CC BY
31
УДК 619:615.3:675.015:636.934.5
Палюх Т. А., к.вет.н., асистент ([email protected]) Немова Т. В., к.вет.н., асистент ([email protected])
Цвьшховський М. I., академш НААН Укра!ни, д.б.., професор © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв
вплив препарату м1нков1т на закладку iяк1сть хутра у
норок коричнево! переяславсько! породи
У статт1 описано вм1ст м1нералъних речовин у \ympi молодняку норок коричневог Переяславсько! породи. Встановлено, що препарат Мтковт мае позитивний вплив на процеси утворення та стан волосяного покриву. 3 метою прогнозування отримання яюсного хутра в/д норок ще у перюд його закладки визначено оптималъне ствв1дношення макро- та мжроелементгв. Застосування препарату Мтковт норкам прискорило процес линьки / дозргвання шерстного покриву та помгтно покращило яюстъ хутра. Проведено пор1вняння ефективност1 препарату Мтковт з втамтно-мтералъним премтсом Пушноголд (Великобритатя).
Ключоег слова: норка, хутро, мтералъний обмт, мжроелементи, макроелементи.
Вступ. Застосування зв1рам мшеральних речовин у вигляд1 премшЫв чи ветеринарних препарата впливае на концентрацию вщповщних макро- \ м1кроелемент1в не тшьки у кров1 зв1р1в, а й у 1х хутрг Причому, вмют мшеральних речовин у хутр1 зв1р1в е бшьш об'ективним показником через його стабшьшсть I значно меншу м1нлив1сть, пор1вняно з кров'ю [1, 7].
Найбшьш багатий мшеральними речовинами е волосяний покрив хвоста, в якому мютиться найбшьше Кальцш, Магнш I Цинку [5, 6]. До того ж взяття хутра для дослщження саме з хвоста норки не знижуе якост1 шкурки.
Зазначимо, що перебудова обмшних процеЫв у найбшьш критичш перюди життя зв1р1в негативно впливае на процеси утворення хутра. Це призводить до попршення ф1зичних властивостей волокон хутра I зниження його якостг
Метою нашо*1 роботи було дослщити вплив препарату Мшков1т на закладку та яккть хутра в молодняку норок коричнево! Переяславсько! породи.
Матер1али 1 методи. Дослщження проводились у Переяслав-Хмельницькому зв1роплемгосш (Кшвська область) на молодняку норок коричнево! Переяславсько! породи в перюд закладки зимового хутра.
3 молодняку норок було сформовано три дослщш групи, по 15 зв1р1в у кожнш.
Визначення клмчних та лабораторних показниюв норок проводили на 1- шу та 21-гу доби дослщу.
© Палюх Т. А., Немова Т. В., Цвшховський М. I., 2013
243
Молодняк норок контрольно! групи отримував корми згщно основного рацюну.
Молодняк норок першо! дослщно! групн отримував корми основного рацюну та премшс Пушноголд з розрахунку 0,3 г на 1-го зв1ра, один раз на добу, впродовж 21-1 доби. Премжс Пушноголд мютить комплекс мшерал1в та в!тамш!в, а також мжостоп токсишв та антиоксидант.
Молодняк норок друго! дослщно! групи отримував корми основного рацюну I препарат Мшков1т, який був розроблений нами в проблемнш науковш лабораторп "Внутршшх незаразних хвороб тварин" кафедри терапп I клмчно! д1агностики НУБШ Украши. При розробщ препарату Мшков!т враховувались результати дослщжень корм1в I водних джерел Переяслав-Хмельницького зв1роплемгоспу Кшвсько! облает! [2], результати лабораторних досл1джень кров1 та хутра норок, а також ф1зюлопчна потреба норок в окремих компонентах (макро-, м1кроелементах, в1там1нах), сумюшсть м1неральних елемент1в I в1там1н1в у склад1 препарату та 61олог1чний синерпзм чи антагон1зм 1х в метабол1чних перетвореннях в орган1зм1 тварин. Препарат Мшков1т м1стить лактатн1 сполуки Купруму, Мангану, Цинку, Кобальту, а також йод крохмальний, триетанолам1нну ешь селеново! кислоти, в1там1ни А, В2, В3, В4, В7, В9, С, Д I опоку. Препарат Мшков1т задавали норкам перорально, з кормовою сум1шшю, у доз1 0,06 г на 1-го зв1ра, один раз надобу, впродовж 21-1 доби.
