Вплив вегетативної нервової системи на стан слизової оболонки порожнини рота щурів Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧШ ПИТАННЯ БЮЛОГП ТА МЕДИЦИНИ

УДК 615.31:615.451 ННЦН^^ВННЦН DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1240728

В. М. Батiг

ВПЛИВ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО! СИСТЕМИ НА СТАН СЛИЗОВО!

ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ЩУР1В

Буковинский государственный медицинский университет, г.Черновцы

Summary. Batig V. M. INFLUENCE OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM ON RAT ORAL MUCOSA STATE. - Bukovina State Medical University, Chernovtsy; E-mail: [email protected]. - Aim: To determine influence of adrenalin, pilocarpin, adrenoblocators and atropine on oral mucosa state. Materials and methods: The preparations introduced by applications on oral mucosa of rats during 30 days. The oral mucosa state was evaluated by determination of levels elastase, urease, lysozyme, catalase and malonic dialdehide. Results: The preparations reduced the levels of elastase, urease and catalase in oral mucosa, but raised the activity of lysozyme. Conclusion: The vegetative nervous system influence on oral mucosa by rise of lysozyme activity and lowering of the degree of dysbiosis.

Key words: oral mucosa, adrenalin, adrenoblocators, inflammation, dysbiosis.

Реферат. Батиг В. М. ВЛИЯНИЕ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ НА СОСТОЯНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА КРЫС. Исследовали влияние на состояние слизистой оболочки полости рта (СОПР) крыс адреналина, пилокарпина, адреноблокаторов (зоксон, сибазон, ницерголин), атропина, используемых в виде аппликаций на СОПР в течение 30 дней. Установлено снижение в СОПР уровня маркера воспаления (эластазы), маркера микробного обсеменения (уреазы) и антиоксидантного фермента каталазы под влиянием всех испытанных препаратов, особенно, под влиянием адреноблокаторов и атропина. В то же время все препараты (кроме адреналина) значительно повышают в СОПР активность лизоцима и в 2-3 раза снижают степень дисбиоза. Полученные данные свидетельствуют о влиянии вегетативной нервной системы на состояние СОПР.

Ключевые слова: слизистая полости рта, адреналин, пилокарпин, адреноблокаторы, атропин, воспаление, дисбиоз.

Реферат. Бапг В. М. ВПЛИВ ВЕГЕТАТИВНО! НЕРВОВО! СИСТЕМИ НА СТАН СЛИЗОВО! ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ЩУР1В. Досладжували вплив на стан слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) щурiв адреналша, пшокаршна, адреноблокаторiв (зоксон, сибазон, нщерголш) i атротна, яш застосовувалисб шляхом аплшацш на СОПР на протязi 30 дтв. Встановлено зниження в СОПР рiвня маркерiв запалення (еластази), маркера мшробного обаменшня (уреази) i антиоксидантного фермента каталази шд впливом уах дослщжених препарапв, особливо, тд впливом адреноблокаторiв i атротна. В той же час уа препарати (^м адреналша) значно щдвищують в СОПР актившсть лiзоцима i в 2-3 рази знижують стутнь дисбюза. Отримат дат сввдчать про вплив вегетативно! нервово! системи на стан СОПР.

Ключовi слова: слизова порожнини рота, адреналш, пiлокарпiн, адреноблокатори, атропiн, запалення, дисбiоз.

© Батаг В. М.

Вступ. Роль нервово! системи в naToreHe3i багатьох захворювань давно вщома [1, 2]. Достатньо е даних про вплив нервово! системи i на стан тканин ротово! порожнини [3, 4].

В розвитку метаболiчних порушень в тканинах порожнини рота найб№шу роль вiдiграе вегетативна нервова система (симпатична i парасимпатична) [5, 6].

Метою дано! роботи стало визначення впливу на стан слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) як медiаторiв, так i блокаторiв вегетативно! системи.

