CC BY
7
виражеш У жшок у перименопаузi з КС та apTepianbHoro тиску, величини ранкового
oжиpiнням порушення добового профшю apTepi- пiдйoму систoлiчнoгo apтepiaльнoгo тиску i
ального тиску характеризуються шдвищенням залежать вiд iндeксу маси тша та ступеня
вapiaбeльнoстi систoлiчнoгo i дiaстoлiчнoгo тяжкoстi клiмaктepичнoгo синдрому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бритов А.Н., Быстрова М.М. Заместительная гормональная терапия в профилактике сердечнососудистых заболеваний у женщин с артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца // Consilium medicum. Экстравыпуск.- 2002.- С. 7-10.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с исспользованием EXEL. - К.: Морион, 2001.-208с.
3. Маколкин В.И., Аббакумов С.А. Диагностические критерии нейроциркуляторной дистонии // Клинич. медицина. - 1996.- №3. - С. 22-24.
4. Менопаузальный синдром (клиника, диагностика, профилактика и ЗГТ) / Под ред. В.И. Кулакова. -М.: Медицина, 1996. - 64 с.
5. Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А. Суточное мони-торирование артериального давления в диагностике и лечении артериальных гипертензий: (Руководство для врачей). - М.: Русский врач, 1997. - 35с.
6. Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А., Сюмакова С.А. Артериальная гипертония у женщин в постменопаузе и ее лечение эналаприлом // Артериальная гипер-тензия.-2006.-№8.-С.47-55.
7. Оценка влияния массы тела на частоту сердечно-сосудистых заболеваний у женщин в климактерическом периоде / Изможерова Н.В., По-
пов А.А., Тагильцева Н.В. и др. // Рос. кардиол. журн.-2006.- №2.- С. 62-67.
8. Подзолков В.И., Хомицкая Ю.В., Можаро-ва Л.Г. Менопаузальный метаболический синдром как один из аспектов сердечно-сосудистых заболеваний// Сердце.- 2004.-№ 3.- С. 290-294.
9. Сметник В.П. Защитное влияние эстрогенов на сердечно-сосудистую систему // Consilium medicum. Экстравыпуск.- 2002.- С. 3-6.
10. Стандарти надання допомоги кардюлопчним хворим: Наказ № 436 Мшютерства охорони здоров'я Украши ввд 03.07.2006р. - К.: Четверта хвиля, 2006. -55с.
11. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология. - К.: Мед. информ. агентство, 2003. - 304с.
12. European Society of Hypertension recomenda-tions for comventional, ambulatory and home blood presure measurment /O'Brien E., Asmor R., Beilin L. et al. // J. Hypertens. - 2003.- Vol.21.- Р.821-848.
13. Fisman E.Z., Tenenbaum A., Pines A. Systemic hypertension in postmenopausal women: a clinical approach // Curr. Hypertens. Rep. - 2002.- Vol.4.- Р. 464470.
14. Prognostic impact of body weight and abdominal obesity in women and men with cardiovascular disease /Dagenais G.R., Yi Q., Mann J. et al. // Am. Heart J. -2005.- Vol.149.- Р. 54-60.
