УДК: 616.314-002-084-085.31:546.46 О.М. Гладка
ВПЛИВ КАР1€СПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАСОБ1В НА РЕЗИСТЕНТН1СТЬ ЕМАЛ1 В ПАЦ16НТ1В 13 ВИСОКИМ Р1ВНЕМ 1НТЕНСИВНОСТ1 КАР16СУ 3УБ1В
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
Однieю з гострих проблем стоматологи е висо-ка поширенють карiесу зубiв у всьому свт, яка складае 92-99,3%, що зумовлюе особливу актуа-льнiсть вивчення ^еТ хвороби [1, 2, 3].
Слина - це головне джерело постачання мше-ральних речовин у емаль зубiв. Тому провщну роль у профтактиц карiесу зубiв мають в^грава-ти втручання, спрямованi на шдвищення резисте-нтностi зубiв шляхом дм на емаль iз боку ТТ повер-хнi, а також на продукування слини i склад РР [4].
Розглядати окремо функцп слини, не пов'язуючи одну з одною, неможливо. Так, пору-шення захисноТ чи очисноТ функцiй слини супро-воджуеться накопиченням зубного нальоту на шийках та iнших поверхнях зубiв i розвитком за-пальних процеав у прилеглих тканинах, що за-звичай призводить до послаблення ТТ мiнерaлiзу-вальноТ функцiТ [4].
Одним iз найважливiших перспективних на-прямiв корекцiТ перебiгу карiесу зубiв е вивчення процеав мiнерaлiзaцiТ та демiнералiзацiТ в порож-нинi рота, фaкторiв Тх пiдтримки i вiдновлення методами ремiнерaлiзувaльноТ терaпiТ. Доведена низька ефективнють використання зубних паст, що мютять фтор, для дорослого населення як за-собу, що пщвищуе кaрiесрезистентнiсть твердих тканин зуба [5].
Перспективнють цього напряму полягае в мож-ливостi створення нових безфторових методiв профiлaктики кaрiесу зубiв i консервативних ме-тодiв лiкувaння його початкових стадш.
У зв'язку з цим виникае потреба у використанн для профтактики кaрiесу безфторового комплексу макро- i мiкроелементiв, що дозволить пщви-щити кaрiеспрофiлaктичну ефективнють зaходiв i знизити ризик токсичноТ д1Т" фтору. Застосування макро- i мiкроелементiв обфунтоване в методо-логiТ профiлaктики кaрiесу зубiв як iз практичноТ, так i з теоретичноТ точок зору.
Макроелемент мaгнiй привернув нашу увагу тим, що вш виступае в ролi активатора фосфатаз i пiрофосфaтaз, зокрема лужноТ фосфатази та ТТ кюткового iзоферменту - маркера кюткоутворення. Фосфатази вiдiгрaють активну роль у асимтяци фосфорних солей. Зниження рiвня й aктивностi фосфа^в у твердих тканинах зубiв е фактором, який сприяе розвитку кaрiесу.
Викладене вище зумовлюе доцтьнють вивчення i розробки нового методу мiнерaлiзaцiТ зу-
6iB, який дозволить пщвищити piBeHb мiнерaлiзa-цiT емалi за рахунок використання npenapaTiB ма-гнiю.
Мета дослiдження - вивчення дм 5% розчину магнiю сульфату, мшерального бальзаму на ос-новi бiшофiту «Эликсир для полости рта» (ЭПР), комплекснот дм 5% розчину магшю сульфату та ЭПР на ступшь мiнералiзацiT емалi.
Об'екти i методи дослiдження
Нами обстежено 113 па^етчв без супутньоТ патологiT вком 20-30 рокiв, яких розподiлили на двi групи. Групу контролю (I) склали 23 па^енти з низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу зубiв (Р1К) -0,02±0,005. Основну групу (II) склали 90 па^ен^в iз високим (Р1К) - 0,36±0,01. Р1К розраховували за методикою П.А.Леуса (1990) [8], структурно-функцюнальну кислотостiйкiсть емалi - за допо-могою КВШРЕ - тесту за Т. Л. Рединовою i В. К. Леонтьевим (1982) [9].
Основна група (II) була подтена на 3 пщгрупи. Пщгрупа IIA - 30 осiб, яким проводили аплкаци 5% розчину магнш сульфату 1 раз за день протягом 1 мюяця. Пiдгрупа IIB - 30 оаб, якi використовували мшеральний бальзам на основi бшоф^у полтавсь-кого «Эликсир для полости рта» шляхом щоденно-го дворазового (зранку i ввечерi) втирання 1-2 кра-пель елiксиру у твердi тканини зубiв за допомогою зубноТ щiтки протягом 3-5 хв. пюля звичайного чи-щення зубiв гтеычною зубною пастою впродовж мiсяця в домашых умовах. Пiдгрупа 11С - 30 оаб, яким упродовж 1 мюяця призначали комплекс препарат магнiю - аплкаци 5 % розчину магнiю сульфату, як проводили ввечерi, та мшерального бальзаму на основi бшоф^у полтавського «Эликсир для полости рта» шляхом щоденного дворазо-вого (зранку i ввечерi) втирання 1-2 крапель елк-сиру у твердi тканини зубiв за допомогою зубноТ щiтки протягом 3-5 хв. пюля звичайного чищення зубiв гтеычною зубною пастою. Патентам усiх груп проведено професiйну гтену порожнини рота, навчання i контроль правильного гтеычного догляду за ротовою порожниною. Патентам КГ карiе-спрофiлактичнi засоби не призначали.
