CC BY
27
5. Grechanina O.Ya., Bogatyrio-va R.V., Moiseenko R.O. ta in. Genetychna epidemiologiya polimorfizmiv (MTHFR, MTRR) geniv folatnogo tsyklu (metody-chni rekomendatsii). Kharkiv, 2010 ; 29 p. (in Ukrainian).
6. Grechanina E.Ya., Matalon R., Grechanina Yu.B. i dr. Ultrazvu-kova perynatalna diagnostyka. 2008; № 26 : 3-14. (in Russian).
7. Mykytenko D.O., Tymchen-ko O.I. Medychniperspektyvy. 2009; XIV (3) : 100-104 (in Ukrainian).
8. Mykytenko D.O., Grechanina Yu.B., Yefymenko O.K. ta in. Profilaktyka gomotsystein-asot-siyovanoi patologii vagitnykh i ploda. Informatsijnyj lyst pro novovvedennya v systemi okhoro-ny zdorovya. K.: Ukrmedpaten-tinform, 2010 ; 2 p. (in Ukrainian).
9. Folievaya kislota i beremen-nost. URL http: //mame.org.ua/ folievaya-kislota-i-beremennost (in Russian).
10. Shaw G., Schaffer D., Velie E. et al. Epidemiology. 1995; 6, № 3 : 219-226.
11. Berry R., Li Z., Ericson J.D. et al. N. Engl. J. Med. 1999; 341, № 20 : 1485-1490.
12. Polka O.O. Pryrodzheni vady nervovoyi systemy: poshyrenist sered novonaro-dzhenykh, chynnyky ryzyku vynyknennya, profilaktyka: avto-ref. dys. na zdobuttya nauk. stu-penya kand. Med. nauk : spets. 03.00.15 «Genetyka». K., 2010. 24 p. (in Ukrainian).
13. Pokanevych T.M., Yelagin V.V., Galagan V.O., Tymchenko O.I. Visnyk sotsialnoi gigieny ta orga-nizatsii okhorony zdorovya. 2003; 2 : 24-28. (in Ukrainian).
14. Botto L.D., Moore C.A., Khoury M.J., Erickson J.D. The New Eng. J. Med. 1992; 341, № 20 : 1509-1519.
15. Bailey L.B. Folate in health and disease. Boca Raton : CRC Press, 1995. 469 p.
16. Bailey L.B., Rampersaud G.C., Kauwell G.P.A. Journal of Nutrition. 2003 ; 133, № 6 : 1961S-1968S.
17. Higdon J. An evidence-based approach to vitamins and minerals: health implications and intake recommendations. New York: Thieme, 2003. 253 p.
18. Dovidnyk likarskykh zasobiv Ukrainy. K.: Derzhavnyj Farmako-logichnyj tsentr MOZ Ukrainy, 2008. URL http://www.pharma-center. kiev.ua/site/file_ uploads// ua/dovidnuk/dfcsetup.exe. (in Ukrainian).
19. Mezhdunarodnyj zhurnal meditsinskoj praktiki. 1995; 8 : 22 (in Russian).
Hagiiïwna go pegaK^'i 23.03.2017
THE INFLUENCE OF THE LANDFILLS ON THE ENVIRONMENT AND LIVING CONDITIONS OF THE POPULATION
Teteniova I.O.
ВПЛИВ СМ1ТТЕЗВАЛИЩ НА ДОВК1ЛЛЯ ТА УМОВИ ПРОЖИВАННЯ НАСЕЛЕНИЯ
В
ТЕТЕНЬОВА 1.О.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши", м. Кив
УДК 614.777: 628
K^40Bi слова: твердi no6yTOBi вщходи, см^тезвалище, показники якосл, вплив на довкшля, захворюванють.
Украïнi майже 95% твердих побутових вiдходiв (ТПВ) вида-ляються на смiттезвалищах i лише незначний вщсоток - на Ыженерних спорудах - полiгонах.
Сучасш вимоги щодо мiсць видалення твердих побутових вiдходiв передбачають iзоля-цю та знешкодження вiдходiв на спецiалiзованих iнженерних спорудах, якi повиннi забез-печувати санiтарне та епiдемiч-не благополуччя населення, еколопчну безпеку навко-лишнього природного середо-вища, запоб^ати розвитковi небезпечних геологiчних про-цеав i явищ [1].
