, високопрофесш-ний, деполгтизований дiагноз нашому сучасному стану [6, с. 71].
Посиленням суперечливих тенденцiй позначила-ся ситуацiя в промисловому секторi економiки.
У промисловост наявна тенденцiя щомiсячного зменшення обсяпв виробництва продукцi!, що, вра-ховуючи високу експортозалежнiсть базових галузей промисловостт, е реакцiею на рецесiйнi процеси у свiтi (рис. 2).
Протягом 2007 р. динамша промислового виробництва демонструвала стайку тенденщю сповiльнення
ЕЕ
■ ■■
.....Г Л.111 иг И
Л в 1|'-Ы 1~Ъ'Н .к ||-
^■Инк.1! " Ч.1"1 ■ л 1
■ Ы в.1 Кг + ГМ1
■ 11 _ I вил
1гг К пН| IVЬ И^П-!
Гв1х.в х-Ч
Нш
11-гнг.1
гп.
ЛЫВ1 ы I
-¡РТН!
г
■ч-п1 ^1 лл
■ Г 1В«||
ичщ
хО- --И вчНв-
Тчаь-КЧУ-
[Г V
ГТЧ
■Т-'-Р-Т-Г ПI
к^ШТ! ип^к-.'п
Рис. 1. Наслiдки впливу свгговоТ кризи на економ1ку УкраТни [2, с. 40]
(16,3 % до аналопчного перiоду на початку року i 10,2 % в грудш). 2008 р. засвiдчився нестойким характером динамiки розвитку в бшьшосп галузей про-мисловосп.
Рецесшт процеси, що розвивалися в свт про-тягом 2008 р. досить значно впливали на розвиток на-щонально! економши. Динамша зростання в бшьшосп галузей промисловосп в 2008 р. поступаеть-ся ввдповвдному перюду 2007 р. За тдсумком 2008 р. скорочення обсяпв промислового виробництва ста-новить «м!нус» 3,1 %.
За даними Державного комитету статистики Ук-ра!ни (рис. 3) за тдсумком 2008 р. вперше було заф-шсовано скорочення промислового виробництва (до ввдповвдного перюду попереднього року).
Востанне ввд'емш кумулятивн темпи зростання спостер!гались у ачш-лютому 2006 р. Найбшьш сут-теве зменшення спостер!галось саме за тдсумком листопада — «мшус» 15,2 % (до жовтня 2007 р.) та «м!нус» 28,6 % (до листопада 2007 р.). Водночас ди-намша розвитку промисловосп в «чш-листопад! 2008 р. була значно нижчою ввдповвдного перюду ми-
00 о
И
В В
1=1 о К
о\ р
ы о о
ЧО
\
ю о о СП "О
*
ю о о
"О
+
м о о оо
"О
со
Ц1
о о
о
Ц1
ю о
снень
лютии
березень
квиень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
r¡
К)
s
о о» о sa -i
о
to V!
К В
s
о -
о о H
о4
Я4 ■в
гв
s в-
К)
о о о
о о
1 • 9
to о
о о
1 1
to о и «
о ■а S
1
► g
2002 H S
H
1 ■a
to ?
о о U)
» ■a Cd
О S
to Nj)
о о E
-р- ?
♦ О re
S
о о S
Cd re
re re
i
к §
п ■а
V! й
о и
о р
<4
W р
□ 2007
22,1
IJ200S
23,6
16.9
1,0 т-Г
-2,9
-6.1
0,4
Г
-ъл
9,б1¥
7,?
6,2
3,3
-15,0
-0,3
8,3
4.3
-10,6
М
3,2
Ш
Ё
. ä £ i
V i
tf 4 i
* !
ib I! 5 ■ г г
i 5 £ а - ^
t
i г »
III
Si il
! *
ff
г■ e
¡Ii
£ * I
i I i i ? 2 I
f Й"
1 s
к, о
* t |
11 i
Ii X я г
1 в
i
ff
il Г г
e ?
г i
11 t p
I i
| I
Я
Iä
Ii.
M I!
