CC BY
43
4. Кристиан Дж. Теория превращений в металлах и сплавах / Дж. Кристиан. - М. : Мир, 1978. - Ч. 1. - 806 с.
5. Сидоренко О. Г. Уточнение методики определения наименьшей величины реального зародыша новой фазы /
О. Г. Сидоренко, И. П. Федорова, А. П. Сухой // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. -2008. - № 2. - С. 88-92.
6. Гиббс Дж. В. Термодинамические работы / Дж. В. Гиббс. -М.-Л. : Гостехиздат, 1950. - 492 с.
7. Ольшанецкий В. Е. Об использовании парциальных химических потенциалов компонентов термодинамических систем при описании фазовых равновесий / В. Е. Ольшанецкий // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2008. - № 2. - С. 34-39.
8. Уманский Я. С. Физика металлов / Я. С. Уманский, Ю. А. Скаков. - М. : Атомиздат, 1978. - 352 с.
Одержано 11.03.2011
Сидоренко О.Г., Федорова І.П., Сухой А.П., Ольшанецький В.Ю. Про існування зародків низькотемпературної фази в температурній зоні стійкого стану високотемпературної фази
Показано, що після досягнення певного стабільного розміру залишковими об ’ємами низькотемпературної фази, що надійшли при нагріванні в температурну зону стійкого стану високотемпературної фази, а також зародками низькотемпературної фази, що утворилися при температурах цієї ж зони, додаткове як збільшення, так і зменшення їхніх розмірів повинне супроводжуватися виділенням теплоти. А так як це заборонено з позиції принципу Ле Шательє-Брауна, то такі об ’єми низькотемпературної фази можуть нескінченно довго існувати в рівновазі з високотемпературною фазою.
Ключові слова: зародки низькотемпературної фази, області стійкого стану старої (нової) фази, принцип Ле Шательє-Брауна.
Sidorenko O., Fedorova I., Sukhoy A., Ol’shanetskiy V. About existence of low temperature phase embryos in temperature area of the stable state of high temperature phase
It is shown, that after achievement of the certain stable size in residual volumes of low-temperature phase, acted at heating in temperature area of a steady condition of a high-temperature phase, and also germs low-temperature phase, formed at temperatures ofsame area, additional both the increase, and decrease of their sizes should be accompanied by heat evolution. Due to fact that it is forbidden from a position of a principle of Le Shatelier-Brown such low-temperature phase volumes can exist indefinitely long in balance with a high-temperature phase.
Key words: embryos of low temperature phase, old (new) phase stable state area, principle of Le Shatelier-Brown.
УДК 620:197:669.15
Д-р техн. наук. С. Б. Бєліков1, канд. техн. наук О. Е. Нарівський2 1 Національний технічний університет, м. Запоріжжя, 2 ВАТ завод «Павлоградхіммаш», м. Павлоград
ВПЛИВ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛІ Діві 304 НА ЇЇ ПІТІНГОСТІЙКІСТЬ У ХЛОРИДОВМІСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ
Встановлено, що пітінгостійкість сталі ЛїБї 304 в оборотних водах не залежить від її механічних властивостей. Доведено, що у хлоридовмісних середовищах з високим вмістом хлоридів відносне подовження та показник опору деформації сталі впливають на її електрохімічні показники та швидкість загальної корозії.
Ключові слова: пітінгостійкість, хлоридовмісне середовище, механічні властивості, корозійностійка сталь, структура.
Вступ
При виробництві ємнісного і теплообмінного обладнання метал піддається пластичній деформації, яка змінює його механічні властивості. Відомо [1], що стійкість конструкційних матеріалів до локальної корозії у хлоридовмісних середовищах знижується при їх деформації. При цьому стійкість конструкційних матеріалів до пітінгової корозії здебільшою визначають у хлоридовмісних розчинах з високим вмістом хло-
ридів, наприклад у 6 % розчині БеС13 [2]. Однак вміст хлоридів у оборотних водах, які використовуються в технологічних циклах на підприємствах різних галузей промисловості, в основному, не перебільшує 600 мг/л. Відтак, метою досліджень є визначення впливу механічних властивостей корозійностійкої сталі АІБІ 304 на її стійкість до пітінгової корозії в хлоридовмісних розчинах різної агресивності.
