CC BY
14
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
tus abdominis, free graft of parietal peritoneum, and a portion of caul. Autotissular grafts have been fixed by the tissue compatible n-butylcyanoacrylate adhesive. The experiment has been carried out on the test animals distributed into three groups: I - 36 white outbred rats, II - 24 rabbits, III - outbred pigs. Designed surgeries include the following: the autotissular graft fixation to the decapsulated liver site and formation of the defect in the gall-bladder wall through all the layers with its subsequent closure and packaging by autotissular grafts.
Morphological findings have proved the direct role of the grafts in the reparative morphogenesis of simulated defects of gall-bladder walls under the tight fixation of the grafts to the underlying tissues due to the adhesive that promotes the generation of trophic patterns and the maintenance of vitality in small autotissular grafts.
УДК 616.127-001:577.175.522-085.357]-092.9-055.2
ВПЛИВ rOPMOHOBAMICHOI ТЕРАПМ НА СТУПШЬ ПОШКОДЖЕННЯ АДРЕНАЛ1Н0М М10КАРДА САМ0К-ЩУР1В
Хара M.P., Пелих B.C.
Терноптьський державний медичний университет ¡мен1 1.Я. Горбачевського
В експериментах на гонадектомованих самках щур{в проведено вивчення впливу замжног гормо-нотерапп на ступшь метабол{чних та структурних змт в jwionapdi при експерименталъному eidmeopeHHi некротичного процесу. Для гормонозамжног mepanii використовували гексестрол (0,1 мг/кг) та прогестерон (0,5 мл/кг), яш вводили внутр{шньоочеревинно щоденно протягом 4-х тижтв теля гонадектомп. Некротичне пошкодження мюкарда викликали euympi-шнъом'язовим уведенням 1 мг/кг адреналту. У MioKapdi шлуночтв вивчали активтетъ перекис-ного окиенення л{тд{в за eMiemoM малонового diajibdezidy, dienoeux та тргенових кон'югат1в. Ступтъ структурного пошкодження оцтювали за % некротизованих кардюмюцитом забарв-леного за Гейденгайном мюкарда. Встановили, що розвиток некротичного процесу в MioKapdi гонадектомованих щур{в супроводжуетъся ттенсивтшим, тж у тварин 3i збереженими гонадами, накопиченням npodyKmie перекисного окиенення л{тд{в та бшъшим в{дсотком некротизованих кардюмюцит1в. Комбтована замжна гормонотератя гексестролом та прогестероном за-безпечуе ефективтший, тж монотератя гексестролом, кардюпротекторний ефект в умовах гтерадреналтеми, про що св{дчитъ м1тмальна в1дмттсть eid абсолютних значенъ некастро-ваних тварин показнитв перекисного окиенення л{тд{в та eidcomKa некротизованих кардюмю-upxmie. Це сприяе анаяоггчному протгканню некротичного процесу в серцг, який рееструетъся в тварин 3i збереженими гонадами.
Ключов1 слова: мюкард, некроз, гонадектомт, гормонозамюна терагпя
Вступ
Патолопя серця та судин за даними ВООЗ до-MiHye за показниками захворюваносп та смертность Сучасна тенден^я до стабт1заци згаданих вище показниш стосуеться головним чином чо-ловшв, а для жшок через менопаузу та збть-шення з BiKOM соц1альноТ активносп ця проблема стае все актуальышою [1]. На сьогоды в ль TepaTypi е багато даних, як1 пщтверджують, що у жшок ¡шем1чна хвороба серця не завжди вчасно д1агностуеться, а Ti, що мають виставлений fliar-ноз, не завжди отримують адекватне медикаме-нтозне лкування [2, 3]. Патолопя серця на фут1 некрозу чи дистрофи у жшок е наслщком гормонального дисбалансу, зменшення кардюпротек-торних властивостей естрогежв [4, 5, 6]. Зараз активно вивчаеться питания патогенезу впливу естрадюлу та прогестерону на nepeöir патологи мюкарда, висвппюеться проблема неузгоджено-CTi наукових даних щодо Тх трактування [7].
