CC BY
22
УДК 619:614.9-07.616.995.122
Фотша Т.1, д.в.н., професор Сумського НАУ (TIF [email protected]) Коваль 1.В., астрант Сумського НА У ©
ВПЛИВ ДИКРОЦЕЛ1ОЗНО1 1НВАЗ11 НА АКТИВН1СТЬ ТРАНСАМ1НАЗ ТА М1КРОБНЕ ОБС1МЕН1ННЯ ПРОДУКТ1В ЗАБОЮ
ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ
В cmammi наведет результаты дослгджень щодо впливу дикроцелюзног твазп на активтсть трансамтаз та мжробне обЫметння продуктiв забою великог рогатог худоби.
Ключовi слова: джроцелюз, iнвaзiя, трансмтази, продукти забою.
Вступ. Дикроцелюз - гельмштозне захворювання, що характеризуемся ураженням печшки i жовчного мiхура велико! рогато! худоби, юз, овец. Дикроцелiоз вражае людину. Воно завдае значних економiчних збитюв тваринництву не тiльки вибракуванням печшки, а i зниженням якостi м'яса.
При проведенш ветеринарно-санiтарно! експертизи м'яса та субпродукив, зокрема печiнки, уражених дикроцелюзом сильно придiляеться увага вгодованост тушi, патоморфологiчним змiнам, ступеню швазованост та особливо, iнтенсивностi забруднення патогенною мжрофлорою. Але для повно! саштарно! оцiнки м'яса та субпродуктiв при дикроцелiозi також треба вiдмiтити порушення бiохiмiчних процесiв в самiй кл^иш та в органiзмi в цшому. В нашому випадку це бiохiмiчнi процеси, якi протiкають в кл^инах печiнки, а саме активнiсть ферменив ACT i АЛТ. Трансамiнази АСТ i АЛТ в значнiй кшькост мiстяться в гепатоцитах та вщносяться до ферментiв, що каталiзують хiмiчнi перетворення. Цi ферменти досить ч^ко характеризують перебiг хвороби.
Враховуючi економiчнi збитки, яю наносить дикроцелiоз (зниження якосп продукцi! та вибраковка i зачищення печiнки), можна зробити висновок, що актуальшсть теми просто надзвичайна.
Отже, правильно проведена ветеринарно-саштарна експертиза продукив забою велико! рогато! худоби та !х вчасна утилiзацiя - це ще один засiб не допущення розповсюдження даного iнвазiйного захворювання, а також постачання споживачам лише високояккно! та високо цшно! продукцi! тваринництва.
Тому метою дано! роботи було встановлення можливо! залежност мiж iнтенсивнiстю обЫменшня патогенною мiкрофлорою та активнiстю ферменив АСТ, АЛТ в печiнцi велико! рогато! худоби при дикроцелюзнш швази.
Матер1али та методи. Матерiалом для дослщжень були тушi i внутршш органи, безпосередньо печiнка велико! рогато! худоби з рiзним ступенем дикроцелюзно! iнвазi! отриманi при забо! тварин на КП "Полтавськш м'ясокомбшат". Проби м'яса та печшки дослщжували в бактерюлопчному
© Фотша Т.1, Коваль 1.В., 2008
263
вщдш Полтавсько! державно! обласно! лаборатори ветеринарно! медицини та в науковш лаборатори кафедри терапи Полтавсько! державно! аграрно! академи.
Для дослщження використовували органолептичнi, бiохiмiчнi, мжробюлопчш методи для виявлення патогенно! мжрофлори та лабораторнi методи визначення активност ферментiв АСТ i АЛТ в гомогенат печiнки тварин. [4,10]
Органолептичш дослiдження проводили згiдно ГОСТ 7269-79. Ощнювали такi показники, як колiр, запах, консистенцiя.