ВЛИЯНИЕ СВАЛОК НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И УСЛОВИЯ ПРОЖИВАНИЯ НАСЕЛЕНИЯ Тетенева И.А.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев
Цель работы: определить влияние свалок ТБО (на примере свалки ТБО Киево-Святошинского ПУЖКХ, расположенной в с. Крюковщина) на окружающую среду и здоровье населения близлежащих населенных мест. Материалы и методы. Материалами исследований служили результаты анализов проб атмосферного воздуха, почвы, воды централизованного питьевого водоснабжения, шахтных колодцев, поверхностных вод. Исследования проводили по стандартизированным методикам. Анализ данных заболеваемости населения по данным статистической отчетности проводился в 4-х населенных пунктах за 20122015 годы. Для независимой оценки состояния здоровья жителей территорий, прилегающих к свалке ТБО, была разработана анкета, проведен опрос населения (89 анкет).
Результаты. В Украине 95% ТБО захораниваются на свалках и только небольшой процент - на инженерных сооружениях - полигонах. На примере свалки ТБО Киево-Святошинского ПУЖКХ, расположенной в с. Крюковщина, показано, что свалки технически не обустроены, размещены и эксплуатируются с нарушением требований санитарного законодательства. Свалки являются основными факторами загрязнения подземных и поверхностных вод, почв, атмосферного воздуха в районе их расположения. Зона влияния на атмосферный воздух выходит за пределы нормативной санитарно-защитной зоны (500 м). Выявлено существенное точечное загрязнение почвы соединениями тяжелых металлов на расстоянии более 100 м от тела свалки. Главным негативным фактором влияния на окружающую среду свалок является фильтрат. Приоритетными загрязняющими веществами фильтрата свалки являются органические вещества, трудно поддающиеся биологической деструкции (по показателям ХПК, БПК5), аммиак, солесодержание, хлориды, тяжелые металлы. Зона влияния на поверхностные и подземные воды, использующиеся для хозяйственно-питьевых нужд, достигает нескольких километров. Негативное влияние свалок на окружающую среду существенно влияет на условия проживания населения, включая показатели здоровья. Уровень заболеваемости населения сердечно-сосудистыми болезнями и болезнями органов дыхания в селах, прилегающих к свалке ТБО, существенно превышает аналогичные среднеобластные показатели. При этом наблюдается четкая тенденция увеличения показателей заболеваемости при уменьшении расстояния от населенного пункта до свалки.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, свалка ТБО, показатели качества, влияние на окружающую среду, заболеваемость.
© Тетеньова 1.О.
СТАТТЯ, 2017.
№ 2 2017 Environment & Health 26
THE INFLUENCE OF THE LANDFILLS
ON THE ENVIRONMENT AND LIVING CONDITIONS
OF THE POPULATION
Teteniova I.O.
State Institution "A.N. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv
Objective. We determined the influence of the landfills of solid domestic waste (SDW) (by the way of the example of the SDW landfill of Kyiv-Sviatoshynsky industrial management of housing and communal services in the village of Kriukivshchina) on the environment and the health of the population in the adjacent settlements.
Materials and methods. Results of the sample analyses of ambient air, soil, water of centralized drinking water supply, groundwater wells, and surface water were the materials of the study. The study was performed by the standard procedures. Data analysis of the morbidity of the population according to the statistical reporting was carried out in 4 settlements in 20122015. For the independent assessment of the health status of the residents in the areas adjacent to the SWD landfill we developed a questionnaire and performed a survey of the population (89 questionnaires). Results. In Ukraine, 95% of the SDW are landfilled and only a small percentage on the engineering structures -polygons. By the way of the example of the SWD landfill of Kyiv-Sviatoshinsky regional management of housing and communal services in the village of Kriukivshchina
we showed that landfills were not technically equipped. They are located and operate with the violations of the requirements of sanitary legislation. The landfills are the main factors of the contamination of underground and surface water, soils, ambient air in the region of their location. A zone of the influence on ambient air goes beyond the normative sanitary protection zone (500 m). Significant point soil pollution with heavy metal compounds was detected at a distance over 100 m from the landfill. A filtrate is a main negative factor of the landfill influence on the environment. The foreground pollutants of the landfill filtrate are: difficult for biological degradation organic substances (by the indices of COD, BOD5), ammonia, salt-containing substances, chlorides, heavy metals. A zone of the influence on surface water and groundwater for domestic-drinking needs reaches several kilometers. The negative influence of the landfills on the environment significantly affects the living conditions of the population, including health indices. The incidence rate of cardiovascular and respiratory diseases of the population in the villages adjacent to the SDW landfill exceeds significantly the analogous average regional indices. A clear tendency to an increase of the morbidity indices is observed at the reduction of the distance from the settlement to the landfill.
