CC BY
26
зано, что к факторам риска развития гиперпластических процессов эндометрия женщин перимено-паузального возраста относятся неблагоприятные социально-экономические факторы: проживание в сельской местности, тяжелые условия труда, вредные привычки и отягощенный акушерско-гинекологический анамнез, 3 и более беременностей, большое количество (4 и более) акушерско-гинекологических вмешательств, использование внутриматочной контрацепции. У женщин с различными видами гиперплазии эндометрия течение климактерического синдрома было среднетяжелым и тяжелым с нейровегатативными, эндокринно-обменными и психоэмоциональными проявлениями. Среди коморбидных состояний чаще всего наблюдались дисгормональная патология молочных желез и нарушения гепатобилиарного тракта.
Summary
CLINICAL AND EPIDEMIOLOGICAL ASPECTS OF ENDOMETRIAL HYPERPLASIA IN PERIMENOPAUSAL WOMEN Selskiy P. R., Slyva A. F., Slyva V. V.
Key words: endometrial hyperplasia, perimenopausal women, risk factors, comorbidities.
This study was aimed to improve the efficiency of diagnosis of endometrial hyperplastic processes in perimenopausal women. The data were obtained by carrying out a retrospective analysis of 52 case histories of in-patient women who get treated at the gynecological departments of Ternopol and regional medical settings. According to the histopathological findings the 1st group was made up of 28 women with simple endometrial hyperplasia; the 2nd group involved 24 women with complex endometrial hyperplasia. The group of comparison consisted of 12 somatically healthy women. The average age of the patients of the 1st group was 47,0 ± 1,0 years, the 2nd group 2 was 56,0 ± 1,5 years. The risk factors for hyperplastic endometrial processes in women of perimenopausal period included unfavourable social and economic factors as residence in rural areas, tough working conditions, bad habits and burdened obstetric and gynecological history, 3 or more pregnancies, a large number (4 and more) obstetrical interventions, use of intrauterine contraception. In women with different types of endometrial hyperplasia the course of the climacteric syndrome was described as moderate and severe with neuro-vegatative, endocrine-metabolic, and psycho-emotional manifestations. Among the comorbid conditions dyshormonal pathology of breast and hepatobiliary tract disorders were observed to prevail.
УДК 617.54-089.85+616.832.9-089.82+615.211
Синицин М.М., Євсєєнко В.Г., Старовойт Л.А., Шарапова Ю.В.
ВПЛИВ РІЗНИХ МЕТОДІВ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЕННЯ НА ДЕЯКІ
ПОКАЗНИКИ СТРЕС-РЕАКЦІЇ ТА МАРКЕРИ ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ ПІСЛЯ
ТОРАКОТОМІЇ
Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м.Київ, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
Представлені результати впливу мультимодальної аналгезії у 61 хворого після торакотомії на показники стрес - реакції та маркери запалення. Встановлено, що різні методи знеболення не на всі маркери стресу та запалення мають однаковий вплив. Нейроаксіальні та регіонарні методи забезпечують ефективний протизапальний захист, але повноцінний стрес - протективний захист можливий лише при дотриманні мультимодальної концепції з використанням наркотичних анальге-тиків. Використання пролонгованої паравертебральної блокади в комплексі мультимодальної аналгезії є доцільним.
Ключові слова: торакотомія, маркери стресу та запалення, мультимодальна аналгезія, нейроаксіальна і реґіонарна аналгезія, паравертебральна блокада.
Вступ
Операційна травма є причиною розвитку запалення, гіперкоагуляції та нейроендокринної реакції. Післяопераційний біль обумовлений запаленням тканин. До медіаторів запалення відносять брадикінін, серотонін, гістамін, лейкотріє-ни та цитокіни. Цитокіни безпосередньо зв'язані з ноцицептивною реакцією і є невід'ємною частиною розвитку феномену гіперальгезії. Згідно останніх досліджень, концентрація як прозапа-льних (фактор некрозу пухлини [TNF], інтерлей-кін IL-6, IL-1 в, IL-2) так і протизапальних (IL-10, розчинний рецептор 1 до TNF [s-TNF-R1]) цито-
кінів в плазмі крові є критерієм оцінки системної запальної відповіді та відновлення [11,15].