Mamepimu i методи до^дження

В робот було використано: адреналiн («Адреналш-Здоров'я» в ампулах 0,18 %-ний розчин, виробництва ТОВ «Фармацевтична компанiя «Здоров'я», м. Харк1в, Укра!на), пiлокарпiн («Пшокаршн пдрохлорид» розчин 1 %-ний, виробник ТОВ «Дослiдний завод ГНЦЛС», м. Харшв, Укра!на); адреноблокатори: - зоксон (Доксазозину модiлат, в таблетках по 2 мг доксазозину) виробництва «Зенпва» (Прага, Чех1я); - сибазон Мазепам, препарат «Сибазон 1С», 1 таблетка мктить 5 мг дiазепаму) виробництва ТДВ «Iнтерхiм» (Одеса, Укра!на); - нщерголш (1 таблетка мiстить 10 мг нщерголшу) виробництва корпорацй' «Артерiум», ПАТ «Галичфарм» (м. Львiв, Укра!на); атропiн (атропiн сульфат, препарат «Атрошн-Дарниця», в ампулах, 0,1 %-ний розчин, виробник ЗАТ «Фармацевтична фабрика «Дарниця», м. Ки!в, Укра!на).

Уа цi препарати були застосованi у виглядi мукозо-адгезивних гелiв на основi №-КМЦ з наступним вмютом рiзних речовин:

- адреналiн 0,36 мг/мл

- пшокаршн 2 мг/мл

- адреноблокатори ( зоксон 0,08 мг/мл, ибазон 0,2 мг/мл i нщерголш 0,4 мг/мл)

- атротн 0,2 мг/мл.

Оральш аплтацд гелiв щурам робили щоденно в дозi 0,3 мл на щура на протязi 30

днiв.

Дослвди було проведено на 30 бших щурах лшп Вiстар (самицi, 1,5 мюящ, середня жива маса 60±5 г), яких було подiлено на 5 рiвних груп: 1-а - контроль (отримувала аплiкацi!' «пустим» гелем), 2-а - отримувала аплжаци гелю з адреналшом (1,8 мг/кг), 3-я -отримувала аплжаци гелю з пiлокарпiном (10 мг/кг), 4-а - аплiкацi!' гелю з адреноблокаторами (зоксон - 0,4 мг/кг, абазон - 1 мг/кг i нiцерголiн - 2,0 мг/кг) i 5-а -аплiкацi!' гелю з атротном (1 мг/кг).

Через 30 дшв щурiв пiддавали евтанази пiд тiопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотально! кровотечi iз серця. Видiляли слизову оболонку щоки, в гомогенап яко! визначалi рiвень бiохiмiчних маркерiв запалення [7]: актившсть еластази i вмiст малонового дiальдегiду (МДА), активнiсть уреази (показник бактерiального обсiменiння) [8], активнiсть лiзоцима (шдикатор неспецифiчного iмунiтету) [8], активнiсть антиоксидантного фермента каталази [7]. За сшввщношенням вiдносних активностей уреази i лiзоцима розраховували ступiнь дисбiоза за А. П. Левицьким [8], а за сшвввдношенням активностi каталази i вмюту МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний iндекс АП1 [7].

Усi результати дослiдiв шддавали стандартнiй статобробцi [9].

Результати та ix обговорення

В таблиц 1 представлено результати визначення в СОПР бiохiмiчних маркерiв запалення [7]: актившсть еластази та вмют МДА. Як видно з цих даних, m один з маркерiв i блокаторiв вегетативно! системи суттево не вплинув на рiвень еластази, лише адреналш i адреноблокатори проявили деяку тенденцш до зниження рiвня еластази. Що стосуеться другого маркера, МДА, то його вмют достовiрно знижують лише адреноблокатори.

В таблицi 2 представлено результати визначення в СОПР активносп уреази i лiзоцима. Уа дослiджуванi препарати знижували активнiсть уреази, особливо адреноблокатори i атропiн, що може свщчити про зниження бактерiального обсiменiння. Активнiсть лiзоцима, навпаки, суттево збшьшуеться при дп пiлокарпiна (на 45,6 %), адреноблокаторiв (на 25.7 %) i атропiну (на 72,6 %). Можливо, що саме висока актившсть лiзоцима в СОПР е виршальним фактором в зниженнi рiвня мiкробного обсiменiння.