© С. Б. Бєліков, О. Е. Нарівський, 2011
Методика досліджень
Зразки виготовляли із п’яти промислових плавок сталі ЛІ8І 304 (табл. 1). Пітінгостійкість сталі оцінювали за критичною температурою пітінгування (КТП) у хлоридовмісних розчинах із рН 4...8 та концентрацією хлоридів 350; 400; 500 550 і 600 мг/л. КТП сталі ЛІ8І 304 визначали раніше [3]. Додатково пітінгостійкість сталі ЛІ8І 304 оцінювали за швидкістю корозії (К г/м2-год), за Дф- критерієм (Дф = ф2-ф0), де ф2 - потенціал репасивації сталі у щілині, В; ф0 -потенціал вільної корозії, В) та потенціалом ц1 (потенціал активації сталі у щілині, В) [4]. Механічні властивості сталі (ст4 - тимчасовий опір розриву, МПа; ст02 -умовна границя текучості, МПа; 5 - відносне подовження, %) визначали згідно з ГОСТ 1497-75 на розривній машині Р50 для статичного випробування металів з похибкою вимірювання не більше ніж 1 %. Показник пластичності П та показник опору деформації Мартена-Волеса П1 визначали за формулами (1),
(2) [5]:
П =
° 0,2 сть
Пі =8. ст0,2
(1)
(2)
Аналітичні залежності між КТП; ф0; ф1; ф2; Дф й К та механічними властивостями сталі ЛІ8І 304 (сть; ст0 2; 8; П1; П) визначали кореляційним, дисперсійним і рег-ресійним аналізом методом найменших квадратів [6].
Результати досліджень та їх обговорення
За результатами механічних випробувань встановлено, що сть змінювався від 607 плавки №9 1 до 678 МПа плавкиа № 2. Крім того, плавка № 2 має найбільше значення показника пластичності та найменше - опору деформації Мартена-Волеса (табл. 2).
Плавка № 3 має найменшу пластичність за всіма показниками, але й майже найменше значення сть. При цьому виявлено, що плавка № 3 має найбільшу швидкість корозії у модельному хлоридовмісному розчині 86,64 г/м2-год, а плавки № 1, 4 найменшу - 47,65 та 43,37 г/м2-год відповідно [7]. Таким чином,
швидкість корозії сталі ЛІ8І 304 у модельному хлори-довмісному розчині більше залежить від її здатності до деформації, ніж від її міцності. Адже за результатами досліджень та кореляційного, дисперсійного і рег-ресійного аналізу встановлено прямолінійну аналітичну залежність К = /(5) із коефіцієнтом кореляції -0,87
(3):
К = 434,56-6,53-5, (3)
Значущість коефіцієнта кореляції між К та 5 перевірено за /- критерієм Стюдента з рівнем значущості 0,05. Глибина кореляції г2 = 0,84 між розрахунковим значенням К (3) і експериментальним [7] є достатньою, щоб формулу (3) використовувати на практиці для прогнозування корозійних втрат сталі ЛІ8І 304.
Між швидкістю корозії (К) та показником деформації П (2) прямолінійної регресійної залежності не виявлено, оскільки коефіцієнт кореляції г = -0,49 між цими величинами має значення, менше за критичне (0,61). Однак слід зауважити, що швидкість корозії також знижується, коли зростає параметр П. Показано, що між К сталі ЛІ8І 304 та параметрами (ст4, ст02), які характеризують міцність сталі, прямолінійної залежності не виявлено, але тенденція зв’язку між цими величинами залишилась аналогічною (табл. 3).
За результатами електрохімічних випробувань [4] кореляційного, дисперсійного і регресійного аналізу встановлено, що потенціал активації (ф1) сталі ЛІ8І 304 прямолінійно зсувається у додатний бік, коли зростає її відносне подовження (4):
ф1 = -1,0011 + 0,01835. (4)
При цьому потенціал ф1 зсувається у додатний бік на 18,3 мВ зі збільшенням відносного подовження на 1 %. Значущість коефіцієнта кореляції г = 0,72 між ф1 та 5 перевірено за /- критерієм Стьюдента з рівнем значущості 0,10. Глибина кореляції г2 = 0,71 між розрахунковим значенням ф1 (4) та експериментальним [4] є достатньою, щоб формулу (4) застосовувати для визначення потенціалу активації сталі ЛІ8І 304у щілині (ф1).