При дослiдженнi м'яса проводили бiохiмiчнi дослiдження за допомогою реакцi! з сiрчанокислою мiддю, фармольно! реакцi!, визначення амiноамiачного азоту. [10]
Для бактерюлопчних дослiджень брали проби м'язево! тканини та печiнки вщ хворо! велико! рогато! худоби з рiзним ступенем дикроцелiозно! iнвазi! (n=30) i здорових (n=20). Дослiдження виконували згiдно з вимогами чинних стандарт. Вони були спрямованi на виявлення бактерш кишково-тифозно! групи, стафiлококiв, сальмонел, якi спричиняють у людей токсикошфекци i токсикози.
Для визначення активностi ензимiв АСТ i АЛТ вiдбирали проби печшки вiд хворою рогато! худоби з рiзним ступенем дикроцелiозно! швази (n=21) i здорових (n=30).
При проведеннi лабораторних дослщжень тканини печiнки використовували реакци для визначення активностi аспартатамiнотрансферази (АСТ) та аланшамшотрансферази (АЛТ) у пробах вщ здорових не уражених тварин та тварин хворих на дикроцелюз.
Дослщження проводили з гомогенатом печшки, який готували на основi методик Пащук Ю.Г. та Мешково! Н.П. Визначення активност АСТ та АЛТ в гомогенат печiнки проводили по методу Райтмана-Френкеля. Отримаш показники екстенци переводили за допомогою системи С1 в одиницi на лiтр. [8,9].
Результати дослщження. Органолептичш показники туш велико! рогато! худоби при фасцiольозi рiзнi. При слабкш дикроцелiознiй швази проби м'яса вщповщали м'ясу здорових тварин.
При середньому ступеню ураження в м'яс стае менш екстрактивних речовин та маються продукти повного розпаду бiлка.
При високiй штенсивност вищевказано! iнвазi! виникае порушення функцш органiв, ознаки дегенеративних змiн в м'язевш та жировiй тканинах. Це вказуе на наявшсть патологiчного процесу в органiзмi - цi показники вщповщали м'ясу хворих тварин.
По даним результат проведених фiзико-хiмiчних дослщжень ми встановили, що при слабких ступенях швази результати вах проведених реакцш вiдповiдали якiсному м'ясу. При середнш i високiй iнтенсивностi дикроцелюзно! iнвазi! велико! рогато! худоба проведеш реакцi! мали сумнiвний характер.
264
ю о
л
н я
ё
к д р
X и! Й о
>73 О (Я
о. я
(В
л
д'
я
к
(Я (В й к я о.
>73
о
о.
^
о
СГ|
к
(Я
£ тз
5'
<т>
(В >73 Д (В
а
к Й
> о
5 >73
Н о
р а
СГ| о
д
к с
я
(В Л
2 £•
о я
* К
Д а
р (В
>73 К
О « О) О.
К о
а р
К н
о о. д
о £
а ^
о »
я о
V, СГ|
в к
о д
и р
го СО
Щ а
к
X
-а 2
(В я Я Я.
-Е. Е.
дс 2' - д
* I
> я
□ о
Н а
н-.
^ И
(В
С д
а я
2
о
*
(В (Я
д
р
СГ|
о
р >73 Н Р
2 Д
д н
я е
рэ &
Н
д
д
(Л 8
Я
я
о о (Я
л д н
Сг*
Д ы
н д
(Л
д.
о' £ (В
Д
О!
Д
йэ Я
Я
Н Д
д
3 Й
Д ы
2 н
„Сь Ч
2 й
8 §
« *
СО р
"Е* ^ §
^ й
(Я (Л
н р
О) Й д с
2 ^ >
| О Н
'V-
ю
> 2 91
н м р §
а Й.
"С ев <т> Д Д
Д о
СО нн
Р Л Д ^
£
д
н
я р
Д (В Р
4 О 8 2
о 8
5 о
о
д
о *
д
(Я
Зл з
Д. >73 (В
а о л
Я 3 « Э я
о 2 § й о о р а
д\ д дсо | н V, д
>73
I О
¡а -г*
« е.