Мета досл1джснни Враховуючи сказане вище, метою дослщження
стало вивчення впливу замюно! гормонотерапм на ступшь метабол1чних та структурних змш в мюкард1 шлуночюв гонадектомованих самок при експериментальному вщтворенж некротичного процесу.
Матср1али та методи дгкипдженни
Некротичне пошкодження мюкарда шлуночш (НПМ) статевозртих самок щур1в викликали од-норазовим внутршньом'язовим уведенням 1 мг/кг адреналшу. У мюкард1 шлуночюв вивчали активнють перекисного окиенення лтщ1в (ПОЛ) за вмютом малонового д1альдепду (МДА), д1ено-вих (ДК) та тр1енових (ТК) кон'югат1в [8]. Ступшь структурного пошкодження оцшювали за % некротизованих кардюмюцитом забарвленого за Гейденгайном мюкарда. Двоб1чну гонадектомш (ГЕ) проводили з використанням наркозу (кета-мш 80 мг/кг внутршньоочеревинно). Для гормо-нозамюноТ терапи використовували 0,02 % олш-ний розчин гексестролу (Г) («Синестрол» Бюфа-рма, Украша) в доз1 0,1 мг/кг та 0,5 % розчин прогестерону (ПГ) («Прогестерон» Фармак,
* (Публжащя в^дображае результаты виконання фрагменту планово)' комплексноГ науково-досл^дноТ роботи «Медико-¡нформацшне досл!дження експериментальноТ патологи eHympiuiHix органа при pi3Hux функцюнальних умовах та i'i корекцп», шифр держреестрацп 0107U114462)
Украша) в доз1 0,5 мл/кг, яю вводили внутр1ш-ньоочеревинно щоденно протягом 4-х тижшв ni-сля гонадектоми. Bei експерименти проводили з дотриманням „Загальних етичних принцигмв екс-перимент1в на тваринах", ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бюетики (Кшв, 2001) [9].
оказники активности перекисного окиснення ninidie
Результати та 1х обговорення Проведен! дослщження показали, що гонадек-том1я викликае активацш ПОЛ в мюкард1 самок щур1в, що пщтверджувалося накопичення МДА, ДК та ТК (табл. 1). Слщ зазначити, що в норм1 у щур1в виявлялися пошкоджеы кардюмюцити, як1 зал1зним гематоксилшом забарвлювалися в чо-рний кол1р (табл. 2).
Таблиця 1.
м'юкард/' шлуночшв гонадектомованих самок щур1в (п=6, М±т)
Термш пюля введения адреналшу Групи спостереження
Тварини 3i збереженими гонадами ГЕ ГЕ+Г ГЕ+Г+ПГ
МДА, ммоль/кг
Контроль 0,493±0,010 0,699±0,031* 0,506±0,017 0,152±0,003*
1 год 0,529±0,007# 1,065±0,027*# 0,907±0,011*# 0,615±0,010*#
24 год 0,872±0,007# 2,146±0,010*# 1,138±0,013*# 0,950±0,008*#
ДК, уо/кг-10"3
Контроль 0,261±0,003 0,900±0,006* 1,640±0,001* 0,253±0,012
1 ГОД 0,292±0,002# 1,827±0,003*# 2,061 ±0,003*# 0,371 ±0,002*#
24 год 0,309±0,003# 2,088±0,007*# 2,163±0,005*# 0,386±0,003*#
ТК, уо/кг-10"3
Контроль 0,279±0,001 0,898±0,005* 1,630±0,002* 0,271±0,005
1 ГОД 0,290±0,003# 1,819±0,003*# 2,065±0,003*# 0,371 ±0,003*#
24 год 0,309±0,002# 2,094±0,002*# 2,180±0,003*# 0,395±0,003*#
Прим1тки: 1. * - достов1рна е1дммнють вЮносно контрольного показника в межах аналогмного пер1оду спостереження по горизонтали
2. #- достов1рна в/дм/ннють в!дносно контрольного показника в межах одшеТ групи (по вертикалО
Таблиця 2.