Уам пaцiентaм для правильнот оцiнки карюзно-го статусу i прогнозування його змш у динaмiцi проведено дослщження за единим планом - до початку кaрiеспрофiлaктики, через 4 тижн профн лактики i пiсля завершення кaрiеспрофiлaктичних зaходiв через 1, 3 та 6 мюя^в.
Результати та 1х обговорення
Дослiджуючи пацieнтiв i3 високим Р1К, установили, що значення показник1в КВШРЕ-тесту в п1д-групах IIA, IIB i 11С за забарвленням емалi стано-вило 66,0±1,83, 65,67±1,14 i 64,67±1,04% вщповщ-но, що дозволило характеризувати емаль як п1д-датливу до карieсу, тодi як у КГ цей показник склав 27,83±0,88 %. Швидкiсть ремiнералiзацГl' емалi в пiдгрупах IIA, IIB i 11С становила 5,23±0,12, 5,1 ±0,15, 5,17±0,15 дГ6 вГдповГдно, що свщчило про низький ремiнералiзувальний потен-ц1ал РР, тодГ як у пац1ент1в КГ швидкГсть рем1не-рал1зацп емалi була високою - 2,26±0,09 доби (табл.1).
У пщгруш IIA вщразу пГсля профiлактичних за-
Динамка показниюв КВШРЕ-тесту nid
ходГв пiддатливiсть емалi до дм кислоти знизилася - 46,67±1,0%, пiдвищилася швидкГсть рем1нерал1-зацш до 4,47±0,09 доби. Через 1, 3 i 6 мГсяцГв по-казники КВШРЕ - тесту збтьшилися й дор1внюва-ли 48,0±0,88, 51,33±0,63 i 59,33±0,46 % вГдповГдно та 4,63±0,09, 4,83±0,1 i 4,9±0,1 доби вГдповГдно.
У пГдгрупГ IIB вщразу пГсля карГеспрофГлактики пГддатливГсть емалГ до дм кислоти знизилася в 2,09 раза i склала 31,33±0,63 % з одночасним зменшенням часу для вщновлення протравлено'' дГлянки в 1,6 раза - 3,23±0,07 доби. Через 3 i 6 м1-сяцГв пГсля завершення кар1еспроф1лактичних за-ходГв пГддатливГсть емалГ до дй' кислоти склала 37,67±0,79 i 41,33±1,04 %, а швидкГсть ремшера-лГзацйТ - 4,13±0,12 та 4,47±0,1 доби вГдповГдно.
Таблиця 1
швом профлактичних 3aco6ie у na^eHmie i3 високим Р1К (М±м)
Групи Показники До кар1ес проф|-лактики ПГсля карГеспрофГлактики ТермГн вГддаленого спостереження, мГсяцГ
1 3 6
I, n=23 П1ддатлив1сть емал1 кислоту % 27,83±0,88
Швидкють ремГнера-лГзацп, доба 2,26±0,09
IIA, n=30 П1ддатлив1сть емал1 кислоту % 66,00±1,83 46,67±1,0* 48,0±0,88* 51,33±0,63* 59,33±0,46*
ШвидкГсть ремГнера-лГзацп, доба 5,23±0,12 4,47±0,09* 4,63±0,09* 4,83±0,1* 4,90±0,1*
IIB, n=30 Пщдатливють емал1 кислот1, % 65,67±1,14 31,33±0,63* 35,00±0,93* 37,67±0,79* 41,33±1,04*
Швидкють ремГнера-лГзацп, доба 5,10±0,15 3,23±0,07* 3,53±0,11* 4,13±0,12* 4,47±0,1*
НС, n=30 П1ддатлив1сть емал1 кислот1, % 64,67±1,04 29,67±0,33* 32,33±0,79* 34,67±1,04* 39,67±0,58*
ШвидкГсть ремГнера-лГзацп, доба 5,17±0,15 3,27±0,08* 3,43±0,09* 3,50±0,09* 3,63±0,09*
npuMimKa: * - рiзницi docmoeipHi (p<0,05) щодо показни^в, отриманих до кaрieспрофiлaкmичних заход'в.