Регіонарні техніки мають певний вплив на показники стрес-реакції організму на операційну травму. Пошкодження нервових стовбурів або застосування нервових блокад послаблюють нейрогенну запальну відповідь. В експерименті на тваринах було доведено, що використання нервової блокади попереджує розвиток пізньої гіперальгезії [13]. Встановлено, що пригнічення метаболічної активності та секреторної функції лейкоцитів місцевими анестетиками має дозо-залежний характер [16].
Вплив окремих видів реґіонарного знеболен-
ня на певні маркери запалення відрізняється один від одного. Двобічний міжреберний блок з 6-го по 12 ребро 0,5% розчином бупівакаїну зменшував рівень глюкози, не впливаючи на рівень кортізолу [14].
Рівень прозапальних цитокінів і гормонів в певні проміжки часу після операцій не є однаковим і схильний до коливань .
Встановлено зв'язок між маркерами запалення і метаболічного стресу, які в свою чергу призводять до інсулін-резистентності та гіперкоагу-ляції [9]. Показники рівня !L-6 і рівня інсуліну корелюють між собою. Таким чином, збільшення рівню інсуліну можна вважати визначаючим маркером запального і метаболічного стресу організму [17].
Отже, не дивлячись на значну кількість досліджень, згідно літературних джерел їх значення мають суперечливий характер та потребують подальшого вивчення.
Мета
Вивчити вплив різних методів післяопераційного знеболення на стан гормонів гіпофізарно-наднирникової системи (гормонів стресу) та іму-ноцитокіновий статус у хворих після торакотомії.
Матеріали та методи
Дизайн дослідження: проспективне рандомі-зоване контрольоване одноцентрове дослідження. Критерії включення: хворі, оперовані на легенях або середостінні з використанням тора-котомії. Критерії виключення: протипоказання до реґіонарної або нейроаксіальної аналгезії, хворі з резекцією більше однієї частки легені, хворі на цукровий діабет.
Проведено лабораторні дослідження 61 хворого, що знаходились на стаціонарному лікуванні в центрі торакальної хірургії Кл "Феофанія" протягом 2012-2015 років, та яким було виконано операції на органах грудної клітини через то-ракотомний доступ. Усі хворі були розподілені на три групи у залежності від способу післяопераційного знеболення. Пацієнти отримували знеболення згідно мультимодального підходу із використанням наркотичного анальгетику (розчин морфіну) та нестероїдного протизапального засобу - НПЗЗ, (кеторолаку тримекаїн). В дослідницьких групах додатково використовували або високу грудну епідуральну аналггезію або пролонговану паравертебральну аналгезію за Layet під ультразвуковим контролем.
В І (контрольну) групу було включено 19 хворих, яким для післяопераційного знеболення проводилась внутрішньовенна, що контрольована пацієнтом аналгезія (ПКА) розчином морфіну та НПЗЗ внутрішньом'язово. ІІ групу склали 20 пацієнтів, у яких післяопераційна аналгезія досягалась за рахунок пролонгованої епідуральної аналгезії (ЕДА) розчином ропівакаїну (наропін 0,2% - 6,0 мл/год), НПЗЗ внутрішньом'язово та розчин морфіну 10мг. в першу добу після опера-
ції на ніч. ІІІ групу склали 22 пацієнта, яким проводили пролонговану паравертебральну аналгезію (ПВА) розчином ропівокаїну в тій самій дозі (наропін 0,2% - 6,0 мл/год), НПЗЗ внутрішньом'язово та розчин морфіну 10мг. в першу добу після операції на ніч. Групи порівняння були репрезентативними за статевими, віковими та зріст-масовими ознаками.
