CC BY
13
УДК 636.2:612.621.9
Шаран М. М., ® кандидат бюлопчних наук, тт [email protected] 1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
Шаловило С. Г., доктор сшьськогосподарських наук, професор, [email protected] Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт
Iм. С. З. Гжицького
ВПЛИВ РАННЬО1 СТИМУЛЯЦП СТАТЕВОГО ДОЗР1ВАННЯ ТЕЛИЦЬ
НА ПРИЖИВЛЕННЯ ТРАНСПЛАНТОВАНИХ ЕМБР1ОН1В
Наведено результати вивчення впливу ранньог стимуляцп статевого дозргвання телиць на приживлення трансплантованих ембрюшв. Встановлено, що застосування гонадотротну сироватки жеребних кобил, купруму, цинку, кобальту, йоду, втамшв А, D, Е у 12-м1сячному вщ1 прискорюе розвиток репродуктивних оргашв, формуе регулярт статев1 цикли, що дае можливють ¡нтенсивтше використовувати рецитент1в у технологи трансплантацп ембрюшв
Ключовi слова: телиця, стимулящя, статеве дозргвання, трансплантац1я, ембрюн
Вступ. Важливе теоретичне i практичне значення у впровадженш трансплантацп ембрюшв у практику скотарства мае зясування ролi окремих чинниюв, яю впливають на !х приживлення у рецишенив. Сучасна технолопя забезпечуе приживлення трансплантованих ембрюшв у телиць-рецишенив 50 %, в той же час заплщнення телиць вщ першого оЫменшня — 75-85 %. Рядом авторiв досягнуто суттевих результат у цьому напрямку, однак проблема тдвищення приживлення ембрюшв залишаеться надзвичайно важливою i потребуе додаткових дослщжень [1-3].
Фiзiологiчний стан телиць потенцшних рецишенив ембрюшв ввдграе важливу роль у результативност трансплантацп ембрiонiв. Вiдомо, що в першу охоту якють дозрших яйцеклiтин значно менша, нiж тд час другого чи третього еструсу. Бшьша кратнiсть прояву статевих ци^в зумовлюе кращий розвиток органiв розмноження (яечниюв i матки) i значною мiрою впливае на здатнiсть оргашзму самок до вiдтворення.
Затримка прояву першо! статево! охоти зумовлена перш за все недостатньою секрецiею гормошв — гонадотропiнiв гiпофiзу. Незадовiльнi умови утримання, вирощування та живлення ремонтного молодняку призводить до порушень утворення ядерними структурами гшоталамуса стимулюючого фактору гiпофiзарноl дп — рилiзинг фактору стосовно видiлення ЛГ та ФСГ. Тому думка бшьшосп дослiдникiв е однозначною, що для стимуляцп статево! функцп тварин необхщно застосовувати гормональнi препарати [4].
® Шаран М. М., Шаловило С. Г., 2010
361
У зв'язку з цим метою дослщжень було вивчити вплив ранньо! стимуляци на розвиток i функцюнування репродуктивних оргашв телиць.
Матер1ал 1 методи. У ДГ "Гряда" були вiдiбранi телицi укра!нсько! чорно-рябо! породи вiком 12-13 мюящв i сформовано 3 групи по 21 голови. Тварин контрольно! групи утримували на господарському рацюш, збалансованому за основними показниками. Телицям 1 дослщно! групи iн'eктували гонадотропiн сироватки жеребних кобил (ГСЖК - 500 1.О.) + iнсолвiт (3 мл). Тваринам 2 дослщно!' групи ш'ектували ГСЖК (500 1.О.), згодовували премкс (купрум, цинк, кобальт, йод, в^амши А, D, Е) й оргашзовували щоденний моцiон. Протягом перiоду вирощування телиць проводили спостереження i фжсацш статевих циклiв до досягнення тваринами 18-мюячного вiку.
При постановцi тварин на дослщ i в першу лютеальну фазу пiсля введення вказаних препарата у пщдослщних телиць вдабрали проби кровi для бiохiмiчних дослщжень. У кровi визначали вмiст загального холестеролу, каротину, вiльних SH-груп, загальну кiлькiсть iмуноглобулiнiв, активнiсть АлАТ i АсАТ, концентрацiю естрадiолу i прогестерону. Крiм того, при постановцi на дослщ i в першу лютеальну фазу провели забш телиць по 3 голови з кожно! групи ввдбрано проби тканин органiв розмноження (матка, яечники) для бiохiмiчних та пстолопчних дослiджень. Одержаний матерiал готували за певними методиками вiдповiдно до майбутшх аналiзiв i визначали: вмют розчинних бiлкiв, фосфору нукле!нових кислот, глжогену, вiльних сульфгiдрильних груп, кшьккть ДНК i РНК.