У пГдгрупГ 11С за результатами, отриманими пГсля профтактики, встановлено, що пГддатливГсть емалГ до дй' кислоти знизилася в 2,2 раза та зрос-ла м1нерал1зувальна властивють РР у 1,6 раза. Через 1, 3 i 6 м1сяц1в пюля завершення карГеспрофГлактики пГддатливГсть емалГ до дм кислоти складала 32,33±0,79, 34,67±1,04 i 39,67±0,58 % вГдповГдно; швидкГсть ремшерал1заци слини за-лишалася на високому рГвнГ та дорГвнювала 3,43±0,09, 3,5±0,09 i 3,63±0,09 дГб вГдповГдно.
Результати кл^чно'' оцшки рем1нерал1зуваль-но' функци РР i карГеспГддатливостГ емалГ, якГ отримано через 6 м1сяц1в пГсля завершення карГеспрофтактичних заходГв, свГдчили про актив1за-цГю процесГв ремшерал1заци в пГдгрупГ IIA - пщви-щення кар1есрезистентност1 емалГ в 1,1 раза i швидкостГ ремшерал1заци слини в 1,07 раза; в пГдгрупГ IIB пщвищилися карГесрезистентнють емалГ та швидкГсть ремшерал1заци слини - в 1,59 i 1,14 раза вГдповГдно. У пГдгрупГ НС значно пщвищилася карГесрезистентнють емалГ - в 1,63 раза i швидкГсть ремшерал1заци слини - в 1,42 раза, що свщчило про найкращГ протикарюзш властивостГ
означеного комплексу в пор1внянн1 з дГею його компонентГв.
Висновки
Комплексне застосування 5% розчину магн1ю сульфату i мГнерального бальзаму на основГ б1-шофГту «Эликсир для полости рта» в пацГентГв Гз високим рГвнем ГнтенсивностГ карГесу зубГв приводить до пщвищення кислотостГйкостГ емалГ та ре-мшерал1зувальноТ властивостГ ротово' рГдини, яке спостерГгаеться до 6 мГсяцГв. Запропонований метод профтактики може бути використаний у пац1-ентГв Гз високим Р!К як засГб для зниження ГнтенсивностГ та поширеносп карГесу зубГв.
Лiтература
1. Леонтьев В.К. Профилактика стоматологических заболеваний / В.К. Леонтьев, Г.Н. Пахомов. - М.: Медицина, 2006. - 416 с.
2. Сафонов Е.И. Еще раз о жажде профилактики / Е.И.Сафонов // Новое в стоматологии. - 2005. -№1. - С.38 - 44.
3. Борисенко A.B. Кариес зубов / Борисенко A.B. - К.: Книга плюс, 2005. - 415 с.
5.
6.
Тарасенко Л. М. Биохимия органов полости рта: [учебн. пособ.] / Л. М. Тарасенко, К. С. Непорада. -Полтава, 2008. - 70 с.
Кравчук П.С. Влияние лечебно - профилактических зубных паст с аминофторидом и бромелаи-ном на минеральный обмен в эмали зубов и эффективность индивидуальной профилактики кариеса: дис. ... кандидата мед. наук: 14.00.21 / Кравчук Павел Серафимович. - Воронеж, 2006. -157 с.
Спасов А.А. Магний в медицинской практике / А. А. Спасов. - Волгоград: ООО «Отрок», 2000. - 272 с.
Леонтьев В.К. К вопросу о механизме Са2+-^Мд2+ взаимодействия в эмали зубов / В.К. Леонтьев, И.В. Ганзина // Стоматология. - 2002. - №6. - С.4 - 6.
Попруженко Т. В. Профилактика основных стоматологических заболеваний / Т. В. Попруженко, Т. Н. Терехова. - М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 464 с.: ил.
Рединова Т. Л. Определение устойчивости зубов к кариесу: [ метод. реком.] / Т. Л. Рединова, В. К. Леонтьев, Г. Д. Овруцкий. - Казань, 1982. - 9 с.
Стаття надшшла 3.09.2013 р.
Резюме
Профтактика Kapiecy 3y6iB, якш пщлягали па^енти молодого вку з високим piBHeM штенсивносп ка-piecy 3y6iB, за допомогою комплексного використання 5% розчину сульфату магшю i мшерального бальзаму на оcновi бшофп~у «Эликсир для полости рта» привела до пщвищення кapiecpeзиcтeнтноcтi емалк
Ключовi слова: ^iea ротова рщина, зубний нал^, магнш.
Резюме
Профилактику кариеса проводили пациентам молодого возраста с высокой степенью интенсивности кариеса зубов с помощью комплексного использования 5% раствора сульфата магния и минерального бальзама на основе бишофита «Эликсир для полости рта». Применение данного комплекса препаратов привело к повышению кариесрезистентности эмали.
Ключевые слова: кариес, ротовая жидкость, зубной налет, магний.
Summary
Prevention of dental caries was conducted in young patients with a high level of dental caries by integrated use of 5% solution of magnesium sulfate and mineral-based balm of bishofit - «Elixir for oral cavity». The use of complex products led to activation of mineralization of hard tooth tissues.
Key words: caries, oral liquid, plaque, magnesium.
7
8
9