CC BY
70
© О. Е. Бережна
УДК 616. 31-053. 5:616. 322-002]:615 О. Е. Бережна
ВПЛИВ ПРЕПАРАПВ «^МФОМЮЗОТ» ТА «ТРАУМЕЛЬ» НА MiКРОБiОЦЕНОЗ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д^ЕЙ З ХРОНiЧНИМИ TОНЗИЛiTАМИ
Вищий державний навчальний заклад УкраГни «Укра'Гнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом науково-дослщно! роботи «Удосконалити лiкування та профтактику рецидивiв захворювань тканин пародонта та карiесу зубiв у оЫб iз зниженою неспецифiчною резистент-нютю» ДУ «1нститут стоматологiI АкадемiI медичних наук Укра!ни», м. Одеса (шифр АМН 055. 04, № держ. реестраци 0104и000866).
Вступ. На сучасному етап вiдмiчаеться значна розповсюдженюты у дитячого контингенту населен-ня як карiесу зубiв, так i хвороб тканин пародонта. Стоматологи вiдмiчають рiзке «помолодшання» ка-рiесу - ця патолопя дiагностуеться вже у дтей 1-1,5 рокiв [4], i не зважаючи на виникнення велико! кты-костi нових методiв лiкування та профтактики карiес зубiв залишаеться найбтыш розповсюдженою сто-матологiчною патологiею та за даними рiзних авто-рiв його поширенiсты сягае бiлыш ыж 90 % [6]. Хво-роби тканин пародонта, як починаютыся в дитячому вМ е причиною ранныо! втрати зубiв у дорослих, що пiдкреслюе велику медико-соцiалыну значимiсты ще! проблеми та необхiднiсты ранныо! дiагностики, лiкування та профiлактики. Важливу ролы у виник-неннi карiесу зубiв та хвороб тканин пародонта, згщ-но дослiджены рiзних науковцiв, вщграе патогенна мiкрофлора [5,8]. Пiднебiннi мигдалики е першим бар'ером, який перешкоджае проникненню бактерiй i вiрусiв у верхн дихалынi шляхи та розповсюдженню !х по органiзму, але незважаючи на це, при тривало-му ураженн вони можуты стати джерелом iнфекцi! i викликати захворювання Ыших органiв i систем [7]. Згщно уявлены сучасно! медицини, хронiчний тонзи-лiт визначаетыся як загалыне шфекцмно-алерпчне захворювання з мiсцевими проявами у виглядi переважного ураження лiмфо!дно! тканини мигдаликiв глотки i !х стiйко! запалыно! реакцi!, пiднебiннi мигдалики уражуютыся частiше за шин [1,2]. Захворюва-нiсты на хроычний тонзилiт у дiтей 3 роки становиты 2-3 %, а до 12 роюв сягае 12-15 %. Особливо часто хроычний тонзилгг спостерiгаетыся в групi часто i тривало хворiючих дiтей [3]. Все це впливае на стан тканин порожнини рота та виникнення стоматоло-пчних захворюваны.
Тому метою нашого дослiдження стало вивчен-ня мiкрофлори порожнини рота та зiву в дтей 7-15 рокiв з хроычним тонзилiтом та змiни мiкробiоцено-зу дано! дiлянки пiд впливом лкування.
Об'ект i методи дослщження. Нами було оглянуто 20 дiтей 7-15 рокiв з хроычним тонзилiтом, якi
знаходились П1д диспансерним наглядом у л1каря оториноляринголога, яким було проведене загально кгмычне стоматолопчне обстеження з використан-ням стоматолопчного дзеркала та зонда, з реестра-ц1ею показник1в у картку ВООЗ. Дггям окр1м навчан-ня ппеы порожнини рота та використання ппеычних засоб1в, були призначен1 препарати «Л1мфомюзот» та «Траумель-С» (виробник Heel). «Л1мфомюзот» призначався у вигляд1 крапель для сублшгвального використання - по 7 крапель на прийом 3 рази на день; «Траумель-С» - 3 рази на день по s таблетки пщ язик до повного розсмоктування за 15-20 хвилин до прийому ixi або через годину пюля.
