CC BY
20References:
1. Zhabchenko IA. Obstetrical tactics in case of Isthmiko-cervical insufficiency: the solution of the main and accompanying problems. Protection of motherhood and childhood. 2015. 1 (25): 58-65.
2. Shcherbyna MO, Mu'Avia Salem Nasser Almardat. New ways of optimizing the management of women with ischemic-cervical insufficiency. Collection of scientific works of the Association of Obstetricians-Gynecologists of Ukraine. Kiev: "The Polygraph Plus", 2014: 315317.
3. Arabin H. Pessartherapie (Therapy with pessaries) In: Martius G, editor. Gynäkologie: Stuttgart, New York: Thieme; 1991:263-276.
4. Becher N, Waldorf KA, Hein M, Uldbjerg N. The cervical mucus plug: structured review of the literature. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 2009;88(5):502-513.
5. Kubli F, Arabin B. Frühgeburt (Preterm delivery) In: Dudenhausen JW, editor. Praxis der Perinatalmedizin (Practice of Perinatal Medicine). Stuttgart, New York:Thieme; 1982:148-184.
6. Liem SM, van Pampus MG, Mol BW, Bekedam DJ. Cervical pessaries for the prevention of preterm birth: a systematic review. Obstet Gynecol Int. 2013;2013:576723. doi: 10.1155/2013/576723. Published online 2013 Mar 31.
7. Liem SM1, Schuit E1,2,3, van Pampus MG4, van Melick M5, Monfrance M6, Langenveld J6, Mol BW7,Bekedam D4. Cervical pessaries to prevent preterm birth in women with a multiple pregnancy: a per-protocol analysis of a randomized clinical trial. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016 Apr;95(4):444-51. doi: 10.1111/aogs.12849.
8. MacDorman MF, Gregory ECW. Fetal and perinatal mortality: United States, 2013. Natl Vital Stat Rep. 2015;64:1-24.
9. Schoen CN, Tabbah S, Iams JD, Caughey AB4 Berghella V. Why the United States preterm birth rate is declining. Am J Obstet Gynecol. 2015 Aug;213(2):175-80. doi: 10.1016/j.ajog.2014.12.011.
10. Vitsky M. Simple treatment of the incompetent cervical os. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 1961;81:1194-1197.
Робота надшшла в редакщю 02.07.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги тсля рецензування
УДК 618.11- 159.922.8
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1450881
А. В. Камтський
ВПЛИВ ОСОБИСТ1СНОГО ПРОФ1ЛЮ БЕЗПЛ1ДНИХ ПАЩСНТОК ЦИКЛ1В ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГШ НА ЯК1СТЬ IX ЖИТТЯ
Нацюнальна медична aKaAeMiH тслядипломно! освгги iM. П.Л. Шупика
Summary. Kaminsky A. V. THE EFFECT OF THE PERSONAL PROFILE OF INFERTILE PATIENTS OF ASSISTED REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES PROGRAMMAS ON THE QUALITY OF THEIR LIFE. The article analyzes the influence of the personal profile on the quality of life of infertile patients of assisted reproductive technologies (ART) cycles. 237 women aged 25-44 years were examined, of which 103 were patients of the ART, and 134 were fertile. To assess the personal profile of the patients, the Freiburg personal questionnaire was used, and to assess the quality of life, the questionnaire SF-36 was used. It has been established that prolonged infertility with unsuccessful treatment attempts is a specific chronic psycho-traumatic situation, which determines the formation of characteristic personality features and a peculiar system of psychological protection. Thus, such personal derminants as neuroticism, depressiveness and emotional lability not only impair the quality of life, but also are
© Камшський А. В.
a risk factor for the negative outcome of ART. Correction of the psychological condition of patients with ART cycles can be a reserve for increasing the effectiveness of infertility treatment.
Key words: infertility, assisted reproductive technologies, personality profile, quality of life, Freiburg personal questionnaire, questionnaire SF-36, correlation analysis.