У хутр1 молодняку норок визначали вм1ст Кальц1ю, Фосфору, Магн1ю, Натр1ю, Калш, Феруму, Цинку, Купруму, Кобальту, Мангану, Селену I Сульфуру методом атомно-емюшно! спектрометр!! з ¿ндуковано зв'язаною плазмою з використанням спектрофотометра ф!рми Регкт-Е1шег.
Отриман! результати оброблен! статистично з використанням програми 81а1!81!са.
Результати дослщжень. На початку досл!ду в хутр! молодняку норок, отриманому в!д самок, яким застосовували препарат М!нков!т у перюд ваг!тност! ! лактац!!, пор!вняно з молодняком норок, отриманим вщ матер!в контрольно! групи встановлено в!рогщно вищий вм!ст Кальц!ю у 1,75 раза, Фосфору в 2,90 раза, Магнш у 1,70 раза, Натрш у 1,37 раза, Калш у 1,66 раза, Феруму в 3,00 раза, Цинку в 2,38 раза, Купруму в 1,69 раза, Кобальту в 2,00 раза, Мангану в 2,02 разу, Сульфуру в 1,61 раза ! Мол!бдену в 1,64 разу, а пор!вняно з молодняком норок, отриманим вщ самок, яким застосовували в!тамшно-мшеральний премке Пушноголд - в!рогщно вищий вмкт Кальцш у 1,75 раза, Фосфору в 2,09 разу, Калш у 1,52 раза, Цинку в 1,27 раза! Купруму в 1,15 раза.
На початку досл!ду в хутр! молодняку норок першо! дослщно! групи пор!вняно з молодняком норок контрольно! групи встановлено в!рогщно вищий вмют Натрш в 1,22 раза, Феруму в 2,25 раза, Цинку в 1,88 раза, Купруму в 1,47 раза, Кобальту в 1,80 раза, Сульфуру в 1,31 раза ! Мол!бдену в 1,45 раза (див. табл.1).
244
Таблиця 1
Вмкт макро- 1 мжроелемент1в у хутр! молодняку норок у першд закладки _та пщросту зимового хутра на початку дослщу, М±ш, п=15_
Показники Контрольна група, ОР Перша досл^дна група, ОР+Пушноголд Друга дослвдна група, ОР+М1нков1т
Кальцш, мг/г 1,71±0,20 2,04±0,11 3,00±0,10***ААА
Фосфор, мг/г 0,31±0,07 0,43±0,10 0,90±0,10***АА
Стввщношення Са:Р 5,52 4,74 3,33
Магнш, мг/г 0,10±0,003 0,12±0,01 0,17±0,03*
Натрш, мг/г 2,01±0,13 2,45±0,12* 2,75±0,16**
Калш, мг/г 0,53±0,05 0,58±0,06 0,88±0,12*А
Ферум, мг/г 0,04±0,01 0,09±0,01** 0,12±0,02**
Цинк, мг/г 0,16±0,03 0,30±0,01*** 0,38±0,01***ААА
Купрум, мкг/г 2,04±0,35 3,00±0,20* 3,45±0,05**А
Кобальт, мкг/г 0,10±0,01 0,18±0,01*** 0,20±0,03**
Манган, мкг/г 0,82±0,06 1,49±0,16 1,66±0,20**
Сульфур, мг/г 16,11±0,30 21,07±1,41** 25,86±3,75*
Мол1бден, мкг/г 0,11±0,01 0,16±0,01** 0,18±0,02*
Примики: 1. * р<0,05; ** р<0,01;*** - р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
2. А р<0,05 ; ДА р<0,01; АДА - р<0,001 пор1вняно з першою дослщною групою
Слщ вказати на тенденцш щодо нормал!зацп величини сшввщношення показниюв кальцш-фосфорного обмшу в оргашзм! норок дослщних груп, особливо за впливу препарату Мшков!т. Зазначимо, що кальцш-фосфорне сшввщношення у хутр! норок е бшьш надшним критер1ем оцшки стану кальцш-фосфорного обмшу в оргашзм! зв1р1в, пор1вняно з цим показником у сироватщ кров!, де не виключаеться вплив на нього гормональних фактор1в.
