CC BY
17
2. Ткач О.В. Регюнальш np0CT0p0B0-eK0H0Mi4Hi системи: сучасний стан та перспективи розвитку : монографiя / О.В. Ткач, Н.А. Мжула. - Львгв : Вид-во Львгв. 1РД НАН Украши, 2012. - 236 с.
3. Костишин О.О. Еколого-екожмчт засади рацiонального землекористування в реп-ональних господарських системах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О.О. Костишин. - Львш : Вид-во Львш. НАУ, 2012. - 20 с.
Шевченко Г.С. Теоретико-методологические основы эколого-эконо-мической конкурентоспособности регионов
Раскрыто содержание теоретико-методологических основ эколого-экономической конкурентоспособности регионов. На этом основании обоснованы возможности понимания эколого-экономической конкурентоспособности регионов в контексте обеспечения сбалансированного функционирования экологических систем, безопасного хозяйствования с одновременным совершенствованием структуры хозяйственных органов.
Ключевые слова: эколого-экономическая система, системный подход, сравнение эколого-экономических систем конкурентоспособности регионов.
Shevchenko G.S. Theoretical methodological principles of ecological economic competitiveness of regions
Maintenance of theoretical methodological principles of ecological economic competitiveness of regions is exposed. Possibilities of understanding of ecological economic competitiveness of regions are grounded in the context of providing of the balanced functioning of the ecological systems, safe manage, with the simultaneous improvement of structure of economic organs.
Keywords: ecological-economic system, approach of the systems, comparison of the ecological-economic systems of competitiveness of regions.
УДК 630481.351:614.841 Доц. А.Д. Кузик, д-р с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльтст1
ВПЛИВ РАД1АЛЬНИХ I ЛАТЕРАЛЬНИХ ПОТОК1В НА ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 Л1СОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Дослщжено вшив радiальних i латеральних геопотоюв на пожежну небезпеку ль сових насаджень. Потоки енергн та речовини забезпечують зростання рослин, i форму-вання просторово! структури лку. Лкове середовище ослаблюе !х дiю. Але радiалi та латералi впливають на пожежонебезпечш властивостi опаду i шдстилки, що встановле-но на шдставi результатiв експериментальних дослщженъ пожежно! небезпеки в люо-вих насадженнях Малого Полюся, якi належать до рiзних типiв лiсорослинних умов, з урахуванням сонячно! радiащí, опадiв, випаровування, фшьтрацн та вiтру.
Ключовi слова: лкова пожежа, пожежна небезпека, радiалi, латерал^
Постановка проблеми. Лiс взаeмодie з навколишшм середовищем через радiальнi та латеральш потоки речовини i енергп [1]. Фiзичнi аспекти тако! взаемодп описано у роботi [2] Радiальнi потоки або радiалi (сонячна радiацiя, опади, висхiднi та низхiднi потоки повггря) та латеральнi горизонтальнi повгг-рянi потоки впливають не лише на розвиток фиоценозу, але й на його пожежну небезпеку, про що вже йшлося в робоп [3]. Наслвдком !х впливу на живий лко-вий горючий матерiал е його зростання, формування горизонтально!' та вертикально!' структури лкового середовища. На опад i лкову пiдстилку радiалi i ла-тералi чинять вплив, результатом якого е !х вологiсть i мiнералiзацiя. У цьому випадку средовище лiсу частково впливае на iнтенсивнiсть радiальних та латеральних потоюв, зазвичай, ослаблюючи !х дiю. Отже, мiкроклiматичнi умови
п1д наметом е насл1дком дп рад1алей 1 латералей та 1стотно залежать в1д породи дерев. М1крокл1матичш досл1дження у л1с1, описаш в [4-6], виявляють вщмш-ност1 температури, вщносно! вологосп повггря, швидкосп в1тру, зволоження, шсоляцп та шших параметра шд наметом деревостану та на вщкритому простор!, як1 зумовлюють формування пожежонебезпечного стану лку. У робоп [6] отримано лМйну регресшну залежнкть м1ж температурою повггря всередиш лку 1 на ввдкритому просторг Результати вишрювання температури, вологосп пов1тря та осв1тленост1 у кронах 1 тдкроновому простор! сосни, берези, вшьхи та дуба описано в робота [5]. Вони вказують на в1дмшност1 ослабления рад1алей 1 латералей, зумовлеш породою дерев, формою крон та 1ншими особливостями. Тому дослщження впливу рад1альних 1 латеральних потоюв на пожежну небез-пеку лк1в е актуальними.
