CC BY
13
вариабельность сердечного ритма, типы гемодинамики, rate variability, hemodynamics types, anthropometry, антропометрия, регрессионные модели. regression models.
Стаття надшшла 6.06.2015 р. Рецензент Гунас 1.В.
УДК 54-71+546.57:579.262+579.862+582.28
ВПЛИВ 1ОН1В СР1БЛА НА ФОРМУВАННЯ Б1ОПЛ1ВКИ ENTEROCOCCUS FAECALIS I
CANDIDA ALBICANS В АСОЩАЦП
Встановлено, що на зовшшнш i внутршиш noBepxHi силiконового катетера вже через 24 годин in vitro формуються основш структурнi одиницi бiоплiвки - мiкроколонii С. аlbicans, яю складаються з щiльно об'еднаних дрiжджоподiбних клiтин, а також спостерiгали менший рiвень утворення мiкроколонiй клiтин E. faecalis у порiвняннi з кл^инами C. аlbicans на фрагментах дослщжуваного катетера. Тодi як на зовшшнш i внутрiшнiй поверхнi катетера, обробленого юнами срiбла в концентрацп 0,002 мг/мл, спостершали наявнiсть поодиноких клтн дослiджуваних штамiв в асоцiацii.
IGii040Bi слова: Enterococcus faecalis, Candida albicans, силконов1 катетери, ¡они ср1бла, бюшивка.
Поширення штам1в, яю утворюють 61опл1вку обумовлюе необхвдшсть i'x всеб1чного вивчення, а також розробки напрям1в боротьби i3 б1опл1вками, зокрема п1дход1в до запобнання i'x утворення [1]. Збудники катетер -асоцшованих шфекцш сечовивщних шлях1в, що змшюються при тривалш катетеризацп, обумовлюють складшсть своечасного шдбору емшрично' антибютикотерапн при запальних ускладненнях [2, 10]. Видовий склад мшрофлори сеч1 у катетеризованих пащенпв змшюеться ¡з збшьшенням тривалост захворювання. При цьому зменшуеться питома вага кишково' палички i збшьшуеться частка зм1шано' мшрофлори, зокрема Enterococcus sp., Klebsiella sp., P. aeruginosa та грибiв роду Candida. ^¡м того, при змш збудника катетер-асоцiйованоi бактерiурii вiдмiчаеться постшне наростання його резистентностi [9].
Серед вщомих природних речовин, яю мають антимiкробну активнiсть, особливе мюце займае срiбло. На думку авторiв, срiбло в юнному видi володiе бактерицидною, противiрусною та протигрибковою дiею стосовно патогенних мiкроорганiзмiв, якi зумовлюють гострi iнфекцii [3]. Великий штерес до срiбла пояснюеться не тшьки його високими антибактерiальними властивостями стосовно збудниюв iнфекцiйниx захворювань, але й тим, що резистентшсть мiкроорганiзмiв до срiбла розвиваеться досить повiльно. Спектр антимiкробноi дн срiбла ширше багатьох антибютиюв i сульфанiламiдiв. Ця властивють обумовлюе перевагу срiбла над багатьма сучасними xiмiотерапевтичними засобами, що застосовуються з лшувально-профшактичною метою. При цьому юни срiбла безпечнi для кттин органiзму людини, на вiдмiну вщ мiкроорганiзмiв [1, 5, 6].
Метою роботи було вивчення впливу юшв срiбла на процес бiоплiвкоутворення штамiв Enterococcus faecalis i Candida albicans в асощацн на поверxнi силконового катетера.
Матерiал та методи домлщження. Дослiдження проводились триразово з використанням асоцiацii штамiв Е. faecalis 48 i C. albicans 48, видшених з сечi у пацiента вщдшення реанiмацii та iнтенсивноi терапii (ВР1Т). Визначали мiнiмальну iнгiбуючу концентрацiю (М1К) iонiв срiбла методом серiйниx розведень у вщповщному живильному середовищi [4] з встановленням субiнгiбуючоi концентрацп, яку в подальшому використовували у дослщнш роботi.
У роботi використовували юни срiбла, марки Sigma Aldrich без додатковоi очистки AgNO3 у концентрацп 10 мг/мл.
З метою вивчення антишкробного впливу iонiв срiбла на бiоплiвкоутворення асоцiацiй дослiджуваниx штамiв мiкроорганiзмiв фрагменти силiконовиx катетерiв занурювали на 1 годину у розчин юшв срiбла у субшпбуючш концентраций 0,002 мг/мл для E. faecalis. Фрагменти обробленого катетера шдсушували при юмнатнш температурi i вносили у завись бактерiальноi суспензи E. faecalis i C. аlbicans, що мiстила 107 кл/мл кожного у сшввщношенш 1:1. В якосп контролю використовували фрагменти катетера без попередньоi обробки препаратом. 1нкубували в термостатi при 37°С протягом 24 годин, фарбували 1 % розчином генщанвюлету i фшсували 96 % етиловим спиртом. Результати оцшювали за кiлькiстю прикрiплениx кттин на поверxнi катетерiв з використанням скануючого електронного мiкроскопа Tescan Mira 3 LMU, виробництва Чеxiя [7].