а ч 5 S i
Iis i 11 i я г « s I
in
-i я ?
ä
а
■e
s
IH
llfi I fi &
V.
дфбувна прошнгловкть
v"
переробна промнсловктъ
Рис. 4. Прирiст, зниження (-) промислового виробництва до вщповщного перiоду попереднього року, % [9]
нулого року — зниження склало 0,7 % проти щдви-щення на 10,7 %.
Зниження темтв зростання промислового виробництва було зумовлене перш за все суттевим змен-шенням обсяпв виробництва коксу, продуктов нафто-перероблення (щсля певно! ремюп минулого року, в 2008 р. галузь, яка в стан падiння з 2005 р., знову скоротила виробництво на 12,6 %), стагнащею в ме-талурги та шестикратним уповiльненням темтв зростання в харчовш промисловост (з 13,6 % до 2,2 %) [6, с. 5 — 6].
У 2008 рощ до 2007 року жодний основний вид промислово! дiяльносT не наростив обсяги виробництва (рис. 4). Найбшьше зменшення виробництва спо-стерiгалось у ключовому секторi промисловостi — переробнш галузi — на 29 %.
Також слiд зазначити, що серед основних видiв промислово! дiяльностi позитивну динамiку зростання за щдсумком року демонстрували оброблення де-ревини та виробництво виробiв з деревини, крiм меблiв
(9,6 %), машинобудування (8,6 %), целюлозно-папе-рове виробництво, видавнича дiяльнiсть (7,3 %) та виробництво шшо! неметалево! мiнерально! продукцл (4,3 %).
Зауважимо, що через загострення у другiй половит 2008 р. свiтово! економiчно! кризи та вщповщ-не суттеве звуження зовнiшнього попиту, спостерка-лося обвальне зменшення обсягiв виробництва, по-чинаючи з III кварталу 2008 р. (рис. 5) саме в екс-портно орiентованих секторах економiки (перш за все хiмiчному та металургшному).
Водночас галузi, орiентованi на прюритетне за-доволення потреб внутрiшнього ринку, зберкали позитивну кумулятивну динам^ (крiм харчово! промисловост «мшус» 0,9%).
У прогнозних розрахунках ураховано, що тдви-щення вартост природного газу по^зному вплива-тиме на фшансовий стан тдприемств рiзних галузей. Бiльш суттеве падiння обсягiв виробництва прогно-зуеться в тих видах промислово! даяльносп, яю мають
f'&nyit o^jif nrt!a0dni на ану/п/мiut-iiCi ринок
7,3 4.3
1 1 1
-6,3 о, э
1Q.G
rcisiy ir OpieHfnGàùrH tia nrùnhuHiii piinirH
□ Mtr*4y|9ri(lHe нир[7бчицпЕГ rûrûnих К*«т*л*еих DXiwii'iHii i н;1фтокгМ1чн-1 rpomMCfiouicTii
□ Вирйбницгвй х.фчОниМ Т1рйдунг1«1, mnoïi Tï 1 icii Ю^йииУ diipCËiij
О Обвоблення деpçвнмfi та ииробництво b+ipoGia j дерееннн, кр<м мсбл1и
О ЦелнЗлй 1НО-П1П4РОК пирй (>н и ц< Ий ; Й и ^Л Их ИЧ Д|ЯЛЫИ1СТЬ О Ниробницгио ¡ншон'немсталсио'! MlHepaliuiaï njioAVKuiï
Рис. 5. Динамка виробництва основних видав промислового виробництва, % [10]
Рис. 6. Индекс виробництва продукцй" у галузях промисловосп (2000 р. = 100 вщсотшв) [11]
високу частку вартост природного газу у coôÎBap-тост вироблено! продукцiï та е суттево залежними вiд зовнiшнього попиту.
Найбшьш уразливими е xÎMÎ4He виробництво, виробництво iнших неметалевих мiнерaльних виробiв та металурпйне виробництво, у яких частка вугле-воднiв у промiжному споживанш становить 10 вiдсоткiв, 10 ввдсотшв та 4,2 вiдсоткa вiдповiдно (рис. 6).