Метою роботи е досл1дження процейв формування пожежонебезпечного стану наземного горючого матер1алу шд впливом рад1алей 1 латералей у лко-вих насадженнях Малого Полкся.
Прилади i методи. Пожежонебезпечш властивосп лково! шдстилки визначали за розробленим авторським методом на основ1 описаного в нормативному документ! [7]. На 11 поверхш видшяли мшродшянку розм1ром 15x15 см, яку для уникнення неконтрольованого поширення вогню лковою шдстилкою вщокремлювали видаленням горючого матер1алу. На поверхш шд-стилки розташовували та шдпалювали джерело займання - гексаметилтетрамш масою 4±0,1 г. Пожежну небезпеку наземного шару шдстилки ощнювали за да-аметром 11 вигоряння та вологктю. Вологкть грунту 1 верхнього шару шдстилки визначали електронним вологом1ром МГ-44, а стушнь пожежонебезпеки за вологктю - в1дпов1дно до роботи [8] (див. табл.). Температуру, ввдносну волопсть пов1тря та швидккть виру вимрювали електронною метеостанщею Kes/rel 4000. Освилешсть визначали за допомогою люксметра СТ-1330В. Температуру грунту визначали за допомогою комбшованого приладу КС-300В.
Досл1дження проводили на 42 пробних дшянках (по 3 на кожнш з 16 пробних площ, лк1вничо-таксащйш характеристики яких наведено в табл.).
Табл. Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостатв на пробних площах у Малому
№ з/п Люництво | Квартал || 1 — о "Й к к н Породний склад К-сть дерев на 0,25 га к и о & и в >К § 1 £ ги § о .3 ч Середня II висота, м Ц Абсолютна повнота, м2/га Вщносна повнота
1 Верблянське 53 6 С3ГДС 8Сз1Дз1Чрз+Гз, Чш 152 100 36,9 30 40,78 0,87
2 Верблянське 54 11 С4Влч 6Влч4Дз+Сз, Яс 112 85 36,9 28 30,36 0,75
3 Верблянське 14 20 В5бС 9Сз1Дз 108 90 32,4 33 33,83 0,74
4 Верблянське 14 2 В3ДС 10Сз+Дз, Влч, Бп, Грз 212 70 31,6 28 47,50 0,95
5 Бродiвське 52 9 Д2гбД 9Бкл+Клг, Кля, Сз 280 70 21,3 28 40,21 0,92
6 Бродiвське 52 2 В2ДС 10 Сз од Бкл, Гз, Дз 280 70 23,7 28 48,39 1,01
7 Лiсорозсадник 7 3 В3ДС 8Сз2Гз 176 81 55,4 30 55,40 0,99
8 Лiсорозсадник 7 4 С2ГДС 8Сз1Гз+Клг, Кля, Чш, Вшз 196 110 45,4 31 43,54 0,92
9 Верблянське 14 11 В4ДС 10Сз+Дз 200 45 23,2 18 32,31 0,87
10 Бабичiвське 31 5 ^Влч 9Влч+Дз, Клг, Лпш 460 75 18,5 30 43,85 1,00
11 Бабичiвське 30 16 ^3гД 5Влч2Гз 1 Дз 1 Клг 1 Бп +Яз 328 35 24,6 23 20,94 0,63
12 Нивицьке 41 22 А2С 6Сб+4Сз 168 60 21,1 25 20,41 0,43
13 Нивицьке 40 7 А3С 10Сз од Дз, Бп 120 80 30,5 27 33,89 0,75
14 Нивицьке 36 2 А4С 10Сз од Бп 872 45 11,9 13 42,63 1,42
Викладення основного матерiалу. Радiаллю, яка найiстотнiше впливае на енергетичне забезпечення та висушування наземного горючого матерiалу, вважаемо сонячну. Фiтоценоз з вiдповiдним флористичним складом, ярусшстю, зiмкненiстю, наявнiстю вiдкритих просторiв i узлiсь ослаблюе й. Частку освгг-леностi пiд наметом на пробних дшянках порiвняно з вщкритим простором наведено на рис. 1.