Шдсоток некротизованих кардюмюцит^в в мюкард/' шлуночюв гонадектомованих самок щур1в (п=6, М±т)
TepMiH пюля введения адреналшу Групи спостереження
Тварини 3i збереженими гонадами ГЕ ГЕ+Г ГЕ+ПГ
Контроль 1,4±0,1 2,9±0,3 * 2,4±0,1 * 1,9±0,1 *
1 год 7,8±0,6 # 11,9±0,5 *# 10,2±0,3 *# 8,8±0,5 #
24 год 17,8±0,2 # 20,9±0,4 *# 19,0±0,3 *# 18,7±0,7#
Примаки: 1. *- docmoeipHa (р<0,05) р1зниця в пор1внянн1 з показниками тварин з\ збереженими гонадами (по горизонтали; 2. #- docmoeipHa (р<0,05) р1зниця в пор1енянн1 з контрольними теаринами ceoef групи (по вертикал^;
Нашмов1рн1шою причиною даного явища був апоптоз. Видалення яечниюв сприяло тому, що через 4 тижш шеля оперативного втручання кн лькють пошкоджених кардюмюцит1в зросла в 2,1 раза. Проведения замюноТ терапи гексестролом викликало вщновлення лише вмюту МДА в мюкард! шлуночш. При цьому вмют ДК та ТК за-лишався достов1рно бтьшим. Ктькють пошкоджених кардюмюцтчв за тако'Г корекци дещо зменшилася \ була лише на 71,4% бтьшою, шж у тварин з1 збереженими монадами. Застосуван-ня гексестролу з прогестероном мало наслщком вщновлення вмюту ДК та ТК, зменшення вмюту МДА та зменшення ктькосп пошкоджених кар-дюмюцтчв, проте не до р1вня особин з1 збереженими гонадами. Вщсоток пошкоджених кл1тин залишався бтьшим на 35,7% вщносно групи по-р1вняння.
Розвиток некротичного процесу в мюкард1 гонадектомованих викликав зростання концентра-цм продукте ПОЛ. Абсолюты значения показни-мв збтьшувалася вщ 1 до 24 год спостереження, що вщповщало глибиш патолопчних змш. На 1 год дослщу вмют МДА в мюкард1 ГЕ тварин був бтьшим, шж у тварин з1 збереженими яеч-
никами, в 2,0 раза, ДК - в 6,3 раза, ТК - в 6,3 раза. До 24 год спостереження вщмшнють м1ж показниками тварин пор1внюваних групп становила за вмютом МДА 2,5 раза, за вмютом ДК - 6,8 раза, а ТК - 6,8 раза.
Вщсоток некротизованих кардюмюцит1в на 1 год НПМ у гонадектомованих самок був на 52,6 %, а на 24 год - на 17,4 % бтьшим, шжу тварин з1 збереженими гонадами. Отримаш результати пщтверджують суттеву роль естрогешв в адап-таци серця до токсичного впливу адреналшу -головного стресорного гормону [10]. Очевидно, що за вщсутносп гонад бтьш активне нагрома-дження метаболтв процессу лтопероксидаци е наслщком дефщиту естрогешв, як1, як вщомо, мають антиоксидантш властивосп [4].
Морфометричний анал1з стану мюкарда шлу-ночш показав, що в гонадектомованих тварин вщсоток некротизованих карщомюцтчв був бь льшим на 1 та 24 год експерименту, вщповщно, на 52,6 та 17,4%, пор1вняно з особинами, як1 мали збережеш гонади (табл. 2).
Застосування р1зних схем замюноТ гормоноте-рапи мало р1зн1 ефекти. Так за застосування гексестролу вмют ДК та ТК на 1 та 24 год розвитку НПМ був бтьшим за показник особин з1 збере-
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
женими гонадами та навггь переважав такии у гонадектомованих тварин. Натомють, за засто-сування гексестролу та прогестерону вмют продукте ПОЛ в мюкард1 на обох етапах розвитку некротичного процессу був суттево меншим, шж за попередньоТ схеми замюноТ гормонотерапи. Звертае на себе увагу той факт, що навпъ за введения двох гормоыв р1вень МДА, ДК та ТК дещо (проте достов1рно) переважав аналопчш показники тварин з1 збереженими гонадами. По-яснити даний факт можна ефектами застосова-них препарате, як1 е жиророзчинними \ можуть бути додатковим джерелом утворення зазначе-них вище метаболтв в умовах реал1зацп токси-чних ефект1в адреналшу, який може бути джерелом семи хшону [11].
