Научная статья на тему 'Вплив органів систем крові та кровообігу на формування тканин в туші'

Вплив органів систем крові та кровообігу на формування тканин в туші Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
66
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СВИНі / ГЕНОТИП / СЕРЦЕ / ПЕЧіНКА / СЕЛЕЗіНКА / ТКАНИНИ ТУШі

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Коваленко Б. П.

Вивчали вплив органів систем крові та кровообігу на формування тканин в туші свиней різних генотипів. Встановлено, що на формування м’ясної тканини більший вплив має розвиток селезінки, відкладення сала розвиток серця, формування кісткової тканини розвиток печінки.I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

nfluence of organ system of blood and blood circulation on tissue forming in carcasses of swine of different genotypes was studied. It has been found that the spleen influences greatly on the forming of muscular tissue, the heart influences on the fat tissue forming and the liver influences on the bony tissue forming.

Текст научной работы на тему «Вплив органів систем крові та кровообігу на формування тканин в туші»

УДК 636.4.082.

Коваленко Б.П., ® кандидат с.-г. наук, доцент, [email protected]

Хартвська державна зооветеринарна академ1я

ВПЛИВ ОРГАН1В СИСТЕМ КРОВ1 ТА КРОВООБ1ГУ НА ФОРМУВАННЯ ТКАНИН В ТУШ1

Вивчали вплив оргашв систем кровг та кровообггу на формування тканин в туш1 свиней р\зних генотитв. Встановлено, що на формування м 'ясног тканини бшьший вплив мае розвиток селезтки, вгдкладення сала - розвиток серця, формування кгстковог тканини - розвиток печтки.

Ключовi слова: свит, генотип, серце, печтка, селезтка, тканини тушь

Вступ. Одшею з важливих проблем сучасно! бюлопчно! науки е вивчення закономiрностей росту i розвитку сшьськогосподарських тварин, у т.ч. свиней велико! бшо! та ландрас порщ. Оскшьки шдивщуальний розвиток е ланцюгом складних морфолопчних, бiохiмiчних та функщональних перетворень, яю вщбуваються вiд народження до смерт органiзму, знання загальнобiологiчного закону нерiвномiрностi росту окремих органiв i тканин дозволить свщомо спрямовувати в потрiбному напрямку формування продуктивностi. Бiльш високим потенщалом обмiну речовин i, як наслщок, пiдвищеними вiдгодiвельною i м'ясною продуктивнiстю, характеризуються свинi з кращим розвитком внутрiшнiх органiв та залоз внутршньо! секреци [1,2].

Перебуваючи у постшному русi, кров постачае вс органи i тканини розчиненими в нш речовинами. Вона зумовлюе розвиток таких основних функцш, як дихальна, поживна, видiльна, регуляторна, гомеостатична, захисна тощо. Чiтке виконання вказаних функцш забезпечуеться системою кровi (кiстковий мозок, селезшка, печiнка, лiмфатичнi вузли тощо) i системою органiв кровообiгу (серце, судини, капшяри).

Матер1ал 1 методи. Було сформовано 6 груп свиней: ВАТ „ДПЗ „Комсомолець" - велика бша порода (ВБ, I група); ВАТ „ДПЗ iм. Юрова" - ВБ (II група); КСП „Дворiчанський" - ВБ (III група), КСП „Топшьське» - ВБ (IV група), КСП „Мечнково" - ВБ (V група), ландрас (Л, VI група). Контрольний забш свиней проводили при досягненш ними живо! маси 100 кг.

Вивчалися таю показники, як маса серця, печшки та селезшки як за породною належшстю, так i в розрiзi заводських лшш i родин, особливостi корелятивних зв'язюв, частка впливу розвитку органiв систем кровi та кровообiгу на формування тканин в тушг Всi дослщження проводилися вiдповiдно до загальноприйнятих зоотехшчних методiв [3].

Результати дослщження. Порiвняльне вивчення розвитку серця, печiнки i селезiнки у чистопородних тварин велико! бшо! i ландрас порiд вказало на суттевi вiдмiнностi у тварин рiзних генотипiв (табл. 1).