Д 5 р Й д р
О! Й О >73
о д е-
н
м го
^ 3
Д Й Д и
Е. е д
£ ев о д. ев дс 2 ^
^ СБ
о »е
О) Р
►а ° о
О)
-Д д
!-*• (В
л
В Я'
■о я -
Д Р Дс
д
Дс
о Д Й
Сг1 Д
Контроль (здоров1 тварини Сильна Середня Слабка 3 К ® Й 8 р в й (Я Я:' о' Н Сг*
1 + 1 1 Через 12 год сальмонела | Видшеш мжрооргашзми з глибоких шар1в проб м'яса при дикроцслю'и |
1 + 1 1 Через 24 год
1 + 1 1 Через 48 год
1 + + 1 Через 12 год кишкова паличка
1 + + 1 Через 24 год
1 + + 1 Через 48 год
1 1 1 1 Через 12 год протей
1 1 1 1 Через 24 год
1 1 1 1 Через 48 год
1 + + 1 Через 12 год о н рэ >§• 5' о § я
1 + + 1 Через 24 год
1 + + 1 Через 48 год
л
и> ^
и
СГ"
н
15
и а
ы ол
о и - »
■в о 23* 3.
В Л Ее Я Я
В И н Й л о В п
2 Й.
я Й
в N
о л
п В
Н сг"
В м
5 "
— 15 В Н
и в
л
® Л
и>
В В О. Я в
в оз
Я л 15
Й, в я о.
"в
0
1 15
ч о
(Л
д 5'
(В
д
д л
я р
И
ЬН Д 2 ^
о д
(В й
р «
д
В «
о
(Л р
д
о И И
Н Д С'
Д «
« о 2
д с -5
Й й Э.
д к- о
я Я «
►6 Й д
о о с
(В
»
о р
н р
д
(В Л
Д Я
д д
>73
д
Д= 5
а Й
са Со
§ 5
8
н р
СГ| Й д с
о н
р о ►в* Д
о я о я
н о ч
(В
' д
св д Д 5°
О | СГ» ^ _
я о •
» О р ^ Н Р м 5° оч
д
Й Дс
СГ|
5'
Сг*
в
(В *
СГ|
о
(Л
д
о
д о
и!
д
>73
о
СГ|
£
д
а «
д
тЗ о с
(В
о
СГ| о
(В
д д.
д
>73 О
н
(В
л
(Л Д Й
5'
° я о\ Я
2
д
(В
-И и! он' я ^ 2 ё 5
^ В'
». 8
Й
н 3
В « д В я о
(Л
д д
Д
о
д ■ ■
ев
д В
а V
к -5
Сг1 Д Дс
Й д
тЗ о с
(В й
о'
О!
д
Дс
д'
(Л
(Л
д я ¡3 Й » к
(Л
д д
СГ|
д
(П Й
^ 5'
о
йа т
0 Сг*
►в- • 5' а в
1 К я
>73
2 ев
¡11 « о §2 2. ^ Дс
Р
(В
Д
д д
йа ^
В
о н р
е-
5' о я о
я
р
В о
ОУ
о
о
(В >73 (В р
й
д д
Сг* р О 5 8 § я
О Р
Д
Сг* ^
д а о 5
д
тЗ О
с Й М
о' Д
и >73
8.8
Я >73 Д
К о Н-.
а &
ё § 01
В"§
д
р я н
5 (В >73
1! (В Я
а а
Д ¡а" >73
О Й
О) я р о X и йа >тз Я
О Й о
л"
д
д
х
(Л
Й 2 ^
►3 н
р ^
5 Я
в ев
Я д
а а>
й о о й
Ё'
Й (В
Д
Сг*
Д О
5 д
(Л
В
д
йа Й
Сг* Д о 5
(Л
д
и! Д
Й
О!