I люорослинних;
Рис. 1. Частка освiтленостi тд наметом порiвняно з вiдкритим простором на
пробних дшянках
Найбшьшою е частка освггленосп дшянок тд наметом порiвняно з вщ-критим простором у соснових деревостанах з невисокою повнотою та вiдсутнiм другим ярусом або з невеликою його густотою (дш. 7-9, 25-27, 34-39). Меншою е частка освггленоси пiд наметом у мшаних деревостанах з невисокою повнотою та другим ярусом листяних порщ (дiл. 1-3, 12, 18, 24), у листяних деревостанах з невисокою повнотою (дш. 4-6, 28-30) та середньовшових одноярусних соснових насадженнях з високою повнотою (дш. 40-42). Найменше свiтла про-пускають крони мiшаних насаджень з високою повнотою та другим ярусом (дш. 10, 11, 13-17, 19-23). На бшьшосп дшянок освiтленiсть зростае iз збшь-шенням висоти над поверхнею земл1 Але, оскiльки проекц1я сонячних проме-нiв на поверхню грунту через прогалини в кронах вщбуваеться пiд деяким ку-том i перемiщуеться залежно вiд часу доби, то на дш. 7, 34, 35 та 38 на висот 0,2 м частка осв^леност е бшьшою, нiж на iнших висотах. Кожен з ярусiв зат-римуе частку сонячно! енергi'í. Ослаблення сонячних промешв здiйснюеться не лише деревами та чагарниками, але й хмарами. Загалом iнтенсивнiсть сонячно-го випромшювання залежить вiд часу доби та пори року. Вплив освггленоси на пожежну небезпеку лшово! пiдстилки виражаеться коефщентами кореляцп мiж частками освггленост на висотах 0,2; 1,0 та 1,5 м та волопстю верхнього шару лшово! пiдстилки -0,31; -0,33 та -0,32, як е значущими з рiвнем 0,05, а також з дiаметрами вигоряння пiдстилки 0,29; 0,33 та 0,28 (значущi з рiвнями 0,10; 0,05 та 0,10, вщповщно).
Зволоження наземного горючого матерiалу вiдбуваeться пiд дieю радiалi опадДв, на затримання яких впливають Ti ж елементи лДсового масиву, що i на сонячну радiаль. Але и вплив зумовлений властивДстю крон затримувати воло-гу. КДльккть води, яка потрапляе на наземний ярус зiмкненого деревостану, за-лежить вiд кiлькостi та штенсивностД опадав. За незначних опадiв наземний ярус лку шд наметом може бути сухим або менш зволоженим порДвняно з вДд-критими дДлянками мiсцевостi внаслiдок затримування води кронами дерев. Шд час затяжних та Днтенсивних опадiв вiдбуваеться значне зволоження поверхш шд кронами, оскДльки мокре листя чи хвоя не можуть утримувати великий об-сяг нагромаджено! води. Частково результатом дд1 радiалi опадав е висока воло-гкть верхнього шару шдстилки. Дослiдження на дал. 12-24 проводили шсля нетривалих опадiв дощу напередоднi, що позначилося на вологостД верхнього шару шдстилки (рис. 2). Вологкть шдстилки у листяному лДсД (дал. 12-14) зрос-ла незначно, а в соснових i мiшаних насадженнях з домшуванням сосни зви-чайно! вона була однДею з найвищих, що позначилося на зменшеннД дiаметра вигоряння, незважаючи на суборовД лкорослинш умови.