Анал1зуючи показники морфометри, хочеться зазначити, що \ за умов гонадектоми, \ за засто-сування гексестролу в якосп замюного препарату динамка приросту вщсотка пошкоджених кардюмюцтчв була ¡нтенсившшою, ыж у тварин з1 збереженими гонадами. Так у гонадектомованих тварин на 1 та 24 год розвитку некротичного процесу ктькють пошкоджених кардюмюцтчв була бтьшою за показник групи пор1вняння, вщ-повщно, на 52,6 та 17,4 %, а за застосування гексестролу - на 30,8 та 6,7 %. Лише комбшована гормонозамюна терашя гексестролом та прогестероном показала динамку анал1зованого пока-зника аналопчну до групи тварин з1 збереженими гонадами, про що свщчить вщсутнють досто-в1рноТ' р1зниц1 м1ж трупами пор1вняння.
Загалом отримаш результати показали, що максимально ефективною е комбшована замюна гормонотерашя, застосування якоТ' дозволяе на-близити законом1рнють перебку некротичного процесу в мюкард1 гонадектомованих самок, до тако'Г, що е характерною для особин з1 збереженими гонадами. Це дуже важливо з огляду на здатнють естрогешв запобкати найважчим нас-лщкам, як1 можуть виникати при стреа, ¡шемП' чи ппокси мюкарда.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ГОРМОНОЗАМЕСТИТЕЛЬНОЙ ТЕРАПИИ НА СТЕПЕНЬ ПОВРЕЖДЕНИЯ АДРЕНАЛИНОМ МИОКАРДА САМОК-КРЫС
Хара М.Р., Пелих В.Е.
Ключевые слова: миокард, некроз, гонадектомия, гормонозаместительная терапия
В экспериментах на самках крыс проведено изучение влияния заместительной гормонотерапии на степень метаболических и структурных изменений в миокарде при экспериментальном воспроизведении некротического процесса. Для гормонозаместительной терапии использовали гексестрол (0,1 мг/ кг) и прогестерон (0,5 мл / кг), которые вводили внутрибрюшинно ежедневно в течение 4-х недель после гонадектомии. Некротическое повреждение миокарда вызвали внутримышечно введением 1 мг / кг адреналина. В миокарде желудочков изучали активность перекисного окисления липидов по содержанию малонового диальдегида, диеновых и триенових конъюгатов. Степень структурного повреждения оценивали по % некротизированных кардиомиоцитов окрашенного по Гейденгайном миокарда. Установили, что развитие некротического процесса в миокарде гонадектомированих крыс сопровождается более интенсивным, чем у животных с сохранившимися гонадами, накоплением продуктов перекисного окисления липидов и большим процентом некротизированных кардиомиоцитов. Комбинированная заместительная гормонотерапия гексестролом и прогестероном обеспечивает более эффективный, чем монотерапия гексестролом, кардиопротекторной эффект в условиях гиперадреналине-мии, о чем свидетельствует минимальное отличие от абсолютных значений показателей некастриро-ваных животных перекисного окисления липидов и процента некротизированных кардиомиоцитов. Это способствует аналогичному протеканию некротического процесса в сердце, который регистрируется у животных с сохранившимися гонадами.
Висновок
Найбтьш ефективною терашею для замщен-ня нестач1 естрогешв, викликаних гонадектомн ею, е застосування естрогену з прогестином, що сприяе аналопчному протканню некротичного процесу в серц1, який рееструеться в тварин 3i збереженими гонадами
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у вивченш рол1 замюноТ гормонотерапи у патогенез! розвитку некротичного процесу в мю-кард1 гонадектомованих самок, зокрема актив-ност1 стрес-л1м1туючих систем.