Для оцЫки впливу на стан тканин пародонта ми використовували ппеычы (за Stallard) та пародон-тальн (РМА) шдекси.
З метою вивчення мiкрофлори був проведений скршшг аеробно'|, мiкроаерофiльноï флори верхнiх дихальних шляхiв iз забором матерiалу зi слизово|' оболонки порожнини рота та ротоглотки (а саме з мигдалиюв). Мазок брали натщесерце або через 2-3 години пюля ixi i пиття. Перед манiпуляцiями рот не полоскали. Акуратно притискаючи язик шпателем, стерильним тампоном вщ транспортно|' системи Еймс з вупллям проводили мiж дужками мигдалин, по язичку i заднм стiнцi глотки, не торкаючись губ, щiк i язика. При наявност гнiйних вiдкладень мазок брали на межi здорових i уражених тканин. У порож-нинi рота мазок брали зi спинки язика. Тампон зану-рювали в пробiрку з транспортним середовищем та протягом 2-х годин доставляли до лабораторп.
За допомогою бактерiологiчного методу вивча-ли антимiкробнi властивостi препаратiв Траумель С, Лiмфомiозот та |'х композицп. Для дослiдження використовували стандарты штами мiкроорганiзмiв C. albicans АТСС 885-653, S. aureus АТСС 25923, S. epi-dermidis АТСС 12228, E. faecalis АТСС 29212, E. coli АТСС 25922, яю були отриман з музею мiкроорганiзмiв 1нституту епiдемiологiï та iнфекцiйних хвороб iм. Л. В. Громашевського (м. Кив). Чутливiсть мiкроорганiзмiв до препаратiв вивчали за методом дифузи в агарi вiдповiдно до наказу МОЗ СРСР за №250 вщ 13. 03. 1975р. «Про уыфкащю методiв визначення чутли-востi мiкроорганiзмiв до хiмiотерапевтичних пре-паратiв». Культури мiкроорганiзмiв заЫвали петлею газоном на поверхню чашок Петрi з вiдповiдними середовищами: Сабуро - для дрiжджеподiбних гри-бiв, Ендо - для кишковоï палички, цукровим агаром
- для ентерокок1в та м'ясо-пептонним агаром - для стафшокомв. Пюля пщсихання на поверхню серед-овища клали стандарты диски д1аметром 5 мм, як1 були просочен1 20 мкл Ы'екцюнноТ форми препарату. Чашки нкубували в термостат! протягом 24 годин при 37 °С. За умов облку результат1в треба було вим1рювати за допомогою циркуля зони затримки росту м1крооргаызм1в навколо вщповщних диск1в, яки повинн1 ч1тко контрастувати на тл1 м1кробного росту. При зон затримки росту м1кроорган1зм1в д1а-метром до 10 мм штами потр1бно розц1нювати як резистентн1, бшьш 10 мм як малочутлив1, бшьш 25 мм - високочутлив1 (Царев В. Н., Ушаков Р. В., 2006).
Результати дослщжень та Тх обговорення. У вс1х д1тей дослщжуваноТ групи п1д час проведення стоматолопчного обстеження був виявлений хроыч-ний катаральний пнпв1т легкого та середнього сту-пеня тяжкост1, який проявлявся набряклютю ясен, г1перем1ею р1зного ступеня з ц1анотичним в1дт1нком. Також у деяких д1тей були наявн1 скарги на кровото-чив1сть ясен пщ час чищення зуб1в.
Результати бактерюлопчних досл1джень представлен! на фото 1-6. Як видно з одержаних результат, зони затримки росту м!крооргашзм!в навколо диск!в з препаратами Траумель С (Тр), Л!мфом!-озот (Л-Т) та Тх композиц!ею (Л+Т) були вщсуты за умов використання музейних штам!в м!кроорган!з-м!в C. albicans АТСС 885-653 (фото 1), S. aureus АТСС 25923 (фото 2), S. epidermidis АТСС 12228 (фото 3), E. faecalis АТСС 29212 (фото 4) та E. coli АТСС 25922 (фото 5). Препаратами пор1вняння були метронщазол (М), фенол 1:100 (П) та л1зоцим 1:100 (Л). На фото 1-4 дуже добре помггно зону затримки росту м1кроорга-н1зм1в навколо дисюв з фенолом 1:100 (П), що ч1тко контрастуе на тл1 м1кробного росту. На фото 5 зона затримки росту кишковоТ палички навколо диску з метронщазолом (М) перевищуе 25 мм, що свщчить про високу чутлив1сть музейного штаму E. coli АТСС 25922 до препарату пор1вняння. Музейн1 штами виявилися резистентними до л1зоциму в розведенн 1:100.