® Коваленко Б.П., 2010

93

У межах велико! бшо! породи рiзниця за масою серця у тварин, вирощених в умовах рiзних господарств, склала 21,0 г (Р>0,95), за масою печшки - 27,0 г (Р>0,95), а за масою селезшки рiзниця не суттева (4,7 г, Р<0.95). У той же час свиш породи ландрас мали кращi показники розвитку серця i печiнки (P<0,95), а за масою селезшки перевага над чистопородними ровесниками велико! бшо! породи склала 8,0 (IV група, Р>0,95).. .3,3 г (II група).

Таблиця 1

Маса оргашв систем кров1 та кровооб1гу при забо1 свиней масою 100 кг, г

Гру- пи Серце Печшка Селезшка

M±m Cv,% M±m Cv,% M±m Cv,%

I 304,2±1,78 5,0 1732,0±8,10 4,0 134,6±1,86 11,8

II 292,2±1,67 5,6 1727,5±6,00 3,4 136,7±0,78 5,5

III 303,6±4,74 3,5 1724,0±18,06 2,3 136,4±2,54 4,2

IV 313,2±9,53 6,8 1718,0±14,28 1,9 132,0±2,98 5,1

V 296,3±3,75 2,5 1705,0±9,79 1,1 136,3±2,39 3,5

VI 310,0±3,54 2,3 1732,5±21,36 2,5 140,0±2,55 3,6

У розрiзi належност до заводських лiнiй за масою оргашв систем кровi та кровооб^у встановлена вiрогiдна рiзниця (табл. 2).

Таблиця 2

Генотиповi вщмшносл у розвитку оргашв систем кров1 та кровообiгу, г

Шни Серце Печшка Селезшка

M±m | Cv,% M±m | Cv,% M±m | Cv,%

ВАТ „ДПЗ „Комсомолець"

Драчун 289,1±4,56 4,2 1643,6±19,0 3,0 118,1±3,73 8,3

Лафет 319,9±3,75 6,8 1768,0±15,5 4,6 145,4±3,12 6,6

Сват 299,3±2,77 6,2 1707,7±6,2 4,2 129,9±2,73 5,1

ВАТ „ДПЗ ш. Юрова"

Драчун 290,3±2,61 5,5 1740,0±7,9 2,8 136,6±1,29 5,8

Лафет 297,5±8,24 6,8 1736,0±32,2 4,6 139,2±3,75 6,6

Сват 296,3±4,62 6,2 1721,9±18,0 4,2 136,5±1,75 5,1

Якщо в умовах ВАТ «ДПЗ iм. Юрова» мiж представниками заводських лшш Драчуна, Лафета i Свата за масою серця, печшки та селезшки рiзниця не вiрогiдна, то в умовах ВАТ ДПЗ «Комсомолець» за масою вказаних оргашв кращими були представники лши Лафета. За масою серця !х перевага над ровесниками шших лiнiй склала 30,8 (лЫя Драчуна, Р>0,999)...20,6 г (лЫя Свата, Р>0,999), за масою печшки - 124,4 (лЫя Драчуна, Р>0,999)...60,3 (лiнiя Свата, Р>0,999), за масою селезiнки - 27,3 (лЫя Драчуна, Р>0,999)...15,5 г (лiнiя Свата, Р>0,999). Данi дослiдження вказують, що рiвень племiнно! роботи iз заводськими лмями впливае на !х аутощентичшсть i залежить вiд балансу гешв, характерних для дано! групи тварин.

Вказана закономiрнiсть простежуеться також при аналiзi розвитку органiв систем кровi та кровообiгу у свиней за належшстю до заводських родин (табл. 3).

В умовах ВАТ «ДПЗ «Комсомолець» тварини, яю мали бшьшу масу серця, характеризувалися i кращим розвитком печшки та селезшки.