Результати дослщження та ix обговорення. Встановлено, що на зовшшнш поверхш фрагментгв силiконового катетера без попередшо обробки гонами срiбла вже на 24 годину вгдбувалось прикрiплення клiтин E. faecalis, розташованих поодиноко або зiбраних попарно. Клiтини C. albicans, розташовувались як поодиноко, так i у виглядi угруповань. При цьому клгтини C. albicans були подовженими або знаходились у стадп подглу. В цiлому, фрагмент катетера був покритий не суцгльно розташованими клiтинами С. albicans, а у виглядi агломератгв, що може свiдчити про ймовiрнiсть подальшого утворення бiоплiвки. Вiдмiчено, що на фонг утворення угруповань з кпатин С. albicans було менше адгезованих клггин Е. faecalis (рис. 1)
Рис. 1 Угруповання клгтин C. albicans i E. faecalis на зовшшнш поверхш силгконового катетера через 24 години обробленого юнами срiбла у концентраци 0,002 мг/мл.
Рис. 2 Адгезiя клiтин C. albicans i E. faecalis на зовшшнш поверхш силгконового катетера. Примака: на рисунку 1, 2 стршками показано клiтини E. faecalis.
На зовшшнш поверхш фрагментгв катетера, обробленого юнами срiбла у концентрацп 0,002 мг/мл, було виявлено меншу кшькгсть прикрiплених клiтин E. faecalis i C. albicans у порiвняннi з контролем. При цьому прикршлеш клггини C. albicans мали змшеш морфолопчш ознаки (зморшкування). Змгн морфологи клгтин E. faecalis при концентрацп юшв срiбла 0,002 мг/мл нами не виявлено (рис. 2).
За даними лгтератури авторiв [3], механiзм дп гонгв срiбла на мгкробну клгтину полягае в тому, що гони сргбла поглинаються клгтинною оболонкою мгкроба, в результат чого його клгтина залишаеться життездатною, але при цьому порушуються деякг ii функцп, включаючи подгл.
На внутргшнш поверхш фрагментгв силгконового катетера, необроблених гонами сргбла, протягом 24 годин in vitro лише в окремих дглянках було виявлено груповання клгтин E. faecalis з утворенням мгкроколонгй (рис. 3), а також спостерггали адгезгю поодиноких та попарно розташованих клгтин E. faecalis i ix подгл.
Рис. 3, 4 Угруповання юптин С. albicans i поодиноко або з1браш попарно кттини Е. faecalis на внутршнш поверхш силгконового катетера протягом 24 годин. Примгтка: на рисунку 3, 4 стршками показано поодинокг i попарно розташованг клгтини E. faecalis.
Кргм того на фрагментах силгконового катетера знаходяться угруповання клгтин С. аШ^ш, якг розташованг на ргзнгй вгдсташ один вгд одного, що е наслгдком ix розмноження пгсля адгезп. Отже, нами встановлено, що на внутргшнш поверхш силгконового катетера вже через 24 годин in vitro формуються основнг структурнг одиницг бгоплгвки - мгкроколонп С. аШюгш, якг складаються з щгльно об'еднаних дргжджоподгбних клгтин (рис. 3, 4). Слгд вгдмгтити, що на
фрагментах дослщжуваного катетера спостерпали менший piBeHb утворення мiкроколонiй клiтин E. faecalis у порiвняннi з клiтинами C. albicans (рис. 3, 4).
Тодi як, на внутршнш поверхнi катетера, обробленого юнами срiбла, спостерiгали наявнiсть поодиноких клiтин C. albicans i E. faecalis. Кл^ини C. albicans морфолопчно не були змiненi порiвняно з кттинами, якi були прикрiпленi до зовшшньо! поверхнi катетера при обробщ iонами срiбла. Концентрацiя iонiв срiбла 0,002 мг/мл не призводила до утворення мшроколонш дослщжуваних м1крооргашзм1в (рис. 5, 6).
Рис. 5, 6 Дgгезiя кл™н C. albicans i E. faecalis на внутршнш поверхш силiконового катетера, обробленого iонами срiбла у концентрацiï 0,002 мг/мл. Примака: на рисунку 5, 6 стршками показано клiтини E. faecalis.
Щ,
1. Обробка поверхнi силiконового катетера iонами срiбла в концентрацiï 0,002 мг/мл призводить до зменшення адгезн клiтин дослiджуваних штамiв.