Keywords: solid domestic waste, landfill of solid domestic waste, quality indices, influence on the environment, morbidity.
В УкраТ'ш практично Bci мюця видалення вiдходiв експлуа-туються понад 30 роюв. Дшянки складування облаш-товувались у природних або штучних виТмках у землi (яри, канави, кар'ери з видобутку теку, глини тощо). Мюця видалення вiдходiв розмща-лися без урахування геолопч-них та гщрогеолопчних особ-ливостей мюцевосл (пщ-стильш фунти, рiвень заля-гання фунтових та пщземних вод тощо). Заповнення мюць складування вiдходiв здмсню-валося шляхом простого заси-пання виТмок у землi кому-нальними i промисловими выходами рiзних клаав небезпе-ки. Такий споаб захоронення вiдходiв е типовим прикладом см^тезвалища.
Збер^ання твердих побуто-вих вiдходiв на см^тезвалищах призводить до ютотного забруднення компонен^в еко-систем: атмосфери, поверхне-вих i пщземних вод, Грунту [24]. lнодi радiус поширення шкщ-ливих речовин вщ см^тезвалищ становить 30-60 км [5]. Негативна дiя см^тезвалища продовжуеться 25 i бтьше роюв тсля його закриття (припинен-ня завезення ТПВ та покриття вiдходiв iзолюючим шаром) [6]. Забруднення пщземних вод фтьтратом, видтення неприемного запаху, розкид летючих фракцм вiдходiв в^ром, само-
27 Environment & Health №2 2017
займання вiдходiв, безконт-рольне утворення метану, ство-рення сприятливих умов для розмноження переносниюв Ыфекцмних захворювань i гель-мiнтозiв, розмноження гризуыв ycix видiв, птахiв — головы негативы чинники впливу смт тезвалищ на довюлля.
Збер^ання вiдходiв на звали-щах призводить до зростання вiрогiдностi попршення здо-ров'я мешкан^в прилеглих до звалищ населених пунк^в [7].
Мета роботи: визначити вплив см^тезвалищ ТПВ (на прикладi Киево-Святошин-ського виробничого управлЫня житлово-комунального госпо-дарства, розташованого у межах ТараавськоТ сшьськоТ ради Киево-Святошинського району КшвськоТ област бтя с. Крюювщина) на довюлля та здоров'я населення прилеглих населених мюць.
Матерiали та методи дослщження. Матерiалами
досл1джень слугували резуль-тати анал1з1в проб атмосферного пов1тря, Грунту, води цент-рал1зованого питного во-допостачання, шахтних колодя-з1в, поверхневих вод, викона-них у ДУ «1ГЗ 1м. О.М. Марзеева» протягом 2016 року. Дослщження виконаш за стандарти-зованими методиками. Анал1з даних захворюваност населення за даними статистичноТ зв1тност1 проводився у 4-х населених пунктах у 20122015 роках. Для незалежноТ оцшки стану здоров'я меш-канц1в територ1й, прилеглих до см1ттезвалища, було розроблено анкету, в основу якоТ покладено методичний пщхщ досл1джень фах1вц1в ДУ «IГЗ 1мен1 О.М. Марзеева НАМНУ», проведене опиту-вання населення (89 анкет).
Результати дослщження та '|'х обговорення. См1ттезва-лище ТПВ Киево-Святошин-ського виробничого управл1ння
Таблиця 1
Вмiст забруднюючих речовин в атмосферному noB^pi на вiдстанi 500 м вiд тiла см^тезвалища бiля с. Кpюкiвщина
Досл1джувана речовина Вм1ст х1м1чних речовин в атмосферному пов1тр1, мг/м3 (максимально разова) Частки ГДК ГДК, мг/м3 (максимально разова)
Ам1ак 0,18-0,23 0,9-1,15 0,2
С1рководень 0,007-0,009 0,9-1,125 0,008
Альдегщ кротоновий 0,004-0,006 0,8-1,2 0,005
житлoвo-кoмyнaльнoгo rocno-дapcтвa eкcплyaтyeтьcя s 1992 poкy, щo з'явилocя як HecaH^ цioнoвaнe c™x^He cмiттeзвa-лищe.