До негативних явищ, що загрожують стратепч-
ному розвитку економiки належать перш за все мак-роекономiчнi деформaцiï, зокрема висока частка спо-живання у структурi ВВП, що не сприяе економiчно-му зростанню у стрaтегiчнiй перспективi. Протягом 1995—2006 рр. цей показник збшьшився з 76,4 % до 78,1 % (для порiвняння, у Польщi вiн був у межах 60,4—63,6 %; Словенл — 57,6—55,3 %; Словаччин — 52,3—55,0 %; Чехiï — 50,1—54,3 %). 1з загально-го обсягу доходiв населення 79,9 % витрачалося на придбання товaрiв та послуг, лише 11,2 % — на зао-
15,0
5,0
0,0
8,3 8,3 5,1
5,7 Г 6,5 * 6,5* 10,9
4,9 6,7 6,5 6,7 7,2 5,4 7,3
0,5
1111111
-10,0
-15,0
-30,0
ВВП (за мкяцъ)
" Промисловктъ
с1чень лютий березенъ кв1тенъ травенъ червенъ липенъ серпенъ вересенъ жовтень листопад грудень
Рис. 7. Темпи приросту (зниження) ВВП та промисловост1 в 2008 р. (кумулятивно, вщсотмв до вщповщного пер1оду попереднъого року) [14]
щадження (Ilрирiст фiнансових та нефiнансових ак-тивiв) [12, с. 427].
Останшм часом ми бачимо смутну статистику падшня темпiв росту ВВП, промислового виробницт-ва, скорочень спiвробiтникiв, деяк чиновники вже визнали рецесiю в економщ. У перiод кризи економ-iчна полiтика керiвництва тдприемств може допомогти виробництву, а може вплинути негативно на його по-ложення [13].
У груднi 2008 р. до грудня 2007 р. обсяг промислового виробництва зменшився на 26,6% (у лис-топадi до листопада 2007р. — на 28,6%), а до листопада 2008 р. — зрю на 3,2% (у листопадi до жовтня падшня виробництва становило 15,2%). У цшому за тдсумком року промислове виробництво зменшилось на 3,1% (до 2007 р.) (рис. 7).
У другш половим 2008 р. ввдбулося загострення свгтово! економiчноl кризи, яке призвело до суттево-го зменшення зовтшнього попиту та падiння обсягiв виробництва, саме в експортоорiентованих секторах економши (в першу чергу, хiмiчному та металургш-ному). Водночас, галузi промисловосп, орiентованi на прiоритетне задоволення потреб внутршнього ринку, зберiгали позитивну кумулятивну динамiку (окрiм харчово! промисловостi, «м^с» 0,9%).
Iншi види екож^чно! дiяльностi, яю орiентованi на вну^шнш ринок позитивно впливали на динамiку ВВП, а пов'язанi з експортоорiентованими видами дiяльностi та значною мiрою залежнi вiд кредитив чинили негативний вплив [14].
Об'ективно оцiнюючи причини тако! потужно! корекцл розвитку, слiд зазначити, що вони перебува -ють не лише у площин скорочення попиту на зовмштх ринках, хоча попршення зовшшньо! кон'юнктури стало каталiзатором негативних тенденцiй.
Криза в економщ Украши потребуе вдосконален-ня оргатзацл й управлiння виробництвом. Особливо це стосуеться промислових тдприемств. Хоча й на-явнi тенденцл щодо росту обсяпв виробництва, але вони не е стабшьними. Майже третина промислових тдприемств е збитковими.
З метою аналiзу фiнансового стану тдприемств розглянемо тенденцИ в змiнi стввщношення прибутко -вих i збиткових тдприемств, а також динамiки фшан-сових показниив тдприемств. Данi за 2001 — 2008 рр. у цшому у тдприемствах i органiзацiях Украши, а також у промисловосп подан в табл. 3 i табл. 4.