Реферат. Каминский А. В. ВЛИЯНИЕ ЛИЧНОСТНОГО ПРОФИЛЯ БЕСПЛОДНЫХ ПАЦИЕНТОК ЦИКЛОВ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫХ
РЕПРОДУКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ. В статье проанализировано влияние личностного профиля на качество жизни бесплодных пациенток циклов вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Обследовано 237 женщин в возрасте 25-44 лет, из которых 103 были пациентками циклов ВРТ, а 134 - фертильными. Для оценки личностного профиля пациенток использовали Фрайбургский личностный опросник, а для оценки качества жизни - опросник SF-36. Установлено, что длительное бесплодие с безуспешными попытками лечения является специфической хронической психотравмирующей ситуацией, которая обусловливает формирование характерных личностных особенностей и своеобразной системы психологической защиты. Таким образом, такие личностные дерминанты, как невротичность, депрессивность и эмоциональная лабильность, не только ухудшают качество жизни, но также являются фактором риска отрицательного результата ВРТ. Коррекция психологического состояния пациенток циклов ВРТ может быть резервом повышения эффективности лечения бесплодия.
Ключевые слова: бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, личностный профиль, качество жизни, Фрайбургский личностный опросник, опросник SF-36, корреляционный анализ.
Реферат. Камшський А. В. ВПЛИВ ОСОБИСТ1СНОГО ПРОФ1ЛЮ БЕЗПЛ1ДНИХ ПАЦ1СНТОК ЦИКЛ1В ДОПОМ1ЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ЯК1СТЬ ГС ЖИТТЯ. У статп проведено аналiз впливу особиспсного профiлю безплщних пащенток циктв допомiжних репродуктивних технологш (ДРТ) на яшсть життя. Обстежено 237 жшок вжом 25-44 рошв, з яких 103 були пащентками ДРТ, а 134 - фертильними. Для ощнки властивостей особистосп пащенток використовували Фрайбурзький особиспсний опитувальник, для оцшки якосп життя - опитувальник SF-36. Встановлено, що тривале безплщдя з безустшними спробами лжування е специфiчною хрошчною психотравмуючою ситуащею, що обумовлюе формування характерних особистiсних рис i своерiдноï системи психологiчного захисту. Таким чином, так! особиспсш детермшаннти, як невротичнють, депресившсть та емоцшна лабшьшсть, не тшьки пооршують яшсть життя, але е також факторами ризику негативного результату ДРТ. Корекщя психолопчного стану пащенток циктв ДРТ може бути резервом тдвищення ефективносп лжування безплщдя.
Ключовi слова: безплщдя, допом!жш репродуктивш технологiï, особиспсний профшь, яшсть життя, Фрайбурзький особиспсний опитувальник, опитувальник SF-36, кореляцшний анал!з.
Безплщдя вщноситься до сташв, що ютотно зм!нюють псих!ку жшки та призводять до хрошчного стресу [1, 2, 3]. У сучасному сусп!льств! е стшш сощальш установки i щнносп, як! стверджують обов'язкове батьшвство, а рольов! очжування щодо жшки мщно пов'язаш з необхщшстю устшно1' реалiзацiï материнства [4].
У пащенток циктв ДРТ безплщдя стае особливо емоцiйно значимим, осшльки для реалiзацiï репродуктивних плашв залишаеться мало шансiв. Встановлено, що безплщдя у пацiенток циктв ДРТ асоцшоване з коморбщними депресивними i тривожними розладами, а також високим ступенем соцiальноï дезадаптацiï [5, 6].
Тривале неефективне лжування безплiддя супроводжуеться додатковими травмуючими факторами професiйного, амейного i матерiального характеру, враховуючи значш фiнансовi витрати i втрати часу на вщвщування лiкувальних установ. Попршуеться яшсть життя пацiенток, дом!нуюч! ще1' самозвинувачення вносять свш вклад в посилення тривожно-депресивно!' симптоматики, соцiальних вщхилень, що, в свою чергу, знижуе
ймовipнicть ваптноап [7, 8, 9].
На думку М.Е. Блоx (2012) [10], виявлeння оcобиcтicниx xаpактepиcтик, влаcтивиx поpyшeнням peпpодyктивного здоpов'я, дозволяе визначити мiшeнi пcиxотepапiï i pозpобити пpогpамy пcиxологiчноï допомоги з акцeнтом на оcобиcтicнi pecypcи пацieнток, оцiнити вплив цдо заxодiв на якicть життя жшок. J.W. Aarts et al. (2015) [11] вважають, що на peзyльтативнicть лiкyвання бeзплiддя icтотно впливае якють життя пацieнток, i peкомeндyють дентифжувати пpичинно-наcлiдковi зв'язки мiж оcобиcтicними пpоблeмами i якicтю життя. Ми також дотpимyeмоcя думки, що вiдомоcтi ^о cвоepiднicть оcобиcтоcтi ж1нок i якоап ïx життя вкpай важливi для конcтpyктивного pозв'язання кpизовиx cитyацiй ^и лiкyваннi бeзплiддя.