Cмiттeзвaлищe poзмiщeнe, oблaштoвaнe тa eкcплyaтy-eтьcя s пopyшeнням caнiтapнo-гiгieнiчниx вимoг. Caнiтapнo-saxMCHa soHa He витpимaнa. У мeжax нopмaтивнoï caнiтapнo-зaxиcнoï зoни poзтaшoвaнe xapчoвe пiдпpиeмcтвo s виpoб-ництвa coкiв. He витpимaнi нopмaтивнi вiдcтaнi дo aepo-пopтy ЖУЛЯНИ тa вiдкpитиx вoдoймищ, якi вишристо-вуються s кyльтypнo-oздopoв-чoю мeтoю (Kpючoк, BepxHe тa Kyпeль).
Днoм ™a звaлищa ТПВ e нeвпopядкoвaнe пpиpoднe знижeння peльeфy мicцeвocтi (бaлкa), внacлiдoк чoгo ocнoвa пoлiгoнy He мae piвнoгo днa. He oблaштoвaнe вoдoнeпpoникнe днo кapт зaxopoнeння, He npo-вoдитьcя oбвaлyвaння тepитo-piï. no пepимeтpy oб'eкт He мae oгopoжi, e лишe пpoпycкнi
вopoтa, щo He виключae зaвe-зeння нecaнкцioнoвaниx o6'e-мiв вiдxoдiв тa пpoникнeння cтopoннix oci6 Ha тepитopiю пoлiгoнy. He oблaштoвaнi гонт-poльнo-дeзiнфeкцiйнi бap'epи Ha в'ïздi тa виïздi is cмiттeзвa-лищa. Вiдcyтнi cиcтeми s6opy фiльтpaтy тa бioгaзy.
He cфopмoвaнi poбoчi кapти, He poзpoблeний пopя-дoк cклaдyвaння вiдxoдiв Ha poбoчиx кapтax, He пpoвa-диться peгyляpнe пepecипaн-ня шapiв ТПВ iзoлюючим мaтepiaлoм. 0знaкoю нeдo-тpимaння тexнoлoгiï cклaдy-вaння (вiдcyтнicть дoc-тaтньoгo yщiльнeння i peгy-ляpнoï nepe^n^ шapiв вiдxo-дiв) e нaявнicть вeликoï кшь-кocтi птaxiв, яю сприяють пoшиpeнню iнфeкцiйниx xвo-poб. He вcтaнoвлeнa ciтчacтa oгopoжa для пoпepeджeння poзнocy лeткoï фpaкцiï ТПВ, пpилeглa дo пoлiгoнy тepитo-piя зaxapaщeнa cмiттям. При oбcтeжeннi o6'e^a зaфiкco-вaнo випaдки caмoзaймaння
Таблиця 2
Bmíct забруднюючих речовин у фунт у район розмiщення см^тезвалища бiля с. Крюкiвщина
Пoкaзник, oдиниця вимipy 100 м вiд т^ cмiттeзвaлищa 500 м вiд тiлa cмiттeзвaлищa ГДК
Рeaкцiя cepeдoвищa 7,75±0,21 7,47±0,12 -
Hiкeль, мг/дм3 95,71±13,21 12,98±3,33 85,0
Kaдмiй, мг/дм3 3,78±0,41 0,34±0,08 1,5
Ртуть, мг/дм3 10,3±2,38 0,26±0,04 2,1
Cвинeць, мг/дм3 76,46±23,24 1,67±0,05 32,0
Хpoм, мг/дм3 16,71±2,71 5,79±1,23 6,0
Таблиця 3
Вмiст прiоритетних забруднювачiв у водi поверхневих водойм у район розмiщення смiттезвалища бiля с. Крюкiвщина
Пoкaзник, oдиниця вимipювaння 0зepo фiльтpaтy 0зepo Kpючoк ГДК, гiгieнiчний нopмaтив
pн 8,3±0,07 7,1±0,03 6,5-8,5
Cyxий зaлишoк, мг/дм3 1600,0± 154,21 987,0±48,32 1000,0
ХCK, мг/дм3 16000,0±258,92 148,0±33,43 30,0
БCK5, мг 02/дм3 4571,2±38,25 47,1±12,3 6,0
Хлopиди, мг/дм3 912,4± 8,84 86,27±2,03 350,0
Cyльфaти, мг/дм3 145,93±22,67 98,63±23,44 500,0
Амiaк, мг/дм3 24,5±12,05 0,35±0,02 2,0
Cвинeць, мг/дм3 0,007±0,001 0,004±0,001 0,03
^^ль, мг/дм3 0,66±0,07 0,08±0,012 0,1
Kaдмiй, мг/дм3 0,078±0,01 0,01±0,001 0,001
Цинк, мг/дм3 3,11±0,84 0,15±0,02 1,0
3aлiзo, мг/дм3 8,56±1,01 0,14±0,01 0,3
Ртуть, мг/дм3 0,012±0,001 0,00015±0,00005 0,0005
ТПВ. Cпocтepiгaeтьcя вик-линцьoвyвaння фiльтpaтy.
