CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Summary
PERIODONTIUM-PROTECTIVE EFFECT OF ANTIDYSBIOTIC DRUGS IN EXPERIMENTAL DYSBIOSIS IN RATS Stupak O.P.
Key words: gum, dysbiosis, inflammation, antidysbiotic drugs.
This paper describes the development of inflammation in rats' gingiva under modeled lincomycin-induced dysbiosis. These inflammatory manifestations may be eradicated by applying medications as "KalCikor" (extract of chicory roots), "Extravin" (extract of grape pomace) "Biocorn" (extract of milky-ripened wheat).
УДК: [611.316 - 092.9:615.243]:615.372 Сухомлин А.А.
ВПЛИВ МУЛЬТИПРОБ1ОТИКА «АП1БАКТ» НА АКТИВН1СТЬ ОРН1ТИНДЕКАРБОКСИЛАЗИ ТА А-АМ1ЛАЗИ В ТКАНИНАХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЗА УМОВ ППЕРГАСТРИНЕМП
ВДНЗ УкраГни "УкраГнська медична стоматологiчна академiя", м.Полтава
Експерименти виконаш на 49 бших щурах-самцях. За умов тривалого застосування 1нг161тор1в протонног помпи розвиваеться гтоацидитет i, як насл{док, гтергастринем{я. В умовах омепра-зол-тдукованог гтергастринемм виникають патологiчнi змти в тканинах слинних залоз щурiв - дисбаланс регуляторних систем та зниження функцюнальних резервiв тканин слинних залоз. Застосування мультипробiотика «Атбакт» нормалiзуе систему регуляторних полiамiнiв та синтез бшка.
Ключов1 слова: слинн залози, омепразол, ппергастринем1я, пол1ам1ни, «Ап1бакт».
Планова НДР: «Роль бюрегулятор1в у механ1зм1 розвитку патолопчних змш оргажв системи травлення», № 0109U007982.
На тепершнш час захворювання шлунково-кишкового тракту займають трете мiсце в зага-льнiй структурi захворюваностi i 'х розповсю-дженiсть постiйно зростае. Для лкування кисло-тозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) широко застосовуються антациднi засоби, серед яких провщну роль вiдiграють шп-бiтори протонно''' помпи (1ПП). Довготривале застосування 1ПП мае негативн наслiдки, зокрема, розвиток ппергастринемп [12]. Загальновщомо, що за умов трофiчноl' та мтогенно''' дм гастрину е ризик розвитку онколопчних захворювань ШКТ [6, 7]. Мехаызм розвитку ппергастринемп, перш за все, полягае в довготривалому застосуванн 1ПП, якi шляхом пригшчення Н+/К+-АТФази при-зводять до ппоацидитету, що стимулюе G-кл^ини антрального вiддiлу шлунку секретувати гастрин.
Як вiдомо, гiпоациднiсть шлункового вмюту призводить до розвитку дисбiозу ШКТ [10]. У зв'язку з цим, згщно з Маастрихтським консенсусом, в комплексному лкуваны кислотозалежних хвороб оргашв травно' системи застосовуються пробютики [8]. Застосування пробiотикiв не тть-ки корегуе порушення мiкроекологil ШКТ, але i позитивно впливае на активнють iмунноl та ен-докринно' систем. На сьогоднiшнiй день юнуе велика кiлькiсть пробiотичних лактомiсних пре-паратiв, що використовуються для профтактики та корекцп дисбiозiв ШКТ. Мультипробютик «Ашбакт» - це унiкальна компози^я симбiозу пробiотичних бактерiй i екстракту прополюу. Одна доза препарату (10 см3) мютить не менше 101 живих клiтин пробiотичних бактерш i 1,5 або 2,5% екстракту прополюу. Пробютична ефекти-внiсть мiкрофлори мультипробiотика зростае при додаваннi екстракту прополюу i рацiонально доповнюеться його лкувально-профтактичними
властивостями. До складу прополюу входять ро-слиннi смоли (в середньому 55%); бальзами, як мютять у виглядi складних сумiшей ефiрнi масла, дубильнi речовини, ароматичн альдегiди, фенолокислоти; вiск; квiтковий пилок (5-11%); мехаычы домiшки. В ньому великий набiр мше-ральних елеменпв, мiстяться вiтамiни та iншi речовини. ФлавоноТ'ди, що входять до складу прополюу володшть вираженими протизапаль-ними та антисептичними властивостями [10].
