CC BY
21
УДК 630*235.1 1нж. С.В. Яценко -ДП "Жовтневелкове господарство",
м. Хартв
ВПЛИВ СУПЕРАБСОРБЕНТУ ТЕРАВЕТ-100 НА ПРИЖИВЛЮВАН1СТЬ ТА Р1СТ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО
Наведено результати дослiджень i3 застосування суперабсорбенту Теравету-100 при передсадивнш обробцi корiння сiянцiв дуба звичайного.
Eng. S.V. Yatsenko - State forestry enterprise 'ZhovtneveKharkiv
The effect of Terawet-100 super absorbent polymer on survival ability
and growth of Common oak stands
The results of the study of Terawet-100 super absorbent polymer use for pre-planting treatment of the roots of Common oak seedlings are given.
При розробщ нових технологш створення люових культур велика увага придшяеться заходам щодо запоб1гання коршня Ыянщв шсля ix викопування вщ висушування у процеЫ збер1гання, транспортування, садшня, що сприяе збшьшенню приживлюваност1, збереженост1, росту культур. Зазвичай, для цього застосовують обробку коршня Ыянщв у бовтанщ: глинянш, торф'яно-глинянш, перегншно-глинянш. Однак мщшсть ii на коршш слабка, вологопог-линаюча здатнють незначна, бовтанка швидко втрачае вологу та дефор-муеться, внаслщок чого знижуеться ефективнють захисних ii властивостей.
Широке застосування для цих цшей знаходять р1зш пол1мерш пдро-фшьт пл1вкоутворююч1 матер1али, яким властива в'язюсть, що забезпечуе мщну адгезда (прилипання до коршня), здатшсть знову розчинятися у воло-гому середовишд й акумулювати вологу, можливють введення у покриття р1з-них цшьових добавок [1-6]. Проте стутнь ефективносл пл1вкоутворюючих покритпв на коршт Ыянщв на основ! цих пол1мер1в обмежуеться ix вщносно невеликою водопоглинальною здатшстю.
G перспективним використання у пл1вкоутворюючих покриттях на коршш Ыянщв та при локальному внесенш у садивну щшину пол1мерних супе-рабсорбенпв, що мають здатшсть до бшьш штенсивного поглинання вологи. Позитивний вплив таких пол1мер1в виявиться не тшьки за рахунок захисних властивостей вщ висушування коршня. Утворення на поверхш коршня шсля садшня гелепод1бно!' оболонки буде сприяти бшьш ефективному контакту коршня 1з грунтовою масою, використанню поживних елеменлв, оптим1заци водного режиму. За кордоном суперабсорбенти застосовують при нанесенш пл1вкоутворюючих покритлв на коршня саджанщв [6-8].
Упродовж останшх декшькох роюв налагоджено постачання в Украшу 1з Свропи суперабсорбента торговельно!" марки "Теравет". Досвщу використання Теравету при створенш люових культур дуба немае. Теравет погли-нае та утримуе у набухлому сташ вологу у 100-400 раз1в, перевищуючи його власну вагу. Термш ди Теравету - до 10 роюв (Сертифжат Теравет Корпо-рейшен, США).
Дослщи з застосування Теравету при створенш культур дуба звичайного проводили у 2006 р. у ДП "Жовтневе люове господарство" та ДП
"Гутянське лiсове господарство" Харювсько! областi. Щодо лiсорослинного та лiсотипологiчного районування вони вщносяться до областi свiжого по-мiрно теплого клiмату - свiжого груду 2 (1 Слобожанського району свiжих ясенево-липових дiбров [9].
Люокультурна площа - свiжi зруби дубового деревостану. Коршня сь янцiв дуба вщразу пiсля викопування та сортування у розсадниках занурюва-ли у набухлу водну суспензда Теравету-100 до повного покриття 1х поверхнi. Концентращя Теравету у суспензп 5, 6, 7, 8 г/л. Контроль - Ыянщ оброблеш у традицiйнiй бовтанщ. Сiянцi перевозили на лiсокультурну площу у спещ-альних ящиках та висаджували пiд меч Колесова у борозни (плуг ПЛД-1,2: КЛБ-1,8). У кожному варiантi дослiду було по 100-160 Ыянщв. Повторнiсть трикратна.