Отриманш даш свщчать про те, що при застосуванш макро- \ м1кроелемент1в ваптним норкам, вони здатн1 накопичуватися в оргашзм1 плоду, а при застосуванш !х лактуючим самкам - потрапляти в орган1зм молодняку з молоком.
На 21-у добу досл1ду в хутр1 молодняку норок, як1 отримували препарат М1нков1т, пор1вняно з хутром молодняку норок контрольно! групи встановлено в!рогщно вищий вм!ст Кальц!ю у 1,63 раза, Фосфору в 3,62 раза, Натрш у 2,13 раза, Калш у 1,42 разу, Феруму в 1,78 раза, Цинку в 1,53 раза, Купруму в 1,67 раза, Кобальту в 1,33 раза, Мангану в 1,82 раза, Сульфуру в 1,89 раза ! Мол!бдену в 2,00 раза, а пор!вняно з хутром молодняку норок, як! отримували в!тамшно-мшеральний премжс Пушноголд - в!рогщно вищий вмкт Кальцш в 1,30 раза, Фосфору в 1,74 раза, Натрш у 1,40 раза та Калш у 1,17 раза (табл. 2).
На 21-у добу дослщу в хутр! молодняку норок, як! отримували в!тамшно-мшеральний премкс Пушноголд, пор!вняно з хутром молодняку норок контрольно! групи, встановлено в!рогщно вищий вмют Кальцш у 1,25 разу, Фосфору в 2,08 разу, Натрш у 1,51 разу, Калш у 1,21 разу, Феруму в 1,56 разу, Цинку в 1, 38 разу, Купруму в 1,45 разу, Кобальту в 1,22 разу, Сульфуру в 1,45 разу та Мол!бдену в 1,67 разу (див. табл. 2).
245
Таблиця 2
Вмкт макро- 1 мжроелемент1в у хутр1 молодняку норок у першд закладки _зимового хутра на 21-у добу дослщу, М±ш, п=15_
Показники Контрольна группа, ОР Перша дослщна група, ОР+Пушноголд Друга дослщна группа, ОР+Мшков1т
Кальцш мг/г 3,57±0,10 4,47±0,24** 5,81±0,31***АА
Фосфор мг/г 0,13±0,01 0,27±0,03*** 0,47±0,05***АА
Сшввщношення Са:Р 27,46 16,56 12,36
Магнш мг/г 0,07±0,01 0,08±0,01 0,10±0,01
Натрш мг/г 0,72±0,01 1,09±0,11** 1,53±0,10***АА
Калш мг/г 0,19±0,01 0,23±0,01* 0,27±0,001***АА
Ферум мг/г 0,09±0,01 0,14±0,01*** 0,16±0,02***
Цинк мг/г 0,53±0,03 0,73±0,06** 0,81±0,05***
Купрум мкг/г 4,06±0,18 5,88±0,41** 6,78±0,24***
Кобальт мкг/г 0,27±0,02 0,33±0,02* 0,36±0,01***
Манган мкг/г 3,34±0,06 5,25±0,29 6,09±0,76**
Сульфур мг/г 18,00±0,07 26,11±1,44*** 34,1±0,84***
Мол1бден мкг/г 0,18±0,009 0,30±0,03*** 0,36±0,05**
Приштки: 1. * р<0,05; ** р<0,01;*** - р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
2. А р<0,05 ; ДА р<0,01; АДА - р<0,001 пор1вняно з першою дослщною групою
Х1м1чний склад волосяного покриву вщображае р1вень мшерального живлення зв1р1в. Пщ час закладки \ формування зимового волосяного покриву рацюни норок обов'язково мають бути збагачеш на Кобальт, Манган, Купрум \ Цинк. При зниженш вмюту цих мкроелеменив у кормах рацюну в норок затримуеться рют {розвиток хутра [4, 6].