3a нaшими cпocтepeжeння-ми, згaдaнi пopyшeння e ™no-вими для бiльшocтi мicць видa-лeння вiдxoдiв в Укpaïнi.
Мoнiтopинг cтaнy aтмocфep-hoto пoвiтpя y paйoнi poзтaшy-вaння cмiттeзвaлищa He пpoвo-диться. При oбcтeжeннi o6'e^ тa вiдчyвaвcя ютотний гниль-ний sanax, xapaктepний для пpoцeciв poзклaдaння opгaнiч-ниx peчoвин. Вiдoмo, щo гниль-ний sanax oбyмoвлeний нaявнi-стю cпeцифiчниx xiмiчниx peчo-вин в aтмocфepнoмy пoвiтpi. Вiдчyтний sanax iнтeнcивнicтю 4-5 бaлiв e oзнaкoю нaднopмa-тивниx кoнцeнтpaцiй cпeцифiч-ниx xiмiчниx peчoвин (o^c aзoтy, кpoтoнoвий aльдeгiд, cipкoвoдeнь, aмiaк) в aтмo-cфepнoмy пoвiтpi. 3a peзyльтa-тaми пpoвeдeниx нaми нaтyp-ниx дocлiджeнь вcтaнoвлeнo, щo y пpoбax aтмocфepнoгo пoвiтpя, вiдiбpaниx Ha вiдcтaнi близькo 500 м вщ тiлa cмiттe-звaлищa, вмicт дeякиx cne^-фiчниx для нaкoпичyвaчa тПв шкiдливиx peчoвин пepeвищye вiдпoвiднi ГДК (cipкoвoдeнь -1,125 ГДК, aмiaк - 1,15 ГДК, кpoтoнoвий aльдeгiд - 1,2 ГДК) (тaбл. 1).
Дocлiджeння Грунту y paйoнi poзтaшyвaння cмiттeзвaлищa виявили нaявнicть cyттeвoгo тoчкoвoгo зaбpyднeння Грунту cпoлyкaми ВМ, щo зyмoвлeнo пoшиpeнням зaбpyднeнь is тiлa пoлiгoнy ТПВ aepoгeнним, вoд-ним a6o aнтpoпoгeнним шля-xoм (тaбл. 2).
Тaк, Ha вiдcтaнi 100 м вщ см^-тeзвaлищa кoнцeнтpaцiя ртут у Грунт пepeвищye ГДК у 5 paзiв, тaкoж e пepeвищeння ГДК Hke-лю - 1,126 ГДК, гадмю — 2,52 ГДК, свинцю - 2,389 ГДК, xpoмy - 2,785 ГДК, щo cтaнoвить зaгpoзy пiдзeмним вoдoнoc-ним гopизoнтaм, a тaкoж мoжe бути пepeшкoдoю для вигори-cтaння у пepcпeктивi цieï тepи-тopiï пiд житлoвe бyдiвництвo, peкpeaцiйнi oб'eкти a6o в яга-cтi ciльгocпyгiдь. Ha вiдcтaнi 500 м вiд тiлa cмiттeзвaлищa Ha тepитopiï житлoвoï зaбyдoви вмют вaжкиx мeтaлiв He пepe-вищye гiгieнiчнi нopмaтиви.