Оцінювали показники гормонів гіпофізарно-наднирникової системи (гормонів стресу - кор-тизол, інсулін), імуноцитокіновий статус (IL-6 та С-реактивний білок) і рівень глікемії. Оцінювання проводили у один і той же час доби до операції, наступного дня та на третю добу після операції.
Результати та їх обговорення
Середній вихідний рівень глюкози крові складав 4,8±1,0 mmol/l у групі з ПКА, 5,8±0,7 mmol/l у групі з ЕДА та 5,3±0,5 mmol/l у групі ПВА.
На першу добу після операції найбільший середній рівень глюкози крові був у групі ПКА і склав 7,7±1,4 mmol/l, найменший у групі ПВА і склав 5,2±0,9 mmol/l. Близький за значенням до ПВА був рівень глюкози крові у групі ЕДА і склав 5,7±0,5 mmol/l.
На третю добу після операції середній рівень глюкози крові стабілізувався і наблизився до передопераційного: 5,8±0,9 mmol/l у групі ПКА, 6,2±0,2 mmol/l у групі ЕДА та 5,68±0,7 mmol/l у групі ПВА.
Середній рівень глюкози крові в периопера-ційному періоді коливався несуттєво і був приблизно однаковий, що свідчить про адекватний рівень знеболення в усіх групах. Найвища анти-стресорна дія була в групі з ПВА.
Рівень інсуліну в плазмі крові визначали безпосередньо перед операцією, на першу та на третю добу після операції. Вихідний рівень інсуліну плазми крові становив 14,82 MIU/ml в групі ПКА, 11,55 MlU/ml в групі ЕДА і 9,06 MIU/ml в групі ПВА.
На першу добу рівень інсуліну плазми крові коливався несуттєво і складав 14,74 MIU/ml в групі ПКА, 8,99 MlU/ml в групі ЕДА і 23,99 MIU/ml в групі ПВА. Найбільший рівень інсуліну був у групі ПВА, але не виходив за межі нормальних значень.
На третю добу рівень інсуліну значно підвищився у групі ПКА і склав 62,54 MIU/ml, у групах ЕДА і ПВА інсулін плазми крові був 24,32 MIU/ml і 26,83 MIU/ml відповідно і не виходив за межи нормальних значень. Це свідчить про певний ефект нейроаксіальних і регіонарних методів знеболення в стрес-протективному захисті організму.
Рівень кортизолу в плазмі крові досліджувався в ранкові часи, враховуючи його циркадні коливання. Рівень кортизолу в передопераційному періоді складав 18,50 Mg/dl в групі ПКА, 18,62 Mg/dl в групі ЕДА і 11,41 Mg/dl в групі ПВА.
В першу добу відбулося зростання рівня кортизолу в групі ПВА - 24,23 Mg/dl, але не виходи-
ло за межи норми. В групах ПКА і ЕДА рівень кортизолу практично не змінювався і залишався на рівні 15,91 pg/dl і 15,45 pg/dl відповідно.
На третю добу рівень кортизолу в усіх трьох групах був приблизно однаковий і складав 19,66 pg/dl в групі ПКА, 18,20 pg/dl в групі ЕдА і 24,55 pg/dl в групі ПВА, що свідчить про задовільний рівень знеболення всіх обраних методів аналгезії в післяопераційному періоді.
IL-6 є одним з найважливіших прозапальних цитокінів і знаходиться в прямій залежності від ступеню пошкодження тканин. Вихідний рівень IL-6 визначався перед операцією і становив 6,82 Pg/ml в групі ПКА, 12,21 Pg/ml в групі ЕДА і 7,78 Pg/ml в групі ПВА.
На першу добу після операції спостерігалось значне зростання IL-6, але більше всього в групах ПКА і ПВА. Так, в групі ПКА рівень IL-6 становив 96,52 Pg/ml, в групі ПВА - 81,67 Pg/ml. В групі ЕДА рівень IL-6 також підвищувався, але не так суттєво - 46,50 Pg/ml.
На третю добу показники прозапальної відповіді стабілізувались і були приблизно однаковими, але залишались підвищеними. В групі ПКА -22,94 Pg/ml, в групі еДк - 25,3 Pg/ml. В групі ПВА - 33,0 Pg/ml.