З табл. 3 видно, що в 2004 — 2008 рр. ствввдно-шення прибуткових i збиткових тдприемств стабш-зувалося, але з 2007 р. ситуащя змiнилася, а близько
Таблиця 3
Стввщношення прибуткових 1 збиткових тдприемств в Укрш'ш, млн. грн.
Пщприемства, як! одержали прибуток Пщприемства, як! одержали збиток
Рк у % до загально! кшькост у % до загально! кшькосп
тдприемств тдприемств
Усього Промисловють Усього Промисловють
2001 61,8 58,9 38,2 41,1
2002 61,2 58,2 38,8 41,8
2003 62,9 60,1 37,1 39,9
2004 65,2 62,5 34,8 37,5
2005 65,8 63,5 34,2 36,5
2006 66,5 65,3 33,5 34,7
2007 67,5 66,6 32,5 33,4
2008 66,1 58,7 33,9 41,3
Таблиця 4
Фшансов1 результати д1яльност1 тдприемств УкраТни, млн. грн.
Рк Фшансовий результат вщ звичайно! д!яльност до оподаткування Пщприемства, як! одержали прибуток Пщприемства, як! одержали збиток
Усього Промисловють Усього Промисловють Усього Промисловють
2001 18740,6 8537,2 39803,4 19021,9 21062,8 10484,7
2002 14641,2 2866,5 37410,7 14195,5 22769,5 11329,0
2003 19643,3 7137,0 45817,0 19080,8 26173,7 11943,8
2004 44578,4 18936,9 73694,7 31887,4 29116,3 12950,5
2005 64370,8 28264,3 89165,1 37152,6 24794,3 8888,3
2006 76253,4 34699,6 110648,6 45903,0 34395,2 11203,4
2007 135897,9 43700,9 182994,4 56956,9 47096,5 13256,0
2008 57910,2 31130,6 140934,2 68539,9 83024,0 37409,3
шнця 2008 р. можна побачити негативний вплив кри-зи на стввщношення прибуткових ! збиткових тдприемств в Укра!ш.
Частка збиткових тдприемств пор!вняно з ана-лопчним перюдом 2007 р. зросла на 1,8 в.п., проти ачня-жовтня 2008 р. — на 1,7 в.п.
Фшансовий результат тдприемств ввд звичайно! дальност до оподаткування за ачень-листопад 2008 р. пор!вняно з вщповщним перюдом 2007 р. зменшився на 24,4%, проти ачня-жовтня 2008 р. — на 24,7%. Прибуток ввд звичайно! д!яльносп до оподаткування за вказаш перюди збшьшився на 4,6 % та зменшився на 3,5 % вщповщно, збитки - зросли в 2,4 та 1,7 рази.
Хвиля фшансово! кризи охопила ва галуз! ви-робництва. Це призвело до скорочення пращвниюв на заводах ! фабриках, тдприемствах ! др!бних ф!рмах.
Обсяги виробництва товар!в зменшилися через застарше обладнання, яке просто не може конкурува-
ти з бшьш економ!чним ! ефективним у кра!нах Свро-пи. Вид!ляемо калька чиннишв, як! зумовили зазна-чен негативн тенденщ! в промисловост [6, с. 6 — 7] (див. рис. 8):
Як зазначив Я. А. Жалто [16, с. 18], активним нега-тивним чинником, який зробив свш внесок в дестабшза-ц!ю економчно! сшуавд, стало наростання полпично! кризи восени 2008 р. В той час, як прояви свгтово! фшансово! кризи потребують оперативних узгоджених фахових ршень ус!х гшок влади, пол!тична криза знижуе даездатмсть останньо!, посилюе песимютичш настро! суб'екпв ринку в ощнках перспектив розвитку кризових явищ, пщвишуе шфляцшш очшування, зумовлюе подальше зниження швестицшно! привабливост економжи.
Висновки. На основ! проведеного анал!зу можна зробити висновок, що криза всесвгтнього масштабу стала серйозним попередженням для глобально! рин-ково! економши ! за численними прогнозами стане по-
Рис. 8. ДеяК чинники, що зумовлюють негативнi темденци в промисловостi
штовхом до трансформаци домшуючо! економiчно! си-стеми та змшитъ прiоритети глобалiзацiйних процесiв.
