CC BY
20
76
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2007
фальные функции, способствует более быстрому восстановлению адекватного спонтанного дыхания, улучшает уровень сознания и нормализует акт глотания. Применение способа позволяет уменьшить количество нейродистрофических осложнений и улучшить общий исход заболевания.
Досввд використання мошторингу внутр1шньочерепного тиску у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою
Дзяк Л. А., Зорш М. О., CipKO А. Г.
Дтпропетровська державна медична aKadeMin, Дтпропетровська обласна клiнiчнa лшарня iM. I.I. Мечникова, пл. Жовтнева 14., Дтпропетровськ, 49005, 8-0562-7135113, [email protected]
Мета. Провести анал1з ефективност та безпеч-носл використання мошторингу внутршньочерепно-го тиску (ВЧТ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ).
Матер1али та методи. Проведено анал1з ефек-тивност використання мошторингу ВЧТ у 20 хворих з ТЧМТ, що знаходились на лшуванш у вщдшенш нейрореашмацп Дншропетровсько! обласно! клМчно! лшарш в 2006—2007 роках. Мошторинг ВЧТ проводили хворим з оцшкою 4—7 бал1в за шкалою ком Глазго та наявшстю патологи на комп'ютерних томог-рамах (гематоми, вогнища забою). Вим1рювання ВЧТ проводили паренх1матозними (14 випадюв) та вентри-кулярними (6 випадюв) датчиками на моштор1 Brain Pressure monitor (Spiegelberg, Hamburg, Germany). Дана система мошторингу взноситься до пневматич-них систем вим1рювання ВЧТ. Система складаеться з резервуару, що заповнений повггрям (об'ем 0,05 — 0,1 мл) та з'еднаний з електронним перетворювачем за допомогою пол1уретаново! трубки. Перетворювач тиску, процесор i компресор штегроваш в моштор вим1рювання ВЧТ. Слiд вiдзначити одну з позитив-них властивостей моштору — щогодинне автома-тичне калiбрування нульового тиску у вiдповiдностi з атмосферним тиском. Автоматичне калiбрування при включенш дозволяе також вiд'Gднувати датчик вщ монiтору (наприклад при транспортуванш хворого). За допомогою штерфейсу RS232 монiтор ВЧТ з'еднували з персональним комп'ютером, що дозволяло вiзуально оцiнювати форму хвилi, збер^ати i опрацьовувати отриманi данi.
Результати та ix обговорення. При вщсутноси технiчних труднощiв встановлювали вентрикулярнi датчики, що дозволяло не тшьки вимiрювати ВЧТ, але й проводити корекцш при його зростаннi. Слiд зазначити, що будова вентрикулярного датчика дозволяе вимiрювати ВЧТ iнтрапаренхiматозно. Паренхiматознi датчики встановлювали при наяв-ностi вузьких шлуночюв мозку, що були здавлеш та змiщенi внаслiдок вираженого набряку мозку. У хворих з внутршньочерепними гематомами та кон-тузiйними вогнищами, що пiдлягали видаленню, встановлення датчика проводили першим етапом, що дозволяло контролювати ВЧТ шд час операцп, визначати декомпресiйний ефект кожного з етапiв операцп та вые! операцп в щлому. Лiкування 17 хворих включало ранню евакуацш гематом та кон-тузiйних вогнищ, що зумовлювали стиснення мозку та об'емний вплив на нього.
Корекщя внутршньочерепно! гшертензп в шс-ляоперацiйному перiодi була основана на двох принципах: дп вiд простого до складного та чггкому обгрунтуванш кожного кроку зростання агресивносл штенсивно! терапп. За рахунок шдняття головного кiнця, усунення причин, що порушують венозний вщтш iз порожнини черепу, боротьби з гшертер-мiею, усунення рухового збудження та судомних проявiв, пiдтримання адекватного церебрального перфузшного тиску, пiдтримання адекватно! окси-генацп, усунення гшеркапнп, в бшьшосл випадкiв вдавалося нормалiзувати ВЧТ. Якщо перелiченi компоненти штенсивно! терапп не призводили до нормалiзацil ВЧТ, проводили контрольне КТ-дослiдження для виключення вщстрочених гематом i вогнищ забою, та застосовували наступш методи: при наявност вентрикулярного датчику проводили парщальне виведення лiквору в стерильну закриту систему; болюсне введення маштолу; помiрну гшер-вентиляцiю. Якщо, незважаючи на вказаш заходи, ВЧТ залишався високим чи наростала дислокацiйна симптоматика, використовували бшьш агресивнi методи: барбггуровий наркоз, декомпресiйну краню-томiю.