Згідно отриманих результатів, обрані методики знеболення не забезпечували протизапальний захист в першу добу після операції так ефективно, як очікувалось. Особливо це стосувалось ПВА і ПКА.
С-реактивний протеїн, як один з основних маркерів пошкодження тканин і системної запальної відповіді, також був включений в дослідження.
Початковий рівень С-реактивного протеїну складав 0,49 mg/dl в групі ПКА, 2,65 mg/dl в групі ЕДА і 1,53 mg/dl в групі ПВА.
Протягом першої доби рівень С-реактивного протеїну підвищився в усіх трьох групах і складав 5,64 mg/dl в групі ПКА, 10,36 mg/dl в групі ЕДА і 9,23 mg/dl в групі ПВА, але кращі показники були в групі ПКА.
До третьої доби рівень С-реактивного протеїну продовжував зростати у всіх трьох групах, але найбільше в групі ПКА і склав 20,1 mg/dl. В групах ЕДА і ПВА рівень С-реактивного протеїну був 17,95 mg/dl і 15,96 mg/dl відповідно.
Отримані дані свідчать про протизапальну дію нейроаксіальних і регіонарних методів знеболення, але більш ефективний вплив відмічався з третьої доби після операції. В першу добу більш ефективним було знеболення в групі ПКА.
Стабільні показники рівню глюкози крові і кортизолу протягом перших трьох діб у всіх дослідницьких групах свідчать про ефективну стрес-протективну дію знеболення у хворих після торакотомії. Це також показано в роботах, які стосуються пролонгованого епідурального знебо-лення у вісцеральній та торакальній хірургії, відмічене зменшення рівня маркерів запалення і відповідно прозапальної системної реакції
[3,10].Паравертебральна блокада при холецис-тектомії та торакотомії також зменшувала метаболізм та ендокринну відповідь[4].
Різні методи знеболення не на всі маркери стресу впливають однаково. Збільшення рівня інсуліну плазми крові на третю добу після операції в контрольній групі (ПКА) і стабільні показники в групах ЕДА і ПВА свідчать про ефективність нейроаксіальних і регіонарних методів знеболення. Так, в дослідженні Moor C.M. та спі-вавт. показано, що епідуральна блокада є недостатньою для запобігання розвитку системної запальної відповіді [12]. При операціях ендопро-тезування в ортопедії пролонгована епідуральна аналгезія обмежувала зростання рівня С-реактивного протеїну і зменшувала стрес-реакцію організму [1,9]. В офтальмологічній практиці, при операціях з приводу катаракти, ре-тробульбарна блокада знижувала ріст катехо-ламінів, глюкози і кортизолу в плазмі крові і зменшувала серцево-судинні ускладнення [5].
Нейроаксіальні і регіонарні методи знеболення забезпечують ефективний протизапальний вплив. Згідно показників рівня IL-6 кращі протизапальні властивості належать епідуральній аналгезії. Це співвідносить із літературними даними: IL-6 починає зростати через 6 годин після оперативного втручання і досягає максимального значення через 24 години, С-реактивний протеїн починає зростати через 24 години після операції з максимальним значенням між 48 і 72 годинами [8,9]. Підвищення концентрації IL-6 і С-реактивного протеїну асоціюється з поганою мобілізацією і реабілітацією [7].
В дослідженні Greisen J. та співавт., яке стосується відкритої кардіохірургії, на прикладі зменшення рівня інсуліну доведено стрес-протективний вплив епідуральної аналгезії [6]. Але в іншому дослідженні було показано, що епідуральна аналгезія забезпечує стрес-протективну дію лише перші 24 години після операції і суттєво не впливає на рівень інсуліну та глюкози наступні три доби [2]. В нашому дослідженні, згідно показників С-реактивного протеїну, нейроаксіальні та регіонарні методи знеболення мають приблизно однаковий вплив. Але в першу добу після операції кращі показники були в групі ПКА з використанням наркотичних анальгетиків, що свідчить про необхідність му-льтимодального підходу для знеболення хворих після торакотомії.