Л1тсратура
1. Barrett-Connor Е. Prospective study of endogenous sex hormones and fatal cardiovascular disease in postmenopausal women / E.Barrett-Connor, D.Goodman-Gruen // Brit. Med. J. - 1995. -V.311. - P.1193-1196.
2. Mori K. Hormone replacement up-to-date. Hormone replacement therapy and brain function / K.Mori, M.Takeda // Clin. Calcium. -2007.-V.17, №9. - P.1349-1354.
3. Mosca L. Awareness, perception, and knowledge of heart disease risk and prevention among women in the united states / L.Mosca, W.K.Jones, K.B.King [ et al.] // Arch. Fam. Med. - 2000. - V.9. -P.506-515.
4. Караченцев A.H. Кардиотропная активность эстрогенов при заместительной гормонотерапии в постменопаузе / А.Н. Караченцев, В.Г. Кукес, А.С. Кисриева, Е.А. Мазеркина // Пробл. эндокр. - 2000. - Т.46, № 1. - С.16-20.
5. Хара М.Р. Вплив кастраци на холшерпчш реакцм серця щур1в pi-зноТ CTaTi в умовах розвитку адреналшовоТ мюкардюдистрофи / М.Р.Хара // BicH. наук. доел. - 2004. - № 1. - С.91-93.
6. Лепявко А. А. Пор1вняльна характеристика автономно!' регуляци серця, пошкодженого адреналшом, у р1зностатевих щур1в при CTapiHHi / А.А.Лепявко // Здобутки клш. i експер. мед. - 2008. -№ 1. - С.44-47.
7. Волков В.И. Эндокринное старение женщины и проблема сер-дечно-сосудистой патологи / В.И.Волков, А.С.Исаева //http://www.rql.kiev.Ua/cardioJ/2008/6/volkov.htm
8. Методы биохимических исследований / Под ред. М.И Прохоровой. - Ленинград: Издательство Ленинград. Ун-та. - 1982. - 272 с.
9. Загальш етичш принципи експерименлв на тваринах // Ендокринолопя. - 2003. - Т.8, №1. - С. 142-145. Хара М.Р. Динамка показнимв глкол1зу, ПОЛ та AOC у самц1в i самок щур1в з адреналшовою мюкар-дюдистроф1ею / М.Р. Хара. - Медична xiMifl. - 2002. - Т.4, № 4. - С.73-75. Маркова О.О. Адреналшова мюкардюдистроф1я i реактивнють оргашзму / [О.О. Маркова, 1.Л. Попович, А.В. Церковнюк та ¡н.].-К.,: Комп'ютерпрес, 1997. - 126 с.
10.
11.
Summary
EFFECTS OF REPLACING HORMONOTHERAPY ON THE DEGREE OF MYOCARDIAL DAMAGE CAUSED BY EPINEPHRINE IN
FEMALE RATS
Khara M. R., Pelykh V.Ye.
Key words: myocardium, necrose, gonadectomy, replacing hormonotherapy.
The research is aimed to study the effect of replacing hormonotherapy on the degree of the metabolic and structural changes in the ventricular myocardium under designed necrotic process in female rats with removed gonads. Necrotic damages were stimulated by intramuscular injection of epinephrine, 1 mg/kg body wt / In the ventricular myocardium we studied the lipid peroxidation activity by the contents of malonic dialde-hyde, diene and trienoic conjugates. It has been found out the development of necrotic process in the myocardium of gonadectomized rats is accompanied with more intensive accumulation of lipid peroxidation products and more numerous percentage of necrotized cardiomyocytes in comparison with the animals having gonads. Combined replacing hormonotherapy with hexestrol and progesterone provides more significant cardioprotective effect in case of hyperepinephrinemia than monotherapy by hexestrol only that is proved by the minimal differences in the absolute values of lipid peroxidation indices and the percentage of necrotic cardiomyocytes. It promotes the same necrotic process in the heart which is recorded in animals with preserved gonads.