При досягненш телицями 18-мiсячного вiку !м синхрошзували статевий цикл дворазовим введенням ремофану з штервалом 11 днiв. На 7-й день синхрошзованого статевого циклу провели ректальне дослiдження статевих оргашв, за результатами якого трансплантували деконсервоваш ембрiони.
Результати дослщження. В результат спостереження за пiддослiдними тваринами протягом !х вирощування встановлено: кратнiсть приходу телиць в охоту в 1 дослщнш груш становила 4,4, у другш — 4,5, що, вщповщно, на 17,6 % i 19,2 % бшьше, нiж у контрольнш групi.
Проведеними бiохiмiчними дослiдженнями кровi встановлено, що при постановцi на дослщ суттевих розбiжностей мiж групами тварин не встановлено. Рiвень дослщжуваних показникiв у кровi тварин був у межах фiзiологiчно! норми, а рiзницi у них мiж групами телиць — у межах середньо! арифметично! похибки.
1н'екщя ГСЖК та згодовування купруму, цинку, кобальту, йоду i в^аммв А, D, Е телицям у 12-мюячному вiцi значно збiльшило вмкт загального холестеролу, iмуноглобулiнiв, вiльних SH-груп, каротину та активнiсть АлАТ i АсАТ у кровi в першу лютеальну фазу, що свщчить про штенсифжацш основних обмiнних процесiв в оргашзм^
Рiзниця у концентраци прогестерону i естрадiолу в кровi мiж 2 дослiдною i контрольною групами була вдвiчi бiльшою порiвняно з 1 дослщною групою тварин. Так, рiвень прогестерону i естрадiолу у кровi тварин 2 дослщно!' групи був вищий вiдповiдно на 35,5 % i 36,6 %, шж у
362
контрольних телиць, в той час як рiзниця мiж 1 дослщною i контрольною групами становила, вщповщно, 15,1 % i 14,5 % (табл. 1).
Таблиця 1
Концентращя стеро'вдних гормошв у кров1 телиць у першу лютеальну фазу, _М±т, п=5_
Гормони Одинищ вим1ру Групи тварин
контрольна 1 досл1дна 2 досл1дна
Прогестерон пг/мл 18,6±1,95 21,3±2,04 25,4±1,86
Естрадюл-17р нг/мл 1,72±0,15 1,98±0,18 2,33±0,21
Це тдтверджуеться морфометричними дослiдженнями, згщно з якими маса матки у телиць 1 i 2 дослщних груп зросла вiдповiдно на 28,4 % (р<0,05) i 35,4 % (р<0,05), а маса яечникiв — ще бiльше: вiдповiдно на 47,0 % (р<0,01) i 78,7 %. Аналопчно збiльшилася кiлькiсть маткових залоз, висота епiтелiю маткових залоз та ендометрш, що чiтко простежуеться на пстолопчних препаратах.
На гiстологiчному препаратi телищ дослщно! групи матковi залози потовщеш видовжено! овально! форми, часто звивиси, залозистий епiтелiй дiлиться (рис. 1 Б). Матковi залози телицi контрольно! групи значно меншi за розмiрами, кругло! форми (рис. 1 А).
Рис. 3.21. Матков1 залози телиць (х 200):
А — контрольно! i Б — дослщно! груп
Бiохiмiчними дослiдженнями тканин органiв розмноження тдтверджено позитивну стимулюючу дiю ГСЖК у поеднаннi з вiтамiнами А, D, Е та мiкроелементами на обмшш процеси в матцi i яечниках телиць. Зокрема, встановлено значне тдвищення вмiсту всiх дослiджуваних показниюв у матцi та яечниках у першу лютеальну фазу, а за концентращею вшьних SH-груп, глiкогену i каротину рiзницi мiж дослiдними i контрольною групами були статистично вiрогiдними (р<0,05) (табл. 2).
Аналогiчнi розбiжностi мiж групами тварин встановлено i за бiохiмiчними показниками стiнки матки, де встановлено вiрогiдно бiльшi значення вмкту вiльних SH-груп, глiкогену i каротину у дослiдних групах.
363
Отже, введення стимулюючих препарата дае можливкть активiзувати ендокринну функцш всього органiзму та тдвищити його фiзiолого-бiохiмiчний статус.