Також встановлено, що Дф- критерій сталі ЛІ8І 304 у хлоридовмісному розчині зростає, коли збільшується її відносне подовження 5 (5):
Дф = -0,782 + 0,01575 . (5)
Таблиця 1 - Хімічний склад сталі ЛІ8І 304 [3]
Плавка № Вміст легувальних елементів, %
С Мп 8і Сг № N 8 Р
1 0,071 1,23 0,22 17,96 9,34 0,048 0,001 0,027
2 0,067 1,74 0,50 18,22 8,09 0,046 0,001 0,028
3 0,075 1,65 0,43 18,25 8,09 0,055 0,004 0,024
4 0,050 1,70 0,41 18,30 8,10 0,044 0,002 0,028
5 0,030 1,81 0,39 18,10 8,20 0,039 0,001 0,034
Таблиця 2 - Механічні показники сталі АІ8І 304
Значущість коефіцієнта кореляції г = 0,72 між Дф-критерієм та відносним подовженням 5 сталі АІ8І 304 перевірено за /- критерієм Стьюдента з рівнем значущості 0,10. Глибина кореляції г2 = 0,71 між розрахунковим значенням Дф (5) та експериментальним [4] є достатньою, щоб формулу (5) використовувати на практиці для визначення стійкості сталі АІ8І 304 до пітінго-вої корозії. Аналіз перших похідних рівнянь (4) і (5) показав, що потенціал ф1 сталі АІ8І 304 в 1,17 рази інтенсивніше зсувається у додатний бік, ніж зростає Дф- критерій, коли зростає величина 5. Це зумовлено тим, що між потенціалами ф2, ф0 та величиною 5 сталі АІ8І 304 прямолінійної регресійної залежності не виявлено. Проте потенціал ф2 сталі АІ8І 304 зсувається у додатний бік, а ф0 у від’ємний, коли зростає величина 5 (табл. 3). Між потенціалами ф ф Дф- критерієм та показником опору деформації П1 виявлено низьку кореляцію (табл.3). Проте між потенціалом вільної корозії (ф0) сталі АІ8І 304 та показником П1 встановлено кореляційний зв’язок з критичним значенням коефі -цієнта кореляції, а отже, можна встановити прямолінійну регресійну залежність (6):
ф0 = 0,058-0,003П1. (6)
Регресійна залежність (6) маловартісна, але слід зауважити, що пітінгостійкість сталі АІ8І 304 дещо зростає зі збільшенням показника опору деформації. Проте це зростання не є суттєвим, оскільки потенціал ф0 зсувається у від’ємний бік на 30 мВ зі збільшенням показника П1 на 10 %.
Узагальнюючи вищезгадане і дані таблиці 3, можна зазначити, що корозійні втрати сталі суттєво залежать від її пластичності, а саме: чим більша пластичність сталі АІ8І 304, тим менші її корозійні втрати
Таблиця 3 - Коефіцієнти кореляції між потенціалами (ф) й швидкістю корозії (К) сталі АІ8І 304 та її механічними властивостями
Показники механічних властивостей Потенціали (ф) й швидкість корозії (К)
ф0 ф1 ф2 Дф К
Пі, % -0,61 0,22 -0,52 -0,37 0,13
П 0,39 0,14 0,56 0,07 -0,49
8,% -0,32 0,72 0,17 0,72 -0,87
о0 2, МПа 0,23 0,20 0,39 0,17 -0,43
о і, МПа -0,07 0,27 0,06 0,33 -0,29
у хлоридовмісних розчинах з великим вмістом хлоридів. Пітінгостійкість сталі АІ8І 304 у хлоридовміс-них розчинах з високим вмістом хлоридів також залежить від пластичних властивостей сталі АІ8І 304 і вона зростає зі збільшенням її відносного подовження. Щоб визначити, як вищезгадані показники механічних властивостей сталі АІ8І 304 впливають на її корозійну стійкість у хлоридовмісних розчинах, проведено кореляційний та регресійний аналіз між параметрами 5; П; П1 (табл. 2) та вмістом хімічних елементів, які входять до складу сталі АІ8І 304 (табл. 1), середнім діаметром зерна аустеніту, об’ємом оксидів в сталі і середньою відстанню між ними [7]. Між відносним подовженням (5) сталі АІ8І 304 та середнім діаметром зерна аустеніту, об’ємом оксидів у сталі і середньою відстанню між ними встановлено дуже низьку прямолінійну кореляцію з коефіцієнтами кореляції 0,28; 0,24 та 0,21 відповідно. Отже, відносне подовження сталі АІ8І 304 