Дo нaйбiльш знaчниx тa дoвгoтpивaлиx впливiв Ha нaвкoлишнe пpиpoднe cepeдo-вищe мicць видaлeння тпв нaлeжить yтвopeння фiльтpaтy тa йoгo нeгaтивний вплив Ha пoвepxнeвi тa пiдзeмнi вoди.
№ 2 2017 Environment & Health 28
Фiльтрат утворюеться не тшь-ки у результат надходження будь-якоТ рiдини ззовнi, а також е побiчним продуктом процесiв розкладання органiч-них речовин.
На смiттезвалищi с. Крю-кiвщина система збору та очистки фшьтрату вiдсутня. При натурному обстеженш виявле-но, що у район розташування карти складування вiдходiв спостерiгаеться виклинцьову-вання рiдини - фшьтрату, який збираеться нижче за рельефом в озерi фшьтрату.
Фшьтрат смiттезвалища ха-рактеризуеться високим вм^ стом органiчних та неоргашч-них речовин, а також юшв важ-ких металiв. Рiдина за своТм складом може бути прирiвняна до висококонцентрованих стiч-них вод (табл. 3).
Прiоритетними забрудню-вачами фiльтрату см^тезвали-ща е оргашчш речовини, якi важко пщдаються бiологiчнiй деструкцiТ (за показниками ХСК, БСК5), амiак, солевмiст, хлориди, важю метали.
Найближче до озера фшьтра-ту за рельефом озеро Крючок використовуеться для спортивного риболовства. Спосте-рiгаеться забруднення води озера Крючок оргашчними речовинами, переважно важ-коокислюваними металами (ХСК перевищуе ппешчний норматив для водойм культур-но-побутового використову-вання у 6 разiв, БСК5 — у 8) та важкими, зокрема кадмiем (10 ГДК), тобто характерними забруднювачами фiльтрату см^тезвалища.
У колодязях мешканцiв с. Крюювщина, якi розмiщенi поза межею нормативно!' саш-тарно-захисноТ зони, спостери гаеться забруднення вод важкими металами та амошйним азотом (табл. 4).
Високий вмют амошйного азоту за низьких концентрацiй штратв - характерна ознака фiльтрату см^тезвалища через пригнiчення процесiв штрифи кацп токсичними речовинами. Вплив смiттезвалища вщчутний навiть на вiдстанi понад 3 км. Так, середшй вмiст азоту амо-нiйного перевищуе гiгiенiчний норматив у водi шахтних коло-дязiв, розташованих на вiдстанi 700-1200 м вщ тша см1ттезва-лища, у 2,5 рази, на вщсташ 2,5-3 км - в 1,7 рази. Вмют шке-лю перевищуе ппешчний нор-
29 Environment & Health №2 2017
матив на вщсташ 700-1200 м вщ тiла см^тезвалища у 2,5 рази, на вщсташ 2,5-3 км - в 1,6 рази; вмют кадмю - вщповщно у 10 та 8,5 разiв.
Водопровщна вода централи зованого водопостачання для найбшьш в^аленоТ вiд см^те-звалища частини с. Крююв-щина вщповщае гiгiенiчним вимогам.
Аналiз даних захворюваност населення 4-х населених пунк-тiв (сiл Крюкiвщина, Тарасiвка, Гатне та Юрiвка) Киево-Святошинського району КиТв-ськоТ области розташованих навколо смiттезвалища, дозволив встановити просторово-часовi особливостi формуван-ня здоров'я мюцевого населення. Просторова (територи альна) характеристика захво-рюваностi населення прилег-лих до смiттезвалища населе-
них пунктв показала, що е тен-денцiя зростання ТТ показникiв за класифка^ею хвороб населення при скороченш вiдстанi до смiттезвалища. Так, при скороченш вщсташ вщ см^те-звалища до с. Юрiвка (900 м до пол^ону) до с. Крюювщина (близько 500 м до пол^ону) спостерiгалося зростання в 1,4 рази частоти патологи серце-во-судинноТ системи, в 1,7 рази — патологи нервовоТ системи; майже у 2 рази - Ыфек-цмноТ патологiТ (рис. 1).
Слщ зазначити, що при скороченш вiдстанi до см^тезва-лища частота онколопчноТ патологiТ зростала у 2,3 рази.