Досл1джуван1 препарати Траумель С, Л1мфомюзот та Тх композиц1я не чинять протим1кробноТ д!Т на му-зейн1 штами м1кроорган1зм1в. Таким чином, при ана-л1з1 результат1в дослщжень нами встановлено, що дослщы препарати не мають бактерицидних, бакте-рюстатичних та фунг1цидних властивостей.
Результати вивчення м1крофлори як порожнини рота, так i ротоглотки показали Тх високу р1зноман1т-н1сть. Нами було видшено 10 родiв мiкроорганiзмiв, а саме Streptococcus spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, parainfluenzaе, Staphylococcus spp., Staphylococcus aureus, Haemophilus parahemolyticus, Candida albicans, Lactobacillus spp. Corynebac-terium spp (табл. 1), як вщносяться до нормоценоза порожнини рота та зiву. Окрiм щеТ мiкрофлори нами були виявлен Pantotea agglomerans, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes та Esherichia coli, ям не представлен у таблицу оскшьки це були по-одинокi випадки висiвання, ям не носять етiологiчно значущого характеру та пов'язаш з iндивiдуальними особливостями оргаызму певноТ дитини.
Фото 1. Визначення чутливост C. albicans АТСС 885-653 до препаратiв.
Фото 2. Визначення чутливост S. aureus АТСС 25923 до препара^в.
Фото 3. Визначення чутливост S. epidermidis АТСС 12228 до препара^в.
Фото 4. Визначення чутливосп E. faecalis АТСС 29212 до препарат1в.
Таблиця 1
Мшрофлора порожнини рота та з1ву у д1тей з хрошчним тонзил1том
Mkpooprarn3MM Кшькють дтей, у яких видтили мкрооргашзми ( % вщ загальноУ кiлькостi) n = 22
З1в Порожнина рота
Streptococcus spp. 100 % 100 %
Neisseria spp. 100 % 95,45 %
Haemophilus influenzae, parainfluenzae 45,45 % 9,09 %
Staphylococcus spp. 27,27 % 31,82 %
Staphylococcus aureus 50 % 4,55 %
Haemophilus parahemolyticus 18,18 % 18,18 %
Candida albicans 13,64 % 27,27 %
Lactobacillus spp. 13,64 % 9,09 %
Corynebacterium spp. 9,09 % 4,55 %
Фото 5. Визначення чутливост1 E. coli АТСС 25922 до препарат1в.
лiкування Staphylococcus spp. як is ротоглотки, так i з ротовоУ порожнини. Така ж тенденщя спостер^ гаеться i по вщношенню до Candida albicans. Ми можемо припустити, що терапевтичний ефект пре-паралв можна пояснити не прямою антимiкробною дiею на sбудникiв нфекцп, а Ух iмуномодулюючими властивостями. Ц властивостi бiльш притаманнi Лiмфомiоsоту, осюльки до його складу входить 17 компонен^в (рослиннi, один тваринний та морально, якi мають тропнють до лiмфатичноï системи ор-гашзма. Вищевказаний склад забезпечуе препарат Лiмфомiозот потужними лiмфодренажними властивостями. Препарат активiзуе лiмфовiдтiк is тканин, пщсилюе бар'ернi (sахиснi) функцп лiмфовуsлiв i прискорюе виведення гомотоксишв з мiжклiтинного простору (матриксу). Активуючи лiмфатичну систему, вн пiдсилюе мiсцевий iмунiтет слизовоУ оболон-ки i тому ефективний у складi комплексно! терапп
Пiсля проведення первинного кл^ шчного обстеження та лабораторних дослiджень нами був призначений курс лкування, який включав препарати <^мфомюзот» та «Траумель-С» за опи-саними ранiше схемами. Через мюяць, пiсля закiнчення курсу лкування, нами повторно був вивчений мкробюценоз зiву та ротовоУ порожнини з метою по-рiвняльного аналiзу та вивчення впли-ву вказаних вище препаратiв на гоме-остаз порожнини рота та рото глотки (табл. 2).