не залежить від розміру зерна аустеніту та розміру і об’єму оксидів титану. Крім того, встановлено, що відносне подовження сталі АІ8І 304 також не залежить від вмісту у ній вуглецю, мангану, силіцію, хрому, нікелю, азоту і фосфору, оскільки коефіцієнти прямолінійної кореляції між цими величинами відповідно становлять 0,22; -0,50; -0,17; -0,34; 0,54; -0,22; -0,02. Однак між відносним подовженням (д) сталі АІ8І 304 та вмістом у ній сірки встановлено прямолінійну кореляцію з коефіцієнтом кореляції -0,71. Значущість коефіцієнта кореляції г1 = -0,71 між цими величинами перевірено за /- критерієм Стьюдента з рівнем значущості 0,10. Таким чином, запишемо прямолінійну регресійну залежність (7):
5 = 59,49-1234,78. (7)
Згідно з (7) та даними (табл. 1) відносне подовження сталі АІ8І 304 знижується від 58,3 до 55,8 %, коли у ній зростає вміст сірки від 0,001 плавки 1; 2; 3 до 0,004 мас. % плавки 3. Найвірогідніше, відносне подовження сталі АІ8І 304 знижується зі збільшенням у ній вмісту сірки внаслідок її сегрегації межами зерен аустеніту, оскільки в неметалевих включеннях енерго-дисперсійним мікроаналізом сірку не виявлено [7]. До того ж, за даними [8] розчинність сірки у твердому розчині аустеніту до 5- 10-3 мас. %. Напевно, сірка також сегрегує границями аустенітної матриці з оксидами титану. Внаслідок цього потенціал активації сталі АІ8І 304 зсувається в додатний бік, коли знижується в ній об’єм оксидів титану та зростає середній діаметр зерна аустеніту [7]. Враховуючи, що потенціал активації (ф1) сталі АІ8І 304 зсувається у додатний бік зі зростанням відносного подовження (4), можна визначити, як сірка, розчинена у твердому розчині аустеніту, сприяє пітінгуванню сталі біля оксидів титану. А саме: іони сірки 8-2, як і хлорид-іони, сприяють активації сталі біля оксидів титану, крім того сірка, яка сег-регована на межі фаз, блокує стік дислокацій, що збільшує їх густину в цих місцях.
Плавка № Механічні показники
Оі, МПа МПа 8, % П П1, %
1 607 248 59,6 0,409 145,9
2 678 330 59,0 0,487 121,2
3 614 237 54,2 0,386 140,4
4 643 296 58,0 0,460 126,0
5 619 281 55,5 0,454 122,3
Встановлено, що потенціал вільної корозії (ф0) сталі АІ8І 304 прямолінійно зсувається у від’ємний бік, коли зростає її опір деформації (6). Щоб визначити механізми цього процесу, проведено кореляційний аналіз між показником опору деформації П1 сталі АІ8І 304 та середнім діаметром зерна аустеніту, об’ємом оксидів титану й середньою відстанню між ними. Встановлено, що опір деформації П1 сталі АІ8І 304 не залежить від вищезгаданих параметрів, оскільки коефіцієнти прямолінійної кореляції між ними дуже низькі -0,1; -0,3; -0,02. Проте доведено, що опір деформації П1 сталі АІ8І 304 залежить від вмісту в ній хімічних елементів, які входять до її складу, оскільки коефіцієнти кореляції між П1 сталі та вмістом у ній вуглецю, мангану, силіцію, хрому, нікелю, азоту, сірки і фосфору становлять 0,65; -0,85;-0,71; -0,47; 0,71; 0,71; 0,38; -0,64. Значущість коефіцієнтів кореляції між П1 сталі АІ8І 304 та вмістом в ній мангану, силіцію, нікелю й азоту перевірено за /- критерієм Стьюдента з рівнем значущості 0,10. Отже, запишемо прямолінійні рег-ресійні залежності між цими величинами (8)-(11):
П1 = 199,1-41,8Mn; r1 = -0,83
П1 = 161,4-77,6Sí; r1 = -0,71
(8)
(9)
П1 = 9,82+14,3Ni;
r 1 = 0,71 (10)
П1 = 68,6+1348,3^ г1 = 0,71 (11)