Хутро, як кератинове утворення, обов'язково повинно мктити достатню кшьюсть Кальцш \ Магнш. Так, опорш бшки хутра формуються за участю Кальцш, що визначае його мщнють. Тому, нижчий вмют Кальцш I Магнш в хутр1 молодняку норок контрольно! групи, пор1вняно з хутром норок дослщних груп призводить до порушення процеав утворення хутра I його тгментаци у цих зв1р1в. Причинами низького р1вня Кальцш I Фосфору в хутр1 молодняку норок контрольно! групи е пщвищена потреба зв1р1в у цих мкроелементах у перюд закладки хутра, порушене !х всмоктування у травному канал! або недостатне надходження з кормами рацюну. Зазначимо, що вмют Кальцш у хутр1, на вщмшу вщ його вмюту в кров1, коливаеться у широких межах. Р1вень Кальцш у хутр1 не пов'язаний прямо з р1внем його споживання. Пщвищення р1вня Кальцш в хутр1 може вщображати не тшьки його надм1рне надходження в оргашзм, але й пщвищену мобшзацш Кальцш з кюток (наприклад, при остеопороз1). Зниження р1вня Кальцш у хутр1 молодняку норок вщбуваеться у перюд закладки хутра та активного росту зв1р1в [7, 8].
Фосфор живить хутро та надае йому еластичностг Зниження р1вня Фосфору в хутр1 молодняку норок контрольно! групи, пор1вняно з норками дослщних груп може вказувати на недостатне його надходження з !жею, порушення регуляци обмшу Фосфору I неадекватне надходження Кальцш або Магнш [8].
246
Вмкт Натрш в хутр! не показуе прямо! кореляци з р!внем його надходження в орган!зм ! у значнш м!р! залежить в!д зм!ни регуляторних процес!в, балансу електрол!т!в та функци нирок. Зниження вм!сту Натр!ю у хутр! молодняку норок контрольно! групп пор!вняно з молодняком норок дослщних груп вщбуваеться внасл!док зм!ни балансу електролтв ! св!дчить про порушення водно-сольового обм!ну в цих зв!р!в [6, 7].
Кал!й легко засвоюеться ! швидко виводиться ¿з орган!зму з сечею. Концентрац!я Калш у сироватщ кров! не вщображае дшсного вм!сту його у кттинах. Б!льш шформативним е показник вмюту Кал!ю у хутр!, який залежить вщ надходження Кал!ю в оргашзм, перерозподщу його м!ж тканинами, загального балансу електрол!т!в, стану регуляторних систем (гормони надниркових залоз, симпато-адреналово! системи, шсулш). В!рог!дно нижчий вм!ст Калш у хутр! молодняку норок контрольно! групи, пор!вняно з молодняком норок дослщних груп, свщчить про виснаження наднирниюв, зм!ну балансу електрол!т!в та пояснюе сух!сть шк!ри ! тьмянють хутр а, що були виявлен! при клшчному огляд! зв!р!в ц!е! групи [1, 10].
1они Феруму, пов'язаш з кл!тинним диханням, що постачае енерг!ю вс!м кл!тинам, сприяючи росту хутра. Ферум необх!дний для прояву активност! фермент!в, як! поб!чно впливають на правильн!сть ! потр!бну частоту подщу кл!тин, що забезпечуе необхщну будову та швидк!сть росту хутра. В!рогщно нижчий вм!ст Феруму в хутр! молодняку норок контрольно! групи, поршняно з молодняком норок дослщних груп е пояснениям встановлено! нами при ктшчному досл!дженн! наявност! тонкого та ламкого хутра [6, 8].