Як видно iз представлених даних у д^ей iз патолопею ЛОР-органiв у 100 % випадюв як до початку лкування, так i пiсля його проведення були видте-нi Streptococcus spp. та Neisseria sрр. Поряд з цим в^^чаеться зменшення випадкiв видтення пiсля проведеного
Таблиця 2
М1крофлора порожнини рота та з1ву у д1тей з хрон1чним тонзил1том в процес л1кування
Кшькють дтей, у яких видтили мкрооргашзми ( % вщ загальноУ кшькостО n = 11
MkpoopraHi3MM Зiв Порожнина рота
До ^сля До ^сля
л^вання лкування л^вання л^вання
Streptococcus spp. 100 100 100 100
Neisseria spp. 100 100 100 100
Haemophilus influenzaе, parainfluenzaе 63,64 45,45 5,09 27,27
Staphylococcus spp. 18,18 9,09 45,45 -
Staphylococcus aureus 45,45 45,45 - 9,09
Haemophilus parahemolyticus 18,18 18,18 9,09 18,18
Candida albicans 18,18 - 27,27 9,09
Lactobacillus spp. 18,18 18,18 9,09 27,27
Corynebacterium spp. 9,09 18,18 - -
дисбютичних стаыв не справляючи прямо'| антибак-терiальноï дм на нормальну мiкрофлору порожнини рота та 3iBy.
Нестабтьнють результатiв була виявлена вщ-носно Haemophilus influenzae, parainfluenzae - як видно i3 представлених даних ктькють оЫб, у яких цi мiкроорганiзми видiлялись i3 зiву зменшуеться, але пщвищуеться кiлькiсть дiтей i3 наявнютю цих пред-ставникiв у ротовм порожнинi. Подiбнi коливання в результатах бактерюлопчних дослщжень in vivo ми спостер^али i вiдносно Haemophilus parahemolyticus. На нашу думку це можна пояснити тим, що про-тягом перюду л^вання деякi дгги перенесли гострi респiраторнi вiруснi Ыфекцп, що в свою чергу i впли-нуло на отриманi результати.
Висновки. Ктычно ми вiдмiчали покращення стану тканин пародонта пiсля проведеного курсу л^вання, що проявлялось у зменшенн проявiв за-палення та пщтверджувалося стiйким зниженням
показникiв Ыдексу РМА майже у 3 рази порiвняно з первинним обстеженням. Також майже вс дiти, якi до цього скаржились на кровоточивють пщ час чи-щення зубiв, пюля закiнчення лiкування не вiдмiчали цього симптому. На нашу думку такий ефект у бть-шнй мiрi забезпечений препаратом Траумель С, який за рахунок мЫерально-рослинного складу здатний пщвищувати тонус кровоносних судин, знижувати ¡х проникнiсть та гальмувати наростання набряку тканин.
Перспективи подальших дослiджень. Не
зважаючи на покращення показниюв клiнiчного об-стеження пюля проведеного л^вально-профтак-тичного курсу, нами був отриманий нестабтьний вплив на мiкрофлору порожнини рота та ротоглотки Лiмфомiозоту та Траумеля С, що спонукае нас до по-дальшого поглибленого вивчення впливу вищезаз-начених препара^в на гомеостаз органiв порожнини рота та зiву.
Л^ература
1. Белов В. А. Применение Сумамеда в лечении хронического тонзиллита у детей / В. А. Белов // Трудный пациент. -
2008. - № 9. - С. 23-27.
2. Гарашенко Т. И. Новые подходы к лечению обострений хронического тонзиллита у детей / Т. И. Гарашенко, М. Р. Богомильский, Е. В. Шишмарева // Детские инфекции. - 2004. - № 1. - С. 26-20.