94

Таблиця 3

Маса оргашв систем kpobí та кровооб^у тварин за належшстю до _заводських родин, г_

Родини Серце Печшка Селезшка

M±m Cv,% M±m Cv,% M±m Cv,%

ВАТ „ДПЗ „Комсомолець"

Беатриса 304,5±3,78 4,1 1725±15,33 2,9 130,4±6,12 15,6

Гвоздика 327,5±12,50 5,4 1830±8,00 0,8 155,5±7,50 4,1

Герань 301,2±4,66 5,8 1724±21,18 4,6 134,4±4,03 11,2

Палира 300,6±6,61 6,2 1659±33,67 5,7 126,0±4,08 9,2

Тайга 310,4±4,71 5,3 1753±17,63 3,5 139,8±4,36 10,8

Чар1вниця 302,3±3,10 3,1 1721±15,56 2,7 131,8±4,53 10,3

Чорна Пташка 309,9±6,01 5,1 1776±16,28 2,4 141,1±3,40 6,4

ВАТ „ДПЗ ím. Юрова"

Беатриса 297,8±4,66 5,6 1728±14,76 3,1 136,6±1,84 4,9

Гвоздика 293,8±12,48 8,5 1730±44,35 5,1 140,8±3,25 4,6

Герань 281,0±4,93 5,6 1705±13,60 2,5 135,1±2,22 5,2

Палира 296,1±5,12 5,2 1745±17,09 2,9 139,9±1,65 3,5

Тайга 291,4±4,00 6,1 1721±13,28 3,4 135,6±2,37 7,8

Чар1вниця 287,5±5,44 4,6 1736±20,76 2,9 138,2±3,13 5,6

Чорна Пташка 290,0±4,63 4,5 1705±28,5 4,7 135,8±2,21 4,6

Характерною особливктю у розвитку вказаних оргашв е те, що тварини з найбшьшою масою серця (родина Гвоздики) мають найбшьшу масу печшки i селезiнки, а тварини з найменшою масою серця (родина Палiтри) - найменшу масу печiнки i селезшки. Представники iнших заводських родин за розвитком двох iз трьох оргашв систем кровi i кровообiгу займали однаковий ранг. У тварин, яю використовувалися в умовах ВАТ «ДПЗ iм. Кiрова» також мае мюце той факт, що за розвитком двох оргашв присуджуеться однаковий ранг: за масою печшки i селезшки - представники родини Беатриси (IV ранг) i Тайги (V ранг), серця i селезшки - представники Пал^ри (II ранг), Чорно! Пташки (V ранг) i Гераш (VII ранг), серця i печiнки - представники родини Гвоздика (III ранг). Вказаш даш додатково пiдтверджують факт впливу рiвня племiнно! роботи з гуртом.

При вивченш впливу маси органiв систем кровi i кровообiгу на вмiст тканин в тушi (за даними ВАТ «ДПЗ «Комсомолець) встановлено, що iз збiльшенням !х маси збiльшуеться вмют м'яса i зменшуеться вмiст сала в тушi (табл. 4).

Маса вказаних оргашв суттево не вплинула на вмют кiсток в туш^ але при збiльшеннi маси серця i печiнки прослiджуеться тенденцiя до збшьшення !х вмiсту в тушг