♦
ВПЛИВ НЕБ1ВОЛОЛУ НА ВЕГЕТАТИВНУ РЕГУЛЯЦ1Ю РИТМУ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ Q-ШФАРКТ М1ОКАРДА
УДК 616.127-005.8-008.318:615.222
О. О. Абрагамович, А.Ф. Файник,
0. В. Нечай, М.1. Давимука , М.С. Соротвський,
1.Я. Яковина , О.А. Файник
Львiвський нацюнальний медичний утверситет шет Данила Галицького
Львiвський обласний державний клiнiчний л^вально^агностичний кардiолоTiчний центр
Ключовi слова: гострий тфаркт мiокарда, варiабельнiсть ритму серця, небiволол, метопролол Key words: acute myocardial infarction, heart rate variability, nebivolol, metoprolol
Резюме. В работе проанализировано влияние небиволола и метопролола на показатели автономной регуляции сердечной деятельности у больных острым инфарктом миокарда. Обследовано 89 мужчин возрастом 53,2±5,03 года с острым ИМ на стационарном этапе лечения. Всем больным проводился суточный мониторинг ЭКГ на 3-5 сутки заболевания и перед выпиской из стационара с вычислением спектральных и временных параметров ВРС. ВРС была снижена во всех группах больных в начале заболевания. При этом нарушение вегетативной регуляции
сердечной деятельности было значительнее у больных с систолической дисфункцией ЛЖ. Согласно результатам обследования ВРС под влиянием лечения, можно утверждать об отсутствии класс-специфического влияния в гадреноблокаторов на состояние вегетативной нервной системы у больных с острым Q-ИМ - небиволол имеет более выразительный саногенный эффект, чем метопролол. Положительное влияние в гадреноблокаторов на показатели ВРС у больных с острым Q-ИМ является дозозависимым: 1) с увеличением дозы в¡-адренобло-катора нормализация состояния вегетативной нервной системы более выразительна; 2) возможность использования небиволола в максимально переносимой дозе без побочных эффектов имеет преимущества по сравнению с биоэквивалентной дозой метопролола, а также нужно отметить позитивное дозозависимое влияние небиволола на соотношение парасимпатической и симпатической регуляции сердечной деятельности.
Summary. We analyzed the influence of nebivolol and metoprolol on indices of autonomous regulation of a heart activity during acute myocardial infarction (AMI). Investigated group consisted of 89 men (53,2±5,03 years of age) with AMI staying at a hospital. Cardiac autonomic function was assessed by time-domain and frequency-domain analysis on 24-hour electrocardiographic Holter monitoring on the 3-5 days of the disease and before discharge. Our data show lowering of heart rate variability (HRV) in all patients with AMI at the disease onset. Violation of HRV was more significant in patients with systolic dysfunction of LV (EF<40,0%). By the data of the HRV investigation it may be said about absence of class-specific impact of в1-adrenoblockers on the state of vegetative nervous system in patients with AMI - nebivolol has a more expressed sanogenic effect than metoprolol. A positive impact of в¡-adrenoblockers in patients with Q-AMI is dose-dependent: 1) along with the increase of в1-adrenoblockers dose, normalization of vegetative nervous system state is more expressed; 2) possibility of nebivolol use in a maximaly tolerance dose without side-effects has advantages as compared to bioequivalent dose of metoprolol and a positive dose-dependent impact of nebivolol on ratio of parasympatic and sympatic regulation of cardiac activity should be mentioned.
Перебк гострого шфаркту мюкарда (1М) супроводжуеться дисбалансом симпатичних та парасимпатичних впливiв на дiяльнiсть системи кровооб^у [1, 3, 5, 6, 9]. Аналiз варiабельностi ритму серця (ВРС) е важливим як для правильного шдбору лшувальних засобiв, так i для прогнозування перебку гострого 1М [5, 6, 7,10]. Багатьма дослщниками доведений позитивний вплив P-адреноблокаторiв на показники ВРС, що зумовлено послабленням симпатично! та поси-ленням парасимпатично! активность Однак зали-шаються нез'ясованими питання, чи позитивний вплив на вегетативну регулящю серцево! дiяль-носп е клас-специфiчною ознакою для вшх Р-адреноблокаторiв, чи окремi !х представники мають свою специфшу, а також чи залежать показники ВРС вщ дози Р-адреноблокатора.
Мета дослщження: вивчити особливють впли-ву небiвололу на вегетативну регулящю серцевого ритму у хворих на гострий Q-IМ. МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ У дослщження було включено 89 чоловшв ыз гострим першим 1М iз зубцем Q вшом до 59
роюв (середнш вш 53,2±2,03). ДiаГноз гострого 1М встановлювали на пiдставi ктшчних, лабора-торних та критерпв шструментальних обстежень, зпдно з рекомендащями Комтету експер^в ВООЗ та Свропейського товариства кардюлойв.
У дослщження не включали хворих, котрi були госпiталiзованi шсля перших 24 годин вщ початку симптомiв захворювання; померли в першi 24 години вщ початку гострого 1М; з гострою серцевою недостатшстю Ш-1У класу за Т.ЮШр; цукровим дiабетом; облтеруючими ураженнями судин з iшемiею Ш-ГУ ступеня; тяжкими захворюваннями внутршшх оргашв.