Тому у нашому доcлiджeннi поcтавлeна мета вивчити вплив оcобиcтicного пpофiлю на якicть життя бeзплiдниx пацieнток циклiв допомiжниx peпpодyктивниx тexнологiй.
Мaтерiaл та методи
Щд cпоcтepeжeнням знаxодилоcя 237 ж1нок вжом 25-44 pокiв, як1 були cтpатифiкованi на двi гpyпи в залeжноcтi вiд peпpодyктивниx можливоcтeй. 103 жшки гpyпи Б cтpаждали на бeзплiддя i були пацieнтками циклiв ДРТ. Peшта 134 фepтильниx ж1нки увшшли до гpyпи Ф. У оаб гpyпи Б пepвиннe бeзплiддя було виявлeно у 36 (15,2%) жшок (груш Б1), втоpиннe - у 67 (28,3%) жшок (груш Б2).
Для оцшки влаcтивоcтeй оcобиcтоcтi пащенток викоpиcтовyвали Фpайбypзький оcобиcтicний опитувальник (FPI), для оцшки якоал життя - опитувальник SF-36.
FPI пpизначeний для дiагноcтики cтанiв i влаcтивоcтeй оcобиcтоcтi, як1 мають пepшоpяднe значeння для пpоцecy cоцiальноï адаптацй' та peгyляцiï повeдiнки. Мeтодика FPI була capera з ypаxyванням доcвiдy побудови i заcтоcyвання такиx вiдомиx опитувальник1в, як 16PF ^ткла, MMPI (СМ1Л), EPI Aйзeнка i iн. Опитувальник FPI мютить 12 шкал, що дiагноcтyють нeвpотичноcть, cпонтаннy агpecивнicть, дeпpecивнicть, дpатiвливicть, товаpиcькicть, вpiвноважeнicть, peактивнy агpecивнicть, cоpом'язливicть, вiдкpитicть, eкcтpавepciю-iнтpовepciю, eмоцiйнy лабiльнicть, маcкyлiннicть-фeмiннicть.
Опитувальник SF-36 (англ. The Short Form-36) - цe нecпeцифiчний опитувальник для оцшки якоеп життя пащента, шиpоко викоpиcтовyваний пpи пpовeдeннi доcлiджeнь якоcтi життя в кpаïнаx £вpопи i в США. Опитувальник вiдобpажаe загальнe благополуччя i cтyпiнь задоволeноcтi тими cтоpонами життeдiяльноcтi людини, на яш впливають cтан здоpов'я. SF-36 cкладаeтьcя з 36 питань, згpyпованиx у вiciм шкал: фiзичнe функцюнування, pольова дiяльнicть, тiлecна бiль, загальш здоpов'я, життeздатнicть, cоцiальнe фyнкцiонyвання, eмоцiйний cтан i пcиxiчнe здоpов'я. Показники кожно1' шкали cкладeнi таким чином, що чим вищe значeння показника (ввд 0 до 100), тим кpащe оцiнка за обpаною шкалою. З нт фоpмyють два паpамeтpи: пcиxологiчний i фiзичний компонeнти здоpов'я. Складовими фiзичного компонeнтy здоpов'я е фiзичнe фyнкцiонyвання; pольовe фyнкцiонyвання, обyмовлeнe фiзичним cтаном; iнтeнcивнicть болю; загальний cтан здоpов'я. Пcиxологiчний компонeнт здоpов'я включае шкали пcиxiчного здоpов'я; pольового фyнкцiонyвання, обyмовлeного eмоцiйним cтаном; шкального фyнкцiонyвання; життево1' активноcтi.
Статиcтичнy обpобкy матepiалy пpоводили мeтодами ваpiацiйного, коpeляцiйного аналiзy з викоpиcтанням cтандаpтниx та cпeцiалiзованиx комп'ютepниx пpогpам.