Литература 1. Загладин Н. Проблемы стабильности современного государства: теоретические аспекты / Н. Загладин, А. Байгушкин // Мировая экономика и международные отношения. — 2008. — № 8. — С. 21 — 31. 2. Бобров С. А. Аналiз причин виникнення свгтово! фгшнсово! кризи та и вплив на економ^ Украши / С. А. Бобров // Фшанси Украши. — 2008. — № 12. — С. 33 — 43. 3. Пашкеев С. Не раз рушить /
С. Пашкеев // Бизнес. — 2009. — № 6 (837). — С. 44 — 45. 4. Шумпетер Й. Теория экономическо -го развития. Капитализм, социализм и демократия / Й. Шумпетер. — М. : ЭКСМО, 2007. — 864 с. 5. Не раз рушить [Електронний ресурс]. — Режим доступу : _http://news.finançe^i/ru/~/^^^20^^15/ 151503. Заголовок з екрану. 6. Динамжа зростання та ризики нестабтьносп економжи Украши в 2008 рощ / Я. А. Жалшо [та ш] ; за заг. ред. В. €. Воротша. — К. : Н1СД, 2008. — 108 с. 7. Промислове виробництво [Електронний ресурс].— Режим доступу: http:// www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/
main?cat id=32843. Заголовок з екрану. 8. Пiдсумки роботи промисловост Украши за ачень—грудень 2008 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ /www.ukrstat.gov.ua/. Заголовок з екрану. 9. Сощаль-но-економiчний розвиток Украши за 2008 рш: Про-мислове виробництво [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ200 8/so ek r u/soekru u/11 2008/ page 04.htm. Заголовок з екрану. 10. Промислове виробництво: тдсумки 2008 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. me. gov.ua/file/link/ 128967/file/Prom 2008z.pdf. Заголовок з екрану. 11. Пояснювальна записка до прогнозу основних макропоказнишв економ1чного i сощального розвит-ку Украши на 2009 рж [Електронний ресурс] / Мiнiстерство економши Украши. — Режим доступу: http: //www. me. gov.ua/control/uk/publish/c ategory/ main?cat id=105325 Заголовок з екрану. 12. Укратна в 2008 роцi: щорiчнi оцiнки суспiльно-полiтичного та соцiально-економiчного розвитку : монографiя / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. — К. : Н1СД, 2008. — 744 с. 13. Экономическая политика в период кризиса [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://h.ua/ story/163504 / Заголовок з екрану. 14. Економiчна ситуащя та прогнози: Макроекож^чний огляд [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://
www.me.gov.ua/file/link/128202/file_/
0gljad1(38)2009.doc Заголовок з екрану. 15. Фшан-счив результати дiяльностi тдприемств [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ200 8/fin/frg/frg_u /arh_frg2008. html Заголовок з екрану. 16. Проблеми украшсько! еко-HOMiKn: внутрiшнi суперечност чи результат свгтово! фшансово! кризи? : матерiали експертно! дискусп, 17 жовт. 2008 р. / за заг. ред. В. €. Воротша, Я. А. Жа-лiла. — К. : Н1СД, 2008. — 48 с.
1саева О. В. Вплив зовшшньоТ рецесп на MaKpoeKOHOMi4Hy дестабiлiзацiю в УкраТш
У стат розглядаеться й анал1зуеться вплив фшансово! кризи на дестабшзащю економiки Укра!ни.
Ключовi слова: фiнанси, криза, дестабiлiзацiя, економша, розвиток.
Исаева Е. В. Влияние внешней рецессии на макроэкономическую дестабилизацию в Украине
В статье рассматривается и анализируется влияние финансового кризиса на дестабилизацию экономики Украины.
Ключевые слова: финансы, кризис, дестабилизация, экономика, развитие.
Isaeva O. External recession and its influence on macroeconomic destabilization in Ukraine
Influence of financial crisis is examined and analysed on destabilization of economy of Ukraine.
Key words: finances, crisis, destabilization, economy, development.