Ушм пацiентам призначалось базове пато-генетичне лiкування: нiтрати, гепарин (у тому чи^ низькомолекулярний), антиагреганти (аст-рин i/або клопiдогрель), статини, шпб^ори ангiотензинперетворювального ферменту, поля-ризуюча сумiш. За наявностi показiв та вщ-сутностi протипоказань проводили фармаколо-гiчну реперфузiю стрептокiназою або тканинним активатором плазмшогену, згiдно iз загально-прийнятою методикою. Для з'ясування, чи вплив
на ВРС е клас-специфiчною ознакою Р-адрено-блокаторiв, методом випадково! вибiрки хворi розподiленi на двi групи. У 1-шу групу увiйшли хворi з 1М (п=42), котрi отримували небiволол (Небiвал, виробник "Ки!вський вiтамiнний завод") у середнш дозi 4,63±0,38 мг/добу - дослщ-на група. 2-га група пацiентiв (п=47) отримувала метопролол у дозi 25,0-100,0 мг/добу за два рази (в середньому 47,34±3,7 мг/добу) - контрольна група.
У вшх пащенпв було отримано шформовану згоду на участь у дослщженш.
Кожному пацiенту проводилось титрування дози Р^адреноблокатора до досягнення максимально! дози, яка переносилась, або дози 10,0 мг/добу для небiвололу та дози 200,0 мг/добу для метопрололу. Початкова доза була 1,25 мг один раз на добу для небiвололу та 6,25 мг двiчi на добу для метопрололу (з перших годин гост-талiзащ!). За умови толерантносп до препарату хворий продовжував приймати небiволол або метопролол у зазначеному дозуванш. За наяв-ностi несприятливих побiчних реакцш (надмiрнi брадикардiя та гiпотензiя, задишка, набряки, бронхоспазм) дозу знижували у 2 рази. Якщо i в цьому випадку вони не зникали, то пащент припиняв приймання препарату. В подальшому оцiнювання толерантностi i титрування дози Р1-адреноблокатора вщбувалась кожнi 2-5 днiв. За умови вщсутносп несприятливих побiчних реакцш, а також частоти серцевих скорочень (ЧСС) понад 50 ударiв за хвилину i систолiчного артерiального тиску (АТ) вище 100 мм рт. ст., дозу збшьшували до наступного рiвня. З метою з'ясування дозозалежного впливу Р^адренобло-каторiв на показники ВРС, хворi були розпо-дшеш на пiдгрупи: 1-А пiдгрупа - хвор^ котрi отримували 2,5 мг небiвололу на добу (п=16), 1-Б пiдгрупа - хворi, котрi отримували 5,0 мг небiвололу (п=20), 1-В - 10,0 мг небiвололу (п=6); 2-А - хворi, котрi отримували 25,0 мг метопрололу (п=20), 2-Б - хворi, котрi отримували 50,0 мг метопрололу (п=20), 2-В - 100,0 мг метопрололу (п=7);
Усiм хворим до та тсля курсового лiкування, окрiм клiнiко-лабораторних дослщжень, регла-ментованих Комiтетом експертiв ВООЗ та Свро-пейським товариством кардюлопв, проводився добовий монiторинГ ЕКГ (на 3-5 та 17-19 добу 1М), а також визначення спектральних та часових параметрiв ВРС. Аналiзувались наступш часовi показники ВРС: середне iз стандартних вщхи-лень iнтервалiв RR за кожнi 5 хв. (SDNNi); стандартне вiдхилення середнiх значень штер-валiв RR за кожнi 5 хв. безперервно! реестращ!
ЕКГ (SDANN); стандартне вiдхилeння piзницi пoслiдoвних штерватв RR (rMSSD); вiдсoтoк пoслiдoвних штерватв RR, piзниця мiж якими перевищуе 50 мс (pNN50). Серед спектральних показниюв oцiнювaли високочастотний компонент спектра (HF), низькочастотний компонент спектра (LF), пoтужнiсть хвиль дуже низько! частоти (VLF), а також коефщент симпато-парасимпатичного балансу (LF/HF). Результати опрацьовано за допомогою комп'ютерно! пробами DiaCard II SOLVAIG.