Динамiчно-часова характеристика дозволила виявити зростання рiвнiв захворювано-ст у перiод з 2012 до 2015 р. у населення с. Крюювщина за уама наданими класами хво-
Таблиця 4
BMicT прюритетних забруднювачiв у водi шахтних колодязiв у район розмiщення смiттeзвалища бшя с. Крюкiвщина
Показник, одиниця вим1рювання Розм1щення шахтних колодяз1в вщ т1ла см1ттезвалища на в1дстан1
700-1200 м 2500-3000 м ГДК
рН 6,6±0,09 6,65±0,03 6,5-8,5
Сульфати, мг/дм3 121,88±12,3 158,81±2,4 < 500,0
Фосфати, мг/дм3 0,43±0,03 0,385±0,038 Не визначаеться
Хлориди, мг/дм3 71,89±6,79 60,35±0,24 < 350,0
Азот амоншний, мг/дм3 6,4±1,64 4,4±1,59 < 2,6
Н1трати, мг/дм3 9,55±2,03 12,8±1,59 < 50,0
Свинець, мг/дм3 0,005±0,0006 0,005±0,0003 Не визначаеться
Мщь, мг/дм3 0,4795±0,22 0,017±0,006 Не визначаеться
Н1кель, мг/дм3 1,33±0,46 0,16±0,023 Не визначаеться
Кадмш, мг/дм3 0,0105±0,0008 0,0085±0,002 Не визначаеться
Цинк, мг/дм3 0,34±0,02 0,32±0,01 Не визначаеться
Ртуть, мг/дм3 0,0012±0,0001 Не визначаеться
Перманганатна оки-слюван1сть, мг О2/дм3 2,04±0,49 1,76±0,85 < 5,0
Рисунок 1
Поширенють хвороб рiзних класiв у дорослого населення сiл КиГвськоГ областi, прилеглих до см^тезвалища
Юр1вка
Гатне
Тараавка
Крюк1вщина
iнфекцiйнi хвороби патологiя органлв дихання .патологiя нерв. системи «хвороби системи кровооб^
0 2000 4000 6000 8000 випадюв на 10 тис. населення
роб (рис. 2). В шших селах, навпаки, спостер^алося зни-ження рiвнiв захворюваностi, а саме: хвороби нервовоТ систе-ми - с. Юрiвка (на 28,9 випад-кiв на 10 тис. населення), с. Тараавка (на 246); онколо-гiчна патологiя - с. Тараавка (на 17,5); хвороби серцево-судинноТ системи - с. Гатне (на 548).
Встановлено перевищення середньообласних показниюв рiвнiв захворюваностi населен-ня за такими класами хвороб: хвороби серцево-судинноТ системи (с. Крюкiвщина - в 1,8 рази, с. Тараавка - в 1,3 рази, с. Юрiвка - в 1,2 рази); хвороби оргашв дихання (майже у 2 рази вщ середньообласних показниюв по селам Крюювщи-на, Тараавка i Юрiвка); Ыфек-цiйнi хвороби (с. Крюювщина -у 2,3 рази, с. Тараавка - в 1,8 рази).
З метою об'ективноТ оцшки стану здоров'я мешканцiв територiй, прилеглих до пол^о-ну смiттезвалища (с. Крюювщина), було проведене анке-тування населення. Загалом анкетовано 89 оаб рiзного вiку.
За результатами анкетування бiльшiсть населення с. Крюювщина оцшюе стан довюлля у своему населеному пункт та на прилегла територiТ як незадо-вiльний, пов'язуючи це з впли-вом звалища ТПВ, а також вщ-значае, що функцюнування поруч з населеним пунктом звалища негативно впливае на стан здоров'я та умови прожи-вання мешкан^в.
Висновки
1. Бшьшють мiсць видалення твердих побутових вiдходiв в
Укра'Тш е смiттезвалищами, якi технологiчно не облаштоваш i експлуатуються з порушенням вимог санiтарного законодав-ства. Водночас смiттезвалища е основними факторами за-бруднення пiдземних та поверхневих вод, фунтв, атмосферного пов^ря у районi Тх розташування, причому зона впливу виходить за межi нор-мативноТ санiтарно-захисноТ зони (500 м).
