CC BY
11
8. Михайличенко Н.М., Полянська Д. А. Метод стушнчастого розрахунку сум покриття як основний шструмент служби контро-лшгу. Економ1чний в1сник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 63-66.
9. Смирнова 1.1., Сiмаков К.1. Венчурний капiтал як джерело фiнансування шновацшного пiдприeмництва в Украш. Економ!ч-ний в1сникДонбасу. 2018. № 3 (53). С. 131-135.
Надшшла до редакцП 10.10.2018 р.
1.П. Фомiченко, к.е.н., С. О. Баркова
ВПЛИВ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В €С НА СТРАТЕГ1ЧНИЙ РОЗВИТОК УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
Адаптащя свiтового господарства до сучасних геопол^ичних реалiй приводить до нових глобальних загроз i викликiв. У зв'язку з цим сфера мiжнародних вщносин зазнае кардинальних змiн через трансформацшш процеси, якi чинять безпосереднiй вплив на розви-ток кра!н.
В умовах глобатзацшних процесiв, що вщбуваються у свiтi (об'еднання кра!н у рiзнi союзи) економiка кожно! держави стае частиною свггово!. Становлення сучасно! Укра!ни упродовж остан-нiх роюв вiдбувалося пiд значним впливом ще! штеграци в европей-ський економiчний простiр. Прагнення до повномасштабно! участ в полiтичному й економiчному житп Свропи логiчно зумовлене геополiтичним розташуванням та iсторiею нашо! держави. Свро-пейська iнтеграцiя, задекларована як стратепчний напрям розвитку Укра!ни, е не лише зовнiшньоекономiчним вектором, але й орiенти-ром цiнностей для всього украшського суспiльства. Iнтеграцiю Ук-ра!ни до СС сьогоднi пiдтримують ус структури влади та пере-важна бшьшють украшського населення. Однак у цьому стратепч-ному напрямi розвитку виникають проблеми об'ективного i суб'ек-тивного характеру.
Проблеми сшвроб^ництва Укра!ни дослiджуе багато вчених, серед яких слiд вщзначити Г. Андрощука, А. Гальчинського,
© 1.П. Фом1ченко, С. О. Баркова, 2018
В. Гейця, А. Ермолаева, Б. Парахонського, С. Шергша, В. Ан-тонюк, М. Буремського, О. Вишнякова, В. Думансько!, Я. Жалiла, А. Колота, Н. Резшк [2-4] та ш. Науковцi розглянули полiтичну ча-стину Угоди про асощащю мiж Украшою та GC, визначили питання правових економiчних аспектiв дп Угоди, а також рiзнi проблеми вiдповiдностi украшсько! економiки европейським вимогам, на-слщки впровадження зони вшьно! торгiвлi з €С. Однак оскiльки впровадження економiчноl частини Угоди про асоцiацiю з Евросоюзом е новим у зовшшнш практищ як Украши, так i Евросоюзу, економiчнi можливостi евроштеграцп Украши остаточно ще не ви-явленi та об'ективно не оцшеш, що потребуе подальших дослiджень i пропозицiй.
Метою статтi е аналiз сучасного стану вiдносин Украши з Европейським Союзом та формування на його основi пропозицш щодо коригування позицiй Украши стосовно европейських штегра-цiйних перспектив.
Сьогоднi глобатзащя формуе единий простiр i змшюе соща-льно-економiчне життя, проявляеться через внутршню iнтеграцiю для збереження культурно! своерщност й самостiйностi нащональ-них ринюв, а також стимулюе виникнення специфiчних економiч-них i пол^ичних утворень, якi будуть вирiшувати проблеми саме цього конкретного територiального простору. Одним з основних щ-льових векторiв зовшшньо! полiтики Украши е вступ до Евросоюзу як повноправного члена. Прагнення Евросоюзу та Украши погли-бити зв'язки надали можливють перейти вiд спiвпрацi до економiч-но! штеграци та посилити пол^ичне спiвробiтництво. Еврокомь сiею визначено, що Украша - це держава, яка е прюритетним партнером ЕС у рамках European Neighbourhood Policy (европейсько! пол^ики сусiдства (ЕПС) та Схвдного партнерства) [5, с. 182].