Висновки
Ми вважаємо за доцільне виконання пролонгованої паравертебральної блокади в комплексі мультимодальної аналгезії у ранньому післяопераційному періоді після проведення оперативного втручання із виконанням торакотомії зважаючи на її ефективну стрес-протективну дію.
Література
1. Adams HA, Saatweber P, Schmitz CS, Hecker H Postoperative pain management in orthopaedic patients: no differences in pain score,
but improved stress control by epidural anaesthesia / H.A. Adams, P. Saatweber, C.S. Schmitz, H. Hecker // European Journal of Anaesthesiology. - 2002. - V.19(9). - P.658-665.
2. Anderson R.E. Effects of thoracic epidural analgesia on glucose homeostasis after cardiac surgery in patients with and without diabetes mellitus / R.E. Anderson, J. Ehrenberg, G. Barr [et al.] // Eur. J. Anaesthesiol. - 2005. - V.22(7). - P.524-529.
3. Beilin B. Effects of preemptive analgesia on pain and cytokine production in the postoperativeperiod / B. Beilin, H. Bessler, E. Mayburd [et al.] // ANESTHESIOLOGY. - 2003. - V.98. - P.151-155.
4. Giesecke K. Paravertebral block during cholecystectomy: Effect on circulatory and hormonal responses / K. Giesecke, B. Hamberger, P.O. Jarnberg, C. Klingstedt // Br. J. Anaesth. - 1988. - V.61. -P.652-657.
5.
References
1. Adams HA, Saatweber P, Schmitz CS, Hecker H Postoperative pain management in orthopaedic patients: no differences in pain score, but improved stress control by epidural anaesthesia / H.A. Adams, P. Saatweber, C.S. Schmitz, H. Hecker // European Journal of Anaesthesiology. - 2002. - V.19(9). - P.658-665.
2. Anderson R.E. Effects of thoracic epidural analgesia on glucose homeostasis after cardiac surgery in patients with and without diabetes mellitus / R.E. Anderson, J. Ehrenberg, G. Barr [et al.] // Eur. J. Anaesthesiol. - 2005. - V.22(7). - P.524-529.
3. Beilin B. Effects of preemptive analgesia on pain and cytokine production in the postoperativeperiod / B. Beilin, H. Bessler, E. Mayburd [et al.] // ANESTHESIOLOGY. - 2003. - V.98. - P.151-155.
4. Giesecke K. Paravertebral block during cholecystectomy: Effect on circulatory and hormonal responses / K. Giesecke, B. Hamberger, P.O. Jarnberg, C. Klingstedt // Br. J. Anaesth. - 1988. - V.61. -P.652-657.
5. Glantz L. Perioperative myocardial ischemia in cataract surgery patients: General versus local anesthesia / L. Glantz, B. Drenger, Y. Gozal // Anesth. Analg. - 2000. - V.91. - P.1415-1419.
6. Greisen J. High thoracic epidural analgesia decreases stress hyper-glycemia and insulin need in cardiac surgery patients / J. Greisen, D.V. Nielsen, E. Sloth, C.J. Jacobsen // Acta Anaesthesiol. Scand.
- 2013. - V.57(2). - P171-177.
7. Hall G.M. Relationship of the functional recovery after hip arthroplasty to the neuroendocrine and inflammatory responses / G.M. Hall, D. Peerbhoy, A. Shenkin [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2001.
- V.87. - P.537-542.
8. Hall G.M. Hip and knee arthroplasty: a comparison and theendocrine, metabolic and inflammatory responses / G.M. Hall, D. Peerbhoy, A. Shenkin [et al.] // Clin Sci (Lond). - 2000. - V.98. -P.71-79.
9. Bagry H. Effect of a Continuous Peripheral Nerve Block onthe Inflammatory Response in Knee Arthroplasty / H. Bagry, J.C. de la Cuadra Fontaine, J.F. Asenjo [et al.] // Regional Anesthesia and Pain Medicine, - 2008. - Vol.33, No.1, - P.17-23.