За вшом, нaявнiстю apтepiaльнo! ппертензп, серцево! нeдoстaтнoстi групи хворих були ств-стaвнi.
Статистичне опрацювання мaтepiaлу проводилось на персональному кoмп'ютepi з викорис-танням пaкeтiв прикладних програм для статис-тичного aнaлiзу Statistica 6.0 i SPSS 12.0. Результати представлеш у виглядi М±ш, де M -середне значення, m - середне квадратичне вщхилення.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На 3-5 добу 1М виявлено вipoгiднe зниження часового показника ВРС - SDNNi в усiх групах пащенпв (р<0,05), що спoстepiгaлoсь як в активний, так i в пасивний перюд доби (таблиця 1 i таблиця 2). Вiдмiчaлaсь тeндeнцiя до зниження показниюв rMSSD та pNN 50,0%, як в активний, так i в пасивний перюд доби, однак отримаш результати не досягли вipoгiднoстi в жoднiй iз дoслiджувaних груп (р>0,05). Значення SDNNi rMSSD та pNN 50,0% вipoгiднo не вiдpiзнялись мiж групами пащенпв, кoтpi прий-мали нeбiвoлoл та метопролол, незалежно вiд одержувано! дози Pi-адреноблокатора, що дозво-ляе об'ективно ощнювати динaмiку зазначених пoкaзникiв у ствставних групах. Зниження часових показниюв ВРС вказуе на послаблення активност парасимпатичного вiддiлу вегетативно! нервово! системи i зменшення захисту вщ життево небезпечних apитмiй [1, 3, 4].
Здшснення спектрального aнaлiзу ВРС у пepшi доби 1М виявило зниження як загально! пoтужнoстi спектру, так i окремих !! компо-нeнтiв. Виявлено вipoгiднo нижчий (р<0,05) по-казник HF у вшх групах хворих у пасивний та активний перюд доби, незалежно вщ вибору Pi-адреноблокатора. Як в активний, так i в пасивний перюд доби виявлено збшьшення пapaмeтpiв показника LF, проте piзниця показниюв не була вipoгiднoю мiж групами (р>0,05).
Симпато-вагальний iндeкс на 3-5 добу 1М був вищий за норму (р<0,05) в усiх групах пащенпв, проте вipoгiднo не вiдpiзнявся мiж групами пaцiентiв, кoтpi приймали нeбiвoлoл та мето-
пролол у рiзному дозуванш. Зазначеш змiни спостерiгались як в активний, так i в пасивний перюд доби, що свiдчить про зсув вегетативного балансу в бш переважання симпатичних впливiв на серцевий ритм.
Зниження потужностi спектру в дiапазонi VLF, що вiдзначалось у першi доби 1М, було вiрогiдним лише в групах пацieнтiв, котрi прий-мали в добовiй дозi 5,0 мг небiвололу, 25,0 мг, 50,0 мг та 100,0 мг метопрололу в активний перiод доби та 50,0 мг метопрололу в пасивний перюд доби. Проте показник VLF вiрогiдно не вiдрiзнявся мiж групами пацieнтiв, котрi прий-
мали небiволол та метопролол незалежно вщ одержувано! дози Р^адреноблокатора, що доз-воляе об'ективно оцiнити динамiку зазначеного показника.
Отже, стан вегетативно! регуляцп у хворих на гострий 1М характеризуеться зниженням часових показникiв та дисбалансом парасимпатично! та симпатично! нервово! системи з переважанням активностi останньо!.
Сприятливий вплив Pl-адреноблокаторiв на ВРС зумовлений покращенням вегетативного балансу шляхом послабления симпатично! та посилення парасимпатично! активност [5].