2. Головним негативним чин-ником впливу на довюлля см^-тезвалищ е фтьтрат - потужне джерело забруднення тдзем-них та поверхневих вод, у тому чист i тих, яю використовують-ся для господарсько-питних потреб. Межi цього впливу сягають декiлькох кiлометрiв.
2. Смiттезвалища негативно впливають на довкiлля та на умови проживання населення, включаючи показники здоров'я.
3. Подальше поводження зi смiттезвалищами потребуе повноТ Тх санацiТ, яке передба-чае вилучення усього обсягу вiдходiв iз тiла смiттезвалища та забруднених фунтв, визна-чення ступеня Тх небезпеки та остаточне вирiшення питання щодо подальшого Тх викори-стання або утилiзацiТ, виходячи з класу небезпеки конкретних речовин у скпадi звалищних фунтв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пол^они твердих побутових вiдходiв. Основи проекту-вання: ДБН В.2.4-2-2005. Режим доступу : htp://aer. net.ua/public/files/OS BB/zakonodavctvo/DBN/DBN% 20V2.pdf
Рисунок 2
Динамiчно-просторова характеристика захворюваност мешканцiв населених nyHKTiB КиГвськоГобластi, прилеглих до мiсця видалення ТПВ
9000
cc н 8000
н
е 7000
е
с а 6000
н
fi 5000
и
т 0 4000
а 3000
н
m 2000
1000
и 0
в
НИ
2012
I Крюювщина
2013
2014
2015
Тараавка ■ Гатне
Юрiвка
2. Матвеев Ю.Б., Пух-нюк А.Ю. Полигоны бытовых отходов: ситуация и перспективы. Твердые бытовые отходы. 2013. № 6. С. 37-42.
3. Foday Pinka Sankoh, Xiangbin Yan, Quangyen Tran. Environmental and Health Impact of Solid Waste Disposal in Developing Cities: A Case Study of Granville Brook Dumpsite, Freetown, Sierra Leone. Journal of Environmental Protection. 2013. № 4. P. 665-670.
4. Вамболь С.О., Вам-боль В.В., Колосков В.Ю., Деркач Ю.Ф. Прогнозування р1вня безпеки несанкцюнова-ного см^тезвалища з викори-станням iмiтацiйного моделю-вання. Еколопчна безпека. 2016. № 2. С. 51-58.
5. Бородай Г И. Пособие по мониторингу полигонов твердых бытовых отходов. Донецк : Тасис, 2004. 293 с.
6. Баадер В., Доне Е. Биогаз: теория и практика. Москва : Колос, 1982. 84 с.
7. Архипова П., Галушка Ю.О. Вплив звалищ побутових в1д-ходiв на здоров'я людей. Вю-ник НАУ. 2009. № 3. С. 217-219.
REFERENCES
1. Polihony tverdykh pobu-tovykh vidkhodiv. Osnovy proek-tuvannia : SBN B.2.4-2-2005 [Polygons of Solid Domestic Waste. Background of Design: SBN B.2.4-2-2005]. Available at : htp://aer.net.ua/public/files/ OSBB/zakonodavctvo/DBN/DB N%20V.2.pdf (in Ukrainian).
2. Matveiev Yu.B., Pukhniuk A.Yu. Tverdyie bytovyie otkhody. 2013; 6 : 37-42 (in Russian).
3. Foday Pinka Sankoh, Xiangbin Yan, Quangyen Tran. Journal of Environmental Protection. 2013 ; 4 : 665-670.
4. Vambol S.O., Vambol V.V., Koloskov V.Yu., Derkach Yu .F. Ekolohichna bezpeka. 2016 ; № 2 : 51-58 (in Ukrainian).
5. Borodai G.I. Posobie po monitoringu poligonov tverdykh bytovykh otkhodov [Manual on the Monitoring of Solid Domestic Waste Polygons]. Donezk :Tasis
; 2004 : 293 p. (in Russian).
6. Baader V., Done Е. Biogaz: teoriia i praktika [Biogas: Theory and Practice]. Moscow : Kolos ; 1982 : 84 p. (in Russian).
7. Arkhipova G.I., Galushka Yu.O. Visnyk Natsionalnoho avi-atsiinoho universytetu. 2009 ; 3 : 217-219 (in Russian).
Над1йшла до редакцИ 18.01.2017
№ 2 2017 Environment & Health 30