Дослiд 1 закладений у Шарiвському лiсництвi ДП "Гутянське люове господарство". Грунт на дшянщ зрубу темно-сiрий лiсовий середньосуглин-ковий на лесовидному суглинку. Тип люорослинних умов - свiжий груд (В2). Використовували дворiчнi сiянцi дуба, що вирощенi у розсаднику на дерновому зв'язно-шщаному грунт!
Наприкшщ вегетацiйного перiоду першого року вирощування культур приживлюванiсть на контролi становила 79 % (рис. 1).
%90
Рис. 1. Приживлювашсть культур дуба першого та другогорошв вирощування, як створент зi застосуванням Теравету. Шарiвське лкництво
На дослщних варiантах з використанням Теравету цей показник пере-вищував контроль на 5-9 %. На другий рш приживлювашсть на дшянках з застосуванням Теравету, як i у перший рш була бшьше на 9-12 % по вщно-шенню до контролю. Зменшення приживлюваностi у другому рощ у цшому обумовлено жорсткими кшматичними умовами вегетацiйного перiоду: три-тижневi посухи у квiтнi та серпш Сума опадiв у перiод активного росту та розвитку дуба склала 180 мм, проти 230 мм у 2007 рощ.
Восени першого року вирощування культури дуба на контролi досягали середньо! висоти 23см (табл. 1).
Восени на дослщних варiантах з Тераветом приживлювашсть була на 7-8 % бшьшою, ашж контроль. Прирют у висоту збшьшився на 16-20 %. На другий рж у варiантах з Тераветом прирют у висоту також був бшьшим по-рiвняно з контролем на 10-16 %, перебшьшення дiаметру стовбурцiв у варi-антах з Тераветом становило 6-27 %.
Табл. 1. Бюметричт показники культур дуба, як створен з застосуванням
Вар1анти дослвду Висота Приршт у висоту Д1аметр
М±т, см % и М±т, см % и М±т, мм % и
2006 р1к
Контроль 23,1 100 - 8,4 100 - -* - -
Теравет 6 г/л 25,0±0'5У 108 3,16 10,1±0'43 120 3,86 - - -
Теравет 7 г/л 25,2±0'56 108 3,62 9,8±0'38 117 2,31 - - -
Теравет 8 г/л 25,0±0'63 107 2,92 9 7±0,46 116 2,27 - - -
2007 рк
Контроль 38,8±0'88 100 - 14,4 100 - 7,8 100 -
Теравет 6 г/л 40,6±и° 105 1,22 16,0±0'58 110 2,28 8,3±0'26 106 1,56
Теравет 7 г/л 40,6±1'30 105 1,22 16,8±0'79 116 2,65 9,0±0'24 115 3,87
Теравет 8 г/л 41,5±1Д/ 107 1,84 16,6±058 115 3,05 9,9±0,26 127 6,77
Прим1тка. 1) * -у 2006 р. дiаметр не вимiрювали; 2) - 18г>1,98 (Р=0,95);
1Й>2,62(Р=0,99).
Через два роки шсля садшня культур дуба у цьому дослщ за комплексом показниюв: приживлюваност1, висоти, приросту за висотою, д1аметру стовбурщв, найбшьш ефективною виявилась обробка коршня Ыянщв перед садшням Тераветом у розчинах з концентращею 7-8 г/л.