ФДльтращю води в грунт також вДдносимо до прямих радiалей, яка зале-жить вДд фДзичних властивостей грунту та структури шдстилки. Арадiаль харак-теризуе вологкть грунту, зумовлену фДзичними властивостями, якД вiдображенi в едафотопах. Значения вологостД грунту визначенi на рДзних глибинах (до 30 см). У борових умовах iнтенсивна фшьтращя сприяе швидкому висиханню поверхнi шдстилки шсля припинення дощу. Цьому сприяе i погане змочування опаду хвойних порДд. Пiщанi грунти не нагромаджують воду, тому 1х вологкть зменшуеться з глибиною (дал. 34-41). Така ж закономiрнiсть притаманна субо-ровим (дал. 9, 19, 25-27) та ДнодД сугрудовим (дал. 1, 3) умовам.
Але бДльшостД сугрудових i грудових умов властива тенденцiя до зрос-тання вологостД грунту з глибиною (дал. 4-6, 22-24, 13-15, 28-30 i 32). Вважаемо, що зростання вологостД з глибиною на дал. 16-18, 20 та 21 суборових тишв зу-мовлене Днтенсивним перебiгом фiльтрацiйних процесiв, пДсля завершення яких встановиться зворотна тенденцiя. Спадання вологостД грунту зД зростанням гли-бини на дДлянках грудових тишв також зумовлене невеликими опадами напере-доднД дослДджень пДсля тривало! сухо! погоди, але через повшьшшу поршняно з суборовими умовами фшьтращю максимум вологостД зафДксовано на рДвнД 510 см. ФДльтращя грунтДв сповДльнюеться Дз зростанням трофностД через змДну 1х фДзичних властивостей та перенасиченкть вологою. ПДд час фшьтраци части-на води живить рослини, Днша - проникае у водоносш горизонти.
Рух водяно! пари вгору внаслДдок випаровування формуе арадДаль. Випа-ровування сприяе зменшенню вологостД лДсового горючого матерДалу та вДдбу-ваеться тодД, якщо температура повДтря е вищою вДд точки роси. Для оцднюван-ня сприятливостД умов висушування ми використали показник
t (t - td), (1)
де: t - температури повДтря, °С, td - точка роси, °С. ВДн описуе процес випарову-вання з вДдкрито! поверхш рДдини [9] та, зазвичай, використовуеться для визна-чення комплексного показника пожежно! небезпеки, але обчислюеться лише раз
на добу о 14 год i на основi метеорологiчних даних вiдкритого простору. Значен-ня цього показника, визначеного на висотах 0,2, 1,0 та 1,5 м, наведено на рис. 3.
Рис. 2. Вологкть верхнього шару тдстилки та Грунту на рЪних глыбинах на
пробных дтянках
Номер днынки I тип люорослинних умов
Рис. 3. Значення показника £ $ - ^ i пожежонебезпечт показники на пробних
дыянках
1нтенсивне висушування властиве дiлянкам соснових лiсiв, особливо бо-рових (дш. 34-42) та суборових (7-9) титв, а також мiшаних лiсiв шших типiв трофностi з переважанням сосни (дш. 1-3). Дещо повiльнiше цей процес вщбу-ваеться у мшаних з лiсах суборових та сугрудових типiв з листяним другим ярусом (дш. 10-12, 19-27), а також у листяних лiсах грудових тишв. Цi законо-мiрностi порушуються за умов тривало'1 посухи (дiл. 4-6 чорновшьхового лiсу) та невдовзi шсля дощу (дiл. 13-15 букового лшу та 16-18 мiшаного лiсу).
Величини ^ (I - 1^), визначено на висотах 0,2, 1,0 та 1,5 м, добре корелю-ють з пожежонебезпечними показниками: з дiаметром вигоряння коефщенти кореляцп становлять 0,68, 0,66 i 0,64; з волопстю верхнього шару пiдстилки -0,48, -0,49 та -0,52. Ва коефщенти кореляцп значущi з рiвнем 0,05.