УДК 612.015.11-02:616.314.1-018.73]-055.8-0.92.9
СТАТЕВ1 В1ДМ1НН0СТ1 СТАНУ ПЕРЕКИСН0Г0 0КИСНЕННЯ Л1П1Д1В У СЛИ30В1Й ПАР0Д0НТА Г0НАДЕКТ0М0ВАНИХ ЩУР1В
Хара М.Р., Росоловська С. О.
Терноптьський державний медичний университет ¡меж 1.Я. Горбачевського
В експериментах на щурах було вивчено вплив гонадектомп на активтстъ перекисного окис-нення л{тд{в (ПОЛ) залежно вг'д статл. Стан ПОЛ в кров{ та слизовш пародонта оцшювали за вмжтом ДК, ТК та МДА, ефективтстъ антиоксидантного захисту ~ за активтстю катала-зи, СОД (кров, слизова пародонта), вмжтом церулоплазмшу (кров). Тварин спостеркали через 8 тижтв теля двоб{чног гонадектомп. Ветановили, що гонадектом{я викликае бшъш штенсивне в самщв накопичення в кров{ продукт{в ПОЛ, незважаючи на бшъшу активтетъ у них систем антиоксидантного захисту. За таких умов в слизовш пародонта в{дбуваетъся зменшення концентрации малонового диальдег{ду та зменшення активност{ супероксидисмутази, що бшъшою м{рою характерне для гонадектомованих самок. Це св{дчитъ про р{зну роль андрогетв та ест-рогетв у регуляци систем ПОЛ та антиоксидантного захисту слизовог пародонта.
Ключов1 слова: гонадектомт, стать, слизова пародонта, перекисне Вступ
За даними ВООЗ поширежсть захворювань пародонту е високою серед Bcix вкових труп населения, проте основний прирют показника спо-стер1гаеться у 35-44 роки. Серед загальних фактор1в, що створюють передумову для цього, е порушення гормонально'!' функци гонад [1, 2, 3]. Дослщженнями останнього десятир1ччя пщ-тверджена висока розповсюджежсть генералн зованих захворювань пародонта та Тх зв'язок ¡з супутньою патолопею. В KniHii_(i та експеримент1 nacTime за все анал1зу пщдаеться проблема гормонального дисбалансу у жшок. Це дозволило встановити, що захворювання на генерал1зова-ний пародонтит виникають пщ час гормонально'!' перебудови pi3Horo походження: статевого до-зр1вання [3], передменопаузального та менопау-зального nepiofliB [4], овар1ектомП' [5]. Проте Bi-домо, що андрогени також суттево впливають на кюткову тканину, сприяють утворенню кюток за рахунок пщвищення синтезу ¡нсулшопод1бного фактора росту I i збтьшення ктькосп рецепто-piB до ¡нсулшопод1бного фактора росту II на
окиснення лодш
остебластах [6]. Вивчення впливу дефщиту анд-рогежв на стан зубощелепноТ системи також мае велике значения в д1агностиц1 захворювань пародонта. Проте сьогодж немае переконливих даних про мехажзм впливу недостатносп андро-гежв на стан слизовоТ пародонта. А дослщжен-ня, яю б вщображали гендерж вщмшносп у стаж тканин пародонта за умов гормонального дисбалансу в доступних джерелах малочисельж \ не охоплюють весь спектр знань з даноТ проблеми.
Мета досл1джснни
Вивчення впливу гонадектомп на активнють процес1в лтопероксидаци в слизовш пародонта щур1в р1зно'|' статк
Матср1ал 1 методи досладження
Дослщи провели на 17 самцях 0) \ 16 самках ($) статевозртих нелшшних бтих щур1в, яких утримували на звичайному рацюж в1вар1ю. Ус1х тварин подшили на 4 групи: 1 групу складали контрольж (51, 2-гу - контрольж 3-тю - гонаде-ктомоваж (51, 4-ту - гонадектомован1 Двоб1чну
* (Публ'жащя в!дображае результати виконання фрагменту планово)' комплексноГ науково-docnidHoi роботи «Медико-¡нформацшне досл!дження експериментальноТ патологи eHympiuiHix органа при pi3Hux функцюнальних умовах та i'i корекцп», шифр держреестрацп 0107U114462)