Дослщ 2 закладено у Золоч1вському люнищш ДП "Жовтневе люове господарство". Грунт на дшянщ зрубу слабозмитий темно-Ырий люовий важ-косуглинковий на лесовидних важких суглинках. Тип люорослинних умов -св1жий груд (В2). Використовували 1-р1чш Ыянщ дуба, що були вирощеш на темно-Ырому середньосуглинковому грунть
Приживлювашсть культур у рж садшня на контрол1 становила 86 %, у дослщних вар1антах з Тераветом 92-94 % (рис. 2). На другий рж приживлювашсть на контрол1 зменшилась - 74 %. Однак у вар1антах з Тераветом вона як { рашше вища, шж на контроле вщповщно 80-83 %.
Рис. 2. Приживлювашсть культур дуба першого та другого рошв вирощування,
• • • ГЖ1 Iе •
як створенш ьз застосуванням Теравету. Золочьвське льсництво
Осшш обм1ри культур свщчать про те, що у перший рж вирощування на вЫх дослщних вар1антах висота та прирют за висотою культур перевищу-вали контроль (табл. 2).
Табл. 2. Бюметричт показники культур дуба, яш створент iз застосуванням
Вар1анти дос-л1ду Висота Приршт у висоту Д1аметр
М±т, см % и М±т, см % и М±т, мм % и
2006 р1к
Контроль (бовтанка) 18,7±0'28 100 - 4,2±0'13 100 - -* - -
Теравет 5 г/л 20,1±0-2/ 107 3,59 5,0±0'15 119 4,0 - - -
Теравет 6 г/л 21,0±0'30 112 5,75 6,3±0'16 150 10,0 - - -
Теравет 7 г/л 21,3±0'30 114 6,34 5,8±0'13 138 8,8 - - -
2007 р1к
Контроль (бовтанка) 34,9±1'25 100 - 15,4±0'76 100 - 6,3±0'20 100 -
Теравет 5 г/л 38,0±0'95 109 1,97 18,0±058 117 2,71 6,9±022 109 2,25
Теравет 6 г/л 38,7±1Д0 111 2,28 18,0±0'6/ 117 2,57 7 1±0,26 113 2,42
Теравет 7 г/л 41,2±1,02 118 3,91 18,3±0'58 119 3,,02 7 7±0,205 113 4,38
ПримШка: 1) * - у 2006 рощ дiаметр не вимiрювали; 2) - 1§1>1,98 (Р=0,95);
18г2,62(Р=0,99).
Так, при обробщ коршня Ыянщв дуба Тераветом (5 г/л, 6 г/л, 7 г/л) ви-сота культур збшьшилась на 7-14 %, прирют за висотою на 19-50 %. З шдви-щенням концентраци суперабсорбенту у розчинах для обробки коршня Ыянщв висота культур та особливо прирют за висотою значно збшьшуються.
На другий рш вирощування культур позитивний вплив суперабсорбенту на рют культур збер1гаеться (табл. 2). Середня висота культур на кон-трол1 складала 34,9 см, а у вар1антах з Тераветом вона була на 9-18 % бшь-шою, прирют за висотою на контрол1 був 14,5 см, а на дослщних вар1антах вщповщно бшьшим- на 17-19 %. в розходження м1ж контролем та дослщни-ми вар1антами за д1аметром стовбурщв. На контрол1 вш мав 6,3 мм. Обробка Тераветом сприяла його збшьшенню на 9-13 %.
За результатами двор1чних обм1р1в культур у цьому дослщ вияв-ляеться, що найбшьш ефективною е обробка коршня Ыянщв дуба перед са-дшням Тераветом з концентращями його у розчиш 6-7 г/л.
Висновки
Передсадивна обробка коршня Ыянщв дуба звичайного у воднш сус-пензи суперабсорбенту Теравет-100 при створенш культур сприяе !х шдви-щенню приживлюваност та росту. Оптимальна концентращя Теравету у воднш суспензи е 7-8 г/л.
Лггература
1. Интенсификация выращивания лесопосадочного материала/ под редакцией А.Р. Родина. - М.: ВО "Агропромиздат", 1989. - С. 45-48.
2. Родин А.Р. Перспективы использования полимеров в лесокультурном производстве/ А.Р. Родин// Лесное хозяйство. - 1990, № 2. - С. 11-15.