3. Динамика микробиологических характеристик нёбных миндалин и кишечника у пациентов, перенёсших острый тонзиллит / Д. Д. Заболотная, К. Г. Селезнев, Е. С. Лавреньтьева [и др.] // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. -
2009. - № 4. - С. 30-35.
4. ЗюзЫ В. О. Статистичш методи в охорош здоров'я та медицин / В. О. Зюзш. - Полтава : УМСА, 1995. - 112 с.
5. Каськова Л. Ф. Вплив антенатальних та постнатальних факторiв ризику на показники карieсу тимчасових зубiв / Л. Ф. Каськова, А. В. Шепеля // УкраУнський стоматолопчний альманах. - 2009. - № 5. - С. 42-46.
6. Каськова Л. Ф. Стан мiкробного балансу нальоту дтей iз зубощелепними аномалiями i патолопею тканин пародонта та твердих тканин зубiв / Л. Ф. Каськова, Н. М. Тараненко // Актуальш проблеми сучасноУ медицини: Вюник УкраУнськоУ медичноУ стоматолопчноУ академп. - 2004. - Т. 4, Вип. 1(7). - С. 41 -42.
7. Каськова Л. Ф. Стан тканин пародонта у дтей ПолтавськоУ област / Л. Ф. Каськова, О. Е. Абрамова, I. Ю. Ващенко // Актуальш проблеми сучасноУ медицини. - 2008. - Т. 8, №3. - С. 152-154.
8. Лазарев В. Н. Хронический тонзиллит: Руководство для врачей. Детская оториноларингология / В. Н. Лазарев. -М., 2005. - 308 с.
9. Савичук Н. О. Микроэкология полости рта, дисбактериоз и пути его коррекции / Н. О. Савичук, О. В. Савичук // Современная стоматология. - 2002. - № 4. - С. 22-26.
УДК 616. 31-053. 5:616. 322-002]:615
ВПЛИВ ПРЕПАРАПВ «Л1МФОМ1ОЗОТ» ТА «ТРАУМЕЛЬ» НА М^РОБЮЦЕНОЗ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д^ЕЙ З ХРОЫЧНИМИ ТОНЗИЛ^АМИ
Бережна О. Е.
Резюме. ПщнебЫы мигдалики е першим бар'ером, який перешкоджае проникненню бактерм i вiрусiв у верхн дихальн шляхи та розповсюдженню ¡х по оргаызму, але незважаючи на це, при тривалому ураженн вони можуть стати джерелом шфекци i викликати захворювання Ыших органiв i систем.
Тому метою доотдження стало вивчення мiкрофлори порожнини рота та зiву в дггей 7-15 рокiв з хроыч-ним тонзилiтом та змiни мiкробiоценозу дано'| дiлянки пiд впливом л^вання. Нами було оглянуто 20 дггей 7-15 роюв з хроычним тонзилiтом, якi знаходились пiд диспансерним наглядом у лкаря оториноляринголога.
Ктычно ми вiдмiчали покращення стану тканин пародонта пюля проведеного курсу л^вання, що проявлялось у зменшенн проявiв запалення та пiдтверджувалося стмким зниженням показникiв iндексу РМА майже у 3 рази порiвняно з первинним обстеженням. Також майже вс дiти, якi до цього скаржились на кровоточивють пщ час чищення зубiв, пiсля закiнчення л^вання не вiдмiчали цього симптому.
Ключовi слова: дiти, мiкробiоценоз порожнини рота, хроычний тонзилiт.
УДК 616. 31-053. 5:616. 322-002]:615
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТОВ «ЛИМФОМИОЗОТ» И «ТРАУМЕЛЬ» НА МИКРОБИОЦЕНОЗ ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМИ ТОНЗИЛЛИТАМИ
Бережная Е. Э.
Резюме. Небные миндалины являются первым барьером, который препятствует проникновению бактерий и вирусов в верхние дыхательные пути и распространению их по организму, но несмотря на это, при длительном поражении они могут стать источником инфекции и вызвать заболевания других органов и систем.