10. Kuo C.P. Comparison of the effects of thoracic epidural analgesia and i.v. infusion with lidocaine on cytokine response, postoperative pain and bowel function in patients undergoing colonic surgery / C.P. Kuo, S.W. Jao, K.M. Chen [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2006. -V.97. - P.640-646.
11. Martin F. Antiinflammatory effect of peripheral nerve blocks after knee surgery: clinical and biologic evaluation / F. Martin, V. Martinez, J.X. Mazoit [et al.] // Anesthesiology. - 2008. - V.109(3). -P.484-490.
12. Moore C.M. Effects of extradural anaesthesia on interleukin-6 and acute phase response to surgery / C.M. Moore, J.P. Desborough, H. Powell [et al.] // Br. J. Anaesth. - 1994. - V.72. - P.272-279.
13. Pham-Marcou T.A. Effect of neurolytic nerve block on systemic carrageenan-induced inflammatory response in mice / T.A. Pham-Marcou, M. Gentili, K. Asehnoune [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2005. -V.95. - P.243-246.
14. Pither C.E. Preoperative intercostal nerve block: Effect on the endocrine metabolic response to surgery / C.E. Pither, L.D. Birdenbaugh, F. Reynolds // Br. J. Anaesth. - 1988. - V.60. - P.730-736.
15. Sheeran P. Cytokines in anaesthesia / P. Sheeran, G.M. Hall // Br. J. Anaesth. - 1997. - V.78. - P.201-219.
16. Sinclair R. Inhibitory effects of amide local anaesthetics on stimulus-induced human leukocyte metabolic activation, LTB4 release and IL-1 secretion in vitro / R. Sinclair, A.S. Eriksson, C. Gretzer [et al.] // Acta Anaesthesiol. Scand. - 1993. - V.37. - P.159-165.
17. Thorell A. Postoperative insulin resistance and circulating concentrations of stress hormones and cytokines / A. Thorell, A. Loftenius, B. Andersson, O. Ljungqvist // Clin. Nutr. - 1996. - V.15. -P.75-79.
Реферат
ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ОБЕЗБОЛИВАНИЯ НА НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ СТРЕСС -РЕАКЦИИ И МАРКЕРЫ ВОСПАЛЕНИЯ
Синицын М.Н., Евсеенко В.Г., Старовойт Л.А., Шарапова Ю.В..
Ключевые слова: торакотомия, маркеры стресса и воспаления, мультимодальная аналгезия, нейроаксиальная и регионарная аналгезия, паравертебральная блокада.
Представлены результаты влияния мультимодальной анальгезии у 61 больного после торакото-мии на показатели стресс - реакции и маркеры воспаления. Установлено, что разные методы обезболивания не на все маркеры стресса и воспаления имеют одинаковое влияние. Нейроаксиальные и регионарные методы обезболивания обеспечивают эффективную противовоспалительную защиту, однако полноценная стресс - протективная защита возможна только при соблюдении мультимодаль-ной концепции с использованием наркотических анальгетиков. Использование пролонгированной па-равертебральной блокады в комплексе мультимодальной аналгезии является целесообразным.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
Glantz L. Perioperative myocardial ischemia in cataract surgery patients: General versus local anesthesia / L. Glantz, B. Drenger, Y. Gozal // Anesth. Analg. - 2000. - V.91. - P.1415-1419. Greisen J. High thoracic epidural analgesia decreases stress hyper-glycemia and insulin need in cardiac surgery patients / J. Greisen, D.V. Nielsen, E. Sloth, C.J. Jacobsen // Acta Anaesthesiol. Scand.
- 2013. - V.57(2). - P171-177.
Hall G.M. Relationship of the functional recovery after hip arthroplasty to the neuroendocrine and inflammatory responses / G.M. Hall, D. Peerbhoy, A. Shenkin [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2001.
- V.87. - P.537-542.