Д
(В
86,9Од/л,складае середньостатистичне 78,010д/л, а актившсть АЛТ- мiж значеннями 40,71-62,52 Од/л. середне - 49,8 Од/л.
Таблиця 2
Актившсть фермент1в АСТ та АЛТ в гомогенат1 здорово!' печшкн велико!' _рогато!' худобн, од\л_
№ дослвду Показннкн актнвиосм фермент1в амшотрансфераз
АСТ АЛТ
1 86,4 62,5
2 66,9 25,5
3 78,9 57,7
4 71,7 45,5
5 78,8 43,8
6 83,8 48,1
7 77,5 43,2
8 73,1 29,8
9 80,9 73,4
10 71,2 61,3
11 79,1 61,4
12 73,7 59,0
13 77,5 46,5
14 72,3 43,9
15 74,4 42,2
16 76,5 48,7
17 82,4 40,7
18 72,1 46,6
19 83,5 56,7
20 77,4 44,2
21 75,9 46,9
22 81,1 50,1
23 80,1 50,6
24 80,1 53,0
25 80,5 46,2
26 72,6 41,0
27 85,6 54,2
28 85,6 45,3
29 74,7 51,6
30 86,1 46,4
М +/- m 78,01 +\- 0,92 49,8 +\- 1,97
У тканинах печшки при рiзнiй iнтенсивностi дикроцелюзно! швазп показники АСТ i АЛТ дуже сильно вiдрiзняються вiд показниюв здорово! печiнки.
266
Таблиця 3
Актившсть ферменте АСТ та АЛТ в гомогенат1 печшки великоУ рогато!' _ худобн при р1знш штенсивносл дикроцелюзно!' шваазп._
№ дослвду Показники АСТ та АЛТ при слабкш дикроцелшзнш швазп № дослвду Показники АСТ та АЛТ при середнш дикроцелшзнш швазп № дослвду Показники АСТ та АЛТ при високш дикроцелшзнш швазп
АСТ од/л АЛТ од/л АСТ од/л АЛТ од/л АСТ од/л АЛТ од/л
1 86,9 46,8 1 60,9 32,6 1 44,7 38,3
2 75,4 45,2 2 72,2 38,5 2 57,0 33,0
3 78,7 50,7 3 55,8 47,1 3 58,7 35,7
4 82,3 65,45 4 48,3 55,8 4 62,3 35,5
5 82,8 44,0 5 69,9 36,6 5 58,8 33,0
6 74,7 42,6 6 67,4 34,4 6 49,5 29,5
7 83,1 40,5 7 57,2 33,7 7 46,9 31,5
M+/-m 80,5+/-1,67 47,9+/-3,17 M+/-m 61,6+/-3,25 39,8+/-3,23 M+/-m 53,9+/-2,58 33,8+/-1,10
По даним таблиц можна зробити висновок, що у печшщ велико! рогато! худоби при слабкш дикроцелiозно! iнвазi! активнiсть ензимiв АСТ варiюe мiж показниками 74,7-86,8 Од/л., середнш показник якого складае 80,5 Од/л., а АЛТ-40,5-65,4 Од/л., середнш показник якого - 47,9 Од/л., в порiвняннi з показниками здорово! печшки не змшш.
При середнш дикроцелюзно! iнвазi! активнiсть АСТ та АЛТ змшюеться. Показники ензиму АСТ варшють у значеннях 48,3-69,9 Од/л. середнш показник 61,7 Од/л., а АЛТ-32,6-55,8 Од/л. середнш показник якого 39,8 Од/л. В порiвняннi з показниками здорово! печшки актившсть АСТ i АЛТ вражено! печшки знижуеться в 1,5раза.
Активнiсть ензиму АСТ при високш дикроцелiозно! швазп варiюе мiж показниками 44,7-62,2Од/л. середнш показник якого складае 53,9Од/л., а АЛТ мiж 29,5-38,3Од/л. середнiй показник становить 33,8Од/л. В порiвняннi iз показниками здорово! печiнки активнiсть АСТ та АЛТ нижча майже у 2 рази.