Тривал^ть монiторингу ВЧТ становила вiд 4 до 14 дiб. Датчик видаляли при позитивнш динамiцi в невролопчному станi хворого, позитивнiй динамiцi за результатами контрольного КТ-дослщ-ження та показниках ВЧТ на протязi 24 годин менше 20 мм. рт. ст.
При застосуваннi паренхiматозних та вентри-кулярних датчикiв жодного випадку шфекцшного чи геморагiчного ускладнення вщзначено не було. Також не спостертали випадкiв самостiйного вида-лення датчика, пошкодження балону чи катетеру.
Висновки. Використання вентрикулярних та паренхiматозних датчиюв для монiтору Brain Pressure monitor (Spiegelberg, Hamburg, Germany) — ефективний i безпечний метод контролю ВЧТ у хворих з ТЧМТ.
Вплив раннього ентерального i парентерального харчування на переб^ посттравматичного перiоду у хворих з важкою ЧМТ
Фрончко В. П., Колихан В. П., 1ванюшко В. Л., Вознюк В. Л.
Луцька мкька клiнiчнa лшарня, м. Луцьк, 43025, пр. Вiдpоджeння, 13, тел. 5-25-61, е-mail: cholm@ua. fm
При важюй ЧМТ летальшсть пов'язана не лише з пошкодженням нервових структур, але й з уск-ладненнями, що розвиваються на фош виражено! бшково-енергетично! недостатностг
Метою роботи е обгрунтування дощльноси i необхщноси застосування раннього ентерального i парентерального харчування у хворих з важкою ЧМТ, вивчення впливу на невролопчний прогноз, летальшсть чи довгострокове виживання i яюсть життя.
Матерiали та методи. Обстежено 28 хворих з важкою ЧМТ. Серед них 24 (85,7 %) — чоловши, 4 (14,3 %) — жiнки. Вiк вщ 19 до 45 рокiв. У вах пащен-тiв дiагностовано важку ЧМТ, забш головного мозку важкого ступеня. В залежностi вiд типу живлення
Мгждисциплгнарнг аспекти оцгнки якостг життя хворих
77
хворих подшено на: основну (13 oci6) i контрольну (15 oci6) групи. ПацiGнти основно! групи отриму-вали ранне зондове ентеральне (сушшшю Берламiн) i парентеральне (Амшоплазмаль Е 10 %, Coрбiлакт, Лшофундин 10 % МСТ/МЛТ, Глюкоза 10 %) хар-чування. Xвoрi контрольно! групи отримували лише Берламш.
Тяжюсть стану хворих oцiнювали за шкалою Hunt-Hess, стан cвiдoмocтi за ШКГ, вираженicть неврoлoгiчних рoзладiв за шкалою Всесв^ньо! Федерацп нейрoхiрургiчних товариств. Наслщки ЧМТ oцiнювали за шкалою на^дгав Глазго. Критерп oцiнки враховували фiзичний, неврoлoгiчний i по-ведiнкoвий стан пащента.
Результати та ix обговорення. На момент виписки iз стацюнару лише у 15,3 % пащенлв основно! та 6,7 % хворих контрольно! групи спостертався незначно виражений невролопчний дефект. 33,3 % пащентав контрольно! групи i 23 % пащентав основно! випиcанi з тяжкими функцюнальними розладами, що в подальшому може завершитись cтiйким вегета-тивним станом або поступовим покращенням. Пoмiрнi функцioнальнi розлади зафiкcoванi у 30 % хворих основно! i 20 % контрольно! груп.
Летальшсть в основнш групi склала 30,77 %, в контрольны — 40 %.