Поэтому целью нашего исследования стало изучение микрофлоры полости рта и зева у детей 7-15 лет с хроническим тонзиллитом и изменения микробиоценоза данного участка под влиянием лечения. Нами было осмотрено 20 детей 7-15 лет с хроническим тонзиллитом, которые находились под диспансерным наблюдением у врача оториноляринголога.
Клинически мы отмечали улучшение состояния тканей пародонта после проведенного курса лечения, что проявлялось в уменьшении проявлений воспаления и подтверждалось устойчивым снижением показателей индекса РМА почти в 3 раза по сравнению с первичным обследованием. Также почти все дети, которые до этого жаловались на кровоточивость при чистке зубов, после окончания лечение не отмечали этого симптома.
Ключевые слова: дети, микробиоценоз полости рта, хронический тонзиллит.
UDC 616. 31-053. 5:616. 322-002]:615
Influence of Drugs «Limfomiozot» and «Traumeel» on the Microbiocenosis of Oral Cavity of Children with Chronic Tonsillitis
Berezhnaja E. E.
Abstract. At the present stage, there is considerable prevalence in children's segment of the population as dental caries and periodontal disease. Important role in the occurrence of dental caries and periodontal disease, according to research by various scientists, plays pathogenic microflora. Palatine tonsils are the first barrier, which prevents the penetration of bacteria and viruses in the upper respiratory tract and spread them throughout the body, but in spite of this, long-term defeat, they can become a source of infection and cause disease in other organs and systems. According to the concepts of modern medicine, chronic tonsillitis is defined as the total infectious-allergic disease with local manifestations in the form of a primary lesion of the lymphoid tissue of the tonsils and pharynx their sustainable inflammatory response tonsils are affected more than others. The incidence of chronic tonsillitis in children 3 years of age is 3. 2 %, and by 12 years reaches 12-15 %. Most often observed in the chronic tonsillitis group are frequently and chronically ill children. All this affects the state of the oral tissues and the occurrence of dental diseases.
Therefore, the aim of our study was to investigate the microflora of the oral cavity and pharynx in children aged 7-15 years with chronic tonsillitis and changes microbiocenosis this area under the influence of treatment.
We have examined 2° Children aged 7-15 years with chronic tonsillitis who were under medical supervision by a doctor otorinolyaringologist, which was held general clinical dental examination using a dental mirror and probe, with registration card in the WHO indicators. Except children learning oral hygiene and the use of hygiene products were assigned drugs "Limfomiozot" and "Traumeel - C" (manufacturer Heel). "Limfomiozot" administered as drops for sublingual use - 7 drops per reception 3 times a day, "Traumeel - C" - 3 times a day for s tablets under the tongue until resorption 15-20 minutes before a meal or one hour after.
To assess the impact on the status of periodontal tissues, we used hygiene (by Stallard) and periodontal (PMA) indexes.
In order to study the microflora were screened aerobic, microaerophilic flora of the upper respiratory tract with fence material with mucous membranes of the oral cavity and oropharynx (namely tonsils). Smear taken on an empty stomach or 2-3 hours after eating and drinking . Before handling the mouth is not rinsed.
With bacteriological method studied the antimicrobial properties of Traumeel S, Limfomiozot and their composition. To study used standard strains C. albicans, S. aureus, S. epidermidis, E. faecalis, E. coli.
All the children of the study group during the oral examination was diagnosed chronic catarrhal gingivitis mild to moderate severity, which was shown swelling of the gums, with varying degrees of hyperemia cyanotic hue. Also, some of the children had complaints of bleeding gums during brushing.
The study showed that Traumeel C, Limfomiozot and their composition does not have an antimicrobial effect on museum strains of microorganisms. Thus, when analyzing the results of research we have found that the experimental preparations are not bactericidal, bacteriostatic and fungicidal properties.
Clinically, we noted an improvement in periodontal tissue condition after the treatment, which was manifested in the reduction of inflammatory manifestations and confirmed by a steady decline in the index PMA almost 3 times as compared with the primary survey. Also, almost all the children that have complained of bleeding when brushing teeth after treatment did not observe this symptom.
Key words: children, microbiocenosis of oral cavity, chronic tonsillitis.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 17. 02. 2014 р.