У тканинах печшки при рiзнiй штенсивност дикроцелюзно! швазп показники АСТ та АЛТ сильно вiдрiзняються вщ показникiв здорово! печшки.
При дикроцелiозi велико! рогато! худоби в печшщ тварин виникають бiохiмiчнi та морфологiчнi змiни. В залежност вiд впливу гельмiнтiв в оргаш знаходять активiзацiю реактивних процесiв що характеризуеться посиленням розпаду, ослабленням синтезу глжогену, зернистою, жировою дистрофiею гепатоциив, дрiбно-вогнищевими некрозами та iншими змшами.
При дикроцелiозi велико! рогато! худоби вщбуваеться механiчне ураження тканин, яке супроводжуеться шокулящею рiзноманiтною мiкрофлорою. Крiм того, також вiдбуваються змiни i на бiохiмiчному рiвнi. В даному випадку нас цiкавила активнiсть ферменив АСТ i АЛТ, якi локалiзуються у клiтинах бiльшостi органiв та систем оргашзму тварин i е досить чутливими до рiзних патолопчних змiн. Найбiльша !х кiлькiсть мктиться в гепатоцитах, тому навiть
267
незначне !х пошкодження викликае змши активност цих ензимiв. По даним професора Уша Б.В. при захворюваннях печiнки, активнiсть АСТ i АЛТ в нiй знижуеться, в той же час, коли в сироватщ кровi !х актившсть навпаки збшьшуеться. 1снуюча невiдповiднiсть мiж бiоxiмiчними показниками сироватки кровi i тканини печiнки, а також !х неоднакову ступiнь змiн, можна пояснити наступними факторами. [6,10]
Перш за все мае значення з якими субклшчними структурами пов'язанi даш ферменти. Ферменти, як1 локалiзуються тщьки в цитоплазмi (АЛТ) вже при легких враженнях печiнки будуть зявлятися в кровi в значних кшькостях, а в печiнцi кшьюсть !х буде зменшуватися. Ферменти, як1 частково, або повнютю пов'язанi з мггохондршми (АСТ), в сироватцi кровi хворих тварин будуть зявлятися в значно меншiй кiлькостi. Мiтоxондрiальна мембрана при рiзниx пошкодженнях е стабiльнiшою шж зовнiшня оболонка клiтини. Тому вихщ значно! кiлькостi мiтоxондрiальниx ензимiв в плазму кров^ та зменшення ix в гомогенап печiнки, розглядаеться, як ознака тяжкого клiтинного пошкодження. [10]
В xодi проведених дослiджень ми виявили, що тканини печшки уражеш фасщолами при взаемодп з xiмiчними реагентами дають результати вiдмiннi вщ показникiв тканин здорового органу.
У печшщ велико! рогато! худоби при слабкш дикроцелюзнш швазп актившсть ензимiв АСТ i АЛТ в порiвняннi iз здоровою iз здоровою печшкою -не змiнна, а при середнш та високш штенсивност швазп актившсть ферменив АСТ i АЛТ в ураженш печiнцi була зменшена у два рази. Це свщчить про те, що навiть в незмшених частинах не зачищено! печшки проходять патолопчш процеси, пов'язанi з токсичною дiею паразитiв на орган i така печiнка не придатна для вживання, в подальшому це призводить до шокумуляцп рiзноманiтною мкрофлорою.
Отже, аналiзуючи результати проведених дослщжень, можна зробити висновки про те, що враження тварин до забою дикроцелiями спричиняе зниженню iмунiтету та загально! резистентностi органiзму, що i призводить до появи обсiменiння бактерiями поверxнi туш i проникнення в мязи, органи та тканини, а в подальшому до зниження щнност яловичини.