Економiчна привабливiсть ЕС для Украши полягае, насампе-ред, у змозi приеднатися до високо! культури дiевого ринкового господарювання i пiднести на вщповщний рiвень власну економiку. Европейський ринок е одним iз найбшьших, платоспроможних та новiтнiх, тому завоювати його намагаються багато краш св^у, у тому числi Китай, Япошя, Бразилiя, Iндiя, США, Росiя. Показник шновацшност виробництва в ЕС становить бшьше 75%. Евросоюз являе собою територда високоефективно! шновацшно! економiки. У середньому показник ВВП на душу населення в Еврозош майже у 8 разiв бiльше, нiж в Укра1ш, i в 2,5 раза - шж у Росп [6, с. 159]. Крiм того, евроштегращя для Украши - це поштовх для осучас-нення економiки, подолання технолопчно! вiдсталостi, збiльшення
обсяпв залучення iноземних iнвестицiй та шновацшних технологiй, зростання кiлькостi робочих мюць, пiдвищення конкурентоспро-можностi нацiональних виробниюв, вихiд на свiтовi ринки збуту, передусiм на ринок СС.
Свроштегращя мае стати механiзмом внутрiшнiх трансфор-мацiй, тодi цей iнтеграцiйний вектор вщграе роль ланки, що «з'ед-нае як зовнiшнi прiоритети - штегращю в европейський простiр, так i внутрiшнi - iмплементацiю реформ та консолщащю суспiльства. Угода про асощащю мiж Украшою та СС являе собою, в першу чергу, дорожню карту реформ, яка, з одного боку, потрiбна для ш-теграци в СС, але з шшого боку, необидна украшськш державi як шституту» [7, с. 18]. У цьому аспект украшсью вчеш цiлком до-речно пiдкреслюють, що «поглиблення глобалiзацiйних процесiв в ушх сферах суспiльно-економiчного життя породжуе яюсно новi виклики нацiональним державам, що вимагае адаптаци !х економiк до св^ових трансформацiйних процесiв через формулювання вщ-повiдей на глобальнi виклики та розроблення механiзму ефективно1 штеграцп у свiтогосподарську систему» [8, с. 273]. Таким чином, за умов реалiзацil ефективних реформ Укра1на отримала шанс стати одним iз реальних претендентiв на вступ до СС у контекст перспектив стратепчного розвитку держави. Як будь-який глобальний процес, розширення Свросоюзу матиме для Украши як позитивнi, так i негативнi наслiдки (табл. 1).