Висновки: застосування раннього ентерального i парентерального харчування у хворих з важкою ЧМТ е виправдане, осюльки дозволяе адекватно проводити бшково-енергетичну кoрекцiю, зменшуе летальшсть, покращуе якicть життя у вщдаленому перioдi.
Neurostimulation for patients in vegetative state
Tetsuo KANNO
Fujita Health University, Japan, Address: 1-98, Dengakugakubo Kutsukake-cho, Toyoake Aichi 470-1192, JAPAN TEL+91-562-93-9253 FAX+91-562-93-3118 E-mail: [email protected]
We have developed a new treatment for patients in vegetative state since 1986. Dorsal column stimulation had been used for the treatment of spasticity, motor disorders, epilepsy, etc. We first used this stimulation for the treatment of spasticity, but during that treatment we accidentally found this stimulation to increase the activity and cognition of these patients. It led to the usage of similar stimulation for a treatment of vegetative state.
The neurostimulation was performed in 214 cases so far, all of which satisfied the definition of the persistent vegetative state (awake, but no cognition, at least more than 3 months). Out of these cases, 25 % resulted in excellent response, 52 % resulted in a positive and in 22 % — the treatment was non-effective.
Available data show a spontaneous recovery rate from vegetative state around 5 %. Our long-term results surely indicate a better outcome than the natural course.
There have been several basic studies regarding the action mechanisms of the stimulation, such as the increase of y-CBF, the enhancement of catecholamine metabolism, increase of the acetylcholine, etc. by the stimulation.
The clinical indications for stimulation in vegetative state are focsed on those case, where more favorable results can be observed, as in a condition of traumatic origin, young patients, absence of large low density areas on CT, and a y-CBF more than 20ml/ min/ 100gm. According to these characteristics, the severity in persistent vegetative state cases can be graded, although all of them satisfy the common clinical definition completely. We are now trying to make a grading of PVS according to the y-CBF, CT image and Tensor imaging of the limbic system.
The data and the cases will be shown.
Хирургический доступ к внутрижелудочковым менингиомам головного мозга
Кариев М. Х., Алимов Р. А., Алимов Д. Р.
Республиканский Научный Центр
Нейрохирургии МЗРУз. 100000, Ташкент, ул. Каблукова 5, (+99871) 1341585, kariev@bcc. com. uz
Внутрижелудочковые менингиомы считаются довольно редким заболеванием и составляют 0,5—4,5 % всех менингиом. В виду того, что внутрижелудочковые менингиомы в большинстве случаев доброкачественны и резистентны к лучевой и химиотерапии, основной метод их лечения — хирургическое удаление.
Данному заболеванию обычно подвержены лица преимущественно старше 30 лет, причем женщины — в 2 раза чаще мужчин. Появление неврологической симптоматики, как правило, обусловлено вентрикуломегалией вследствие окклюзии ликворо-проводящих путей либо в результате воздействия опухолевого узла на прилежащие зоны мозга.
Медленный рост менингиом объясняет часто длительный бессимптомный анамнез даже при опухолях больших и гигантских размеров.
Точный топический диагноз, исходную зону роста, размеры, васкуляризацию опухоли и ее взаимоотношения с прилежащими анатомическими образованиями позволяют установить КТ-, МРТ-, и МР-ангиография.
Материалы и методы. В нашей клинике в период с 2000 по 2006г. прооперированны 134 больных с интравентрикулярными менингиомами, из которых значительная часть расположена в области боковых желудочков. 63 больным применяли подход к опухоли через верхнюю теменную область. Преимуществами этого доступа низкий риск развития зрительных нарушений в послеоперационном периоде. 34 больным проводили трепанацию затылочной доли при гигантских менингиомах бокового желудочка, распространяющихся в задний рог. У этих больных отмечалось гомонимная гемианопсия. К менингиомам, расположенным в области переднего рога бокового желудочка 37 больным проводили фронтальный доступ.
Результаты и обсуждение. Послеоперационное внутрижелудочковое кровотечение — наиболее грозное осложнение, способное привести к гибели больного. Кровотечение обусловлено недостаточным контролем за состоянием гемостаза в ходе операции, нарушением венозного дренажа, следствием чего может явиться инфаркт перифокальной зоны и кровоизлияние в ложе удаленной опухоли.