Результата та ïx обговорення
Сepeд оcобиcтicниx коpeлятiв шкал cамооцiнки якоcтi життя в ^уш Ф домiнyвали нeвpотичноcть, eмоцiйна лабiльнicть i дeпpecивнicть. Пpактично шякого впливу на якicть життя ж мали вiдкpитicть, eкcтpавepciя i маcкyлiннicть. Найбiльш залeжними вiд пpофiлю оcобиcтоcтi фepтильниx пацieнток виявилиcя оцiнки пcиxiчного здоpов'я, життeздатноcтi та загального здоpов'я, а наймeнш залeжними - оцшки больового стндоому, фiзичного i eмоцiонального фyнкцiонyвання. Оcобиcтicть фepтильниx pecпондeнток значимо впливала на пcиxiчний компонeнт ïx якоеп життя, тодi як фiзичний компонeнт якоcтi життя був мeнш cxильний до такого впливу.
Нeможливicть наpоджeння дитини в ciм'ï - одна з найбшьш важкиx xpонiчниx пcиxотpавмyючиx cитyацiй для подpyжжя. В cycпiльcтвi е cтiйкi cоцiальнi установки i цшност!, що звeличyють pоль матepинcтва, як1 cтвepджyють обов'язковe батьшвство -«пpонаталiзм». Pольовi очiкyвання щодо ж1нки мiцно пов'язанi з нeобxiднicтю ycпiшноï peалiзацiï peпpодyктивноï фyнкцiï, а yявлeння пpо жiночнicть зв'язyeтьcя з наявшстю
нормативних материнських якостей, зокрема любов до датей. Засвоeнi в процесi соцiалiзащl пронатальние цiнностi, специфiчнi рольовi приписи обумовлюють психотравмирующее сприйняття жшкою безплщного шлюбу, переживания нею фрустраци, зниження самооцiнки, почуття iзолящl. Сьогоднi в сустльстш iснуe негативний стереотип сприйняття i оцiнки безплiддя, яке асощюеться з соцiальним i психологiчним неблагополуччям 1м ж1нки. £ данi, що заходи, пов'язаш з лiкуваниям безплщдя, е стрессовою ситуацieю [6].
Тому очжуваним е те, що у дослвджуваних безплiдних пацiенток циклiв ДРТ особиспсш риси вiдiгравали бiльш значну роль у формуваннi якостi життя, шж у фертильних ж1нок. Найбшьш суттевими особистiсними детермiнаитами якостi життя виявилися невротичнiсть, депресивнiсть i емоцшна лабшьшсть. Дана трiада значимо знижувала задоволенiсть респонденток за всiма шкалами якосп життя (табл.). Найменший вплив на оцшку якостi життя мали комунiкабельнiсть i врiвноваженiсть.
Негативний вплив на фiзичний компонент здоров'я надавали невротичшсть (р=-0,55), вiдкритiсть (р=-0,50), депресивнiсть (р=-0,48), емоцiйна лабiльнiсть (р=-0,43), спонтанна агресивнiсть (р=-0,39), дратiвливiсть (р=-0,38), позитивний - комунiкабельнiсть (Р=0,23).
Доведено статистично значимий негативний ефект на психiчний компонент здоров'я таких особиспсних властивостей, як невротичнiсть (р=-0,62), депресившсть (р=-0,55), вiдкритiсть (р=-0,52), емоцiйна лабiльнiсть (р=-0,48). Жоднi характеристики особистiсного профiлю статистично значимо не впливали позитивно на яшсть життя пащенток циктв ДРТ.
Внаслщок тривалого лiкувания безплщдя (6,41±0,25 рок1в) у пацiенток циклiв ДРТ розвинулися риси соматизовано! (катестетично!) та характерогенно! дистимп.
При соматизизованiй дистимп пацiентки скаржилися на загальне погане самопочуття, серцебиття, задишку, запори, сльозливють, поганий сон з частими пробудженнями. Знижений настрiй зазвичай був слабко виражений з переважанням тривоги. Нерщко тiлеснi ввдчуття перекривалися розладами настрою з формуванням загальних симптомiв. При цьому пригнiченiсть, тужливiсть набували фiзикальний вiдтiнок (печiния в областi горташ або кишечника, «крижаний холод» шд ложечкою). На перших етапах л^вання безплщдя iнтенсивнiсть зниженого настрою, а також тривожне побоювання за неможливють народити дитину коливалося в зв'язку з мiнливими умовами лiкувания та життя. Надалi зовнiшнi поди все менше позначалися на динамiцi ктшчних проявiв. При цьому або на перший план виступали явища астенп (тривога i неспок1й замiщувалися зниженням активностi, фiзичним безсиллям, а напружешсть - млявiстю), або, навпаки, розширювалися коло аномальних тiлесних ввдчутпв, загострювалося самоспостереження.