Таблиця 1
Динамика показникчв ВРС в активний перiод доби у хворих на гострий 1М залежно вiд вибору р1-адреноблокатора та його добовоТ дози (М±т)
SDNNi, мс rMSSD, мс pNN 50, % LF, мс2 HF, мс2 LF/HF, у.о. VLF, мс
3-5 доба 1М 17-19 доба 1М 3-5 доба 1М 17-19 доба 1М 3-5 доба 1М 17-19 доба 1М 3-5 доба 1М 17-19 доба 1М 3-5 доба 1М 1719 доба 1М 3-5 доба 1М 17-19 доба 1М 3-5 доба 1М 17-19 доба 1М
Неб1волол 2,5 мг 44,13± 2,56* 48,84± 2,42о& 26,46± 1,45 26,65± 106&&& 6,3± 0,44 7,12± 0,61 840± 42 694± 65 293± 44* 344± 32 ♦ 3,50± 0,28* 2,02± 017&&&& 1326± 151 1356± 108
Неб1волол 5 мг 41,65± 1,57* 55,82± 2,88&&&& 25,56± 2,01 30,45± 2,42& 6,43± 0,83 7,80± 1,50 904± 126 717± 86 268± 30* 474± 50& 2,95± 0,27* 1,86± 022&&&& 1152± 111* 1636± 131&&
Неб1волол 10 мг 42,80± 3,70* 61,88± 5,25& 21,58± 3,20 30,98± 3,72& 4,55± 0,51 7,55± 0,87&& 706± 122 724± 86 260± 55* 465± 50& 3,50± 0,59* 1,88± 0,41& 1419± 273 1667± 301
Метопрол ол 25 мг 41,54± 2,63* 39,23± 1,98**^ 23,56± 2,03 25,55± 2,49 4,67± 0,81 6,48± 1,32 588± 104 418± 49**^ 218± 37* 218± 37**^ 2,72± 0,38* 1,88± 0,24 1096± 139* 1123± 93*^
Метопрол ол 50 мг 40,77± 3,19* 51,09± 2,66&& 24,24± 2,80 29,50± 3,22 6,8± 1,86 7,18± 1,24 707± 90 659± 68 269± 41* 342± 37 2,62± 0,34* 1,83± 0,19& 926± 143* 1623± 138 &&
Метопрол ол 100 мг 37,76± 2,94* 55,17± 7,35& 30,11± 3,70 36,67± 8,55 7,13± 1,55 7,70± 1,80 1127± 353 785± 170 270± 51* 341± 60 2,62± 0,34* 2,07± 0,24& 895± 180* 1619± 177 &&
Норма 51,60± 1,70 27,70± 1,20 6,3±0,8 710±63 372±48 1,83±0,20 1542± 145
Прим1тки: * - р<0,05, пор1вняно з нормою, ** - р<0,002, пор1вняно з нормою, ♦ - р<0,05, пор1внюючи групи, лжоваш неб1вололом 2,5 мг та 5 мг I 10 мг, о - р<0,05, пор1внюючи групи, лжоваш неб1вололом 2,5 мг та 10 мг, □ - р<0,05, пор1внюючи групу лжованих метопрололом 25 мг з групами, котр1 отримували 50 мг та 100 мг метопрололу, & - р<0,05, пор1вняно з вихщним значенням, && - р<0,02, пор1вняно з вихщним значенням, &&& - р<0,01, пор1вняно з вихщним значенням, &&&& - р<0,001, пор1вняно з вихщним значенням
На 17-19 добу 1М спостер^али змiни, якi свщ-чать про специфшу впливу на ВРС препара^в, якi репрезентують групу Pl-адреноблокаторiв, зокрема, збшьшення часових показникiв ВРС у пащенпв, котрi приймали небiволол у добовш дозi 2,5-10,0 мг та 50,0 мг/добу i 100,0 мг/добу метопрололу (див. таблицi 3 i 4). У пацiентiв, котрi приймали 25,0 мг/добу метопрололу, показник SDNNi напередодш виписки залишався зниженим (р<0,01) та був вiрогiдно меншим (р<0,05), нiж у групах хворих, котрi приймали небiволол у дозi 2,5-10,0 мг та метопролол 50,0 мг i 100,0 мг. Встановлено також дозозалежний
позитивний вплив Pl-адреноблокаторiв на часовi показники ВРС: на 17-19 добу 1М виявлено тенденщю до збiльшення часових показникiв у залежност вiд збiльшення дози Р^адрено-блокатора. Так, напередоднi виписки показник SDNNi у групi пацiентiв, котрi приймали 10,0 мг небiвололу, був вiрогiдно вищий, нiж у пащенпв, котрi отримували 2,5 мг небiвололу (р<0,05), а в пацiентiв, котрi приймали 50,0 мг i 100,0 мг метопрололу, - вiрогiдно вищий, шж у групi, котра отримувала 25,0 мг метопрололу (р<0,05). Зазначеш особливосп показникiв ВРС спосте-р^алось як в активний, так i в пасивний перiод
доби. Показники rMSSD та р№4 50,0% на 17-19 добу 1М вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд норми у вшх групах пацieнтiв.