Таблиця 1
Переваги та недолжи вступу УкраТни до Свропейського Союзу _[9, с. 87-92]_
Переваги Недолши
1 2
Свропейський Союз стане головним тор-говельним партнером Украши, джерелом украшського iмпорту; запровадження шститупв ринкового регу-лювання СС у крашах-кандидатах сприя-тиме зменшенню обсяпв контрабандних то-рговельних операцiй i матиме позитивний вплив на Державний бюджет Украши; введення безвiзового режиму вщкрие шлях для вiльного перемщення населення i розширить можливостi для освгги, вiдпо-чинку та пращ; Неспроможнiсть нести фшансовий тягар внескiв до СС; зростання конкуренцп з фiрмами краlн-членiв СС; лшвщащя неконкурен-тоспроможних пiдпри-емств, що призведе до не-гативних сощальних на-слiдкiв;
Зактчення табл. 1
1 2
пiдвищeння piвня життя насeлeння; стабiлiзацiя на макpоeкономiчномy piвнi, вихiд на свiтовi pинки для eкспоpтy у^аш-ських товаpiв та збiльшeння iнвeстицiй в скономшу Укpаïни, сyттeвe знижсння мит-них таpифiв та отpимання додатного сальдо тоpговeльного балансу; пiдвищeння конкypeнтоспpоможностi ук-pаïнських пiдпpиeмств завдяки в^ова-джснню eвpопeйських стандаpтiв y в^об-ництво; peфоpмyвання нацiональноï освiтньоï сис-тсми вiдповiдно до ноpм СС; фоpмyвання сepeднього класу погipшeння вщносин iз кpаïнами СНД; втpата конкypeнто-спpоможностi окpeмих галузай; погipшeння вiзового peжимy з кpаïнами СНД
Пepeваг вступу У^аши до СС значно бiльшe, шж нeдолiкiв. Однак цeй пpоцeс e нeоднозначним, i СС, як бyдь-якe наддepжавнe yтвоpeння, маe сво1' ждолши, пов'язанi зi становлeнням стpyктypи СС i стpатeгiï pозвиткy. Тому такий важливий ^ок, як eвpоiнтeгpа-щя, маe бути виважeним та обдуманим, щоб мiнiмiзyвати зазначeнi загpози.
Одним iз важливих показникiв, що хаpактepизye eкономiкy кpаïни, e данi ^о стpyктypy ВВП з кiнцeвого викоpистання, якi ви-свiтлюють динамiкy спiввiдношeння eкспоpтy-iмпоpтy Укpаïни (табл. 2).
Таблиця 2
Показник 2G15 2G16 2G17 2G17 p. до 2G15 p.
млн дол. %
Eкспоpт з Укpаïни (всього), млн дол. 4бб48 45994 5233G 5б82 112,2
Eкспоpт до СС, млн дол. 15287 1б449 2GG5G 47б3 131,2
Питома вага СС, % 32,8 35,8 38,3
Iмпоpт з У^аши (всього), млн дол. 42583 44553 5496G 12377 129,1
Iмпоpт з СС, млн дол. 1795б 19475 233GG 5344 129,8
Питома вага СС, % 42,2 43,7 42,4
Сальдо по У^аш (всього), млн дол. 4G65 1441 -263G -бб95
Сальдо з СС, млн дол. -2бб9 -3G26 -325G -581
1 Складсно за даними дж^сла [1G].
Анатз зовшшньоторговельного балансу Укра1ни свiдчить про сталу тенденцiю до зростання суми експорту, яка за три останш роки зросла на 5682 млн дол., або на 112,2%, у тому чи^ з СС - на 4763 млн дол., або на 131,2%. Протягом 2015-2017 рр. двостороння торпвля мiж Украшою та СС зростала i Свропейський Союз про-довжував змщнювати сво! позицп ключового торговельного партнера Украши, що е позитивною тенденцiею. СС стае найбшьшим партнером Украши з експорту: його частка поступово зростае i склала 38,3% загального експорту Украши у 2017 р. Недолгом е перевищення iмпорту над експортом (у 2017 р. вщ'емне сальдо склало 2630 млн дол., з крашами СС - 3250 млн дол.), а також те, що в експортних постачаннях переважае питома вага сировини та нашвфабрикатв.