У ж1нок з проявами характерогенно1 дистимп у клiнiчнiй картинi переважали стшш розлади у виглядi ангедонп, схильностi до «нудьги», песимiзму, думок про безглуздють життя. З роками поступово формувався депресивний свiтогляд, в цен^ якого лежить «комплекс невдахи». Будь-яка радiсна подiя зараз же отруювалася для них думкою про немщшсть радостi, вiд майбутнього вони не чекають нiчого, крiм нещастя i труднощiв, минуле ж доставляе тшьки докори сумлшня з приводу справжшх чи уявних помилок, зроблених ними в житп та при ткувант безплщдя. Вони буди надзвичайно чутливими до будь-яких неприемностей, iнодi дуже гостро реагували на них. Яка б то ш було робота, дiяльнiсть здебiльшого була !м неприемна, i вони скоро вщ не1 втомлювалися. Крiм того, в зробленому вони помiчали переважно помилки, а в тому, що належить - стiльки труднощiв, що в передбаченш !х мимоволi опускали руки. До того ж бшьшють з таких пащенток зазвичай не була здатна до тривалого вольового напруження i легко впадала у ввдчай. Все це робило !х вкрай нерiшучими i нездатними нi до яко! д1ево1 iнiцiативи.
Таким чином, значимо вищi оцiнки фiзичного компоненту здоров'я у безплщних ж1нок детермiнувалися тим, що серед них часпше зустрiчалися комунiкабельнi особи i рщше - депресивнi. Як особистiсну детермшанту високих оцiнок психiчного компонента здоров'я безплщних пацiенток видiлено лише фактор депресивносп.
Хотiлося б вiдмiтити щкаву тенденцiю. Ступiнь особистiсноl детермiнованостi штегрально1 шкали психiчного компоненту здоров'я у жшок з безплщдям був подiбний до такого у фертильних жшок. У безпл1дних пацiенток вплив особиспсного профiлю на фiзичний компонент здоров'я був бшьш виражений, нiж фертильних жшок, як i в порiвияннi
Таблиця
Кореляцшм взаемозв'язки моказникш шкал SF-36 i FPI у пащенток циклiв ДРТ
л Шкала FPI
Шкала SF-36 а п ^ а 1-4 невротичшсть спонтанна агре- депресившсть драпв-ливють комуш-кабель- Врiвно-важе- реактивна агре- сором' -язли- вшкри-тють екст-раверая емоцшна лабшь- мас-кулш-
сившсть нють шсть сившсть вють шсть шсть
Фiзичне Б -0,39 -0,48 -0,29 -0,35
функцiонування Ф -0,25 -0,28 -0,33 -0,21
Рольове фiзичне Б 0,43 -0,36 -0,35
функщонування Ф -0,24 -0,23 -0,20 -0,24 -0,32
Iнтенсивнiсть болю Б -0,53 -0,49 -0,42 -0,62 -0,42 -0,66 -0,30 -0,48
Ф -0,25
Загальне здоров'я Б -0,37 -0,39 -0,34 0,28 -0,51 -0,55
Ф -0,36 -0,20 -0,18 0,23 -0,29 -0,32
Життездатшсть Б -0,40 -0,40 -0,42
Ф -0,47 -0,33 -0,33 -0,25 -0,38
Соцiальне Б -0,39 -0,39 -0,42 -0,53 -0,25 -0,25 -0,32
функцiонування Ф -0,32 -0,28 -0,30 -0,26 -0,39
Рольове емоцiйне Б -0,36 -0,33 0,28 -0,31 -0,33
функщонування Ф -0,28 -0,25 -0,18 -0,29
Психолопчне Б -0,62 -0,68 -0,32 -0,38 -0,51 -0,56
здоров'я Ф -0,43 -0,33 -0,20 0,34 -0,24 -0,42
Фiзичний Б -0,55 -0,39 -0,48 -0,38 0,23 -0,50 -0,43
компонент здоров'я Ф -0,31 -0,18 -0,26 -0,22
Психолопчний Б -0,62 -0,55 -0,52 -0,48
компонент здоров'я Ф -0,32 -0,24 -0,42 -0,26 -0,31 -0,42
Примита. Наведенi тiльки статистично значимi коефiцieнти кореляци.