Мета
Обфунтування експериментальноТ корекци патологiчних змш в тканинах слинних залоз за умов омепразолчндукованоТ ппергастринемп мультипробютиком «Ашбакт».
Матерiали та методи
Експерименти виконаш на 49 бiлих щурах-самцях вагою 180-250г з дотриманням рекомен-дацiй щодо проведення медико-бiологiчних до-слiджень, згiдно з бвропейською конвен^ею. Тварини були подiленi на окремi групи, яким щоденно протягом 28 дiб вводили омепразол (14 мг/кг маси тта внутрiшньоочеревно) та «Ашбакт» (0,14 мл/кг маси тта перорально) окремо та в поеднанш. По завершенню експерименту щурам вранц натщесерце проводили евтаназш пiд уретановим наркозом (50 мг/кг маси тта вну-тршньоочеревно) шляхом кровопускання та збирали кров для визначення вмюту гастрину рад^мунолопчним методом за допомогою ана-лiтичного набору "MP Biomedicals, LLC" (USA). Нами встановлено, що вмют гастрину в плазмi кровi щурiв контрольно' групи на 28 день склав 59,0±35,5 пг/мл, порiвняно з дослiдними твари-нами, яким вводили протягом 28 дiб омепразол - 170,7±90,7 пг/мл (р<0,05). Таким чином, трива-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ле введення омепразолу викликае ппергастри-немш, вплив яко1 на метаболiзм тканин слинних залоз недостатньо вивчений [4, 12]. В гомогенат слинних залоз щурiв визначали активнiсть орш-тиндекарбоксилази [9] та a-амiлази [2, 3]. Отри-манi результати експериментальних дослщжень проаналiзованi з використанням методiв варiа-цшно! статистики, використовуючи непарамет-ричний метод - тест Манна-У^ш.
Результати дослiдження та ix обговорення Для оцшки синтезу регуляторних полiамiнiв та бтоксинтезуючоУ функцп слинних залоз до-слiджували активнiсть орнiтиндекарбоксилази та а-амтази за умов тривалого введення омепразолу. Орштиндекарбоксилаза е ключовим ферментом синтезу регуляторних полiамiнiв таких як путресцин, спермiн, спермщин та iнших, якi ре-гулюють процеси реплкаци та транскрипцп i, як наслiдок, пролiферацiю клiтин та синтез бшмв. Також в рядi дослiджень встановлена роль орш-тиндекарбоксилази в механiзмi д il фактору росту ешдермюа (ФРЕ). В цих дослщженнях було показано, що ФРЕ пщвищуе активнiсть орнiтинде-карбоксилази та стимулюе транспорт путресци-ну в фiбробластах людини in vitro. Також актив-нiсть орнiтиндекарбоксилази в кл^инах феохро-мацитоми РС12 шдсилюеться цАМФ та гальму-еться путресцином. Наявш також данi про роль
Активнють орнiтиндекaрбоксилaзи та а-амлази в ткани
полiамiнiв, пов'язаних з орштиндекарбоксилазою в механiзмi дм ФРЕ [4, 11].
Вщомо, що полiамiни здшснюють вплив на рь зноманiтнi ферменти, що беруть участь в синтезi ДНК. В дослщах in vitro полiамiни стимулюють активнiсть ДНК-залежноТ РНК-полiмерази [1]. Суттева роль полiамiнiв полягае в ^^аци синтезу пептидiв шляхом змiни конформацп рибосом [11].
Пщ впливом на оргашзм факторiв оточуючого середовища вiдбуваються значш змiни метабо-лiзму в цтому, перш за все, в обм^ бiлкiв та ну-клешових кислот. Певну роль в цьому в^грають i полiамiни. Для дослiдження обмшу полiамiнiв в тканинах слинних залоз щурiв в умовах омепра-зол-шдуковано!' ппергастринеми використали дослiдження активностi орштиндекарбоксилази, яка каталiзуе ключову реакцiю синтезу полiамi-нiв - декарбоксилювання орштину з утворенням путресцину, який приймае участь у регуляцп бiологiчних процеав та е попередником синтезу шших полiамiнiв [4].
Функцiональнi можливостi слинних залоз мо-жна оцiнити за допомогою дослщження активно-стi а-амтази в тканинах слинних залоз щурiв, яка е металоферментом, що мае четвертинну структуру [5].
Таблиця 1.
слинних залоз за умов гiпергасmринемii' та i'i корекцп мульти-
проботиком «Атбакт», (М±т)
Групи тварин Активнють орштиндекарбоксилази, нмоль/г*хв. Активнiсть а-амтази, мг/год*г.
1. Контроль (n=12) 269,0±8,0 71,9±2,0
2. Омепразол 28 Ai5 (n=17) 244,5±10,5 81,7±2,2
3. Омепразол + ашбакт 28 Ai5 ( n=8) 289,5±7,8 88,6±1,3
4. Ашбакт 28 Ai5 ( n=12) 274,1±12,1 70,6±1,2
Статистичний показник £=49 P1-2<0.05 P1-3<0.05 P1-4>0.05 P2-3<0.05 P3-4>0.05 P1-2<0.05 P1-3<0.05 P1-4>0.05 P2-3<0.05 P3-4<0.05
Прим1тка: п- кЛьксть тварин
Нами встановлено, що на 28 день введення омепразолу активнють орштиндекарбоксилази в слинних залозах вiрогiдно знизилась порiвняно з контролем (таб. 1). Використання мультипробю-тика «Ашбакт» на 28 добу введення омепразолу сприяе вiрогiдному зростанню в 1,2 рази актив-ност орштиндекарбоксилази порiвняно з твари-нами без корекцп (таб. 1). Аналiзуючи активнють а-амтази в тканинах слинних залоз щурiв за умов введення 1ПП, встановили, що на вах ета-пах експерименту и активнiсть вiрогiдно зростае порiвняно з контролем, а за умов використання мультипробютика «Апiбакт» активнють а-aмiлaзи була в 1,1 рази вище, шж у щурiв без корекцп (таб. 1).
Отже, за умов корекцп ппергастринеми муль-типробiотиком «Апiбaкт» вiдбувaeться нормалн за^я синтезу регуляторних полiaмiнiв, бiлкiв та нуклеТнових кислот.
Висновки
Отже, тривале застосування омепразолу призводить до достовiрного шдвищення вмiсту в плaзмi кровi гастрину i, як нaслiдок, до патолоп-чних змiн в тканинах слинних залоз щурiв, а са-ме: до дисбалансу регуляторних полiaмiнiв та пiдвищення синтезу бiлкiв у тканинах слинних залоз. Корек^я омепразолчндукованоТ ппергастринеми iз застосуванням мультипробютика «Ашбакт» сприяе нормaлiзaцiТ aктивностi орштиндекарбоксилази, синтезу регуляторних полн ам^в та пiдвищенню функцiонaльних резервiв тканин слинних залоз щурiв.
Лiтература
1. Гусейнов Г.О. Роль полиаминов в защите организма при экстремальных воздействиях / Г.О.Гусейнов, И.А.Исмаилов // Актуальные проблемы биологии, медицины и экологии: Сборник научных работ. - 2004. - С.412-414.
2. Денисов А.Б. Слюнные железы. Слюна. Часть 2 Методы моделирования физиологических и патологических процес сов / Денисов А.Б. - М. : Издательство РАМН, 2003. - 60 с.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике / [В.В.Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотиницкая и др.]. - М. : Медицина, 1987. - 368 с.
Сукманский О.И. Биологически активные вещества слюнных желез / Сукманский О.И. - К. : Здоровья, 1991. - 112 с. Тарасенко Л.М. Слюнные железы (биохимия, физиология, клинические аспекты) / Л.М. Тарасенко, Г.А.Суханова, В.П.Мищенко, К.С.Непорада. - Томск : Издательство НТЛ, 2002. - 124 с. : ил.
Уголев А.М. Гормоны пищеварительной системы: физиология, патология, теория функциональных блоков / А.М.Уголев, О.С.Радбиль. - М. : Наука, 1995. - 283 с.
Халтурин В.Ю. Клиническая оценка роли гастринемии и чувствительности к гастрину при раке толстой кишки / В.Ю. Халтурин, В.Б. Гамаюнова, Л.М. Берштейн // Вопр. онкологии. - 1997. - Т.43 (6). - С. 575-579.
10.
11.
12.
Харченко Н.В. Роль кишечной микрофлоры в развитит хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта / Н.В. Харче-нко, В.В. Черненко, Д.С. Янковский, Г.С. Дымент // Журнал практичного лкаря. - 2003. - №4. - С. 20-27. Храмов В.А. Простой метод определения активности орнитин-декарбоксилазы в смешанной слюне человека / В.А. Храмов // Клин. лаб. диагностика. - 1997. - №4. - С. 14-15. Янковский Д.С. Микробная экология человека. Современные возможности ее поддержания и восстановления / Янковский Д.С. - К. : Эксперт ЛТД, 2005. - 362 с.
Morgan David M.L. Polyamine Protocols / M.L. David Morgan // Humana Press Inc. Totawa. Methods in Molecular Biology. - 1997. - V. 79. - 183 p.
Olbe L. Effect of omeprazole on gastric acid secretion and plasma gastrin in man / L.Olbe, C.Cederberg, T.Lind, M.Olausson // Scand J .Gastroenterology. - 1989. - V. 24. - Р.27-32.
Реферат
ВЛИЯНИЕ МУЛЬТИПРОБИОТИКА «АПИБАКТ» НА АКТИВНОСТЬ ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗЫ И а-АМИЛАЗЫ В ТКАНЯХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ В УСЛОВИЯХ ГИПЕРГАСТРИНЕМИИ Сухомлин А.А.
Ключевые слова: слюнные железы, омепразол, гипергастринемия, полиамины, «Апибакт».
Эксперименты выполнены на 49 белых крысах-самцах. При длительном использовании ингибиторов протонной помпы развивается гипоацидитет и, как следствие, гипергастринемия. В условиях оме-празол-индуцированной гипергастринемии возникают патологические изменения в тканях слюнных желез - дисбаланс регуляторных систем и снижение функциональных резервов тканей слюнных желез. Применнение мультипробиотика «Апибакт» нормализует систему регуляторных полиаминов и белков.
Summary
INFLUENCE OF MULTIPROBIOTIC «APIBACT» ON ACTIVITY OF THE ORNITINDECARBOXYLASE AND а-AMYLASE OF THE SALIVARY GLANDS UNDER CONDITIONS OF HYPERGASTRINEMIA Sukhomlyn A.A.
Keywords: salivary glands, omeprazole, hypergastrinemia, polyamines, «Apibact».
The experiments were carried out on 49 white male rats. Prolonged administration of proton pump inhibitors leads to hypoacidity and as a result to hypergastrinemia. In cases of omeprazole-induced gastrinemia we may observe pathological changes in the tissues of salivary glands due to the imbalance of regulatory systems and reduction of functional reserve of salivary gland tissues. Multiprobiotic «Apibact» may normalize the system of regulative polyamines and proteins.
3
8
4
9
5
6
7
УДК : 577.1:616-001.17.-092.9 Сухомлин Т.А.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА КОРЕКЦ1Я ПРЕПАРАТОМ «Л1П1Н» ПРОТЕОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 В ЛЕГЕНЕВ1Й ТКАНИН ЩУР1В В УМОВАХ ОП1КОВО1 ХВОРОБИ
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Розвиток протегназно-тг{б{торного дисбалансу за декомпенсаторним типом е важливим меха-тзмом виникнення патолог{чних змт легеневог тканини при отковш хворобг. Експерименталь-на корекцгя препаратом «Лтт» призвела до нормал{зацп протегназно-тг{б{торного потенщалу в тканинах легень.
Ключов1 слова: експериментальна оглкова хвороба, легенл, протеол1тична активнють, л1глн, антитриптична активнють
Робота е фрагментом НДР «БюхЫчж I патоф1зюлопчн1 мехажзми ушкодження внутршжх оргажв при оп1ков1й хворобЬ», державний реестрацмний номер №0111 и005142.
Вступ
Опкова хвороба призводить до розвитку синдрому полюрганноТ' недостатносл, при якому найчаспше вражаються легеш. Летальнють при приеднанн легеневих ускладнень досягае 50% [1], що робить питання профтактики пошко-джень легень при отковш хворобi важливою проблемою комбустюлоги [7, 8]. Важливу роль в патогенезi патолопчних змш у внутршых органах при опковш хворобi в^грають протеол^ичш ферменти, як розщеплюють бтки, що призводить до дисбалансу в системi протеТнази-
шпбп~ори в бк активацп протеолiзу [11, 16]. Ви-вчення метаболiчних процеав в легенях при ош-ковш хворобу зокрема протеТназно-шпбторного потен^алу, сприяе пошуку шляхiв корекци патолопчних змш [3, 12].
Мета дослвдження Вивчення впливу препарата «Лтш» на пато-лопчы змши в легенях щурiв в умовах експериментальноТ опковоТ' хвороби (ЕОХ) в докладнш динамщк