Hall G.M. Hip and knee arthroplasty: a comparison and theendocrine, metabolic and inflammatory responses / G.M. Hall, D. Peerbhoy, A. Shenkin [et al.] // Clin Sci (Lond). - 2000. - V.98. -P.71-79.
Bagry H. Effect of a Continuous Peripheral Nerve Block onthe Inflammatory Response in Knee Arthroplasty / H. Bagry, J.C. de la Cuadra Fontaine, J.F. Asenjo [et al.] // Regional Anesthesia and Pain Medicine, - 2008. - Vol.33, No.1, - P.17-23. Kuo C.P. Comparison of the effects of thoracic epidural analgesia and i.v. infusion with lidocaine on cytokine response, postoperative pain and bowel function in patients undergoing colonic surgery / C.P. Kuo, S.W. Jao, K.M. Chen [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2006. -V.97. - P.640-646.
Martin F. Antiinflammatory effect of peripheral nerve blocks after knee surgery: clinical and biologic evaluation / F. Martin, V. Martinez, J.X. Mazoit [et al.] // Anesthesiology. - 2008. - V.109(3). -P.484-490.
Moore C.M. Effects of extradural anaesthesia on interleukin-6 and acute phase response to surgery / C.M. Moore, J.P. Desborough, H. Powell [et al.] // Br. J. Anaesth. - 1994. - V.72. - P.272-279. Pham-Marcou T.A. Effect of neurolytic nerve block on systemic carrageenan-induced inflammatory response in mice / T.A. Pham-Marcou, M. Gentili, K. Asehnoune [et al.] // Br. J. Anaesth. - 2005. -V.95. - P.243-246.
Pither C.E. Preoperative intercostal nerve block: Effect on the endocrine metabolic response to surgery / C.E. Pither, L.D. Birdenbaugh, F. Reynolds // Br. J. Anaesth. - 1988. - V.60. - P.730-736.
Sheeran P. Cytokines in anaesthesia / P. Sheeran, G.M. Hall // Br. J. Anaesth. - 1997. - V.78. - P.201-219.
Sinclair R. Inhibitory effects of amide local anaesthetics on stimulus-induced human leukocyte metabolic activation, LTB4 release and IL-1 secretion in vitro / R. Sinclair, A.S. Eriksson, C. Gretzer [et al.] // Acta Anaesthesiol. Scand. - 1993. - V.37. - P.159-165. Thorell A. Postoperative insulin resistance and circulating concentrations of stress hormones and cytokines / A. Thorell, A. Loftenius, B. Andersson, O. Ljungqvist // Clin. Nutr. - 1996. - V.15. -P.75-79.
Summary
EFFECT OF DIFFERENT METHODS OF POSTOPERATIVE PAIN MANAGEMENT ON SOME INDICES OF STRESS REACTION AND INFLAMMATORY MARKERS
Sinitsyn M.N., Yevseenko V.G., Starovoit L.A., Sharapova Yu.V/
Key words: thoracotomy, stress and inflammation markers, multimodal analgesia, neuraxial regional analgesia, paravertebral blockage.
This paper describes the effects, which multimodal analgesia in 61 patients after thoracotomy produces on stress - reaction indicators and inflammation markers. It was found that the different methods of pain relief produced different impact on the stress and inflammation markers Neuraxial and regional anesthesia techniques provided an effective anti-inflammatory protection, but appropriate stress control was possible by multimodal concept of using narcotic analgesics. Prolonged paravertebral blockage introduced in the complex multimodal analgesia is relevant.
УДК: 617.55:616.94]-03688-037 Федоров В.Ю.