з штегральною психiчною шкалою. У фертильних жшок профiль особистостi набагато слабше детермiнував фiзичний, нiж психiчний компонент здоров'я. 1ншими словами, особистiснi властивосп на тлi безплiддя вiдiграють бшьш вагому роль в зниженнi якосп життя, а у фертильних жшок оцшки якостi життя носять менш суб'ективний характер. Особливо це стосуеться фiзичного аспекту якостi життя. Не виключено, що певною мiрою маскування дисфункцiональних рис особистостi безплiдних жшок тд функцiональнi фiзичнi розлади е зручною соцiальною та емоцiйною позищею.
Таким чином, на тлi безплщдя у пацiенток циклiв ДРТ значно рщше спостерiгалася депресивнiсть, i часпше вiдмiчалися так1 особистiснi властивостi, як комушкабельшсть, екстраверсiя i маскулiннiсть. Первинно безплщним женкам в порiвняннi з вторинно безплщними бiльшою мiрою були притаманш спонтанна агресивнiсть, сором'язливiсть, вщкрипстъ i емоцiйна лабiльнiсть. Дисфункцiональнi риси особистосп найрiдше зустрiчалися у вторинно безплщних пацiенток, як1 не мали дiтей. Вони були неагресивнi, товарисьш, найменш невротичнi i демонстрували невисоку емоцшну лабiльнiсть. Характерною рисою цих жшок були також тдвищена екстраверая i маскулiннiсть. Профiль особистостi вторинно безплщних пацiенток циклiв ДРТ, яш мали дiтей, був близький до профiлю особистостi фертильних пацiенток такого вжу.
Пацiентки з безплiддям циктв ДРТ вiдмiчали бiльшу задоволенiсть яшстю свого життя, нiж фертильнi жшки аналогiчного вiку. Профiль якостi життя вторинно безплщних ж1нок, як1 мали дней, був подiбний до профiлю якостi життя фертильних пацiенток i в порiвняннi з безплiдними жшками без дiтей вiдрiзнявся низькими оцшками больового синдрому, рольового фiзичного, сощального та емоцiйного функцiонування.
Дисфункцiональнi риси особистосп при безплiддi бiльшою мiрою знижували фiзичнi показники якостi життя, особливо за шкалою болю, у фертильних жшок дисфункцюнальш риси особистосп сильшше впливали на психiчний компонент якосп життя.
Висновки
Тривале безплщдя з безуспiшними спробами лiкування е специфiчною хронiчною психотравмуючою ситуацiею, що обумовлюе формування характерних особистiсних особливостей i своерщно! системи психологiчного захисту. Найбшьш суттевими особистiсними детермiнантами якосп життя е невротичшсть, депресивнiсть та емоцшна лабiльнiсть, як1 не тшьки погiршують як1сть життя, але е також факторами ризику негативного результату ДРТ. Корекщя психолопчного стану пащенток циклiв ДРТ може бути резервом тдвищення ефективностi лiкування безплщдя.
Лтратура:
1. Адамов М М. Психологическая характеристика женщин, у которых для лечения бесплодия использовали вспомогательные репродуктивные технологии. Здоровье женщины. 2012; 8: 198-200.
2. Колесников ДБ, Ермоленко КС, Соловьева АВ. Психическое состояние женщин с бесплодием в старшем репродуктивном возрасте. Клиническая медицина. 2013; 6: 38-41.
3. Holley SR,. Pasch LA,. Bleil ME, Gregorich S, Katz PK, Adler NE. Prevalence and Predictors of Major Depressive Disorder for Fertility Treatment Patients and their Partners. Fertil Steril. 2015 May; 103(5): 1332-1339. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.02.018.
4. Федина ЛП. Исследование индивидуально-психологических особенностей бесплодных супружеских пар, вступивших в протоколы экстракорпорального оплодотворения. Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. 2011; 1: 103-108.