У процес лiкування зменшувалась активнiсть симпатично! нервово! системи, за показником LF, у пащенпв, котрi приймали як небiволол, так i метопролол, а зазначеш змiни спостерiгались як в активний, так i в пасивний перюди доби. Одночасно вiрогiдно (р<0,05) зростав вклад у загальну потужнiсть спектру високочастотного компонента у пащенпв, лшованих 2,5-10,0 мг небiвололу та 50,0 мг i 100,0 мг метопрололу, i практично не змiнювався у пащенпв, котрi приймали метопролол у дозi 25,0 мг. У пащенпв, котрi приймали 25,0 мг метопрололу, показник HF напередоднi виписки залишався вiрогiдно нижчим за норму (р<0,01), що поряд iз низьким показником SDNNi свiдчить про прогресування вегетативного дисбалансу i зростання симпа-
тичних впливiв на ритм серця у таких хворих. Показник HF напередодш виписки у пацieнтiв, котрi приймали 25,0 мг метопрололу, був вiро-пдно нижчим, нiж у групах пащотпв, котрi приймали 50,0 мг i 100,0 мг метопрололу та небiволол у дозi 2,5 мг, 5,0 мг та 10,0 мг (р<0,05), що свщчить про недостатню корекцiю показни-кiв ВРС метопрололом у дозi 25,0 мг. Виявлено дозозалежний позитивний вплив Р^адрено-блокаторiв на показник HF на 17-19 добу 1М: показник HF у групах хворих, котрi приймали 10,0 мг та 5,0 мг небiвололу, був вiрогiдно вищий (р<0,05), шж у пацieнтiв, котрi отримували 2,5 мг небiвололу, а в пащенпв, котрi приймали 50,0 мг i 100,0 мг метопрололу, - вiрогiдно вищий (р<0,05), нiж у груш хворих, котрi отримувала 25,0 мг метопрололу. Зазначеш змши спосте-р^ались як в активний, так i в пасивний перiоди доби.
Таблиця 2
Динамика показнмкчв ВРС у спасивний пер1од доби у хворих на гострий 1М залежно вiд
вибору Рх-адреноблокатора та його добовоТ дози
SDNNi, мс rMSSD, мс pNN 50, % LF, мс2 HF, мс2 LF/HF, у.о. VLF, мс2
3-5 17-19 3-5 17-19 3-5 17-19 3-5 17-19 3-5 17-19 3-5 17-19 3-5 17-19
доба доба доба доба доба доба доба доба доба доба доба доба доба доба
1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М 1М
Неб1волол 2,5 мг 47,0± 2,2* 51± 1,7о& 32,10± 1,14 31,1± 1,24 9,15± 0,81 10,89± 0,87 988± 70 1084± 112 307± 19* 461± 22^ 2,75± 0,32* 2,2± 0,13 1697± 195 1964± 137
Неб1волол 5 мг 43,2± 3* 57± 2 9&&& 36,30± 4,25 33,2± 3,09 6,34± 0,97 10,23± 1,54& 912± 95 955± 95 362± 52* 574± 61&& 2,72± 0,29* 1,79± 019&& 1601± 158 2074± 133&
Неб1волол 10 мг 42,1± 4,5* 68± 38,00± 9,38 33,5± 3,2 8,83± 9,45 10,43± 2,32 1239± 705 950± 195 346± 50* 568± 50&&&& 3,02± 0,59* 1,62± 0,31& 1985± 568 2421± 330
Метопролол 25 мг 44,0± 3,3* 41± 3,1**^ 28,00± 2,5 28,7± 3,79 5,58± 0,95 9,10± 1,40 671± 87 684± 90 284± 36* 370± 57*0 2,56± 0,35* 2,04± 0,21 1523± 198 1580± 208
Метопролол 50 мг 45,0± 4,5* 50± 2,8 29,60± 2,89 31,8± 2,6 6,63± 1,50 9,76± 1,60 945± 177 814± 115 302± 51* 447± 95 2,43± 0,26* 1,99± 0,20 1377± 196 2066± 222