В таблицi 3 показано актившсть каталази i шдекс АП1. Як видно з цих даних, уа дослiджувнi препарати, крт адреналiну, суттево знижують активнiсть каталази, однак рiвень iндекса АП1 достовiрно знижуеться при дй' адреналiна, пшокаршна i атропiна, що вказуе на дисбаланс антиоксидантних i прооксидантних систем на користь останшх.

Таблиця 1

Вплив вегетативно'1 нервовоТ системи на piBeHb бiохiмiчних маркерш запалення в СОПР щурiв (M±m, n=6 в ycix групах)

№№ пп Групи Еластаза, мк-кат/кг МДА, ммоль/кг

1 Контроль 48,9±7,6 21,9±1,8

2 Адреналiн 39,5±11,5 р>0,3 24,6±2,0 р>0,05

3 Пшокаршн 50,9±6,0 р>0,5 23,4±1,5 р>0,3

4 Адреноблокатори 38,5±6,7 р>0,3 16,4±1,8 р<0,05

5 Атропiн 42,8±5,9 р>0,3 22,5±1,6 р>0,05

Примiтки: р - в порiвняннi з гр. № 1.

Таблиця 2

Вплив вегетативноТ нервовоТ системи на актившсть уреази i лiзоцима в СОПР щурiв (M±m)

№№ пп Групи Уреаза, мк-кат/кг Лiзоцим, од./кг

1 Контроль 0,50±0,08 226±13

2 Адреналш 0,42±0,05 р>0,3 219±19 р>0,5

3 Пшокаршн 0,33±0,05 р>0,05 338±25 р<0,01

4 Адреноблокатори 0,25±0,03 р<0,01 284±30 р<0,05

5 Атротн 0,27±0,03 р<0,05 390±24 р<0,001

Примiтки: див. табл. 1.

Таблиця 3

Вплив вегетативноТ нервовоТ системи на актившсть каталази та шдекс АП1

в СОПР щурiв (M±m)

№№ пп Групи Каталаза, мкат/кг АП1

1 Контроль 8,9±0,2 4,06±0,11

2 Адреналiн 8,4±0,3 р>0,05 3,41±0,09 р<0,05

3 Пшокаршн 8,0±0,3 р<0,05 3,42±0,08 р<0,05

4 Адреноблокатори 7,2±0,1 р<0,01 4,39±0,12 р>0,05

5 Атротн 7,1±0,3 р<0,01 3,16±0,08 р<0,01

Примтки: р - в nopieHHHm з гр. 1.

На рисунку показана стутнь дисбюза в СОПР щурiв, як1 отримували препарати, що iмiтують або блокують даю вегетативно! нервово! системи. З цих даних видно, що ус препарати, ^м адреналiна, достовiрно знижують стутнь дисбюза в СОПР в 2,5-3 рази. Це може свщчити про важливють нейротрофiчно!' функцй' органiзму для регуляцп ендогенного мiкробiоценозу [10].

1,2

0,8

0,4

* т

*

*

0

1

2

3

4

5

Рис. Стутнь дисбюза СОПР щурiв, яш отримували оральнi аплгкацд гелiв з регуляторами вегетативно! нервово! сисгеми (1 - контроль; 2 - адреналш; 3 - пшокаршн; 4 -адреноблокатори; 5 - агропiн) * - р<0,05 в порiвняннi з гр. 1

Можна припустити, на тдсташ наших дослiджень, що нейрогрофiчна функщя реалiзуeгься через регуляцш акгивносгi лiзоцима, який е одним i3 головних факгорiв неспецифiчного iмунiгегу [11].

Висновки

1. Оральш аплiкацi! адреналiну, пшокаршну, адреноблокагорiв та агропiну знижують в СОПР запальш реакцi!, сгупiнь дисбюзу i антиоксидантного захисту.

2. Пшокаршн, адреноблокатори i агропiн пiдвищуюгь в СОПР актившсть лiзоцима.

Лтература:

1. Барабой В. А. Свободнорадикальные механизмы нейродегенеративной патологии (обзор литературы) / В. А. Барабой // Журнал АМН Укра!ни. - 2001. - Т. 7, № 2. - С. 219231.

2. Levitsky A. P., Petrenko A. A. The gastroprotective action of the oral gel "Quertulin" on rats which received adrenalin at background dysbiosis / A. P. Levitsky, A. A. Petrenko // Journal of Education, Health and Sport. - 2017. - V. 7, № 2. - P. 674-681.