Аналіз регресійних залежностей (8-11) показав, що аустенітотвірні елементи N1 та N сприяють зростанню опору деформації сталі ЛІ8І 304, а розкисники Мп та 8і - навпаки. При цьому варто зазначити, що згідно з формулами (10), (11) та даними (табл. 1) зміна вмісту нікелю в сталі ЛІ8І 304 від 8,09 плавки 2, 3 до 9,34 мас. % плавки 1 сприяє зростанню її опору деформації лише на 1,25 %, а зміна вмісту азоту від 0,039 плавки 5 до 0,055 мас. % плавки 3 - на 21,6 %. Враховуючи, що нікель є основним аустенітотвірним елементом, можна припустити, що найвірогідніше азот сприяє зростанню опору деформації сталі не внаслідок гомогенізації аустеніту, а внаслідок блокування руху дислокацій дисперсійними частками, які утворює азот. Це також підтверджується тим, що манган, який є аустенітотві-рним елементом, згідно з формулою (8), знижує опір деформації сталі ЛІ8І 304. Силіцій та манган знижують відносне подовження сталі (8), (9), внаслідок цього опір її деформації, згідно з формулою (2), знижується, коли знижується її відносне подовження. Крім того, встановлено, що ст4 сталі ЛІ8І 304 зростає зі збільшенням у ній вмісту вуглецю та силіцію (12), (13):
аь = 615,8 + 91,5С; г1 = 0,87 (12)
сть = 332,3 + 204,9Si;
r 1 = 0,73 (13)
Згідно з формулами (9), (13) та даними (табл. 1) зміна вмісту силіцію в сталі АІ8І 304 від 0,22 плавки 1 до 0,50 мас.% плавки 2 сприяє зростанню ст4 на 57,4 % та зниженню 5 на 21,7 %. Відтак, опір деформації сталі
ЛІ8І 304 зростає зі збільшенням у ній вмісту силіцію. Це зумовлено дисперсним зміцненням сталі силікатами. Згідно з формулою (12) та даними (табл. 1), зміна вмісту вуглецю в сталі ЛІ8І 304 від 0,03 плавки 5 до 0,075 мас. % плавки 3 сприяє зростанню опору деформації сталі лише на 3,8 %. Таким чином, опір деформації сталі ЛІ8І 304 зростає, коли в ній збільшується вміст силіцію, азоту та зменшується вміст мангану. Вищезгадані міркування переконують, що потенціал вільної корозії (ф0) сталі ЛІ8І 304 зсувається у від’ємний бік, коли зростає її опір деформації (6) внаслідок дисперсного зміцнення сталі дрібними силікатами і нітридами та збільшення її відносного подовження внаслідок зменшення вмісту мангану і сірки.
Між КТП сталі ЛІ8І 304 та її механічними властивостями (табл. 2) виявлено низький кореляційний зв’язок, оскільки коефіцієнт кореляції між цими величинами змінюється від 0,02 до 0,55 (табл. 4). Тільки у хлоридовмісних розчинах із рН 4;5 та концентрацією хлоридів 550;500 мг/л між КТП сталі ЛІ8І 304 та показником д встановлено кореляційний зв’язок із коефіцієнтами кореляції г = -0,68 та г = -0,67. Відтак можна зазначити, що у вищезгаданих хлоридовмісних розчинах КТП сталі ЛІ8І 304 прямопропорційно знижується, коли зростає її відносне подовження (14),
(15):
КТП = 80,7-0,33S КТП = 81,1-0,46S
(14)
(13)
Прямолінійні регресійні залежності (16), (17) встановлено між КТП сталі AISI 304 та її показником опору деформації (П1) у хлоридовмісних розчинах із рН 8 та концентрацією хлоридів 330 мг/л (r1 = 0,64) і рН 7 та концентрацією хлоридів 400 мг/л (r1 = 0,б1):
(16)
КТП = 32,33 + 0,196 П
КТП = 48,74 + 0,136 П
(17)
Аналіз коефіцієнтів регресії регресійних залежностей (16; 17) показав, що КТП сталі AISI 304 у цих хлоридовмісних розчинах зростає на 2; 1,4 °С зі збільшенням її опору деформації (П1) на 10 %. Порівняння перших похідних регресійних залежностей (14), (13) та
(16), (17) показало, що відносне подовження сталі AISI 304 втричі інтенсивніше впливає на пітінгостійкість сталі AISI 304, ніж показник її опору деформації. Взагалі, можна зазначити, що у хлоридовмісних розчинах з низьким вмістом хлоридів (оборотна вода) пітінгостійкість сталі AISI 304 не залежить від її механічних властивостей.