РОЛЬ ПРОКАЛЬЦИТОНІНУ В ДІАГНОСТИЦІ АБДОМІНАЛЬНОГО СЕПСИСУ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Раннє виявлення абдомінального сепсису є надзвичайно важливим способом зниження летальності. Діагностика початкових етапів розвитку абдомінального сепсису на основі визначення клініко-лабораторних критеріїв залишається складною і остаточно не визначеною. В останні роки активного застосування набули біомаркери септичного запалення, що дозволяють швидко і достовірно верифікувати абдомінальний сепсис. Одним із таких біомаркерів є прокальцитонін. Метою до^ідження стала оцінка прокальцитоніну у плазмі крові в діагностиці абдомінального сепсису. Проаналізовано результати лікування 60 хворих із гострою хірургічною абдомінальною патологією, оперованих у 2015 році. У 24 хворих (40±6,3%) діагностовано абдомінальний сепсис. У пацієнтів із гострою хірургічною абдомінальною патологією ускладненою абдомінальним рівень прокальцитоні-ну достовірно вищий. Прокальцитонін вірогідно залежить від локалізації джерела септичного процесу в черевній порожнині та від тяжкості абдомінального сепсису.
Ключові слова: гостра хірургічна абдомінальна патологія, абдомінальний сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок, прокальцитонін
Вступ
Сепсис всупереч всій історії розвитку світової хірургії дотепер залишається однією з найбільш гострих і не вирішених проблем [1,2]. Останні клінічні дослідження показали, що число хворих із абдомінальним сепсисом (АС) та летальність залишаються високою і складають від 30% до 90% [3-8]. Рання діагностика АС є надзвичайно важливим способом зниження летальності у цих хворих [3]. Діагностика початкових етапів розвитку АС на основі визначення клініко-лабораторних критеріїв залишається складною і остаточно не визначеною.
Серед шкал, які найчастіше застосовують для оцінки тяжкості стану, особливе місце займають APACHE (Acute Physiological and Chronic Health Evaluation) I-III, SAPS (Simplfied Acute Physiological Score), SOFA (Sepsis-related Organ Failure Assessments Score Sequential Organ Failure Assessment), MODS (Multiple Organ Dysfunction Score), та MIP (Mannheim Peritonitis Index) [ 9-10 ]. Названі шкали не отримали достатнього розповсюдження в клінічній практиці через те що більшою мірою оцінюють ефективність проведеного лікування та тяжкість стану хворого. Їх інформаційна чутливість в ранній діагностиці АС є недостатньою. В останні роки активного застосування набули біомаркери септичного запалення, що дозволяють швидко і достовірно верифікувати Ас. Ефективність цих біомаркерів підтверджено багатьма дослідженнями [11-15]. Одним із таких біомаркерів є прокальцитонін (ПКТ) - що
є попередником гормону кальцитоніну. Авторами виявлено підвищені рівні ПКТ у хворих із бактеріальною інфекцією [11]. Сучасні дослідження показали, що підвищена концентрація ПКТ в плазмі крові, обумовлена розвитком тяжкого сепсису та септичного шоку [12]. Метою до^ідження стала оцінка ПКТ у плазмі крові в діагностиці АС.
Матеріали і методи Проаналізовано результати лікування 60 хворих, оперованих у хірургічних відділеннях лікарні швидкої медичної допомоги та Львівської ОКЛ у 2015 році з гострою хірургічною абдомінальною патологією. Вік пацієнтів знаходився в межах від 22 і до 85 (середній 48,78±2,33) років. Незначно переважали чоловіки - 32 (53,33 %). Усі пацієнти були госпіталізовані в ургентному порядку, в середньому на 3,11 ±0,62 добу від перших проявів захворювання. Загально клінічними (аналіз скарг та анамнезу захворювання, об'єктивне обстеження), лабораторними (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові), інструментальними (відеолапароскопія) та променевими (УЗД, рентгенографія живота, КТ) методами було діагностовано: гострий холецистит (ГХ) - 27 (45%) , гострий панкреатит (ГП) - 20 (33,3%), гострий апендицит (ГА) - 5 (8,3%), перфораційну виразку шлунка або 12-палої кишки (ПВ) - 3 пацієнтів (5%). Померли 5 хворих (післяопераційна летальність - 8,3%). Основною причиною смерті визнано поліорганну недостатність, тяжкий сепсис. У 24 (40%)