3. Effects of caffeine and theophylline on the development of dental caries in rats / A. P. D. B. Ruenis, P. L. Rosalen, M. C. Volpato [et al.] // Biol. and Pharm. Bull. - 2000. - 23, № 3. - P. 339-343.

4. Брагин А. В. Физиологическая оценка лиц с различной устойчивостью зубов к кариесу / А. В. Брагин // Научный вестник Тюменской медицинской академии. - 2001. - № 5. - С. 35-36.

5. Оцшка ролi симпато-адреналово! системи в патогенезi глосалги / I. В. Ковач, £. Н. Дичко, Ю. В. Хопмина [та ш] // Медичи перспективи. - 2012. - Т. XVII, № 3. - С. 124-127.

6. Заболотний Т. Д. Етюлот, патогенез, л^вання глосодинп. Огляд лггератури / Т. Д. Заболотний, О. Я. Видойник, К. А. Мороз // Новини стоматологи. - 2017. - № 4(93). - С. 63-67.

7. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: методические рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. - Одесса, 2010. - 16 с.

8. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: методические рекомендации / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.]. - К.: ГФЦ МЗУ, 2007. - 23 с.

9. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с

использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с.

10. Ткаченко Е. И. Питание, микробиоценоз и интеллект человека / Е. И. Ткаченко, Ю. П. Успенский. - Спб: СпецЛит, 2006. - 591 с.

11. Levitsky A. P., Ostafiichuk M. A., Uspenskii O. E. [et al.]. The influence of different pathogens on the lysozyme activity into tissues of rat oral cavity. - Journal of Education, Health and Sport. - 2017. - V. 7, № 8. - P. 1070-1081.

References

1. Baraboi V. A. The йсе radical mechanisms of neurodegenerative pathology (review)// Zhumal AMN Ukraini. 2001; 7(2): 219-231.

2. Levitsky A. P., Petrenko A. A. The gastroprotective action of the oral gel "Quertulin" on rats which received adrenalin at background dysbiosis. Journal of Education, Health and Sport. 2017; 7(2): 674-681.

3. Ruenis A. P. D. B., Rosalen P. L., Volpato M. C. [et al.]. Effects of caffeine and theophylline on the development of dental caries in rats / // Biol. and Pharm. Bull. - 2000. - 23, № 3. - P. 339-343.

4. Bragin A. V. Physiological appreciation of the patients with different stability of teeth to caries. Nauchnyi vestnik Tiumenskoi meditsinskoi akademii. 2001; 5: 35-36.

5. Kovach I. V., Dychko Je. N., Hotimyna Ju. V. [et al.]. The value of sympato-adrenalic system role in the glossalgia pathogenes. Medychni perspektyvy. 2012; XVII(3): 124-127.

6. Zabolotnii T. D., Vidoinik O. Ia., Moroz K. A. The ethiology, pathogenesis and treatment of glossodynia (review). Novini stomatologii. 2017; 4(93): 63-67.

7. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. [et al.]. Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Оdеssа, KP OGT, 2010: 16.

8. Levitsky A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A. [et al.]. Fermentativnyy metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov: metodicheskie rekomendatsii [Enzymatic methods for determination of oral dysbiosis for screening pro- and prebiotics: method guidelines]. Kiev, GFC, 2007: 23.

9. Lapach S. N., Chubenko A. V., Babich P. N. Statisticheskiye metody v medico-biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniem Excel [Statistical methods in medical and biological research by using Excel]. Kiyev, Morion, 2000: 320.

10. Tkachenko E. I., Uspenskiy Yu. P. Pitanie, mikrobiotsenoz i intellect cheloveka [Nutrition, microbiocenosis and intellect of a human]. S-Peterburg, SretsLit, 2006: 590.

11. Levitsky A. P., Ostafiichuk M. A., Uspenskii O. E. [et al.]. The influence of different pathogens on the lysozyme activity into tissues of rat oral cavity. Journal of Education, Health and Sport. 2017; 7(8): 1070-1081.

Работа поступила в редакцию 16.03.2018 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования