CC BY
18
11. Inc. Release Theory Reference [Text] / ANSYS. - 2010.
12. Шупиков, А. Н. Численное и экспериментальное исследование гидроупругих колебаний оболочек [Текст] / А. Н. Шупиков, С. Ю. Мисюра, В. Г. Ярещенко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - Т 6, №7 (72). - С. 8-12. doi: 10.15587/1729-4061.2014.28861
13. Шупиков, А. Н. Моделирование динамического поведения элементов конструкций гидротурбин в вакууме и с учетом влияния воды [Текст] / А. Н. Шупиков, С. Ю. Мисюра // Вюник ХНТУ - 2014. - Вип. 3 (50). - С. 71-76.
14. Зенкевич, О. Метод конечных элементов в технике [Текст] / О. Зенкевич. - М.: Мир, 1975. - 541 с.
15. Schroeder, M. Finite element solution of fluid structure interaction problems [Text] / M. Schroeder // Shock & vibration symposium. - San diego, 1975. - Р. 1-19.
Дослиджено вплив мехашчного компенсатора похибок системи «прес-штамп» на я^сть тонколистового розОлового штампування. Встановлено, що видхилення розмiрiв пластин ротора при штампу-ванш з компенсатором у 2,25-2,40 рази менше, нЖ без компенсатора, а щтьшсть розподЫу розмiрiв при штампуванш з компенсатором на 30-40 % вища. Визначено мехатзм впливу компенсатора на показники якостi штампування
Ключовi слова: роздшове штампування, похиб-ки системи «прес-штамп», мехашчний компенсатор, ятсть штампування
□-□
Исследовано влияние механического компенсатора погрешностей системы «пресс-штамп» на качество тонколистовой разделительной штамповки. Установлено, что отклонения размеров пластин ротора при штамповке с компенсатором в 2,25-2,40 раза меньше, чем без него, а плотность распределения размеров при штамповке с компенсатором на 30-40 % выше. Определен механизм влияния компенсатора на показатели качества штамповки
Ключевые слова: разделительная штамповка, погрешности системы «пресс-штамп», механический компенсатор, качество штамповки -□ □-
УДК 621.98.04
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.54276|
ВПЛИВ МЕХАН1ЧНОГО КОМПЕНСАТОРА ПОХИБОК НА ЯК1СТЬ ТОНКОЛИСТОВОГО РОЗД1ЛОВОГО ШТАМПУВАННЯ
В. Я . М i рза к
Старший викладач* E-mail: [email protected]
В. М . Боков
Кандидат техычних наук, професор* E-mail: [email protected] *Кафедра обробки металiв тиском та спецтехнолопй Юровоградський нацюнальний техшчний уыверситет пр. Ушверситетський, 8, м. Юровоград, УкраТна, 25006
1. Вступ
Ввдомо, що яюсть тонколистового роздшового штампування залежить ввд стану системи «прес-штамп», а саме ввд ступеня деформацп деталей штампа тд наван-таженням, зокрема ввд деформацп блока. Деформащя блока приводить до змщення пуансона ввдносно матрицу наслвдком чого е утворення нерiвномiрного зазору за контуром штампування. В свою чергу ввдхилення зазору ввд оптимального впливае на ввдхилення розмiрiв, особливо при тонколистовому роздшовому штампуванню. Напружено-деформований стан системи «прес-штамп» обумовлюеться як станом преса (жорстюсть та тип ста-нини, тепловi деформацп елеменпв конструкцп, ввд-поввдшсть нормам на геометричну точшсть) [1-3], так i станом штампа (юльюсть, жорстюсть та розташування напрямних вузлiв, товщина плит штампового блоку, яюсть виготовлення та зборки штампа) [4]. Вiдомi рь шення ще1 проблеми за рахунок збшьшення жорсткосп станин преав, пiдвищення вимог до 1х геометрично! точностi, тдвищення жорсткостi штампових блокiв та
вимог до точносп 1х виготовлення, використання спе-цiальних вузлiв крiплення. Однак вони е недостатшми для умов сучасного виробництва за параметрами якосп тонколистового роздшового штампування.
Якiсть тонколистового роздЛового штампування можна суттево покращити за рахунок зниження сту-пеня деформацii штампа тд навантаженням, шляхом застосування мехашчного компенсатора похибок системи «прес-штамп» [5].
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
В сучасному штампувальному виробництвi для покращення якост тонколистового роздiлового штампування широко використовуються рiзнi при-стро! компенсацii похибок системи «прес-штамп».
В робоп [6] С. В. Кузнецов рекомендуе компенсува-ти поперечш сили вiд технолопчно! операцп i перекосу повзуна, що викликають змiщення роздiлового пуансона ввдносно матрицi, шляхом варiювання юльюстю,
©
розташуванням та розмiрами напрямних вузлiв. Такш пiдхiд не е оптимальним, осюльки веде до пiдвищенню металоeмностi штампа, та збшьшуе собiвартiсть його виготовлення. Крiм того, вiн не е ушверсальним.
Найпростiшим пристроем компенсацii похибок сис-теми «прес-штамп» е плаваючий хвостовик [7]. Як правило, його розташовують мiж повзуном преса та верх-ньою плитою штампа. Але при його робоп ввдбуваеться ковзання пiдп'ятника, що викликае деформащю напрямних вузлiв штампа. Останне приводить до нерiвномiр-ностi технолопчного зазору в роздiловому штампi за контуром штампування та знижуе яюсть штампування (утворюеться задирка). Крiм того, як ввдомо, плаваючий хвостовик не е ушверсальним пристроем компенсацп та застосовуеться на пресах зусиллям до 1 МПа.
Вщомий ушверсальний вузол, що перемщуеться, для компенсацii похибок системи «прес-штамп» [8], який також розташовують мiж повзуном преса та верх-ньою плитою штампа. Вузол мае сферичну та плоску шаршрш пари, що дозволяе компенсувати кутовi та радiальнi змщення повзуна преса. Однак даний вузол не забезпечуе стввкшсть повзуна преса та штампа, що приводить до утворення нерiвномiрного зазору, а отже зниження якосп штампування. Крiм того, пристрш суттево зменшуе закриту висоту преса, що не дозволяе використовувати його для преав номiнальним зусиллям менших шж 400 кН.
За роботами [9-11] ввдомий компенсатор похибок, який виготовлено iз еластичного матерiалу (гуми або полiуретану) у виглядi пластин змiнноi жорсткостi. В основу iдеi покладена можливкть нерiвномiрного стиснення пружного елементу, який розташовують мiж опорними поверхнями верхньоi плити штампа та повзуна преса. Даний компенсатор вiдрiзняеться простотою виготовлення та низькою собiвартiстю. Однак при експлуатацii вш е джерелом похибок, що виникають в процесi нерiвномiрноi деформацii матерiалу пластини. Внаслiдок цього напрямнi вузли штампа деформують-ся, що приводить до ввдносного змiщення роздiлових пуансона та матрищ. Останне негативно впливае на яюсть штампування. Саме тому даний компенсатор використовуеться лише для формозмшних операцш холодного листового штампування.
Вщомий унiверсальний мехашчний компенсатор похибок системи «прес-штамп», який встановлюеться на прес замiсть пiдштамповоi плити, та реалiзуеться через споаб штампування [5]. Суть способу полягае в тому, що штампування здшснюють з динамiчним пiдстроюванням системи «прес-штамп» в напрямку зб^ання осi прикладання технолопчного зусилля ввд пресу з вксю, що проходе через центр тиску штампа. Дослщження та промислова експлуатащя компенсатора показали суттеве тдвищення стiйкостi роздiлових штампiв [12]. Однак, даний компенсатор не був об'ектом дослвдження стосовно тдвищення якост тонколистового роздшового штампування, що обумовлюе необхвд-нiсть проведення дослщжень в цьому напрямку.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослщження е вивчення впливу механiч-ного компенсатора похибок системи «прес-штамп» на яюсть тонколистового роздiлового штампування.
Для досягнення поставленоi мети вирiшувалися наступнi задача
- визначити вплив механiчного компенсатора на напружено-деформований стан елеменпв штампового блоку;
- виконати порiвнювальний аналiз якостi штампування пластин ротора з використанням мехашчного компенсатора та без нього.
4. Матерiали та методи дослщження впливу мехашчного компенсатора похибок системи «прес-штамп» на напружено-деформований стан нижньо!
плити штампового блоку та вщхилення розмiрiв пластини ротора
4. 1. Експериментальш пристро!, обладнання, апара-тура та матерiали, що використовувались в експеримент
При дослiдженнi деформацiйноi картини штампового блоку тд навантаженням без компенсатора i з компенсатором та якост тонколистового роздiлового штампування використовувалися:
- експериментальний пристрш, який включае три нижш плити блока штампа з чотирма напрямними колонками (табл. 1);
- експериментальний мехашчний компенсатор по-хибок системи «прес-штамп» з максимальним техно-лопчним зусиллям штампування 400 кН з оптималь-ними геометричними параметрами його елеменпв [13];
- експериментальна установка, що виконана на базi однокривошипного двостоякового пресу моделi КД2126, номшальним зусиллям 400 кН;
- прецизшний штамп для штампування пластин статора-ротора;
- гщронавантажувач з ручним приводом з макси-мальним зусиллям навантаження 400 кН.
Таблиця 1
Основы параметри бломв
Номер блока Д1аметр колонок, мм Товщина верхньо'; плити, мм Товщина нижньо'! плити, мм Габарити в плат, мм Закрита висота, мм
1 18 34 34
2 25 39 39 400'400 200
3 36 49 49
Апаратура для вимiрювання складалася з шстру-ментального мжроскопа УИМ-21 (точнiсть вимiрюван-ня 1 мкм) та головок вимiрювальних ГОСТ 18833-73 з щною под^ки 1 мкм.
В якостi зразюв використовувались штаби з маг-што-м'якого залiзо-нiкелевого сплаву (пермалою) марки Н50 товщиною S=0,35 мм.
4. 2. Методика дослщження впливу механiчного компенсатора на деформащю нижньо! плити блоку шд навантаженням
Методикою експериментальних дослщжень перед-бачалося визначення деформацii нижньоi плити блока в залежностi вщ статичного зусилля навантаження при установленш його без компенсатора або на ком-пенсаторi.
Визначення деформацп нижньо! плити при встановленш без компенсатора здшснювалося в наступит послщовность На стш 7 преса (рис. 1) встановлювала-ся шдштампова плита 1, а поверх не! - нижня плита 2 блоку з напрямними колонками 3. Плита 2 кршилася прихоплювачами 9 по ос1 блоку. М1ж повзуном 4 та нижньою плитою встановлювався по центру пдрав-л1чний навантажувач 8. До столу преса кршилися шдикаторш стшки 6 з вим1рювальними головками 5, як контактували вим1рювальними штифтами з напрямними колонками у двох взаемно перпендикуляр-них напрямках, та з нижньою площиною плити блоку через провальний отв1р в стол1 преса.
Блок поступово навантажувався зусиллям, що складало 0,25, 0,5, 0,75 та 1,0 вщ номшального зусил-ля преса. Зам1ри повороту колонок здшснювалися у двох взаемно перпендикулярних напрямках. Кут повороту колонок визначався за р1зницею показань вим1рювальних головок у верхнш та нижнш точках перев1рки з використанням вщомих тригонометрич-них залежностей.
Розвантаження вщбувалося також поступово з реестращею показань. Цикл навантаження-розван-таження повторювався не менше п'яти раз1в. Дал1 прихоплювач1 зшмалися 1 експеримент повторювався. Аналопчно проводилися дослщження з використанням шших плит. За результатами дослщження будува-лися графши залежносл деформацп е1, f1 вщ зусилля навантаження Р.
Аналопчно реестрували показання вим1рювальних головок 10. Розвантаження здшснювали також з реестращею показань.
Рис. 1. Схема визначення деформацп нижньоТ плити та повороту колонок: 1 — пщштампова плита;
2 — нижня плита; 3 — напрямна колонка; 4 — повзун; 5 — вимiрювальнi головки; 6 — шдикаторна стшка; 7 — спл преса; 8 — гiдравлiчний навантажувач; 9 — прихоплювач
Визначення кут1в повороту колонок плити блока при встановленш на компенсатор здшснювалося в наступнш послщовностп На стш 7 преса замшть шдштампово'! плити встановлювався компенсатор (рис. 2), що складався 1з верхньо! рухомо! плити 2 з1 сферичною опорою, шдп'ятника 3 та нижньо! опорно! плити 4. На плит1 2 компенсатора закршлювали прихоплювачами плиту 1 з напрямним колонками 8. До столу преса прикршляли шдикаторш стшки 11 з ви-м1рювальними головками 10, вим1рювальш штифти яких контактували з напрямними колонками у двох взаемно перпендикулярних напрямках та з нижньою площиною блоку кр1зь провальний отв1р в стол1 преса. Пдравл1чним навантажувачем 12 поступово на-вантажували блок зусиллям так, як описано вище.
Рис. 2. Схема визначення деформацп нижньоТ плити та кулв повороту колонок при встановленш плити на компенсатор: 1 — нижня плита; 2 — верхня рухома плита зi сферичною п'ятою; 3 — пщп'ятник; 4 — нижня опорна плита; 5 — сепаратор з опорами кочення; 6 — спл преса; 7 — напрямна колонка; 8 — повзун преса; 9 — вимiрювальнi головки; 11 — шдикаторна стшка; 12 — гiдравлiчний навантажувач
За результатами дослщжень будувалися графши залежност1 деформацп е2, f2 елемент1в блока вщ зусил-ля навантаження Р.
4. 3. Методика дослщження величини вщхилення розмiрiв внутрш-нього та зовнiшнього контурiв плас-тини ротора
Дослщження проводилися на експерименталь-ному штамш сполучено! дп. Спочатку штамп встановлювався на мехашчний компенсатор. На ньому штампувалася перша парт1я деталей у олькост 140 штук. Вщштамповаш пластини ротора склада-лися у тому порядку, у якому штампувалися. Пот1м штамп встановлювався на прес без мехашчного компенсатора. Здшснювалося штампування друго! пар-тп пластин у к1лькост1 140 штук. Складання деталей проводилося аналопчно першш партп. Вим1рюва-лися розм1ри зовшшнього та внутр1шнього контур1в пластини ротора в напрямку прокатування та поперек прокатування. З метою виключення прогину в момент вим1рювання, деталь встановлювалася на магштну шдставку.
Отриманий масив даних розбивався на виб1рки по 10 штук. Визначалися середш значення виб1рок. За результатами обробки були побудоваш графши вщхилення розм1р1в ротора в1д номшальних в за-лежност в1д номера виб1рки для внутр1шнього та зовшшнього контур1в уздовж 1 поперек напрямку прокатування при установщ штампа на компенсатор та без компенсатора. Дал1, за результатами вим1р1в, розраховувалися основш статистичш величини, на п1дстав1 яких робилися висновки про закон, що управляе процесом розсшвання похибок розм1р1в. Обчислювання статистичних розм1р1в здшснювали-ся за вщомою методикою, що викладено в робоп [14].
5. Результати впливу мехашчного компенсатора похибок на якють тонколистового роздшового штампування
5. 1. Результати дослщжень деформащйно¡ карти-ни штампового блоку пiд навантаженням
Результати дослщжень характеру перемщень та деформацш елеменив штампового блоку без ком-
пенсатора та з мехашчним компенсатором похи-бок системи «прес-штамп» наведено на рис. 3, де а, Ь - кути повороту колонок, вщповщно, в площищ нах Х - Z та Y - Z при закршленш плити при-хоплювачами; у, 8 - кути повороту колонок, вщпо-вщно, в площинах Х - Z та Y - Z без закршлення плити прихоплювачами; е^ е2 - деформацiя плити, вiдповiдно, з прихоплювачами та без прихоплювачiв; ^1, ^ - прогин плити, вiдповiдно, з прихоплювачами та без прихоплювачiв.
е ж
Рис. 3. Залежнють кулв повороту колонок а, Ь, у, 8
штампових блоюв з прихоплювачами (зусилля Рп) вщ зусилля навантаження деформацш плити е1, е2 та прогину плити f2 вщ зусилля навантаження Р: крив! 1, 2, 3 — без компенсатора; крив! 4, 5, 6 — з компенсатором;
1 — h=34 мм; 2 — h=39 мм; 3 — h=44 мм; 4 — h=44 мм; 5 - 1|=39 мм; 6 - 1|=34 мм; а - а=^Р); б - Р=Г(Р); в - у=^Р); г - 8=Г(Р); д - е^(Р); е - e2=f(Р); е - ^(Р); ж - f2=f(Р)
5. 2. Результати дослiдження впливу мехашч-ного компенсатора на вщхилення розмiрiв пластин ротора
На рис. 4 наведено пстограми та теоретичш кри-вi розподiлу розмiрiв дiаметрiв внутрiшнього та зовнiшнього контуру пластин ротора при робой штампа з компенсатором та без нього з урахуванням напрямку прокатування матерiалу заготовки.
Рис. 4. Пстограми та теоретичш крив! нормального розподту розм1р1в внутршнього Dв та зовшшнього Dз д1аметр1в пластини ротора шсля штампування: а, в, д, е - встановлення штампа на компенсатор; б, г, е, ж - встановлення штампа без компенсатора; а, б, в, г - внутршнш контур пластини ротора; д, е, е, ж - зовшшнш контур пластини ротора; а, б, д, е - поперек прокатування; в, г, е, ж - уздовж прокатування; р - частота спостережень; А 0, А1, А 2 - вщповщно, номшальне значення, нижня межа, верхня межа поля допуску
6. Обговорення результапв дослщження деформацшно'х картини штампового блоку пщ навантаженням та впливу мехашчного компенсатора на _вщхилення розмiрiв пластин ротора_
Аналiз отриманих залежностей, наведених на рис. 3, 4 показуе:
- встановлення штампових блошв на компенсатор штотно змшюе деформацшну картину. Для вах схем встановлення в обох напрямках кут повороту напрямних колонок практично на порядок нижче, шж при встановленш блока без компенсатора, причому товщина нижньоi плити блока майже не впливае на кут повороту. Дiапазон купв повороту колонок при
встановленш блока на компенсатор знаходиться в межах 0-0,25 хвилин, що приблизно в 7 разiв менше, порiвняно з дiапазоном купв повороту колонок при встановленш блока без компенсатора. Зростання зу-силля навантаження не приводить до значно! змши величини кута повороту колонок. Для у«х схем вста-новлення блоюв на компенсатор, поворот колонок вщ-буваеться ввд центру штампа, що може бути пояснено неплощиншстю плит штампа i компенсатора;
- при встановленш штампового блока на компенсатор деформащя плит практично не спостер^аеться i не змiиюеться iз зростанням зусилля навантаження. Величини деформацiй, як i у випадку зi збшьшеннями кутiв повороту колонок, на порядок нижч^ иiж при встаиовлеииi блоюв без компенсатора. Товщина плит штампових блоюв у дiапазоиi дослiджеиия не впливае на величину деформацп;
- при встановленш блока на компенсатор величина деформацп по оа провального отвору в 1,5-2 рази бшьше, шж при встановленш без компенсатора. Про-те, в цьому випадку спостер^аеться шший характер деформацп. Якщо в першому випадку деформащя вщ-буваеться за рахунок прогину плити блока, як балки, що лежить на опорах, то в другому - за рахунок про-гину нижньо! плити компенсатора i опусканш на цю величину плити блока i верхньо! плити компенсатора одночасно, без ктотного прогину плити блока;
- шдльшсть розподшу розмiрiв виутрiшиього контуру пластин ротора при встановленш штампа на компенсатор вища, шж при встановленнi штампа без компенсатора;
- середньоквадратичне вщхилення внутршшх розмiрiв пластини ротора при встановленш штампа на компенсатор у 2,4 рази менше, шж при встановленш штампа без компенсатора;
- розподш розмiрiв внутршнього контуру пластин ротора уздовж i поперек прокатування вiдрiзняються вiд закону нормального розподшу;
- розмах ввдхилення розмiрiв зовнiшнього контуру пластини ротора поперек прокатування i уздовж прокатування при встановленш штампа на компенсатор у 1,9-3,0 рази менше, шж при встановленш штампа без компенсатора. При встановленш штампа на компенсатор розмiри, що виходять за межi поля допуску, вщсутт;
- при встановленш штампа на тдштампову плиту розмiри зовшшнього контуру пластини ротора, що виходять за межi поля допуску, можна пояснити деформащею системи «прес-штамп»;
- щдльшсть розподшу розмiрiв зовнiшнього контуру пластини ротора вище при встановленнi штампа на
компенсатор в порiвняннi з встановленням штампа без компенсатора;
- середньоквадратичне вщхилення зовшшшх роз-мiрiв пластини ротора при встановленнi штампа на компенсатор у 1,6-1,9 рази менше, шж при встановлен-ш штампа без компенсатора;
- розподш розмiрiв зовнiшнього контуру пластини ротора уздовж прокатування при встановленш штампа на компенсатор вщповщае теоретичному закону нормального розподшу з довiрчою вiрогiднiстю Р=0,95, а розподш розмiрiв зовнiшнього контуру пластини ротора поперек прокатування при встановленш штампа на компенсатар вщмшний ввд теоретичного закону нормального розподшу;
- розподш розмiрiв зовнiшнього контуру пластини ротора уздовж i поперек прокатування при встановленш штампа без компенсатора вiдрiзняeться вщ закону нормального розподшу.
Таким чином, характер перемщень та деформацш елементiв штампового блоку та ввдхилення розмiрiв пластин ротора сввдчить про певнi переваги мехашчного компенсатора похибок системи «прес-штамп», порiвняно з роботою штампового блоку без його застосування.
7. Висновки
Внаслвдок проведених дослщжень:
- виявлено позитивной вплив мехашчного компенсатора на напружено-деформований стан елеменив штампового блоку, що приводить до iстотноï змши деформацiйноï картини системи «прес-штамп»: спо-стер^аеться зменшення кутiв повороту напрямних колонок у «м разiв;
- зафiксовано покращення якостi штампування пластин ротора з використанням мехашчного компенсатора, порiвняно зi штампуванням без нього. Так, розмах ввдхилення розмiрiв пластин ротора поперек прокатування i уздовж прокатування при встанов-ленш штампа на механiчний компенсатор у 2,252,40 рази менше, шж при встановленнi штампа без компенсатора, Крiм того, встановлено, що шдльшсть розподiлу розмiрiв пластин ротора при встановленш штампа на мехашчний компенсатор на 30-40 % вища, шж при встановленш штампа без компенсатора. Таким чином, мехашчний компенсатор похибок системи «прес-штамп», що пропонуеться, дощльно використо-вувати для тдвищення якост тонколистового роздь лового штампування.
Лиература
1. Xin-jian, L. U. Research on bottom dead center (BDC) of high speed precision press [J] [Text] / L. U. Xin-jian, K. E. Zun-mang, Z. H. U. Si-hong, Z. Jun // Forging & Stamping Technology. - 2010. - № 1. - P. 1-23. - Available at: http://en.cnki.com.cn/ Article_en/CJFDT0TAL-DYJE201001023.htm
2. Wang, L. Analysis of thermally induced machine tool errors of a crank press [Текст] / L. Wang, F.-Y. Xu, X.-S. Wang // Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers. Part B : Journal of Engineering Manufacture. - 2012. - Vol. 226, Issue 9. - P. 1465-1478. doi: 10.1177/0954405412451071
3. Явтушенко, О. В. Силовые условия устойчивости ползуна однокривошипного пресса [Текст] / О. В. Явтушенко // Вюник СевНТУ: зб. наук. пр. Сер1я : Мехашка, енергетика, еколопя. - 2012. - Вип. 133. - С. 260-268.
4. Титаренко, Н. И. Точность системы пресс-штамповый блок [Текст] / Н. И. Титаренко. - Киев : Наукова думка, 1980. - 135 с.
5. Споаб тонколистового роздшового штампування в систем! «прес-штамп» з беззазорним напрямком рухомо! частини штампа вщносно нерухомо!. Патент 70346 Украша, МПК B26F1/40 [Текст] / М1рзак В. Я., Боков В. М. ; власник Юровоградський нащональний техшчний ушверситет. - № u201113040; заявл. 07.11.2011; опубл. 11.06.2012, Бюл. № 11.
6. Кузнецов, С. В. Влияние поперечных сил на качество деталей, получаемых методами листовой штамповки [Текст] / С. В. Кузнецов // Труды Нижегородского государственного технического университета им. Р. Е. Алексеева. - 2014. -№ 5 (107). - С. 438-442.
7. Хвостовики плавающие для штампов листовой штамповки. Конструкция и размеры : ГОСТ 16719-71 [Текст]. - Введ. 1972-01-01. -М. : Стандартинформ, 2006. - 10 с.
8. Справочник конструктора штампов. Листовая штамповка [Текст] / под общ. ред. Л. И. Рудмана. - М. : Машиностроение, 1988. - 496 с.
9. Диамантопуло, К. К. Компенсация несоосности системы «пресс-штамп» изношенного штамповочного оборудования [Текст] / К. К. Диамантопуло, В. В. Кухарь, А. И. Евтеев // Металлургические процессы и оборудование. - 2005. - № 2. - С. 31-34.
10. Балалаева, Е. Ю. Расчёт универсальных упругих компенсаторов погрешностей системы «пресс-штамп» для операции вытяжки-формовки [Текст] / Е. Ю. Балалаева // Обработка материалов давленим : сб. науч. тр. - Краматорск : ДГМА, 2011. - № 1. -С. 193-198.
11. Кухарь, В. В. Снижение погрешности в системе пресс-штамп и безручьевое профилирование заготовок на прессах [Текст] / В. В. Кухарь // Вестник НТУ «ХПИ». - 2009. - № 37. - С. 54 - 62.
12. Качанов, А. П. Повышение стойкости разделительных штампов за счет использования механических компенсаторов [Текст] /
A. П. Качанов, В. Я. Мирзак, В. С. Запорожченко // Кузнечно-штамповочное производство. - 1996. - № 4. - С. 18-22.
13. М1рзак, В. Я. Моделювання показниюв мщност мехашчного компенсатора похибок системи «прес-штамп» ¡з застосуванням метода скшченних елемен™ [Текст] / В. Я. М1рзак, В. М. Боков // Техшка в сшьськогосподарському виробництв1, галузеве машинобудування, автоматизащя : зб. наук. пр. - 2014. - Вип. 27. - С. 3-12.
14. Смирнов-Аляев, Г. А. Экспериментальные исследования в обработке металлов давлением [Текст] / Г. А. Смирнов-Аляев,
B. П. Чикидовский. - Ленинград : Машиностроение, 1972. - 360 с.
-□ □-
Виршено актуальну задачу тдвищ^ння ефективностi повтророзподту закрученими та настильними струми-нами для забезпечення нормативних параметрiв повтря у примiщеннях. Показано, що для досягнення максимальноI ефективностi повтророзподшу необхдно подавати повтря струминами, що ттенсивно затухають ще до входу в робочу зону. Показано економiчну ефективтсть використання двоструминного повтророзподшьника у порiвняннi iз альтернативними варiантами, наведено питомi показники ефективностi повтророзподшу
Ключовi слова: повтророзподш, закручена струмина, настильна струмина, надлишкова температура, змт-ний режим
□-□
Решена актуальная задача повышения эффективности воздухораспределения закрученными и настилающимися струями для обеспечения нормируемых параметров воздуха в производственных помещениях. Показано, что для достижения максимальной эффективности возду-хораспределения необходимо подавать воздух струями, интенсивно затухающими еще до входа в рабочую зону. Показана экономическая эффективность использования двухструйного воздухораспределителя в сравнении с альтернативными вариантами, приведены удельные показатели эффективности воздухораспределения
Ключевые слова: воздухораспределение, закрученная струя, настилающаяся струя, избыточная температура, переменный режим -□ □-
УДК 697.922.565; 697.921.47
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.56235|
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИСТРОЮ ДЛЯ ПОВ1ТРОРОЗПОД1ЛУ ЗАКРУЧЕНИМИ I НАСТИЛЬНИМИ СТРУМИНАМИ У ЗМ1ННОМУ РЕЖИМ1
О. Т. Воз н я к
Кандидат техычних наук, доцент* Е-mail: [email protected] I. £. Сухолова Кандидат техшчних наук, асистент* E-mail: [email protected] Х. В. Миронюк Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: [email protected] *Кафедра теплогазопостачання i вентиляцп Нацюнальний уыверситет <^bBiBCb^ полЬехшка» вул. С. Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013
1. Вступ
Працездатшсть людини залежить у значнш Mipi вщ того, насюльки саштарно-гтешчт параметри мь Kpo^iMaTy примщень вщповщають ii фiзiологiчним потребам. Фiзичний стан повиряного середовища
примщення залежить вщ температури, вологовмшту, швидкосп руху повиря, шуму, запиленосп, запахiв тощо [1]. На умови комфорту значний вплив мае саме швидюсть руху повиря, величина я^ створюеться засобами вентиляцшшл техшки. Значний вплив на тепловий комфорт людини мае також початкова тур-
©
е.