3. Шапкин О.М. Экологолесоводственное обоснование интенсификации искусственного лесовостановления в зоне смешанных лесов: Автореф. дис. ... д-ра с.-х. наук.: спец. 06.560 "Лесные культуры, селекция и лесное хозяйство". - М., 1990. - 44 с.
4. Ведмщь М.М. Обробка садивного матерiалу полiмерними плiвкоутворюючими сумшами для тдвищення ефективносп люовщновлення// Лювництво i агролiсомелiорацiя: Зб. наук. праць. - К.: Урожай. - 1996, вип. 92. - С. 76-71.
5. Копытков В.В. Рекомендации по технологии обработки корневых систем растений от иссушения композиционными материалами. - Минск, 1997. - С. 6-10.
6. Chalupa V. Vliv presazovani sazemie Smrku (Picea abies) u lovovice (Pinus selvestrus L.) na jejich Vodmi provoz a vyskovy rust. "Pr. Vusum", 1977. - 51. - P. 19-39.
7. Barcroft A. World crops. - 1984, № 1. - P. 7-10.
8. Masuda E. Chem. Engg. Rev. - 1983. - 15.11/073/ - P. 19-22.
9. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Люова типология: [навч. поабник] Харк. держ. ун-т iм. В.В. Докучаева, Украшський ордена "Знак Пошани" науково-дослщний ш-т люового господарства та агролюомелюраци iм. Г.М. Висоцького. - Харюв: УкрНДШГА, 2002. - 204 с.
УДК 630*237:630*4 Пров. наук. ствроб. В.О. Рибак, д-р с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А.€. Червонний, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. В.1. Свириденко -ВПНАУ "Боярська лкова дослiдна станцш "
СТАН КУЛЬТУР СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ У ВЩ1 ДО З1МКНЕННЯ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
Встановлено значне всихання культур сосни звичайно'1 у вщ до 3ÏMKHeHra. Проаналiзовано головнi чинники цього явища. Рекомендовано заходи щодо оздоров-лення культур.
Ключов1 слова: культури сосни, пробш площi, фактори послаблення i всихання сосонок, шкщники i збудники хвороб, господарська дiяльнiсть, агротехнiка ство-рення i вирощування культур, пiдготовка грунту, строки посадки культур, аянщ, догляд за насадженнями, застосування добрив.
Leading research officer V.O. Rybak; senior research officer A.Ye. Chervonny; research officer V.I. Svyrydenko - Production enterprise of national agrarian
university is the "Boyarska forest experimental station"
Pine culture condition in age to closing and measures of its improving
Considerable drying up of pine in age to closing was determined. Main factors of this appearance were analyzed. Measures of culture improving from health point of view were recommended.
Keywords: Pine culture, test plots, factors of pine weakening and drying up, pest and disease agents, economic activities, agrotechnique of culture establishing and growing, soil preparation, period of culture planting, seedlings, plantation maintenance, fertilizer application.
Останш десяташття характеризуются значним попршенням стану ль Ыв у багатьох крашах свггу, зокрема i в Украш! Особливе занепокоення вик-ликають соснов1 люонасадження у зв'язку з \х прогресуючим i штенсивним всиханням [1-3]. Дедат частше лшвники-практики звертають увагу на значне всихання культур сосни у вщ1 до з1мкнення, особливо до вжу три роки. На значних площах вони вимушеш проводити доповнення культур, а нерщко -культури доводиться створювати заново. Таким чином, люове господарство витрачае на це значш кошти, яких, як вщомо, у нього обмаль.
Серед головних чинниюв всихання молоденьких сосонок - патолопч-ш фактори, особливо шюдлива д1яльшсть хрущдв. Чинником, що сприяе збшьшенню \х чисельност1, е наявшсть на сьогодш великих площ земель, що не орються. Ц земл1 стали постшними резерващями хрущдв, для додаткового