95

Таблиця 4

Залежшсть виходу тканин в туш1 ввд маси оргашв систем кровi та

кровообiгу

Маса оргашв, г М'ясо Сало Кютки

М±т | С^% М±т | С^% М±т | С^%

Серце

До 291 55,8±0,72 3,9 32,9±0,44 4,0 11,3±0,09 2,4

292-303 56,2±0,45 2,7 32,4±0,43 4,6 11,4±0,04 1,3

304-315 56,2±0,40 2,1 32,5±3,53 3,5 11,3±0,09 2,4

316-327 56,6±0,04 0,2 31,8±0,13 0,8 11,6±0,12 2,1

328 1 бшьше 56,7±0,55 2,0 31,7±0,55 2,0 11,6±0,11 1,9

Печшка

До 1639 55,3±0,58 2,1 33,2±0,60 3,6 11,5±0,08 1,4

1640-1709 55,7±0,75 3,8 32,8±0,31 2,7 11,5±0,06 1,5

1710-1779 56,5±0,35 2,5 32,1±0,33 4,1 11,4±0,05 1,9

1780 1 бшьше 56,6±0,25 1,4 31,9±0,23 2,3 11,5±0,06 1,8

Селезшка

До 119 55,5±0,34 1,8 33,1±0,45 4,1 11,4±0,09 2,3

120-129 55,7±0,23 1,2 32,8±0,24 2,1 11,5±0,07 1,8

130-139 55,9±0,39 1,5 32,5±0,38 2,6 11,6±0,09 1,7

140-149 56,5±0,40 2,3 32,1±0,44 4,4 11,4±0,07 2,1

150 1 бшьше 56,9±0,44 1,9 31,7±0,43 3,3 11,4±0,05 1,1

Пiдтвердження наших висновкiв надае визначення коефiцieнту кореляци мiж масою оргашв систем кровi та кровооб^у та виходом тканин в тушi (рис. 1).

I Серце □ Печшка Ш Селезшка

I Серце 0 Печшка □ Селе инка

400 300 200 100 0

-400

800 600 400 200 0

-200 -400

М'ясо

Сало

Кютки

М'ясо

Сало Кютки

А Б

Рис. 1. Особливост корелятивних зв'язкт розвитку оргашв систем кровi та кровообиу з тканинами тушi, гх103.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

А - ВАТ «ДПЗ «Комсомолець»; Б - ВАТ «ДПЗ 1м. Юрова».

Мж масою органiв систем кровi i кровообiгу та вмiстом м'яса в тушi встановлено позитивний зв'язок (серце - г=0,150...0,644, печiнка -г=0,250...0,228, селезiнка - г=0,365...0,281), вмктом сала i кiсток - негативний. Якщо в умовах ВАТ «ДПЗ «Комсомолець» у формуванш м'ясно!

96

продуктивност тварин бшьшу роль вдагравала селезшка, то в умовах ВАТ «ДПЗ îm. Юрова» - серце.

Визначення частки впливу окремих оргашв систем кровi i кровообiгу на формування тканин в туш^ проведене за допомогою дисперсшного аналiзу на матерiалi ВАТ «ДПЗ «Комсомолець», також пiдтверджуe нашi висновки про бшьший вплив селезiнки на розвиток м'ясно! продуктивностi (рис. 2).

А Б В

Рис. 2. Частка впливу розвитку оргашв систем кровi та кровообку на формування тканин в Tyini. А - серце, Б - печшка, В - селезшка.

м'ясо

сало

кютки

1з загально! дисперсi! вмюту м'яса в тушi свиней частка впливу селезшки склала 38,8%, вмкту сала - 32,8%, вмiсту ккток - 28,4%, а частка впливу серця склала, вiдповiдно, 29,5%, 33,1% та 37,4%.

Висновки. На формування м'ясно! тканини в тушi свиней iз органiв систем кровi та кровообку бiльший вплив мае розвиток селезшки, на вщкладення сала в тушi - розвиток серця, а на формування кктково! тканини - розвиток печшки.

Л1тература

1.Почерняев Ф.К. Селекция и продуктивность свиней. -М.: Колос, 1979. -223 с.

2.Кабанов В.Д. Повышение продуктивности свиней. -М.: Колос, 1983. -256

с.

3.Герасимов В.1., Жерноклеев М.М., Рибалко В.П. Бiологiчнi особливост i господарсько-кориснi якостi свиней // Розведення свиней: навчальний посiбник. -Х.: Еспада, 2005. -С.45-76.

4.Плохинский Н.А. Биометрия. 2-е издание. -М.: Издательство Московского университета, 1970. -368 с.

Summary

Influence of organ system of blood and blood circulation on tissue forming in carcasses of swine of different genotypes was studied.

It has been found that the spleen influences greatly on the forming of muscular tissue, the heart influences on the fat tissue forming and the liver influences on the bony tissue forming.

Cmammx Hadiurnna do peda^ii 13.04.2010

97

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.