Я. Жалшо вiдзначае, що «асиметричшсть товарно! структури торгiвлi Украши та СС призводить до фактичного вщпливу з Украши частини потенцшно! додано! вартостi, це створюе шдгрунтя для поглиблення негативного сальдо торгiвлi мiж Украшою та Свросо-юзом» [11, с. 132]. Така ситуащя збiльшуе надходження iмпортних товарiв на втизняний ринок, що впливае на скорочення робочих мiсць та доходiв нацiональних товаровиробникiв i, вiдповiдно, зни-жуе можливостi пiдвищення добробуту громадян Украши. Для за-безпечення ефективного торговельного балансу потрiбно гармош-зувати його зi стандартами СС та забезпечити !х належне впрова-дження, а також диверсифiкувати внутрiшне виробництво; на державному рiвнi сприяти пiдвищенню його конкурентоспроможностi на шновацшнш основi та розвитку дiлових контакпв з СС. Але на-разi зона вiльноl торгiвлi з СС не розкрила повною мiрою свш по-тенцiал, тому саме на европейському ринку товарiв i послуг, який е одним iз найбшьших у свiтi, Укра!на мае вийти на новий яюсний рiвень сшвпращ та мобiлiзувати всi необхiднi засоби задля забезпе-чення свого економiчного розвитку i збiльшення доходiв населення. Прогноз економiчного i соцiального розвитку Украши на 20162019 рр., розроблений Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни, наведено в табл. 3.
Прогнозш розрахунки на 2016-2019 рр. ураховують складну поточну ситуащю, зовнiшню кон'юнктуру та внутрiшнi умови розвитку економши. Уряд Украши плануе подальше поглиблення спiв-роб^ництва з Свропейським Союзом. Прогноз розроблено за двома сценарiями, узгодженими з МВФ. Основну рiзницю мiж сценарiями формуе, насамперед, iнтенсивнiсть процесiв стабшзаци фiнансовоl
Таблщя 3
Основш прогнозш макропоказники еконолнчного 1 сощального розвитку УкраТни __на 2016-2019 рр. [131 __
2016 2017 2018 2019
Показник Сценарш
1 2 1 2 1 2 1 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Валовый внутрпннш продукт: номшальний, млрд грн 2262 2245,7 2572,1 2536,8 2888,1 2854,6 3183,1 3154,6
% до попереднього року 102 99,7 103,5 101 104 103 104 103
1ндекс споживчих цш:
у середньому до попереднього року, % 114,2 116,6 110,4 112,6 107,5 109,2 105,5 107
грудень до грудня попереднього року, % 112 114,7 108,1 110,3 105,5 107,6 105,2 105,8
1ндекс цш виробнишв промис-
Л0В01 продукци (грудень до грудня попереднього року), % 110,4 112,2 108,5 111,1 105,9 106,7 104,7 105,3
Прибуток прибуткових шдпри-емств, млрд грн 357,6 326,8 538,2 457,3 626,8 556,6 707,5 630,9
Фонд оплати пращ найманих
пращвнишв {грошового забез-печення вшськовослужбовщв, млрд грн 589,1 579,2 662,1 648,1 731,7 710,3 795,7 769,4
Середньомюячна заробтт плата пращвнишв, брутто: ном1нальна, грн 4857 4821 5563 5469 6220 6105 6867 6713
1 2 3 4 5 6 7 8 9
номшальна, скоригована на ¡н-декс споживчих цш, % до попереднього року 102,3 99,5 103,7 100,7 104 102,2 104,6 102,8
Юлыасть зайнятих економ1ч-ною д1яльшстю вшэм 15-70 рошв, млн чол. 17,9 17,8 18,2 18 18,5 18,2 18,6 18,4
Р1вень безробгггя населения вь ком 15-70 рошв за методоло-пею ]УНжнародно1 оргашзацп пращ, % до сконо\пчно активного населения вадповадного в1ку 10,4 10,8 9,2 10,2 8,4 9,5 7,7 9
Продуктивнють прац1, % до попереднього року 101,5 99,8 101,8 100,1 102,3 101,7 103,4 101,9
Сальдо торговельного балансу, визначене за методолопею платежного балансу, млн дол. США -1577 -1069 -1991 -1104 -2461 -1283 -3269 -1639
Експорт товар1в 1 послуг: млн дол. США 53877 52205 60062 56937 67162 62940 74570 69780
% до попереднього року 107,1 103,8 111,5 109,1 111,8 110,5 111 110,9
1мпорт товар1в {послуг: млн дол. США 55454 53274 62053 58041 69623 64223 77839 71419
% до попереднього року 107,3 103,1 111,9 108,9 112,2 110,7 111,8 111,2
чо
сисгеми ^аши, пpовeдeння стpyктypних peфоpм та полшшсння ш-вeстицiйного клiматy в ^ахт. Так, одним з основних зовшшшх пpипyщeнь e поглиблсння спiвpобiтництва з СС, зокpeма чepeз ви-конання положснь Поpядкy дснного асощацл Укpаïна - СС, та по-дальшe спiвpобiтництво з МВФ.