Висновки
У хлоридовмісних розчинах з високим вмістом хлоридів (3 % NaCl, б % Fe3Cl) корозійні втрати сталі AISI 304 та її електрохімічні показники не залежать від показників її міцності (ст0 сть) та показника пластичності П. Проте корозійні втрати сталі AISI 304 пря-
мопропорційно знижуються зі зростанням її відносного подовження (5). Встановлено, що потенціал ф1 сталі ЛІ8І 304 зсувається у додатний бік, а Дф критерій зростає, коли збільшується її відносне подовження. При цьому відносне подовження сталі прямопро-порційно зростає, коли в ній знижується вміст сірки. Найвірогідніше, сірка, яка сегрегована межами аустенітної матриці з оксидами титану, сприяє зростанню густини дислокацій у цих місцях та утворює іони 8-2, які активують сталь ЛІ8І 304 у хлоридовмісному розчині. Встановлено, що потенціал вільної корозії (ф0) сталі ЛІ8І 304 зсувається у від’ємний бік, коли збільшується її опір деформації. Доведено, що опір деформації сталі ЛІ8І 304 зростає зі збільшенням у ній вмісту азоту і силіцію внаслідок її дисперсного зміцнення та збільшення її відносного подовження внаслідок зниження у ній вмісту мангану. Встановлено, що в оборотній воді пітінгостійкість сталі ЛІ8І 304 практично не залежить від її механічних властивостей.
Список літератури
1. Гутман Э. М. Влияние деформации стали 12Х18Н10Т на процесс питтингообразования / Э. М. Гутман., Е. В. Буди-мова, Б. Ю. Лукин // Заводская лаборатория. - 1974. -№ 32. - С. 731-733.
2. Стали и сплавы коррозионностойкие. Методы ускоренных испытаний на стойкость к питтинговой коррозии
(СТ СЭВ 6446-88) : ГОСТ 9.912-89. - [Действующий от 1989.10.25]. - М. : Издательство стандартов, 1989. -18 с.
3. Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів : матеріали УШ міжнародної конференції-вистав-ки, м. Львів 8-10 червеня 2006 р. - Львів : Фізико-меха-нічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2006. -Т. 1. - 448 с. (Спецвипуск № 5).
4. Електрохімічний захист і корозійний контроль : спецвипуск журналу «Фізико-хімічна механіка матеріалів». -Сєвєродонецький технологічний інститут Східноукраїнського національного університету, 2007. - 252 с.
5. Волес И. Показатель деформируемости и сопротивления деформации / И. Волес // Технология и оборудование кузнечно-штамповочного производства. - 1963. -№ 35. - С. 1-7.
6. Данко П. Е. Высшая математика в упражнениях и задачах / П. Е. Данко, А. Г. Попов. - М. : Высш. шк., 1986. -415 с.
7. Нарівський О. Е. Корозійно-електрохімічна поведінка конструкційних матеріалів для пластинчастих теплообмінників у модельних оборотних водах : дис. ... канд. техн. наук : 05.17.14 / Нарівський Олексій Едуардович. -Львів, 2009. - 209 с.
8. Фрейман Л. И. Взаимосвязь влияния легирующих элементов и сульфидных включений на пассивируемость и питтингостойкость нержавеющих сталей / Л. И. Фрей-ман, И. И. Реформатская, Т. П. Маркова // Защита металлов. - 1991. - Т. 27. - №4. - С. 617-625.
Одержано 11.03.2010
Беликов С. БНаривский А. Э. Влияние механических свойств стали AISI 304 на ее питтингостойкость в хлоридосодержащих средах
Установлено, что питтингостойкость стали AISI304 в оборотных водах не зависит от ее механических свойств. Доказано, что в хлоридсодержащих средах с высоким содержанием хлоридов относительное удлинение и показатель сопротивления деформации стали, оказывает влияние на ее электрохимические показатели и скорость общей коррозии.
Ключевые слова: питтингостойкость, хлоридсодержащая среда, механические свойства, коррозионностойкая сталь, структура.
Belykov S., Narivs’kiy A. Influence of mechanical properties of steel AISI 304 on its resistance to pitting in chloride containing environments
It is set that resistance of steel AISI 3 04pitting in circulating waters does not depend on its mechanical properties. It is well-proved that in chloride containing environments with high contentof chlorides relative elongation and index of resistance deformations permanent influence on its electrochemical indexes and speed of general corrosion.
Key words: resistance to pitting, chloride containing environment, mechanical properties, stainless steel, structure.