2. Дослщжувана концентрацiя запобiгаe формуванню мiкроколонiй, яю е основними структурними одиницями утворення бюптвки C. albicans i E. faecalis в асощацн на поверхш дослщжуваного катетера.
Перспективи подальших дослгдженнь. Отримаж дат ceidnamh про перспективтстъ застосування ioHie cpi6na для обробки поверхонъ mmemepie з метою попередження 6iannieKqymeopeHUH мжрооргашзмами.
1. Afonina I. A. Bakteritsidnaya aktivnost kolloidnogo serebra v otnoshenii predstaviteley grampolozhitelnyih i gramotritsatelnyih bakteriy / I.A. Afonina, L.A. Kraeva, G.Ya. Tseneva // Antibiotiki i himioterapiya. - 2010. - No. 55. - S. 910.
2. Buharin O. V. Eksperimentalnoe izuchenie kombinatsii tsiprofloksatsina s oksitotsinom na obrazovanie bioplenok uslovno patogennyimi bakteriyami / O.V. Buharin, P.P. Kurlaev, N.B Perunova [i dr.] // Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii. - 2010. - No. 6. - S. 3-7.
3. Bukina Yu. A. Antibakterialnyie svoystva i mehanizm bakteritsidnogo deystviya nanochastits i ionov serebra / Yu. A. Bukina, E. A. Sergeeva // Vesnik Kazanskogo tehnologicheskogo universiteta. - 2012. - No. 15. - S. 170-172.
4. Viznachennya chutlivosti mikroorganizmiv do antibakterialnih preparativ: metodichni vkazivki MV 9.9.5-143-2007. Ofitsiyne vid. - K.: MOZ Ukrayiny, - 2007.
5. vanov V. N. Nekotoryie eksperimentalnyie i klinicheskie rezultatyi primeneniya kationov serebra v borbe s lekarstvenno-ustoychivyimi mikroorganizmami / V. N. Ivanov, G. M. Larionov, N. I. Kulish [i dr.] // Serebro v meditsine, biologii i tehnike. Sib.otd.RAMN. - 1995. - No. 4 - S. 53-62.
6. Orlov D. S. Deystvie kompleksov prirodnyih antimikrobnyih peptidov i nanochastits serebra na mikroorganizmyi / D. S. Orlov, O. V. Shamova, O. Yu. Golubeva [i dr.] // Tsitokinyi i vospalenie. - 2010. - T. 9, No. 2. - S. 32-36.
7. Sinetar E. O. Formuvannya bioplivki Candida albicans na poverhni medichnih kateteriv: doslidzhennya in vitro / E. O. Sinetar, L. V. Avdyeyeva, M. A. Skorik [i dr.] // Dovkillya ta zdorov'ya. - 2014. - No. 1 (68) - S. 28-32.
8. Tsiganenko A. Ya. Dosyagnennya ta perspektivi rozvitku antiblotikoterapiyi gnlyno-septichnih Infektsly / A. Ya. Tsiganenko // Eksperimentalna ta klinichna meditsina. - 2004. - No. 2. - S. 8 - 11.
9. Chebotar I. V. Antibiotikorezistentnost bioplYonochnyih bakterIy / I. V. Chebotar, A. N. Mayanskiy, E. D. Konchakova [i dr.] // Klin. mikrobiol. antimikrob. himioter. - 2012. - T. 14, No. 1. - S. 51-57.
10. Ronald A. The etiology of urinary tract infection traditional and emerging pathogens / A. Ronald // Dis. Mon. - 2003. - Vol. 49, N 2. - P. 71-82.
ВЛИЯНИЕ ИОНОВ СЕРЕБРА НА ОБРАЗОВАНИЕ БИОПЛЕНКИ ENTEROCOCCUS FAECALIS И CANDIDA ALBICANS В АССОЦИАЦИИ Синетар Э. А., Покас Е. В., Брич О. И.
Установлено, что на наружной и внутренней поверхности
INFLUENCE OF SILVER IONS ON THE FORMATION OF JOINT ENTEROCOCCUS FAECALIS AND CANDIDA ALBICANS BIOFILM Sinetar E.A., Pokas E.V., Brych O.I. It was established that the outer and inner
силиконового катетера уже через 24 часа in vitro формируются основные структурные единицы биопленки - микроколонии С. dbicans, которые состоят из плотно объединенных дрожжеподобных клеток, а также наблюдали меньший уровень образования микроколоний клеток E. faecalis по сравнению с клетками C. dbicans на фрагментах исследуемого катетера. Тогда как на внешней и внутренней поверхности катетера, обработанного ионами серебра в концентрации 0,002 мг / мл, наблюдали наличие единичных клеток исследуемых штаммов в ассоциации. Полученные данные свидетельствуют о перспективности применения ионов серебра для обработки поверхностей катетеров с целью предупреждения образования биопленки микроорганизмами.