Сполуки Цинку часто використовуються на практищ з метою стимуляц!! хутроутворення у норок. Однак, вм!ст Цинку в хутр! зв!р!в потребуе ефективнго контролю для попередження негативних насл!дк!в, а саме, передчасного стар!ння та випадшня волосу [6, 7]. Цинк змщнюе хутро, надае йому блиску та кольору, обер!гае хутро в!д несприятливих процес!в окиснення, запоб!гае ламкост!. В!рогщно вищим вм!стом Цинку в хутр! молодняку норок, яким застосовували препарат Мшковгг, пояснюеться найкраща як!сть хутра в цих зв!р!в, пор!вняно з тваринами шших груп. 3 шшого боку, низький вм!ст Цинку в хутр! молодняку норок контрольно! групи призводить до випадання хутра, зниження штенсивносп його росту та пщвищення ламкост!.
Нижчим вм!стом Купруму та Кобальту в хутр! молодняку норок контрольно! групи, пор!вняно з молодняком досл!дних груп можна пояснити його посвгглшня (поява деп!гментованого хутра). Так, вщомо, що мелан!н утворюеться шляхом пол!меризаци продукт!в окиснення тирозину. Початков! стади цього процесу е ферментативними ! вони проходять п!д д!ею тирозинази, активн!сть яко! визначаеться юнами Купруму. При недостатньому надходженн! Купруму, активнють тирозинази знижуеться, що приводить до порушення процеав утворення меланшу [6, 9].
Встановлений нами в!рогщно нижчий вм!ст Кобальту в хутр! норок контрольно! групи, пор!вняно з норками дослщних груп е одним з фактор!в
247
затримки линьки, зниження мщносп та еластичносп волокон хутра у цих зв1р1в [9, 10].
Манган сприяе швидкому росту хутра. Зниженням його вмюту в хутр! молодняку норок контрольно! групи, пор1вняно з норками дослщних груп пояснюеться сповщьнення швидкосп росту хутра в цих зв1р1в.
Мол1бден необщний для окиснения Сульфуру, який входить до складу молекул бшюв у зв'язанш з амшокислотами (цистин, цистеш, метюнш) формг Особливо багатий на Сульфур бшок кератин, що мютиться в хутр! зв1р1в. У молекул! цистешу Сульфур мютиться у сульфпдрильнш груш, а в молекул! цистину - в дисульф!дн!й. Сульфур сприяе бшьш штенсивному росту хутра, пщвищуе його м!цн!сть, сприяе швидшому розвитку хутрових волокон з вторинних фолкул!в у молодняку, хутро стае бшыл пружним ! еластичним. Сульфур змшюе структуру кератину, за рахунок пщвищення вм!сту фракц!! бшку м!оф!брил коркового шару альфа-кератозу, зниження вмюту бшку м!жкл!тинно! речовини гамма-кератозу та змши сп!вв!дношення ам!нокислот у хутр!. В оргашзм! норок Сульфур, що входить до складу сульфапв, затримуеться значно г!рше, н!ж Сульфур у склад! амшокислот ! орган!чних його сполук, ! виводиться з орган!зму штенсившше, н!ж Сульфур, який входить до складу цистешу чи лактату. Норки використовують неорган!чн! форми сульфурвм!сних сполук значно прше, н!ж шш! хутров! зв!р!, зокрема лисиц! [6, 8, 9]. Тому при утворенш волосяного покриву норки потребують введения сульфурвмюних сполук у склад! ам!нокислот або шших орган!чних сполук. Вказане вище дае можлив!сть дати пояснения тому, що показники хутра у норок досл!дних груп були кращими за показники хутра молодняку норок контрольно! групи.