Таблиця 2
БшхЬпчш показники яечннкш телиць у першу лютеальну фазу, М±т, п=3
Показники Одинищ вим1ру Групи тварин
контрольна 1 дослщна 2 дослщна
Розчинш бшки г% 20,6±1,33 20,9±1,42 21,3±1,63
ДНК мг% Р 21,2±1,95 22,2±2,37 22,4±2,55
РНК мг% Р 76,5±9,18 93,3±8,65 88,4±7,91
Вшьт 8И-групи мкг/мл 1028,4±102,3 1482,2±109,2 * 1533,3±118,5 *
Глжоген мг% 2254,0±144,5 2812,0±163,3 * 2864,5±155,4 *
Каротин мкг/г 73,5±8,67 105,1±9,45 * 108,2±10,34 *
Позитивна дiя ранньо! стимуляци статевого дозрiвання статевих органiв телиць пщтвердилася дослiдженням функцiонального стану репродуктивних оргашв у 18-мiсячному вiцi пiд час трансплантаци ембрiонiв. Результати ректального дослщження пiддослiдних тварин показали, що кшьккть телиць з функцiонально активним жовтим тшом у 1 i 2 дослщних групах становила 66,7 % i 73,3 %, що, вiдповiдно, на 13,4 % i 20,0 % бшьше, нiж у контрольнiй (табл. 3). Шсля проведення нехiрурriчноl пересадки ембрюшв рiвень приживлення у 1 дослщнш групi становив 50,0 %, у 2 дослщнш групi — 54,5 %, що, вщповщно, на 12,5 % i 17 % вище, нiж у контрольних тварин.
Таблиця 3
Показники трансплантаци ембршшв у телиць пiсля стимуляци статевого
дозрiвання
Показники Групи тварин
контрольна 1 дослщна 2 дослщна
Кшьшсть тварин, п 15 15 15
Виявлено тварин жовтим тшом, п-% 8-53,3 10-66,7 11-73,3
Пересаджено ембрюшв, п 8 10 11
Виявлено тшьних телиць, п 3 5 6
Приживлювашсть, % 37,5 50,0 54,5
Таким чином, стимуляцiя статевого дозрiвання телиць прискорюе розвиток репродуктивних оргашв, формуе регулярш статевi цикли, що дае можливкть iнтенсивнiше використовувати рецишенив у технологи трансплантаци ембрюшв.
Висновки:
1.1н'екщя ГСЖК та шсолыту, згодовування купруму, цинку, кобальту, йоду, в^аммв А, D, Е пщвищуе вмiст загального холестеролу, iмуноглобулiнiв, вшьних SH-груп, каротину та активнiсть АлАТ i АсАТ у кровi в першу лютеальну фазу, що свщчить про штенсифжацш основних обмiнних процеЫв в органiзмi.
364
2.Пщ впливом ранньо! стимуляци статевого дозрiвання телиць BiporwHO зростае вмкт вшьних SH-груп, глжогену i каротину у яечниках i стiнцi матки тварин та концентращя прогестерону i естpадioлу в кров^ що вказуе на пiдвищення функцюнально! активнoстi статевих opганiв.
З.Застосування комплексу стимулюючих засoбiв телицям у 12-мючному вiцi пiдвищуe кiлькiсть pеципieнтiв з функцюнально активним жовтим тшом була на 13,4-20,0 %, а приживлювашсть трансплантованих ембрюшв — на 12,5-17 %.
Л1тература
8. Сергеев Н. И. Руководство по трансплантации эмбрионов крупного рогатого скота / Сергеев Н. И., Решетникова Н. М., Абилов А. И. и др. // Дубровицы, 2008. — 115 с.
9. Gouveia Nogueira M. F. Embryo recovery and pregnancy rates after the delay of ovulation and fixed time insemination in superstimulated beef cows / Gouveia Nogueira M. F., Barros B. J., Teixeira A. B., Trmca L. A., D'Occhio M. J., Barros C. M. // Theriogenology.— 2002. — V. 57(6) — P. 1625-1634.
10. Spell A. R. Evaluating recipient and embryo factors that affect pregnancy rates of embryo transfer in beef cattle /Spell A. R., Beal W. E., Corah L. R., Lamb G. C. // Theriogenology. — 2001. — V. 56(2). — P. 287-297.
11. Косенко М. В. Вщтворення молочного пoгoлiв'я / Косенко М. В., Чухрш Б. М., Чайковська О. I. // Львiв: Укра!нсью технологи, 2005. — 227 с.
Summary M. Sharan, S. Shalowylo EFFECT OF EARLY STIMULATION OF PUBESCENCE HEIFER ON EMBRYO TRANSPLANT IMPLANTATION
The results of studying the impact of early stimulation ofpubescence in heifer on embryo transplant implantation. Stated that use of Pregnant Mare Serum Gonadotropin (PMSG), copper, zinc, cobalt, iodine, vitamins A, D, E in 12-month age accelerates the development of reproductive organs, forms regular sexual cycles, allowing more intensive use of technology in transplant recipients embryos
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2010
365