А проведення визначення активност АСТ i АЛТ е наглядним показником токсично! дп даних гельмшив на тканину печiнки.
Уражена печшка такою iнвазiею, як дикроцелiоз приносить численш збитки мясо-переробним п1дприемствам, е продуктом сумшвно! якостi i саме тому, навггь в зачищеному виглядi не повинна випускатися до реалiзацi! i споживання.
Висновки.
1. Вщ проб м'язево! тканини та печшки, ввдбраних вiд тварин хворих на дикроцелюз була видiлена патогенна мкрофлора. При середньому ступенi дикроцелiозно! швазп в пробах м'яса i печшки видшялися стафiлокок i кишкова паличка. В пробах м'яса та печшки при високш дикроцелюзнш швазп були видшеш: сальмонела, кишкова паличка i стафiлокок.
2. Бактерiальне забруднення туш велико! рогато! худоби при дикроцелiозi безпосередньо залежить вiд iнтенсивностi швазп.
268
3. 1снуе залежшсть мiж штенсившстю обЫменшня патогенною мжрофлорою та активнiстю ферментiв АСТ, АЛТ в печшщ велико! рогато! худоби при дикроцелюз^
4. Проведення визначення активност АСТ i АЛТ е наглядним показником токсично! дп дикроцелш на тканини печiнки. У печшщ велико! рогато! худоби при середнш та високш штенсивност швазп актившсть ферменив АСТ та АЛТ в ураженш печшщ була знижена у 2 рази.
Ллература
1. Волинець Л.К. Харчовi токсикоiнфекцi! (стан, проблеми, перспективи) // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2003. - .№4. - С. 43.
2. Влiзло В.В., Шевченко В.1. Клiнiчна дiагностика внутрiшнiх хвороб тварин. К.: Урожай. 2004.
3. Галат В.Ф., Березовський А.Р., Прус М.П., Сорока Н.М., Паразитологш та швазшш хвороби тварин. Практикум: навч.поаб.-К:Вища освiта. 2004.-238с.
4. ГОСТ 7702-2-2-93. Методы выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек. - К.: Госстандарт Украины, 1996.
5. ГОСТ 7702-3-93. Определение бактерий рода эшерихий. Определение бактерий сальмонелл. К.: Госстандарт Украины, 1996.
6. Кондрахин Т.Ф. Методические рекомендации по биохимическим исследованиям крови и других биологических субстратов сельскохозяйственных животных. М.: ВАСХНИЛ, 1979.
7. Коломiець. Профилактика дикроцелюзу, шлях пщвищення продуктивносп тваринництва//Ветеринарна медицина Укра!ни.-2005.-.№7.С.19.
8. Левченко В.1., Влiзло В.В., Кондрахш 1.П. та ш. Ветеринарна клична бiохiмiя. Бша Церква, 2002.
9. Маталасов В.П. Диагностика болезней продуктивных животных, клинично-биохимические исследования, диагностика и профилактика незаразных болезней сельскохозяйственных животных. Омский с/х институт. Омск. 1991.
10. Мешковая Н.П., Северин С.Е. Практикум по биохимии. М.: Издательство Московского университета 1979.
11. Пащук Ю.Г. Автореферат дисертацi! на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук. Токсиколопчна та санiтарна-гiгiенiчна характеристика фура дану. Харюв. - 2006 р. 22с.
12. Хоменко В.1., Ковбасенко В.М., Оксамитний М.К., та in за ред.В.1.Хоменко. -К.:Вид-во. «Стьгоспосвгта», 1995.-716с.
13. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. - М.: Колос 1979. 263 с.
Summary
DICROCELIOSIS DESISES IN COW AND INFLUENCING ON ACTIVITY OF TRANSAMINAZ AND MICROBICAL CONTAMINATION
TO PRODUCTION OF COWS
The results of researches which touch influence of dicroceliosis on activity of transaminaz and microbian ofproducts of cattle are resulted in the article.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
269