Метопролол 100 мг 42,1± 3,6* 53± 11 30,50± 6,08 34,6± 8,38 7,56± 3,70 12,40± 2,74 860± 113 857± 266 342± 30* 487± 142 2,70± 0,42* 1,57± 0,19& 1461± 416 1994± 133
Норма 56,5± 1,8 32,5± 2,2 10,2±2,2 922±100 528±53 1,74±0,2 1994± 133
Прим1тки: * - р<0,05, пор1вняно з нормою, ** - р<0,002, пор1вняно з нормою, ♦ - р<0,1, пор1внюючи групи, лжоваш неб1вололом 2,5 мг та 5 мг [ 10 мг, о - р<0,05, пор1внюючи групи, лжоваш неб1вололом 2,5 мг та 10 мг, □ - р<0,05, пор1внюючи групу лжованих метопрололом 25 мг з групою, котра отримувала 50 мг та 100 мг метопрололу, ◊ - р<0,01, пор1внюючи групу лжованих метопрололом 25 мг з групою, котра отримувала 50 мг метопрололу, & - р<0,05, пор1вняно з вихщним значенням, && - р<0,02, пор1вняно з вихщним значенням, &&& -р<0,01, пор1вняно з вихщним значенням, &&&& - р<0,005, пор1вняно з вихщним значенням
Симпато-вагальний шдекс напередоднi виписки наближався до норми в ушх групах пащенпв.
Потужнiсть спектру в дiапазонi дуже низьких частот вiрогiдно (р<0,05) наближалась до норми в усiх групах пащенпв на 17-19 добу захво-рювання. Виявлено тенденцiю до дозозалежного зростання показника VLF, однак вона не досягла вiрогiдностi (р>0,05), а зазначеш особливост
спостерiгались як в активний, так i в пасивний перюд доби.
Нормалiзацiя вегетативного балансу оргашзму передбачае кращий прогноз у хворих на гострий 1М, оскiльки, згiдно з результатами дослщжень, доброякiсний перебiг захворювання асощюеться з поступовим вiдновленням SDNNi та iнших показникiв ВРС, тодi як злоякiсний — iз спо-вiльненим !х вiдновленням [4, 7, 10].
Застосування небiвололу та метопрололу у хворих на гострий 1М супроводжуеться оптимь зацiею показникiв ВРС вже на стащонарному етапi лшування, з бiльш потужним коригуючим впливом небiвололу. Виявлено дозо-залежний позитивний вплив Pl-адреноблокаторiв на показ-ники ВРС у хворих на гострий 1М, а застосування 25,0 мг метопрололу не забезпечуе адекватно! корекци показниюв ВРС на стащонарному еташ лiкування гострого 1М. Поряд iз зрос-танням позитивного впливу на ВРС, за умови збiльшення дози Р^адреноблокатора, поступово втрачаються позитивнi переваги, що зумовленi його селективнiстю. Небiволол е майже у 20 разiв бшьш селективним порiвняно з метопро-лолом, тому при застосуванш адекватно! дози небiвололу не тiльки покращуються показники ВРС, але i зберiгаються кардюселективш власти-востi Р1-адреноблокатора.
Як показало проведене дослiдження, застосування небiвололу у хворих на гострий 1М дозволяе досягти вищо! дози, яка переноситься, порiвняно з бiоеквiвалентною дозою метопрололу, а тому, вщповщно, бшьш ефективно забезпе-
чуе нормалiзацiю вегетативно! регулящ! ритму серця.
ВИСНОВКИ
1. Стан вегетативно! регулящ! у хворих на гострий 1М характеризуеться зниженням часо-вових показникiв та дисбалансом парасимпа-тично! та симпатично! нервово! системи з пере-важанням активностi останньо!.