^eraprn i пepeдбачаe зpостання ВВП y 2016 p. на piвнi 2%, ^ernprn 2 - падiння ВВП на 0,3%; номшальний ВВП пpогнозyeться в обсязi 2262 млpд ^н та 2245,7 млpд гpн вщповщно; iнфляцiя на piвнi 12 та 14,7% вщповщно (грудснь до грудня). За сцeнаpieм i ВВП зpостатимe в сepeдньомy пpотягом 2017-2019 pp. на 3,8% що-pокy, за сцeнаpieм 2 - на 2,3%. Однак слщ ypаховyвати, що eвpоiн-тeгpацiйнi yспiхи e нeоднозначними, що обумовлсно наявнiстю в СС ^облсм iнтeгpацiйного хаpактepy. На eкономiкy ^ат СС впли-вають як внуфшш, так i зовнiшнi чинники. У 60-х pоках ХХ ст. сepeдньоpiчний пpиpiст ВВП y eвpоспiльнотi становив 8,7% i був значно вищим, шж y свiтi в цшому. Пpотe вжс y 70-90-х pоках ^и-piст ВВП y eвpоспiльнотi iстотно змсншився i став нижчс загально-свiтового. З початку XXI ст. динамша пpиpостy ВВП впала до 1,4% i стала майжe вдвiчi нижчс, нiж y свт. Доцiльно пpоаналiзyвати i пpиклади о^смих кpаïн. Так, y Гpeцiï за 20 pокiв до вступу до СС сepeдньоpiчний пpиpiст ВВП (6,8%) був навт кpащим, нiж y кpаï-нах eвpоспiльноти на той час. Однак тсля здобуття члснства в СС eкономiка Гpeцiï пepшi дссять pокiв мала низькi показники: npHpiCT ВВП з 1981 по 1990 p. становив лишс 0,7%. Сьогодш Гpeцiя œpe-живаe щс бiльший eкономiчний спад, нiж тсля свого вступу до СС.
Отжс, слщ ypаховyвати, що нeгативнi наслщки вступу до СС можуть мати як коpотко-, так i довгосфоковий хаpактep. Рiвeнь ф> нансово1' тшзаци та офшоpизацiï в Свpопeйськомy Союзi y два pази вищий, шж y кpаïнах-члeнах ОEСР. Унаслiдок ^изи динамiка pyхy капiталy в СС зазнала значних змiн: з додатного сальдо (чистого ^ипливу) в сyмi 181 млpд eвpо y 2007 p. на вщ'смнс (чистий вщ-плив) y сyмi 313 млpд eвpо в 2012 p. Ця «фiнансова хвоpоба» Свpо-союзу швидкими тсмпами вpазила i нових члсшв Свpозони. У бшь-шостi ^ат Цeнтpальноï та Схiдноï Свpопи вщплив капiталy вжс пepeвищye половину зовшшнього боpгy, а в Угоpщинi становить його повну суму. Офшоpизацiя та тшзащя капiталy pазом iз зpос-танням боpговоï залeжностi в СС значно змeншye його iнтeгpацiйнy ^иваблив^ть, зокpeма для Укpаïни з ïï власним високим piвнeм ri-шзаци eкономiки [12, с. 23].