Зазначимо, що при посв!тл!нш волосяного покриву в молодняку норок контрольно! групи, що е одним ¿з симптом!в нестач! Купруму, нами було встановлено втрату забарвлення лише пухового волосу, тод! як ость ! перех!дний волос повн!стю зберкиш кол!р. Хутро, яке втратило кол!р, було тоншим, р!дшим, менш еластичним, мало меншу м!цн!сть за рахунок порушень м!жф!брилярних зв'язк!в ! сили щеплення всередин! ф!брил кератину. В цьому волос! в молодняку норок контрольно! групи, пор!вняно з молодняком норок досл!дних груп нами встановлено в!рогщно нижчий вм!ст Купруму! Кобальту (див. табл. 1 ! 2).
До вказаного вище додамо, що в!рог!дно нижчий вм!ст Купруму в хутр! молодняку норок контрольно! групи пор!вняно з молодняком норок дослщних груп обумовлюе тьмянють хутра та прискорену його линьку, оскщьки, за нестач! Купруму порушуються процеси кератишзци, за яких збгльшуеться зона вщьних недоокиснених сульфг!дрильних груп у 10 ! бшьше раз!в. У той же час, за достатнього забезпечення оргашзму тварин Купрумом зона прекератин!зац!! зменшуеться за рахунок замикання сульфг!дрильних груп прекератину в дисульф!дн! зв'язки за учасп певних фермент!в, зокрема цистешоксидази, а можливо й цитохромоксидази. Окиснення т!олових груп прекератину в дисульф!дш зв'язки зд!йснюеться п!д контролем юшв Купруму - або безпосередньо, або через Купрум-вмюш ферменти [7].
248
Мшеральш речовини, яю необхщш для формування хутра в норок, вплнвають також на процес лнньки. Так, у норок, яким ми застосовували препарат Мшковгг, процеси линьки I дозр1вання хутра прискорювалися на 3-7 д1б.
Зазначимо, що мшеральний склад хутра залежить вщ продуктивност! норок. Так, було встановлено, що чим краща яюсть хутра, тим вищий у ньому вмют макро-[ м1кроелемент1в [1, 6].
Встановлений також взаемозв'язок м1ж забезпечешстю оргашзму норок мшеральними речовинами та появою в них деяких дефекпв хутра. Так, нижчий вмкт Купруму, Кобальту, Феруму, Мангану I Иоду в хутр! молодняку норок контрольно! групи призводив до виникнення "стрижки" та "ачення" хутра.
Порушення процеав утворення мелан!ну супроводжуеться зниженням вм!сту макроелемент!в у хутр!, зокрема Кальцш ! Магн!ю, як! в бшьшш к!лькост! накопичуються у темному хутр!. Вмкт м!неральних речовин, що входять до складу мелан!ну, складае 12-15% в!д маси п!гменту [8].
3 метою прогнозування отримання якюного хутра в!д норок у перюд його закладки сп!вв!дношення макро- ! м!кроелемент!в по в!дношенню до Кальцш мае бути таким: Фосфор 0,08 мг/г; Магнш 0,02 мг/г; Ферум 0,03 мг/г; Цинк 0,14 мг/г; Сульфур 5,87 мг/г; Купрум 1,20 мкг/г; Кобальт 0,07 мкг/г; Манган 1,0 мкг/г; Мол!бден 0,07 мкг/г.
Висновки. Отже, отриман! нами результати свщчать про активну участь мшеральних речовин у формуванн! хутра норок ! застосування зв!рам препарату Мшковгг мае позитивний вплив на процеси утворення та стан волосяного покриву, знижуе негативний вплив ваг!тност! та лактаци на р!ст хутра норок. Застосування препарату Мшковгг норкам прискорило процес линьки ! дозр!вання шерстного покриву та пом!тно покращило яюсть хутра.
Результати досл!джень показали високоефективну д!ю препарату М!нков!т на забезпечення молодняку норок макро- та мкроелементами шляхом застосування цього препарату ваптним норкам ! норкам у перюд лактаци. Одержан! дан! свщчать про те, що складов! компонента препарату Мшковгг е стабшьними, волод!ють здатнютю проникати через плаценту матер!, ефективно засвоюватись орган!змом плоду, в достатнш к!лькост! знаходитись у тканинах щенят норок впродовж тривалого часу ! забезпечувати метабол!чн! процеси в оргашзм! цих тварин у процес! !х штенсивного росту та розвитку ! проф!лактувати виникнення вад хутра. Мшеральш речовини, як! входять до складу в!тамшно-мшерального премксу Пушноголд також здатш накопичуватись у тканинах щенят, однак, вони проявляють свою д!ю в оргашзм! ваптних норок менш тривалий пер!од ! менш ¿нтенсивно засвоюються в орган!зм! плод!в.