Шд час випаровування, яке залежить вiд проникнення сонячних радiалей, вщбуваеться насичення повiтря всерединi масиву водяною парою, що сповшь-нюе процес висушування. Насичешсть водяною парою вщображаеться у вщнос-нiй вологостi пов^ря пiд наметом (рис. 4), яка, як i попереднiй показник, визна-чена на рiзних висотах i добре корельована з дiаметром вигоряння (-0,63, -0,61 i -0,59), а також з вологiстю верхнього шару шдстилки (0,61, 0,59 та 0,59).
Номер дшянки \ тип л1сорослинних умов
X нависот1р,2м о нависотП,0м □ на висоп1,5 м-»— Д1аметр вигоряння шдстилки, см —ж— Вологють верхнього шару шдстилки|
Рис. 4. Ыдносна вологкть повтря тд наметом i пожежонебезпечт показники
на пробних дтянках
1нтенсившсть випаровування залежить не лише вщ температури повiтря, але й вiд швидкост вiтру. Горизонтальне перемiщення повiтряних мас вщно-
сять до латералей. У лiсовому масивi латераль вiтру залежить вiд висоти, ярус-ностi, повноти, вiку та шших факторiв, зокрема вiддаленостi до вщкритого простору. Швидкiсть вiтру на рiзних висотах наведено на рис. 5. На бшьшосп дiлянок за наявност вiтру дiаметри вигоряння були високими, а волопсть верхнього шару шдстилки - низькою. 1.6-1
2 1.4-
!и-1
10.8 В 0.6" щ 0.4" $0.2
Рис. 5. Швидтсть втру тд наметом i пожежонебезпечш показники на пробних
дтянках
Швидюсть латеральних вiтрових потоюв зростае з висотою, а бшя по-верхнi грунту латеральнi потоки е вiдчутними лише на донках, що межують з узлiссями, галявинами, а також за низько! повноти деревостану. Потоки вiтру не лише сприяють висушуванню горючого матерiалу, але й беруть участь у формуванш мiкроклiмату пiд наметом, впливаючи на розвиток рослин.
Висушування вiдбуваеться завдяки випаровуванню - фазовому переходу з поглинанням енергi'í, що призводить до зниження температури матерiалу, який висушують, а також температури повiтря, значення яких на пробних дь лянках наведеш на рис. 6. На процеси формування температурного режиму грунту на глибинах 20 см (4р0д0, °С), 15 см (¿гр0,15, °С), 10 см (¿грод0, °С) та 5 см (¿гро,о5, °С), поверхнi пiдстилки (¿пов, °С) i температури повиря на висотах 0,2 м ((пово^, °С), 1 м (¿пов1,0, °С) та 1,5 м (¿пов1,5, °С) впливають практично всi радiальнi та латеральнi потоки.
Температура грунту за умов високо! температури повиря i вiдсутностi опадiв мае ч^ко виражений градiент. У листяних насадженнях з високою пов-нотою та невдовзi пiсля дощу цей показник починаючи з глибини 10 см практично не змiнюеться. Шсля випадшня опадiв температура поверхнi шдстилки порiвняно з грунтом знижуеться за рахунок випаровування (дiл. 13-18). За умов високо! температури, особливо в борових умовах (дiл. 34-42) та у випадку прямого потрапляння сонячних променiв, температура поверхнi шдстилки зростае i наближаеться до температури пов^я, що пiдвищуе пожежну небезпеку дшян-ки (дш. 35-39).
Висновок. Радiальнi та латеральнi потоки енергп та речовини сукупно з лшовим масивом, який зростае у рiзних едафотопах, зумовлюють вологiсть та дiаметр вигоряння лiсовоí пiдстилки - пожежонебезпечш показники основного виду горючого матерiалу тд час низово! пожежi.
□V. иу» "У,, иию Ш,0, ^ Ш,,„
Рис. 6. Температури Грунту на ргзних глибинах, поверхт тдстилки та повтря на р1зних висотах на пробних дыянках
Лггература
1. Бяллович Ю.П. Биоэкологические основы теории систем лесов / Ю.П. Бяллович // Проблемы биогеоэкологии. - М. : Изд-во "Прадо-М", 1973. - С. 47-57.