Найголовшшою складовою eвpоiнтeгpацiï для Укpаïни e peа-льний пpогpeс y здшснснш peфоpм i модepнiзацiï, ствоpeння умов
сприятливого середовища для усшшного ведення бiзнесy та тдпри-eмництвa вiдповiдно до eвростaндaртiв. Цей потенцiaл вдало реал> зyвaли Польща, Словенiя, Словаччина та краши Бaлтiï, зокрема в розвитку малого та середнього бiзнесy, швестицшнш, фiнaнсовiй, бюджетнiй, подaтковiй, сyдовiй та адмшютративнш гaлyзяx [б, с. 1б0].
За чотири роки реaлiзaцiï стратеги «Свропа 2020» проблеми краш €С залишилися такими самим: зростання економши сповшь-нюeться, а безробiття збiльшyeться. На кiнець 2014 р. середнш р> вень безробiття в ^arnax Сврозони склав 11,5%, а в цшому в Свро-пейськомy Союзi -10,0%. Нaйвищi показники з безроботя мали мiсце у Грецiï (25%) та 1спани (24%), нaйнижчi - у ФРН (4,9%) та Австри (5,1%) [10]. Ус цi проблеми простежуються на тлi yчaстi Свропи у вирiшеннi довгостроковиx зaгaльносвiтовиx завдань, та-киx як глобaлiзaцiя, недостача природниx ресyрсiв, змiнa клiмaтy, старшня нaцiй.
Сучасна стрaтегiя СС дae зрозyмiти, як Свропа збирaeться ви-xодити з кризи i як повернути сьогоднiшню нестaбiльнiсть yбiк ро-зумного, сталого та всеосяжного зростання й розвитку. Для досяг-нення необxiдниx резyльтaтiв Свропi знадобиться посилене управ-лiння економiкою. У контекст виршення основниx проблем у кра-ïнax-членax СС i з yрaxyвaнням зовнiшньополiтичного прiоритетy Украши — eвроiнтегрaцiï слiд зазначити, що iнтегрaцiйнi процеси СС неминуче впливають на стратепчний розвиток Украши.
Свроiнтегрaцiю, по сут, можна розглядати як процес реaлiзa-ц^' yнiкaльниx можливостей Укра1'нсько1' держави та ïï громадян, що вщкриваються завдяки твердженню нaшоï eвропеïзaцiï. 1нтегращя в eвропейський полiтичний, економiчний i сощальний простiр створить додaтковi можливостi для модернiзaцiйного й шновацшного розвитку держави та сyспiльствa. Устшний приклад Свропей-ського Союзу, навт незважаючи на iснyючi проблеми сучасност, демонстрye можливiсть iснyвaння iнтегрaцiйноï модель У цш мо-делi затверджуються новi принципи мiждержaвниx вiдносин, яю позбaвленi недовiри та непрозоростi.
Свропейський штеграцшний вектор для Укра1ни e не тiльки прiоритетним, але i перспективним. Однак для полшшення ствро-бiтництвa i вiдносин мiж Украшою та СС основними першочерго-вими кроками мають стати:
шдтримка засобами економiчноï дипломaтiï створення консо-рцiyмiв й aльянсiв yкрaïнськиx пiдприeмств iз потужними компaнi-ями краш СС;
у^оваджсння сучасних фоpм мiжнаpодного спiльного фшан-сування стpатeгiчних iнвeстицiйних пpоeктiв;
пош^сн^ iнфоpмацiï пpо iнвeстицiйнi потpeби i можливосп в yкpаïнськомy виpобництвi, y тому чи^ в сiльськомy господаp-ствi;
налагоджсння пpактичного спiвpобiтництва в контсксп С^а-тeгiï СС-2020;
у^оваджсння монiтоpингy цiноyтвоpeння в pамках ТНК з мстою запобiгання ухилянню вщ сплати податкiв на тepитоpiï Ук-pаïни;
фоpмyвання систсми взаeмного захисту iнвeстицiй i пpотидiï пpоявам нeдобpосовiсноï конкypeнцiï з боку пpeдставникiв як кpаïн-паpтнepiв, так i тpeтiх ^ат та iн.