Виходячи з означеного вище, актуальним питаниям, що потребуе вир!шення, е досл!дження впливу препарату М!нков!т на виробнич! показники норок коричнево! Переяславсько! породи.
Л1тература
1.Палюх Т. А. Порушення м!нерального обмшу в норок коричнево! переяславсько! породи (д!агностика, лкування ! проф!лактика): Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата вет. н., спец!альн!сть 16.00.01-
249
д1агностика i терашя тварин / Т.А. Палюх. - НУБШ Украши. - Ки!в. - 2012. -22 с.
2.Палюх Т.А. Минеральна забезпеченють норок Переяслав-Хмельницько! коричнево! породи за результатами дослщжень корм!в та води / Т.А. Палюх // Наук. вюник Льв!в. нац. ун-ту вет. медицини i б!отехнолог!й ¿мен! С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12. - №2 (44). - Ч. 1. - С. 247-249.
3.Палюх Т. А. Причини виникнення вад хутра у норок // В кн.: Матер!али конфер. наук. ствроб., наук.-педагог. пращвн., acnipaHTiB та докторант!в НШ ветеринарно! медицини та якост! i безпеки продукц!! тваринництва НУБ!П Украши, 10-11 березня 2010 р. - К.: Вид. центр НУБгП Украши, 2010. - С.135-137.
4.Цв!л!ховський М. I. Внутр!шн! хвороби хутрових 3BipiB / [M.I. Цв!л!ховський, B.I. Береза, O.I. Павленко та ш.]. - К.: Арктей, 2004. - 96 с.
5.Ильина Е.Д. Звероводство / Е.Д.Ильина, А.Д. Соболев. - М.: Лань, 2004. - 302 с.
6.Берестов В. А. Минеральный состав волосяного покрова норок и песцов. Сравнительная характеристика / В.А. Берестов, Н.В. Тюрнина, Н.Н. Тютюнник. - Петрозаводск: Карелия. - 1984. - 160 с.
7.Тюрнина Н. В. Определение минеральных веществ в волосяном покрове / Н.В. Тюрнина //Методические подходы к изучению физиологии пушных зверей. - Петрозаводск. - 1987. -144 с.
8.Тюрнина Н. В. Минеральный состав волосяного покрова как критерии оценки полноценности питания / Н.В. Тюрнина // В кн.: Механизмы адаптационных реакций пушных зверей. - Петрозаводск. - 1984. - 161 с.
9.Энсмингер М.Е. Корма и питание / Энсминстер М.Е., Олдфилд ДЖ.Е., Хейнеманн В.В. Перев. с англ. под ред. Г.А. Богданова.- Калифорния США, 1990. - 974 с.
10. Кирил!в Я. I., Пир!г Д. П., Гшь Л. Г.Оцшка якост! хутрово! сировини та фактори, що на не! впливають // Сшьський господар. - 2009. - № 12. - С. 36-38.
11. Монтанова Н.В. Комплексная терапия при нарушении минерального обмена у норок // Ветеринария. - 2011. - №6. - С49-51.
Summary
This paper describes the mineral content in young mink fur brown Pereyaslavska breed. Found that drug Minkovit has a positive effect on the formation and state of fur. With the purpose of prognostication of receipt of high-quality fur from mink in a period his book-mark optimum correlation is set makro- and oligoelementss. Use of the drug Minkovit mink accelerated the process of molting and maturation of fur and significantly improved the quality of fur. Comparison of efficacy Minkovit of vitamin-mineral premix Pushnohold (UK).
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
250