5. Freeman MP, Toth TL, Cohen LS. Assisted reproduction and risk of depressive relapse: considerations for treatment. Ann Clin Psychiatry. 2013 Nov;25(4):283-8.
6. Петрова НН, Подольхов ЕН, Гзгзян АМ, Ниаури ДА. Психические расстройства и личностно-психологические особенности у женщин с бесплодием при лечении ЭКО. Обозрение психиатрии и медицинской психологи. 2013;2:42-49.
7. Wilkins KM, Warnock JK, Serrano E. Depressive symptoms related to infertility and infertility treatments. Psychiatr Clin North Am. 2010 Jun;33(2):309-21. doi: 10.1016/j.psc.2010.01.009.
8. Rockliff HE, Lightman SL Rhidian E, Buchanan H, Gordon U, Vedhara K. A systematic review of psychosocial factors associated with emotional adjustment in in vitro
fertilization patients. Hum Reprod Update. 2014 Jul-Aug;20(4):594-613. doi: 10.1093/humupd/dmu010.
9. Boivin J, Griffiths E, Venetis CA. Emotional distress in infertile women and failure of assisted reproductive technologies: meta-analysis of prospective psychosocial studies. BMJ. 2011;342:d223.
10. Блох МЕ. Личностные и социально-психологические характеристики женщин репродуктивного возраста с гинекологической патологией на этапе планирования беременности: автореф дис канд мед наук. СПб, 2012. 20 с.
11. Aarts JW, van Oers AM, Faber MJ, Cohlen BJ, Nelen WL, Kremer JA, van Dulmen AM. Communication at an online infertility expert forum: provider responses to patients' emotional and informational cues. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2015;36(2):66-74. doi: 10.3109/0167482X.2015.1009033.
References:
1. Adamov M. M. Psychological characteristics of women who used auxiliary reproductive technologies for the treatment of infertility. Women's health. 2012; 8: 198-200.
2. Kolesnikov DB, Ermolenko KS, Solovyov AB. The mental state of women with infertility in the older reproductive age. Clinical medicine. 2013; 6: 38-41.
3. Holley SR,. Pasch LA,. Bleil ME, Gregorich S, Katz PK, Adler NE. Prevalence and Predictors of Major Depressive Disorder for Fertility Treatment Patients and their Partners. Fertil Steril. 2015 May; 103(5): 1332-1339. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.02.018.
4. Fedina LP. Investigation of the individual psychological characteristics of infertile couples who entered into the protocols of in vitro fertilization. Bulletin of MGU after M.A. Sholokhov. 2011; 1: 103-108.
5. Freeman MP, Toth TL, Cohen LS. Assisted reproduction and risk of depressive relapse: considerations for treatment. Ann Clin Psychiatry. 2013 Nov;25(4):283-8. 5
6. Petrova NN, Podolkhov EN, Gzgzyan AM, Niauri YES. Mental disorders and personality-psychological features in women with infertility in the treatment of IVF. Review of psychiatry and medical psychologists. 2013; 2: 42-49.
7. Wilkins KM, Warnock JK, Serrano E. Depressive symptoms related to infertility and infertility treatments. Psychiatr Clin North Am. 2010 Jun;33(2):309-21. doi: 10.1016/j.psc.2010.01.009.
8. Rockliff HE, Lightman SL Rhidian E, Buchanan H, Gordon U, Vedhara K. A systematic review of psychosocial factors associated with emotional adjustment in in vitro fertilization patients. Hum Reprod Update. 2014 Jul-Aug;20(4):594-613. doi: 10.1093/humupd/dmu010.
9. Boivin J, Griffiths E, Venetis CA. Emotional distress in infertile women and failure of assisted reproductive technologies: meta-analysis of prospective psychosocial studies. BMJ. 2011;342:d223.
10. Bloh ME. Personality and socio-psychological characteristics of women of reproductive age with gynecologic pathology at the stage of pregnancy planning: the author's dissertation of the medical sciences. СПб, 2012. 20 p.
11. Aarts JW, van Oers AM, Faber MJ, Cohlen BJ, Nelen WL, Kremer JA, van Dulmen AM. Communication at an online infertility expert forum: provider responses to patients' emotional and informational cues. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2015;36(2):66-74. doi: 10.3109/0167482X.2015.1009033.
Робота надшшла в редакщю 23.07.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги тсля рецензування