Розpобка та в^ов^^сн^ чинно].' стpатeгiï eкономiчного pозвиткy дepжави маe надзвичайно важливс значсння для кожно1' кpаïни, насампepeд для У^аши. Цс головний докумснт, що визна-чаe довгостpоковi цiлi та навями соцiально-eкономiчного pозвиткy кpаïни, шляхи i засоби ix досягнсння.
З ypаxyванням свiтовиx iнтeгpацiйниx пpоцeсiв i нащональ-них iнтepeсiв Укpаïни пpоцeс eвpоiнтeгpацiï доцiльно довссти до логiчного завepшeння. На цьому шляху зpоблeно чимало, алс ^о-блсми внyтpiшнього xаpактepy i зовнiшнi фактоpи унсможливлю-ють швидкс пepeтвоpeння на повнопpавного члсна цього об^д-нання. По-пepшe, У^аша нс вiдповiдаe за багатьма кpитepiями зближснню, ïï eкономiка пepeбyваe в глибокш кpизi, пpо що свщ-чить аналiз останнix eкономiчниx показниюв. По-дpyгe, eвpоiнтe-гpацiйнi yспixи тсж нeоднозначнi. У СС iснye низка ^облсм irne гpацiйного xаpактepy. Тому слщ ypаxовyвати, що асоцiацiя i вступ до СС мають як позитивш, так i нeгативнi наслщки, i останнi мо-жуть бути як коpоткостpоковими, так i тpивалими. Майбyтнe У^а-ïни залсжить вщ пiдписаноï Угоди пpо асоцiацiю. ^огнози ма^о-eкономiчниx показникiв фоpмyються залсжно вiд динамiки пpоцeсy спiвpобiтництва з СС, штснсивносп стабiлiзацiï фiнансовоï систсми кpаïни, пpовeдeння стpyктypниx peфоpм та полшшсння швсстицш-ного клiматy в кpаïнi. Так, одним з основних зовнiшнix пpипyщeнь e поглиблсння спiвpобiтництва з Свpопeйським Союзом, зокpeма чepeз виконання положснь Поpядкy дснного асощацп Укpаïна - СС, та з МВФ. Ц фактоpи мають забсзпсчити поступовс вiдновлeння eкспоpтноï активностi пiдпpиeмств.
Висновки. Таким чином, найголовнiшою складовою eвpоiнтe-гpацiï для Укpаïни e peальний пpогpeс y здiйснeннi peфоpм i модep-
шзацп, створення сприятливих умов для усшшного ведення 6i3Hecy та пiдприeмництва вщповщно до eвростандартiв, значне вдоскона-лення функщонування основних систем державного регулювання з ïx наближенням до принцитв права GC. Важливо також обрати ефективну стратегiю iнтеграцiï, врахувавши досвщ краïн, якi увш-шли до СС.
Визначено, що одним i3 прюритетв економiки Украïни е активна участь у процесах европейсь^' штеграцп. Практичне еконо-мiчне сшвроб^ництво Украïни з Свропейським Союзом, основною метою якого е збшьшення доxодiв украшських громадян, потребуе збалансування торговельного балансу, компромюу iз спiльного розв'язання суперечливих питань, тдтримки державою швестищ-ями вiтчизняниx пiдприемцiв, збереження та розвитку промислових тдприемств, фiрм, яю мають значну додану вартiсть, шдвищення конкyрентоспроможностi товарiв та послуг, формування ефектив-ного меxанiзмy збiльшення оплати пращ та зростання ВВП тощо.
Питання щодо iнтеграцiï Украши до СС, динамiчного розвитку св^огосподарських процесiв та недостатньоï ефективностi системи державного управлшня стосовно евроiнтеграцiï потребу-ють подальших дослiджень.