Ключевые слова: Enterococcus faecalis, Candida albicans, силиконовые катетеры, ионы серебра, биопленка.
Стаття надшшла 20.05.2015 р.
surface of the silicone catheter within 24 hours of in vitro formed the basic structural unit of biofilm -mikrokolonies C. albicans, which consist of tightly united yeast cells and observed a lower level of education microcolonies E. faecalis cells compared to C. albicans cells fragments investigational catheter. While the outer and inner surfaces of the catheter treated with silver ions, the concentration of 0.002 mg / ml was observed the presence of single cell strains investigated the association. These data suggest promising application of silver ions for surface treatment catheters to prevent the formation of biofilm by microorganisms.
Key words: Enterococcus faecalis, Candida albicans, silicone catheters, silver ions, biofilm.
Рецензент Бобирьов В.М.
УДК 616.311.2-002-053-071:615
НАИБЛИЖЧ1 НАСЛ1ДКИ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО ДИФУЗНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ В Д1ТЕЙ
У робой иаведеш результати комплексного лжуваиия хрошчиого дифузного катарального гшпв1ту в двох групах д1тей, яю спостер1галися протягом твроку. Стоматолопчие обстеження проведене через 6 мюящв та ствставлеиия отриманих результата у групах порiвняння дозволило встаиовити, що хворi яю лкувались за запропонованою методикою (додаткове включення антисептика «Декасан» до складу комплексного лкуваиия) мали кращi показники шдекав ппени та стану тканин пародонта. Доведено, що запропонований лкувальиий комплекс дозволяе отримати бшьш позитивш i стабшьш тшчш результати та досягти зменшення кiлькостi загострень протягом 6 мюящв в 1,5 рази.
Ключов! слова: хрошчний катаральний гшпв1т, д1ти, лжування.
Робота е фрагментом НДР "Механизмы пошкодження зубо-щелепноI системы, резыстенттсть оргашзму i обирунтування засобiв профшактыкы, терапи i реабштацй основных стоматологiчных захворювань" (державный реестрацшный № 01970018550) та "1мунт взаемодй в слызовш оболонщ порожныны рота i 1х роль в патогенезi стоматологiчных захворювань " (державный реестрацшный №0109и000389).
За даними ВООЗ, запальш захворювання пародонта, зважаючи на !х значну поширешсть i прогресуючий перебп, являють собою актуальну проблему сучасио! стоматологи, де чшьие мюце займае дитяча пародоитолопя. Ешдемюлопчш мошторингов1 дослщжеиия i ктшчш даш свщчать про невиправний збиток, нанесений хворобами пародонта в дитинсга та юност^ що в середньому вщ призводить до значного руйнування зубного апарата [1, 2].
Даш про !х частоту у д1тей, яю наводяться в численних наукових публшащях перюдичних видань иеодиорщш i коливаються вщ 4,54% до 97,6%. Вщомо, що у д1тей иайбшьш часто зустр1чаеться хроиiчиий катаральний гшпв^ (80-85%), рщше - хрошчиий г1пертроф1чний (1017%), а пародонтит розвиваеться у 3-5% дггей i пiдлiткiв [3, 4].
Розповсюджешсть пародоитопатiй залежить вiд велико! юлькост факторiв, серед яких слщ зазиачити географiчио-екологiчиу регiоиальиiсть i сощальш умови проживания, стать та вш, стан здоров'я в цiлому i стаи оргаиiв порожииии рота. Зокрема, важливу роль вiдiграють иаявиiсть карiесу та його ускладиеиих форм, аномалш прикусу й положения окремих зубiв, шкiдливi звички, ступiиь засвоеиия навичок по пiдтримаиию гiгiеии порожииии рота иа належному рiвиi.
Збiльшеиия поширеиост гiигiвiту зиаходиться у прямiй залежиост вiд вiку. Так, у дошюльият частота гiигiвiту складае 5,7%, у молодшш шкiльиiй вiковiй групi (7-10 роюв) - 29,5 -60,0%, у середиьому шюльиому вiцi (11-14 роюв) - 41,82-87,5%, у старшокласииюв (15-17 рокiв) -62,4 - 83,3% [4].
Загальиовизиаио, що представники сапроф^ио! мiкрофлори порожииии рота, володдачи певиими мехаиiзмами адгезп й колошзацп характериих для иих областей оргашзму хазя!иа, здатиi викликати захворюваиия при зниженш резистеитиостi ткаиии пародоита. Вiрулеитиiсть бактерiй може проявлятися !х безпосередшм токсичиим впливом, що викликае запалення й деструкцiю, а також шляхом стимуляцп iмуиопатологiчиих деструктивиих реакцiй [5, 6, 7].