2. За результатами дослщження ВРС пiд впливом лшування можна стверджувати про вщ-сутнiсть клас-специфiчного впливу р1-адрено-блокаторiв на стан вегетативно! нервово! системи у хворих на гострий Q-IМ - небiвололу при-таманний бшьш виражений саногенний ефект, шж метопрололу.
3. Оптимiзуючий вплив pl-адреноблокаторiв на показники ВРС у хворих на гострий Q-IМ е дозозалежним: 1) iз збiльшенням дози р1-адрено-блокатора нормалiзацiя стану вегетативно! нервово! системи бшьш виражена; 2) можливють застосування небiвололу у максимально пере-носнiй дозi без ш^чних ефектв мае переваги перед бюе^валентною дозою метопрололу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амосова Е.Н., Бойчак М.П., Сидорова Л.Л. Вариабельность сердечного ритма и ее взаимосвязь с функциональным состоянием миокарда левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца с начальной сердечной недостаточностью / // Серце i судини.-2003.-№>4.-С.88-95.
2. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике (возрастные аспекты) / Коркуш-ко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б. и др. - К.: 2002.-192с.
3. Бшонько О.Ф. Варiабельнiсть ритму серця у хворих на постшфарктний кардюсклероз з перед-шфарктною та ранньою постшфарктною стенокар-дieю // Материалы I междунар. науч. конф. „Анализ вариабельности сердечного ритма сердца в клинической практике".- Киев, 2002.-С.26-27.
4. Вариабельность сердечного ритма при вегетативных пробах у больных инфарктом миокарда и ее прогностическое значение для внезапной сердечной смерти / Жук B.C., Болдуева С.А., Леонова И.А. и др. // Ультразвуковая и функциональная диагностика.-2002.-№°4.-С.102-106.
5. Влияние бета-блокаторов (атенолола и мето-пролола) на вариабельность ритма сердца зависит от частоты сердечных сокращений до лечения / Зуйков Ю.А., Явелов И.С., Аверков О.В. и др. // Кардио-логия.-1998.-№ 6.-С.30-36.
6. Жаршов О.Й., Черняга-Ройко У.П. Дослвд-ження варiабельностi ритму серця: чи з'являться новi узгодженi рекомендацii? / // Украшський кардiол. журн.- 2006.- №6.- С.97-102.
7. Клiнiко-iнструментальнi маркери оцшки нес
♦
приятливого переб^ госпiтального перiоду гострого iнфаркту мюкарда / Пархоменко О.М., Гур'ева О.С., Шумаков О.В. та ш. // Укр. кардюл. журн.-2005.-№6.-С.6.
8. Небиволол у больных с эссенциальной гипер-тензией и кардиосклерозом / Дзяк В.Г., Колесник Т.В., Бабченко Р.А., Осипчук И.Н. // Украинский медичний часопис.- 2008.- №2.-С57-62.
9. Оценка вариабельности ритма сердца и электрофизиологических свойств миокарда у больных с острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST: значение для определения ближайшего и отдаленного прогноза / Пархоменко А.Н., Лутай Я.М., Шумаков А.В. и др. // Укр. кардюл. журн.-2003.-№1.-С.15-23.
10. Стратифiкацiя ризику i профiлактика раптовоi серцевоi' смерти метод. рекомендацii' / Укладачi: В.О. Бобров, О.Й. Жаршов, О.С. Сичов та ш.-К.,2002.-39с.
11. Чабан Т.1. Сшввщношення варiабельностi сер-цевого ритму i частоти серцевих скорочень // Анализ вариабельности сердечного ритма сердца в клинической практике: Материалы I междунар. науч. конф. - Киев, 2002.-С.123-124.
12. BEAT Study Group. Heart rate versus heart rate variability in risk prediction after myocardial infarction / Abildstrom S.Z., Jensen B.T., Agner E. et al. // J. Car-diovasc. Electrophysiol.-2003.-Vol.14.-P.168-173.
13. Early assessment of heart rate variability is predictive of in-hospital death and major complications after acute myocardial infarction / Carpeggiani C., L'Ab-bate A., Landi P. et al. // Int. J. Cardiol.-2004.-Vol.96.-P.361-368.