Лiтература
1. Антонюк В.П. Проблеми бiдностi та сощальш ризики для економiки Украши. Bîcuuk економ1чног науки Украгни. 2016. № 1. С. 6-13.
2. Думанська В.П. Оплата пращ: украшсью проблеми на rai свггових тенденцш. Украгна: аспекти прац1. 2015. № 2. С. 35-40.
3. Досл1дження проблем оплати працг: пор1вняльний анал1з (Украгна та крагни СС): монографiя / А.М. Колот, Г.Т. Кулшов, ОМ. Поплавська, Л.В. Щетшша та ш.; за заг. ред. А.М. Колота, Г.Т. Куткова. Кив: КНЕУ, 2008. 274 с.
4. Резшк Н.П. Украшський вибiр - евроштегращя: економiчнi вигоди та iсторичнi засади. URL: www.kymu.edu.ua.
5. Никитюк Т. Л., Лещук В. П. Етапи наближення Украши до СС. Економ1чм науки. 2013. № 10. С. 182-188.
6. Шульц С. Л., Луцюв О. М. 1нновацшний вектор евроштег-рацiï Украши: проблеми та перспективи. Стратег^чш пр1оритети. 2014.№ 3. С. 157-165.
7. Свроштегращя Украши: досвщ сусадв та перспективи об'еднання сyспiльства. Iнформацiйне аналiтичне видання. Ктв: Фонд «Демократичних iнiцiатив iм. I. Кyчерiва», 2014. 50 с.
8. Фшософ!я гнтеграцИ: монографiя / 1.В. Артьомов, В.Д. Бондаренко, О.М. Ващук, Ф.Г. Ващук та ш.; за заг. ред. В.Д. Бонда-ренка, Ф.Г. Ващука. Ужгород: Зак. ДУ, 2011. 544 с. (Серiя: Сврош-теграцiя: украшський вимiр, Вип. 18).
9. Стеблянко I. О. Свроштеграцшш прагнення Укра1ни: про-блеми та (сощальш) перспективи. BicnuK Дптропетров. ун-ту. 2014. № 6. С. 85-93.
10. Статистична шформащя. Державна служба статистики Укра1ни. URL: http: //ukrstat.gov.ua.
11. Жалшо Я.А. Gвроiнтеграцiйнi перспективи Украши: вщ деклараци - до дш. Cmpamesinni прюритети. 2009. № 3 (12). С. 129-135.
12. Шевченко А. Р. Перспективи евроштеграцшного вектора Украши. Economics. 2013. С. 21-24.
13. Про схвалення Прогнозу економiчного i сощального роз-витку Укра1ни на 2016 рш та основних макропоказникiв економiч-ного i соцiального розвитку Укра1ни на 2017-2019 роки: Постанова Кабшету Мшс^в Укра1ни вiд 5 серпня 2015 р. № 558. URL: www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=248397249.
Надшшла до редакцП 17.10.2018 р.
О.В. Латишева, к.е.п., О. В. Кузнецова
СПЕЦИФ1КА ОПТИМ1ЗАЩ1 Б1ЗНЕС-ПРОЦЕС1В НАДАННЯ ПОСЛУГ В УМОВАХ В1ТЧИЗНЯНИХ ПЩПРИСМСТВ ГАЗОПОСТАЧАННЯ
Сьогодш перед вiтчизняними пiдприeмствами газопоста-чання постае необхiднiсть пошуку нових сучасних методiв удоско-налення та оптимiзацil бiзнес-процесiв з урахуванням специфши впровадження процесного пiдходу в управлшш. Це пов'язано з тим, що укра1нським пiдприемствам з метою тдвищення стiйкостi й ефективностi 1х дiяльностi слiд реорганiзувати систему управлiння на основi процесного пiдходу та придшяти особливу увагу вир>
© О.В. Латишева,
О.В. Кузнецова, 2018