2. Хильми Г.Ф. Теоретическая биогеофизика леса / Г.Ф. Хильми. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. - 206 с.
3. Кузик А.Д. Про люовий горючий матерiал та вплив на його властивост радiальних та ла-теральних потоюв / А.Д. Кузик // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБiП Украши. - 2009. - Вип. 135. - С. 117-122.
4. Кучерявий В.П. Фггомелюрацш : пiдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
5. Горелов О.М. Особливост режимш освiтлення, температури та вологостi у кроновому та шдкроновому просторi деревних рослин / О.М. Горелов, О.О. Горелов // 1нгродукщя рослин : зб. наук. праць. - 2009. - № 1. - С. 34-37.
6. Семиошина А. А. Межгодовые изменения климатических характеристик в лесном массиве (модельные оценки) / А.А. Семиошина, Е.Д. Надёжина // Труды Главной геофизической обсерватории им. А.И. Воейкова. - СПб., 2008. - Вып. 558. - С. 85-101.
7. Carpet & Rugs Flammability Tests : CRI Technical Bulletin. - 1999. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.textileinstruments.net/okit88/UploadFiles/Carpet Rugs_Flammability _Tests.pdf.
8. Stevens W.R. Stickel on the measurement and interpretation of forest-fire weather in the Western Adirondacks / W.R. Stevens // Monthly Weather Review. - 1932. - January. - Pp. 25.
9. Софронов М.А. Оценка пожарной опасности по условиям погоды с использованием метеопрогнозов / М.А. Софронов, Т.М. Софронова, А.В. Волокитина // Лесное хозяйство : межвуз. сб. научн. тр. - 2004. - № 6. - С. 31-32.
Кузык А.Д. Влияние радиальных и латеральной потоков на пожароопасные свойства лесной среды
Исследовано влияние радиальных и латеральных геопотоков на пожарную опасность лесных насаждений. Потоки энергии и вещества обеспечивают рост растений и формирование пространственной структуры леса. Лесная среда ослабляет их действие. Но радиали и латерали влияют на пожароопасные свойства опада и подстилки, что установлено на основании результатов экспериментальных исследований пожарной опасности в лесных насаждениях Малого Полесья, принадлежащих к разным типам лесо-растительных условий, с учетом солнечной радиации, осадков, испарения, фильтрации и ветра.
Ключевые слова: лесной пожар, пожарная опасность, радиали, латерали.
Kuzyk A.D. The influence of radial and lateral flows on fire behavior of forest environment
The influence of radial and lateral geoflows on fire danger of forest plantations was investigated. Flows of energy and substance ensure plant growth and formation of forest spatial structure. Forest Environment weaken their effect. But radial and lateral flows influence on fire behavior of forest litter, as determined according to the results of experimental investigations of fire danger in forest plantations of Male Polissya belonging to different edafotops, including solar radiation, precipitation, evaporation, filtration, and wind.
Keywords: wildfire, fire danger, radial flow, lateral flow.
УДК379.85.06.076:726(477.87) Проф. O.I. Мташовська, д-р екон. наук;
магктрант А.М. Удовенко - Мукачгвський державний ушверситет
РОЛЬ ТА М1СЦЕ ЕКСКУРС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У РОЗВИТКУ РЕЛ1Г1ЙНОГО ТУРИЗМУ НА ЗАКАРПАТТ1
Проаналiзовано сутшсть екскурсшно'Х дiяльностi, ii роль, мюце та значения для розвитку релтйного туризму в Закарпатськш области Розглянуто сутшсть, мету та основы особливосй шдготовки та проведення релтйних екскурсш, функцп екскурсп та Хх характеристику, фактори усшху шд час проведення екскурсш релтйно'х тематики, правила поведшки екскурсанпв шд час проведення релтйно'х екскурсп. Розглянуто ре-л^шш об'екти ЗакарпатськоХ области як найчастше вщвщують туристи.
